Рішення № 140114521, 28.09.2026, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61700, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

28 вересня 2026 року № 520/3520/26

Харківський окружний адміністративний суд, у складі головуючого судді Мороко А.С., розглянувши в письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Приватного підприємства "Національні традиції" (вул. Морозова, буд. 7, м. Харків, 61036, код ЄДРПОУ 39220630) до Вінницької митниці (вул. Лебединського, буд. 17, м. Вінниця, Вінницький р-н, Вінницька обл., 21034, код ЄДРПОУ 43997544) про визнання протиправними та скасування рішень, карток відмови,

УСТАНОВИВ:

Приватне підприємство "Національні традиції" звернулась до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд:

- визнати протиправними та скасувати: рішення про коригування митної вартості товарів № UA401060/2026/000007/2 від 27.01.2026 року та картку відмови № UA401060/2026/000014 від 27.01.2026 року; рішення про коригування митної вартості товарів № UA401060/2026/000008/2 від 02.02.2026 року та картку відмови № UA401060/2026/000017 від 02.02.2026 року.

В обґрунтування позову зазначено, що рішення про коригування митної вартості № UA401060/2026/000007/2 від 27.01.2026 року та № UA401060/2026/000008/2 від 02.02.2026 року, а також картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA401060/2026/000014 від 27.01.2026 року та № UA401060/2026/000017 від 02.02.2026 року Вінницької митниці є необґрунтованими та безпідставними, оскільки під час митного оформлення позивачем надано всі документи на підтвердження вартості товарів і обраного методу її визначення.

Ухвалою суду відкрито спрощене провадження по справі в порядку, передбаченому статтею 262 Кодексу адміністративного судочинства України, без виклику сторін в судове засідання, та запропоновано відповідачам надати відзиви на позов.

Копія ухвали про відкриття спрощеного провадження надіслана та вручена відповідачу, що підтверджується матеріалами справи.

Представником відповідача надано до суду відзив на адміністративний позов, в якому Вінницька митниця проти позову заперечує, посилаючись на законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення. Представник відповідача зазначив, що Вінницькою митницею було встановлено наявність обґрунтованих сумнівів у правильності зазначеної позивачем митної вартості товарів, що за законом є імперативною умовою, з якою пов`язується можливість витребовування додаткових документів у декларанта. Вказані обставини надали митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. Отже, сумніви митниці є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Також представником позивача до суду подано відповідь на відзив із викладенням власної правової позиції стосовно доводів відповідача.

Положеннями ч.1 ст.257 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності.

Згідно ч.2 ст.257 Кодексу адміністративного судочинства України за правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши наявні докази, судом встановлено наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, Приватне підприємство "Національні традиції" (код ЄДРПОУ - 39220630) зареєстровано як суб`єкт господарювання у відповідності до норм діючого законодавства.

Під час розгляду справи встановлено, що 05.06.2025 року між Приватним підприємством "Національні традиції", в якості покупця, та WENZHOUCHENKAI SANITARY WARE CO., LTD, в якості продавця, укладено контракт № WCSW-20250605. Абзацом 1 ст. 1 контракту визначено, що за цим договором продавець зобов`язується поставити покупцеві товари в асортименті (далі - "Товар"). Також абз. 2 ст. 2 контракту встановлено, що загальна кількість і асортимент товару, що поставляється, складається з партій, кількість яких визначається в комерційному рахунку на кожну поставку. Відповідно до абз. 1, 2 ст. 3 контракту поставка товару за цим договором здійснюється в повній відповідності з ІНКОТЕРМС-2010, а умови поставки визначаються і узгоджуються сторонами для кожної окремої партії товару і вказуються в інвойсі. Згідно із ст. 4 контракту ціна за одиницю товару узгоджується і встановлюється в інвойсі на кожну окрему партію товару до цього договору. Загальна сума договору визначається загальною кількістю поставленого товару за договором, а валюта контракту і платежів - долар США". У відповідності до абз. 2 ст. 5 контракту сторони домовилися, що оплата товару здійснюється, як правило, на умовах відстрочки платежу - три місяці з моменту поставки (митного оформлення), а також вказано, що можлива стовідсоткова передоплата, на розсуд покупця.

В подальшому, 12.11.2025 року між позивачем та WENZHOU CHENKAI SANITARY WARE CO., LTD укладено додаткову угоду № б/н до контракту, в якій сторони домовилися доповнити статтю 3 контракту.

У той же час, 11.11.2025 року між позивачем та WENZHOU CHENKAI SANITARY WARE CO., LTD було укладено додаткову угоду № б/н до контракту, в якій сторони домовились внести зміни до ст. 14 контракту, у зв`язку зі зміною індексу в адресі покупця.

З метою митного оформлення товарів поставлених за контрактом № WCSW-20250605 представником позивача 26.01.2026 року до митного оформлення подано електронну митну декларацію, яка прийнята митним органом з присвоєнням їй номера № 26UA401060000984U5 для митного оформлення (випуску) товарів.

На підтвердження заявленої в цій митній декларації інформації, зокрема, митної вартості товару, яка становить 49415,57 доларів США, разом із декларацією було подано наступні документи: Пакувальний лист (Packing list) № CNK25-1111 від 11.11.2025 року; Рахунок-фактура (інвойс) (Commercial invoice) № CNK25-1111 від 11.11.2025 року; Коносамент (Bill of lading) № COSU6431877780 від 12.11.2025 року; Автотранспортна накладна (Road consignment note) № 4544 від 21.01.2026 року; Декларація (Dispatch note model T1) № 26ROCT1970PW1158L6 від 22.01.2026 року; Декларацiя про походження товару (Declaration of origin) № CNK25-1111 від 11.11.2025 року; Висновок про вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією № 20-31/01-2026 від 26.01.2026 року; Розрахунок ціни (калькуляція) № CNK25-1111 від 11.11.2025 року (з перекладом); Зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу товарів (крім позначеного кодом 4104), подання якого для митного оформлення не супроводжується поданням пов`язаних з ним посередницьких (зовнішньоекономічних та/або внутрішніх) договорів № WCSW-20250605 від 05.06.2025 року; Доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) № б/н від 11.11.2025 року; Доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) № б/н від 12.11.2025 року; Видаткова накладна №CNK25-1111 від 11.11.2025 року (з перекладом); Відвантажувальна специфікація №WENZHOU20251111/2 від 11.11.2025 року (з перекладом); Комерційна пропозиція №WENZHOU20250528 від 28.05.2025 року (з перекладом); Лист №01/12-1 від 12.01.2026 року з інформацією від ПП "НАЦІОНАЛЬНІ ТРАДИЦІЇ", що вантаж не підлягає процедурі ліцензування під час імпорту; Лист №01/12-2 від 12.01.2026 року з інформацією від ПП "НАЦІОНАЛЬНІ ТРАДИЦІЇ", що страхування вантажу не здійснювалося; Лист №WENZHOU20251111/3 від 11.11.2025 року з інформацією від продавця про те, що ліцензування товару не передбачено (з перекладом); Лист №WENZHOU20251111/4 від 11.11.2025 року з інформацією від продавця про те, що страхування вантажу не здійснювалося (з перекладом); Лист №WENZHOU20251111/5 від 11.11.2025 року з інформацією від продавця про те, що посередницькі послуги не залучалися (з перекладом); Лист №WENZHOU20251111/6 від 11.11.2025 року з інформацією від продавця про те, що вартість перевезення, логістика, вантажно-розвантажувальні роботи включені в ціну товару (з перекладом); Лист №WENZHOU20251111/7 від 11.11.2025 року з інформацією від продавця про те, що ніяких платежів від третіх осіб не було отримано (з перекладом); Прейскурант (прайс-лист) №WENZHOU20251001/1 від 01.10.2025 року (з перекладом); Якісний опис №WENZHOU20251111/1 від 11.11.2025 року (з перекладом).

Після отримання вказаних документів митним органом 26.01.2026 року направлено на адресу позивача повідомлення № 928924 з проханням на підставі ч.2 ст.53 Митного кодексу України надати додаткові документи, а саме: зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; - за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; - транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; - якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

26.01.2026 позивачем надано відповіді на повідомлення відповідача, а саме: у відповіді № 26/01/26-1 щодо надання додатків до контракту вказано, що додаткові угоди №б/н від 11.11.2025 року та №б/н від 12.11.2025 року до контракту № WCSW-20250605 від 05.06.2025 року подані одночасно з митною декларацією № 26UA401060000984U5 та вже знаходяться у відповідача (копія відповіді надається у додатках). Також у відповіді № 26/01/26-2 щодо надання інших платіжних та/або бухгалтерських документів, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару із посиланням на п.5 ч. 2 ст. 53 Митного кодексу України вказано, що усі необхідні та наявні у позивача документи надано та вже знаходяться у відповідача. У відповіді № 26/01/26-3 щодо надання транспортних (перевізних) документів, документів, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів із посиланням на положення п.6 ч.2 ст. 53 Митного кодексу України вказано, що відповідно до ст. 3 контракту № WCSW-20250605 від 05.06.2025 року поставка товару за цим договором здійснюється у повній відповідності з Інкотермс-2010, умови поставки визначаються і узгоджуються сторонами для кожної окремої партії товару і вказуються в інвойсі, а у Commercial invoice (рахунку-фактурі) № CNK25-1111 від 11.11.2025 року визначено умову поставки CPT Kharkiv, Ukraine, що згідно із правилами Інкотермс-2010: CPT означає, що продавець доставить товар названому їм перевізнику. Крім цього, продавець зобов`язаний оплатити витрати, пов`язані з перевезенням товару до названого пункту призначення. Відтак, сторони домовились, що витрати на транспортування вже включені у вартість товару, що свідчить на користь того, що витрати на транспортування включені у вартість товару надання підприємством транспортних (перевізних) документів, а також документів, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів не вимагається. Також у відповіді № 26/01/26-4 щодо надання документів, що містять відомості про вартість страхування вказано, що одночасно з митною декларацією № 26UA401060000984U5 надано лист продавця №WENZHOU20251111/4 від 11.11.2025 року, а також лист підприємства №01/12-2 від 12.01.2026 року на підтвердження того факту, що страхування вантажу не здійснювалося.

В подальшому, також 26.01.2026 року митним органом направлено позивачу повідомлення № 928934, в якому зазначено, що надані до митного оформлення документи мають розбіжності та не містять достовірних відомостей про визначення митної вартості, які базуються на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню, а саме: - статтею 5 контракту від 05.06.2025 WCSW-20250605 передбачена можливість як після оплати, так і передплати, разом з тим, в інвойсі відсутні відомості щодо форми та термінів оплати. В графі 44 МД банківський документ відсутній; наданий до митного оформлення висновок експерта 20-31/01-2026 від 26.01.2026 взято митницею до уваги, але він не може слугувати підставою для підтвердження заявленої митної вартості товарів, через невідповідність вимогам ст. 12 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" від 12.07.2001 № 2658-ІІІ зі змінами та пп. 56-60 Національного стандарту №1 "Загальні засади оцінки майна та майнових прав", затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 10.09.2003 №1440 зі змінами; наданий до митного оформлення прайс-лист є по суті офертою для конкретного покупця, тобто виданий продавцем безпосередньо Приватному підприємству "НАЦІОНАЛЬНІ ТРАДИЦІЇ" та не відображає "дійсну вартість" у розумінні ст. VII Генеральної угоди про тарифи й торгівлю 1994 року, відповідно до якої під "дійсною вартістю" слід розуміти ціну, за яку, під час та в місці, визначеним законодавством імпортуючої країни, такий чи подібний товар продається або пропонується до продажу при звичайному ході торгівлі за умов повної конкуренції. Згідно загальноприйнятої світової практики прейскурант (прайс-лист) - це довідник цін (тарифів) на товари та/або види послуги, який адресований невизначеному колу покупців. - наданий прайс-лист охоплює лише товари, зазначені в рахунку-фактурі, що свідчить про можливість індивідуального ціноутворення для конкретного покупця, а не про загальнодоступну ринкову ціну; інформацію, наведену листі в калькуляції CNK25-1111 від 11.11.2025 не можна вважати достовірною, адже заздалегідь (за 2 місяці) не можливо передбачити вартість перевезення, логістику, вантажно-розвантажувальні роботи на такому складному маршруті; згідно абз.2 ст.3 контракту, умови поставки визначаються і узгоджуються сторонами для кожної окремої партії товару і вказуються в інвойсі. Заявлені в інвойсі умови поставки - CPT Харків, Україна, разом з тим, абзацом 3 статті 3 контракту обумовлено, що постачальник зобов`язаний завантажити товар на борт судна в порту навантаження в зазначену дату або в узгоджений період, а такі умови контракту відповідають умовам поставки згідно Інкотермс - FOB порт країни відправлення (Китай). Вищенаведене суперечить задекларованим умовам поставки CPT Харків та може свідчити про не включення у ціну товару вартості транспортних витрат у повному обсязі. Відтак вказаним повідомленням митний орган, керуючись положеннями ч.3 ст.53 Митного кодексу України, просив надати наступні додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 7) копію митної декларації країни експорту (Китай); 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями".

У відповідь на вказане повідомлення 26.01.2026 позивачем надано до митного органу наступні відповіді, в яких останнім зазначено: у відповіді № 26/01/26-5 щодо надання договору (угоди, контракту) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається вказано, що у відношенні товару відвантаженого по інвойсу № CNK25-1111 від 11.11.2025 року договір (угода, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається, не укладався. Отже, укладання договору (угоди, контракту) із третіми особами, пов`язаного з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається, не здійснювалося, а тому відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 53 Митного кодексу України надання підприємством вказаних документів не вимагається. Також у відповіді № 26/01/26-6 щодо рахунків про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом) вказано, що за контрактом № WCSW-20250605 від 05.06.2025 року не передбачено отримання платежів від третіх осіб, платежів від третіх осіб отримано не було, що підтверджується також вже наявним у відповідача листом продавця №WENZHOU20251111/7 від 11.11.2025 року, а відтак ніяких платежів від третіх осіб отримано не було, а тому відповідно до п.2 ч.3 ст. 53 Митного кодексу України надання підприємством рахунків про здійснення платежів третім особам на користь продавця не вимагається. У відповіді № 26/01/26-7 щодо надання виписки з бухгалтерської документації вказано, що ст.5 контракту № WCSW-20250605 від 05.06.2025 року встановлено, що сторони домовилися про здійснення оплата товару, як правило, на умовах відстрочки платежу - три місяці з моменту поставки (митного оформлення), можлива стовідсоткова передоплата, на розсуд покупця. Рахунком-фактурою (інвойсом) № CNK25-1111 від 11.11.2025 року передоплату не визначено, тобто сторони домовилися, що оплата товару здійснюється на умовах відстрочки платежу - три місяці з моменту поставки (митного оформлення). На момент митного оформлення оплата за партію оцінюваного товару не була здійснена, а відтак рахунок сплачено не було, банківські платіжні документи відсутні, у зв`язку з чим відповідно до п. 4 ч. 3 ст. 53 Митного кодексу України надання підприємством виписки з бухгалтерської документації не вимагається. Також у відповіді № 26/01/26-8 щодо надання каталогів, специфікацій, прейскурантів (прайс-листів) виробника товару вказано, що прайс-лист №WENZHOU20251001/1 від 01.10.2025 року підприємством подано разом із митною декларацією № 26UA401060000984U5 та такий вже знаходиться у відповідача. У відповіді № 26/01/26-9 щодо копії митної декларації країни відправлення вказано, що декларацію № 26ROCT1970PW1158L6 від 22.01.2026 року підприємством подано разом із митною декларацією № 26UA401060000984U5 та така вже знаходиться у відповідача. У відповіді № 26/01/26-10 щодо висновків про якісні та вартісні характеристики товарів вказано, що висновок експерта № 20-31/01-2026 від 26.01.2026 року, підготовлений ТОВ "Одеський аукціонний центр", підприємством подано разом з митною декларацією № 26UA401060000984U5 та такий вже знаходиться у відповідача. Також у відповіді № 26/01/26-11 із посиланням на положення п.6 ч. 3 ст. 53 Митного кодексу України зазначено, що прайс-лист №WENZHOU20251001/1 від 01.10.2025 року підприємством подано разом із митною декларацією № 26UA401060000984U5 та він додатково підтверджує правильність визначення митної вартості товарів декларантом. У відповіді № 26/01/26-12 вказано, що відповідно до ст. 3 контракту № WCSW20250605 від 05.06.2025 року встановлено, що поставка товару за цим договором здійснюється у повній відповідності з Інкотермс-2010, а умови поставки визначаються і узгоджуються сторонами для кожної окремої партії товару і вказуються в інвойсі. У Commercial invoice (рахунку-фактурі) №CNK25-1111 від 11.11.2025 року визначено умову поставки CPT Kharkiv, Ukraine, що згідно із правилами Інкотермс-2010 означає, що покупець приймає на себе всі ризики та будь-які інші витрати, що можуть виникнути після здійснення поставки товару у вищезазначений спосіб.

27.01.2026 Вінницькою митницею прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №UA401060/2026/000007/2 та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA401060/2026/000014.

Зі змісту вказаного рішення про коригування митної вартості товарів вбачається зазначення відповідачем про те, що оскільки подані документи містять розбіжності та не містять всіх відомостей, які підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, які підтверджують митну вартість товарів, а саме:

- невідповідність обраного декларантом методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 МКУ, в зв`язку з тим, що використані декларантом відомості не підтверджені в повній мірі документально, а також в зв`язку з тим, що документи подані декларантом, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари: статтею 5 контракту від 05.06.2025 WCSW-20250605 передбачена можливість як після оплати, так і передплати, разом з тим, в інвойсі відсутні відомості щодо форми та термінів оплати. Відповідно до статті 49 МКУ, митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, проте банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару, у графі 44 МД відсутні та на вимогу митного органу до митного оформлення не надані;

- наданий до митного оформлення висновок експерта 20-31/01-2026 від 26.01.2026 взято митницею до уваги, але він не може слугувати підставою для підтвердження заявленої митної вартості товарів, через невідповідність вимогам ст. 12 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" від 12.07.2001 № 2658-ІІІ зі змінами та пп. 56-60 Національного стандарту №1 "Загальні засади оцінки майна та майнових прав", затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 10.09.2003 №1440 зі змінами;

- наданий прайс-лист є по суті офертою для конкретного покупця, тобто виданий продавцем безпосередньо ПП "НАЦІОНАЛЬНІ ТРАДИЦІЇ" та не відображає "дійсну вартість" у розумінні ст. VII Генеральної угоди про тарифи й торгівлю 1994 року. Так відповідно до ст. VII Генеральної угоди про тарифи й торгівлю, під "дійсною вартістю" слід розуміти ціну, за яку, під час та в місці, визначеним законодавством імпортуючої країни, такий чи подібний товар продається або пропонується до продажу при звичайному ході торгівлі за умов повної конкуренції. Згідно загальноприйнятої світової практики прайс-лист - це довідник цін на товари та/або види послуги, який адресований невизначеному колу покупців.

- наданий прайс-лист охоплює лише товари, зазначені в рахунку-фактурі, що свідчить про можливість індивідуального ціноутворення для конкретного покупця, а не про загальнодоступну ринкову ціну;

- інформацію, наведену листі в калькуляції CNK25-1111 від 11.11.2025 не можна вважати достовірною, адже заздалегідь (за 2 місяці) не можливо передбачити вартість перевезення, логістику, вантажно-розвантажувальні роботи на такому складному маршруті;

- згідно абзацу 2 статті 3 контракту, умови поставки визначаються і узгоджуються сторонами для кожної окремої партії товару і вказуються в інвойсі. Заявлені в інвойсі умови поставки - CPT Харків, Україна, разом з тим, абзацом 3 статті 3 контракту обумовлено, що постачальник зобов`язаний завантажити товар на борт судна в порту навантаження в зазначену дату або в узгоджений період, а такі умови контракту відповідають умовам поставки згідно Інкотермс - FOB порт країни відправлення (Китай). Вищенаведене суперечить задекларованим умовам поставки CPT Харків та може свідчити про не включення у ціну товару вартості транспортних витрат у повному обсязі.

З метою забезпечення повноти оподаткування митним органом було проведено аналіз даних АСМО Інспектор та ЄАІС Держмитслужби України та встановлено, шо рівень митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, митне оформлення яких вже здійснено, з тієї ж країни (регіону) і час експорту яких збігається з часом експорту оцінюваних товарів або є максимально наближеним до нього, не відповідає задекларованому. Враховуючи, що використані декларантом відомості для цілей визначення митної вартості містять розбіжності та неточності, не містять всіх конкретних числових значень щодо ціни, яка була сплачена, відповідно до пп.2, 3 ст. 58 МКУ застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 МКУ. Митна вартість не може бути визначена за другорядними методами (ст. 59 та 60 МКУ) по причині відсутності у митного органу інформації про ідентичні та подібні (аналогічні) товари, що були оформлені у митному відношенні. Визначити митну вартість за другорядними методами (ст.62 та ст.63 МКУ) неможливо з причини відсутності у митного органу вартісної основи для розрахунку митної вартості. Відповідно до п.1 ст. 64 МКУ у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58-63 МКУ, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GATT). Митна вартість буде визначена за резервним методом згідно ст. 64 МКУ. Декларантом під час проведення з ним консультацій додаткової інформації для застосування резервного методу також не надано. Таким чином, між митним органом та декларантом проведені консультації з метою обґрунтованого вибору методу визначення митної вартості на підставі інформації, яка наявна в митного органу. Джерелом числового значення митної вартості товару №1 є МД від 21.01.2026 №26UA500500001819U7, за якою у максимально наближений час за основним методом оформлено товар "Тканина трикотажна, пофарбована, синтетична, 100% поліестер, в рулоні, ширина 1,5-2,0 м (щільність - 250-300 г/м2) - 40050 м2 Виробник: Zhejiang Cloth Do Co. Ltd. Країна виробництва: CN" та складає 3,97 USD за кг.

Позивач, не погодившись із завищенням митної вартості, 27.01.2026 року з урахуванням коригувань подав нову митну декларацію ІМ 40 ДЕ № 26UA401060001017U9 (копія надається у додатках), додатково було сплачено різницю між сумами платежів, нарахованих згідно з митною вартістю, визначеною позивачем, та митною вартістю, визначеною митним органом, у розмірі 614309,05 грн.

Також під час розгляду справи судом встановлено, що 02.02.2026 року позивачем подано до митного органу електронну митну декларацію, яка була прийнята митним органом з присвоєнням їй номера № 26UA401060001289U3 для митного оформлення (випуску) товарів, які було поставлено згідно контракту № WCSW-20250605.

На підтвердження заявленої в цій митній декларації інформації, зокрема, митної вартості товару, яка становить 47244,62 доларів США, разом із декларацією подано наступні документи: Пакувальний лист (Packing list) № CNK25-1117 від 17.11.2025 року; Рахунок-фактура (інвойс) (Commercial invoice) № CNK25-1117 від 17.11.2025 року; Коносамент (Bill of lading) № COSU6434621550 від 19.11.2025 року; Автотранспортна накладна (Road consignment note) № 1685 від 21.01.2026 року; Декларація (Dispatch note model T1) № 26ROCT1970LF1159L7 від 22.01.2026 року; Декларацiя про походження товару (Declaration of origin) № CNK25-1117 від 17.11.2025 року; Висновок про вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією № 20-33/01-2026 від 26.01.2026 року; Розрахунок ціни (калькуляція) № CNK25-1117 від 17.11.2025 року (з перекладом); Зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу товарів (крім позначеного кодом 4104), подання якого для митного оформлення не супроводжується поданням пов`язаних з ним посередницьких (зовнішньоекономічних та/або внутрішніх) договорів № WCSW-20250605 від 05.06.2025 року; Доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) № б/н від 11.11.2025 року; Доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) № б/н від 12.11.2025 року; Видаткова накладна №CNK25-1117 від 17.11.2025 року (з перекладом); Відвантажувальна специфікація №WENZHOU20251117/2 від 17.11.2025 року (з перекладом); Комерційна пропозиція №WENZHOU20250528 від 28.05.2025 року (з перекладом); Лист №01/12-3 від 12.01.2026 року з інформацією від ПП "НАЦІОНАЛЬНІ ТРАДИЦІЇ", що вантаж не підлягає процедурі ліцензування під час імпорту; Лист №01/12-4 від 12.01.2026 року з інформацією від ПП "НАЦІОНАЛЬНІ ТРАДИЦІЇ", що страхування вантажу не здійснювалося; Лист №WENZHOU20251117/3 від 17.11.2025 року з інформацією від продавця про те, що ліцензування товару не передбачено (з перекладом); Лист №WENZHOU20251117/4 від 17.11.2025 року з інформацією від продавця про те, що страхування вантажу не здійснювалося (з перекладом); Лист №WENZHOU20251117/5 від 17.11.2025 року з інформацією від продавця про те, що посередницькі послуги не залучалися (з перекладом); Лист №WENZHOU20251117/6 від 17.11.2025 року з інформацією від продавця про те, що вартість перевезення, логістика, вантажно-розвантажувальні роботи включені в ціну товару (з перекладом); Лист №WENZHOU20251117/7 від 17.11.2025 року з інформацією від продавця про те, що ніяких платежів від третіх осіб не було отримано (з перекладом); Прейскурант (прайс-лист) №WENZHOU20251001/2 від 01.10.2025 року (з перекладом); Якісний опис №WENZHOU20251117/1 від 17.11.2025 року (з перекладом).

Митним органом 02.02.2026 року направлено позивачу повідомлення № 938506, в якому із посиланням на ч.2 ст. 53 Митного кодексу України зазначено прохання надати наступні додаткові документи: - зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; - за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; - транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; - якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування".

У відповідь на вказане повідомлення позивачем 02.02.2026 надано наступні відповіді, в яких зазначено таке: у відповіді № 02/02/26-1 щодо надання додатків до контракту вказано, що додаткові угоди №б/н від 11.11.2025 року та №б/н від 12.11.2025 року до контракту № WCSW-20250605 від 05.06.2025 року подані одночасно з митною декларацією № 26UA401060001289U3 та вже знаходяться у відповідача. Також у відповіді № 02/02/26-2 щодо надання інших платіжних та/або бухгалтерських документів, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару із посиланням на положення п.5 ч. 2 ст. 53 Митного кодексу України вказано, що усі необхідні та наявні у підприємства документи надано та вже знаходяться у відповідача. У відповіді № 02/02/26-3 щодо надання транспортних (перевізних) документів, документів, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів із посиланням на п.6 ч.2 ст. 53 Митного кодексу України вказано, що відповідно до ст. 3 контракту № WCSW-20250605 від 05.06.2025 року передбачено, що поставка товару за цим договором здійснюється у повній відповідності з Інкотермс-2010, а умови поставки визначаються і узгоджуються сторонами для кожної окремої партії товару і вказуються в інвойсі. У Commercial invoice (рахунку-фактурі) № CNK25-1117 від 17.11.2025 року визначено умову поставки CPT Kharkiv, Ukraine, що згідно з правилами Інкотермс 2010 означає, що продавець доставить товар названому їм перевізнику. Крім цього, продавець зобов`язаний оплатити витрати, пов`язані з перевезенням товару до названого пункту призначення, а отже сторони домовились, що витрати на транспортування вже включені у вартість товару. Отже, враховуючи, що витрати на транспортування включені у вартість товару надання підприємству транспортних (перевізних) документів, а також документів, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів не вимагається. Також у відповіді № 02/02/26-4 щодо надання документів, що містять відомості про вартість страхування вказано, що одночасно з митною декларацією № 26UA401060001289U3 надано лист продавця №WENZHOU20251117/4 від 17.11.2025 року, а також лист ПП "НАЦІОНАЛЬНІ ТРАДИЦІЇ" №01/12-4 від 12.01.2026 року на підтвердження того факту, що страхування вантажу не здійснювалося.

Після отримання зазначених відповідей 02.02.2026 року відповідачем направлено позивачу повідомлення № 938507, у якому зазначено, що надані до митного оформлення документи мають розбіжності та не містять достовірних відомостей про визначення митної вартості, які базуються на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню, а саме: - ст.5 контракту від 05.06.2025 WCSW-20250605 передбачена можливість як після оплати, так і передплати, разом з тим, в інвойсі відсутні відомості щодо форми та термінів оплати, а в графі 44 МД банківський документ відсутній; - наданий до митного оформлення висновок експерта 20-33/01-2026 від 26.01.2026 взято митницею до уваги, але він не може слугувати підставою для підтвердження заявленої митної вартості товарів, через невідповідність вимогам ст. 12 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" від 12.07.2001 № 2658-ІІІ зі змінами та пп. 56-60 Національного стандарту №1 "Загальні засади оцінки майна та майнових прав", затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 10.09.2003 №1440 зі змінами; - наданий до митного оформлення прайс-лист є по суті офертою для конкретного покупця, тобто виданий продавцем безпосередньо ПП "НАЦІОНАЛЬНІ ТРАДИЦІЇ" та не відображає "дійсну вартість" у розумінні ст. VII Генеральної угоди про тарифи й торгівлю 1994 року, згідно із якою під "дійсною вартістю" слід розуміти ціну, за яку, під час та в місці, визначеним законодавством імпортуючої країни, такий чи подібний товар продається або пропонується до продажу при звичайному ході торгівлі за умов повної конкуренції. Згідно загальноприйнятої світової практики прейскурант (прайс-лист) - це довідник цін (тарифів) на товари та/або види послуги, який адресований невизначеному колу покупців; наданий прайс-лист охоплює лише товари, зазначені в рахунку-фактурі, що свідчить про можливість індивідуального ціноутворення для конкретного покупця, а не про загальнодоступну ринкову ціну; інформацію, наведену в листі в калькуляції CNK25-1117 від 17.11.2025 не можна вважати достовірною, адже заздалегідь (за 2 місяці) не можливо передбачити вартість перевезення, логістику, вантажно-розвантажувальні роботи на такому складному маршруті; згідно абз. 2 ст.3 контракту, умови поставки визначаються і узгоджуються сторонами для кожної окремої партії товару і вказуються в інвойсі, а заявлені в інвойсі умови поставки - CPT Харків, Україна, коли разом з тим, абз.3 ст.3 контракту обумовлено, що постачальник зобов`язаний завантажити товар на борт судна в порту навантаження в зазначену дату або в узгоджений період, а такі умови контракту відповідають умовам поставки згідно Інкотермс - FOB порт країни відправлення (Китай), що суперечить задекларованим умовам поставки CPT Харків та може свідчити про не включення у ціну товару вартості транспортних витрат у повному обсязі. З огляду на зазначене, керуючись положеннями ч. 3 ст.53 Митного кодексу України, митний орган просив надати наступні додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 7) копію митної декларації країни експорту (Китай); 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями".

У зв`язку з отримання вказаного вище повідомлення № 938507, 02.02.2026 позивачем надано відповідні відповіді, а саме відповідь № 02/02/26-5 щодо надання договору (угоди, контракту) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається, у якій вказано, що у відношенні товару відвантаженого по інвойсу № CNK25-1117 від 17.11.2025 року договір (угода, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається, не укладався, а отже, укладання договору (угоди, контракту) із третіми особами, пов`язаного з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається, не здійснювалося, тому відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 53 Митного кодексу України надання підприємством вказаних документів не вимагається. Також у відповіді № 02/02/26-6 щодо рахунків про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом) вказано, що за контрактом № WCSW-20250605 від 05.06.2025 року не передбачено отримання платежів від третіх осіб, платежів від третіх осіб отримано не було, що підтверджується також вже наявним у відповідача листом продавця №WENZHOU20251117/7 від 17.11.2025 року, а відтак ніяких платежів від третіх осіб отримано не було, а тому відповідно до п.2 ч.3 ст. 53 Митного кодексу України надання підприємством рахунків про здійснення платежів третім особам на користь продавця не вимагається. У відповіді № 02/02/26-7 щодо надання виписки з бухгалтерської документації вказано, що ст.5 контракту № WCSW-20250605 від 05.06.2025 року встановлено, що сторони домовилися, що оплата товару здійснюється, як правило, на умовах відстрочки платежу - три місяці з моменту поставки (митного оформлення), також можлива стовідсоткова передоплата, на розсуд покупця. Рахунком-фактурою (інвойсом) № CNK25-1117 від 17.11.2025 року передоплату не визначено, тобто сторони домовилися, що оплата товару здійснюється на умовах відстрочки платежу - три місяці з моменту поставки (митного оформлення), а отже на момент митного оформлення оплата за партію оцінюваного товару не була здійснена, у зв`язку з чим рахунок сплачено не було, банківські платіжні документи відсутні, а тому відповідно до п. 4 ч. 3 ст. 53 Митного кодексу України надання підприємством виписки з бухгалтерської документації не вимагається. Також у відповіді № 02/02/26-8 щодо надання каталогів, специфікацій, прейскурантів (прайс-листів) виробника товару вказано, що прайс-лист №WENZHOU20251001/2 від 01.10.2025 року позивачем подано разом із митною декларацією № 26UA401060001289U3 та вже знаходиться у відповідача. У відповіді № 02/02/26-9 щодо копії митної декларації країни відправлення зазначено, що декларацію № 26ROCT1970LF1159L7 від 22.01.2026 року підприємством подано разом із митною декларацією № 26UA401060001289U3 та така вже знаходиться у відповідача. Також у відповіді № 02/02/26-10 щодо висновків про якісні та вартісні характеристики товарів зазначено, що висновок експерта № 20-33/01-2026 від 26.01.2026 року, підготовлений ТОВ "Одеський аукціонний центр" ПП "НАЦІОНАЛЬНІ ТРАДИЦІЇ" подано разом з митною декларацією № 26UA401060001289U3 та вже знаходиться у відповідача. У відповіді № 02/02/26-11 із посиланням на п.6 ч. 3 ст. 53 Митного кодексу України вказано, що прайс-лист №WENZHOU20251001/2 від 01.10.2025 року підприємством подано разом із митною декларацією № 26UA401060001289U3 та він додатково підтверджує правильність визначення митної вартості товарів декларантом. Також у відповіді № 02/02/26-12 зазначено, що відповідно до ст. 3 контракту № WCSW20250605 від 05.06.2025 року визначено здійснення поставки товару за цим договором у повній відповідності з Інкотермс-2010, а умови поставки визначаються і узгоджуються сторонами для кожної окремої партії товару і вказуються в інвойсі. У Commercial invoice (рахунку-фактурі) №CNK25-1117 від 17.11.2025 року визначено умову поставки CPT Kharkiv, Ukraine. Згідно з правилами Інкотермс 2010: CPT означає, що продавець доставить товар названому їм перевізнику. Крім цього, продавець зобов`язаний оплатити витрати, пов`язані з перевезенням товару до названого пункту призначення. Тобто сторони домовились, що витрати на транспортування вже включені у вартість товару. Одночасно з митною декларацією № 26UA401060001289U3 відповідачу надано калькуляцію собівартості товару № CNK25-1117 від 17.11.2025 року, а також лист продавця №WENZHOU20251117/6 від 17.11.2025 року на підтвердження того факту, що вартість перевезення, логістика, вантажно-розвантажувальні роботи включені в ціну товару. Відтак зазначено, що умовами поставки є саме CPT, а не FOB. Також у відповіді № 02/02/26-13 із посиланням на п. 8 ч. 3 ст. 53 Митного кодексу України вказано, що відомості щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, встановлюється не у висновках експерта, а безпосередньо в інвойсах, зокрема, в інвойсі № CNK25-1117 від 17.11.2025 року. Висновок експерта №20-33/01-2026 від 26.01.2026 року наданий як додатковий документ, на підтвердження відсутності заниження рівня митної вартості товару. У відповіді № 02/02/26-14 із посиланням на положення п. 4 ч. 2 ст. 53 Митного кодексу України вказано, що ст.5 контракту № WCSW-20250605 від 05.06.2025 року встановлено, що сторони домовилися, що оплата товару здійснюється, як правило, на умовах відстрочки платежу - три місяці з моменту поставки (митного оформлення), при цьому можлива стовідсоткова передоплата, на розсуд покупця. Відтак, рахунком-фактурою (інвойсом) № CNK25-1117 від 17.11.2025 року передоплату не визначено, тобто сторони домовилися, що оплата товару здійснюється на умовах відстрочки платежу - три місяці з моменту поставки (митного оформлення), на момент митного оформлення оплата за партію оцінюваного товару не була здійснена, а отже, рахунок сплачено не було, банківські платіжні документи відсутні, тому відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 53 Митного кодексу України надання підприємством таких документів на законодавчому рівні не вимагається.

02.02.2026 Вінницькою митницею прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №UA401060/2026/000008/2 та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA401060/2026/000017.

Зі змісту вказаного рішення про коригування митної вартості товарів вбачається, що відповідачем зазначено, що у зв`язку з тим, що подані документи містять розбіжності та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, які підтверджують митну вартість товарів, а саме:

- ст.5 контракту від 05.06.2025 WCSW-20250605 передбачена можливість як після оплати, так і передплати, разом з тим, в інвойсі відсутні відомості щодо форми та термінів оплати. Відповідно до статті 49 Митного кодексу України, митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, проте банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару, у графі 44 МД відсутні та на вимогу митного органу до митного оформлення не надані;

- наданий до митного оформлення висновок експерта 20-33/01-2026 від 26.01.2026 взято митницею до уваги, але він не може слугувати підставою для підтвердження заявленої митної вартості товарів, через невідповідність вимогам ст. 12 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" від 12.07.2001 № 2658-ІІІ зі змінами та пп. 56-60 Національного стандарту №1 "Загальні засади оцінки майна та майнових прав", затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 10.09.2003 №1440 зі змінами;

- наданий прайс-лист є по суті офертою для конкретного покупця, тобто виданий продавцем безпосередньо ПП "НАЦІОНАЛЬНІ ТРАДИЦІЇ" та не відображає "дійсну вартість" у розумінні ст. VII Генеральної угоди про тарифи й торгівлю 1994 року, згідно із якою під "дійсною вартістю" слід розуміти ціну, за яку, під час та в місці, визначеним законодавством імпортуючої країни, такий чи подібний товар продається або пропонується до продажу при звичайному ході торгівлі за умов повної конкуренції. Згідно загальноприйнятої світової практики прайс-лист - це довідник цін на товари та/або види послуги, який адресований невизначеному колу покупців;

- наданий прайс-лист охоплює лише товари, зазначені в рахунку-фактурі, що свідчить про можливість індивідуального ціноутворення для конкретного покупця, а не про загальнодоступну ринкову ціну;

- інформацію, наведену у листі в калькуляції CNK25-1117 від 17.11.2025 не можна вважати достовірною, адже заздалегідь (за 2 місяці) не можливо передбачити вартість перевезення, логістику, вантажно-розвантажувальні роботи на такому складному маршруті;

- згідно абз.2 ст.3 контракту, умови поставки визначаються і узгоджуються сторонами для кожної окремої партії товару і вказуються в інвойсі. Заявлені в інвойсі умови поставки - CPT Харків, Україна, разом з тим, абз. 3 ст.3 контракту обумовлено, що постачальник зобов`язаний завантажити товар на борт судна в порту навантаження в зазначену дату або в узгоджений період, а такі умови контракту відповідають умовам поставки згідно Інкотермс - FOB порт країни відправлення (Китай), що суперечить задекларованим умовам поставки CPT Харків та може свідчити про не включення у ціну товару вартості транспортних витрат у повному обсязі.

З метою забезпечення повноти оподаткування митним органом було проведено аналіз даних АСМО Інспектор та ЄАІС Держмитслужби України та встановлено, що рівень митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, митне оформлення яких вже здійснено, з тієї ж країни (регіону) і час експорту яких збігається з часом експорту оцінюваних товарів або є максимально наближеним до нього, не відповідає задекларованому. Враховуючи, що використані декларантом відомості для цілей визначення митної вартості містять розбіжності та неточності, не містять всіх конкретних числових значень щодо ціни, яка була сплачена, відповідно до пп.2, 3 ст. 58 МКУ застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 МКУ. Митна вартість не може бути визначена за другорядними методами (ст. 59 та 60 МКУ) по причині відсутності у митного органу інформації про ідентичні та подібні (аналогічні) товари, що були оформлені у митному відношенні. Визначити митну вартість за другорядними методами (ст.62 та ст.63 МКУ) неможливо з причини відсутності у митного органу вартісної основи для розрахунку митної вартості. Відповідно до п.1 ст. 64 МКУ у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58-63 МКУ, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GATT). Митна вартість буде визначена за резервним методом згідно ст. 64 МКУ. Декларантом під час проведення з ним консультацій додаткової інформації для застосування резервного методу також не надано. Таким чином, між митним органом та декларантом проведені консультації з метою обґрунтованого вибору методу визначення митної вартості на підставі інформації, яка наявна в митного органу. Джерелом числового значення митної вартості товару №1 є МД від 29.01.2026 №26UA401060001122U5, за якою у максимально наближений час за резервним методом оформлено товар "Трикотажне полотно поперечно в`язане, виготовлено з синтетичних волокон 100% поліестер, пофарбована в різні кольори. При виробництві тканини еластомірні і гумові нитки не використовувалися. Пропитки, дублювання та покриття пластмасами, що спостерігаються неозброєним оком, відсутнє. Загальна максимальна і мінімальна ширина 150 (+/-5)см, загальна максимальна і мінімальна ширина (по фону) між пругами 145 (+/-5)см. Поверхнева щільність складає 340 (+/-10) г/м2:Fabric -34604,00м.Виробник ZHEJIANG FANTASY INTERNATIONAL TRADE CO., LTD Торговельна марка немає даних Країна виробництва CN" та складає 3,97 USD за кг.

Позивач, не погодившись із завищенням митної вартості, звернувся до відповідача з проханням про випуск товару у вільний обіг під гарантійні зобов`язання згідно із ч.7 ст.55 Митного кодексу України та надав відповідачу нову митну декларацію ІМ 40 ДЕ № 26UA401060001332U4 (копія надається у додатках), додатково було сплачено різницю між сумами платежів, нарахованих згідно з митною вартістю, визначеною Позивачем, та митною вартістю, визначеною митним органом, у розмірі 592330,89 грн.

Представником позивача вказано, що оскільки прийняті відповідачем рішення про коригування митної вартості товарів та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення щодо поставленого ним товару, є протиправними, то останні підлягають скасуванню.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає таке.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно із ч. 1 ст. 246 Митного кодексу України, метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів.

Відповідно до ч. 1 ст. 248 Митного кодексу України, митне оформлення розпочинається з моменту подання митному органу декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання митним органом від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію.

Декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення. При застосуванні письмової форми декларування можуть використовуватися як електронні документи, так і документи на паперовому носії або їх електронні (скановані) копії, засвідчені електронним цифровим підписом декларанта або уповноваженої ним особи (ч. 1 ст. 257 Митного кодексу України).

Статтею 264 Митного кодексу України встановлено, що відмова митного органу у прийнятті митної декларації повинна бути вмотивованою, а про причини відмови має бути письмово повідомлено декларанта; орган доходів і зборів відмовляє у прийнятті митної декларації виключно з таких підстав: митна декларація не містить усіх відомостей або подана без документів, передбачених статтею 335 цього Кодексу; електронна митна декларація не містить встановлених законодавством обов`язкових реквізитів; митну декларацію подано з порушенням інших вимог, встановлених цим Кодексом; у разі відмови у прийнятті митної декларації посадовою особою органу доходів і зборів заповнюється картка відмови у прийнятті митної декларації за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Згідно із ч. 3 ст. 318 Митного кодексу України, митний контроль передбачає виконання митними органами мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи.

Статями 49, 50 Митного кодексу України визначено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Відомості про митну вартість товарів використовуються, зокрема, для нарахування митних платежів.

Відповідно до ч .ч. 1-3 ст. 58 МК України метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо: 1) немає жодних обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів, за винятком тих, що: а) встановлюються законом чи запроваджуються органами державної влади в Україні; б) обмежують географічний регіон, у якому товари можуть бути перепродані (відчужені повторно); в) не впливають значною мірою на вартість товару; 2) щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів; 3) жодна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу, розпорядження або використання товарів покупцем не надійде прямо чи опосередковано продавцеві, якщо тільки не буде зроблено відповідне коригування з урахуванням положень частини десятої цієї статті; 4) покупець і продавець не пов`язані між собою особи або хоч і пов`язані між собою особи, однак ці відносини не вплинули на ціну товарів.

Метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.

Частинами 4, 5 статті 58 Митного кодексу України встановлено, що митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті. Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця.

Згідно із п. п. 5, 6, 7 ч. 10 ст. 58 Митного кодексу України, при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, зокрема, витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України; витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов`язані з їх транспортуванням до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України; витрати на страхування цих товарів.

Заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом. Декларант зобов`язаний: заявляти митну вартість, визначену ним самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації (ч.ч. 1, 2 ст. 52 Митного кодексу України).

Відповідно до ст. 57 Митного кодексу України, визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний. Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу. Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності. У разі неможливості визначення митної вартості товарів, згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу, за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63цього Кодексу. При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу. Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи. У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Згідно із ч. 2 ст. 53 Митного кодексу України, документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Частиною 3 статті 53 Митного кодексу України встановлено, що у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); виписку з бухгалтерської документації; ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; копію митної декларації країни відправлення; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Згідно із ч. 4 ст. 53 Митного кодексу України, у разі якщо орган доходів і зборів має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв`язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) такі документи: виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України; довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам; 3) розрахунок ціни (калькуляцію).

Відповідно до ч. 5 ст. 53 МК України забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

Частинами 1, 2 статті 53 Митного кодексу України передбачено вичерпний перелік документів, що подається декларантом митному органу для підтвердження заявленої митної вартості товарів та обраного методу її визначення.

Згідно із ч. ч. 1-3 ст. 54 Митного кодексу України, контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58цього Кодексу. За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55цього Кодексу.

Відповідно до ч. ч. 6, 7 ст. 54 Митного кодексу України, митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості. У разі якщо під час проведення митного контролю митний орган не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично.

Згідно із ч. 1 ст. 55 Митного кодексу України, рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

У разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58-63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GAТТ). Митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) митними органами митних вартостях (ч. ч. 3, 4 ст. 64 Митного кодексу України).

Аналіз вищевказаних норм законодавства вказує, що при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості, митний орган зобов`язаний перевірити складові числового значення митної вартості, правильність розрахунку, здійсненого декларантом, упевнитись в достовірності та точності заяв, документів чи розрахунків, поданих декларантом, а також відсутності обмежень для визначення митної вартості за ціною договору, наведених у ст. 58 Митного Кодексу України.

Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву в правильності визначення митної вартості є обов`язковою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митному органу право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

Єдиними підставами, які надають контролюючому органу право відійти від встановлених обмежень, які пов`язані із перевіркою основного переліку документів що підтверджують митну вартість товарів, та витребувати від декларанта додаткові документи, є лише наявність передбачених законодавцем обставин, а саме, у випадку якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, адже такі вади не дозволяють митному органу законно здійснити визначений законом мінімум митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи для розмитнення задекларованого товару.

Відповідно до п.п. 3.16, 3.17 Загального додатку до Міжнародної конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур встановлено стандартне правило, що на підтвердження декларації на товари митна служба вимагає тільки ті документи, які є необхідними для проведення контролю за даною операцією та забезпечення виконання усіх вимог щодо застосування митного законодавства. У випадках, коли окремі підтверджуючі документи не можуть бути представлені разом з декларацією на товари з причин, які визнані митною службою обґрунтованими, вона дозволяє подачу таких документів протягом визначеного періоду часу.

Разом з тим, витребовувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 Митного кодексу України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Суд звертає увагу, що митним органом мають аналізуватись лише ті документи та відомості в них, що дійсно мають вплив на формування митної вартості товарів.

Правомірність такого підходу неодноразово оцінювалася судами, зокрема Верховний Суд у постанові від 13.10.2021 у справі № 804/15600/15 наголосив, що витребування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше.

У ході судового розгляду встановлено, що з переліку витребуваних митним органом документів неможливо встановити, які саме недоліки в поданих декларантом документах стали підставою для відмови у погодженні заявленої митної вартості, а також яким чином ці недоліки могли бути усунуті.

При цьому сам факт ненадання позивачем додатково витребуваних документів, без належного обґрунтування неможливості визначення митної вартості за першим методом, не може вважатися достатньою підставою для застосування митним органом іншого методу визначення митної вартості.

Судовим розглядом встановлено, що рішення митного органу про коригування митної вартості прийняті з огляду на невідповідність обраного декларантом методу визначення митної вартості, в зв`язку з тим, що використані декларантом відомості не підтверджені в повній мірі документально, не надано всіх витребуваних додаткових документів.

Відтак, надаючи оцінку доводам митного органу, що покладені в основу оскаржуваних рішень, суд зазначає таке.

Стосовно висновків митного органу щодо не підтвердження позивачем всіх складових митної вартості поставлених товарів судом з наявних в матеріалах справи доказів встановлено, що у поданих до митного органу документах на підтвердження митної вартості містяться всі складові для підтвердження митної вартості, а саме: вартість товару вказана у прайс-листах №WENZHOU20251001/1 від 01.10.2025 року та №WENZHOU20251001/2 від 01.10.2025 року. Загальна вартість товару, що відображена в митних деклараціях, підтверджена вже наявними у відповідача інвойсами № CNK25-1111 від 11.11.2025 року, № CNK25-1117 від 17.11.2025 року.

Також, інвойсами № CNK25-1111 від 11.11.2025 року, № CNK25-1117 від 17.11.2025 року визначено умову поставки CPT, що підтверджує включення витрат на транспортування у вартість товару, що підтверджується і поданими відповідачу листами продавця №WENZHOU20251111/6 від 11.11.2025 року, №WENZHOU20251117/6 від 17.11.2025 року, відповідно до яких вартість перевезення, логістика, вантажно-розвантажувальні роботи включені в ціну товару.

Відтак, інвойсами № CNK25-1111 від 11.11.2025 року, № CNK25-1117 від 17.11.2025 року підтверджено умову поставки СРТ, відповідно до якої витрати на транспортування включено у вартість товару, а також підтверджено і вартість самого товару.

Страхування вантажу за інвойсами не здійснювалося, що підтверджується поданими відповідачу листами продавця №WENZHOU20251111/4 від 11.11.2025 року, №WENZHOU20251117/4 від 17.11.2025 року та листами Приватного підприємства "НАЦІОНАЛЬНІ ТРАДИЦІЇ" №01/12-2 від 12.01.2026 року, №01/12-4 від 12.01.2026 року.

Отримання платежів від третіх осіб не передбачено контрактом, платежів від третіх осіб отримано не було, що підтверджується поданими відповідачу листами продавця №WENZHOU20251111/7 від 11.11.2025 року, №WENZHOU20251117/7 від 17.11.2025 року.

У відношенні товару, відвантаженого по інвойсах № CNK25-1111 від 11.11.2025 року, №CNK25-1117 від 17.11.2025 року комісійні, посередницькі послуги не залучалися, що підтверджується поданими відповідачу листами продавця №WENZHOU20251111/5 від 11.11.2025 року, №WENZHOU20251117/5 від 17.11.2025 року. У відношенні товару, відвантаженого по інвойсах № CNK25-1111 від 11.11.2025 року, №CNK25-1117 від 17.11.2025 року ліцензування не передбачено, що підтверджується поданими відповідачу листами продавця №WENZHOU20251111/3 від 11.11.2025 року, №WENZHOU20251117/3 від 17.11.2025 року та листами Приватного підприємства "НАЦІОНАЛЬНІ ТРАДИЦІЇ" №01/12-1 від 12.01.2026 року, №01/12-3 від 12.01.2026 року.

Представником позивача у позовній заяві вказано, що всі витрати зазначено у калькуляціях № CNK25-1111 від 11.11.2025 року, №CNK25-1117 від 17.11.2025 року, які також надавалися відповідачу, а інші витрати відсутні.

Відтак, всі наведені вище документи на підтвердження складових митної вартості товару за митними деклараціями № 26UA401060000984U5 від 26.01.2026 року, № 26UA401060001289U3 від 02.02.2026 року було надано відповідачу, а розбіжності у наданих документах відсутні.

Про подання вказаних документів позивач повідомив додатково відповідача шляхом направлення відповідних листів.

Відтак, доводи та висновки митного органу щодо не підтвердження позивачем всіх складових митної вартості поставлених товарів не знайшли свого підтвердження під час розгляду справи.

Стосовно доводів митного органу щодо того, що наданий прайс-лист є по суті офертою для конкретного покупця, тобто виданий продавцем безпосередньо позивачу та не відображає "дійсну вартість" у розумінні ст. VII Генеральної угоди про тарифи й торгівлю 1994 року суд зазначає таке.

Згідно з ч. 3 ст. 53 Митного кодексу України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару, 7) копію митної декларації країни відправлення.

У постанові Верховного Суду від 23.10.2020 у справі №810/690/17 вказано, що прайс-лист: по-перше, не є основним документом відповідно до частини другої статті 53 Митного кодексу України, який підтверджує митну вартість товарів, по-друге, прайс-лист - це довідник цін (тарифів) на товари та/або види послуг, який адресований невизначеному колу покупців, по-третє, жодний нормативний акт, зокрема міжнародний, не встановлює вимоги до форми та змісту прайс-листів. Тобто прайс-лист є документом довільної форми, а тому митний орган не може посилатися на неповноту чи обмеженість його відомостей як на підставу для коригування митної вартості товару.

Аналогічний за змістом висновок зазначено Верховним Судом і у постанові від 08.12.2022 у справі №420/2792/19, де акцентовано увагу, що наявність же чи відсутність у прайс-листі певних відомостей (реквізитів), зокрема, інформації щодо умов поставки, не може свідчити про заниження митної вартості товарів.

Водночас, суд зазначає, що прайс-лист від виробника товару може опосередковано бути корисним при визначенні митної вартості за другорядними методами ніж перший.

У рамках спірних правовідносин прайс-лист доповнює доведену митну вартість товару разом з іншими наданими документами та сам по собі не підтверджує та не спростовує митну вартість товару як такого.

Крім того, суд звертає увагу, що такі документи як каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару, складаються виробником товару у процесі здійснення його господарської діяльності та не є технічними, товаросупровідними документами або документами, що засвідчують якість товару.

Відтак, враховуючи викладене вище, суд зазначає, що твердження відповідача про недоліки прайс-листів є необґрунтованим та не підтвердженим нормативно-правовими документами чи встановленими чинним законодавством нормами, надані прайс-листи містять достатню цінову інформацію про товар, а коригування митної вартості на підставі додаткового документа, який митну вартість не підтверджує, є протиправним.

Стосовно доводів митного органу щодо того, що наданий до митного оформлення висновок експерта взято митницею до уваги, але він не може слугувати підставою для підтвердження заявленої митної вартості товарів, через невідповідність вимогам ст. 12 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" від 12.07.2001 № 2658-ІІІ зі змінами та пп. 56-60 Національного стандарту №1 "Загальні засади оцінки майна та майнових прав", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10.09.2003 №1440 зі змінами, суд зазначає таке.

Пунктом 8 ч. 3 ст. 53 МК України встановлено, що митний орган виключно у встановлених цією частиною випадках може витребувати такі додаткові документи, як висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформацію біржових організацій про вартість товару або сировини, та лише у випадку наявності такого документа.

Водночас, як встановлено судом, позивачем було подано до митного оформлення висновки експерта № 20-31/01-2026 від 26.01.2026 року та № 20-33/01-2026 від 26.01.2026 року одразу з митними деклараціями.

Відтак, хоча висновок про вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією, не належить до документів, які підтверджують митну вартість товару відповідно до ч. 2 ст. 53 МК України, а може лише додатково надаватися відповідачу виключно у випадку, передбаченому ч. 3 ст. 53 МК України за його наявності, але позивачем такий було надано до митного оформлення.

Таким чином, доводи митного органу в цій частині є такими, що не підтверджені під час розгляду справи.

Щодо посилань митного органу на обставини не підтвердження умов оплати та банківських платіжних документів судом встановлено таке.

Пунктом 4 ч. 2 ст. 53 МК України передбачено, що банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару, надаються за умови, якщо рахунок сплачено.

Відповідно до абз.2 ст. 5 контракту сторонами визначено, що оплата товару здійснюється, як правило, на умовах відстрочки платежу - три місяці з моменту поставки (митного оформлення), можлива стовідсоткова передоплата, на розсуд покупця.

Під час розгляду справи представником позивача вказано, що у рамках спірних господарських правовідносин, як правило, оплата товару здійснюється на умовах відстрочки платежу, тобто три місяці з моменту поставки (митного оформлення), а передоплата можлива виключно на розсуд покупця.

При цьому, як встановлено під час розгляду справи встановлено, що інвойсами № CNK25-1111 від 11.11.2025 року та № CNK25-1117 від 17.11.2025 року передоплату не визначено (не встановлено).

Відтак, слід дійти висновку про те, що сторони домовилися, що оплата товару здійснюється на умовах відстрочки платежу - три місяці з моменту поставки (митного оформлення), а на момент митного оформлення оплата за партію оцінюваного товару не була здійснена.

Представником позивача до митного оформлення були надані листи на повідомлення ПП "НАЦІОНАЛЬНІ ТРАДИЦІЇ" № 26/01/26-13 від 26.01.2026 року, № 02/02/26-14 від 02.02.2026 року, в яких вже була зазначена відповідна інформація.

Таким чином, позивачем рахунок сплачено не було, а відтак банківські платіжні документи відсутні.

З огляду на положення п. 4 ч. 2 ст. 53 МК України надання позивачем таких документів не вимагається та, як наслідок, ненадання таких документів у разі несплати рахунку за товар не може бути підставою для сумнівів у правильності визначення митної вартості товару; а спосіб оплати товару не є ціноутворюючим фактором, відсутність цієї інформації в інвойсах сама собою, як окремий факт, не може свідчити про заниження митної вартості товару, оскільки спосіб оплати обумовлено умовами відповідного договору, на який в інвойсах є посилання.

Стосовно доводів митного органу щодо наявності неузгодженостей умов поставки та включення у ціну товару вартості транспортних витрат у повному обсязі суд зазначає таке.

Під час розгляду справи встановлено, що витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України, а також витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов`язані з їх транспортуванням до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України включено до ціни товару до названого (кінцевого) місця призначення - України на умовах поставки CPT, що підтверджено наступними документами, а саме:

-контракт, згідно із ст. 3 якого поставка товару за цим договором здійснюється в повній відповідності з Інкотермс-2010. Умови поставки визначаються і узгоджуються сторонами для кожної окремої партії товару і вказуються в інвойсі;

- інвойси № CNK25-1111 від 11.11.2025 року, № CNK25-1117 від 17.11.2025 року, в яких визначено умову поставки CPT Kharkiv, Ukraine.

Отже, поставка товарів здійснюється у повній відповідності з ІНКОТЕРМС-2010 згідно умови поставки, яку сторони зазначають у відповідному інвойсі.

Відповідно до Інкотермс-2010 умова поставки CPT означає наступне: CPT CARRIAGE PAID TO (... named place of destination) фрахт/перевезення оплачено до (... назва місця призначення). Термін "фрахт/перевезення оплачено до ..." означає, що продавець здійснює поставку товару шляхом його передання перевізнику, призначеному ним самим. Додатково до цього, продавець зобов`язаний оплатити витрати перевезення товару до названого місця призначення. Це означає, що покупець приймає на себе всі ризики та будь-які інші витрати, що можуть виникнути після здійснення поставки товару у вищезазначений спосіб.

Представником позивача повідомлено суду, що названим (кінцевим) пунктом призначення відповідно до інвойсів № CNK25-1111 від 11.11.2025 року, № CNK25-1117 від 17.11.2025 року у відповідності до ст.3 контракту є держава Україна, а тому витрати на транспортування включено на всьому маршруті транспортування саме до названого місця призначення - України.

Отже, всі витрати на транспортування або пов`язані із транспортуванням товару до України включено у вартість товару.

Відтак, на виконання ст. 3 контракту його сторони визначили, узгодили і вказали в інвойсах умову поставки CPT, а тому доводи митного органу про іншу умову поставки (FOB) є необґрунтованими та недоведеними.

Також суд вважає необґрунтованими доводи митного органу щодо неможливості врахування листів продавця №WENZHOU20251111/6 від 11.11.2025 року, №WENZHOU20251117/6 від 17.11.2025 року, оскільки останні містять зазначення про те, що вони видані щодо контракту та щодо інвойсів № CNK25-1111 від 11.11.2025 року, № CNK25-1117 від 17.11.2025 року. Крім того, останні містять в собі зазначення про те, що у відношенні товару відвантаженого по інвойсу № CNK25-1111 від 11.11.2025 року/ № CNK25-1117 від 17.11.2025 року вартість перевезення, логістика, вантажно-розвантажувальні роботи включені в ціну товару.

Відтак, листами продавця №WENZHOU20251111/6 від 11.11.2025 року, №WENZHOU20251117/6 від 17.11.2025 року також підтверджено, що за конкретними інвойсами № CNK25-1111 від 11.11.2025 року, № CNK25-1117 від 17.11.2025 року та за конкретним контрактом у вартість товару включено вартість перевезення, логістики, вантажно-розвантажувальних робіт.

Крім того, калькуляції собівартості № CNK25-1111 від 11.11.2025 року, № CNK25- 1117 від 17.11.2025 року, містять в собі інформацію про те, що до ціни товару включено вантажні перевезення (Freight transportation). Вантажні перевезення і є витратами на транспортування (витратами з доставки), тобто, витратами на транспортування, навантаження, вивантаження товару та обробки оцінюваних товарів, пов`язаних з їх транспортуванням.

Також автотранспортні накладні (CMR) № 4544 від 21.01.2026 року, № 1685 від 21.01.2026 року, у графі 5 містять пряме посилання на інвойси № CNK25-1111 від 11.11.2025 року/ №CNK25-1117 від 17.11.2025 року, в яких визначено умову поставки CPT Kharkiv, Ukraine.

Відтак, CMR № 4544 від 21.01.2026 року, № 1685 від 21.01.2026 року чітко вказують всі відомості та обставини відправлення та переміщення партії товару, а саме: у графі 4 CMR місцем навантаження товару є CONSTANTA, ROMANIA, а у графі 3 CMR місцем розвантаження є Україна, що узгоджується з умовами ст. 3 контракту та інвойсами № CNK25-1111 від 11.11.2025 року і № CNK25-1117 від 17.11.2025 року. Тобто, Румунія було транзитним/проміжним пунктом розвантаження товару, після якого товар надійшов вже до названого (кінцевого) місця призначення в Україну, що відповідає умовам поставки CPT Kharkiv, Ukraine.

Дані CMR № 4544 від 21.01.2026 року та № 1685 від 21.01.2026 року кореспондуються з усіма іншими наданими документами на підтвердження включення витрат за п.п. 5, 6 ч. 10 ст. 58 МКУ у ціну товару до кінцевого місця призначення - України.

Крім того, прейскуранти (прайс-листи) №WENZHOU20251001/1 від 01.10.2025 року, №WENZHOU20251001/2 від 01.10.2025 року також містять зазначення умови поставки "CPT Харків, Україна". Тобто, вартість товару розраховано із включенням у таку вартість вартості витрат на транспортування/пов`язаних із транспортуванням на умовах поставки CPT Kharkiv, Ukraine, яка, більш того, кореспондується із ціною, що вказана в інвойсах № CNK25-1111 від 11.11.2025 року, №CNK25-1117 від 17.11.2025 року.

Представником позивача також під час розгляду справи повідомлено, що коносаменти № COSU6431877780 від 12.11.2025 року, № COSU6434621550 від 19.11.2025 року містять у собі зазначення "FREIGHT PREPAID" (фрахт з передоплатою), що підтверджує включення витрат на транспортування/пов`язаних із транспортуванням до ціни товару.

Отже, враховуючи викладене вище, суд зазначає, що позивачем документально підтверджено, що витрати на транспортування, витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваного товару, пов`язані з його транспортуванням включено до ціни товару, що кореспондується як з умовою поставки CPT, так і з наданими позивачем документами до названого (кінцевого) місця призначення - України, що свідчить про необґрунтованість та недоведеність доводів митного органу.

Щодо порівняння рівня заявленої митної вартості товару з інформацією, наявною в автоматизованій системі митного оформлення Інспектор, та наявністю у митного органу інформації, що задекларований рівень митної вартості товару нижче, ніж рівень митної вартості на подібні товари, оформлені в митному відношенні іншими митницями ДМСУ раніше, суд зазначає, що інформація в автоматизованій системі митного оформлення та спрацювання ризиків є рекомендацією, обов`язковою до виконання, посадовій особі митного органу більш ретельно опрацювати подані до митного контролю та митного оформлення документи.

Таким чином, у Вінницької митниці виникли підстави для більш детального аналізу умов зовнішньоекономічної операції щодо вирішення складного випадку визначення митної вартості.

Відповідно до ч. 1 ст. 337 МК України перевірка документів та відомостей, які подаються митному органу під час переміщення через митний кордон України, здійснюється візуально, із застосуванням інформаційних технологій (шляхом проведення формато-логічного контролю, контролю співставлення, контролю із застосуванням системи управління ризиками) та в інші способи, передбачені МК України.

Згідно з вимогами п.2 ч .2 ст. 52 МК України декларант зобов`язаний подавати митному органу достовірні відомості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню. Митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів відповідно до ч. 5 ст. 54 МК України має право упевнюватися в достовірності або точності будь - якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості та письмово запитувати у декларанта або уповноваженої ним особи встановлені ст. 53 МК України додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості.

З матеріалів справи вбачається, що позивач надав розширений пакет документів для підтвердження правильності та достовірності визначення ним митної вартості задекларованих товарів.

Судом встановлено, що при прийнятті митницею рішень про коригування митної вартості товару за основу було взято наявну в митниці цінову інформацію, що міститься в ціновій базі Єдиної автоматизованої інформаційної системи (ЄАІС).

Застосування митницею ціни за відомостями спеціалізованої бази даних Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби України суд вважає необґрунтованим, оскільки самі по собі відомості згаданої системи не містять жодних параметрів, об`єктивно необхідних для судження про схожість, подібність, аналогічність чи ідентичність товарів. Потрібні для такого судження характеристики товару можуть бути з`ясовані лише у спосіб порівняння змісту поданих до митного оформлення документів з документами про властивості раніше імпортованого товару.

Аналогічний висновок щодо застосування норм матеріального права, викладений в постанові Верховного Суду від 09.11.2022 у справі № 520/10381/2020.

Щодо неподання декларантом всіх витребуваних додаткових документів, передбачених ч.3 ст. 53 Митного кодексу України.

Системний аналіз правових норм вказує на те, що митні органи мають право витребовувати додаткові документи на підтвердження задекларованої митної вартості у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що є обов`язковою обставиною, з якою закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. Разом з тим витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 Митного кодексу України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд в постанові від 15.10.2024 у справа № 520/6058/24.

Під час розгляду справи зі змісту наявних в матеріалах справи доказів встановлено, що підприємством позивача було надано до митного оформлення необхідний перелік документів, передбачений ч.ч. 1-2 ст. 53 Митного кодексу України.

Однак, як встановлено судом, відповідачем під час винесення спірних у даній справі рішень не було наведено належних обґрунтувань щодо наявності сумніву в числових значеннях наданих документів, що могло б бути підставою для запиту додаткових документів. При цьому, такий запит повинен містити як обґрунтування причин запиту, так і конкретизацію того які саме складові митної вартості не підтверджені або викликали сумніви, в чому саме полягають розбіжності, чи впливають вони на митну вартість, які додаткові документи можуть спростувати ці сумніви.

Як свідчать наявні в матеріалах справи, докази зазначених обґрунтувань митним органом під час листування із декларантом наведено не було, проте наведено у спірних у даній справі рішеннях про коригування митної вартості.

Також, відповідачем не було наведено у оскаржуваних рішеннях ніяких відомостей про характеристики товарів, умови постачання цих товарів або інші комерційні умови (торгова марка, виробник), до ціни яких було скориговано вартість поставлених підприємством позивача товарів.

Відтак, суд приходить до висновку про те, що доводи митного органу стосовно наявності підстав, передбачених ч.3 ст. 53 Митного кодексу України, для витребування від позивача додаткових доказів, визначених приписами п.1 ч.3 ст.53 Митного кодексу України, стосовно спірних у даній справі митних декларацій не знайшли свого підтвердження під час розгляду справи, а подані декларантом до митного органу документи у своїй сукупності підтверджують заявлену товариством митну вартість та її складові частини, не мають розбіжностей, відомості про визначення митної вартості в цих документах є достовірними, базуються на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.

Також у відзиві на позовну заяву відповідач вказує, що джерелом числового значення митної вартості товару №1 у митній декларації № 26UA401060000984U5 є МД від 21.01.2026 №26UA500500001819U7, за якою у максимально наближений час за основним методом оформлено товар "Тканина трикотажна, пофарбована, синтетична, 100% поліестер, в рулоні, ширина 1,5-2,0 м (щільність - 250-300 г/м2) - 40050м2Виробник:Zhejiang Cloth Do Co. Ltd. Країна виробництва: CN" та складає 3,97 USD за кг, а також джерелом числового значення митної вартості товару №1 у митній декларації № 26UA401060001289U3 є МД від 29.01.2026 №26UA401060001122U5, за якою у максимально наближений час за резервним методом оформлено товар "Трикотажне полотно поперечно в`язане, виготовлено з синтетичних волокон 100% поліестер, пофарбована в різні кольори. При виробництві тканини еластомірні і гумові нитки не використовувалися. Пропитки, дублювання та покриття пластмасами, що спостерігаються неозброєним оком, відсутнє. Загальна максимальна і мінімальна ширина 150 (+/-5)см, загальна максимальна і мінімальна ширина (по фону) між пругами 145 (+/-5)см. Поверхнева щільність складає 340 (+/-10) г/м2:Fabric - 34604,00 м. Виробник ZHEJIANG FANTASY INTERNATIONAL TRADE CO., LTD Торговельна марка немає даних. Країна виробництва CN" та складає 3,97 USD за кг.

З цього приводу суд зазначає, що у постановах Верховного Суду від 17.01.2022 у справі №520/2000/19, від 09.11.2022 у справі № 520/10381/2020, від 07.12.2023 у справі № 380/23618/21 викладено правові висновки, які передбачають, що при застосуванні резервного методу крім номера та дати митної декларації має бути зазначена докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні.

Позиція Верховного Суду України при вирішенні спорів про коригування митної вартості товарів полягає у наступному: посилання на використання цінової бази Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби у Рішенні про коригування допускається тільки при визначенні митної вартості відповідно до положень статей 59, 60 та 64 Кодексу з обов`язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, з поясненнями щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо. У випадку визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу (стаття 64 Кодексу) зазначаються докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні. Проте, текст оскарженого рішення про коригування митної вартості не містить жодних відомостей про будь-які характеристики ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, обсяги партій, умов поставки, комерційних умов тощо. Відповідачем зазначено лише номер та дату митних декларацій, які стали джерелом інформації для коригування митної вартості та не зазначено докладної інформації, та джерел, які використовувалися контролюючим органом, при її визначенні, а саме ним не було зазначено митна вартість якого товару бралася за основу, торгова марка, фактурна вартість, країна експорту цього товару, час експорту в Україну, виробник, маршрут транспортування товару та інші комерційні умови поставки..

Судом установлено, що у спірному рішенні відповідач обмежився лише посиланням на номер, дату митної декларації та вагу поставленого за такою декларацією товару, яка була взята за основу для коригування митної вартості оцінюваних товарів та країну походження товару, не навівши при цьому жодних пояснень зроблених коригувань, зокрема, не зазначивши умови поставки, торгову марку, фактурну вартість, країну експорту цього товару в Україну, виробника, маршрут транспортування товару та інші комерційні умови поставки.

При цьому, оскільки відповідачем не надано жодних доводів та доказів стосовно подібності вказаних товарів, то зазначене свідчить про необґрунтованість вказаних доводів відповідача.

Водночас, розбіжність між рівнем заявленої декларантом митної вартості товару та рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких вже здійснено, може бути лише підставою для сумніву у правильності визначення митної вартості, проте не є достатньою підставою для висновку про недостовірність даних щодо заявленої декларантом митної вартості та, як наслідок, коригування митної вартості за другорядними методами.

Правилами заповнення рішення про коригування митної вартості товарів (затверджені наказом Міністерства фінансів України №598 від 24.05.2012 р., зареєстрований в Міністерстві юстиції України 01.06.2012р. за №883/21195; далі за текстом - Правила №598), оскільки у графі 33 рішення про коригування митної вартості "Обставини прийняття Рішення та джерела інформації, що використовувалися митним органом для визначення митної вартості" зазначаються причини, через які митна вартість імпортованих товарів не може бути визначена за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції), у тому числі: неподання основних документів, які підтверджують відомості про заявлену митну вартість товарів (згідно з переліком та відповідно до умов, наведених у статті 53 Кодексу); невірно проведений розрахунок митної вартості; невідповідність обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 розділу III Кодексу; надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Зазначається послідовність застосування методів визначення митної вартості та причин, через які не був застосований кожний з методів, що передує методу, обраному митним органом.

У графі також вказується про проведення процедури консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору методів визначення митної вартості товарів відповідно до вимог статей 59 - 61 Кодексу. Результати проведеної консультації, а також причини, через які не можуть бути застосовані методи визначення митної вартості товарів за ціною договору щодо ідентичних, подібних (аналогічних) товарів (наприклад, відсутня інформація щодо вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів), фіксуються у графі.

У випадку визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу (стаття 64 Кодексу) зазначаються докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні.

Враховуючи вищевикладене, суд зазначає, що зі змісту оскаржуваних у даній справі рішень про коригування митної вартості товарів вбачається, що останні не містять жодних відомостей про будь-які характеристики ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, обсяги партій, умов поставки, комерційних умов тощо. Так, відповідачем не в повному обсязі вказано інформацію про товар із митної декларації, яка стала джерелом інформації для коригування митної вартості, що свідчить про помилковість зазначених доводів відповідача.

Зазначена позиція суду відповідає висновкам Верховного Суду, викладеним у постановах від 21.12.2018 р. по справі №815/1670/17, від 25.02.2021 у справі №810/3295/17.

Відтак, враховуючи вищевикладене, суд зазначає, що відповідачем не надано до суду належних та достатніх доказів правомірності прийнятих рішень про коригування митної вартості товарів № UA401060/2026/000007/2 від 27.01.2026 року та № UA401060/2026/000008/2 від 02.02.2026 року.

Стосовно позовних вимог позивача щодо визнання протиправними та скасування карток відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA401060/2026/000014 від 27.01.2026 року та № UA401060/2026/000017 від 02.02.2026 року суд зазначає, що оскільки саме прийняття відповідачем оскаржуваних рішень про коригування митної вартості слугувало підставою для видання у кожному випадку картки відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, то визнання рішень про коригування митної вартості протиправними та їх скасування є підставою для визнання протиправними та скасування сформованих Харківською митницею карток відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення.

Відповідно до позиції Верховного Суду, викладеної у постанові від 17.05.2022 року у справі № 809/506/17, об`єднання цих вимог є належним способом захисту порушених прав позивача.

Таким чином, позовні вимоги в цій частині також є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до вимог ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З урахуванням встановлених обставин, суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог Приватного підприємства "Національні традиції".

Усі інші аргументи сторін вивчені судом, однак є такими, що не потребують детального аналізу у судовому рішенні, оскільки вищенаведених висновків суду не спростовують.

Розподіл судових витрат здійснити в порядку ст. 139 КАС України.

Представником позивача разом із позовними вимогами було заявлено клопотання про стягнення на користь позивача судових витрат на професійну правничу допомогу у сумі 121000,00 грн.

Представником відповідача у поданому до суду відзиві на позов вказано на необґрунтованість та недоведеність вказаної позивачем суми витрат на професійну правничу допомогу.

Надаючи оцінку вказаному клопотанню представника позивача, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Згідно із ч.7 ст.139 КАС України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Отже, суд зазначає, що положеннями ч.1 ст.132 КАС України, передбачено, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до положень ст.134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У ч. 7 ст. 134 КАС України вказано, що обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Виходячи з положень частини 9 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує чи пов`язані такі витрати з розглядом справи.

У пункті 3.2 рішення Конституційного Суду України від 30 вересня 2009 року №23-рп/2009 зазначено, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах тощо. Вибір форми та суб`єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати. Право на правову допомогу - це гарантована державою можливість кожної особи отримати таку допомогу в обсязі та формах, визначених нею, незалежно від характеру правовідносин особи з іншими суб`єктами права.

При визначенні суми відшкодування суд повинен виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Так у справі "Схід/Захід Альянс Лімітед" проти України" (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (п. 268).

У пункті 269 Рішення у цій справі Суд зазначив, що угода, за якою клієнт адвоката погоджується сплатити в якості гонорару певний відсоток від суми, яку присудить позивачу суд - у разі якщо така сума буде присуджена та внаслідок якої виникають зобов`язання виключно між адвокатом та його клієнтом, не може бути обов`язковою для Суду, який повинен оцінити рівень судових та інших витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою (див. вищезазначене рішення щодо справедливої сатисфакції у справі Іатрідіс проти Греції (Iatridis v. Greece), п. 55 з подальшими посиланнями).

Тобто питання розподілу судових витрат пов`язане із суддівським розсудом (дискреційні повноваження).

Зазначені висновки викладено в постановах Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі № 826/1216/16 та в постановах Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 17 вересня 2019 року у справі №810/3806/18, від 31 березня 2020 року у справі №726/549/19.

Відповідно до правової позиції Верховного Суду, викладеної в постанові від 02.09.2020 у справі № 826/4959/16, вирішенню питання про розподіл судових витрат передує врахування судом, зокрема, обґрунтованості та пропорційності розміру таких витрат до предмета спору, значення справи для сторін. При цьому, принципи обґрунтованості та пропорційності розміру таких витрат до предмета спору повинні розглядатися у тому числі через призму принципу співмірності, який, як вже було зазначено вище, включає у себе такі критерії: складність справи та виконаних робіт (наданих послуг); час, витрачений на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсяг наданих послуг та виконаних робіт; ціна позову та (або) значення справи для сторони.

Окрім того, відповідно до правової позиції Верховного Суду, яка викладена в постанові від 01.09.2020 у справі № 640/6209/19, вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, повинен бути співрозмірним з ціною позову, тобто не має бути явно завищеним порівняно з ціною позову. Також, судом мають бути враховані критерії об`єктивного визначення розміру суми послуг адвоката. У зв`язку з цим суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

Не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність.

Такі висновки викладено у постановах Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі № 904/4507/18, від 16 листопада 2022 року у справі № 922/1964/21.

Як убачається із матеріалів справи, позивачем на підтвердження витрат з оплати професійної правничої допомоги надано до матеріалів справи копії договору про надання правової допомоги № б/н від 13.02.2026, додаткової угоди №1 до договору про надання правової допомоги від 13.02.2026, додаткової угоди №2 до договору про надання правової допомоги від 13.02.2026, ордер на надання правничої допомоги від 19.02.2026 року серії АХ №1327822, платіжної інструкції від 19.02.2026 №293014 про сплату позивачем адвокатському бюро 121000,00 грн за надання правової допомоги.

Суд враховує, що представником позивача не надано суду доказів, з яких можливо було б встановити розмір вартості погодинної оплати його роботи, який є обов`язковим та необхідним для визначення розміру витрат на правничу допомогу, а також не надано акт виконаних робіт.

У відзиві по позовну заяву відповідач вказує, що такий розмір витрат на правничу допомогу є необґрунтованим і явно завищеним, оскільки розгляд справи здійснюється у спрощеному позовному провадженні без повідомлення (виклику) сторін, справа є незначної складності.

Верховний Суд у постанові від 26.06.2019 у справі №200/14113/18-а звернув увагу на те, що суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.

При визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченого адвокатом часу, об`єму наданих послуг, ціни позову та (або) значенню справи.

Виходячи з вищеописаних обставин справи, суд, оцінивши надані представником позивача докази у їх сукупності, враховуючи принципи обґрунтованості, співмірності й пропорційності судових витрат, дійшов висновку про задоволення заяви представника позивача та стягнення витрат на професійну правничу допомогу в цій справі в розмірі 10000,00 грн.

Щодо витрат зі сплати судового збору, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч.1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Суд вважає за необхідне стягнути на користь позивача судовий збір за рахунок бюджетних асигнувань Вінницької митниці.

Керуючись ст. ст. 2, 6-10, 13, 14, 77, 139, 242-246, 250, 255, 257-262, 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов Приватного підприємства "Національні традиції" (вул. Морозова, буд. 7, м. Харків, 61036, код ЄДРПОУ 39220630) до Вінницької митниці (вул. Лебединського, буд. 17, м. Вінниця, Вінницький р-н, Вінницька обл., 21034, код ЄДРПОУ 43997544) про визнання протиправними та скасування рішень, карток відмови - задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів № UA401060/2026/000007/2 від 27.01.2026 року та картку відмови № UA401060/2026/000014 від 27.01.2026 року.

Визнати протиправними та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів № UA401060/2026/000008/2 від 02.02.2026 року та картку відмови № UA401060/2026/000017 від 02.02.2026 року.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Вінницької митниці (вул. Лебединського, буд. 17, м. Вінниця, Вінницький р-н, Вінницька обл., 21034, код ЄДРПОУ 43997544) на користь Приватного підприємства "Національні традиції" (вул. Морозова, буд. 7, м. Харків, 61036, код ЄДРПОУ 39220630) сплачений судовий збір у сумі 14479 (чотирнадцять тисяч чотириста сімдесят дев`ять) грн 68 коп. та витрати на професійну правничу допомогу в сумі 10000 (десять тисяч) грн 00 коп.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя Мороко А.С.