Рішення № 140114522, 28.09.2026, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61700, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м.Харків

28 вересня 2026 року №520/26992/26

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Смагар С.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 (адреса АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (адреса 61022, Харківська область, м. Харків, майдан Свободи, буд. 5, Держпром, 3 під`їзд, 2 поверх, ЄДРПОУ 14099344) про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, в якому просить: визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області щодо відмови у проведенні перерахунку пенсії позивачу з 01.07.2026 на підставі довідки про розмір грошового забезпечення, виданої Північно-Східним міжрегіональним управлінням з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції; зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області перерахувати пенсію позивачу на підставі довідки № 22-152/4.2/4.2.5./11-25 від 26.08.2025 про розмір грошового забезпечення, виданої Північно-Східним міжрегіональним управлінням з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції.

Ухвалою суду від 01 вересня 2026 року відкрито провадження в адміністративній справі № 520/26992/26, розгляд справи вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні). Цією ж ухвалою у відповідача витребувано копію пенсійної справи № 2006008498, рішення про призначення пенсії та про всі її перерахунки з підставами і датами, відомості про довідки про розмір грошового забезпечення, що надходили до відповідача, копію звернення позивача, що надійшло 01.07.2026, з матеріалами його розгляду, копію листа від 28.07.2026 № 49522-46171/Л-03/8-2000/26 з доказами направлення, розрахунок пенсії з урахуванням грошового забезпечення за довідкою від 26.08.2025 і розрахунок фактично виплачуваної пенсії, а також відомості про виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 22.07.2025 у справі № 520/7571/25.

Згідно з нормами частини третьої статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України у справах, визначених частиною першою цієї статті, заявами по суті справи є позов та відзив.

Позивач в обґрунтування позовних вимог зазначає, що є отримувачем пенсії за вислугу років, призначеної за Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб»; на виконання рішення суду уповноважений орган виготовив і надіслав відповідачу довідку про розмір грошового забезпечення станом на 01 січня 2023 року, проте відповідач перерахунок пенсії на підставі цієї довідки не провів. Позивач наполягає, що у зв`язку із зростанням прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2023 року, у нього виникло право на перерахунок пенсії з 01 лютого 2023 року, а відповідач цього обов`язку не виконав. Посилається на статті 10, 43, 51, 63 Закону України № 2262-XII, Порядок проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 13 лютого 2008 року № 45, постанову Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704, а також на постанови Верховного Суду від 02.08.2022 у справі № 440/6017/21, від 31.08.2022 у справі № 120/8603/21-а, від 12.09.2022 у справі № 500/1813/21, від 14.09.2022 у справі № 500/1886/21 і від 22.09.2022 у справі № 500/3840/21.

Відповідач подав відзив на позовну заяву (зареєстрований 10.09.2026 за № 2000-1002-8/154178), у якому проти позову заперечив і просив відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі. Доводи відповідача полягають у такому: позивач перебуває на обліку як отримувач пенсії за вислугу років у розмірі 50 відсотків грошового забезпечення; відповідно до статті 63 Закону № 2262-XII усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв`язку з підвищенням грошового забезпечення на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України; згідно з пунктом 5 Порядку № 45 у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 № 103 під час перерахунку пенсій використовуються такі види грошового забезпечення, як посадовий оклад, оклад за військовим (спеціальним) званням та відсоткова надбавка за вислугу років на момент виникнення права на перерахунок пенсії за відповідною або аналогічною посадою та військовим (спеціальним) званням; у постанові Верховного Суду України від 25.11.2014 зазначено, що за змістом пункту 24 Порядку органи Пенсійного фонду України не наділені повноваженнями самостійно визначати розмір пенсії, а здійснюють її нарахування на підставі наданих їм іншими органами довідок, аналогічну позицію викладено у постанові Верховного Суду від 19.07.2019 у справі № 640/17250/16-а; у зразковій справі № 240/6263/18 Верховний Суд вказав, що перерахунок пенсії здійснюється з урахуванням трьох складових оновленого грошового забезпечення і врахування інших видів грошового забезпечення постановою не передбачено; постановою Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 240/6263/18 такий підхід визнано не дискримінаційним; після внесення Законом України від 06.12.2016 № 1774-VIII змін до частини четвертої статті 63 Закону № 2262-XII підставою для перерахунку пенсії є рішення Кабінету Міністрів України, який за наявності фінансових можливостей держави визначає підстави перерахунку, і ці зміни неконституційними не визнавалися; відповідач керувався лише тими показниками грошового забезпечення, які були надані уповноваженим органом, і прав позивача не порушив; підстав для проведення перерахунку пенсії з 01.02.2023 на підставі нової довідки про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2023 немає.

Витребуваних ухвалою суду від 01 вересня 2026 року доказів відповідач разом з відзивом не надав.

Суд, розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, встановив.

ОСОБА_1 є отримувачем пенсії за вислугу років, призначеної на умовах Закону України від 09 квітня 1992 року № 2262-XII «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі - Закон № 2262-XII), у розмірі 50 відсотків відповідних сум грошового забезпечення. Пенсію призначено з 25.01.2011 згідно з протоколом за пенсійною справою № 2006008498. Останнє місце служби - начальник чергової варти відділу охорони Темнівської ВК УДДУПВП у Харківській області (№100), спеціальне звання - старший прапорщик внутрішньої служби.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 22 липня 2025 року у справі № 520/7571/25 Північно-Східне міжрегіональне управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції зобов`язано підготувати та надати до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області оновлену довідку про розмір грошового забезпечення за посадою ОСОБА_1 станом на 01.01.2023 для здійснення обчислення та перерахунку пенсії з 01.02.2023.

На виконання цього судового рішення Північно-Східне міжрегіональне управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції видало довідку від 26.08.2025 № 22-152/4.2/4.2.5./11-25 про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсії ОСОБА_1 , обчисленого відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 станом на 01 січня 2023 року за посадою «начальник чергової варти відділу охорони Темнівської ВК УДДУПВП у Харківській області (№100)» і спеціальним званням «старший прапорщик внутрішньої служби». Згідно з довідкою посадовий оклад становить 4 830,00 грн, оклад за спеціальним званням внутрішньої служби - 1 560,00 грн, надбавка за вислугу років (40 відсотків) - 2 556,00 грн, надбавка за особливості проходження служби (43,7 відсотка) - 3 909,40 грн, премія (98,9 відсотка) - 4 776,87 грн, усього - 17 632,27 грн.

Листом Північно-Східного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції від 26.06.2026 № 22-5830/4.2/4.2.5./1/57-26 підтверджено, що на виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 22.07.2025 у справі № 520/7571/25 міжрегіональним управлінням 26 серпня 2025 року за вихідним реєстраційним номером 22-158/4.2/4.2.5/9-25 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області була направлена довідка про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 01.01.2023, що враховується для перерахунку пенсії.

Отже, довідку про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2023 уповноважений орган направив відповідачу 26 серпня 2025 року. Факт отримання цієї довідки відповідач не заперечує, а відомостей про дату її надходження, витребуваних ухвалою суду від 01 вересня 2026 року, не надав. Перерахунок пенсії на підставі цієї довідки відповідач не провів.

01 липня 2026 року позивач звернувся до відповідача із заявою (вхідний № 46171/Л-2000-26) про перерахунок пенсії на підставі зазначеної довідки.

Листом від 28.07.2026 № 49522-46171/Л-03/8-2000/26 відповідач у проведенні перерахунку відмовив. Підставу відмови відповідач підтвердив у відзиві на позовну заяву, зазначивши, що підстави для проведення перерахунку пенсії з 01.02.2023 на підставі нової довідки про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2023, яка виготовлена Північно-Східним міжрегіональним управлінням з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції від 26.08.2025 № 22-152/4.2/4.2.5/11-25, відсутні.

Не погодившись із відмовою, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Згідно із частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Наведена норма означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.

Пенсійне забезпечення осіб, звільнених зі служби у Державній кримінально-виконавчій службі України, регулюється Законом № 2262-XII як спеціальним законом.

Відповідно до частини четвертої статті 63 Закону № 2262-XII усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв`язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.

Кабінет Міністрів України постановою від 13.02.2008 № 45 «Про затвердження Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», та внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.1992 № 393» затвердив Порядок № 45 (далі - Порядок № 45).

Пунктом 1 Порядку № 45 передбачено, що пенсії, призначені відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», у зв`язку із підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію згідно із Законом, перераховуються на умовах та в розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України.

Так, пунктами 2, 3 Порядку № 45 визначено, що Пенсійний фонд України після прийняття Кабінетом Міністрів України рішення щодо перерахунку пенсій та отримання відповідного повідомлення від Мінсоцполітики повідомляє своїм головним управлінням в Автономній Республіці Крим, областях, мм. Києві та Севастополі про підстави для проведення перерахунку пенсій та про необхідність підготовки списків осіб, пенсії яких підлягають перерахунку, та надсилає відповідну інформацію державним органам. Головні управління Пенсійного фонду України у десятиденний строк з моменту надходження зазначеного повідомлення складають списки за формою згідно з додатком 1 та подають їх органам, які уповноважені рішеннями керівників державних органів видавати довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії. На підставі списків уповноважені органи готують довідки про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій, для кожної особи, зазначеної в списку, за формою згідно з додатками 2 і 3 та у місячний строк подають їх головним управлінням Пенсійного фонду України. Довідки видаються державним органом, з якого особи були звільнені із служби, якщо інше не передбачено цим Порядком.

Таким чином, перерахунок пенсії позивача може бути здійснений відповідачем виключно на підставі довідки уповноваженого органу про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсії. Наведене прямо випливає з пунктів 2 і 3 Порядку № 45.

30 серпня 2017 року Кабінетом Міністрів України прийнято постанову № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», яка набирає чинності з 1 березня 2018 року, про що вказано у самій постанові (далі - Постанова КМУ № 704). Постановою КМУ № 704 підвищено грошове забезпечення військовослужбовців Збройних Сил, Національної гвардії, Державної прикордонної служби, Державної спеціальної служби транспорту, Управління державної охорони, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки та інших розвідувальних органів, органів і підрозділів цивільного захисту, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації, Державної кримінально-виконавчої служби та деяких інших категорій військовослужбовців.

В свою чергу, пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» від 21.02.2018 № 103 постановлено перерахувати пенсії, призначені згідно із Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» до 1 березня 2018 року, з урахуванням розміру окладу за посадою, військовим (спеціальним) званням, відсоткової надбавки за вислугу років за відповідною або аналогічною посадою, яку особа займала на дату звільнення із служби, що визначені станом на 1 березня 2018 року відповідно до Постанови КМУ № 704. Виплату перерахованих відповідно до пункту 1 цієї постанови підвищених пенсій проводити з 1 січня 2018 року (пункт 2 постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 № 103).

В даному ж випадку рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 грудня 2018 року у справі № 826/3858/18, залишеним без змін судом апеляційної інстанції 5 березня 2019 року, визнано протиправними та нечинними пункти 1, 2 постанови Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року № 103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» та зміни до пункту 5 і додатка 2 Порядку № 45. Крім того, пункти 1-3 постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 № 103 виключено на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 24.12.2019 № 1088.

Пунктом 4 Постанови КМУ № 704 у первісній редакції передбачалося, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14. Пунктом 6 постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 № 103 пункт 4 Постанови КМУ № 704 було викладено в редакції, за якою зазначені оклади визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року, на відповідний тарифний коефіцієнт.

Судовим рішенням від 29.01.2020 у справі № 826/6453/18 визнано протиправним та скасовано пункт 6 постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 № 103. Отже, у період з 29.01.2020 як календарної дати набрання законної сили зазначеним судовим рішенням до 20.05.2023 як календарної дати набрання чинності постановою Кабінету Міністрів України від 12.05.2023 № 481 пункт 4 Постанови КМУ № 704 діяв у первісній редакції, тобто обчислення грошового забезпечення передбачалось із використанням прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року.

Абзацом 4 статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» від 03.11.2022 № 2710-IX прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2023 року встановлено у розмірі 2684,00 грн, тоді як абзацом 4 статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» від 02.12.2021 № 1928-IX прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2022 року було встановлено у розмірі 2481,00 грн. Таким чином, з 01.01.2023 відбулася зміна (збільшення) розмірів посадового окладу та окладу за військовим (спеціальним) званням відповідних категорій військовослужбовців, які обчислюються за пунктом 4 Постанови КМУ № 704, а отже - зміна розміру грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій.

Станом на 01 січня 2023 року, тобто на дату, на яку складено довідку від 26.08.2025 № 22-152/4.2/4.2.5./11-25, застосовувалася саме ця редакція пункту 4 Постанови КМУ № 704. Правильність цієї довідки, повноваження органу на її видачу, її форму та наведені в ній розміри складових грошового забезпечення відповідач не оспорював.

Частиною другою статті 51 Закону № 2262-XII передбачено, що перерахунок пенсій, призначених особам з числа військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової служби) рядового, сержантського, старшинського та офіцерського складу, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей, провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув права на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців.

Зазначена зміна (збільшення) розміру грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, що відбулася з 01.01.2023, у розумінні частини другої статті 51 Закону № 2262-XII є обставиною, що тягне за собою зміну розміру пенсії позивача, призначеної на підставі цього Закону. Отже, право позивача на перерахунок пенсії у зв`язку зі зміною розміру грошового забезпечення станом на 01.01.2023 виникло з 01.02.2023 - з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали ці обставини.

Наведене узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у пункті 56 постанови від 22.11.2024 у справі № 380/9113/23, згідно з якою зростання прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України» на відповідний рік, є підставою для перерахунку пенсій, призначених згідно із Законом № 2262-XII, виходячи з розміру складових, розрахованих згідно з Постановою КМУ № 704 у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону № 2262-XII на підставі оновленої довідки про розміри грошового забезпечення, а також у пункті 62 постанови від 02.08.2022 у справі № 440/6017/21, згідно з яким через зростання прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, у осіб з числа військовослужбовців виникло право на отримання довідки про розміри грошового забезпечення для перерахунку пенсії за формою, що передбачена додатком 2 до Порядку № 45, з урахуванням оновлених даних про розмір посадового окладу та окладу за військовим (спеціальним) званням, які визначаються шляхом застосування пункту 4 постанови № 704 із використанням для їх визначення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (через його збільшення на відповідний рік).

Довідку про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2023 уповноважений орган направив відповідачу 26 серпня 2025 року, факт її отримання відповідач не заперечує і у відзиві посилається на неї як на нову довідку. Проте перерахунок пенсії позивача на її підставі не проведено ні з власної ініціативи відповідача, ні після звернення позивача 01 липня 2026 року.

Надаючи оцінку доводам відповідача, наведеним у відзиві на позовну заяву, суд зазначає таке.

Щодо посилання відповідача на постанову Верховного Суду України від 25.11.2014, за змістом якої органи Пенсійного фонду України не наділені повноваженнями самостійно визначати розмір пенсії, а здійснюють її нарахування на підставі наданих іншими органами довідок про розмір грошового забезпечення, суд зазначає, що наведений висновок підтверджує саме позицію позивача. Розмір пенсійних виплат залежить від розміру складових грошового забезпечення, зазначених у довідці, а відтак відповідач, не будучи наділеним повноваженнями самостійно визначати розмір пенсії, зобов`язаний провести перерахунок виходячи з усіх складових грошового забезпечення, зазначених у наданій уповноваженим органом довідці, і не вправі ані відібрати з них окремі складові, ані відмовити у перерахунку взагалі. Аналогічно суд оцінює і довід відповідача про те, що Головне управління керувалося лише тими показниками грошового забезпечення, які були надані уповноваженим органом: у цій справі уповноважений орган надав відповідачу довідку, проте відповідач показниками, наведеними у цій довідці, не керувався і перерахунок за нею не провів.

Щодо посилання відповідача на пункт 5 Порядку № 45 в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 № 103, за якою під час перерахунку пенсій використовуються лише посадовий оклад, оклад за військовим (спеціальним) званням та відсоткова надбавка за вислугу років, суд зазначає, що рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 грудня 2018 року у справі № 826/3858/18, залишеним без змін судом апеляційної інстанції 5 березня 2019 року, визнано протиправними та нечинними, зокрема, зміни до пункту 5 і додатка 2 Порядку № 45. Отже, відповідач обґрунтовує відмову у перерахунку пенсії редакцією норми, яку визнано протиправною та нечинною в судовому порядку, а тому наведений довід відповідача суд відхиляє.

Щодо посилання відповідача на рішення Верховного Суду від 13 березня 2019 року у зразковій справі № 240/6263/18 та на постанову Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у цій справі суд зазначає, що викладені у зазначених судових рішеннях висновки сформульовані щодо правовідносин з перерахунку пенсій, який проводився з 1 березня 2018 року на підставі пунктів 1 і 2 постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 № 103 із урахуванням трьох складових грошового забезпечення, визначених станом на 1 березня 2018 року. Водночас пункти 1-3 постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 № 103 виключено на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 24.12.2019 № 1088, а зміни до пункту 5 і додатка 2 Порядку № 45 визнано протиправними та нечинними. У цій справі спірні правовідносини стосуються перерахунку пенсії за довідкою про розмір грошового забезпечення станом на 01 січня 2023 року, тобто за період, коли норми, застосовані у зразковій справі № 240/6263/18, вже не діяли. Отже, правовідносини у справі № 240/6263/18 і спірні правовідносини у цій справі не є подібними, а наведені відповідачем висновки до спірних правовідносин не застосовуються.

Крім того, суд зауважує, що перелік складових грошового забезпечення, які враховуються для обчислення пенсії, визначає не орган Пенсійного фонду України, а уповноважений орган, який видає довідку про розмір грошового забезпечення. Довідка від 26.08.2025 № 22-152/4.2/4.2.5./11-25 містить вичерпний перелік складових грошового забезпечення та їх розміри, і саме з цих складових відповідач зобов`язаний виходити при перерахунку пенсії.

Щодо доводу відповідача про те, що після внесення Законом України від 06.12.2016 № 1774-VIII змін до частини четвертої статті 63 Закону № 2262-XII підставою для перерахунку пенсії є рішення Кабінету Міністрів України, суд зазначає таке. Наведена норма встановлює, що усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку, і покладає на Кабінет Міністрів України визначення умов, порядку та розмірів такого перерахунку. Обов`язок провести перерахунок установлений саме законом, а Кабінет Міністрів України визначає механізм його реалізації. Відсутність окремого акта Кабінету Міністрів України щодо перерахунку пенсій за конкретний рік не зупиняє дію закону і не позбавляє особу набутого права, а невиконання Кабінетом Міністрів України обов`язку врегулювати порядок реалізації права не може мати наслідком позбавлення особи самого права.

До того ж механізм визначення розміру грошового забезпечення, що враховується для обчислення пенсії, у спірні періоди був визначений. Скасування пункту 6 постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 № 103 не створило прогалини у правовому регулюванні, а відновило дію пункту 4 Постанови КМУ № 704 у первісній редакції, за якою розміри посадових окладів та окладів за військовими (спеціальними) званнями визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт. Такий висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13 березня 2025 року у справі № 400/6254/24.

Щодо доводу відповідача про те, що зміни до Закону № 2262-XII неконституційними у встановленому порядку не визнавалися, є чинними та підлягають застосуванню, суд зазначає, що конституційність частини четвертої статті 63 Закону № 2262-XII предметом розгляду у цій справі не є, і суд застосовує зазначену норму як чинну. Спір у цій справі виник не з приводу конституційності наведеної норми, а з приводу відмови відповідача провести перерахунок пенсії за довідкою про розмір грошового забезпечення, складеною уповноваженим органом на виконання судового рішення, що набрало законної сили.

Частиною третьою статті 51 Закону № 2262-XII встановлено, що перерахунок пенсій у зв`язку із зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на такий перерахунок згідно з цим Законом, або у зв`язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством, не проведений з вини органів Пенсійного фонду України та/або державних органів, які видають довідки для перерахунку пенсії, провадиться з дати виникнення права на нього без обмеження строком. Відповідно до пункту 4 Порядку № 45 перерахунок пенсії здійснюється на момент виникнення такого права і проводиться у строки, передбачені частинами другою і третьою статті 51 Закону.

Довідка про розмір грошового забезпечення позивача станом на 01 січня 2023 року була складена Північно-Східним міжрегіональним управлінням з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції лише 26.08.2025 та лише на виконання судового рішення від 22.07.2025 у справі № 520/7571/25. Оскільки перерахунок пенсії позивача може бути здійснений відповідачем виключно на підставі довідки уповноваженого органу, ненадання такої довідки станом на 01.01.2023 у визначені Порядком № 45 строки унеможливило проведення перерахунку пенсії позивача у належному розмірі з 01.02.2023. Отже, перерахунок пенсії позивача з 01.02.2023 не був проведений з вини державного органу, який видає довідки для перерахунку пенсії, а після направлення довідки відповідачу 26 серпня 2025 року - з вини органу Пенсійного фонду України, який перерахунку не провів, а тому за частиною третьою статті 51 Закону № 2262-XII такий перерахунок провадиться з дати виникнення права на нього - з 01.02.2023 - без обмеження строком. Правило другого речення частини другої статті 51 Закону № 2262-XII, за яким різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено не більш як за 12 місяців, до спірних правовідносин не застосовується, оскільки частина третя цієї ж статті для випадку, коли перерахунок не проведений з наведених у ній причин, встановлює спеціальне правило про його проведення з дати виникнення права на нього без обмеження строком. Наведений висновок зроблено виключно для цілей застосування частини третьої статті 51 Закону № 2262-XII у спірних правовідносинах між позивачем і відповідачем; питання про права, свободи, інтереси чи обов`язки Північно-Східного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції, яке учасником цієї справи не є, цим рішенням не вирішується і жодних обов`язків на зазначений орган не покладається.

Дату 01.02.2023 позивач наводить в обґрунтування позову, і саме у перерахунку з 01.02.2023 відповідач відмовив, що прямо зазначено у відзиві. Зазначена у першій позовній вимозі дата 01.07.2026 є датою звернення позивача до відповідача, а не датою виникнення права на перерахунок.

Таким чином, відмова відповідача у проведенні перерахунку пенсії позивача на підставі довідки про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсії, від 26.08.2025 № 22-152/4.2/4.2.5./11-25, виданої Північно-Східним міжрегіональним управлінням з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції, є протиправною, а належним способом захисту права позивача є зобов`язання відповідача провести такий перерахунок з 01 лютого 2023 року, виходячи з усіх складових грошового забезпечення, зазначених у довідці, з урахуванням раніше виплачених сум.

Завданням адміністративного судочинства відповідно до положень статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно з нормами частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Решта доводів та аргументів сторін не спростовують наведених висновків суду та не мають вирішального значення для вирішення спору по суті.

Ухвалюючи рішення, суд керується статтею 246 КАС України, статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, практикою Європейського суду з прав людини та Висновком №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів (пункт 41) щодо якості судових рішень.

Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний із належним здійсненням правосуддя, у рішенні судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (параграф 58 рішення у справі Серявін та інші проти України).

Пунктом 41 Висновку № 11(2008) Консультативної ради європейських суддів зазначено, що обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Наведене дає підстави для висновку, що доводи сторін у кожній справі повинні оцінюватись судами на предмет їх відповідності критеріям конкретності, доречності та важливості у рамках відповідних правовідносин з метою належного обґрунтування позиції суду. Відтак, решта доводів та аргументів сторін, що наведена у заявах по суті справи, не потребує окремої оцінки суду, оскільки зроблених судом висновків не спростовують.

Частинами першою, другою статті 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Відповідно до положень статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Обов`язок доказування правомірності відмови покладено на відповідача, який витребуваних судом доказів - пенсійної справи, рішень про перерахунки, розрахунків пенсії - не надав, а тому правомірності своїх дій не довів.

Всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд доходить висновку, що позов належить задовольнити повністю.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд керується частиною першою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, за якою при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі. Позивачем сплачено судовий збір у розмірі 1064,96 грн, що підтверджується квитанцією про сплату від 12 серпня 2026 року № 1432-7391-5666-4416, а тому сплачений судовий збір підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись статтями 2-17, 19-20, 42-47, 55-60, 72-78, 90, 94-99, 122, 124-125, 132, 139, 143, 159-165, 168, 169, 171, 173, 192-196, 224, 225-228, 229-230, 241, 243, 245, 246, 250, 255, 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 (адреса АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (адреса 61022, Харківська область, м. Харків, майдан Свободи, буд. 5, Держпром, 3 під`їзд, 2 поверх, ЄДРПОУ 14099344) про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії задовольнити повністю.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (адреса 61022, Харківська область, м. Харків, майдан Свободи, буд. 5, Держпром, 3 під`їзд, 2 поверх, ЄДРПОУ 14099344) щодо відмови ОСОБА_1 (адреса АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) у проведенні перерахунку пенсії на підставі довідки про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсії, від 26.08.2025 № 22-152/4.2/4.2.5./11-25, виданої Північно-Східним міжрегіональним управлінням з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області (адреса 61022, Харківська область, м. Харків, майдан Свободи, буд. 5, Держпром, 3 під`їзд, 2 поверх, ЄДРПОУ 14099344) провести ОСОБА_1 (адреса АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) перерахунок пенсії з 01 лютого 2023 року на підставі довідки про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсії, від 26.08.2025 № 22-152/4.2/4.2.5./11-25, виданої Північно-Східним міжрегіональним управлінням з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції, станом на 01 січня 2023 року, виходячи з усіх складових грошового забезпечення, зазначених у довідці, з урахуванням раніше виплачених сум.

Стягнути на користь ОСОБА_1 (адреса АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (адреса 61022, Харківська область, м. Харків, майдан Свободи, буд. 5, Держпром, 3 під`їзд, 2 поверх, ЄДРПОУ 14099344) сплачений судовий збір у розмірі 1064 (одна тисяча шістдесят чотири) грн 96 коп.

Рішення ухвалене та повне судове рішення складено 28 вересня 2026 року.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення (ухвалу) суду або якщо розгляд справи здійснювався в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається до Другого апеляційного адміністративного суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя С.В. Смагар