Рішення № 140118551, 23.09.2026, Корольовський районний суд м. Житомира

Справа № 296/8727/26

2/296/4582/26

Р І Ш Е Н Н Я (ЗАОЧНЕ)

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 вересня 2026 року м.Житомир

Корольовський районний суд міста Житомира в складі: головуючого судді Шкирі В.М., за участі секретаря судового засідання Сейко Л.В., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін цивільну справу за позовом представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» - адвоката Усенка Михайла Ігоровича до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

В С Т А Н О В И В :

21.07.2026 представник позивача - ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» - адвокат Усенко М.І. звернувся до суду із позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором про надання споживчого кредиту з можливістю відкриття карткового рахунку №98138912000 від 16.09.2021 в сумі 25 488,00 грн..

В обґрунтування позовних вимог, представник позивача посилається на те, що 16.09.2021 року між АТ «УКРСИББАНК» та ОСОБА_1 укладено договір про надання споживчого кредиту з можливістю відкриття карткового рахунку №98138912000, умовами якого встановлено, що кредитодавець надає позичальнику кредит в розмірі 32 198,00 грн строком на 24 місяці із процентною ставкою у розмірі 0.000001% відсотків річних; орієнтована реальна річна процентна ставка до 141% річних. Комісія за управління кредитом складатиме до 5% річних. Розмір ануїтетного платежу становить 1342 Відкриття додаткового кредитного рахунку за тарифним планом «Картка Суперможливості 55% Grace». Доступний лімт додаткового договору складає 200 000 грн.; поповнення здійснюється за наступною формулою П (поповнення за поточний період) + О (несанкціонований овердрафт) + Н(невиконанні поповнення попередніх періодів) = С (мінімальна сума поповнення); орієнтована реальна річна ставка за користуванням додатковим кредитом 72% річних, орієнтована загальна вартість користування додатковим кредитом 329 803 грн.; комісія за зняття коштів в банкоматі 5409 грн. на погашення процентів комісії, 8334 грн. 8 334 грн. Спори стосовно цього договору вирішуються Третейським судом при ТПП України. Банк не гарантує вклади за цим договором; Банк може передати борг новому кредитору, повідомлення про відступлення надсилається клієнут протягом 10 робочих днів.

Свої зобов`язання АТ «УКРСИББАНК» шляхом оплати Банком 32198,00 грн. з позичкового рахунку Позичальника платіжних документів ТОВ «КОМФІ ТРЕЙД».

Відповідачем не виконано умов договору про надання споживчого кредиту з можливістю відкриття карткового рахунку №98138912000 від 16.06.2021, внаслідок чого утворилася заборгованість в сумі 25 488, грн., яка складається з тіла кредиту.

Наразі право вимоги за цим договором має ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал», оскільки між АТ «УКРСИББАНК» та ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» (укладено Договір факторингу № 246 від 20.06.2023, за умовами якого останній набув право грошової вимоги до фізичних осіб боржників в тому числі за договором про надання споживчого кредиту з можливістю відкриття карткового рахунку №98138912000 від 16.09.2021.

Наявність заборгованості у відповідача за договором кредиту №98138912000 від 16.09.2021 зумовлює звернення до суду з цим позовом.

Ухвалою судді від 06.08.2026 у справі відкрито спрощене позовне провадження та вирішено розглядати її з повідомленням сторін (ініціатива суду) - 23.09.2026 о 10-00 годині.

23.09.2026 сторони чи їх представники до суду не з`явилися.

07.09.2026 представник позивача подав заяву про розгляд справи без його участі. Проти ухвалення заочного рішення не заперечує.

Відповідач в судове засідання не з`явилась, заперечень проти позову не надала, як і будь-яких заяв чи клопотань.

Судом було вжито усіх заходів передбачених ЦПК України для належного повідомлення відповідача про день, час та місце розгляду справи. Так ухвалу про відкриття провадження у справі та призначення її до розгляду на 10-00 годину 23.09.2026, направлено відповідачу ОСОБА_1 за адресою місця реєстрації: АДРЕСА_1 . Проте, 15.09.2026 до суду повернувся конверт з відправленням, згідно довідки Укрпошти від 11.09.2026 причина невручення; "адресат відсутній "

У постанові Верховного Суду від 21.12.2022 у справі № 757/15603/19 наведено позицію, що у разі якщо судове рішення про вчинення відповідної процесуальної дії направлено судом за належною адресою і повернено поштою у зв`язку з посиланням, зокрема на відсутність за вказаною адресою, то вважається, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії, а повістка вважається врученою в день проставлення у поштовому повідомленні відповідної відмітки .

Отже, вважається, що саме 11.09.2026 відповідач повідомлений про розгляд цієї справи судом 23.09.2026.

Верховний Суд у постановах від 13 листопада 2020 року у справі№ 359/5348/17 (провадження № 61-18620св19), від 08 грудня 2021 року у справі № 369/10161/19 (провадження № 61-3468св21) зазначив, що якщо сторони чи їх представники, чи інші учасники судового процесу не з`явилися в судове засідання, а суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, не відкладаючи розгляду справи, він може вирішити спір по суті. Основною умовою відкладення розгляду справи є не відсутність у судовому засіданні сторони чи її представника, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні

Суд вважає, що наявних у справі матеріалів у цій справі, достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, та не відкладаючи розгляду справи, він може вирішити спір по суті

Згідно ч. 5 ст. 259 та ч. 1 ст. 281 ЦПК України, не виходячи до нарадчої кімнати із занесенням до протоколу судового засідання, постановлено ухвалу про заочний розгляд справи, що відповідає вимогам ст. 280, 281 ЦПК України.

У зв`язку з розглядом справи за відсутності всіх учасників справи в порядку спрощеного провадження, відповідно до положень ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Відповідно до вимог ч.1 ст. 279 ЦПК України, розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі.

Суд, розглянувши цивільну справу в межах заявлених позовних вимог, встановив наступні обставини та визначив відповідно до них правовідносини.

16.09.2021 ОСОБА_1 звернулася до АТ «УКРСИББАНК» з анкетою-заявою на надання споживчого кредиту в розмірі 50 000 грн. кредитного ліміту (а.с.9)

16.09.2026 року між АТ «УКРСИББАНК» та ОСОБА_1 укладено договір про надання споживчого кредиту з можливістю відкриття карткового рахунку №98138912000

Згідно умов договору, кредитодавець:

- надає позичальнику кредит в розмірі 32198,00 грн строком на 24 місяці (з 16.09.2021 до 18.09.2023) з призначенням платежу Придбання товару (iPhone 12 128GB Green + послуги) (п. 3.1, 3.3. договору);

- денна процентна ставка 0.00001 % річних, користування кредитними коштами понад встановленого договором терміну процентна ставка встановлюється в розмірі 7.00001% річних ( п.3.9, 3.10. договору).

- позичальник зобов`язується повертати кредит шляхом внесення платежів, розмір ануїтетного платежу становить 1342 грн.(п. 3.6., 3.7., договору)

- комісія за управління кредитом до 5% річних; комісія за управління кредитом 1000 грн./міс. (середнє значення) (п. 4.3.3. договору);

- додатковими послугами є відкриття банком позичальнику картку з тарифним планом « Картка з Sуперпокупця 55% Grace» (п. 4.1 договору);

- сума ліміту кредитування 200 000 грн.; строк ліміту кредитування (24 місяці); процентна ставка на суму кредиту за процентами, для яких діє пільговий період складає 0,0001% річних; процентна ставка на суму кредитної заборгованості за операціями отримання готівки/безготівковими операціями складає 55% річних; комісія за надання послуг з управління кредитом при простроченні сплати платежу до 500 грн. (п. 4.2.1. договору)

- поповнення здійснюється за наступною формулою П (поповнення за поточний період) + О (несанкціонований овердрафт) + Н(невиконанні поповнення попередніх періодів) = С (мінімальна сума поповнення); орієнтована реальна річна ставка за користуванням додатковим кредитом 72% річних, орієнтована загальна вартість користування додатковим кредитом 329 803 грн.; комісія за зняття коштів в банкоматі 5409 грн. на погашення процентів комісії, 8334 грн. 8 334 грн. (п.4.2.1 договору);

- інформування позичальника здійснюється шляхом SMS на номер позичальника (п. 4.4.7 договору)

- спори, що можуть вирішитися стосовного цього договору вирішуються Третейським судом при ТПП України (п. 6.1. договору).

ОСОБА_1 особисто підписала договір, про що свідчить її власноручний підпис (а. с. 25)

Згідно Графіку платежів відповідач мав погасити 32198,00 грн за 24 платежі, 23 платежі з 18.10.2021 по 16.08.2023 в сумі по 1342,00 грн., а 24 платіж мав внести 18.09.2023 в сумі 1332,00 грн.

Згідно рахуну-фактури № СФGIT - 0001340323 від 16.09.2026 вартість товару наданого ТОВ «КОМФІ ТРЕЙД» (5 позицій) склала- 32198,00 грн

Кредитодавець на виконання умов договору про надання споживчого кредиту з можливістю відкриття карткового рахунку №98138912000 від 16.09.2021 року, виконав свої зобов`язання, зокрема шляхом оплати Банком з позичкового рахунку Позичальника платіжних документів ТОВ «КОМФІ ТРЕЙД» на суму 32198,00 грн..

Оскільки відповідачем не виконано умов договору, кредитні кошти відповідачем не сплачені за ними наявна заборгованість в сумі 25488,00 грн. що становить тіло кредиту.

Між АТ «УКРСИББАНК» та ТОВ «ФК «Кредит-капітал» укладено Договір факторингу № 246 від 20.06.2023, за умовами якого останній набув право грошової вимоги до фізичних осіб боржників в тому числі за договором про надання споживчого кредиту з можливістю відкриття карткового рахунку №98138912000 від 16.09.2021.

Так, згідно п.4.1. Сторони домовились, що право вимоги вважається таким, що перейшло від Клієнта Фактору, та право вимагати від Боржників виконання всіх зобов`язань в межах відступлених Прав Вимог у Фактора виникає з моменту підписання Акуту приймання-передачі Права Вимоги (Додаток №2 до цього договору), але не раніше сплати Фактором Суми фінансування у порядку визначеному Договром. [Момент переходу права грошової вимоги до Позивача є день підписання відповідного Реєстру прав вимоги].

Відповідно до переліку (Реєстру) Боржників Кредитодавець/Клієнт відступив Фактору/Позивачу право вимоги заборгованостей до Боржників на умовах передбачених Договором факторингу №246 від 20.06.2023 року в тому числі до Відповідача в сумі 25 488,00 грн. з яких 25 488,00 грн. сума заборгованості за основною сумою боргу;

Таким чином суд встановив, що позивач набув права вимоги до відповідача та між ними між існують зобов`язальні, цивільно - правові правовідносини у сфері кредитування, що регулюється нормами ЦК України.

Першочергово слід встановити чи підвідомча справа суду.

Так сторони погодили, що всі спори між сторонами має вирішувати Постійно діючий Третейський суд при торгово-промисловій палаті (п.6.1 Договору) .

ОСОБА_1 є споживачем банківських послуг, спір виник щодо заборгованості за кредитом, а тому суд вважає, що третейському суду в силу положень пункту 14 частини першої статті 6 Закону України «Про третейські суди» справа про стягнення заборгованості з позичальника не підвідомча, отже її має розглядати суд загальної юрисдикції, за місцем реєстрації відповідача - Корольовський районний суд м. Житомира.

Щодо суті спору.

Відповідно до ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно з ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

За загальним правилом статей 15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу має право звернутися до суду, який може захистити цивільне право або інтерес в один із способів, визначених частиною першою статті 16 ЦК України, або й іншим способом, що встановлений договором або законом.

Вирішуючи спір, суд повинен встановити, чи були порушені, не визнані або оспорені права, свободи чи інтереси позивача, і залежно від установленого вирішити питання про задоволення позовних вимог або відмову в їх задоволенні.

Зобов`язання виникають з підстав, передбачених статтею 11 ЦК України, зокрема договорів.

Відповідно до ч. 1 ст. 638 та ч. 1 ст. 640 ЦК України договір є укладеним з моменту досягнення в належній формі згоди з усіх істотних умов договору.

За змістом ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно з ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Згідно ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Згідно ст. 1056-1 ЦК України процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Згідно ст. 1069 ЦК України якщо відповідно до договору банківського рахунка банк здійснює платежі з рахунка клієнта, незважаючи на відсутність на ньому грошових коштів (кредитування рахунка), банк вважається таким, що надав клієнтові кредит на відповідну суму від дня здійснення цього платежу. Права та обов`язки сторін, пов`язані з кредитуванням рахунка, визначаються положеннями про позику та кредит (параграфи 1 і 2 глави 71 цього Кодексу), якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір плати за використання клієнтом коштів банку, яке не встановлене договором, не може перевищувати подвійну облікову ставку Національного банку України.

Відповідно до ст. ст. 525, 526, 530 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ст. ст. 610, 611, 612 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов`язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди.

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Характеристиками доказів є їх належність, достовірність, допустимість та достатність. Так, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Суд не бере до уваги докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом (недопустимі докази); обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (ст. ст. 77 - 80 ЦПК України).

Відповідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Велика Палата Верховного Суду неодноразово наголошувала на необхідності застосування передбачених процесуальним законом стандартів доказування та зазначала, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Зокрема, цей принцип передбачає покладення тягаря доказування на сторони. Водночас цей принцип не створює для суду обов`язок вважати доведеною та встановленою обставину, про яку стверджує сторона. Таку обставину треба доказувати таким чином, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим, ніж протилежний (концепція негативного доказу), оскільки за такого підходу принцип змагальності втрачає сенс (пункт 81 постанови Великої Палати Верховного Суду від 18 березня 2020 року у справі №129/1033/13-ц).

Цивільна справа повинна бути вирішена з урахуванням балансу вірогідностей. Суд повинен вирішити, чи існує вірогідність того, що на підставі наданих доказів, а також правдивості тверджень заявника, вимога цього заявника заслуговує на довіру.

Доказами, які підтверджують наявність заборгованості та її розмір, є первинні документи, оформлені відповідно до статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність». Згідно з указаними положенням Закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі. Разом із тим відповідно до пункту 5.6 Положення про організацію операційної діяльності в банках України, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 18 червня 2003 року №254, виписки з особових рахунків клієнтів є підтвердженням виконаних за день операцій і призначаються для видачі або відсилання клієнту. Аналогічна за змістом норма закріплена у пункті 62 Положення про організацію бухгалтерського обліку, бухгалтерського контролю під час здійснення операційної діяльності в банках України, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 04 липня 2018 року №75. Аналіз зазначених норм дає підстави для висновку, що виписки за картковими рахунками (за кредитним договором) можуть бути належними доказами щодо заборгованості за кредитним договором.

Подібних висновків дійшов Верховний Суд у постановах від 16 вересня 2020 року у справі №200/5647/18 (провадження №61-9618св19), від 28 жовтня 2020 року у справі №760/7792/14-ц (провадження №61-16754св19), від 17 грудня 2020 року у справі №278/2177/15-ц (провадження №61-22158св19), від 22 квітня 2024 року у справі №559/1622/19 (провадження №61-12049св23), від 15 травня 2025 року у справі №488/3972/23 (провадження №61-1680св25).

Виходячи із правових висновків, викладених в постанові Великої Палати Верховного Суду від 03 липня 2019 року по справі №342/180/17 (провадження №14-131цс19), згідно ч. 1 ст. 1050 ЦК України, з урахуванням положень статей 526, 527, 530 ЦК України, кредитор має довести надання позичальникові грошових коштів у розмірі та на умовах, встановлених договором.

У справах про стягнення кредитних коштів на банк або іншу фінансову установу покладений обов`язок довести факт передачі коштів позичальнику у розмірі та на умовах, встановлених договором, в іншому випадку, без доведення цього факту, втрачається право банку на пред`явлення будь-якої вимоги. Доведення позивачем умов кредитування і наявності заборгованості є обов`язком позивача, виходячи з принципу змагальності сторін, закріпленого статтею 12 ЦПК України.

Суд під час розгляду справи встановив, що 16.09.2021 ОСОБА_1 звернувся до АТ «УКРСИББАНК» з анкетою-заявою на надання споживчого кредиту в розмірі 50 000 грн. кредитного ліміту (а.с.9)

16.09.2026 року між АТ «УКРСИББАНК» та ОСОБА_1 укладено договір про надання споживчого кредиту з можливістю відкриття карткового рахунку №98138912000

Згідно умов договору, кредитодавець:

- надає позичальнику кредит в розмірі 32198,00 грн строком на 24 місяці (з 16.09.2021 до 18.09.2023) з призначенням платежу Придбання товару (iPhone 12 128GB Green + послуги) (п. 3.1, 3.3. договору);

- денна процентна ставка 0.00001 % річних, користування кредитними коштами понад встановленого договором терміну процентна ставка встановлюється в розмірі 7.00001% річних ( п.3.9, 3.10. договору).

- позичальник зобов`язується повертати кредит шляхом внесення платежів, розмір ануїтетного платежу становить 1342 грн.(п. 3.6., 3.7., договору)

- комісія за управління кредитом до 5% річних; комісія за управління кредитом 1000 грн./міс. (середнє значення) (п. 4.3.3. договору);

- додатковими послугами є відкриття банком позичальнику картку з тарифним планом « Картка з Sуперпокупця 55% Grace» (п. 4.1 договору);

- сума ліміту кредитування 200 000 грн.; строк ліміту кредитування (24 місяці); процентна ставка на суму кредиту за процентами, для яких діє пільговий період складає 0,0001% річних; процентна ставка на суму кредитної заборгованості за операціями отримання готівки/безготівковими операціями складає 55% річних; комісія за надання послуг з управління кредитом при простроченні сплати платежу до 500 грн. (п. 4.2.1. договору)

- поповнення здійснюється за наступною формулою П (поповнення за поточний період) + О (несанкціонований овердрафт) + Н(невиконанні поповнення попередніх періодів) = С (мінімальна сума поповнення); орієнтована реальна річна ставка за користуванням додатковим кредитом 72% річних, орієнтована загальна вартість користування додатковим кредитом 329 803 грн.; комісія за зняття коштів в банкоматі 5409 грн. на погашення процентів комісії, 8334 грн. 8 334 грн. (п.4.2.1 договору);

- інформування позичальника здійснюється шляхом SMS на номер позичальника (п. 4.4.7 договору)

- спори, що можуть вирішитися стосовного цього договору вирішуються Третейським судом при ТПП України (п. 6.1. договору).

ОСОБА_1 особисто підписала договір, про що свідчить її власноручний підпис (а. с. 25)

Таким чином, за встановлених обставин справи та досліджених доказів, суд вважає, що 16.09.2021 між АТ «УКРСИББАНК» та ОСОБА_1 було укладено договір про надання споживчого кредиту з можливістю відкриття карткового рахунку №98138912000.

Згідно ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що ставляться.

Згідно ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 251 ЦК України встановлено, що строком є певний період у часі, зі спливом якого пов`язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Терміном є певний момент у часі, з настанням якого пов`язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Строк та термін можуть бути визначені актами цивільного законодавства, правочином або рішенням суду.

Відповідно до статті 251 ЦК України строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами. Термін визначається календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати.

За змістом частини першої статті 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з частиною першою статті 631 ЦК України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов`язки відповідно до договору.

Аналіз вказаних норм права свідчить про те, що при укладенні договору сторони можуть визначити строк його дії, тобто час, протягом якого вони мають здійснити свої права та виконати свої обов`язки відповідно до цього договору.

Щодо кредитного договору, то сторони вправі встановити строк кредитування, протягом якого боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок за договором із повернення кредиту та сплати процентів. У свою чергу, впродовж цього строку кредитодавець вправі реалізувати своє право на проценти за користування кредитними коштами.

При цьому право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитом і комісії припиняється після спливу, визначеного цим договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України.

Саме таку правову позицію висловила Велика Палата Верховного Суду у постановах від 28 березня 2018 року (справа №444/9519/12) та 31 жовтня 2018 року (№202/4494/16-ц), яка в силу частини четвертої статті 263 ЦПК України має бути врахована судами при виборі і застосуванні норм права.

Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ч. 1 ст. 599 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно рахуну-фактури № СФGIT - 0001340323 від 16.09.2026 вартість товару наданого ТОВ «КОМФІ ТРЕЙД» (5 позицій) склала- 32198,00 грн

Кредитодавець на виконання умов договору про надання споживчого кредиту з можливістю відкриття карткового рахунку №98138912000 від 16.09.2021 року, виконав свої зобов`язання, зокрема перерахував шляхом оплати Банком з позичкового рахунку Позичальникана підставі платіжних документів ТОВ «КОМФІ ТРЕЙД» - 32198,00 грн.

Доказів зворотного суду не надано.

Отже, факт отримання відповідачем ОСОБА_1 коштів від первісного кредитора АТ «УКРСИББАНК» в сумі 32198,00 грн., 16.02.2026, суд вважає доведеним.

Доказів повернення ОСОБА_1 усіх кредитних коштів первісному кредитору в сумі 32198,00 грн протягом 24 місяців з дня отримання кредиту, як те передбачено умовами договору матеріали цивільної справи не містять.

Зокрема відповідач мав сплатити кредит в сумі 32198,00 грн за 24 платежі, з яких: 23 платежі по 1342,00 грн (23 х 1342=30866,00 грн, а останній 24-й платіж в сумі 1332,00 грн., що сукупно склало б - 32198,00 грн

Натомість відповідач сплатив 9 платежів по 1342,00 грн, що сукупно 12078,00 грн,

Таким чином первісний кредитор мав право вимоги до відповідача в сумі 20120,00 грн. (32198,00 грн.-12078,00 грн=20120,00 грн

Відповідно до ч.1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні (крім випадків, передбачених ст.515 ЦК України) може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги), а згідно зі ст. 514 цього Кодексу до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Згідно з ч.1 ст.1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Між АТ «УКРСИББАНК» та ТОВ «ФК «Кредит-капітал» укладено Договір факторингу № 246 від 20.06.2023, за умовами якого останній набув право грошової вимоги до фізичних осіб боржників в тому числі за договором про надання споживчого кредиту з можливістю відкриття карткового рахунку №98138912000 від 16.09.2021.

Так, згідно п.4.1. Сторони домовились, що право вимоги вважається таким, що перейшло від Клієнта Фактору, та право вимагати від Боржників виконання всіх зобов`язань в межах відступлених Прав Вимог у Фактора виникає з моменту підписання Акуту приймання-передачі Права Вимоги (Додаток №2 до цього договору), але не раніше сплати Фактором Суми фінансування у порядку визначеному Договром. [Момент переходу права грошової вимоги до Позивача є день підписання відповідного Реєстру прав вимоги].

Відповідно до переліку (Реєстру) Боржників Кредитодавець/Клієнт відступив Фактору/Позивачу право вимоги заборгованостей до Боржників на умовах передбачених Договором факторингу №246 від 20.06.2023 року в тому числі до Відповідача в сумі 25 488,00 грн. з яких 25 488,00 грн. сума заборгованості за основною сумою боргу;

Оскільки первісний кредитор мав право вимоги до позивача в сумі 20120,00 грн як тіла кредиту, то саме в такому розмірі і до ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» перейшло право вимоги до відповідача за договором про надання споживчого кредиту з можливістю відкриття карткового рахунку № 98138912000 від 16.09.2021.

Отже суд приймає рішення про часткове задоволення позову та стягнення з відповідача на користь позивача 20120,00 грн. в якості заборгованості за договором про надання споживчого кредиту з можливістю відкриття карткового рахунку №98138912000.

Щодо судових витрат.

Однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини третьої статті 2 ЦПК України).

Згідно з п. 6 ч.1 ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує, у тому числі, питання щодо розподілу між сторонами судових витрат.

Згідно з ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

При цьому за приписами п.4 ч.3 ст133 ЦПК Україїни до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Судовий збір.

Згідно ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Судом встановлено, що ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» понесло судові витрати, що складаються з 2 662,40 грн сплаченого судового збору, які зараховані до спеціального фонду державного бюджету України (а.с.58)

Оскільки суд задовільнив частково на 78,9% то відповідно з відповідача на користь позивача необхідно стягнути судовий збір в сумі 2101,67 грн. (20120,00 грн : 25488,00 грн х 2662,40 =2101,67 грн )

Правнича допомога.

Згідно з частинами першою-четвертою статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частини п`ята та шоста статті 137 ЦПК України).

Згідно з пунктом 2 частини другої статті 141 ЦПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі відмови в позові - на позивача.

Відповідно до пунктів 1, 2 частини третьої статті 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес.

Частиною восьмою статті 141 ЦПК України встановлено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом і може бути змінений лише за їх взаємною домовленістю. Суд не має права його змінювати і втручатися у правовідносини адвоката та його клієнта.

Суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи зокрема на складність справи, витрачений адвокатом час.

У постановах Верховного Суду від 02 липня 2020 року в справі № 362/3912/18 (провадження № 61-15005св19) та від 30 вересня 2020 року в справі № 201/14495/16-ц (провадження № 61-22962св19) викладено правовий висновок про те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.

Такі самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (Рішення ЄСПЛ від 23 січня 2014 року у справі «East/West Alliance Limited» проти України, заява № 19336/04, п. 269).

У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 року у справі «Лавентс проти Латвії», заява № 58442/00, зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Розмір витрат на професійну правничу допомогу має бути не тільки доведений та документально обґрунтований, але й відповідати критерію розумної необхідності таких витрат.

На підтвердження судових витрат, пов`язаних з правничою допомогою адвоката, суду надано заявку на надання юридичної допомоги №0107 відповідно до якого Товариство з обмеженою відповідальністю «ФК «Кредит-Капітал» та Адвокатське об`єднання «Аполагет» уклали Договір №0107 про надання правової допомоги від 01.07.2025 року відповідно до якого за надані послуги клієнт сплачує адвокату 8000,00 грн.за одну кредитну справу

При цьому, суд керуючись принципами диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу з власної ініціативи.

Принцип змагальності знайшов своє втілення, зокрема, у положеннях частин 5, 6 ст. 137 ЦПК України, за змістом яких саме на іншу сторону покладено обов`язок обґрунтування наявності підстав для зменшення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, а також обов`язок доведення їх неспівмірності, тому при вирішенні питання про стягнення витрат на професійну правничу допомогу слід надавати оцінку виключно тим обставинам, щодо яких інша сторона має заперечення.

На це вказав Касаційний цивільний суд Верховного Суду у постанові від 13 березня 2025 року по справі №275/150/22.

Оскільки відповідач заперечень не надав то з відповідача на користь позивача підлягає стягненню витрат на правничу допомогу пропорційно до задоволених вимог.

Позов задоволено на 78,9%, отже в рахунок правничої допомоги слід стягнути 6312,00 грн. (8000,00 грн х 78,9%- 6312,00 грн)

Керуючисьст.ст.2,18,43,44,49,76,83,133,141,174,175,179,187,258,263,265,268 ЦПК України, ст. ст.512,525-526,530,551,536,559,610,629,1046-1056 ЦК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позов представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» - адвоката Усенка Михайла Ігоровича до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» заборгованість за договором про надання споживчого кредиту з можливістю відкриття карткового рахунку №98138912000 від 16.09.2021 року в сумі 20120 (двадцять тисяч сто двадцять) гривень 00 копійок, яка складається з тіла кредиту .

В задоволенні інших позовних вимог - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» витрати зі сплати судового збору в сумі 2101 (дві тисячі сто одну) гривню 67 копійок та витрат на правничу допомогу в сумі 6312 (шість тисяч триста дванадцять) грн. 00 коп.

Заочне рішення може бути оскаржено відповідачем шляхом подання до Корольовського районного суду м. Житомира заяви про перегляд заочного рішення протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Житомирського апеляційного суду через Корольовський районний суд м.Житомира протягом тридцяти днів з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подана заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку до Житомирського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Відомості про учасників справи

Позивач : Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал», код ЄДРПОУ 35234236, місцезнаходження: 79029, Львівська область, місто Львів, вул. Смаль-Стоцького будинок 1, корпус 28, 4-й поверх, р/р НОМЕР_1 , АТ «КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК», код банку 300614.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 .

Суддя В. М. Шкиря