Рішення № 140124252, 28.09.2026, Мукачівський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа № 303/1791/26

Провадження № 2-а/303/32/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 вересня 2026 року м. Мукачево

Мукачівський міськрайонний суд Закарпатської області у складі судді Полянчука Б.І., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Закарпатській області про скасування постанови,

УСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся з позовом до Департаменту патрульної поліції, третя особа ОСОБА_2 про скасування постанови, в якому зазначив, що адміністративного правопорушення він не вчиняв, а постанова винесена без належних та допустимих доказів. Працівник поліції не надав доказів порушення Правил дорожнього руху, не задокументував факт вчинення правопорушення та не повідомив належним чином конкретну причину зупинки транспортного засобу, чим порушив вимоги Закону України «Про Національну поліцію». Відповідач діяв всупереч вимогам статті 19 Конституції України, оскільки рішення прийнято без достатніх правових підстав та належного доказового забезпечення. Крім того, притягнення особи до відповідальності не може ґрунтуватися на припущеннях, а всі сумніви щодо доведеності вини повинні тлумачитися на користь особи. Також зазначає, що при розгляді справи відповідач не забезпечив всебічного, повного й об`єктивного дослідження обставин, як того вимагають положення КУпАП. Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України саме на відповідача покладається обов`язок довести правомірність прийнятої постанови, однак належних доказів законності своїх дій відповідач не надав. Просив скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення серії ЕНА №6714196 від 23.02.2026 та закрити провадження у справі.

Представник відповідача подав до суду відзив на позов, у якому зазначив, що постанова про притягнення позивача до адміністративної відповідальності винесена уповноваженим поліцейським у межах наданих законом повноважень та відповідно до вимог Конституції України, КУпАП, Закону України «Про Національну поліцію», Закону України «Про дорожній рух» і Інструкції МВС щодо оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення. У справах про порушення, передбачені ч. 2 ст. 122 КУпАП, поліцейський має право винести постанову без складання протоколу безпосередньо на місці вчинення правопорушення. Позивач, керуючи транспортним засобом, порушив вимоги п. 9.2 Правил дорожнього руху, оскільки не подав сигнал покажчиком повороту перед зміною напрямку руху, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 122 КУпАП. Факт правопорушення був зафіксований за допомогою технічних засобів відеозапису, а долучений до справи відеозапис підтверджує обставини порушення. Відсутність у постанові відомостей про технічний засіб, яким здійснювалася відеофіксація, сама по собі не є підставою для її скасування. Під час розгляду справи права позивача не були порушені чи обмежені, оскільки законодавство не передбачає обов`язкової участі адвоката при винесенні постанови на місці вчинення адміністративного правопорушення, а відсутність захисника не позбавила позивача права на судове оскарження прийнятого рішення. Відповідач послався на практику Європейського суду з прав людини, зазначивши, що особа, яка керує транспортним засобом, зобов`язана дотримуватися встановлених правил дорожнього руху та пов`язаних із цим обов`язків. Поліцейським було безпосередньо виявлено правопорушення, у зв`язку з чим позивача правомірно притягнуто до адміністративної відповідальності. Вважав оскаржувану постанову законною та обґрунтованою, а доводи позивача безпідставними, у зв`язку з чим просив відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Ухвалою Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 02.04.2026 відкрито провадження у адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Закарпатській області про скасування постанови та призначено її до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

Згідно з підпунктом 15.3 пункту 1 розділу ХІІІ Перехідних положень ЦПК України, розгляд справи у суді здійснюється за матеріалами у формах, визначених Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).

Відповідно до пункту 122 Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, затвердженого Рішенням Вищої ради правосуддя від 17 серпня 2021 року № 1845/0/15-21, до початку функціонування всіх підсистем (модулів) ЄСІТС справи можуть розглядатися (формуватися та зберігатися) в паперовій, електронній чи змішаній формі залежно від наявних у суді можливостей.

Електронні документи та електронні копії паперових документів вносяться до АСДС та зберігаються в централізованому файловому сховищі.

Документи, що надійшли до суду в електронній формі, за потреби можуть роздруковуватися та приєднуватися до матеріалів справи у паперовій формі.

Позовна заява з додатками надійшла до суду в електронній формі, після чого її роздруковано в паперовій формі, а електронні копії додатків до неї залишилися на зберіганні в централізованому файловому сховищі АСДС.

У такому випадку та з урахуванням наявних технічних можливостей, суд вважає можливим здійснювати розгляд справи в змішаній формі.

З`ясувавши всі обставини справи та перевіривши їх доказами, суд приходить до наступного.

Відповідно до ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Стаття 9 КУпАП передбачає, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Згідно зі ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Частиною 5 ст. 14 Закону України «Про дорожній рух» передбачено, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху, створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам, виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух.

За змістом п. 1.3 та п. 1.9 ПДР України учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими. Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Відповідно до п. 1.9 ПДР України особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Згідно з п. 9.2 ПДР України водій повинен подавати сигнали світловими покажчиками повороту відповідного напрямку: а) перед початком руху і зупинкою; б) перед перестроюванням, поворотом або розворотом.

За змістом ч. 2 ст. 122 КУпАП порушення правил проїзду перехресть, зупинок транспортних засобів загального користування, проїзд на заборонний сигнал світлофора або жест регулювальника, порушення правил обгону і зустрічного роз`їзду, безпечної дистанції або інтервалу, розташування транспортних засобів на проїзній частині, порушення правил руху автомагістралями, користування зовнішніми освітлювальними приладами або попереджувальними сигналами при початку руху чи зміні його напрямку, використання цих приладів та їх переобладнання з порушенням вимог відповідних стандартів, користування під час руху транспортного засобу засобами зв`язку, не обладнаними технічними пристроями, що дозволяють вести перемови без допомоги рук (за винятком водіїв оперативних транспортних засобів під час виконання ними невідкладного службового завдання), а так само порушення правил навчальної їзди, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Стаття 251 КУпАП України передбачає, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Відповідно до п. 1 ст.247 КУпАП обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.

Згідно зі ст. 283 КУпАП, розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі.

Постанова повинна містити: найменування органу (прізвище, ім`я та по батькові, посада посадової особи), який виніс постанову; дату розгляду справи; відомості про особу, стосовно якої розглядається справа (прізвище, ім`я та по батькові (за наявності), дата народження, місце проживання чи перебування; опис обставин, установлених під час розгляду справи; зазначення нормативного акта, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення; прийняте у справі рішення.

Постанова по справі про адміністративне правопорушення у сферах забезпечення безпеки дорожнього руху, крім даних, визначених частиною другою цієї статті, повинна містити відомості про: дату, час і місце вчинення адміністративного правопорушення; транспортний засіб, який зафіксовано в момент вчинення правопорушення (марка, модель, номерний знак); технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис (якщо такий запис здійснювався); розмір штрафу та порядок його сплати; правові наслідки невиконання адміністративного стягнення та порядок його оскарження; відривну квитанцію із зазначенням реквізитів та можливих способів оплати адміністративного стягнення у вигляді штрафу.

За змістом п.4 розділу І Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України 07 листопада 2015 року №1395 у разі виявлення правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, розгляд якого віднесено до компетенції Національної поліції України, поліцейський виносить постанову у справі про адміністративне правопорушення без складання відповідного протоколу.

Пункт 5 розділу ІV Інструкції передбачає, що постанова про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, складається у письмовій формі (заповнюється відповідно до вимог пункту 10 розділу ХІV цієї Інструкції) або за наявності технічної можливості в електронній формі у вигляді стрічки, яка роздруковується за допомогою спеціальних технічних пристроїв, із зазначенням відомостей, що відповідають пунктам постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, наведеної у додатку 5 до цієї Інструкції.

Зі змісту оскаржуваної постанови вбачається, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 23.02.2026 о 20 год. 01 хв. 56 сек. у с. Зняцево, вул. Вишнева, керуючи транспортним засобом Opel державний номерний знак НОМЕР_1 та при зміні напрямку руху не подав сигнал світловим покажчиком повороту відповідного напрямку при повороті чим порушив п.п. 9.2.б. ПДР Порушення попереджувальних сигналів перед перестроюванням, поворотом, розворотом, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 122 КУпАП.

За змістом п. 9.2.б ПДР України водій повинен подавати сигнали світловими покажчиками повороту відповідного напрямку перед перестроюванням, поворотом або розворотом.

Судом оглянуто та досліджено відеозапис з камери нагрудного реєстратора поліцейського, що знаходиться в централізованому файловому сховищі АСДС, який надано представником відповідача, з якого вбачається, що патрульні проводять розгляд справи щодо вчинення позивачем адміністративного правопорушення передбаченого ст. 130 КУпАП, але зазначений відеозапис не містить фіксації самого факту неподання сигналу світловими покажчиками повороту під час зміни напрямку руху.

Таким чином, фіксація розгляду працівником поліції справи про вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 130 КУпАП, не є доказом порушення ОСОБА_1 правил дорожнього руху передбачених п.9.2 б ПДР України. Інших доказів, які підтверджували би вчинення позивачем правопорушення, що передбачено ч. 2 ст. 122 КУпАП, суду не надано.

Крім того, у пункті 7 оскаржуваної постанови про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА № 6714196 від 23.02.2026 не зазначено, що доказом вчинення правопорушення є відеозапис, який в подальшому долучений відповідачем до матеріалів справи на підтвердження вчинення позивачем правопорушення, яке ставиться йому у вину.

Відповідно до ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно з ч.1 с.72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Таким чином, в адміністративному процесі, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень тягар доказування правомірності рішень, дій чи бездіяльності покладається на відповідача - суб`єкта владних повноважень, який повинен надати суду всі наявні у нього документи та матеріали, що можуть бути використані як докази у справі.

На обов`язок та важливість доведення саме відповідачем як суб`єктом владних повноважень правомірності винесення рішення про притягнення особи до адміністративної відповідальності, правомірності та законності прийнятої постанови вказує Верховний Суд у постанові від 17 липня 2019 року у справі №295/3099/17.

У силу принципу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення всі сумніви щодо події порушення та винності особи мають бути прирівняні до доведеної невинуватості особи.

Вищезазначене узгоджується із правовою позицією Верховного Суду від 08.07.2020 року у справі №463/1352/16-а).

На підтвердження вчинення позивачем оскаржуваного правопорушення, відповідачем надано суду відеофайли, але однин із них містить відеозапис оформлення матеріалів про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 130 КУпАП, а іншу частину відеофайлів неможливо відкрити і ознайомитися з їх змістом.

Листом від 27.07.2026 суд повідомив Головне управління Національної поліції в Закарпатській області про зазначені обставини, але він залишився без відповіді.

Оскільки відповідачем як суб`єктом владних повноважень, на якого в даному випадку покладено обов`язок доказування правомірності свого рішення, не надано суду належних, допустимих та достатніх доказів на підтвердження передбачених ст. 9 КУпАП обставин, суд вважає не доведеним факт вчинення позивачем адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 2 ст. 122 КУпАП.

За таких обставин постанова серії ЕНА № 6714196 від 23.02.2026 винесена необґрунтовано, без дотриманням вимог КУпАП, що є підставою для її скасування.

З огляду на викладене, оскаржувана постанова підлягає скасуванню, а справа про притягнення позивача до адміністративної відповідальності закриттю.

Керуючись ст. 72, 77, 241-246, 268-272, 286, 295, 297, ст. 122, 247, 251, 268, КУпА , «Правилами дорожнього руху», затвердженими постановою КМУ №1306 від 10.10.2001, суд

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_2 ) до Головного управління Національної поліції в Закарпатській області (місцезнаходження: 88006, вул. Максима Польового, буд.2, м. Ужгород, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 40108913) про скасування постанови задовольнити повністю.

Скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії ЕНА № 6714196 від 23.02.2026.

Провадження у справі про адміністративне правопорушення закрити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі їх апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом десяти днів з дня його проголошення.

Якщо справа розглянута в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Суддя