Рішення № 140118085, 25.09.2026, Камінь-Каширський районний суд Волинської області

Справа № 157/1358/26

Провадження № 2/157/871/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

25 вересня 2026 рокумісто Камінь-Каширський

Камінь-Каширський районний суд Волинської області

у складі головуючого - судді Ходачинського Р.О.,

за участю секретаря судового засідання Зеленка В.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНПРОМ МАРКЕТ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

встановив:

До Камінь-Каширського районного суду Волинської області 28.07.2026 надійшла позовна заява ТОВ «ФІНПРОМ МАРКЕТ» до ОСОБА_2 , у якій позивач просить стягнути з відповідача на користь ТОВ «ФІНПРОМ МАРКЕТ» заборгованість за договором кредиту № 6213715 у розмірі 18166,50 грн, сплачений судовий збір у розмірі 2662,40 грн та витрати понесені на професійну правничу допомогу в розмірі 6500 грн.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначив, що 04.01.2026 ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 уклали договір про надання коштів у кредит № 6213715, на виконання якого кредитодавець передав відповідачу у власність грошові кошти в розмірі 4500 грн. У зв`язку з невиконанням відповідачем умов договору, заборгованість за договором склала 18166,50 грн, що складається із заборгованості за основною сумою боргу - 4500 грн, заборгованості за відсотками - 3890,25 грн, заборгованості за комісією - 776,25 грн та заборгованості за пенею/неустойкою - 9000 грн.

25.02.2026 між ТОВ «ФК «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ «ФІНПРОМ МАРКЕТ» укладено договір факторингу № 25/02/26, відповідно до умов якого ТОВ «ФІНПРОМ МАРКЕТ» набуло право грошової вимоги до відповідача на суму 18166,50 грн.

Ухвалою судді від 06.08.2026 заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, вирішено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

Представник позивача у судове засідання не з`явився, у позовній заяві просила справу розглянути без участі позивача та його представника та зазначила, що не заперечує проти заочного розгляду справи, про що також подала до суду відповідну заяву.

Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання не з`явився, хоча належним чином був повідомлений про дату, час і місце розгляду справи, про причини неявки суд не повідомив, відзиву на позов не подав.

Враховуючи норми ст. 280 ЦПК України суд вирішив провести заочний розгляд справи та ухвалити рішення на підставі наявних у справі доказів.

Проаналізувавши матеріали справи, суд вважає позов таким, що підлягає частковому задоволенню.

Статтею 205 ЦК України встановлено, що правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов`язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

Відповідно до ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Статтею 626 ЦК України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ст. 628 ЦК України).

Згідно зі ст. 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до частин 1, 3, 4, 7 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття. Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах. Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі (ч. 12 ст. 11 ЗУ «Про електронну комерцію»). Статтею 12 ЗУ «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис» за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Отже, електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ. Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (п. 6 ч. 1 ст. 3 ЗУ «Про електронну комерцію»).

Щодо укладення договору:

Судом встановлено, що 04 січня 2026 року ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 уклали договір кредитної лінії (Надійний) № 6213715, який підписаний відповідачем одноразовим ідентифікатором 308730, за умовами якого кредитодавець зобов`язався передати позичальнику у власність грошові кошти, на погоджений умовами договору строк, шляхом їх перерахування на банківський рахунок позичальника із використанням реквізитів електронного платіжного засобу позичальника, а позичальник зобов`язується повернути кредитодавцю таку ж суму грошових коштів у день закінчення строку кредиту, або достроково, та сплатити кредитодавцю плату (проценти) від суми кредиту та комісію за надання кредиту (п. 2.1 договору) (а.с. 12-19). Згідно з пунктами 2.1.1, 2.2.2, 2.2.7, 2.2.8 договору мета отримання кредиту: придбання товарів (робіт, послуг) для задоволення власних потреб, не пов`язаних з підприємницькою, незалежною професійною діяльністю або виконанням обов`язків найманого працівника. Сума кредиту 4500 грн, строк кредитування/Строк договору 360 днів, процентна ставка/день 0,95% (фіксована), комісія за надання кредиту 17,25% від суми наданого кредиту (що у грошовому виразі складає 776,25 грн).

З довідки про ідентифікацію ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» вбачається, що ОСОБА_1 04.01.2026 на електрону пошту ІНФОРМАЦІЯ_1 направлено одноразовий ідентифікатор 308730 (а.с. 20 зворот), яким також відповідачем була підписана заявка-опитувальник клієнта на отримання фінансового кредиту (а.с. 19) та інформаційне повідомлення (а.с. 20).

Аналізуючи зміст договору кредитної лінії (Надійний) № 6213715 від 04.01.2026 вбачається, що в ньому визначено основні істотні умови, характерні для такого виду договорів, зазначено суму кредиту, дату його видачі, строк надання коштів, розмір процентів, умови надання кредиту.

Судом встановлено, що згідно з укладеним договором ОСОБА_1 04.01.2026 отримав кредит у розмірі 4500 грн на умовах, передбачених цим договором, що підтверджується інформацією ТОВ «ЄВРОПЕЙСЬКА ПЛАТІЖНА СИСТЕМА» № КД-000095556 від 02.06.2026 (а.с. 21 зворот), копією платіжної інструкції від 04.01.2026 (а.с. 23 зворот).

У наданому позивачем розрахунку заборгованості ОСОБА_1 від 25.05.2026 за договором № 6213715 від 04.01.2026, сформованому ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів», зазначено, що боржник має заборгованість перед ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів», яка станом на 25.05.2026 становить 18166,50 грн та складається із заборгованості за тілом кредиту - 4500 грн, заборгованості за відсотками - 3890,20 грн, заборгованості за пенею - 9000 грн та заборгованості за комісією - 776,25 грн (а.с. 7).

Отже, матеріалами справи підтверджується факт укладення кредитного договору та виконання умов договору позичальником щодо надання кредитних коштів, а також неналежне виконання ОСОБА_1 зобов`язань за договором, у зв`язку з чим виникла заборгованість, що добровільно не сплачена.

Згідно з ч. 5 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування» максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1,00 %.

Із розрахунку заборгованості встановлено, що з 04.01.2026 до 04.04.2026 нараховування відсотків за користування кредитними коштами здійснювалося за ставкою не вище 1% в день, тобто у передбаченому Законом розмірі.

Відповідно до норм ч. 4 ст. 16 Закону України «Про споживче кредитування» у разі затримання споживачем сплати частини споживчого кредиту та/або процентів щонайменше на один календарний місяць, а за споживчим кредитом, забезпеченим іпотекою, та за споживчим кредитом на придбання житла - щонайменше на три календарні місяці кредитодавець має право вимагати повернення споживчого кредиту, строк виплати якого ще не настав, в повному обсязі, якщо таке право передбачене договором про споживчий кредит. Кредитодавець зобов`язаний у письмовій формі повідомити споживача про таку затримку із зазначенням дій, необхідних для усунення порушення, та строку, протягом якого вони мають бути здійснені.

Пунктом 6.13 Договору кредитної лінії передбачено, що у разі прострочення Позичальником сплати Першого обов`язкового платежу/Мінімального обов`язкового платежу (що включають в себе нараховану Комісію за надання кредиту та/або проценти за користування кредитом та/або сплати суми Кредиту) на шістдесят другий календарний день, Кредитодавець має право вимагати повне погашення кредиту, навіть якщо термін його виплати ще не настав. В такому разі Позичальник зобов`язаний здійснити дострокове повне погашення Заборгованості.

У матеріалах позову міститься вимога про повернення кредиту (а.с. 22), датована 05.04.2026, у якій кредитодавець повідомив, про порушення умов Договору кредитної лінії від 04.01.2026 щодо внесення оплати, внаслідок чого виникла прострочена заборгованість.

Суд вважає, що позивач виконав вимоги, передбачені договором та законом для пред`явлення позову до закінчення строку кредитування.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про споживче кредитування» загальні витрати за споживчим кредитом - це витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця та кредитного посередника (за наявності), для отримання, обслуговування і повернення кредиту.

До загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо (ч. 2 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування»).

Пунктом 2.2.8 вищезазначеного договору кредитної лінії (Надійний) № 6213715 від 04.01.2026 передбачено сплату комісії за надання кредиту - 17,25% від суми наданого кредиту, що дорівнює 776,25 грн.

Суд погоджується із зазначеною у розрахунку заборгованістю в частині нарахування комісії у розмірі 776,25 грн за надання кредиту за договором кредитної лінії (Надійний) № 6213715 від 04.01.2026.

Щодо нарахованої пені:

Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-ІХ (далі Закону № 2102-ІХ), з 24 лютого 2022 року введено воєнний стан, який відповідними Указами Президента України неодноразово продовжувався і триває по теперішній час.

Законом України від 15 березня 2022 року № 2120-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» доповнено, серед іншого, розділ «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України пунктом 18.

Згідно з п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Суд дійшов висновку, що заборгованість за пенею у розмірі 9000 грн за невиконання/неналежне виконання умов кредитного договору підлягає списанню.

Загальний розмір заборгованості відповідача за договором кредитної лінії від 04.01.2026 буде становити 9166,505 грн, з яких 4500 грн - розмір основного кредиту та 3890,25 грн - нараховані відсотки за користування кредитом, 776,25 грн - комісія за надання кредиту. Враховуючи розмір кредиту 4500 грн та невиконання відповідачем умов договору щодо сплати процентів за користування кредитними коштами, такий розмір остаточної заборгованості відповідає принципам справедливості та добросовісності, тому є законним та повністю узгоджується з економічною метою кредитних відносин.

Щодо переходу права вимоги:

Сторонами у зобов`язанні є боржник і кредитор (ч. 1 ст. 510 ЦК України).

Законодавством також передбачені порядок та підстави заміни сторони (боржника чи кредитора) у зобов`язанні.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відступлення права вимоги за суттю означає договірну передачу зобов`язальних вимог первісного кредитора новому кредитору. Відступлення права вимоги відбувається шляхом укладення договору між первісним кредитором та новим кредитором.

Відповідно до ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням.

До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 514 ЦК України).

Згідно зі ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов`язання клієнта перед фактором. Зобов`язання фактора за договором факторингу може передбачати надання клієнтові послуг, пов`язаних із грошовою вимогою, право якої він відступає.

25.02.2026 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» (Клієнт) та ТОВ «ФІНПРОМ МАРКЕТ» (Фактор) було укладено Договір факторингу № 25/02/26 (а.с. 26 - 29).

Згідно з п. 1.1. договору факторингу, за цим договором Клієнт зобов`язується відступити Фактору Права вимоги, зазначені у відповідних Реєстрах прав вимоги, вимоги, а Фактор зобов`язується прийняти такі Права вимоги та передати грошові кошти в розпорядження Клієнта (Ціна придбання) за відповідний Реєстр за плату, у передбачений цим Договором спосіб.

Реєстром прав вимоги № 1 від 20.05.2026 (а.с. 29 зворот - 31), платіжною інструкцією кредитового переказу коштів № 850021653.1 від 26.05.2026 (а.с. 31 зворот) підтверджується набуття права грошової вимоги до відповідача в сумі 18166,50 грн, з яких: 4500 грн - заборгованість за тілом кредиту; 3890,25 грн - заборгованість за процентами, 9000 грн заборгованість за неустойкою та 776,25 грн заборгованість за комісією за надання позики.

Суд погоджується, що перехід права вимоги позивача ТОВ «ФІНПРОМ МАРКЕТ» до відповідача ОСОБА_1 за договором кредитної лінії (Надійний) № 6213715 від 04.01.2026 відбувся у встановленому законодавством порядку, проте не у повному розмірі, а за виключенням заборгованості зі сплати пені.

Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ст. 526 ЦК України).

Відповідно до ст. 599 ЦК України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно з частинами 1, 4 ст. 631 ЦК України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов`язки відповідно до договору. Закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушення умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов`язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення (ст. 612 ЦК України).

Згідно зі ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Статтею 1049 ЦК України встановлено, що позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Згідно з ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

З урахуванням обставин та підтверджуючих ці обставини документів, суд дійшов висновку про часткову обґрунтованість позовних вимог ТОВ «ФІНПРОМ МАРКЕТ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за основним боргом (тілом кредиту) у розмірі 4500 грн, відсотками за користування кредитом - 3890,25 грн та комісією за видачу кредиту - 776,25 грн, що разом становить 9166,50 грн.

Щодо розподілу судових витрат:

Позивач ТОВ «ФІНПРОМ МАРКЕТ» у позовній заяві просить суд стягнути з відповідача на свою користь судовий збір та витрати на правову допомогу.

Згідно з ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Враховуючи, що позов задоволено на 50,46% (9166,50 х 100 : 18166,50), з відповідача підлягає стягненню на користь позивача частина сплаченого судового збору в розмірі 1343,44 грн (2662,40 грн х 50,46%).

Відповідно до ч. 1. п. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу. Згідно з ч. 2 ст. 141 ЦПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно з ч. 1 ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Відповідно до пунктів 1 та 2 ч. 2 ст. 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Згідно з висновком зробленим у постанові Верховного Суду 13.03.2025 у справі № 275/150/22, принцип змагальності знайшов свої втілення, зокрема, у положеннях частин п`ятої та шостої статті 137 ЦПК України, відповідно до яких саме на іншу сторону покладено обов`язок обґрунтування наявність підстав для зменшення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, а також обов`язок доведення їх неспівмірності.

На підтвердження надання правової допомоги позивач надав копії договору № 11-05/26/ФП про надання правничої допомоги від 11.05.2026 (а.с. 32 - 34), витягу з Акту № 2-ФП від 12.06.2026 приймання-передачі наданої правничої допомоги за Договором про надання правничої допомоги від № 11-05/26/ФП від 11.05.2026 (а.с. 36), акту приймання-передачі справ на надання правничої допомоги (а.с. 36 зворот - 37), платіжної інструкції кредитного переказу коштів № 850022336.1 від 12.06.2026 (а.с. 38), ордера серії АХ № 1363629 від 11.05.2026 (а.с. 38 зворот), свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю серії ПТ № 2099 від 03.04.2018 (а.с. 39), довіреності у порядку передоручення від 04.09.2025 (а.с. 39 зворот) згідно з якими вартість послуг з надання правничої допомоги становить 4500 грн, які підлягають стягненню з відповідача на користь позивача пропорційно розміру задоволених позовних вимог, що становить 2270,70 грн (4500 грн х 50,46%).

Керуючись ст. 81, 89, 137, 141, 263-265, 280 ЦПК України, ст. 526, 610, 625, 638, 1048, 1049, 1054 ЦК України, суд

вирішив:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНПРОМ МАРКЕТ» заборгованість за кредитним договором № 6213715 від 04.01.2026 року в розмірі 9166 (дев`ять тисяч сто шістдесят шість) гривень 50 коп.

Відмовити у задоволенні частини позовних вимог щодо стягнення пені.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНПРОМ МАРКЕТ» частину сплаченого судового збору у розмірі 1343 (одна тисяча триста сорок три) гривні 45 коп. та 2270 (дві тисячі двісті сімдесят) гривень 70 коп. витрат за надання професійної правничої допомоги.

Заочне рішення може бути переглянуте Камінь-Каширським районним судом Волинської області за письмовою заявою відповідача, яка має бути подана ним протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Заочне рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про перегляд заочного рішення або апеляційної скарги, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Волинського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «ФІНПРОМ МАРКЕТ», 08205, Київська обл., м. Ірпінь, вул. Садова, буд. 31/33, код ЄДРПОУ 43311346.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Суддя Роман ХОДАЧИНСЬКИЙ