Єдиний державний реєстр судових рішень
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
_____________
У Х В А Л А
23 вересня 2026 р. Справа № 902/1791/25
Господарський суд Вінницької області у складі : головуючий суддя Тісецький С.С., секретар судового засідання Шарко А.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в режимі відеоконференції матеріали у справі
за заявою: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 )
про неплатоспроможність
за участю :
від АТ "Акцент-Банк" Омельченко Є. В. (в режимі відеоконференцзв`язку)
В С Т А Н О В И В :
В провадженні Господарського суду Вінницької області перебуває справа №902/1791/25 про неплатоспроможність ОСОБА_1 .
Ухвалою суду від 06.05.2026 року відкрито провадження у справі № 902/1791/25 про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 . Введено процедуру реструктуризації боргів боржника - ОСОБА_1 у справі №902/1791/25. Введено мораторій на задоволення вимог кредиторів, з 06.05.2026 року. Призначено керуючим реструктуризацією у справі № 902/1791/25 арбітражного керуючого Белінську Наталію Олександрівну. Призначено попереднє засідання у справі № 902/1791/25 на 08.09.2026 року.
При цьому, 11.05.2026 року оприлюднено оголошення про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність ОСОБА_1 та встановлено строк подання заяв кредиторів з вимогами до боржника: протягом 30 днів з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність.
09.06.2026 року до суду від АТ "Акцент-Банк" надійшла заява (сформована в системі "Електронний суд") б/н від 09.06.2026 року (вх. № 01-32/841/26) про визнання грошових вимог до боржника в розмірі 172 357,16 грн у справі № 902/1791/25.
Ухвалою суду від 12.06.2026 року призначено заяву АТ "Акцент-Банк" б/н від 09.06.2026 року (вх. № 01-32/841/26) про визнання грошових вимог до боржника у справі №902/1791/25 - до розгляду в судовому засіданні на 23.09.2026 року о 10:30 год..
Також, ухвалою суду від 18.06.2026 року ухвалено забезпечити участь представника АТ "Акцент-Банк" адвоката Омельченка Є.В. у судовому засіданні, яке призначено на 23.09.2026 року о 10:30 год. та у всіх наступних судових засіданнях в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду у справі № 902/1791/25, в приміщенні Господарського суду Вінницької області з використання підсистеми відеоконференцзв`язку ЄСІТС.
На визначену дату - 23.09.2026 року в судове засідання, яке проведено в режимі відеоконференції, з`явився представник АТ "Акцент-Банк".
При цьому, судом встановлено, що 17.07.2026 року до суду від ОСОБА_1 надійшло повідомлення б/н від 15.07.2026 року про результати розгляду заяви з грошовими вимогами АТ "Акцент-Банк" у справі № 902/1791/25.
Водночас, у цьому повідомленні, Боржник, зокрема, просить суд всі судові засідання в рамках справи № 902/1791/25, що стосуються розгляду вимог кредитора AT «Акцент-Банк» до Лисенка Віталія Володимировича розглядати за відсутності боржника та його представника.
Крім того, 16.09.2026 року до суду від арбітражного керуючого Белінської Н.О. через систему "Електронний суд" надійшло повідомлення № 02-1199/10115 від 15.09.2026 року про результати розгляду вимог АТ "Акцент-Банк" у справі № 902/1791/25.
В судовому засіданні, представник АТ "Акцент-Банк" просив суд визнати заявлені грошові вимоги кредитора до боржника та включити їх до реєстру вимог кредиторів, а також пояснив, що відповідно до даних програмного забезпечення, яке використовується для обліку заборгованості, нарахування відсотків за використання коштів продовжується автоматично, в тому числі після винесення судового рішення у справі.
Суд, розглянувши вказану вище кредиторську заяву, заслухавши представника Заявника та дослідивши наявні в матеріалах справи письмові докази, встановив наступне.
За змістом кредиторської заяви АТ "Акцент-Банк" б/н від 09.06.2026 року, 23.06.2018 року ОСОБА_1 (надалі - Боржник) приєднався до Умов та Правил надання банківських послуг в А-Банку (надалі - Умови та Правила) з метою укладання кредитного договору та отримання кредитної картки. В подальшому, на підставі вказаної заяви боржнику 26.10.2021 року було надано кредит (SAMABWFC10074191934) у вигляді встановлення кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою процентів за користування кредитом у розмірі 40,8% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом та, 26.10.2021 року підписано Паспорт споживчого кредиту "Кредитна картка "Зелена".
Відповідно до п.п. 2.1.1.2.3 та 2.1.1.2.4 Умов та Правил, Клієнт дає свою згоду, що кредитний ліміт встановлюється за рішенням Банку, і Клієнт дає право Банку в будь-який момент змінити (зменшити, збільшити або анулювати) кредитний ліміт. Підписання даного Договору є прямою і безумовною згодою Позичальника щодо прийняття будь-якого розміру Кредитного ліміту, встановленого Банком.
Боржник підтвердив свою згоду на те, що підписана ним Анкета-Заява про приєднання до Умов та Правил надання Банківських послуг у А-Банку разом з Умовами та правилами і Тарифами, які викладені на банківському сайті https://a- bank.com.ua/terms, складає між ним та Банком кредитний договір, що підтверджується підписом у заяві. Витяг з Умов та правил надання банківських послуг додаються до позовної заяви.
Банк на боргові зобов`язання за Кредитом і Овердрафтом Банк нараховує відсотки в розмірі, встановленому Тарифами Банку, з розрахунку 365/366 календарних днів на рік, якщо інше не передбачено п. 2.1.1.12.13, що підтверджується п. 2.1.1.12.6 Умовами та правилами надання банківських послуг.
АТ "А-БАНК" свої зобов`язання за договором та угодою виконав в повному обсязі, а саме надав Боржнику кредит (встановив кредитний ліміт) у розмірі, відповідно до умов договору.
Відповідно до п. 2.1.1.5.5 Умов та правил надання банківських послуг, - позичальник зобов`язується погашати заборгованість за Кредитом, відсотками за його використання, за перевитрати платіжного ліміту, а також оплачувати комісії на умовах, передбачених цим Договором.
У зв`язку з порушеннями зобов`язань за даним кредитним договором у Боржника станом на 06 травня 2026 року сформувалася заборгованість - 73 628,26 грн, яка складається з наступного: 55 374,73 грн - заборгованість за кредитом; 18 253,53 грн - заборгованість по відсоткам (Розрахунок суми заборгованості, Банківська виписка по рахунку, довідка по виданим Боржнику картам, довідка про встановлення/зміну кредитного ліміту надаються).
В подальшому, будучи клієнтом Банку та користуючись послугою Банку "Кредитна картка", Боржник скористався додатковою послугою Банку - "Швидка готівка".
Відповідно до умов даної послуги, Відповідач з допомогою сервісу "А24" уклав в електронній формі з Банком додатковий кредитний договір №ABH0CT155101699882820313(N20.00.0001431268) від 13 листопада 2023 року на суму в розмірі 50 000,00 грн строком на 60 місяців зі сплатою процентів у розмірі 55% на рік.
Договір підписано за допомогою простого електронного підпису, який є аналогом власноручного підпису.
Відповідно до Умов та правил надання банківських послуг, Подача заявки на кредит здійснюється Клієнтом у відділенні Банку або самостійно через сайт. Банк надає Клієнту паспорт споживчого кредиту, а Клієнт підтверджує ознайомлення з паспортом кредиту в порядку, передбаченому законодавством. Банк приймає рішення про видачу Кредиту на підставі оцінки кредитоспроможності позичальника. У разі прийняття позитивного рішення, Банк надає Позичальнику кредит, розмір якого не перевищує 100 000 грн., Шляхом зарахування коштів на карту Позичальника, емітовану АТ «АКЦЕНТ-БАНК». Термін, термін повернення, розмір кредиту, цілі, відсотки, винагороди, розмір щомісячного платежу, період сплати платежів та інші істотні умови визначені в Заяві Позичальника (далі - Заява), шляхом підписання якого Клієнт і Банк укладають Кредитний договір (далі - Договір). Кредит надається в обмін на зобов`язання Позичальника по поверненню кредиту, сплаті відсотків, винагороди в обумовлені в Заяві терміни. Розмір річної відсоткової ставки дорівнює дванадцяти місячним процентним ставкам. Датою укладення Договору є дата, зазначена в "Заяві позичальника".
АТ "А-БАНК" свої зобов`язання за Договором та угодою виконав в повному обсязі, а саме надав Відповідачу кредит (перерахував на кредитну картку) у розмірі, відповідно до умов договору.
В свою чергу, Боржник не надавав своєчасно Банку грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом, відсотками, а також іншими витратами відповідно до умов договору, що має відображення у Розрахунку заборгованості за договором. Таким чином, у порушення умов кредитного договору а також ст. ст. 509, 526, 1054 ЦК України, Боржник зобов`язання за вказаним договором не виконав.
У зв`язку з зазначеними порушеннями зобов`язань за даним кредитним договором Боржник станом на 06 травня 2026 року має заборгованість - 65 302,42 грн, яка складається з наступного: 44 570,57 грн - заборгованість за кредитом; 20 731,85 грн - заборгованість за процентами (розрахунок суми заборгованості та меморіальний ордер додаються).
Водночас, частина заборгованості підтверджена наявним заочним рішенням Вінницького міського суду від 28 січня 2026 року по справі № 127/32875/25, яким позовні вимоги Банку задоволені частково та стягнено з ОСОБА_1 на користь АТ "Акцент-Банк" заборгованість за кредитним договором №ABH0CT155101699882820313 (N20.00.0001431268) від 13 листопада 2023 року у сумі 52756,75 грн та понесені судові витрати по оплаті судового збору у сумі 2 422,40 грн (копія рішення суду додається).
Крім того, будучи клієнтом Банку та користуючись послугою Банку "Кредитна картка", Боржник скористався додатковою послугою Банку - "Швидка готівка". Відповідно до умов даної послуги, Відповідач з допомогою сервісу "А24" уклав в електронній формі з Банком додатковий кредитний договір № ABH0CT155101704220049164 (N20.00.0001524640) від 02 січня 2024 року на суму в розмірі 32 700,00 грн строком на 36 місяців зі сплатою процентів у розмірі 75% на рік.
Договір підписано за допомогою простого електронного підпису, який є аналогом власноручного підпису.
Відповідно до Умов та правил надання банківських послуг, Подача заявки на кредит здійснюється Клієнтом у відділенні Банку або самостійно через сайт. Банк надає Клієнту паспорт споживчого кредиту, а Клієнт підтверджує ознайомлення з паспортом кредиту в порядку, передбаченому законодавством. Банк приймає рішення про видачу Кредиту на підставі оцінки кредитоспроможності позичальника. У разі прийняття позитивного рішення, Банк надає Позичальнику кредит, розмір якого не перевищує 100 000 грн, шляхом зарахування коштів на карту Позичальника, емітовану АТ «АКЦЕНТ-БАНК». Термін, термін повернення, розмір кредиту, цілі, відсотки, винагороди, розмір щомісячного платежу, період сплати платежів та інші істотні умови визначені в Заяві Позичальника (далі - Заява), шляхом підписання якого Клієнт і Банк укладають Кредитний договір (далі - Договір). Кредит надається в обмін на зобов`язання Позичальника по поверненню кредиту, сплаті відсотків, винагороди в обумовлені в Заяві терміни. Розмір річної відсоткової ставки дорівнює дванадцяти місячним процентним ставкам. Датою укладення Договору є дата, зазначена в "Заяві позичальника".
АТ "А-БАНК" свої зобов`язання за Договором та угодою виконав в повному обсязі, а саме надав Боржнику кредит (перерахував на кредитну картку) у розмірі, відповідно до умов договору.
Водночас, Боржник не надавав своєчасно Банку грошові кошти для погашення заборгованості за Кредитом, відсотками, а також іншими витратами відповідно до умов Договору, що має відображення у Розрахунку заборгованості за договором. Таким чином, у порушення умов кредитного договору а також ст. ст. 509, 526, 1054 ЦК України, Боржник зобов`язання за вказаним договором не виконав.
У зв`язку з зазначеними порушеннями зобов`язань за даним кредитним договором Боржник станом на 06 травня 2026 року має заборгованість - 33 426, 48 грн, яка складається з наступного: 22 289,10 грн - заборгованість за кредитом; 11 137,38 грн - заборгованість за відсотками (розрахунок суми заборгованості та меморіальний ордер додаються).
Поряд з цим, частина заборгованості підтверджена наявним рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 06 березня 2026 року по справі № 127/36505/25, яким позовні вимоги Банку задоволені та стягнено з ОСОБА_1 на користь АТ "Акцент-Банк" заборгованість за кредитним договором № ABH0CT155101704220049164 (N20.00.0001524640) від 02 січня 2024 року у сумі 28 300,23 грн та понесені судові витрати по оплаті судового збору у сумі 2 422,40 грн (копія рішення суду додається).
Крім того, у заяві повідомлено, що АТ "Акцент-Банк" не є заінтересованою особою стосовно Боржника та заставне майно Боржника відсутнє.
На підставі викладеного, Заявник просить суд : визнати кредиторські вимоги АТ "А-Банк" до Лисенка Віталія Володимировича в сумі 172 357, 16 грн, а саме :
- заборгованість за кредитним договором б/н (кредитна картка, внутрішньобанківський SAMABWFC10074191934) від 26.10.2021 року станом на 06.05.2026 року в розмірі 73 628,26 грн, яка складається з наступного: 55 374,73 грн - заборгованість за кредитом; 18 253,53 грн - заборгованість по відсоткам;
- за кредитним договором ABH0CT155101699882820313 (N20.00.0001431268) від 13.11.2023 року станом на 06.05.2026 року в розмірі 65 302,42 грн, яка складається з наступного: 44 570,57 грн - заборгованість за кредитом; 20 731,85 грн - заборгованість за процентами;
- за кредитним договором ABH0CT155101704220049164 (N20.00.0001524640) від 02.01.2024 року станом на 06.05.2026 року в розмірі 33 426,48 грн, яка складається з наступного: 22 289,10 грн - заборгованість за кредитом; 11 137,38 грн - заборгованість за процентами, а також стягнути :
- судовий збір за заочним рішенням Вінницького міського суду міста Вінницької області від 28 січня 2026 року по справі № 127/32875/25 у розмірі 2 422, 40 грн;
- судовий збір за рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 06 березня 2026 року по справі № 127/36505/25 у розмірі 2 422,40 грн;
- судовий збір сплачений за подання даної заяви кредитора у розмірі 5 324,80 грн; включити дані вимоги до реєстру вимог кредиторів.
Згідно повідомлення Лисенка В.В. б/н від 15.07.2026 року про результати розгляду заяви з грошовими вимогами АТ "Акцент-Банк" у справі № 902/1791/25, у заяві з грошовими вимогами кредитор має намір стягнути з боржника кошти за кредитним договором АВН0СТ155101699882820313 (N20.00.0001431268) від 13.11.2023 року в розмірі 65 302,42 грн, вказана сума складається з наступного: 44 570,57 грн - заборгованість за кредитом; 20 731,85 грн - заборгованість за процентами.
Проте, стосовно даного боргового зобов`язання 28.01.2026 року винесено заочне рішення Вінницького міського суду у справі № 127/32875/25, яким ухвалено стягнути з боржника на користь AT «Акцент-Банк» заборгованість за кредитним договором №АВН0СТ155101699882820313 від 13.11.2023 року станом на 17.10.2025 року в загальній сумі 52 756 грн 75 коп.
Дане рішення суду набрало законної сили 28.02.2026 року. Отже, в даному випадку кредитор намагається стягнути кошти, які виходять за межі ухваленого судом рішення, що боржник категорично не визнає. В межах даного боргу боржник визнає суму, яка ухвалена рішенням суду, а саме 52 756,75 грн.
Таке ж саме порушення допущено щодо грошових вимог за кредитним договором АВН0СТ155101704220049164 (N20.00.0001524640) від 02.01.2024 року станом на 06.05.2026 року в розмірі 33 426,48 грн, яка складається з наступного: 22 289,10 грн - заборгованість за кредитом; 11 137,38 грн - заборгованість за процентами.
Втім, відповідно до рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 06 березня 2026 року суд ухвалив стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором №АВН0СТ155101704220049164 від 02.01.2024 у розмірі 28 300,23 грн, з яких: 22289,10 грн - заборгованість за кредитом, 6 011,13 грн заборгованість за відсотками та судові витрати.
Дане рішення суду набрало законної сили 7 квітня 2026 року. Отже, в даному випадку кредитор намагається стягнути кошти, які виходять за межі ухваленого судом рішення, що боржник категорично не визнає. В межах даного боргу боржник визнає суму, яка ухвалена рішенням суду, а саме 28 300,23 грн.
Щодо заборгованості за кредитним договором б/н (кредитна картка, внутрішньобанківський SAMABWFC10074191934) від 26.10.2021 року станом на 06.05.2026 року в розмірі 73 628, 26 грн, яка складається з наступного: 55 374, 73 грн - заборгованість за кредитом; 18 253,53 грн - заборгованість по відсоткам. Боржник вважає, що дана заборгованість підтверджена належними доказами, розрахована вірно і підлягає визнанню в повному обсязі, заперечень та зауважень не має.
Що стосується грошових вимог стосовно сплати судових зборів, а саме:
- судовий збір за заочним рішенням Вінницького міського суду міста Вінницької області від 28 січня 2026 року по справі № 127/32875/25 у розмірі 2 422, 40 грн;
- судовий збір за рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 06 березня 2026 року по справі № 127/36505/25 у розмірі 2 422,40 грн;
- судовий збір сплачений за подання даної заяви кредитора у розмірі 5 324, 80 грн, дані грошові вимоги боржник визнає у повному обсязі.
Відповідно до повідомлення арбітражного керуючого Белінської Н.О. № 02-1199/10115 від 15.09.2026 року про результати розгляду вимог АТ "Акцент-Банк" у справі № 902/1791/25, заочним рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 28 січня 2026 року по справі №127/32875/25 вирішено позов задоволити; стягнути з ОСОБА_1 на користь АТ «Акцент-Банк» заборгованість за кредитним договором № АВН0СТ155101699882820313 від 13.11.2023 року станом на 17.10.2025 року в загальній сумі 52 756 грн 75 коп. та судові витрати 2 422 грн 40 коп. судового збору.
Дата набрання законної сили - 28.02.2026 року.
Враховуючи викладене, грошові вимоги у сумі 52 756 грн 75 коп. - заборгованість за кредитним договором № АВН0СТ155101699882820313 від 13.11.2023 року та у сумі 2422,40 грн - заборгованість по судовому збору за заочним рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 28 січня 2026 року по справі № 127/32875/25, є безспірними.
Також, заочним рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 06 березня 2026 року по справі № 127/36505/25 вирішено позов Акціонерного товариства «Акцент-Банк» до Лисенка Віталія Володимировича про стягнення заборгованості - задовольнити; стягнути з Лисенка Віталія Володимировича на користь Акціонерного товариства «Акцент-банк» заборгованість за кредитним договором №АВН0СТ155101704220049164 від 02.01.2024 у розмірі 28 300,23 грн.
Станом на 19.11.2025, з яких: 22 289,10 грн. - заборгованість за кредитом, 6 011,13 грн заборгованість за відсотками; стягнути з Лисенка Віталія Володимировича на користь Акціонерного товариства «Акцент-банк» судовий збір в розмірі 2 422,40 грн. Дата набрання законної сили - 07.04.2026 року.
Враховуючи викладене, грошові вимоги у сумі 28 300,23 грн - заборгованість за кредитним договором № АВН0СТ155101704220049164 від 02.01.2024 та у сумі 2 422,40 грн - заборгованість по судовому збору за заочним рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 06 березня 2026 року по справі № 127/36505/25, є безспірними.
Отже, керуюча реструктуризацією (арбітражний керуючий) фізичної особи Лисенка Віталія Володимировича, Белінська Наталія Олександрівна, визнає в повному обсязі вимоги АТ «Акцент-Банк» в розмірі 177 201,96 грн.
Крім цього, у даному повідомленні зазначено, що заява з грошовими вимогами від АТ «Акцент-Банк» була створена в системі «Електронний Суд» 09.06.2026 року, в зв`язку з зазначеним 30-денний строк не пропущено.
З врахуванням встановлених обставин, суд дійшов таких висновків.
Відповідно до ч. 1, ч. 3 ст. 3 ГПК України, судочинство в господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Кодексу України з процедур банкрутства, Закону України "Про міжнародне приватне право", а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Судочинство у господарських судах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
За змістом ч. 3 ст. 13 ГПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
В силу ч. 1, ч. 2 ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Згідно ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Відповідно до ст. 76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Згідно ч. 1, ч. 2 ст. 79 ГПК України, наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.
Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
За змістом ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Частина 1 ст. 2 Кодексу України з процедур банкрутства (далі - КУзПБ) передбачає, що провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України.
Застосування положень Господарського процесуального кодексу України та інших законодавчих актів України здійснюється з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ст. 113 КУзПБ, провадження у справах про неплатоспроможність боржника - фізичної особи, фізичної особи - підприємця здійснюється в порядку, визначеному цим Кодексом для юридичних осіб, з урахуванням особливостей, встановлених цією Книгою.
За змістом ст. 1 КУзПБ, грошове зобов`язання (борг) - зобов`язання боржника сплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового правочину (договору) та на інших підставах, передбачених законодавством України.
Кредитор - юридична або фізична особа, а також контролюючий орган, уповноважений відповідно до Податкового кодексу України здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування у межах своїх повноважень, та інші державні органи, які мають вимоги щодо грошових зобов`язань до боржника, а також адміністратор за випуском облігацій, який відповідно до Закону України "Про ринки капіталу та організовані товарні ринки" діє в інтересах власників облігацій, які мають підтверджені у встановленому порядку документами вимоги щодо грошових зобов`язань до боржника; конкурсні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, що виникли до відкриття провадження у справі про банкрутство і виконання яких не забезпечено заставою майна боржника.
Частина 1 ст. 122 КУзПБ передбачає, що подання кредиторами грошових вимог до боржника та їх розгляд керуючим реструктуризацією здійснюються в порядку, визначеному цим Кодексом для юридичних осіб.
Згідно ч. 1 ст. 45 КУзПБ, конкурсні кредитори за вимогами, що виникли до дня відкриття провадження у справі про банкрутство, зобов`язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують, протягом 30 днів з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство.
Відлік строку на заявлення грошових вимог кредиторів до боржника починається з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство.
Як вказувалось вище, 11.05.2026 року оприлюднено оголошення про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність ОСОБА_1 та встановлено строк подання заяв кредиторів з вимогами до боржника: протягом 30 днів з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність.
Відповідно до матеріалів справи, заява АТ "Акцент-Банк" б/н від 09.06.2026 року про визнання грошових вимог до боржника у справі № 902/1791/25, надійшла до суду 09.06.2026 року за вх. № 01-32/841/26 (сформована в системі "Електронний суд" - 09.06.2026), тобто у межах визначеного ч. 1 ст. 45 КУзПБ строку на подання заяв з грошовими вимогами до боржника.
Частиною 4 ст. 236 ГПК України визначено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
За змістом постанови Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 31.07.2024 року у cправі № 910/1246/21, заявник сам визначає докази, які, на його думку, підтверджують заявлені вимоги; проте, обов`язок надання правового аналізу поданих кредиторських вимог, підстав виникнення грошових вимог кредиторів до боржника, їх характеру, встановлення розміру та моменту виникнення цих грошових вимог, покладений на господарський суд, який здійснює розгляд справи про банкрутство. Під час розгляду заявлених грошових вимог суд користується правами та повноваженнями, наданими йому процесуальним законом; суд самостійно розглядає кожну заявлену грошову вимогу, перевіряє її відповідність чинному законодавству та за результатами такого розгляду визнає або відхиляє частково чи повністю грошові вимоги кредитора (постанова від 26.02.2019 у справі № 908/710/18);
- на стадії звернення кредиторів з вимогами до боржника та розгляду зазначених вимог судом принципи змагальності та диспозитивності у справі про банкрутство проявляються у наданні заявником відповідних документів на підтвердження своїх кредиторських вимог та заперечень боржника та інших кредиторів проти них (постанова від 23.04.2019 у справі №910/21939/15);
- покладення обов`язку доказування обґрунтованості відповідними доказами своїх вимог до боржника саме на кредитора не позбавляє його права на власний розсуд подавати суду ті чи інші докази, що дозволяє суду застосовувати принцип диспозитивності господарського судочинства та приймати рішення про визнання чи відмову у визнанні вимог кредитора, виходячи з тієї сукупності доказів, яка надана кредитором-заявником грошових вимог. Законодавцем у справах про банкрутство обов`язок доказування обґрунтованості вимог кредитора певними доказами покладено на заявника грошових вимог, а предметом спору в даному випадку є вирішення питання про належне документальне підтвердження цих вимог кредитором-заявником. У випадку ненадання заявником-кредитором сукупності необхідних документів на обґрунтування своїх вимог, суд у справі про банкрутство відмовляє у визнанні таких вимог та включенні їх до реєстру вимог кредиторів. Надані кредитором докази мають відповідати засадам належності (стаття 76 ГПК України), допустимості (стаття 77 ГПК України), достовірності (стаття 78 ГПК України) та вірогідності (стаття 79 ГПК України). Комплексне дослідження доказів на предмет їх відповідності законодавчо встановленим вимогам є сутністю суддівського розсуду на стадії встановлення обсягу кредиторських вимог у справі про банкрутство. У випадку ненадання заявником-кредитором сукупності необхідних документів на обґрунтування своїх вимог, суд у справі про банкрутство відмовляє у визнанні таких вимог та включенні їх до реєстру вимог кредиторів (постанова від 27.08.2020 у справі № 911/2498/18, від 01.03.2023 у справі №902/221/22);
- розглядаючи кредиторські вимоги, суд в силу норм статей 45 - 47 КУзПБ має належним чином дослідити сукупність поданих заявником доказів (договори, накладні, акти, судові рішення, якими вирішено відповідний спір тощо), перевірити їх, надати оцінку наявним у них невідповідностям (за їх наявності), та аргументам, запереченням щодо цих вимог з урахуванням чого з`ясувати чи є відповідні докази підставою для виникнення у боржника грошового зобов`язання (постанова від 21.10.2021 у справі № 913/479/18).
- використання формального підходу при розгляді заяви з кредиторськими вимогами та визнання кредиторських вимог без надання правового аналізу поданій заяві з кредиторськими вимогами, підстав виникнення грошових вимог кредиторів до боржника, їх характеру, встановлення розміру та моменту виникнення цих грошових вимог створює загрозу визнання судом у справі про банкрутство фіктивної кредиторської заборгованості до боржника. Наведене порушує права кредиторів у справі про банкрутство з обґрунтованими грошовими вимогами. Для унеможливлення загрози визнання судом у справі про банкрутство фіктивної кредиторської заборгованості до боржника, суду слід розглядати заяви з кредиторськими вимогами з застосуванням засад змагальності сторін у справі про банкрутство у поєднанні з детальною перевіркою підстав виникнення грошових вимог кредиторів до боржника, їх характеру, розміру та моменту виникнення. У разі виникнення обґрунтованих сумнівів сторін у справі про банкрутство щодо обґрунтованості кредиторських вимог, на заявника кредиторських вимог покладається обов`язок підвищеного стандарту доказування задля забезпечення перевірки господарським судом підстав виникнення таких грошових вимог, їх характеру, встановлення розміру та моменту виникнення цих грошових вимог (постанова від 07.08.2019 у справі № 922/1014/18).
Розглядаючи кредиторські вимоги, суд має належним чином дослідити сукупність поданих заявником доказів (договори, накладні, акти, судові рішення, якими вирішено відповідний спір тощо), перевірити їх, надати оцінку наявним у них невідповідностям (за їх наявності), та аргументам, запереченням щодо цих вимог з урахуванням чого з`ясувати чи є відповідні докази підставою для виникнення у боржника грошового зобов`язання (див.висновок, викладений у постановах Верховного Суду від 10.02.2020 у справі №909/146/19, від 27.02.2020 у справі № 918/99/19, від 29.03.2021 у справі № 913/479/18, постанова Верховного Суду у складі суддів палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду від 15.03.2023 у справі № 904/10560/17).
У справі про банкрутство господарський суд не розглядає по суті спори стосовно заявлених до боржника грошових вимог, а лише встановлює наявність або відсутність відповідного грошового зобов`язання боржника шляхом дослідження первинних документів (договорів, накладних, актів тощо) та (або) рішення юрисдикційного органу, до компетенції якого віднесено вирішення відповідного спору (постанови Верховного Суду від 26.02.2019 у справі № 908/710/18, від 15.10.2019 у справі № 908/2189/17).
Як встановлено судом та підтверджено матеріалами справи, між ОСОБА_1 та АТ «А-Банк» було підписано Анкету-заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг в А-Банку.
Також, 26.10.2021 року ОСОБА_1 та АТ «А-Банк» підписано Паспорт споживчого кредиту "Кредитна картка "Зелена" (Кредитодавець - АТ «Акцент-Банк», копія наявна у справі) щодо поновлювальної кредитної лінії з пільговим періодом строком на 240 місяців з правом автоматичного продовження та із сплатою 40,8 % річних за базовою процентною ставкою.
Водночас, згідно довідки АТ «Акцент-Банк» (копія наявна у справі) повідомлено, що гр. ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 ) відкрито рахунок № НОМЕР_2 та видано наступні картки:
- № НОМЕР_3 , строком дії до грудня місяця 2031 року.
- № 4323357023260082, строком дії до березня місяця 2028 року.
- № 5375235122867425, строком дії до грудня місяця 2028 року.
- № 4323347392189574, строком дії до грудня місяця 2031 року.
- № 4400005553811123, строком дії до грудня місяця 2031 року.
Крім того, у довідці АТ «Акцент-Банк» (копія наявна у справі) щодо Клієнта - ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , кредитний договір б/н (внутрішньобанківський референс SAMABWFC10074191934) від 26.10.2021 року за період з 26.10.2021 року по 06.05.2026 року, станом на 26.10.2021 року розмір кредитного ліміту склав 34 000,00 грн, а станом на 31.10.2023 року кредитний ліміт становив 55 400,00 грн.
Пунктом 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Згідно ч. 1 ст. 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом.
Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 639 ЦК України, договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.
Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.
Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.
За змістом ч. 1, ч. 2 ст. 640 ЦК України, договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції.
Якщо відповідно до акта цивільного законодавства для укладення договору необхідні також передання майна або вчинення іншої дії, договір є укладеним з моменту передання відповідного майна або вчинення певної дії.
Частиною 1 ст. 641 ЦК України передбачено, що пропозицію укласти договір (оферту) може зробити кожна із сторін майбутнього договору.
Пропозиція укласти договір має містити істотні умови договору і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття.
Пропозицією укласти договір є, зокрема, документи (інформація), розміщені у відкритому доступі в мережі Інтернет, які містять істотні умови договору і пропозицію укласти договір на зазначених умовах з кожним, хто звернеться, незалежно від наявності в таких документах (інформації) електронного підпису.
Згідно ч. 1, ч. 2 ст. 642 ЦК України, відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти договір, про її прийняття (акцепт) повинна бути повною і безумовною.
Якщо особа, яка одержала пропозицію укласти договір, у межах строку для відповіді вчинила дію відповідно до вказаних у пропозиції умов договору (відвантажила товари, надала послуги, виконала роботи, сплатила відповідну суму грошей тощо), яка засвідчує її бажання укласти договір, ця дія є прийняттям пропозиції, якщо інше не вказане в пропозиції укласти договір або не встановлено законом.
Відповідно п. 27, п. 64 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про фінансові послуги та фінансові компанії", кредит - грошові кошти, які надаються надавачем фінансових послуг (кредитодавцем) особі (позичальнику) у користування на поворотній основі на визначений строк із сплатою процентів.
Фінансова послуга - операція або декілька операцій, пов`язаних однією правовою метою, з фінансовими засобами, що здійснюються в інтересах інших осіб, ніж надавач такої фінансової послуги, а також послуги, прямо визначені спеціальними законами як фінансові послуги.
За змістом ч. 1, ч. 2 ст. 9 Закону України "Про споживче кредитування", кредитодавець розміщує на своєму офіційному веб-сайті інформацію, необхідну для отримання споживчого кредиту споживачем. Така інформація повинна містити наявні та можливі схеми кредитування у кредитодавця.
Споживач перед укладенням договору про споживчий кредит має самостійно ознайомитися з такою інформацією для прийняття усвідомленого рішення.
До укладення договору про споживчий кредит кредитодавець надає споживачу інформацію, необхідну для порівняння різних пропозицій кредитодавця з метою прийняття ним обґрунтованого рішення про укладення відповідного договору, в тому числі з урахуванням обрання певного типу кредиту.
Зазначена інформація безоплатно надається кредитодавцем споживачу за спеціальною формою (паспорт споживчого кредиту), встановленою у Додатку 1 до цього Закону, у письмовій формі (у паперовому вигляді або у вигляді електронного документа, створеного згідно з вимогами, визначеними Законом України "Про електронні документи та електронний документообіг", а також з урахуванням особливостей, передбачених Законом України "Про електронну комерцію") із зазначенням дати надання такої інформації та терміну її актуальності. У такому разі кредитодавець визнається таким, що виконав вимоги щодо надання споживачу інформації до укладення договору про споживчий кредит згідно з частиною третьою цієї статті.
Забороняється обмежувати споживача в часі для ознайомлення з інформацією, зазначеною у паспорті споживчого кредиту.
Згідно абз. 1 ч. 1, ч. 2 ст. 13 Закону України "Про споживче кредитування", договір про споживчий кредит, договори про надання додаткових та/або супутніх послуг кредитодавцем і третіми особами та зміни до них укладаються у письмовій формі (у паперовому вигляді або у вигляді електронного документа, створеного згідно з вимогами, визначеними Законом України "Про електронні документи та електронний документообіг", а також з урахуванням особливостей, передбачених Законом України "Про електронну комерцію"). Кожна сторона договору отримує по одному примірнику договору з додатками до нього. Примірник договору, що належить споживачу, має бути переданий йому невідкладно після підписання договору сторонами.
У разі якщо зазначені у частині першій цієї статті договори укладаються щодо фінансових послуг, такі договори укладаються відповідно до вимог, встановлених Законом України "Про фінансові послуги та фінансові компанії".
Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 14 Закону України "Про споживче кредитування", договір про споживчий кредит укладається в порядку, визначеному цивільним законодавством України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.
Визначення кредитодавцем можливості укладення договору про споживчий кредит здійснюється на підставі відповідного запиту (заяви) споживача, у тому числі з використанням засобів дистанційного зв`язку, та оцінки кредитоспроможності споживача.
Кредитодавцю забороняється встановлювати плату за розгляд запиту (заяви) про укладення договору про споживчий кредит.
Згідно ч. 1, ч. 5 ст. 9 Закону України "Про фінансові послуги та фінансові компанії", фінансова послуга надається на підставі договору, який укладається, змінюється, припиняється, виконання зобов`язань за яким забезпечується відповідно до вимог цивільного законодавства України з урахуванням особливостей, встановлених цим Законом та спеціальними законами.
Договір про надання фінансової послуги (крім договору, предметом якого є послуга з торгівлі валютними цінностями або виконання платіжної операції, якщо зобов`язання за відповідними правочинами повністю виконуються сторонами у момент їх вчинення) укладається виключно в письмовій формі з дотриманням вимог Цивільного кодексу України, встановлених до письмової форми правочину: 1) у паперовій формі; або 2) у формі електронного документа, створеного згідно з вимогами, визначеними Законом України "Про електронні документи та електронний документообіг"; або 3) у порядку, передбаченому законодавством України про електронну комерцію.
У разі недотримання письмової форми договору про надання фінансової послуги, якщо така форма договору передбачена цією частиною, такий договір є нікчемним.
У разі якщо договір про надання фінансової послуги укладається шляхом приєднання, він складається з публічної частини договору та індивідуальної частини договору, у тому числі у вигляді заяви про приєднання, підписанням якої клієнт приєднується до договору в цілому.
Публічна частина договору про надання фінансових послуг оприлюднюється та повинна бути доступною для ознайомлення клієнтів на веб-сайті (веб-сторінці) надавача фінансових послуг, включаючи його мобільну версію, і надається клієнту в момент підписання договору у спосіб, обраний ним із запропонованих надавачем фінансових послуг, який дає змогу встановити дату надання такого договору, з використанням контактних даних, зазначених клієнтом. Усі редакції публічної частини договору повинні зберігатися на веб-сайті (веб-сторінці) надавача фінансових послуг із зазначенням строку їх дії у порядку та протягом строку, встановлених нормативно-правовими актами Регулятора, але не менше трьох років з дати припинення дії останнього з договорів у відповідній редакції. Дія положень цього абзацу не поширюється на процес надання фінансової послуги за допомогою платіжного пристрою, функціональні можливості якого дають змогу ознайомити клієнта з публічною частиною договору про надання фінансових послуг на екрані такого платіжного пристрою.
Індивідуальна частина договору повинна містити інформацію, передбачену частиною другою цієї статті, у тому числі шляхом посилання на відповідні умови, викладені у публічній частині договору.
Якщо індивідуальна частина договору укладена в паперовій формі, примірник індивідуальної частини та додатки до неї (за наявності) надаються клієнту одразу після підписання договору.
Надання клієнту примірника індивідуальної частини договору, укладеної у формі електронного документа, та додатків до неї (за наявності) здійснюється у погоджений клієнтом спосіб, зазначений у договорі про надання фінансової послуги, у порядку, передбаченому Законом України "Про електронні документи та електронний документообіг" або Законом України "Про електронну комерцію".
Договори, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, укладаються у порядку, встановленому Законом України "Про електронну комерцію", з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.
Відтак, підписана між Банком та Боржником вказана вище Анкета-заяву про приєдання до Умов та Правил надання банківських послуг в А-Банку, є договором приєднання.
Враховуючи викладені обставини, суд дійшов висновку, що ОСОБА_1 , підписавши вказану Заяву-анкету та Паспорт споживчого кредиту "Кредитна картка "Зелена", прийняв пропозицію Банку на укладення кредитного договору та надання банківських послуг в повному обсязі, що свідчить про дотримання форми договору, визначеної наведеними вище нормами законодавства.
Крім цього, відповідно до ч. 2 ст. 11 Закону України "Про споживче кредитування", у разі якщо розмір майбутніх платежів і строки їх сплати не можуть бути встановлені у договорі про споживчий кредит (кредитування у вигляді кредитування рахунку, кредитної лінії тощо), споживачу також у строк, визначений цим договором, надається виписка з рахунку/рахунків (за їх наявності), у якій зазначаються: стан рахунку на певну дату, оборот коштів на рахунку за період часу, за який зроблена виписка з рахунку (з описом проведених операцій), баланс рахунку на початок періоду, за який зроблена виписка, баланс рахунку на кінець періоду, за який зроблена виписка, дати і суми здійснення операцій за рахунком споживача, застосована до проведених споживачем операцій процентна ставка, будь-які інші платежі, застосовані до проведених споживачем операцій за рахунком, та/або будь-яка інша інформація, передбачена договором про споживчий кредит.
Згідно постанови Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 21.10.2025 року у справі № 910/8710/24, з урахуванням встановлених судами обставин надання Боржниці згідно із заявою на приєднання до Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб № 2001035056101 від 12.05.2018 споживчого кредиту, належним джерелом інформації, а відповідно і належним доказом, що визначає та підтверджує поточний розмір заборгованості споживача, розмір суми кредиту, повернутої кредитодавцю, інформацію про платежі за цим договором, які сплачені, які належить сплатити, дати сплати, стан рахунку на певну дату, оборот коштів на рахунку за період часу, баланс рахунку на початок відповідного періоду, баланс рахунку на кінець відповідного періоду, дати і суми здійснення операцій за рахунком споживача, будь-які інші платежі, застосовані до проведених споживачем операцій за рахунком, та/або будь-яку іншу інформація за споживчим кредитом є виписка з рахунку/рахунків (за наявності) щодо погашення заборгованості, з описом проведених операцій.
Судом встановлено, що АТ «Акцент-Банк» акцептував (прийняв) оферту Лисенка В.В., оскільки, згідно наявної у справі банківської виписки цього Банку по картці №SAMABWFC10074191934 від 29.05.2026 року за період з 26.10.2021 по 06.05.2026 (рахунок № НОМЕР_4 ), сума витрат склала 594 081,87 грн, а сума зарахувань склала 520 453,61 грн.
Отже, Боржник за відповідний період користувався кредитним лімітом згідно кредитного договору б/н (кредитна картка, внутрішньобанківський SAMABWFC10074191934) від 26.10.2021 року.
Відповідно до ст. 509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.
Статтею 525 ЦК України визначено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Частиною 1 ст. 530 ЦК України передбачено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).
За змістом ч. 1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Згідно ч. 1 ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.
Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.
Приписами ч. 1 ст. 627 ЦК України передбачено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Згідно ч. 1 ст. 628 ЦК України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Стаття 629 ЦК України визначає, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.
Згідно п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про споживче кредитування", загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, пов`язані з отриманням, обслуговуванням та поверненням кредиту, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та/або супутні послуги кредитодавця, кредитного посередника (за наявності) та третіх осіб.
Приписами ч. 2 ст. 8 Закону України "Про споживче кредитування" передбачено, що для цілей обчислення реальної річної процентної ставки та денної процентної ставки визначаються загальні витрати за споживчим кредитом.
До загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема : доходи кредитодавця у вигляді процентів; комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.
Відповідно до п. 10, п. 11 ч. 1 ст. 12 Закону України "Про споживче кредитування", у договорі про споживчий кредит зазначаються : порядок повернення кредиту та сплати процентів за користування споживчим кредитом, власних комісій та інших платежів (за наявності), включно із кількістю платежів, їх розміром та періодичністю внесення, у вигляді графіка платежів (у разі кредитування у вигляді кредитування рахунку, кредитної лінії графік платежів може не надаватися); інформація про наслідки прострочення виконання зобов`язань зі сплати платежів, у тому числі розмір неустойки, процентної ставки, інших платежів, які застосовуються чи стягуються при невиконанні зобов`язання за договором про споживчий кредит.
Відповідно до чч. 1-3 ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.
До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Особливості регулювання відносин за договором про надання споживчого кредиту встановлені законом.
За змістом ч. 1, ч. 2 ст. 1056-1 ЦК України, процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.
Згідно постанови Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 09.7.2024 року у справі № 910/10895/22, проценти відповідно до статті 1048 ЦК України сплачуються не за сам лише факт отримання позичальником кредиту, а за "користування кредитом" (тобто за можливість позичальника за плату правомірно не сплачувати кредитору борг протягом певного часу).
Надання кредиту наділяє позичальника благом, яке полягає в тому, що позичальник, одержавши від кредитора грошові кошти, не повинен повертати їх негайно, а отримує можливість правомірно не сплачувати кредитору борг протягом певного часу (строку кредитування, у межах якого сторони можуть встановити періоди повернення частини суми кредиту), а кредитор, відповідно, за загальним правилом не вправі вимагати повернення боргу протягом відповідного строку (право кредитора достроково вимагати повернення всієї суми кредиту передбачено частиною другою статті 1050 ЦК України). Саме за це благо - можливість правомірно не повертати кредитору борг протягом певного часу - позичальник сплачує кредитору плату, якою є проценти за договором кредиту відповідно до статті 1048 ЦК України.
Уклавши кредитний договір, сторони мають легітимні очікування щодо належного його виконання. Зокрема, позичальник розраховує, що протягом певного часу він може правомірно "користуватися кредитом", натомість кредитор розраховує, що він отримає плату (проценти за "користування кредитом") за надану позичальнику можливість не повертати всю суму кредиту одразу.
Разом з цим зі спливом строку кредитування чи пред`явленням кредитором вимоги про дострокове погашення кредиту кредит позичальнику не надається, позичальник не може правомірно не повертати кошти, а тому кредитор вправі вимагати повернення кредиту разом із процентами, нарахованими відповідно до встановлених у договорі термінів погашення періодичних платежів на час спливу строку кредитування чи пред`явлення вимоги про дострокове погашення кредиту у межах цього строку. Тобто позичальник у цьому разі не отримує від кредитора відповідне благо на період після закінчення строку кредитування чи після пред`явлення кредитором вимоги про дострокове погашення кредиту, а тому й не повинен сплачувати за нього нові проценти відповідно до статті 1048 ЦК України.
Судом встановлено, що відповідно до наявного у справі розрахунку заборгованості за договором від 26.10.2021 р. (Клієнт - ОСОБА_1 ) станом на 06.05.2026 року, заборгованість складає у загальному розмірі 73 628,26 грн, з яких : 55 374,73 грн - заборгованість за кредитом; 18 253,53 грн - заборгованість по відсотками.
Принагідно, суд зважає на те, що згідно вказаного розрахунку заборгованості, зазначена вище сума заборгованості за відсотками, нарахована за період з 28.02.2022 по 01.05.2026, тобто до відкриття провадження у справі № 902/1791/25 про неплатоспроможність ОСОБА_1 (ухвала суду від 06.05.2026 року у цій справі).
Відтак, беручи до уваги викладене, суд перевіривши розрахунок заборгованості за договором від 26.10.2021 р. (Клієнт - ОСОБА_1 ) станом на 06.05.2026 року, дійшов висновку, що визначена у цьому розрахунку та заявлена Заявником до визнання загальна сума заборгованості за цим кредитним договором у розмірі 73 628,26 грн, відповідає умовам даного кредитного договору, описаним вище нормам законодавства та наявним у справі доказам, а тому підлягає визнанню.
Також, судом встановлено, що рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 28.01.2026 року по справі № 127/32875/25 за позовом АТ «Акцент-Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості (копія наявна у справі) вирішено позов задоволити та стягнути з ОСОБА_1 на користь АТ «Акцент-Банк» заборгованість за кредитним договором № АВН0СТ155101699882820313 від 13.11.2023 року станом на 17.10.2025 року в загальній сумі 52 756 грн 75 коп. та судові витрати 2 422 грн 40 коп. судового збору.
Принагідно, суд зважає на те, що згідно відомостей з Єдиного державного реєстру судових рішень, вказане вище рішення суду від 28.01.2026 року у справі № 127/32875/25 набрало законної сили : 28.02.2026 року.
Водночас, із змісту рішення суду від 28.01.2026 року у справі № 127/32875/25, серед іншого, вбачається наступне.
13.11.2023 року відповідач клієнт банку, уклав з банком кредитний договір №АВН0СТ155101699882820313 («Швидка готівка»), згідно з умовами якого отримав кредит 50 000 грн. строком на 60 міс (до 12.11.2028 року) зі сплатою процентів 55,00 щорічно.
Заява про надання послуги «Швидка готівка» № АВН0СТ155101699882820313 від 13.11.2023 року разом із Умовами та правилами надання банківських послуг, паспортом споживчого кредиту, Таблицею обчислення загальної вартості кредиту становлять договір.
Заява складена в електронній формі та підписується клієнтом цифровим власноручним підписом або удосконаленим електронним підписом у мобільному додатку АВаnk24 при підтвердженні оформлення кредиту.
Банк виконав умови кредитного договору та надав кредитні кошти відповідачу ОСОБА_1 , який використав кредитні кошти, але не виконав належним чином взяті на себе зобов`язання і не погасив борг, тому станом на 17.10.2025 року заборгованість відповідача перед банком становить 52 756,75 грн.
Відповідно до наданого розрахунку, заборгованість ОСОБА_1 перед АТ «Акцент-Банк» за договором № АВН0СТ155101699882820313 від 13112023 року станом на 17.10.2025 року становить 52 756,75 грн.
Дана сума складається з : 44 570,57 грн заборгованості за кредитом, 8 186,18 грн - заборгованості по відсоткам.
На день розгляду справи заборгованість відповідачем не погашена, тому загальна сума боргу 52 756,75 грн підлягає стягненню з ОСОБА_1 , на користь банку.
Також, судом встановлено, що рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 06.03.2026 року по справі № 127/36505/25 (копія наявна у справі) позов Акціонерного товариства «Акцент-Банк» до Лисенка Віталія Володимировича про стягнення заборгованості - задоволено. Стягнуто з Лисенка Віталія Володимировича на користь Акціонерного товариства «Акцент-банк» заборгованість за кредитним договором №АВН0СТ155101704220049164 від 02.01.2024 у розмірі 28 300,23 грн станом на 19.11.2025, з яких: 22 289,10 грн - заборгованість за кредитом, 6 011,13 грн заборгованість за відсотками. Стягнуто з Лисенка Віталія Володимировича на користь Акціонерного товариства «Акцент-банк» судовий збір в розмірі 2 422,40 грн.
Слід зазначити, що відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру судових рішень, згадане вище рішення суду від 06.03.2026 року по справі № 127/36505/25 набрало законної сили : 07.04.2026 року.
Водночас, із змісту рішення суду від 06.03.2026 року по справі № 127/36505/25, серед іншого, встановлено наступне.
З матеріалів справи вбачається що кредитний договір №АВН0СТ155101704220049164 від 02.01.2024 між АТ «А-Банк» та відповідачем укладений у відповідності до вимог ч. 1 ст. 638 ЦК України, між сторонами досягнуто згоди щодо всіх істотних умов договору, який оформлено в електронній формі, і такі дії сторін відповідають приписам чинного законодавства.
Факт отримання відповідачем кредитних коштів за договором №АВН0СТ155101704220049164 від 02.01.2024 у сумі 32 700 грн. підтверджений належними, достатніми та допустимими доказами. Відповідач здійснював погашення кредиту несвоєчасно та не в повному обсязі, а тому сума заборгованості по тілу кредиту у розмірі 22 289,10 грн. підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.
Сторони в договорі про надання кредиту погодили розмір відсотків та порядок їх нарахування. Відповідач умови договору не виконав, а тому у нього виникла заборгованість по сплаті відсотків за користування кредитом у сумі 6 011,13 грн. Свого розрахунку заборгованості відповідач не надав, аби спростувати розрахунок позивача.
Таким чином, оскільки, відповідач умови кредитного договору №АВН0СТ155101704220049164 від 02.01.2024 своєчасно і в повному обсязі не виконував, кредит не сплачував, ним порушені умови договору та вимоги ст. 526, 527, 530 ЦК України через що у нього виникла заборгованість за кредитом, а тому позов підлягає задоволенню в повному обсязі.
Відповідно до ч. 4 ст. 75 ГПК України, обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Згідно з усталеними висновками Верховного Суду (зокрема постанови, на які також посилається скаржник, від 26.11.2019 у справі № 922/643/19, від 10.12.2019 у справі №910/6356/19) преюдиціальність означає обов`язковість фактів, установлених судовим рішенням, що набрало законної сили, в одній справі, для суду при розгляді інших справ. Правила про преюдицію спрямовані не лише на заборону перегляду фактів і правовідносин, які встановлені в судовому акті, що вступив у законну силу. Вони також сприяють додержанню процесуальної економії в новому процесі. У випадку преюдиціального установлення певних обставин особам, які беруть участь у справі (за умови, що вони брали участь у справі при винесенні преюдиціального рішення), не доводиться витрачати час на збирання, витребування і подання доказів, а суду - на їх дослідження та оцінку. Усі ці дії вже здійснювалися у попередньому процесі, і їхнє повторення було б не лише недоцільним, але й неприпустимим з точки зору процесуальної економії.
Крім цього, у постанові від 22.10.2019 у справі № 910/2039/18 Верховний Суд наголосив, серед іншого наголосив, що "преюдиційні факти є обов`язковими при вирішенні інших справ та не підлягають доказуванню, оскільки їх істинність встановлено у рішенні, у зв`язку з чим немає необхідності встановлювати їх знову, піддаючи сумніву істинність та стабільність судового акта, який набрав законної сили.
Норми статті 129-1 Конституції України визначають, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Згідно з преамбулою та статтею 6 параграфу 1 Конвенції про захист прав та свобод людини, згідно рішення Європейського суду з прав людини від 25.07.2002 у справі за заявою № 48553/99 "Совтрансавто-Холдінг" проти України", а також згідно з рішенням Європейського суду з прав людини від 28.10.99 року у справі за заявою № 28342/95 "Брумареску проти Румунії" встановлено, що існує усталена судова практика конвенційних органів щодо визначення основним елементом верховенства права принципу правової певності, який передбачає серед іншого і те, що у будь-якому спорі рішення суду, яке вступило в законну силу, не може бути поставлено під сумнів".
Отже, встановлені вказаними вище судовими рішеннями від 28.01.2026 року у справі № 127/32875/25 та від 06.03.2026 року по справі № 127/36505/25, обставини щодо наявної кредитної заборгованості Боржника - ОСОБА_1 перед АТ «Акцент-банк» за кредитним договором № АВН0СТ155101699882820313 від 13.11.2023 року в загальній сумі 52 756,75 грн та за кредитним договором № АВН0СТ155101704220049164 від 02.01.2024 у розмірі 28 300,23 грн, є преюдиціальними в силу ч. 4 ст. 75 ГПК України та не підлягають доказуванню.
Поряд з цим, суд зауважує, що матеріали цієї справи не містять доказів щодо погашення Боржником заборгованості за описаними вище судовими рішеннями.
Разом з цим, судом встановлено, що згідно наявного у справі розрахунку заборгованості за договором № АВН0СТ155101699882820313 від 13.11.2023 р. станом на 06.05.2026 року, заборгованість складає у загальному розмірі 65 302,42 грн, з яких : 44570,57 грн - заборгованість за кредитом; 20 731,85 грн - заборгованість за процентами.
Принагідно, суд звертає увагу на те, що визначені у цьому розрахунку заборгованості заборгованість за кредитом в сумі 44 570,57 грн та частина заборгованості по відсоткам в сумі 8 186,18 грн є безспірними, оскільки, встановленні зазначеним вище рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 28.01.2026 року по справі № 127/32875/25.
Водночас, відповідно до даного розрахунку заборгованості, Заявником донараховані та заявлені до визнання відсотки в сумі 12 545,67 грн (20 731,85 грн - 8 186,18 грн), після ухвалення рішення суду від 28.01.2026 року по справі № 127/32875/25, за період з 31.01.2026р. по 30.04.2026 р..
Отже, вказана сума заборгованості по відсотках в розмірі 12 545,67 грн, нарахована до відкриття провадження у справі № 902/1791/25 про неплатоспроможність ОСОБА_1 (ухвала суду від 06.05.2026 року у цій справі).
Слід зазначити, що згідно ч. 1 ст. 1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу. Якщо позичальник своєчасно не повернув речі, визначені родовими ознаками, він зобов`язаний сплатити неустойку відповідно до статей 549-552 цього Кодексу, яка нараховується від дня, коли речі мали бути повернуті, до дня їх фактичного повернення позикодавцеві, незалежно від сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
Відповідно до постанови Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 02.12.2025 року у справі № 918/95/25, Суд, звертаючись до правової позиції Великої Палати Верховного Суд в постанові від 04.07.2018 у справі № 310/11534/13-ц (провадження № 14-154цс18), на яку також послався скаржник та на висновки в якій, не відступаючи від них, також послалась Велика Палата Верховного Суду у пункті 6.30 постанови від 19.05.2020 у справі № 910/23028/17 (Провадження № 12-286гс18), зазначає, що наявність судового рішення про дострокове задоволення вимог кредитора щодо всієї суми заборгованості, яке боржник виконав не в повному обсязі, не є підставою для нарахування процентів та пені за кредитним договором, а є підставою виникнення права на отримання гарантій належного виконання зобов`язання відповідно до частини другої статті 625 ЦК України.
При цьому Велика Палата Верховного Суду відступила від висновку Верховного Суду України, викладеного у постанові від 23.09.2015 у справі № 6-1206цс15, відповідно до якого наявність судового рішення про задоволення вимог кредитора, яке не виконано боржником, не припиняє правовідносини сторін кредитного договору, не звільняє боржника та поручителя від відповідальності за невиконання грошового зобов`язання й не позбавляє права на отримання штрафних санкцій, передбачених умовами договору та ЦК України.
Щодо правил узгодження сторонами кредитного договору розміру процентів річних відповідно до статті 625 ЦК України, відмінного від мінімального встановленого цією статтею - 3 %, Суд зазначає, що особи мають право вибору: використати існуючі диспозитивні норми законодавства для регламентації своїх відносин або встановити для себе правила поведінки на власний розсуд. Цивільний договір як домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків, виявляє автономію волі учасників щодо врегулювання їхніх відносин згідно з розсудом і у межах, встановлених законом, тобто є актом встановлення обов`язкових правил для сторін, індивідуальним регулятором їхньої поведінки.
Між тим за змістом статей 6, 627 ЦК України їх положення не допускають свободу договору в частині порушення, зокрема, вимог ЦК України та інших актів цивільного законодавства. Тому сторони не можуть з посиланням на принцип свободи договору домовитись про те, що їхні відносини будуть регулюватися певною нормою закону за їхнім вибором, а не тією нормою, яка регулює їхні відносини виходячи з правової природи останніх.
Однак, суди, відмовляючи у вимогах щодо нарахованих та заявлених Банком у складі грошових вимог процентів не врахували правил їх нарахування у регулятивних (за кредитним договором) та охоронних ( за правилами частини другої статті 625 ЦК України) правовідносинах та не надали оцінки:
- умовам Кредитної угоди про видачу Банком Боржнику суму траншу кредиту у сумі 50 000 доларів США з терміном повернення кредиту відповідно до Графіка погашення кредиту до 15.04.2013, та під 17 % річних, а у випадку порушення будь-якого із зобов`язань по погашенню траншу кредиту, позичальник сплачує у розмірі 34 % річних від суми залишку непогашеної заборгованості (пункти 4.1, 4.2, 4.3 як Кредитної угоди, так і Договору про видачу траншу № 0804/83 від 22.04.2008) (пункт 3.4 цієї постанови);
- доданому Кредитором до заяви про визнання грошових вимог розрахунку заборгованості Боржниці, в якому Кредитор, нараховуючи проценти на залишок заборгованості за кредитом, застосував до 15.10.2008 процентну ставку в 17 %, а після - 34%;
- встановленим у рішенні Апеляційного суду Дніпропетровської області від 19.07.2017 у справі 0417/10430/2012 (провадження № 22-ц/774/796/17) (про стягнення з Боржниці на користь Банку заборгованості за Кредитною угодою) обставинам порушення Боржницею умов кредитного договору з Банком, а саме факту прострочення нею заборгованості зі сплати частини кредиту та процентів за користування кредитом та факту припинення Боржницею виконання зобов`язання з погашення кредитної заборгованості з квітня 2009 року (пункт 3.3);
Тож відмова судами у визнанні грошових вимог на суму процентів, нарахованих Банком після ухвалення рішення Апеляційного суду Дніпропетровської області від 19.07.2017 у справі 0417/10430/2012 (провадження № 22-ц/774/796/17) є передчасною, необґрунтованою, а висновки зроблені з неповним та неналежним дослідженням наданих у справі доказів.
Водночас за загальним правилом судове рішення забезпечує примусове виконання зобов`язання, яке виникло з підстав, що існували до його ухвалення, але не породжує таке зобов`язання, крім випадків, коли положення норм чинного законодавства передбачають виникнення зобов`язання саме з набранням законної сили рішенням суду (див. висновки щодо застосування норм права, сформульовані у постанові Великої палати Верховного Суду від 09.11.2021 у справі № 320/5115/17).
У зв`язку з викладеним Суд дійшов висновку, що суди, не врахувавши, що борг Боржниці виник на підставі Кредитної угоди, кредит за яким наданий в іноземній валюті, дійшли помилкових висновків про те, що за наявності прийнятого рішення Апеляційного суду Дніпропетровської області від 19.07.2017 у справі 0417/10430/2012 (провадження №22-ц/774/796/17) про стягнення з Боржниці на користь Банку заборгованості за Кредитною угодою правовідносини між сторонами регулюються не умовами договору, а наявним судовим рішенням, а грошові вимоги Банку до Боржника у справі про банкрутство обмежуються лише тими сумами в гривні, які стягнуті за зазначеним рішення та визначені в ньому як еквівалент стягнутого судом боргу Боржниці в іноземній валюті.
Отже, беручи до уваги, викладені вище правові висновки Верховного Суду, суд звертає увагу на те, що згідно наявних у справі копій Заяви про надання послуги "Швидка готівка" №АВН0СТ155101699882820313 від 13.11.2023 року та Паспорту споживчого кредиту "Швидка готівка", які підписані між АТ «Акцент-банк» та ОСОБА_1 , строк кредиту становить - 60 місяців з 13.11.2023 р. по 12.11.2028 р. включно та процентна ставка становить - 55 % на рік.
При цьому, період нарахування процентів з 13.11.2023 р. по 12.11.2028 р. також зазначений і в Таблиці обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит від 13.11.2023 року, яка підписана між АТ «Акцент-банк» та ОСОБА_1 ..
Відтак, зважаючи на вказане, наразі строк кредитного договору №АВН0СТ155101699882820313 від 13.11.2023 року не закінчився, а тому беручи до уваги наведені висновки Верховного Суду та встановлені обставини справи, суд дійшов висновку про правомірність нарахування та заявлення Заявником відсотків в сумі 12 545,67 грн згідно умов цього кредитного договору і розрахунку заборгованості за даним договором після ухвалення рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 28.01.2026 року по справі № 127/32875/25.
Таким чином, суд перевіривши розрахунок заборгованості за договором №АВН0СТ155101699882820313 від 13.11.2023 р. станом на 06.05.2026 року, дійшов висновку, що визначена у цьому розрахунку та заявлена Заявником до визнання загальна сума заборгованості за цим кредитним договором у розмірі 65 302,42 грн, відповідає умовам даного кредитного договору та наявним у справі доказам, а тому підлягає визнанню.
Крім того, судом встановлено, що згідно наявного у справі розрахунку заборгованості за договором № АВН0СТ155101704220049164 від 02.01.2024 р. станом на 06.05.2026 року, заборгованість складає у загальному розмірі 33 426,48 грн, з яких : 22 289,10 грн - заборгованість за кредитом; 11 137,38 грн - заборгованість за процентами.
Принагідно, суд звертає увагу на те, що визначені у цьому розрахунку заборгованості заборгованість за кредитом в сумі 22 289,10 грн та частина заборгованості по відсоткам в сумі 6 011,13 грн є безспірними, оскільки, встановленні зазначеним вище рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 06.03.2026 року по справі № 127/36505/25.
Водночас, відповідно до даного розрахунку заборгованості, Заявником донараховані та заявлені до визнання відсотки в сумі 5 126,25 грн (11 137,38 грн - 6 011,13 грн), після ухвалення рішення суду від 06.03.2026 року по справі № 127/36505/25, за період з 07.03.2026р. по 03.05.2026 р..
Отже, вказана сума заборгованості по відсоткам в розмірі 5 126,25 грн, нарахована до відкриття провадження у справі № 902/1791/25 про неплатоспроможність ОСОБА_1 (ухвала суду від 06.05.2026 року у цій справі).
Разом з цим, згідно Заяви про надання послуги "Швидка готівка" №АВН0СТ155101704220049164 від 02.01.2024 року та Паспорту споживчого кредиту "Швидка готівка" (копії наявні у справі), які підписані між АТ «Акцент-банк» та ОСОБА_1 , строк кредиту становить - 36 місяців з 02.01.2024 р. по 01.01.2027 р. включно та процентна ставка становить - 75 % на рік.
Також, період нарахування процентів з 02.02.2024 р. по 01.01.2027 р. зазначений у Таблиці обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит від 02.01.2024 року, яка підписана між АТ «Акцент-банк» та Лисенком В.В..
Відтак, зважаючи на вказане, наразі строк кредитного договору №АВН0СТ155101704220049164 від 02.01.2024 року не закінчився, а тому беручи до уваги наведені висновки Верховного Суду та встановлені обставини справи, суд дійшов висновку про правомірність нарахування та заявлення Заявником відсотків в сумі 5 126,25 грн згідно умов цього кредитного договору і розрахунку заборгованості за даним договором після ухвалення рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 06.03.2026 року по справі № 127/36505/25.
Отже, суд перевіривши розрахунок заборгованості за договором №АВН0СТ155101704220049164 від 02.01.2024 р. станом на 06.05.2026 року, дійшов висновку, що визначена у цьому розрахунку та заявлена Заявником до визнання загальна сума заборгованості за цим кредитним договором у розмірі 33 426,48 грн, відповідає умовам даного кредитного договору та наявним у справі доказам, а тому підлягає визнанню.
При цьому, викладенні у повідомленні Лисенка В.В. б/н від 15.07.2026 року заперечення щодо грошових вимог Заявника по кредитному договору №АВН0СТ155101699882820313 від 13.11.2023 року та по кредитному договору №АВН0СТ155101704220049164 від 02.01.2024 року з підстав стягнення коштів, які виходять за межі ухвалення судом рішень за цими кредитними договорами, спростовуються вищевикладеним та наявними у справі доказами.
Підсумовуючи вищевказане, суд дійшов висновку, що заявлені Заявником до визнання грошові вимоги до Боржника в загальному розмірі 172 357,16 грн (73 628,26 грн + 65 302,42 грн + 33 426,48 грн), підтверджені належними письмовими доказами, є правомірними, а тому підлягають визнанню.
Разом з цим, судом встановлено, що матеріали справи не містять доказів щодо погашення чи спростування Боржником заборгованості у сумі 172 357,16 грн по відповідних описаних вище кредитних договорах.
Відповідно до ч. 6 ст. 45 КУзПБ, заяви з вимогами конкурсних кредиторів або забезпечених кредиторів, подані в межах строку, визначеного частиною першою цієї статті, розглядаються господарським судом у попередньому засіданні суду.
За результатами розгляду зазначених заяв господарський суд постановляє ухвалу про визнання чи відхилення (повністю або частково) вимог таких кредиторів.
Ухвала господарського суду набирає законної сили негайно після її оголошення, може бути оскаржена у встановленому цим Кодексом порядку та є підставою для внесення відомостей про таких кредиторів до реєстру вимог кредиторів.
Згідно ч. 2, ч. 4 ст. 133 КУзПБ, витрати, пов`язані з провадженням у справі про неплатоспроможність (витрати на оплату судового збору, сплату винагороди і відшкодування витрат арбітражного керуючого, пов`язаних з виконанням ним своїх повноважень, оплату послуг спеціалістів для проведення оцінки майнових об`єктів, що підлягають продажу), відшкодовуються у повному обсязі до задоволення вимог кредиторів.
Вимоги кредиторів, включені до реєстру вимог кредиторів, задовольняються у такій черговості: 1) у першу чергу задовольняються вимоги до боржника щодо виплати заборгованості із заробітної плати працівникам, які перебувають/перебували у трудових відносинах із боржником, сплати аліментів, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю фізичної особи, сплати страхових внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування; 2) у другу чергу задовольняються вимоги щодо сплати податків і зборів (обов`язкових платежів) та проводяться розрахунки з іншими кредиторами; 3) у третю чергу сплачуються неустойки (штраф, пеня), внесені до реєстру вимог кредиторів.
Враховуючи викладене та встановлені обставини справи у їх сукупності, суд дійшов висновку про задоволення заяви АТ "Акцент-Банк" б/н від 09.06.2026 року (вх. № 01-32/841/26) про визнання грошових вимог до боржника у справі № 902/1791/25 в повному обсязі, з мотивів наведених вище та визнання заявлених вимог до Боржника в розмірі 172357,16 грн, з яких :
- заборгованість за кредитним договором б/н (кредитна картка, внутрішньобанківський SAMABWFC10074191934) від 26.10.2021 року станом на 06.05.2026 року в розмірі 73 628,26 грн, яка складається з наступного: 55 374, 73 грн - заборгованість за кредитом; 18 253, 53 грн - заборгованість по відсоткам;
- за кредитним договором ABH0CT155101699882820313 (N20.00.0001431268) від 13.11.2023 року станом на 06.05.2026 року в розмірі 65 302,42 грн, яка складається з наступного: 44 570,57 грн - заборгованість за кредитом; 20 731,85 грн - заборгованість за процентами;
- за кредитним договором ABH0CT155101704220049164 (N20.00.0001524640) від 02.01.2024 року станом на 06.05.2026 року в розмірі 33 426,48 грн, яка складається з наступного: 22 289,10 грн - заборгованість за кредитом; 11 137,38 грн - заборгованість за процентами, які підтверджені наданими доказами з віднесенням їх до другої черги задоволення.
При цьому, судовий збір у сумі 2 422,40 грн за заочним рішенням Вінницького міського суду міста Вінницької області від 28.01.2026 року по справі №127/32875/25 та судовий збір у розмірі 2 422,40 грн за рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 06.03.2026 року по справі № 127/36505/25, підлягає визнанню з віднесенням до другої черги задоволення, що узгоджується із правовими висновками викладеними у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 23.08.2023 року у справі № 910/987/23.
Крім того, визнанню підлягають вимоги в розмірі 5 324,80 грн - судового збору за подання кредиторської заяви (підлягають відшкодуванню позачергово до задоволення вимог кредиторів) у цій справі.
Керуючись ст.ст. 1, 2, 9 (ч. 4), 45, 113, 133 Кодексу України з процедур банкрутства, ст.ст. 2, 3, 13, 18, 42, 73, 74, 76-79, 86, 232-236, 242, 326 ГПК України, суд -
У Х В А Л И В :
1. Задоволити заяву АТ "Акцент-Банк" б/н від 09.06.2026 року (вх. № 01-32/841/26) про визнання грошових вимог до боржника у справі № 902/1791/25, повністю.
2. Визнати грошові вимоги Акціонерного товариства «Акцент-банк» (вул. Батумська, 11, м. Дніпро, 49074; код ЄДРПОУ 14360080) до Лисенка Віталія Володимировича ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) в розмірі 172 357,16 грн (друга черга задоволення вимог кредиторів), з яких :
- заборгованість за кредитним договором б/н (кредитна картка, внутрішньобанківський SAMABWFC10074191934) від 26.10.2021 року станом на 06.05.2026 року в розмірі 73 628,26 грн, яка складається з наступного: 55 374,73 грн - заборгованість за кредитом; 18 253,53 грн - заборгованість по відсоткам;
- за кредитним договором ABH0CT155101699882820313 (N20.00.0001431268) від 13.11.2023 року станом на 06.05.2026 року в розмірі 65 302,42 грн, яка складається з наступного: 44 570, 57 грн - заборгованість за кредитом; 20 731,85 грн - заборгованість за процентами;
- за кредитним договором ABH0CT155101704220049164 (N20.00.0001524640) від 02.01.2024 року станом на 06.05.2026 року в розмірі 33 426,48 грн, яка складається з наступного: 22 289,10 грн - заборгованість за кредитом; 11 137,38 грн - заборгованість за процентами, та
- судовий збір у сумі 2 422,40 грн (друга черга задоволення вимог кредиторів) за заочним рішенням Вінницького міського суду міста Вінницької області від 28.01.2026 року по справі № 127/32875/25 та судовий збір у розмірі 2 422,40 грн (друга черга задоволення вимог кредиторів) за рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 06 березня 2026 року по справі № 127/36505/25;
а також 5 324,80 грн - витрат на сплату судового збору за подання кредиторської заяви (підлягають відшкодуванню позачергово до задоволення вимог кредиторів) у справі №902/1791/25.
3. Арбітражному керуючому (керуючій реструктуризацією) Белінській Н.О. внести відповідні кредиторські вимоги до реєстру вимог кредиторів Боржника по справі №902/1791/25.
4. Копію ухвали надіслати до електронних кабінетів ЄСІТС та на електронні поштові адреси: ОСОБА_1 - ІНФОРМАЦІЯ_1 ; арбітражному керуючому Белінській Н.О. - ІНФОРМАЦІЯ_2 ; АТ "Акцент-Банк" - Legal.Collect@a-bank.com.ua, представнику АТ "Акцент-Банк" адвокату Омельченку Є. В. - ІНФОРМАЦІЯ_3
Згідно ч. 6 ст. 45 Кодексу України з процедур банкрутства, ухвала господарського суду набирає законної сили негайно після її оголошення.
Ухвала може бути оскаржена до Північно-західного апеляційного господарського суду в порядку та строки встановлені статтями 254-257 Господарського процесуального кодексу України.
Суддя Тісецький С.С.
Віддрук. прим.: 1 - до справи.
Судове рішення № 140126512, Господарський суд Вінницької області було прийнято 23.09.2026. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти корисні дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити корисні дані.
Це рішення відноситься до справи № 902/1791/25. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: