Рішення № 140114019, 28.09.2026, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61700, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

28 вересня 2026 року № 520/22426/25

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Мороко А.С., розгляну ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) до Головного управління ДПС у Харківській області (вул. Григорія Сковороди, буд. 46, м. Харків, Харківська обл., Харківський р-н, 61057, код ЄДРПОУ 43983495) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-

ВСТАНОВИВ:

До Харківського окружного адміністративного суду звернувся позивач, ОСОБА_1 , з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Харківській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, в якому просить суд:

- визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Харківській області № 1607583-2405-2033-UA63120270000028556 від 26.06.2024 за 2022 рік на суму 1292,42 гривень; № 1527408-2405-2030- UA63120270000028556 від 15.07.2025 за 2023 рік на суму 1998,28 гривень; № 1527410-2405-2030- UA63120270000028556 від 15.07.2025 за 2023 рік на суму 1998,28 гривень; № 0723534-2405-2030 від 12.06.2025 за 2024 рік на суму 2117,57 гривень; № 0723533-2405-2030 від 12.06.2025 за 2024 рік на суму 2117,57 гривень про сплату ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) податку на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки щодо об`єкту: нежитлова будівля площею 238,60 кв. м. за адресою: АДРЕСА_2 .

В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що відповідачем протиправно винесені податкові повідомлення-рішення, оскільки податкові повідомлення-рішення контролюючим органом винесені за неналежною ставкою у розмірі 1 відсотку від мінімальної заробітної плати, які передбачені для нежитлової будівлі. Вважаючи свої права порушеними позивач звернувся до суду з даним позовом.

Ухвалою суду прийнято адміністративний позов до розгляду та відкрито спрощене провадження в зазначеній справі.

Від представника Головного управління ДПС у Харківській області надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач заперечує проти позову, оскільки вважає, що база оподаткування об`єктів нежитлової нерухомості обчислена позивачу за ставкою податку 1 % від мінімальної заробітної плати за певний податковий період на підставі даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Оскільки в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно щодо спірного об`єкту нерухомості, у графі "тип об`єкта" зазначено - нежитлова будівля, без конкретизації приналежності, тому відповідач вважає відсутніми відомості щодо цільового призначення нежитлової будівлі. Податок нарахований відповідно до рішення 11 сесії Харківської міської ради 7 скликання від 22.02.2017 № 542/17 "Про місцеві податки і збори у місті Харкові" зі змінами та доповненнями, застосована ставка податку 1 відсоток від мінімальної заробітної плати. Крім того, відповідач зазначає, що згідно інформаційних баз даних наявних у податковій службі за адресою: АДРЕСА_2 , знаходиться СТО. Тому, дані обставини підтверджують факт приналежності зазначеної нежитлової будівлі, що є у власності позивача ОСОБА_1 , до будівель торговельних, до яких застосовується ставка податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки у розмірі 1 відсотку від мінімальної заробітної плати. Відповідач вважає, що представником Позивача до суду не було надано належних та достовірних доказів, з яких можливо було класифікувати функціональне призначення нерухомого об`єкту, в зв`язку з чим позовні вимоги є необґрунтованими.

Від представника позивача до суду надійшла відповідь на відзив, в якому позивач вважає доводи відповідача безпідставними та необґрунтованими, оскільки відповідно до технічного паспорту нежитлова будівля, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , є гаражем. Рішенням Харківської міської ради № 542/17 від 22.02.2017 встановлена ставка щодо оподаткування гаражів у розмірі 0,1 % від мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, за 1 кв. м бази оподаткування. Отже, за таких обставин вказана нежитлова будівля підпадає під дію підпункту 4 гаражі пункту 5 Додатку №1 до рішення 11 сесії Харківської міської ради 7 скликання від 22.02.2017 № 542/17 Про місцеві податки і збори у місті Харкові, оскільки не є готелем, офісом, торгівельним приміщенням, а також не є будівлею для публічних виступів, тому до вказаної нежитлової будівлі має бути застосована ставка податку в розмірі 0,1 відсотка мінімальної заробітної плати, встановленої на 1 січня відповідного року, а не 1 відсоток, як обчислено відповідачем.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 17.10.2025 позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Харківській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії - залишено без руху.

Надано позивачу термін - п`ять календарних днів з дня отримання копії ухвали, для усунення недоліків позовної заяви шляхом надання до суду оригіналу квитанції про сплату судового збору в сумі 968,96 грн.

20.10.2025 позивачем на виконання вимог ухвали суду від 17.10.2025 усунуто недоліки позовної заяви.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 24.10.2025 прийнято до розгляду заяву позивача про уточнення позовних вимог по справі №520/22426/25 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Харківській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 06.11.2025 закрито провадження в частині позовних вимог, щодо скасування податкових повідомлень-рішень № 0723533-2405-2030 від 12.06.2025 у сумі 2117,57 грн., та № 0723534-2405-2030 від 12.06.2025 на суму 2117,57 грн.

Відповідно до положень ст.257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності. За правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.

Згідно приписів ч.5 ст.262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Отже, враховуючи вищевикладене, дана справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними в матеріалах справи доказами.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, проаналізувавши доводи позову, суд встановив наступне.

ОСОБА_1 є власником нежитлової будівлі за адресою: АДРЕСА_2 .

Відповідно до технічного паспорту, виданого ТОВ "Харківське міське інвентарбюро" від 18.06.2015, вищевказана нежитлова будівля, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , є гаражем.

ГУ ДПС у Харківській області ОСОБА_1 на вищевказану нежитлову будівлю нараховувався податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за ставкою податку, встановленою для гаражів, що підтверджується ППР № 0024046-2405-2030 від 03.03.2023 (за 2021 рік).

У червні 2025 року на адресу ОСОБА_1 поштою надійшли наступні податкові повідомлення-рішення про сплату нею податку на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки: № 1607584-2405-2033-UA63120270000028556 від 26.06.2024 на суму 129,24 гривень за 2022 рік за об`єкт гаражі за адресою: АДРЕСА_2 ; № 1960031-2405-2033-UA63120270000028556 від 28.06.2024 на суму 599,48 гривень за 2023 рік за об`єкт гаражі за адресою: АДРЕСА_2 ; № 1607583-2405-2033-UA63120270000028556 від 26.06.2024 на суму 1292,42 гривень за 2022 рік за об`єкт нежитлова будівля за адресою: АДРЕСА_2 ; № 1607590-2405-2033-UA63120270000028556 від 26.06.2024 на суму 1292,42 гривень за 2022 рік за об`єкт нежитлова будівля за адресою: АДРЕСА_2 ; № 1960033-2405-2033-UA63120270000028556 від 28.06.2024 на суму 5994,83 гривень за 2023 рік за об`єкт нежитлова будівля за адресою: АДРЕСА_2 ; № 1959399-2405-2033-UA63120270000028556 від 28.06.2024 на суму 5994,83 гривень за 2023 рік за об`єкт нежитлова будівля за адресою: АДРЕСА_2 .

При нарахування податку контролюючий орган виходив з того, що розмір податку визначений відповідно до рішення 11 сесії Харківської міської ради 7 скликання від 22.02.2017 № 542/17 "Про місцеві податки і збори у місті Харкові" (зі змінами та доповненнями), застосована ставка податку 1 відсоток від мінімальної заробітної плати за певний податковий період. Посилався, що головним правовстановлюючим документом визначення приналежності будівлі до конкретної категорії є витяг з Державного реєстру прав на нерухоме майно, а технічний паспорт не є правовстановлюючим документом, що посвідчує право власності на об`єкт нерухомого майна, а лише описує об`єкт та визначає його складові для подальших дій.

Крім того, відповідач зазначає, що згідно інформаційних баз даних наявних у податковій службі за адресою: АДРЕСА_2 , знаходиться СТО. Тому, дані обставини підтверджують факт приналежності зазначеної нежитлової будівлі, що є у власності позивача ОСОБА_1 , до будівель торговельних, до яких застосовується ставка податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки у розмірі 1 відсотку від мінімальної заробітної плати.

Вважаючи спірні податкові повідомлення-рішення протиправними, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Згідно із ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 8 Податкового кодексу України (в подальшому ПК України) встановлено, що в Україні встановлюються загальнодержавні та місцеві податки та збори. До місцевих належать податки та збори, що встановлені відповідно до переліку і в межах граничних розмірів ставок, визначених цим Кодексом, рішеннями сільських, селищних і міських рад у межах їх повноважень, і є обов`язковими до сплати на території відповідних територіальних громад.

Відповідно до підпункту 14.1.129-1 пункту 14.1 статті 14 ПК України, об`єкти нежитлової нерухомості - будівлі, їх складові частини, що не є об`єктами житлової нерухомості.

До об`єктів нежитлової нерухомості відносяться: будівлі готельні - готелі, мотелі, кемпінги, пансіонати, ресторани та бари, туристичні бази, гірські притулки, табори для відпочинку, будинки відпочинку; будівлі офісні - будівлі фінансового обслуговування, адміністративно-побутові будівлі, будівлі для конторських та адміністративних цілей; будівлі торговельні - торгові центри, універмаги, магазини, криті ринки, павільйони та зали для ярмарків, станції технічного обслуговування автомобілів, їдальні, кафе, закусочні, бази та склади підприємств торгівлі й громадського харчування, будівлі підприємств побутового обслуговування; гаражі - гаражі (наземні й підземні) та криті автомобільні стоянки; будівлі промислові та склади; будівлі для публічних виступів (казино, ігорні будинки); господарські (присадибні) будівлі - допоміжні (нежитлові) приміщення, до яких належать сараї, хліви, гаражі, літні кухні, майстерні, вбиральні, погреби, навіси, котельні, бойлерні, трансформаторні підстанції тощо; інші будівлі.

Згідно із п. 7.1.3 п. 7.1 ст. 7, п. 23.1 ст. 23, п. 24.1 ст. 24 ПК України, під час встановлення податку обов`язково визначаються такі елементи, зокрема, база оподаткування. Базою оподаткування визнаються конкретні вартісні, фізичні або інші характеристики певного об`єкта оподаткування. База оподаткування - це фізичний, вартісний чи інший характерний вираз об`єкта оподаткування, до якого застосовується податкова ставка і який використовується для визначення розміру податкового зобов`язання. Одиницею виміру бази оподаткування визнається конкретна вартісна, фізична або інша характеристика бази оподаткування або її частини, щодо якої застосовується ставка податку.

Відповідно до пп. 16.1.4 п.16.1 ст. 16 ПК України, платники податків зобов`язані сплачувати податки та збори в строки та в розмірах, встановленим цим Кодексом та законами з питань митної справи, що повністю узгоджується з приписами ст. 19 Конституції України щодо обов`язку кожного сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Згідно із ст. 265 ПК України, податок на майно складається з: податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки; транспортного податку та плати за землю.

Відповідно до пп. 266.2.1 п. 266.2 ст. 266 ПК України, об`єктом оподаткування податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки є житлова та нежитлова нерухомість, в тому числі її частка.

Платниками податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об`єктів житлової та/або нежитлової нерухомості (пп. 266.1.1 п. 266.1 ст.261 ПК України).

Згідно із пп. 266.3.1 та 266.3.2 п. 266.3 ст. 266 ПК України, базою оподаткування є загальна площа об`єкта житлової та нежитлової нерухомості, у тому числі його часток. База оподаткування об`єктів житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, які перебувають у власності фізичних осіб, обчислюється контролюючим органом на підставі даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, що безоплатно надаються органами державної реєстрації прав на нерухоме майно та/або на підставі оригіналів відповідних документів платника податків, зокрема документів на право власності.

Відповідно до пп. 266.6.1 п. 266.6 ст. 266 ПК України, базовий податковий (звітний) період дорівнює календарному року.

Ставки податку для об`єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб, встановлюються за рішенням сільської, селищної, міської ради або ради об`єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, залежно від місця розташування (зональності) та типів таких об`єктів нерухомості у розмірі, що не перевищує 1,5 відсотка розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, за 1 квадратний метр бази оподаткування (пп. 266.5.1 п. 266.5 ст. 266 ПК України).

Обчислення суми податку з об`єкта/об`єктів нежитлової нерухомості, які перебувають у власності фізичних осіб, здійснюється контролюючим органом за місцем податкової адреси (місцем реєстрації) власника такої нерухомості виходячи із загальної площі кожного з об`єктів нежитлової нерухомості та відповідної ставки податку.

Аналіз вищевказаних норм законодавства вказує, що для справляння податку у порядку ст. 266 ПК України визначальними кваліфікуючими ознаками кожного окремого об`єкту нерухомого майна (будівлі чи приміщення) як об`єкту стягнення податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, є: відомості Державного реєстру речових прав на нерухоме майно; місце розташування об`єкта (тобто адреса будівлі), 3) технічні характеристики об`єкта (тобто тип будівлі чи категорія будівлі, площа об`єкту тощо).

Суд зазначає, що для визначення бази оподаткування необхідно встановити як використовує позивач належні йому приміщення, чи застосовуються до нього пільги, передбачені чинним законодавством.

Аналогічний висновок щодо застосування норм матеріального права, викладений в постанові Верховного Суду, яка викладена по постанові від 07.03.2023 по справі № 140/2387/19.

Податкове/податкові повідомлення-рішення про сплату суми/сум податку, обчисленого згідно з пп. 266.7.1 п.266.7 цієї статті, та відповідні платіжні реквізити, зокрема, органів місцевого самоврядування за місцезнаходженням кожного з об`єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, надсилаються (вручаються) платнику податку контролюючим органом за місцем його податкової адреси (місцем реєстрації) до 1 липня року, що настає за базовим податковим (звітним) періодом (роком) (пп. 266.7.2 п. 266.7 ст. 266 ПК України).

Рішенням 11 сесії Харківської міської ради 7 скликання Про місцеві податки і збори у місті Харкові від 22.02.2017 №542/17 зі змінами та доповненнями, яке є чинним, відповідно до Податкового кодексу України, на підставі ст. 26 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні, керуючись ст. 59 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні встановлено на території міста Харкова на 2017 рік та наступні роки місцеві податки і збори: п. 1.1. податок на майно, який складається з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки.

Згідно пп. 1 - 3 Додатку № 1 до вищезазначеного рішення ставки податку для об`єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб, встановлюються у відсотках до розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, за 1 кв. м бази оподаткування.

Так, пунктом 5 зазначеного вище Додатку № 1 встановлено ставки податку для об`єктів нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб, встановлюються у таких розмірах: 1) будівлі готельні - 1 відсоток; 2) будівлі офісні - 1 відсоток; 3) будівлі торговельні - 1 відсоток; 4) гаражі - 0,1 відсотка; 5) будівлі для публічних виступів (казино, ігорні будинки) - 1 відсоток; 6) господарські (присадибні) будівлі - 0 відсотків; 7) інші будівлі - 0,1 відсотка.

Отже, ставка податку коливається в залежності від цільового призначення нежитлового приміщення, яке перебуває у власності особи.

Судовим розглядом встановлено, що спірне нерухоме майно належало у відповідному податковому періоді позивачці на праві власності. Сторони вказаної обставини не заперечують.

Відповідно до технічного паспорту, виданого ТОВ "Харківське міське інвентарбюро" від 18.06.2015, вищевказана нежитлова будівля, що знаходиться за адресою: м. Харків, пр-т Льва Ландау, 181, є гаражем.

За таких обставин вказані приміщення підпадають під дію підпункту 4 гаражі та пункту 8 (інші) пункту 5 Додатку №1 до рішення 11 сесії Харківської міської ради 7 скликання від 22.02.2017 № 542/17 Про місцеві податки і збори у місті Харкові, оскільки не є готелем, офісом, торгівельним приміщенням, а також не є будівлею для публічних виступів, тому до вказаних нежитлових будівель має бути застосована ставка податку в розмірі 0,1% мінімальної заробітної плати, встановленої на 1 січня відповідного року.

Таким чином, відповідно до рішення 11 сесії Харківської міської ради 7 скликання від 22.02.2017 р. № 542/17 "Про місцеві податки і збори у місті Харкові" зі змінами та доповненнями, внесеними рішенням 23 сесії Харківської міської ради 11 скликання "Про місцеві податки і збори у місті Харкові" від 28.11.2018 р. № 1284/18: нежитлова будівля за адресою: м. Харків, пр-т Льва Ландау, 181, яка є гаражем, підлягає оподаткуванню за ставкою 0,1 відсотка, а не 1 відсоток, як обчислено відповідачем.

Згідно із ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Із врахуванням вищевикладених обставин, суд доходить висновку, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення відповідача необґрунтовані, у зв`язку з чим підлягають скасуванню.

Відповідачем, як суб`єктом владних повноважень, не доведено належними та допустимими доказами законність та обґрунтованість оскаржуваних рішень, надані ним до суду докази отримання позивачем оскаржуваних податкових повідомлень-рішень не спростовують доводи позивача про їх отримання в грудні 2024 року, внаслідок чого висновки про поважність причин пропущення строку звернення до суду є правомірними. При цьому, надані відповідачем докази надіслання та отримання спірних рішень вказують, що позивачу надсилались якісь документи, проте які саме однозначно встановити не вбачається за можливе.

Подібна правова позиція щодо поновлення строку звернення до суду підтверджується в Постанові Верховного Суду від 22.03.2024 у справі № 380/13865/22.

Відповідно до п. 30. Рішення Європейського Суду з прав людини у справі "Hirvisaari v. Finland" від 27 вересня 2001 р., рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя.

При прийнятті рішення у даній справі суд врахував позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки інших аргументів учасників справи), сформовану, зокрема у справах Салов проти України (заява № 65518/01; від 6 вересня 2005 року; пункт 89), Проніна проти України (заява № 63566/00; 18 липня 2006 року; пункт 23) та Серявін та інші проти України (заява № 4909/04; від 10 лютого 2010 року; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії (RuizTorija v. Spain) серія A. 303-A; 09 грудня 1994 року, пункт 29).

Пунктом 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень визначено, що обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Із врахуванням такого підходу Європейського суду з прав людини до оцінки аргументів сторін, суд вважає, що ключові аргументи сторін отримали достатню оцінку. Інші доводи висновків суду не спростовують.

Розподіл судових витрат здійснюється відповідно до положень статті 139 КАС України.

На підставі викладеного та керуючись статтями 19, 139, 205, 229, 241-247, 250, 255, 293, 295, 297 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) до Головного управління ДПС у Харківській області (вул. Григорія Сковороди, буд. 46, м. Харків, Харківська обл., Харківський р-н, 61057, код ЄДРПОУ 43983495) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень -задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Харківській області № 1607583-2405-2033-UA63120270000028556 від 26.06.2024 за 2022 рік на суму 1292,42 гривень, № 1607590-2405-2033-UA63120270000028556 від 26.06.2024 за 2022 рік на суму 1292,42 гривень, № 1527408-2405-2030-UA63120270000028556 за 2023 рік на суму 1998,28 гривень, № 1527410-2405-2030-UA63120270000028556 за 2023 рік на суму 1998,28 гривень про сплату ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) податку на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки щодо об`єкту: нежитлова будівля площею 238,60 кв.м. за адресою: АДРЕСА_2 .

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Харківській області (код ЄДРПОУ: 43983495) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 1937 (одна тисяча дев`ятсот тридцять сім) грн 92 коп.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя Мороко А.С.