Рішення № 140123462, 25.11.2025, Городищенський районний суд Черкаської області

Справа № 691/937/25

Провадження № 2/691/727/25

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

25 листопада 2025 року м. Городище

Городищенський районний суд Черкаської області під головуванням судді Синиці Л. П., за участю секретаря судового засідання Харук Л. Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Городище Черкаської області цивільну справу за позовною заявою ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ФК АЙКОНС" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

У липні 2025 року до суду із позовною заявою звернувся позивач ТОВ "ФК АЙКОНС" про стягнення з відповідача ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором № 1181821 укладеним 25.10.2020 року.

В обґрунтування позову представник позивача Пархомчук С. В. посилався на те, що 25.10.2020 року між ТОВ "ЛІНЕУРА УКРАЇНА" та ОСОБА_1 було укладено електронний кредитний договір № 1181821, за яким позичальник отримав кредит у розмірі 3000,00 грн, строком на 25 днів, зі сплатою процентів за користування кредитом у розмірі 1,90% в день. Цільове призначення: на споживчі потреби. Кредит надається у безготівковій формі шляхом перерахування коштів за реквізитами платіжної картки номер НОМЕР_1 , реквізити якої надані клієнтом з метою отримання кредиту. Товариство свої зобов`язання за договором виконало та надало позичальнику грошові кошти. 28.04.2021 року між ТОВ "ЛІНЕУРА УКРАЇНА" та ТОВ "ФК "СІТІ ФІНАНС ГРУП" укладеного договір факторингу № 1-28/04/2021, відповідно до умов якого ТОВ "ЛІНЕУРА УКРАЇНА" відступає ТОВ "ФК "СІТІ ФІНАНС ГРУП" право грошової вимоги до боржників, вказаним у реєстрі боржників, в тому числі право вимоги за кредитним договором № 1181821 від 25.10.2020 року укладеним з ОСОБА_1 28.04.2021 року ТОВ "ФК "СІТІ ФІНАНС ГРУП" як новий кредитор, відповідно до умов договору про відступлення права вимоги № 1-28/04/2021, відступив право вимоги за кредитним договором № 1181821 від 25.10.2020 року укладеним з ОСОБА_1 . Товариству з обмеженою відповідальністю "ФК АЙКОНС", у зв`язку з чим останній набув право грошової вимоги до відповідача. Згідно виписки з особового рахунку за кредитним договором № 1181821 від 25.10.2020 року заборгованість ОСОБА_1 станом на 21.03.2025 року, станоивть 9 555,00 грн, яка складається з: прострочена заборгованість за сумою кредиту в розмірі 3000,00 грн; заборгованість за комісіями і відсотками в розмірі 1425,00 грн; прострочена заборгованість за процентами в розмірі 5130,00 грн, та яку позивач просив стягнути за рішенням суду з відповідача, та на користь позивача підлягають стягненню судові витрати: судовий зібр у сумі 2422,40 грн. У разі неявки відповідача, позивач просив ухвалити заочне рішення на підставі наявних доказів.

Ухвалою суду від 16 липня 2026 року в справі відкрито спрощене позовне провадження з повідомленням сторін.

29.07.2025 до суду від представника позивача ТОВ "ФК АЙКОНС" Пархомчука С. В. надійшла заява про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 10 500,00 грн.

Відповідач ОСОБА_1 належним чином повідомлялася про розгляд справи у спрощеному провадженні з повідомленням сторін, про дату судового засідання, а також про необхідність у п`ятнадцятиденний строк з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі, надати відзив на позовну заяву із зазначенням заперечень та доказів, що підтверджують її відзив. Відповідач не скористалася своїм правом на подачу відзиву на позовну заяву.

Станом на день розгляду справи та ухвалення судом рішення, учасники справи не подавали будь-які заяви, клопотання про відкладення розгляду справи.

За таких обставин, суд, за згоди позивача, вирішує справу на підставі наявних доказів та ухвалює заочне рішення у справі на підставі ст. 280 ЦПК України.

Фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось, що узгоджується із ч. 2 ст. 247 ЦПК України.

Суд, вивчивши матеріали справи, дослідивши наявні докази у їх сукупності, встановив наступне.

Відповідно до частин 1, 2 статті 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

25 жовтня 2020 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Лінеура Україна" (товариство, первісний кредитор) та ОСОБА_1 (клієнт, позичальник, відповідач) було укладено договір № 1181821 про надання коштів на умовах фінансового кредиту, який підписано електронним підписом позичальника, відтвореним шляхом використання одноразового ідентифікатора Е051, який був надісланий клієнту на номер мобільного телефону НОМЕР_2 .

За пунктами 1.2., 2.3. договору, товариство зобов`язується надати клієнту грошові кошти в гривні на умовах строковості, зворотності, платності, а кієнт зобов`язується повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом та виконати інші обов`язки, передбачені договором. Сума кредиту складає: 3000,00 грн. Строк кредиту 25 днів. Дата повернення кредиту вказується в Графіку платежів, що є Додатком № 1 до цього договору. Строк кредиту може бути продовженим у порядку та на умовах визначених в Розділі 4 цього договору.

Процентна ставка за кредитом становить 1,90% від суми кредиту за кожень день користування кредитом (693,50 процентів річних), та відповідно до п. п. 1.4.1, 1.4.2. договору, із визначенням зниженої процентної ставки та стандартної процентної ставки.

Згідно пункту 2.1. договору кредит надається товариством у безготівковій формі шляхом перерахування коштів кредиту за реквізитами платіжної картки клієнта, що зазначені в Особисому кабінеті, номер НОМЕР_1 .

ТОВ "Лінеура Україна" своєчасно та в повному обсязі виконало зобов`язання за договором про надання коштів на умовах фінансового кредиту, перерахувавши 25.10.2020 20:00:04 суму 3000,00 грн на картку НОМЕР_3 , номер транзакції 70363164, в порядку передбаченому умовами договору, що підтверджується листом ТОВ "Універсальні Платіжні Рішення" Вих. 2643_25052109205 від 21.05.202025.

Доказів зворотного матеріали справи не містять та такі не були надані стороною відповідача.

28.04.2021 між ТОВ "ЛІНЕУРА УКРАЇНА" та Товариством з обмеженою відповідальністю "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "СІТІ ФІНАНС ГРУП" укладеного договір факторингу № 1-28/04/2021 відповідно до умов якого ТОВ "ЛІНЕУРА УКРАЇНА" відступає ТОВ "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "СІТІ ФІНАНС ГРУП" право грошової вимоги до боржників, вказаним у реєстрі боржників, в тому числі право вимоги за кредитним договором № 1181821 від 25.10.2020 року укладеним з ОСОБА_1 . Та, згідно Витягу з Реєстру боржників до договору факторингу № 1-28/04/2021 від 28.04.2021 року, розмір заборгованості складає 9555,00 грн.

28.04.2021 між ТОВ " ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "СІТІ ФІНАНС ГРУП" та Товариством з обмеженою відповідальністю "ФК "АЙКОНС" укладено договір № 1-28/04/2021 відступлення права вимоги, за яким новий кредитор, відступив право вимоги ТОВ "ФК АЙКОНС" (позивач), в тому числі й за кредитним договором № 1181821 від 25.10.2020 року укладеним з ОСОБА_1 , на суму боргу 9 555,00 грн, яка складається з: прострочена заборгованість за сумою кредиту в розмірі 3000,00 грн; заборгованість за комісіями і відсотками в розмірі 1425,00 грн; прострочена заборгованість за процентами в розмірі 5130,00 грн.

Отже, до ТОВ "ФК АЙКОНС", відповідно до укладеного договору відступлення права вимоги, перейшло право грошової вимоги до відповідача на загальну суму 9 555,00 грн, яку позивач просив стягнути з відповідача ОСОБА_1 на свою користь.

Правовідносини, які виникли між сторонами, крім положень вказаного вище договору, врегульовані нормами ЦК України.

У статті 11 ЦК України передбачено, що цивільні права та обов`язки виникають на підставі договору або правочину.

Відповідно до частин 1, 2 статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Згідно частини 1 статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1 ст. 1048 ЦК України).

Механізм укладення електронного договору, який має використовуватися кредитодавцем у взаємовідносинах із позичальниками, зокрема вимоги до його підписання сторонами, врегульовано Законом України "Про електронну комерцію" та Законом України "Про електронний цифровий підпис".

У статті 3 Закону України "Про електронну комерцію" визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі. Та, статтею 12 зазначеного Закону встановлено, що якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання, відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису визначеним цим Законом одноразовим ідентифікатором; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Як вбачається з матеріалів справи та наявного у справі договору № 1181821 про надання коштів на умовах фінансового кредиту, укладеного 25.10.2020 з ОСОБА_1 , такий був підписаний позичальником електронним підписом одноразовим ідентифікатором, що був направлений їй у смс-повідомленні на мобільний номер телефону.

За вказаних обставин, суд вважає встановленим факт укладення відповідачем ОСОБА_1 кредитного договору № 1181821 від 25.10.2020 року з ТОВ "Лінеура Україна" із дотриманням вимог Закону України "Про електронну комерцію".

Підписавши договір саме такого змісту, відповідач погодилася з його умовами та правилами надання споживчих кредитів, що фактично нівелює усі можливі доводи стосовно невідповідності умов договору вимогам законодавства без його обґрунтування доказами.

Наведене узгоджується з правовою позицією Верховного Суду у постанові від 12 січня 2021 року у справі № 524/5556/19, до аналогічних висновків дійшов Верховний Суд у постанові від 09 вересня 2020 року у справі № 732/670/19.

За приписом статті 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Таким чином, між сторонами було досягнуто згоди щодо всіх істотних умов договору, який був оформлений сторонами в електронній формі, з використанням електронного підпису одноразовим ідентифікатором.

Факт надання кредитних коштів підтверджується копією кредитного договору, який є дійсним в силу приписів статті 204 ЦК України про правомірність правочинів, а також інформацією ТОВ "УПС".

За приписами пункту 1 частини 1 статті 512, статті 514 ЦПК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Отже, відступлення права вимоги є договірною передачею вимог первісного кредитора новому кредиторові та відбувається на підставі укладеного між ними правочину.

Відповідно до частини 1 статті 1077 ЦК України, за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Факт переходу до ТОВ "ФК "АЙКОНС" (позивач) права вимоги первісного кредитора ТОВ "Лінеура Україна" до відповідача ОСОБА_1 за кредитним договором є доведеним договорами: факторингу № 1-28/04/2021 від 28.04.2021 року; відступлення права вимоги № 1-28/04/2021 від 28.04.2021 року.

Зобов`язання з повернення кредитних коштів відповідач не виконувала у зв`язку із чим на момент розгляду справи наявна заборгованість, яку позивач просить стягнути, а саме, прострочена заборгованість за сумою кредиту в розмірі 3000,00 грн, заборгованість за комісіями і відсотками в розмірі 1425,00 грн, прострочена заборгованість за процентами в розмірі 5130,00 грн. Загальний розмір заборгованості 9 555,00 грн.

Відповідно до статей 525, 526, 610, 611 ЦК України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом. Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Одним із видів порушення зобов`язання є прострочення - невиконання зобов`язання в обумовлений сторонами строк.

Згідно статей 12, 81 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється виключно на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом, тобто тягар доказування лежить на сторонах цивільно-правового спору, доказування по цивільній справі, як і судове рішення не може ґрунтуватися на припущеннях.

Належність виконання зобов`язання є предметом доказування і у справі про стягнення заборгованості, доказувати факт здійснення відповідачем оплати, заявленої позивачем до стягнення, має саме відповідач, а не позивач. Наведене відповідає позиції Верховного Суду, сформульованої у справі № 913/618/21 від 08.06.2022 року. Тоді як не може бути визнаним неукладеним договір, зобов`язання за яким виконуються його сторонами.

У даній справі відповідачем не спростовано факт надання нею всіх особистих ідентифікуючих даних, її платіжної картки, без надання яких і відповідного підтвердження, ознайомлення з відповідними умовами та правилами отримання та повернення кредитних коштів, відповідний кредит не міг бути наданий.

Із урахуванням викладеного, суд вважає, що позивачем надано достатні, переконливі та достовірні докази щодо укладення кредитного договору від 25.10.2020 року, перерахування кошів на банківську картку, зазначену у договорі, відсутність доказів, які б спростовували отримання позичальником кредитних коштів чи неналежності банківської картки на яку були зараховані кошти, що є підставою для стягнення заборгованості за тілом кредиту у розмірі 3000,00 грн.

Проте, пред`являючи вимоги про стягнення заборгованості, позивач, крім заборгованості за основним боргом, просив, як постає із розрахунку заборгованості, стягнути заборгованість за процентами за користування кредитними коштами, як строкові в розмірі 1425,00 грн, так і прострочену заборгованість за процентами в розмірі 5130,00 грн, тобто поза межами строку дії договору, що не відповідає умовам договору.

Згідно частини 2 статті 1050 ЦК України, право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитом і комісії припиняється після спливу, визначеного цим договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника. І саме таку правову позицію висловила Велика Палата Верховного Суду у постановах від 28 березня 2018 року в справі № 444/9519/12, від 31 жовтня 2018 року в справі № 202/4494/16-ц.

Тобто, розмір процентів для відповідача мав становити 1425,00 грн (строкові).

Враховуючи відсутність доказів оплат, проценти у зазначеному судом розмірі слід стягнути з відповідача, відмовивши позивачу у стягненні простроченої заборгованості за процентами у розмірі 5130,00 грн.

За таких обставин, суд дійшов висновку про часткове задоволення позову.

Та, на користь позивача з відповідача слід стягнути заборгованість за кредитним договором у розмірі 4 425,00 грн, з яких: 3000,00 грн - заборгованість за тілом кредиту; 1425,00 - заборгованість по відсотках (строкова).

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд зазначає наступне.

За змістом статті 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

В силу вимог статті 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сума судового збору пропорційно розміру задоволених позовних вимог, що становить 1121,81 грн.

Щодо вимог в частині стягнення витрат на правничу допомогу в розмірі 10500,00 грн, суд при вирішенні цього питання, бере до уваги зазначений в заяві обсяг виконаних адвокатом робіт та враховує, що предмет спору відноситься до справ незначної складності (справа є малозначною) та не потребує значних витрат часу на виконання відповідних робіт щодо підготовки позовної заяви, з огляду на сталу практику національних судів зі спірних правовідносин. Дана категорія справ є поширеною.

Ураховуючи складність справи, яка є типовою для позивача та не є складною, надані адвокатом послуги у такій типовій справі, у якій участь представник позивача не приймав, масовість таких позовних заяв, суд вважає, що розмір витрат позивача є непропорційним до предмету позову, не відповідає принципам справедливості та верховенства права. Вартість послуг є вочевидь завищеною, тому наявні підстави для часткового їх відшкодування відповідачем в розмірі 3000 грн., що відповідатиме обсягу наданих послуг та вимогам розумності та справедливості. Саме такий розмір витрат на оплату послуг адвоката у даному випадку є співмірним із складністю даної справи та обсягом виконаних робіт.

Керуючись ст. ст. 205, 207, 509, 526, 527, 530, 626, 628, 633, 634, 1054 ЦК України, Законом України "Про електронну комерцію", ст. ст. 2, 4 - 8, 10 - 13, 18, 76, 89, 141, 258, 259, 265, 268, 273, 280, 352 - 355 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ФК АЙКОНС" заборгованість за договором № 1181821 про надання коштів на умовах фінансового кредиту від 25.10.2020 року, в розмірі 4 425,00 грн (чотири тисячі чотириста двадцять п`ять гривень 00 копійок), з них: 3000,00 грн - заборгованість за тілом кредиту; 1425,00 - заборгованість по відсотках (строкова), та сплачений судовий збір в розмірі 1121,81 грн, витрати на професійну правничу допомогу у сумі 3 000,00 грн.

У решті позовних вимог відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому ЦПК України, до Черкаського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення повного рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Відомості про учасників справи:

Позивач: ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ФК АЙКОНС", ЄДРПОУ 44334170, адреса: 01042, м. Київ, вул. Саперне Поле, буд. 12, інше, нежитлове приміщення 1008.

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_4 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .

Суддя Л. П. Синиця