Єдиний державний реєстр судових рішень Справа № 159/3004/26
Провадження № 2/159/2148/26
КОВЕЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28 вересня 2026 року м. Ковель
Ковельський міськрайонний суд Волинської області в складі головуючого судді Смалюха Р.Я., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс», від імені якого діє представник Синяк Іванна Олександрівна, до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
в с т а н о в и в:
Товариство з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» (далі позивач або кредитор або позикодавець або ТОВ «УКР Кредит Фінанс»), від імені якого діє представник Синяк Іванна Олександрівна (далі представник позивача), звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 (далі відповідач або позичальник або боржник), в якому просить стягнути з відповідача в користь позивача заборгованість за кредитним договором № 1483-4413 від 13.12.2024 в розмірі 19270,00 гривень.
Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що 13.12.2024 між ним та відповідачем у електронній формі було укладено кредитний договір № 1483-4413, за умовами якого відповідачу на умовах строковості, зворотності та платності було надано фінансовий кредит у безготівковій формі у національній валюті. Відповідно до умов кредитного договору позичальнику надано кредит у розмірі 4000,00 грн. Строк кредитування за цим договором становить 365 календарних днів.
Станом на 13.04.2026 у відповідача утворилася заборгованість у розмірі 19270,00 грн., а саме: заборгованість за основним боргом (тілом кредиту) 4 000,00 грн; залишок нарахованих процентів 13270,00 грн, залишок нарахованих відсотків за ст. 625 ЦК України 2000,00 грн.
Оскільки на даний час відповідач заборгованість не погасив, керуючись статями 11, 16, 526, 525, 530, 625, 610, 626, 628, 629, 1048, 1049, 1050, 1054 Цивільного кодексу України (далі ЦК України), позивач просить стягнути борг у судовому порядку.
Також позивач просив стягнути з відповідача на його користь понесені ним судові витрати.
Відповідач правом на подання відзиву на позовну заяву не скористався.
Інформацію про зареєстроване місце проживання відповідача фізичної особи у порядку ч.6 ст.187 ЦПК України судом отримано 24.06.2026.
Ухвалою від 24.06.2026 суд залишив без руху вказану вище позовну заяву, надавши позивачу строк для усунення недоліків. 02.07.2026 представником позивача подано заяву про усунення недоліків.
Ухвалою від 28.07.2026 суд відкрив провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін, вирішив формування справи здійснювати у змішаній формі.
До суду повернулося рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення R067243204965, якими відповідач повідомлявся про розгляд справи, з відміткою про його отримання відповідачем під особистий підпис.
Відповідно до ст. 128 Цивільного процесуального кодексу України (далі ЦПК України) відповідач вважається належним чином повідомленим про час, місце і дату судового розгляду.
Про розгляд справи судом за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін, позивач та відповідач повідомлені у спосіб передбачений Цивільним процесуальним кодексом України (далі - ЦПК України).
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксація судового процесу за допомогою технічних засобів звукозапису не проводилася.
Згідно з ч. 5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення, яка може бути відмінною від дати судового засідання, яким завершується розгляд справи у яке не з`явились всі учасники такої справи (постанова КЦС ВС від 30.09.2022 у справі №761/38266/14).
Вивчивши матеріали справи суд встановив такі обставини.
13.12.2024 року між кредитором ТОВ «Укр Кредит Фінанс» та позичальником укладено Договір про відкриття кредитної лінії № 1483-4413 продукту "CREDOS", за умовами якого відповідачу надається кредит у формі кредитної лінії у розмірі 4000,00 грн (п. 4.1).
Строк кредитування за цим договором становить 365 календарних днів з моменту перерахування коштів, а кінцевою датою повернення кредиту є 12.12.2025 року (п. 4.12).
Умовами договору передбачено нарахування процентів за користування кредитом за наступними процентними ставками: за ставкою 0,99% за кожен день користування кредитом на залишок заборгованості протягом перших 180 календарних днів з дати укладення договору, та за ставкою 0,85% за кожен день починаючи з 181 календарного дня користування кредитом (п. 4.10).
У разі прострочення виконання зобов`язань позичальник зобов`язаний сплатити відсотки річних відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України за ставкою 146 000% річних (до 2% на день від суми заборгованості), при цьому загальна сума нарахованих за цим пунктом відсотків річних не може перевищувати 50% від суми наданого кредиту (п. 8.2).
Умовами договору передбачено право кредитора укладати договори про відступлення права вимоги за договором будь-якій третій особі без узгодження та без згоди боржника (п. 9.2.1.4, п. 12.9.5).
В реквізитах кредитного договору зазначені паспортні дані позичальника, РНОКПП, його мобільний телефон, адреса проживання, електронна пошта та номер платіжної картки НОМЕР_1 . Кредитний договір підписаний сторонами: кредитором - з використанням кваліфікованого електронного підпису та позичальником з використанням електронного підпису одноразовим ідентифікатором "А3607".
До Кредитного договору долучено Додаток №2 «Таблиця обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит (Графік платежів за Договором)», підписаний сторонами: кредитором (КЕП директора) та позичальником електронним підписом одноразовим ідентифікатором "А3607".
Відповідно до графіку платежів (14 платежів), загальна сума до сплати становить 17418,00 грн, з яких 4000,00 грн складає тіло кредиту та 13418,00 грн нараховані проценти за користування кредитом. Терміни сплати процентів та тіла кредиту за графіком розподілені на щомісячні платежі, а остаточний розрахунок за тілом кредиту в розмірі 4000,00 грн та відсотками в розмірі 170,00 грн має відбутися 12.12.2025 року. Реальна річна процентна ставка за договором складає 2161,31%.
У матеріалах справи міститься Паспорт споживчого кредиту від 13.12.2024 року, який надає інформацію позичальнику про умови кредитування, а саме: суму кредиту у розмірі 4000,00 грн, строк кредитування 365 календарних днів, реальну річну процентну ставку у розмірі 2161,31% та загальну вартість кредиту в розмірі 17418,00 грн. Документ містить деталізовані тарифи, графік щомісячних платежів за кредитом та умови відповідальності сторін, підписаний позичальником електронним підписом (одноразовим ідентифікатором) "А0140".
У матеріалах справи містяться Правила відкриття кредитної лінії (надання споживчих кредитів) продукту "CREDOS", затверджені Наказом директора ТОВ "Укр Кредит Фінанс" № 121-П від 18.11.2024 року. Дані Правила визначають основні терміни, процедуру розгляду заявок на кредит, механізм ідентифікації та верифікації клієнтів (зокрема, через систему BankID НБУ), порядок нарахування відсотків та черговість погашення вимог кредитора у випадку прострочення.
Довідкою про перерахування суми кредиту №1483-4413 від 13.12.2024 року, виданою ТОВ "Укр Кредит Фінанс", підтверджується перерахування 13.12.2024 на банківську картку позичальника № НОМЕР_1 грошових коштів в розмірі 4000,00 грн, видача коштів здійснювалася за допомогою платіжної системи LiqPay (платіж № 2562372874), призначення платежу видача кредитних коштів за кредитним договором № 1483-4413 від 13.12.2024 року.
Квитанцією платіжної системи LiqPay від 13.12.2024 року о 16:53 за ID операції 2562372874 підтверджується проведення виплати кредитних коштів у розмірі 4000,00 грн на користь отримувача з карткою VISA № НОМЕР_2 *99 за договором 1483-4413 від 13.12.2024 року, платником зазначено ТОВ "Укр Кредит Фінанс ".
У розрахунку заборгованості за кредитним договором № 1483-4413, складеному станом на 13.04.2026 року, кредитор зазначив, що позичальнику 13.12.2024 року було видано кредитні кошти в розмірі 4000,00 грн.
За період користування кредитом позичальнику щоденно нараховувалися проценти: у період з 13.12.2024 по 10.06.2025 року (180 днів користування) за ставкою 0,99% на день (що становить 39,60 грн на день, усього нараховано 7128,00 грн відсотків), а у період з 11.06.2025 по 12.12.2025 року (185 днів користування) за ставкою 0,83% на день (що становить 33,20 грн на день, усього нараховано 6142,00 грн відсотків).
Загальна сума нарахованих відсотків за договором складає 13270,00 грн.
Крім того, у зв`язку з простроченням платежів, позичальнику у період з 12.01.2025 по 05.02.2025 року нараховувалися відсотки річних відповідно до ст. 625 ЦК України за ставкою 2% від суми простроченого кредиту на день, що становило 80,00 грн щоденно, на загальну суму 2000,00 грн. Нарахування відсотків за ст. 625 ЦК України припинилося у зв`язку із досягненням встановленого договором ліміту (50% від суми кредиту).
Загальна заборгованість станом на 13.04.2026 року становить 19270,00 грн, з якої: 4000,00 грн основний борг (тіло кредиту), 13270,00 грн залишок нарахованих відсотків, 2000,00 грн залишок нарахованих відсотків за ст. 625 ЦК України.
Нарахування процентів за користування кредитом за цим розрахунком припинилося 12.12.2025 року.
Випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань основним видом діяльності позивача є інші види кредитування (КВЕД 64.92). Згідно із Свідоцтвом про реєстрацію фінансової установи серії ІК № 116 від 01.08.2013 року, виданим Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, кредитору видано ліцензію на провадження діяльності з надання коштів у позику.
Розглянувши та оцінивши подані учасниками справи обґрунтування та заперечення позовних вимог, пояснення та докази, суд дійшов висновку, що спір у справі виник у сфері договірних правовідносин, а саме щодо виконання грошових зобов`язань за кредитним договором № 1483-4413 від 13.12.2024 в частині сплати процентів, повернення тіла кредиту.
Спірні правовідносини, що склалися між сторонами у справі врегульовані Цивільним кодексом України, Законом України «Про електронну комерцію», Законом України «Про споживче кредитування».
Відповідно до п.5 ч.1 ст.3 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.
Згідно положень ст.11 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко розяснено в інформаційній системі, в які розміщено таку пропозицію, і ці розяснення логічно пов`язані з нею.
Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.
Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.
Відповідно до положень ст.12 Закону України «Про електронну комерцію», якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.
У справі № 561/77/19 від 16.12.2020 р. Верховний Суд у складі колегії суддів першої судової палати Касаційного цивільного суду зазначив: «Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (ч.2 ст.639 ЦК України.) Абзац 2 ч.2 ст.639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним у письмовій формі. Аналізуючи викладене, слід дійти висновку, що будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (ст.205, 207 ЦК України). Особливості укладення кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію». Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст.12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі».
Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09 вересня 2020 р. у справі № 732/670/19, від 23 березня 2020 р. у справі № 404/502/18, від 07 жовтня 2020 р. у справі №127/33824/19.
Згідно зі ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію» в редакції на момент укладення кредитного договору, якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання:
електронного підпису відповідно до вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги», за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами електронного правочину;
електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом;
аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Кредитний договір №1483-4413 від 13.12.2024 та додатки до нього підписані відповідачем одноразовим ідентифікатором, який був власноручно введений відповідачем для електронного підпису. Зазначений підпис підтверджує, що відповідач ознайомився та погодився з усіма умовами договору. Отже, сторони погодили усі істотні умови та уклали в належній формі кредитний договір.
Верховний Суд у складі колегії суддів першої судової палати Касаційного цивільного суду у справі № 524/5556/19 від 12.01.2021 р. дійшов такого висновку: «Електронним підписом одноразовим ідентифікатором є дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, і надсилаються іншій стороні цього договору. Це комбінація цифр і літер, або тільки цифр, або тільки літер, яку заявник отримує за допомогою електронної пошти у вигляді пароля, іноді в парі «логін-пароль», або смс-коду, надісланого на телефон, або іншим способом. При оформленні замовлення, зробленого під логіном і паролем, формується електронний документ, в якому за допомогою інформаційної системи (веб-сайту інтернет-магазину) вказується особа, яка створила замовлення. Оспорюваний договір про надання фінансового кредиту підписаний позивачкою за допомогою одноразового пароля-ідентифікатора, тобто укладення між сторонами спірного правочину підтверджено належними та допустимими доказами».
Відповідно до ч.12 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.
Отже, відповідач за допомогою електронних засобів, доступ до яких був отриманий ним особисто і за власною ініціативою, ознайомився з усіма умовами кредитного договору, мав достатньо часу і можливостей для такого ознайомлення, погодив ці умови, а отже, взяв на себе передбачені договором зобов`язання.
Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобовязується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобовязується повернути кредит та сплатити проценти.
Згідно зі статтею 536 ЦК України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.
Довідкою про перерахування суми кредиту №1483-4413 від 13.12.2024 та Квитанцією платіжної системи LiqPay від 13.12.2024 підтверджується перерахування 13.12.2024 року на банківську картку позичальника № НОМЕР_1 грошових коштів в розмірі 4 000,00 грн, видача коштів здійснювалася за допомогою платіжної системи LiqPay.
Доказів того, що банківська карта із зазначеним номером не належить відповідачу, що кошти не надходили на цю банківську карту, відповідач суду не надав.
Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (частина перша статті 530 ЦК України).
Відповідно до умов кредитного договору, кінцевою датою повернення кредиту є 12.12.2025 року.
Відповідно до ч. 2 ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 4 ст. 16 ЗУ «Про споживче кредитування» у разі затримання споживачем сплати частини споживчого кредиту та/або процентів щонайменше на один календарний місяць, а за споживчим кредитом, забезпеченим іпотекою, та за споживчим кредитом на придбання житла - щонайменше на три календарні місяці кредитодавець має право вимагати повернення споживчого кредиту, строк виплати якого ще не настав, в повному обсязі, якщо таке право передбачене договором про споживчий кредит. Кредитодавець зобов`язаний у письмовій формі повідомити споживача про таку затримку із зазначенням дій, необхідних для усунення порушення, та строку, протягом якого вони мають бути здійснені.
У матеріалах справи відсутня інформація, що відповідач повернув тіло кредиту. Контррозрахунку заборгованості за тілом кредиту відповідач не надав.
Отже, суд дійшов висновку, що станом на день звернення з позовом кредитні кошти в повному розмірі не повернуто, а тому вимога позивача про стягнення з відповідача тіла кредиту є підставною в розмірі 4000,00 грн.
Відповідно до ч.1, 2 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Відповідно до ч. 1 ст. 1056-1 ЦК України процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.
З розрахунку заборгованості видно, що за період користування кредитом позичальнику нараховувалися проценти: у період з 13.12.2024 по 10.06.2025 року за ставкою 0,99% на день, а у період з 11.06.2025 по 12.12.2025 року за ставкою 0,83% на день. Загальна сума нарахованих відсотків за договором складає 13270,00 грн.
Відповідач контррозрахунку заборгованості суду не надав, доказів погашення процентів суду не надав.
Суд перевіривши розрахунок заборгованості, враховуючи принцип диспозитивності, дійшов висновку, що вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості за процентами є підставними в розмірі 13270,00 грн.
Згідно зі статтями 525, 526 ЦК України, зобовязання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст. 629 ЦК України, договір є обов`язковим до виконання сторонами.
Відповідач своєчасно умови кредитного договору не виконував, суму кредиту не повернув, проценти за користування кредитними коштами не сплатив, отже позивач нарахував відповідачу заборгованість за процентами річних на підставі ст. 625 ЦК України в сумі 2000,00 грн.
Однак, відповідно до п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобовязання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обовязку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022, затвердженого Законом України № 2102-IX від 24.02.2022, у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в Україні із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року введено воєнний стан, який неодноразово продовжувався і станом на сьогодні є чинним.
Отже, з 24.02.2022 по сьогодні в Україні безперервно діє воєнний стан.
Відтак, за період дії кредитного договору до позичальника не могли бути застосовані штрафні санкції та положення ст. 625 ЦК України.
Згідно зі ст. 610 ЦК України, порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання.
На підставі викладеного, суд вважає безпідставними вимоги позивача про стягнення з відповідача процентів за ст. 625 ЦК України в розмірі 2000,00 грн.
Підсумовуючи наведене, вивчивши матеріали справи, повно, всебічно, обєктивно зясувавши обставини справи, оцінивши докази безпосередньо досліджені в судовому засіданні, з точки зору належності, допустимості, достовірності кожного доказу окремо, а у сукупності - з точки зору достатності та взаємозв`язку, застосувавши законодавство, що регулює спірні правовідносини, виходячи з мотивів наведених вище, керуючись внутрішнім переконанням суд дійшов висновку про те, що відповідач порушив умови кредитного договору щодо погашення тіла кредиту та процентів, відтак вимога позивача про їх стягнення є правомірною, а тому позовні вимоги ТОВ «Укр Кредит Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором належить задовольнити частково, стягнувши з відповідача на користь позивача 17270,00 грн. з яких: 4000,00 грн. сума тіла кредиту та 13270,00 грн. суми нарахованих процентів, в задоволенні вимог про стягнення заборгованості за процентами річних на підставі ст. 625 ЦК України в сумі 2000,00 грн. відмовити.
Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Оскільки позов задоволено частково (стягнуто 17270,00 грн із заявлених 19270,00 грн), з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір пропорційно до суми задоволених вимог, що становить 2386,04 грн (89,62% від 2662,40 грн).
Керуючись статтями 12, 76-81, 141, 247, 262-265, 280 Цивільного процесуального кодексу України, суд
ВИРІШИВ:
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» заборгованість за кредитним договором № 1483-4413 від 13.12.2024 у розмірі 17270,00 грн. з яких:
- 4000,00 грн. заборгованості за сумою кредиту;
- 13270,00 грн. заборгованості за процентами.
Відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» у стягненні з ОСОБА_1 заборгованості за процентами на підставі ст. 625 ЦК України в сумі 2000,00 грн.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» судовий збір у сумі 2 386,04 грн.
Копію цього рішення суду надіслати сторонам у справі.
Рішення суду може бути оскаржене безпосередньо до Волинського апеляційного суду упродовж тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повне найменування сторін:
Позивач - Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» (01133, м. Київ, бульвар Лесі Українки, буд. 26, офіс 407; ЄДРПОУ 38548598);
Відповідач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП: НОМЕР_3 ).
Повне судове рішення складене 28.09.2026.
Головуючий Смалюх Р.Я.
Судове рішення № 140118116, Ковельський міськрайонний суд Волинської області було прийнято 28.09.2026. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти важливі відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити важливі відомості.
Це рішення відноситься до справи № 159/3004/26. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: