Рішення № 140118114, 28.09.2026, Ковельський міськрайонний суд Волинської області

Справа № 159/3279/26

Провадження № 2/159/2270/26

КОВЕЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 вересня 2026 року м. Ковель

Ковельський міськрайонний суд Волинської області в складі головуючого судді Смалюха Р.Я., розглянувши за правилами спрощеного провадження без виклику сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Позика», від імені якого діє представник Міньковська Анастасія Володимирівна до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

в с т а н о в и в:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Позика»(далі позивач або кредитор або позикодавець або ТОВ «ФК «Позика»), від імені якого діє представник Міньковська Анастасія Володимирівна, звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 (далі відповідач або боржник або позичальник), в якому просить стягнути з відповідача в користь позивача заборгованість за кредитним договором № 44117652 від 30.11.2021 (далі кредитний договір) в розмірі 12425,00 грн.

В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначає, що 30.11.2021 року між ТОВ «Фінансова компанія «Ірбіс» та відповідачем укладено договір фінансового кредиту № 44117652 за умовами якого відповідачу надано кредит в розмірі 3500,00 грн.

01.09.2025 ТОВ «Фінансова компанія «Ірбіс» та ТОВ «Фінансова компанія «Позика» уклали договір факторингу № 01092025/01 за умовами якого позивач набув право грошової вимоги до боржників, в тому числі за кредитним договором № 44117652 від 30.11.2021.

Станом на день формування позовної заяви у позичальника існує заборгованість за кредитним договором у розмірі 12425,00 грн., яка складається з 3500,00 грн заборгованості за тілом кредиту, 8925,00 грн заборгованості за процентами.

Оскільки на даний час відповідач заборгованість не погасив, керуючись статями 11, 16, 526, 525, 530, 625, 610, 626, 628, 629, 1048, 1049, 1050, 1054 Цивільного кодексу України (далі ЦК України), позивач просить стягнути борг у судовому порядку.

Також позивач просив стягнути з відповідача на його користь понесені ним судові витрати та витрати на правничу допомогу.

Відповідач правом на подання відзиву не скористався.

Ухвалою від 28.07.2026 суд відкрив провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін, розгляд (зберігання) справи вирішив здійснювати у змішаній (паперовій та електронній) формі.

Крім того, даною ухвалою судом було частково задоволено клопотання позивача про витребування доказів та витребувано у АТ «Універсал Банк» письмові докази, які містять банківську таємницю. Витребувані докази надійшли до суду.

До суду повернулося рекомендоване поштове відправлення R067255298396, яким відповідач повісткою повідомлявся про розгляд справи з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою».

До суду надійшла витребувана судом інформація з АТ «Універсал Банк».

Відповідно до п. 4 ч. 8 ст. 128 Цивільного процесуального кодексу України (далі ЦПК України) відповідач вважається належним чином повідомленим про судовий розгляд.

Про розгляд справи судом за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін, позивач та відповідач повідомлені у спосіб передбачений Цивільним процесуальним кодексом України (далі - ЦПК України).

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксація судового процесу за допомогою технічних засобів звукозапису не проводилася.

Згідно з ч. 5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення, яка може бути відмінною від дати судового засідання, яким завершується розгляд справи у яке не з`явились всі учасники такої справи (постанова КЦС ВС від 30.09.2022 у справі №761/38266/14).

Вивчивши матеріали справи суд встановив такі обставини.

30.11.2021 року між кредитором Товариством з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Ірбіс" та позичальником укладено договір про надання фінансового кредиту № 44117652, за умовами якого позичальнику надається кредит у розмірі 3 500,00 грн (п. 3.1).

Строк кредитування становить 90 календарних днів, а кінцевою датою повернення кредиту є 28.02.2022 року (п. 4.2, п. 11.1).

Умовами договору передбачено застосування двох видів процентної ставки: пільгової та стандартної. Пільгова процентна ставка (знижка) становить 2,5% на день і застосовується протягом пільгового періоду тривалістю 30 календарних днів з 30.11.2021 року по 30.12.2021 року (п. 2.6, п. 2.8, п. 3.2.1, п. 5.11.1). Стандартна процентна ставка становить 3% на день на залишок заборгованості за кожен день користування та застосовується після закінчення пільгового періоду протягом стандартного періоду тривалістю 60 календарних днів з 31.12.2021 року по 28.02.2022 року (п. 2.10, п. 3.2.2, п. 5.11.2).

Умовами договору передбачено право кредитора передавати, переуступати або відступати свої права вимоги за цим договором третім особам у будь-який час без згоди боржника (п. 7.3.6).

В реквізитах кредитного договору зазначена інформація про позичальника, а саме: паспорт, РНОКПП (ІПН), контактний номер телефону, адреса електронної пошти, адреса реєстрації та фактичного проживання, а також платіжна картка № НОМЕР_1 . Кредитний договір підписаний сторонами: кредитором ТОВ "ФК "Ірбіс" у особі директора з використанням електронного підпису "22jW9pvg" та позичальником з використанням електронного підпису одноразовим ідентифікатором "754175".

Сторонами підписано Додаток №1 до кредитного договору «Графік погашення боргу» (Таблиця обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит), який підписаний сторонами електронними підписами: кредитором ТОВ "ФК "Ірбіс" "22jW9pvg" та позичальником "754175".

Цим додатком визначено структуру та графік повернення кредиту за трьома операціями: 30.11.2021 року видача кредиту в розмірі -3500,00 грн, 30.12.2021 року платіж за перші 30 днів пільгового періоду в розмірі 2625,00 грн (нараховані проценти), 28.02.2022 року остаточний платіж за 60 днів стандартного періоду у розмірі 9800,00 грн (з яких 3500,00 грн тіло кредиту, 6300,00 грн нараховані проценти). Загальна сума нарахованих за графіком процентів становить 8925,00 грн, а загальна вартість кредиту разом із тілом становить 12425,00 грн.

Листом сервісу онлайн-платежів iPay.ua (ТОВ «Універсальні платіжні рішення») вих. №3152_251024113808 від 24.10.2025 року, відповіддю АТ «Універсал Банк» від 12.08.2026, банківською випискою з рахунку за 30.11.2021, підтверджується, що 30.11.2021 на платіжну картку № НОМЕР_2 , яка емітована на ім`я відповідача, було успішно зараховано кредитні кошти в розмірі 3500,00 грн (номер транзакції 122477043), призначення платежу зарахування 3500 грн на карту відповідно до умов укладеного договору.

У матеріалах міститься Довідка про ідентифікацію клієнта від 16 лютого 2026 року, видана кредитором ТОВ «ФК «Ірбіс», якою підтверджується, що 30.11.2021 року позичальник був ідентифікований в інформаційно-телекомунікаційній системі відповідно до вимог Закону України «Про електронну комерцію», при цьому підписання кредитного договору здійснювалося позичальником шляхом використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором "754175", надісланим на мобільний телефон позичальника, а зарахування коштів здійснено на картку № НОМЕР_1 .

01.09.2025 року між первісним кредитором (ТОВ «ФК «Ірбіс») та новим кредитором (ТОВ «ФК «Позика») укладено Договір факторингу № 01092025/01. Відповідно до предмета договору, первісний кредитор відступає новому кредитору (Фактору) за плату права грошової вимоги до боржників за кредитними договорами, перелік яких наведений в Реєстрі прав вимоги (Додатку №1), а новий кредитор зобов`язується їх прийняти та сплатити первісному кредитору суму фінансування (п. 2.1). Перехід права вимоги від первісного кредитора до нового кредитора відбувається з моменту підписання сторонами відповідного Реєстру прав вимог у формі, наведеній в Додатку №1 до цього договору (п. 4.1).

01.09.2025 року між первісним кредитором (ТОВ «ФК «Ірбіс») та новим кредитором (ТОВ «ФК «Позика») підписано Акт приймання-передачі реєстру прав вимог за Договором факторингу № 01092025/01 від 01.09.2025 року, згідно з яким первісний кредитор передав, а новий кредитор прийняв Реєстр прав вимог у кількості 25419 боржників на загальну суму заборгованості 213674446,94 грн.

Витягом із Додатку №1 до договору факторингу № 01092025/01 від 01.09.2025 року (Реєстру прав вимоги) підтверджується наявність у переліку відступлених прав вимоги заборгованості позичальника за кредитним договором № 44117652 від 30.11.2021 року. Загальна сума заборгованості на дату відступлення (01.09.2025 року) складає 12425,00 грн, з яких заборгованість за тілом кредиту становить 3500,00 грн, заборгованість за нарахованими процентами 8925,00 грн.

Платіжною інструкцією № 6054363 від 02 вересня 2025 року підтверджується сплата новим кредитором ТОВ "ФК "Позика" на користь первісного кредитора ТОВ "ФК "Ірбіс" суми фінансування в розмірі 3490472,17 грн з призначенням платежу: "Оплата суми фінансування згідно з Договором факторингу № 01092025/01 від 01 вересня 2025 року. Без ПДВ".

У розрахунку заборгованості за кредитним договором № 44117652 станом на 01.09.2025 зазначено, що позичальнику 30.11.2021 було видано кредит у розмірі 3500,00 грн. Протягом усього періоду користування позичальнику щоденно нараховувалися проценти: у період з 30.11.2021 по 30.12.2021 року (пільговий період тривалістю 30 днів) відсотки нараховувалися за пільговою ставкою 2,5% на день, що становило 87,50 грн на день (всього за цей період нараховано 2625,00 грн відсотків), а в період з 31.12.2021 по 28.02.2022 (стандартний період тривалістю 60 днів) відсотки нараховувалися за стандартною ставкою 3,0% на день, що становило 105,00 грн на день (всього за цей період нараховано 6300,00 грн відсотків).

Загальна сума нарахованих за договором процентів становить 8925,00 грн.

Згідно з розрахунком, позичальник жодних платежів на погашення заборгованості за тілом кредиту чи за нарахованими процентами не здійснював.

Загальний розмір заборгованості станом на 01.09.2025 становить 12425,00 грн (з яких тіло кредиту 3500,00 грн, нараховані проценти 8925,00 грн). Нарахування процентів за користування кредитом згідно з розрахунком припинилося 28.02.2022.

У матеріалах міститься копія Виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 19.01.2024 згідно з якою основним видом економічної діяльності ТОВ «ФК «Позика» є надання інших фінансових послуг (КВЕД 64.99), а також інші види кредитування (КВЕД 64.92) та фінансовий лізинг (КВЕД 64.91).

Розглянувши та оцінивши подані учасниками справи обґрунтування та заперечення позовних вимог, пояснення та докази, суд дійшов висновку, що спір у справі виник у сфері договірних правовідносин, а саме щодо виконання грошових зобов`язань за кредитним договором.

Спірні правовідносини, що склалися між сторонами регулюються Цивільним Кодексом України, Законом України «Про електронну комерцію», Законом України «Про споживче кредитування».

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Згідно положень ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко розяснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці розяснення логічно пов`язані з нею.

Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Відповідно до положень ст.12 Закону України «Про електронну комерцію», якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.

У справі № 561/77/19 від 16.12.2020 р. Верховний Суд у складі колегії суддів першої судової палати Касаційного цивільного суду зазначив: «Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (ч. 2 ст. 639 ЦК України.) Абзац 2 ч. 2 ст. 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним у письмовій формі. Аналізуючи викладене, слід дійти висновку, що будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (ст.205, 207 ЦК України). Особливості укладення кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію». Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі».

Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09 вересня 2020 р. у справі № 732/670/19, від 23 березня 2020 р. у справі № 404/502/18, від 07 жовтня 2020 р. у справі №127/33824/19.

Згідно зі ст.12 Закону України «Про електронну комерцію» в редакції на момент укладення кредитного договору, якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання:

електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом;

аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Договір про надання кредиту № 44117652 від 30.11.2021 підписаний відповідачем одноразовим ідентифікатором «754175», який був власноручно введений відповідачем для електронного підпису. Зазначений підпис підтверджує, що відповідач ознайомився та погодився з усіма умовами договору. Отже, сторони погодили усі істотні умови та уклали в належній формі кредитний договір.

Верховний Суд у складі колегії суддів першої судової палати Касаційного цивільного суду у справі № 524/5556/19 від 12.01.2021 р. дійшов такого висновку: «Електронним підписом одноразовим ідентифікатором є дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, і надсилаються іншій стороні цього договору. Це комбінація цифр і літер, або тільки цифр, або тільки літер, яку заявник отримує за допомогою електронної пошти у вигляді пароля, іноді в парі «логін-пароль», або смс-коду, надісланого на телефон, або іншим способом. При оформленні замовлення, зробленого під логіном і паролем, формується електронний документ, в якому за допомогою інформаційної системи (веб-сайту інтернет-магазину) вказується особа, яка створила замовлення. Оспорюваний договір про надання фінансового кредиту підписаний позивачкою за допомогою одноразового пароля-ідентифікатора, тобто укладення між сторонами спірного правочину підтверджено належними та допустимими доказами».

Відповідно до ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Отже, відповідач за допомогою електронних засобів, доступ до яких був отриманий ним особисто і за власною ініціативою, ознайомився з усіма умовами кредитного договору, мав достатньо часу і можливостей для такого ознайомлення, погодив ці умови, а отже, взяв на себе передбачені договором зобов`язання.

Згідно з частинами 1, 3 статті 512 Цивільного кодексу України кредитор у зобовязанні може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). Кредитор у зобовязанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом.

Статтею 514 ЦК України передбачено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобовязується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату, а клієнт відступає або зобовязується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов`язання клієнта перед фактором.

Предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога) (частина 1 статті 1078 Кодексу).

На виконання договору факторингу № 01092025/01 від 01.09.2025, укладеного між ТОВ «Фінансова компанія «Ірбіс» та ТОВ «Фінансова компанія «Позика» підписано Реєстр прав вимоги. Отже позивач, набув право вимоги до відповідача за договором про надання фінансового кредиту № 44117652 від 30.11.2021.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобовязується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобовязується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно зі статтею 536 ЦК України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (частина перша статті 530 ЦК України).

Листом сервісу онлайн-платежів iPay.ua (ТОВ «Універсальні платіжні рішення») вих. №3152_251024113808 від 24.10.2025 року, відповіддю АТ «Універсал Банк» від 12.08.2026, банківською випискою з рахунку за 30.11.2021, підтверджується, що 30.11.2021 на платіжну картку № НОМЕР_2 , яка емітована на ім`я відповідача, було успішно зараховано кредитні кошти в розмірі 3500,00 грн (номер транзакції 122477043), призначення платежу зарахування 3500 грн на карту відповідно до умов укладеного договору.

Відповідно до ч. 2 ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 4 ст. 16 ЗУ «Про споживче кредитування» у разі затримання споживачем сплати частини споживчого кредиту та/або процентів щонайменше на один календарний місяць, а за споживчим кредитом, забезпеченим іпотекою, та за споживчим кредитом на придбання житла - щонайменше на три календарні місяці кредитодавець має право вимагати повернення споживчого кредиту, строк виплати якого ще не настав, в повному обсязі, якщо таке право передбачене договором про споживчий кредит. Кредитодавець зобов`язаний у письмовій формі повідомити споживача про таку затримку із зазначенням дій, необхідних для усунення порушення, та строку, протягом якого вони мають бути здійснені.

Відповідно до умов кредитного договору, строк кредитування закінчився 28.02.2022.

Докази того, що відповідач погасив зазначену вище заборгованість у матеріалах справи відсутні.

Контррозрахунку заборгованості відповідач не надав.

На підставі наведеного, суд дійшов висновку, що вимога позивача про стягнення з відповідача тіла кредиту в розмірі 3500,00 грн, є підставною.

Відповідно до ч.1, 2 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Відповідно до ч. 1 ст. 1056-1 ЦК України процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

Відповідно до умов договору, відповідачу мали нараховуватись проценти протягом перших 30 днів користування кредитом (30.11.2021 по 30.12.2021) за ставкою 2,5% на день, а у період з 31.12.2021 по 28.02.2022 за ставкою 3,0% на день.

З наданого позивачем розрахунку за кредитним договором видно, що відповідач, жодних платежів на виконання кредитного договору не здійснював.

Перевіривши розрахунку позивача щодо розміру нарахованих процентів, суд з ними погоджується.

Відповідач не надав суду контррозрахунку заборгованості за процентами.

На підставі викладеного, суд дійшов висновку, що вимога позивача про стягнення з відповідача процентів у розмірі 8925,00 грн за період з 30.11.2021 по 28.02.2022 є правомірною.

Згідно зі статтями 525, 526 ЦК України, зобовязання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а аза відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 629 ЦК України, договір є обов`язковим до виконання сторонами.

Згідно зі ст. 610 ЦК України, порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання.

Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (ст. 16 ЦК України).

Підсумовуючи наведене, вивчивши матеріали справи, повно, всебічно, обєктивно зясувавши обставини справи, оцінивши докази безпосередньо досліджені в судовому засіданні, з точки зору належності, допустимості, достовірності кожного доказу окремо, а у сукупності - з точки зору достатності та взаємозв`язку, застосувавши законодавство, що регулює спірні правовідносини, виходячи з мотивів наведених вище, керуючись внутрішнім переконанням суд дійшов висновку про те, що відповідач порушив умови кредитного договору щодо погашення процентів та тіла кредиту, а тому позовні вимоги ТОВ «Фінансова компанія «Позика» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором належить задовольнити повністю, стягнувши з відповідача на користь позивача 12425,00 грн з яких: 3500,00 грн заборгованість за тілом кредиту, 8925,00 грн сума нарахованих процентів.

Відповідно до ч.1 ст.141 ЦК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки суд повністю задовольнив позовні вимоги, то з відповідача на користь позивача необхідно стягнути сплачений судовий збір в повному обсязі - 2662,40 грн.

Крім того, позивач просив стягнути з відповідача понесені ним витрати на професійну правничу допомогу.

02.01.2026 року між новим кредитором (ТОВ «ФК «Позика») та Фізичною особою-підприємцем Лівак І.М. (Виконавець) укладено Договір № 39493634/01 про надання правової допомоги, за умовами якого Виконавець приймає на себе зобов`язання надавати Клієнту юридичні послуги (правову допомогу) в судах, а Клієнт зобов`язується оплатити надані послуги за погодженими тарифами (п. 1.1, п. 3.1.4). Договір укладено на строк до 31.12.2026 року (п. 7.1).

08.05.2026 року між тими ж сторонами укладено Додаткову угоду № 44117652 до Договору про надання правової допомоги № 39493634/01 від 02 січня 2026 року, якою розширено предмет договору та уповноважено Виконавця здійснювати представництво інтересів та захист ТОВ «ФК «Позика» у справі про стягнення кредитної заборгованості з відповідача (п. 1).

Позивач додав детальний опис робіт (наданих послуг) від 08 травня 2026 року та Акт надання послуг від 08 травня 2026 року, підписані між новим кредитором ТОВ «ФК «Позика» та ФОП ОСОБА_2 , якими підтверджується надання та прийняття правової допомоги у справі про стягнення заборгованості з позичальника на загальну суму 5500,00 грн за 4 години роботи, з яких: письмова консультація 500,00 грн (0,5 год), правовий аналіз обставин справи та надання рекомендацій 1500,00 грн (1 год), складання позовної заяви 3000,00 грн (2 год), формування додатків до позовної заяви 500,00 грн (0,5 год).

За змістом статті 137 ЦПК України витрати, повязані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави . За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами[cite: 1]. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, повязану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Відповідно до статті 131-2 Конституції України для надання професійної правничої допомоги в Україні діє адвокатура. Незалежність адвокатури гарантується. Засади організації і діяльності адвокатури та здійснення адвокатської діяльності в Україні визначаються законом.

Виключно адвокат здійснює представництво іншої особи в суді, а також захист від кримінального обвинувачення.

Надання професійної правничої допомоги здійснюють лише адвокати, натомість представництво особи у суді може бути здійснене за вибором особи адвокатом або іншим суб`єктом (абзац другий підпункту 2.2.1 підпункту 2.2 пункту 2 мотивувальної частини висновку Конституційного Суду України (Велика палата) у справі за конституційним зверненням Верховної Ради України про надання висновку щодо відповідності законопроекту про внесення змін до Конституції України (щодо скасування адвокатської монополії) (реєстр. № 1013) вимогам статей 157 і 158 Конституції України від 31 жовтня 2019 року № 4-в/2019).

Відтак, витрати на юридичні послуги, надані стороні у справі іншою, ніж адвокат, особою, не належать до витрат на професійну правничу допомогу та не можуть бути відшкодовані у порядку частини четвертої статті 137, частини сьомої статті 139 та частини третьої статті 141 ЦПК України.

Таких висновків дійшла Велика Палата Верховного Суду у постанові від 13.07.2022 справа № 496/3134/19.

Вивчивши надані позивачем докази, суд дійшов висновку, що матеріали справи не містять доказів, що послуги з супроводу стягнення заборгованості з відповідача надавалися адвокатом, натомість позивач долучив документи, що такі послуги надавалися фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 .

На підставі наведеного, суд дійшов висновку, що понесені позивачем витрати у розмірі 5500,00 грн не є витратами на професійну правничу допомогу в розумінні ст. 137 ЦПК України, а тому вони не належать до судових витрат, і не можуть стягуватися з відповідача відповідно до вимог статей 137, 139, 141 ЦПК України.

Керуючись статтями 12, 76-81, 141, 247, 262-265, 280 Цивільного процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Позика» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Позика» заборгованість за кредитним договором № 44117652 від 30.11.2021 в сумі 12425,00 грн з яких:

- 3500,00 грн заборгованість за тілом кредиту;

- 8925,00 грн заборгованості за нарахованими процентами;

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Позика» судовий збір у сумі 2662,40 грн.

Копію рішення направити сторонам у справі.

Рішення суду може бути оскаржене безпосередньо до Волинського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його складення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне найменування сторін:

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Позика» (ЄДРПОУ 39493634, адреса: 07406, Київська область, м. Бровари, вул. Симона Петлюри, буд. 21/1);

Відповідач ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП: НОМЕР_3 ).

Повне судове рішення складене 28.09.2026.

Головуючий Смалюх Р.Я.