Рішення № 140118546, 28.09.2026, Корольовський районний суд м. Житомира

Справа № 295/6856/26

2-а/296/87/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 вересня 2026 рокум.Житомир

Корольовський районний суд м. Житомира в складі:

головуючої судді Пилипюк Л. М., розглянувши у письмовому провадженні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення в справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі,

встановив:

28 травня 2026 року до Корольовського районного суду міста Житомира за підсудністю з Богунского районного суду міста Житомира надійшла справа за позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення в справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі. Позовна заява сформована в підсистемі ЄСІТС «Електронний суд» та підписана представником позивача адвокатом Ляховим О. В.

Позов обґрунтовано тим, що 28.03.2026 інспектором 2 взводу 4 роти 1 батальйону полку № 1 Управління патрульної поліції Лісовцем В.М. складено постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА № 6920390. Відповідно до змісту вказаної постанови 28.03.2026 о 00:33:00 у м. Житомирі по вул. Вільський Шлях,14А ОСОБА_1 керував транспортним засобом Mitsubishi, не маючи права керування транспортним засобом, чим порушив п.2.1 «а» Правил дорожнього руху. Позивача визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 126 КУпАП та застосовано до нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 3 400 гривень.

Позивач вважає вищевказану постанову протиправною та такою, що підлягає скасуванню, оскільки обставини, викладені у постанові не відповідають дійсності та не підтверджені доказами. Позивач був зупинений поліцейським як пішохід, транспортним засобом не керував.

Разом з позовною заявою представник позивача подав клопотання про поновлення строку звернення до суду з цим позовом, яке обґрунтовує тим, що про існування оскаржуваної постанови Смоляр К. В. дізнався лише 15.04.2026 після ознайомлення його адвоката Ляхова О.В. з матеріалами справи про адміністративне правопорушення № 295/5739/25. Факт обізнаності позивача про наявність щодо нього справи про адміністративне правопорушення не свідчить про його обізнаність із існуванням постанови 29.03.2026 серії ЕНА № 6920390. Докази належного ознайомлення позивача з оскаржуваною постановою на місці зупинки відсутній, так само відсутній доказ отримання оскаржуваної постанови позивачем засобами поштового зв`язку.

Ухвалою судді Корольовського районного суду м. Житомира від 01.06.2026 відкрито провадження у справі та призначено її до розгляду.

04 червня 2026 року від представника відповідача до суду надійшов відзив на позовну заяву. Заперечуючи вимоги позову, представник відповідача зазначає, що позивач керував транспортним засобом, не маючи права керування ним, зокрема, після позбавлення його права керування транспортними засобами не склав відповідний іспит в сервісному центрі для керування авто відповідної категорії, чим порушив п. 2.1 «а» ПДР та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 126 КУпАП. Вказане правопорушення було зафіксоване на портативний нагрудний відеореєстратор поліцейського. Оскаржувану постанову представник відповідача вважає законною та обґрунтованою. Позивач відмовився від отримання оскаржуваної постанови на місці вчинення адміністративного правопорушення, копію постанови позивачу було надіслано рекомендованим листом. На відеозаписах із нагрудних портативних відеореєстраторів поліцейських та автомобільного відеореєстратора службового авто зафіксовано, що позивач, керуючи транспортним засобом, не виконав вимогу про зупинку та продовжив рух. Після переслідування транспортного засобу під керуванням позивача його було зупинено біля багатоквартирного будинку за адресою: м. Житомир, вул. Вільський Шлях, 14-А. На запитання поліцейського про причини ігнорування вимоги про зупинку позивач відповів, що він транспортним засобом не керував. На переконання представника відповідача, зафіксовані на відеозаписах обставини справи ставлять під сумнів правдивість доводів позивача про те, що він не керував транспортним засобом. Крім того, такі його доводи не підтверджені доказами. На підставі наведеного представник відповідача просить в задоволенні позову відмовити.

Суд, вирішуючи питання поважності причин пропуску позивачем строку звернення до суду, враховує таке.

Частиною 1 ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) передбачено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Відповідно до частини другої статті 286 КАС України позовну заяву щодо оскарження рішень суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності може бути подано протягом десяти днів з дня ухвалення відповідного рішення (постанови), а щодо рішень (постанов) по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, - протягом десяти днів з дня вручення такого рішення (постанови).

Частиною першою статті 121 КАС встановлено, що суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Датою винесення оскаржуваної постанови є 28 березня 2026 року, дата звернення ОСОБА_1 до суду з цим позовом 22 квітня 2026 року. Установлено, що оскаржувана постанова позивачу суб`єктом владних повноважень на місці зупинки транспортного засобу вручена не була. Обставини спілкування поліцейського з ОСОБА_1 на місці події та складення відносно позивача протоколу про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП не звільнять суб`єкта владних повноважень від обов`язку надіслати копію оскаржуваної постанови засобами поштового зв`язку з метою забезпечення права особи, яка притягнута до адміністративної відповідальності, бути обізнаною зі змістом оскаржуваної постанови.

Відповідно до трекінгу відправлення поштового відправлення, номер якого наданий представником відповідача у справі, вбачається, що поштове відправлення, яке було відправлене ОСОБА_1 за адресою: м. Житомир, пров. Ясний,6 не було вручене адресату та 14.04.2026 повернуто за закінченням терміну зберігання. Щодо покликання представника відповідача на відеозаписи з місця події, то суд надасть оцінку таким доказам у цьому рішенні, однак наразі слід зазначити, що зміст таких доказів не дає суду підстав для висновку про обізнаність позивача щодо змісту оскаржуваної постанови.

Разом з тим, представник позивача адвокат Ляхов О.В. надав докази про те, що він 15 квітня 2026 року ознайомився у Богунському районному суді міста Житомира з матеріалами справи № 295/5739/26 та отримав копію оскаржуваної постанови.

Наведене дає підстави для висновку, що причини пропуску строку звернення ОСОБА_1 з цим позовом до суду є поважними, а тому заява позивача про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду підлягає до задоволення.

Беручи участь у судовому засіданні 21 липня 2026 року представник позивача позовні вимоги підтримав з підстав, які зазначені в позовній заяві, зокрема, представник позивача наголошував, що ОСОБА_1 не керував транспортним засобом, адже він йшов пішки, коли був зупинений поліцейськими. Заявою від 09 вересня 2026 року представник позивача просить подальший розгляд справи здійснювати без його участі.

У судовому засіданні 21 липня 2026 року представник відповідача щодо задоволення вимог позову заперечував, оскільки вважає, що представлені суду докази в своїй сукупності та взаємозв`язку вказують на правомірність та обґрунтованість оскаржуваної постанови. Заявою від 09 вересня 2026 року представник відповідача просить подальший розгляд справи здійснювати за його відсутності.

За наявності згоди учасників процесу суд постановляє ухвалу про подальший розгляд справи в письмовому провадженні.

Дослідивши наявні в справі докази, враховуючи доводи та аргументи сторін, суд установив такі фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.

Суд установив, що постановою інспектора 2 взводу 4 роти 1 батальйону полку № 1 Управління патрульної поліції Лісовця В.М. серії ЕНА № 6920390 від 28 березня 2026 року про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 126 КУпАП та застосовано до нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 3 400 гривень.

Відповідно до змісту вищевказаної постанови ОСОБА_1 28 березня 2026 року о 00:33:00 у м. Житомирі по вул. Вільський Шлях,14А ОСОБА_1 керував транспортним засобом Mitsubishi Outlander, номерний знак НОМЕР_1 , не маючи права керування даним транспортним засобом, чим порушив пп.2.1 «а» Правил дорожнього руху.

Відповідно до статті 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Згідно зі статтею 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше, як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом. Додержання вимог закону при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення забезпечується систематичним контролем з боку вищестоящих органів і посадових осіб, правом оскарження, іншими встановленими законом способами.

Статтею 280 КУпАП встановлено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Статтею 245 КУпАП визначено, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Порядок дорожнього руху на території України, відповідно до Закону України «Про дорожній рух», встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 № 1306 (із змінами та доповненнями).

Згідно п.8 ч.1 ст.23 Закону України «Про Національну поліцію», поліція відповідно до покладених на неї завдань у випадках, визначених законом, здійснює провадження у справах про адміністративні правопорушення, приймає рішення про застосування адміністративних стягнень та забезпечує їх виконання.

Пунктом 11 ч.1 ст.23 Закону України «Про Національну поліцію» визначено, що поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично - дорожній мережі.

Пунктом 9 частини 1 статті 31 Закону України «Про Національну поліцію» передбачено, що поліція може застосовувати такі превентивні заходи, зокрема, як застосування технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису.

Відповідно до ч.5 ст.14 Закону України «Про дорожній рух» учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно дотримуватися вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.

Згідно п.1.3. Правил дорожнього руху України учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил. Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством (п.1.9).

У відповідності до пункту 2.4 (а) ПДР України, на вимогу поліцейського водій повинен зупинитися з дотриманням вимог цих Правил, а також: а) пред`явити для перевірки документи, зазначені в пункті 2.1.

Відповідно до п.2.1 (а) ПДР України водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення на право керування транспортним засобом відповідної категорії.

Статтею 16 Закону України «Про дорожній рух» передбачено, що водій зобов`язаний мати при собі та на вимогу працівників поліції, а водії військових транспортних засобів на вимогу посадових осіб військової інспекції безпеки дорожнього руху Військової служби правопорядку у Збройних Силах України, пред`являти для перевірки посвідчення водія, реєстраційний документ на транспортний засіб, а у випадках, передбачених законодавством, - страховий поліс (сертифікат) про укладення договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.

У відповідності до положення частини 2 статті 126 КУпАП, керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом, або передача керування транспортним засобом особі, яка не має права керування таким транспортним засобом, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Частиною 1 статті 222 КУпАП передбачено, що органи Національної поліції уповноважені розглядати справи про адміністративні правопорушення, передбачені в тому числі ч.2 ст.126 КУпАП, ч.6 ст.121 КУпАП.

За приписами ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь - які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю (стаття 252 КУпАП).

Системний аналіз вказаних норм дозволяє зробити висновок про те, що притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за наявності факту адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами (постанова Верховного суду від 20 травня 2020 року у справі №524/5741/16-а).

У відповідності до ст.268 КУпАП, особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи. Особливості розгляду справ про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі, та про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксовані в режимі фотозйомки (відеозапису), встановлюються статтями 279-1-279-4 цього Кодексу.

Позивач ОСОБА_1 у позовній заяві стверджує, що не вчиняв адміністративне правопорушення, не керував транспортним засобом, на вулиці перебував виключно як перехожий.

Суб`єкт владних повноважень - Головне управління Національної поліції в Житомирській області такі доводи позивача належними засобами доказування не спростував.

Так, допитана в судовому засіданні в якості свідка дружина позивача - ОСОБА_2 суду пояснила, що після роботи вона з чоловіком ОСОБА_1 заїхали до друзів у гості, які проживають за адресою: АДРЕСА_1 . Згодом в них з чоловіком виникла невелика сварка, оскільки він не хотів їхати додому та був в стані алкогольного сп`яніння. Далі вони все ж вийшли на вулицю, вона завела машину для прогрівання, однак чоловік заявив, що він піде прогулятись. Додому вона не поїхала, повернулась до друзів, чекала чоловіка, який повернувся приблизно через годину та розповів, що був зупинений поліцейськими. Також вказала, що коли чоловік їй телефонував, то думала, що поліція його зупинила за перебування на вулиці під час комендантської години. Під час перегляду відеозапису наявного в матеріалах справи свідок ОСОБА_2 підтвердила, що на відеозаписі зафіксована саме вона та зазначила, що транспортним засобом керувала вона.

Крім того, представник позивача адвокат Ляхов О.П. подав для приєднання до матеріалів справи копію постанови Богунського районного суду м. Житомира від 23.07.2026 у справі № 295/5739/26, ухвалену за результатами розгляду матеріалів матеріали справи про адміністративне правопорушення, які надійшли з ВАП УПП в Житомирській області Департаменту патрульної поліції про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Вищевказаною постановою Богунського районного суду міста Житомира від 23 липня 2026 року (справа № 295/5739/26) закрито провадження у справі відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП.

Ухвалюючи таке рішення (справа № 295/5739/26), суд дослідив наявні в справі відеодокази та констатував відсутність доказів на підтвердження того, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом.

Відповідно до ч. 6 ст. 78 КАС України вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Суд дослідив надані відповідачем відеозаписи з відеореєстратора службового автомобіля та з портативних нагрудних камер поліцейських, однак, на переконання суду, представлені докази не підтверджують факту керування ОСОБА_1 транспортним засобом. Зокрема, на відеозаписі зі службового автомобіля (відеореєстратора) зафіксовано лише, що в темну пору доби назустріч поліцейському авто рухався інший автомобіль (видно лише світло фар), однак його марку, колір, номерний знак не видно. Очевидно, що такий відеозапис не може підтвердити керування позивачем ОСОБА_1 транспортним засобом Mitsubishi Outlander, номерний знак НОМЕР_1 .

Відеозапис з нагрудного відеореєстратора поліцейського фіксує лише спілкування ОСОБА_1 з поліцейськими, при цьому автомобіль припаркований та з вимкненим двигуном.

Частиною першою та другою статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Відповідачем не надано до суду належних та допустимих доказів, на підставі яких у визначеному законом порядку було б встановлено наявність в діях позивача ОСОБА_1 склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.126 КУпАП, а також доказів, які б спростовували обставини, викладені в позовній заяві.

В силу принпицу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події порушення та винуватості особи, що притягається до відповідальності, тлумачяться на її користь.

Згідно з ст. 62 Конституції України ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

За таких обставин, суд вважає, що відповідач не довів належними доказами правомірності оскаржуваної постанови та факт вчинення позивачем зазначеного в оскаржуваній постанові адміністративного правопорушення, відтак і підстави для притягнення позивача до адміністративної відповідальності відсутні, у зв`язку з чим суд дійшов висновку, що оскаржувана постанова прийнята без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, що є підставою для її скасування.

Відповідно до ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

Згідно з п.1 ч.1 ст.247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

З наведених мотивів суд дійшов висновку про задоволення позову.

На підставі ст.139 КАС України з Головного управління Національної поліції в Житомирській області за рахунок бюджетних асигнувань на користь позивача підлягають стягненню витрати по сплаті судового збору в розмірі 532,48 гривень.

Керуючись статтями 72-77, 90, 241-246, 257, 262, 268-272, 286 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Поновити ОСОБА_1 строк звернення до суду з цим позовом.

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення в справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі задовольнити.

Скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії ЕНА № 6920390 від 28 березня 2026 року, яка складена інспектором 2 взводу 4 роти 1 батальйону полку № 1 Управління патрульної поліції в Житомирській області старшим лейтенантом поліції Лісовцем Вадимом Миколайовичем, та якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 126 КУпАП.

Провадження по справі про адміністративне правопорушення закрити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту патрульної поліції (код ЄДРПОУ 40108646) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) витрати зі сплати судового збору в сумі 532 (п`ятсот тридцять дві) гривні 48 копійок.

Рішення суду може бути оскаржене до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду

Cуддя Корольовського районного суду

м. Житомира Лілія ПИЛИПЮК