Рішення № 140118115, 28.09.2026, Ковельський міськрайонний суд Волинської області

Справа № 159/3199/26

Провадження № 2/159/2237/26

КОВЕЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 вересня 2026 року м. Ковель

Ковельський міськрайонний суд Волинської області в складі головуючого судді Смалюха Р.Я., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

в с т а н о в и в:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» (далі позивач або кредитор або ТОВ «ФК «Кредит-Капітал»), від імені якого діє представник Усенко Михайло Ігорович, звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 (далі відповідач або позичальник або боржник), в якому просить стягнути з відповідача в користь позивача заборгованість за кредитним договором № 08699-03/2025 від 04.03.2025 у розмірі 24039,00 грн.

Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що 04.03.2025 між первісним кредитором ТОВ «Стар Файненс Груп» та відповідачем у електронній формі було укладено договір про надання фінансового кредиту № 08699-03/2025. Відповідач підписав кредитний договір електронним підписом, за допомогою одноразового ідентифікатора відповідно до Закону України «Про електронну комерцію». Відповідно до умов кредитного договору відповідачу на умовах строковості, зворотності та платності було надано кредит у безготівковій формі у національній валюті на реквізити платіжної банківської картки. Відповідно до умов кредитного договору позичальнику надано кредит у розмірі 9000,00 гривень строком на 120 днів.

19.06.2025 між ТОВ «Стар Файненс Груп» та ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» укладено договір факторингу № 19062025, відповідно до умов якого позивач набув права грошових вимог до боржників, в тому числі і до відповідача за кредитним договором № 08699-03/2025.

Станом на день формування позовної заяви у позичальника існує заборгованість за кредитним договором у розмірі 24039,00 грн, яка складається з заборгованості за тілом кредиту в розмірі 9000,00 грн, за процентами 9720,00 грн, за комісією 819,00 грн, за штрафами 4500,00 грн.

Оскільки на даний час відповідач заборгованість не погасив, керуючись статями 11, 16, 526, 525, 530, 625, 610, 626, 628, 629, 1048, 1049, 1050, 1054 Цивільного кодексу України (далі ЦК України), позивач просить стягнути борг у судовому порядку.

Також позивач просив стягнути з відповідача на його користь понесені ним судові витрати.

Відповідач правом на подання відзиву на позовну заяву не скористався.

Ухвалою від 24.06.2026 суд залишив без руху вказану вище позовну заяву, надавши позивачу та його представнику десятиденний строк для усунення недоліків.

29.06.2026 до суду, за допомогою системи Електронний суд, представником позивача подано заяву про усунення недоліків.

Згідно наказу голови Ковельського міськрайонного суду Волинської області № 27/03.05 від 16.06.2026 суддя Смалюх Р.Я. в період часу з 30.06.2026 по 22.07.2026 перебував у щорічній відпустці.

Ухвалою від 27.07.2026 суд прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін, задовольнив клопотання позивача про витребування доказів в АТ КБ «Приватбанк», ухвалив подальший розгляд (формування та зберігання) справи здійснювати у змішаній (паперовій та електронній) формі.

Про розгляд справи судом за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін, позивач та відповідач повідомлені у спосіб передбачений Цивільним процесуальним кодексом України (далі - ЦПК України).

До суду повернулися без вручення рекомендовані поштові відправлення R067244923027, R067244926093, якими відповідач повідомлявся про розгляд справи судом, з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою».

Позивач та відповідач не подали клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з викликом сторін. Відповідач правом на подання відзиву не скористався.

До суду надійшла відповідь АТ «Приват Банк» про надання інформації на виконання ухвали суду.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксація судового процесу за допомогою технічних засобів звукозапису не проводилася.

Згідно з ч. 5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив такі обставини.

04.03.2025 року між кредитором ТОВ "Стар Файненс Груп" та позичальником укладено Договір про надання фінансового кредиту № 08699-03/2025, за умовами якого позичальнику надається кредит у розмірі 9000,00 грн (п. 1.1).

Строк кредитування становить 120 днів, а кінцевою датою повернення кредиту є 01.07.2025 року (п. 1.2).

Умовами договору передбачено застосування денної процентної ставки у розмірі 0,90% на день від суми залишку заборгованості за кожен день користування кредитом (п. 1.4).

Договором передбачена одноразова комісія за видачу кредиту у розмірі 900,00 грн, що складає 10,00% від суми наданого кредиту (п. 1.1, п. 1.4), яка підлягає сплаті в дату першого платежу 18.03.2025 року (п. 2 Додатку № 1).

У разі прострочення позичальником сплати платежів відповідно до термінів, встановлених у Графіку платежів, кредитор нараховує неустойку у вигляді штрафу у розмірі 100% від суми простроченої заборгованості на наступний день після терміну сплати за відповідний розрахунковий період (п. 5.3), при цьому якщо сума кредиту перевищує розмір однієї мінімальної заробітної плати, неустойка не може перевищувати розміру половини суми кредиту (п. 5.3.1).

Умовами договору передбачено право кредитора здійснювати уступку права вимоги за цим договором третім особам без згоди позичальника (п. 4.1.4).

В реквізитах кредитного договору зазначена інформація про позичальника, а саме: паспорт громадянина України, РНОКПП, номер телефону, адреса реєстрації та фактичного проживання, адреса електронної пошти, а також платіжна картка № НОМЕР_1 . Кредитний договір підписаний позичальником шляхом використання електронного підпису (одноразового ідентифікатора) «Y979».

До Кредитного договору долучено Додаток № 1 "Графік платежів за Договором про надання фінансового кредиту № 08699-03/2025 від 04.03.2025 року", яким визначено графік повернення кредиту та сплати процентів, що складається з 8 платежів. Додаток підписаний позичальником з використанням електронного підпису (одноразового ідентифікатора) "Y979".

У матеріалах справи міститься Заявка-анкета позичальника на отримання фінансового кредиту від 04.03.2025 року, подана до ТОВ "Стар Файненс Груп", у якій зазначено анкетні дані позичальника, його адресу, паспортні дані, РНОКПП, номер банківської картки 4149 - 60xx - xxxx - 0316 для отримання кредиту у розмірі 9000,00 грн терміном на 120 днів, підписана позичальником з використанням електронного підпису "Y979".

У матеріалах справи міститься Паспорт споживчого кредиту від 04.03.2025 року, який містить інформацію про кредитодавця ТОВ "Стар Файненс Груп" (бренд "Starfin"), основні умови кредитування (сума 9 000,00 грн, строк 120 днів, безготівковий переказ на банківську картку), процентну ставку у розмірі 0,90% в день, орієнтовну реальну річну процентну ставку у розмірі 3369,39%, загальні витрати за кредитом у розмірі 10 620,00 грн (з яких одноразова комісія за надання кредиту становить 900,00 грн), графік платежів та умови відповідальності за прострочення у вигляді штрафу у розмірі 100% від суми простроченої заборгованості. Документ містить підпис споживача з датою 04.03.2025 та застосуванням електронного підпису "W847".

Довідкою про ідентифікацію від 04.03.2025 року, виданою ТОВ "Стар Файненс Груп", підтверджується, що позичальника ідентифіковано 04.03.2025 року, а підписання кредитного договору здійснювалось у формі електронного підпису (одноразового ідентифікатора) "Y979", який було надіслано на мобільний телефон позичальника 04.03.2025.

Листом-підтвердженням сервісу онлайн-платежів iPay.ua (ТОВ "Універсальні платіжні рішення") вих. №3426_260217121605 від 17-02-2026, відповіддю АТ КБ «Приват Банк» від 12.08.2026 року підтверджується успішне зарахуванні 04.03.2025 грошових коштів у розмірі 9000,00 грн на банківську картку позичальника № НОМЕР_2 , яка емітована на ім`я відповідача, призначення платежу зарахування 9000,00 грн на карту відповідно до договору.

19.06.2025 року між ТОВ "Стар Файненс Груп" (первісний кредитор) та ТОВ "Фінансова Компанія "Кредит-Капітал" (новий кредитор) укладено договір факторингу № 19062025. За цим договором первісний кредитор відступає новому кредитору за плату права грошової вимоги (Права Вимоги) до боржників за кредитними договорами, перелік яких наведений в Реєстрі боржників (додаток № 1) (п. 1.1, п. 1.2). Права вимоги переходять до нового кредитора з моменту набрання чинності цим договором, тобто з моменту його підписання уповноваженими представниками сторін (п. 1.4, п. 13.1). За відступлення права вимоги новий кредитор сплачує первісному кредитору суму фінансування, яка станом на дату підписання договору складає 6622433,48 грн (п. 7.1), протягом 3 робочих днів з дати підписання договору (п. 7.2).

19.06.2025 року між первісним кредитором (ТОВ "Стар Файненс Груп") та новим кредитором (ТОВ "ФК "Кредит-Капітал") підписано Акт приймання-передачі письмового та електронного Реєстру боржників до договору факторингу № 19062025, відповідно до якого первісний кредитор передав, а новий кредитор прийняв Реєстр боржників у кількості 5374 боржників на загальну суму заборгованості 73671 224,47 грн.

Витягом з реєстру боржників від 19.06.2025 року до Договору факторингу № 19062025 підтверджується наявність у переліку відступлених прав вимоги під порядковим номером 2436 кредитного договору позичальника № 08699-03/2025 від 04.03.2025 року, заборгованість за яким на дату відступлення (19.06.2025 року) становить 23067,00 грн, з яких: основний борг (тіло кредиту) 9 000,00 грн, проценти 8748,00 грн, штрафи 4500,00 грн, комісія 819,00 грн.

Платіжною інструкцією від 19.06.2025 року № 11887 підтверджується сплата новим кредитором (ТОВ "ФК "Кредит-Капітал") на користь первісного кредитора (ТОВ "Стар Файненс Груп") грошових коштів у розмірі 6622433,48 грн на виконання умов Договору факторингу № 19062025 (призначення платежу "Оплата суми фінансування під відступлення права вимоги згідно договору факторингу № 19062025 від 19 червня 2025р без ПДВ").

У матеріалах справи міститься досудова вимога Вих. № 24494381 від 11.05.2026 року, направлена новим кредитором (ТОВ "ФК "Кредит-Капітал") на адресу позичальника. У документі вказується, що 19.06.2025 року між первісним кредитором та новим кредитором було укладено договір факторингу № 19062025, внаслідок чого новий кредитор набув усі права вимоги за Кредитним договором № 08699-03/2025 від 04.03.2025 року. Вимога містить попередження про невиконання зобов`язань та вимогу негайно погасити заборгованість у розмірі 24039,00 грн за наданими банківськими реквізитами.

У розрахунку заборгованості за кредитним договором № 08699-03/2025 за період з 04.03.2025 по 19.06.2025 року первісним кредитором зазначено, що за цей період позичальнику нараховувалися проценти за ставкою 0,90% на день на суму тіла кредиту 9000,00 грн, що становить 81,00 грн щоденно. Всього нараховано процентів на суму 8748,00 грн (з яких 8505,00 грн прострочені відсотки, 243,00 грн поточні відсотки). Нарахування процентів первісним кредитором за цим розрахунком припинилося 19.06.2025 року.

Також позичальнику нараховано одноразову комісію у розмірі 900,00 грн.

Позичальнику нараховано неустойку у вигляді штрафу в загальному розмірі 4500,00 грн, який нараховано одноразово 19.03.2025 року за прострочення першого платежу від 18.03.2025 року (що становить рівно 50% від суми виданого кредиту відповідно до п. 5.3.1 договору).

З розрахунку вбачається, що позичальник частково сплатив заборгованість: 81,00 грн 04.03.2025.

Загальна заборгованість станом на дату відступлення права вимоги 19.06.2025 року складає 23 067,00 грн (тіло кредиту 9000,00 грн, проценти 8748,00 грн, комісія 819,00 грн, штрафи 4500,00 грн).

У розрахунку заборгованості за кредитним договором № 08699-03/2025 за період з 20.06.2025 по 01.07.2025 року новий кредитор (ТОВ "ФК "Кредит-Капітал") зазначив, що за цей період позичальнику нараховано проценти за користування кредитом за ставкою 0,90% на день у загальному розмірі 972,00 грн (за 12 днів користування кредитом з 20.06.2025 по 01.07.2025 року).

Жодних платежів на погашення кредиту позичальником здійснено не було.

Загальна заборгованість за цим розрахунком станом на 01.07.2025 року складає 24039,00 грн, з яких: 9000,00 грн основний борг (тіло кредиту), 9720,00 грн проценти за користування кредитом (8748,00 грн нарахованих первісним кредитором та 972,00 грн нарахованих новим кредитором), 819,00 грн комісія, 4500,00 грн штрафи.

Нарахування процентів за цим розрахунком припинилося 01.07.2025 року (у зв`язку із закінченням визначеного договором строку кредитування).

Випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 25.09.2021 року підтверджується, що позивач здійснює інші види кредитування (основний) (КВЕД 64.92), а також надання інших фінансових послуг (КВЕД 64.99).

Розглянувши та оцінивши подані учасниками справи обґрунтування та заперечення позовних вимог, пояснення та докази, суд дійшов висновку, що спір у справі виник у сфері договірних правовідносин, а саме щодо виконання грошових зобов`язань за кредитним договором.

Спірні правовідносини, що склалися між сторонами регулюються Цивільним Кодексом України, Законом України «Про електронну комерцію», Законом України «Про споживче кредитування».

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Згідно положень ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко розяснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці розяснення логічно пов`язані з нею.

Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Відповідно до положень ст.12 Закону України «Про електронну комерцію», якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.

У справі № 561/77/19 від 16.12.2020 р. Верховний Суд у складі колегії суддів першої судової палати Касаційного цивільного суду зазначив: «Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (ч. 2 ст. 639 ЦК України.) Абзац 2 ч. 2 ст. 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним у письмовій формі. Аналізуючи викладене, слід дійти висновку, що будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (ст.205, 207 ЦК України). Особливості укладення кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію». Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі».

Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09 вересня 2020 р. у справі № 732/670/19, від 23 березня 2020 р. у справі № 404/502/18, від 07 жовтня 2020 р. у справі №127/33824/19.

Згідно зі ст.12 Закону України «Про електронну комерцію» в редакції на момент укладення кредитного договору, якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання:

електронного підпису відповідно до вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги", за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами електронного правочину;

електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом;

аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Договір про надання фінансового кредиту № 08699-03/2025 від 04.03.2025 підписаний відповідачем за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором «Y979», який був власноручно введений відповідачем для електронного підпису. Зазначений підпис підтверджує, що відповідач ознайомився та погодився з усіма умовами договору. Отже, сторони погодили усі істотні умови та уклали в належній формі кредитний договір.

Верховний Суд у складі колегії суддів першої судової палати Касаційного цивільного суду у справі № 524/5556/19 від 12.01.2021 р. дійшов такого висновку: «Електронним підписом одноразовим ідентифікатором є дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, і надсилаються іншій стороні цього договору. Це комбінація цифр і літер, або тільки цифр, або тільки літер, яку заявник отримує за допомогою електронної пошти у вигляді пароля, іноді в парі «логін-пароль», або смс-коду, надісланого на телефон, або іншим способом. При оформленні замовлення, зробленого під логіном і паролем, формується електронний документ, в якому за допомогою інформаційної системи (веб-сайту інтернет-магазину) вказується особа, яка створила замовлення. Оспорюваний договір про надання фінансового кредиту підписаний позивачкою за допомогою одноразового пароля-ідентифікатора, тобто укладення між сторонами спірного правочину підтверджено належними та допустимими доказами».

Відповідно до ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Отже, відповідач за допомогою електронних засобів, доступ до яких був отриманий ним особисто і за власною ініціативою, ознайомився з усіма умовами кредитного договору, в тому числі з паспортом споживчого кредиту, графіком платежів, мав достатньо часу і можливостей для такого ознайомлення, погодив ці умови, а отже, взяв на себе передбачені договором зобов`язання.

Згідно з частинами 1, 3 статті 512 Цивільного кодексу України кредитор у зобовязанні може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). Кредитор у зобовязанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом.

Статтею 514 ЦК України передбачено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобовязується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату, а клієнт відступає або зобовязується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов`язання клієнта перед фактором.

Предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога) (частина 1 статті 1078 Кодексу).

На виконання договору факторингу № 19062025 від 19.06.2025, укладеного між ТОВ "Стар Файненс Груп" та ТОВ "ФК "Кредит-Капітал" підписано Акт приймання-передачі письмового та електронного Реєстру боржників. Отже позивач, набув право вимоги до відповідача за кредитним договором № 08699-03/2025 від 04.03.2025.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобовязується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобовязується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно зі статтею 536 ЦК України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (частина перша статті 530 ЦК України).

ТОВ "Стар Файненс Груп" на виконання умов кредитного договору № 08699-03/2025 від 04.03.2025 передав відповідачу грошові кошти в розмірі 9000,00 грн.

Листом-підтвердженням сервісу онлайн-платежів iPay.ua (ТОВ "Універсальні платіжні рішення") вих. №3426_260217121605 від 17-02-2026, відповіддю АТ КБ «Приват Банк» від 12.08.2026 року підтверджується успішне зарахуванні 04.03.2025 грошових коштів у розмірі 9000,00 грн на банківську картку позичальника № НОМЕР_2 , яка емітована на ім`я відповідача, призначення платежу зарахування 9000,00 грн на карту відповідно до договору.

Відповідно до п. 1.2 договору, кінцевою датою повернення кредиту є 01.07.2025 року. Кредитор має право вимагати дострокового повернення заборгованості у разі затримки сплати частини кредиту та/або процентів/комісій щонайменше на один календарний місяць (п. 4.1.2).

У матеріалах справи відсутня інформація, що відповідач у повному обсязі повернув тіло кредиту.

Контррозрахунку заборгованості відповідач не надав.

Отже, суд дійшов висновку, що станом на день звернення з позовом кредитні кошти в повному розмірі не повернуто, а тому вимога позивача про стягнення з відповідача тіла кредиту в розмірі 9000,00 грн є підставною.

Щодо правомірності встановленої в умовах кредитного договору комісії за надання кредиту, залишок якої становить 819,00 грн, суд зазначає таке.

Згідно зі статтями 525, 526 ЦК України, зобовязання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а аза відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 629 ЦК України, договір є обов`язковим до виконання сторонами.

Договором передбачена одноразова комісія за видачу кредиту у розмірі 900,00 грн, що складає 10,00% від суми наданого кредиту (п. 1.1, п. 1.4, п. 1.4.1), яка підлягає сплаті в дату першого платежу 18.03.2025 року (п. 2 Додатку № 1). Залишок комісії, що заявлений до стягнення, становить 819,00 грн.

Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 1 зазначеного Закону України «Про споживче кредитування», загальні витрати за споживчим кредитом визначаються як витрати споживача, повязані з отриманням, обслуговуванням та поверненням кредиту, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обовязкові платежі за додаткові та/або супутні послуги кредитодавця, кредитного посередника (за наявності) та третіх осіб.

Згідно з абзацом 3 частини 2 статті 8 Закону України «Про споживче кредитування», до загальних витрат за споживчим кредитом включаються комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.

Аналогічна норма закріплена у Додатку 1 до Правил розрахунку банками України загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит, затверджених постановою Правління Національного банку України від 08.06.2017 № 49.

Цим нормативно-правовим актом передбачено, що загальні витрати за споживчим кредитом включають витрати споживача, повязані з отриманням, обслуговуванням та поверненням кредиту, уключаючи комісії та інші обовязкові платежі за додаткові та/або супутні послуги банку, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту.

Відповідно до пункту 5 Правил про споживчий кредит банк надає споживачу детальний розпис складових загальної вартості кредиту у вигляді графіка платежів (згідно зі строковістю, зазначеною у договорі про споживчий кредит, -щомісяця, щокварталу тощо) у розрізі сум погашення основного боргу, сплати процентів за користування кредитом, вартості всіх додаткових та супутніх послуг банку та кредитного посередника (за наявності) за кожним платіжним періодом, за формою, наведеною в додатку 2 до цих Правил.

Виходячи з системного аналізу вказаних норм, чинне законодавство наділяє кредитодавця правом вимагати від позичальника сплати комісії при видачі кредиту, однак встановлює для цього чіткі умови: така комісія повинна бути платою за реальне надання додаткових та/або супутніх послуг банку, пов`язаних з отриманням чи обслуговуванням кредиту.

Відтак, кредитодавець зобовязаний фактично вчинити певні дії на користь споживача (оцінка майна, нотаріальні послуги, провести оцінку платоспроможності позичальника, здійснивши запити щодо його майнового стану чи наявності боргових зобовязань тощо), за які стягується така плата, та вказати їх у договорі.

Як встановив суд під час розгляду справи, укладений між сторонами кредитний договір містить умову щодо сплати позичальником одноразової комісії за видачу кредиту. При цьому суд звертає увагу на те, що ані у тексті самого кредитного договору, ані у правилах про кредитування жодним чином не описано, які саме дії (додаткові чи супутні послуги) будуть вчинені або вже вчинені на користь позичальника в обмін на сплату вказаної суми.

Крім того, під час судового розгляду кредитодавець не надав жодних доказів того, що він фактично вчинив якісь дії чи надав супутні послуги, за які має бути сплачена зазначена комісія.

Частина 1 статті 11 Закону України «Про захист прав споживачів» вказує, що цей Закон застосовується до відносин споживчого кредитування у частині, що не суперечить Закону України «Про споживче кредитування».

Частиною 1 статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів» імперативно визначено, що продавець (виконавець, виробник) не повинен включати у договори із споживачем умови, які є несправедливими.

Відповідно до частини 2 статті 18 цього ж Закону, умови договору є несправедливими, якщо всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов`язків на шкоду споживача.

Верховний Суд у складі Обєднаної палати Касаційного цивільного суду у постанові від 06.11.2023 у справі №204/224/21 дійшов висновку про те, що якщо в кредитному договорі банк не зазначив та не надав доказів наявності, переліку додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця та/або кредитного посередника, які повязані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, які надаються позивачу та за які банком встановлена щомісячна комісія за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування), то положення кредитного договору щодо обовязку позичальника щомісячно сплачувати плату за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування) є нікчемними відповідно до частин першої та другої статті 11, частини пятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».

Відповідно до ч. 5 ст. 12 ЗУ «Про споживче кредитування» умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.

У зв`язку з наведеним, суд дійшов висновку, що нарахування позичальнику комісії не відповідає вимогам чинного законодавства, та обмежує права споживача порівняно з правами, встановленими ЗУ «Про споживче кредитування» (ч. 2 ст. 8), відтак, відповідно до ч. 5 ст. 12 цього Закону, така умова кредитного договору є нікчемною, а тому вимога про стягнення з відповідача комісії в розмірі 819,00 грн є безпідставною, а сплачені відповідачем кошти, зараховані в погашення комісії підлягають перерозподілу відповідно до черговості погашення кредитної заборгованості.

Відповідно до ч.1, 2 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Відповідно до ч. 1 ст. 1056-1 ЦК України процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

Стандартна процентна ставка становить 0,90 % на день.

Зазначені умови кредитного договору відповідають вимогам ч. 5 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування» у якій зазначено, що максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1%.

З розрахунку вбачається, що позичальник частково сплатив заборгованість 04.03.2025 в розмірі 81,00 грн.

Отже за період з 04.03.2025 по 19.06.2025 позичальнику мало бути нараховано процентів в розмірі 8748,00 грн (9000,00 грн тіла кредиту * 0.90% на день * 108 днів). Позичальник 04.03.2025 сплатив 81,00 грн, отже на кінець цього періоду (19.06.2025) у нього залишилась заборгованість в розмірі: тіло кредиту 9000,00 грн, несплачені проценти - 8667,00 грн (9000,00 грн тіла кредиту + 8748,00 грн нарахованих процентів 81,00 грн сплачених коштів).

За період з 20.06.2025 по 01.07.2025 позичальнику мало бути нараховано процентів в розмірі 972,00 грн (9000,00 грн тіла кредиту * 0.90% на день * 12 днів). Оскільки платежів більше не надходило, на кінцеву дату повернення кредиту (01.07.2025) у нього залишилась заборгованість в розмірі: тіло кредиту 9000,00 грн, несплачені проценти - 9639,00 грн (9000,00 грн тіла кредиту + 8667,00 грн процентів за попередній період + 972,00 грн нарахованих процентів).

Контррозрахунку заборгованості за процентами відповідач не надав.

На підставі викладеного, суд дійшов висновку, що вимога позивача про стягнення процентів в розмірі 9639,00 грн є правомірною.

Згідно зі статтями 525, 526 ЦК України, зобовязання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а аза відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 629 ЦК України, договір є обов`язковим до виконання сторонами.

За порушення виконання зобов`язань кредитор нараховує неустойку у вигляді штрафу (п. 5.3), яку розрахунком визначено у розмірі 4500,00 грн.

У ст. 549 ЦК України зазначено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобовязання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобовязання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Як суд встановив вище, відповідач своєчасно умови кредитного договору не виконав, суму кредиту не повернув, проценти за користування кредитними коштами не сплатив.

Однак, відповідно до п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобовязання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обовязку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2024, затвердженого Законом України № 2102-IX від 24.02.2022, у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в Україні із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року введено воєнний стан, який неодноразово продовжувався і станом на сьогодні є чинним.

Отже, з 24.02.2022 по сьогодні в Україні безперервно діє воєнний стан.

Відтак, за період дії кредитного договору до позичальника не могли бути застосовані штрафні санкції та положення ст. 625 ЦК України.

Згідно зі ст. 610 ЦК України, порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання.

На підставі викладеного, вимоги про стягнення неустойки (штрафу) в розмірі 4500,00 грн є безпідставними.

Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (ст. 16 ЦК України).

Підсумовуючи наведене, вивчивши матеріали справи, повно, всебічно, обєктивно зясувавши обставини справи, оцінивши докази безпосередньо досліджені в судовому засіданні, з точки зору належності, допустимості, достовірності кожного доказу окремо, а у сукупності - з точки зору достатності та взаємозв`язку, застосувавши законодавство, що регулює спірні правовідносини, виходячи з мотивів наведених вище, керуючись внутрішнім переконанням суд дійшов висновку про те, що відповідач порушив умови кредитного договору щодо погашення процентів та тіла кредиту, а тому позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором належить задовольнити частково, стягнувши з відповідача на користь позивача 18639,00 грн з яких: 9000,00 грн суми виданого кредиту та 9639,00 грн суми заборгованості по нарахованих процентах; у стягненні комісії в розмірі 819,00 грн та штрафу в розмірі 4500,00 грн, необхідно відмовити.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки суд частково задовольняє позовні вимоги, то з відповідача на користь позивача необхідно стягнути судовий збір в розмірі 2064,32 грн (77,54% від 2662,40 грн).

Крім того позивач просив стягнути з відповідача витрати на правничу допомогу.

У матеріалах справи міститься Договір про надання правової (правничої) допомоги № 0107 від 01 липня 2025 року, укладений між новим кредитором (ТОВ "ФК "Кредит-Капітал") та Адвокатським об`єднанням "Апологет" щодо надання послуг представництва інтересів кредитора в судах у справах про стягнення заборгованості строком на 3 роки (п. 1.4), за умовами якого вартість послуг за одну кредитну справу складає 8000,00 грн без ПДВ (п. 2.3).

Актом № 143 наданих послуг від 11.05.2026 року до договору про надання правової допомоги № 0107 від 01 липня 2025 року, підписаним між новим кредитором та АО "Апологет", підтверджується факт надання та прийняття правової допомоги у справі про стягнення заборгованості з позичальника за кредитним договором № 08699-03/2025 на суму 8000,00 грн.

У матеріалах справи міститься Детальний опис наданих послуг від 11.05.2026 року до Акту № 143 за договором про надання правової допомоги № 0107 від 01 липня 2025 року, згідно з яким адвокатом АО "Апологет" надано правову допомогу у справі про стягнення заборгованості з позичальника на загальну суму 8000,00 грн за 6 годин 30 хвилин роботи (усна консультація клієнта щодо перспектив та порядку стягнення 30 хв; ознайомлення з матеріалами кредитної справи 2 год 00 хв; погодження правової позиції клієнта у справі 30 хв; складення позовної заяви з урахуванням правової позиції 3 год 30 хв; подання заяви до суду від імені клієнта 1 шт.).

Отже, суд дійшов висновку, що позивач поніс витрати на професійну правничу допомогу у цій справі в розмірі 8000,00 грн.

Вирішуючи питання про стягнення витрат на правову допомогу, суд враховує положення частини другої статті 141 ЦПК України, яка передбачає, що інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки суд частково задовольняє позовні вимоги, то з відповідача на користь позивача необхідно стягнути витрати на правничу допомогу в розмірі 6203,20 грн (77,54% від 8000,00 грн).

Стягнення витрат на професійну правничу допомогу пропорційно до розміру задоволених позовних вимог відповідає вимогам ч. 2 ст. 141 ЦПК України та правовій позиції, висловленій Великою Палатою Верховного Суду, у постанові від 22.11.2023 у справі №712/4126/22.

Керуючись статтями 12, 76-81, 141, 247, 262-265, 280 Цивільного процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» заборгованість за кредитним договором № 08699-03/2025 від 04.03.2025 в сумі 18639,00 грн з яких:

- 9000,00 грн тіла кредиту;

- 9639,00 грн заборгованості за процентами.

Відмовити у стягненні з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» заборгованості за комісією в розмірі 819,00 грн та штрафу в розмірі 4500,00 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» судовий збір у сумі 2064,32 грн та витрати на правничу допомогу в розмірі 6203,20 грн.

Копію рішення направити сторонам у справі.

Рішення суду може бути оскаржене безпосередньо до Волинського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його складення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне найменування сторін:

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» (79029, м. Львів, вул. Смаль-Стоцького, 1, корпус 28; ЄДРПОУ 35234236);

Відповідач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП: НОМЕР_3 ).

Повне судове рішення складене 28.09.2026.

Головуючий Смалюх Р.Я.