Рішення № 140114018, 28.09.2026, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61700, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

28 вересня 2026 року № 520/16950/25

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Мороко А.С., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) до Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого (вулиця Григорія Сковороди, 77, Харків, Харківська область, 61024, код ЄДРПОУ 02071139), Військово-юридичного інституту Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого (61023, м. Харків, вул. Динамівська, буд. 4, код ЄДРПОУ 24971145) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд:

- визнати протиправною бездіяльність Харківського національного університету Повітряних Сил ім. Івана Кожедуба щодо не нарахування та виплати ОСОБА_1 грошової компенсації за всі невикористані дні додаткової відпустки, як учаснику бойових дій за період з 2015 по 2018 рік, виходячи з розміру грошового забезпечення на день звільнення.

- зобов`язати Харківський національний університет Повітряних Сил ім. Івана Кожедуба виплатити ОСОБА_1 грошову компенсацію за всі невикористані дні додаткової відпустки, як учаснику бойових дій за період з 2015 по 2018 рік, виходячи з розміру грошового забезпечення на день звільнення.

В обґрунтування позовних вимог зазначив, відповідно до посвідчення № НОМЕР_2 від 10 липня 2015 року позивачу надано статус учасник бойових дій. Як зазначає позивач йому за період проходження служби з 2015 по 2018 рік не нарахована та не виплачена компенсація за невикористану додаткову відпустку як учаснику бойових дій. Вважаючи свої права порушеними позивач звернувся до суду з даним позовом.

Ухвалою суду прийнято адміністративний позов до розгляду та відкрито спрощене провадження в зазначеній справі.

Ухвалою суду замінено у справі № 520/16950/25 неналежного відповідача - Харківський національний університет Повітряних Сил імені Івана Кожедуба на належного відповідача - Національний юридичний університет імені Ярослава Мудрого (вулиця Григорія Сковороди, 77, Харків, Харківська область, 61024, код ЄДРПОУ 02071139).

Ухвалою суду від 27.08.2025 залучено у якості другого відповідача - Військово-юридичний інститут Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого. Розгляд справи розпочати спочатку.

Представником відповідача - Національний юридичний університет імені Ярослава Мудрого через канцелярію суду подано відзив на позовну заяву, в якому вказано на наявність заперечень проти позову. Окрім того, зазначив що Національний юридичний університет імені Ярослава Мудрого не є належним відповідачем по справі № 520/16950/25, що є підставою для відмови в задоволенні даного адміністративного позову повністю, оскільки на Національний юридичний університет імені Ярослава Мудрого не покладено обов`язок здійснювати нарахування та виплату грошового забезпечення, додаткової грошової винагороди, грошової компенсації за невикористані дні відпустки, будь яких інших виплат військовослужбовцям Військово-юридичного інституту Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого.

Представником відповідача - Військово-юридичний інститут Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого також подано відзив на позовну заяву, в якому він заперечує проти задоволення позовних вимог та вказав, що Військово-юридичний інститут Національний юридичний університет імені Ярослава Мудрого не є належним відповідачем по справі № 520/16950/25, що є підставою для відмови в задоволенні даного адміністративного позову повністю, оскільки на Військово-юридичний інститут Національний юридичний університет імені Ярослава Мудрого враховуючи положення ст. 95 Цивільного кодексу України не покладено обов`язок здійснювати нарахування та виплату грошового забезпечення, додаткової грошової винагороди, грошової компенсації за невикористані дні відпустки, будь яких інших виплат військовослужбовцям Військово-юридичного інституту Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого.

Відповідно до положень ст.257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності. За правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.

Згідно приписів ч.5 ст.262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Отже, враховуючи вищевикладене, дана справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними в матеріалах справи доказами.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, проаналізувавши доводи позову, суд встановив наступне.

Дослідивши наявні матеріали справи, суд зазначає наступне.

ОСОБА_1 відповідно до наказу начальника Військово-юридичного інституту Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого (по стройовій частині) від 28.03.2022 р. № 76 працював на посаді старшого викладача кафедри загально - військових дисциплін Військово-юридичного інституту та був звільнений з посади у відставку за станом здоров`я відповідно до наказу начальника Військово-юридичного інституту Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого (по стройовій частині) від 08.10.2024 р. № 286.

Позивач має статус учасника бойових дій, що підтверджено посвідченням серії № НОМЕР_2 від 10 липня 2015 року.

Як зазначає позивач у позовній заяві, він як учасник бойових дій, відповідно до п. 12 ч. 1 ст. 12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" має право на додаткову відпустку за період з 2015 рік по 2018 р., однак йому не виплачено грошову компенсацію за невикористані календарні дні додаткової відпустки як учаснику бойових дій за період 2015 рік по 2018 р.

Вважаючи свої права порушеними, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи оцінку заявленим позовним вимогам, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до п.12 ч.1 ст.12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" учасникам бойових дій надаються пільги, зокрема, використання чергової щорічної відпустки у зручний для них час, а також одержання додаткової відпустки із збереженням заробітної плати строком 14 календарних днів на рік.

Статтею 4 Закону України "Про відпустки" передбачено такі види щорічних відпусток: основна відпустка (стаття 6 цього Закону); додаткова відпустка за роботу зі шкідливими та важкими умовами праці (стаття 7 цього Закону); додаткова відпустка за особливий характер праці (стаття 8 цього Закону); інші додаткові відпустки, передбачені законодавством.

Відповідно до ст.16-2 Закону України "Про відпустки" учасникам бойових дій, постраждалим учасникам Революції Гідності, особам з інвалідністю внаслідок війни, статус яких визначений Законом України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", особам, реабілітованим відповідно до Закону України "Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років", із числа тих, яких було піддано репресіям у формі (формах) позбавлення волі (ув`язнення) або обмеження волі чи примусового безпідставного поміщення здорової людини до психіатричного закладу за рішенням позасудового або іншого репресивного органу, надається додаткова відпустка зі збереженням заробітної плати тривалістю 14 календарних днів на рік.

Статтею 77-2 Кодексу Законів про працю України (далі по тексту КЗпП України) також закріплено, що учасникам бойових дій, постраждалим учасникам Революції Гідності, особам з інвалідністю внаслідок війни, статус яких визначений Законом України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", особам, реабілітованим відповідно до Закону України "Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років", із числа тих, яких було піддано репресіям у формі (формах) позбавлення волі (ув`язнення) або обмеження волі чи примусового безпідставного поміщення здорової людини до психіатричного закладу за рішенням позасудового або іншого репресивного органу, надається додаткова відпустка із збереженням заробітної плати тривалістю 14 календарних днів на рік.

Згідно з п.8 ст.10-1 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" військовослужбовцям, крім військовослужбовців строкової військової служби, додаткові відпустки у зв`язку з навчанням, творчі відпустки та соціальні відпустки надаються відповідно до Закону України "Про відпустки". Інші додаткові відпустки надаються їм на підставах та в порядку, визначених відповідними законами України.

У разі якщо Законом України "Про відпустки" або іншими законами України передбачено надання додаткових відпусток без збереження заробітної плати, такі відпустки військовослужбовцям надаються без збереження грошового забезпечення.

Абзацом 3 п.14 ст.10-1 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" передбачено, що у рік звільнення зазначених в абзацах першому та другому цього пункту військовослужбовців зі служби у разі невикористання ними щорічної основної або додаткової відпустки їм виплачується грошова компенсація за всі невикористані дні щорічної основної відпустки, а також дні додаткової відпустки, у тому числі військовослужбовцям-жінкам, які мають дітей.

Законом України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" не встановлено припинення виплати компенсації за невикористані частини додаткової соціальної відпустки, право на яку позивач набув.

Водночас, у разі невикористання додаткової відпуски протягом календарного року, в якому у особи виникає право на таку відпустку, додаткова відпустка переноситься на інший період, тобто особа не втрачає самого права на надану їй чинним законодавством України соціальну гарантію, яке може бути реалізовано в один із таких двох способів: 1) безпосереднє надання особі відпустки після закінчення особливого періоду, який може тривати невизначений термін; 2) грошова компенсація відпустки особі.

Припинення надання військовослужбовцям додаткових відпусток (відповідно до пункту 19 статті 10-1 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" у періоди, передбачені пунктами 17 і 18 цієї статті) є тимчасовим обмеженням способу реалізації права на використання додаткової відпустки безпосередньо.

Проте обмеження щодо одного з двох способів реалізації такого права не впливає на суть цього права, яке гарантується пунктом 12 статті 12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", пунктом 8 статті 10-1 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", статтею 16-2 Закону України "Про відпустки".

Отже, у випадку звільнення військовослужбовців з військової служби, їм виплачується компенсація за всі невикористані ними дні щорічної відпустки, в тому числі за невикористані дні додаткової відпустки, передбаченої статтею 16-2 Закону України "Про відпустки" та пунктом 12 частини першої статті 12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту".

Вказані висновки узгоджуються із правовою позицією Верховного Суду, викладеною у рішенні від 16.05.2019 за результатами розгляду зразкової справи №620/4218/18, яке залишено без змін постановою Великої Палати Верховного Суду від 21.08.2019 року.

Відповідачами під час розгляду справи не надано доказів на підтвердження наявності законних підстав для не нарахування та невиплати грошової компенсації за невикористані календарні дні додаткової відпустки як учасника бойових дій, отже при звільненні з військової служби позивач мав право на отримання грошової компенсації за невикористану ним додаткову відпустку як учасник бойових дій, передбачену пунктом 12 частини першої статті 12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту".

Оскільки право на додаткову відпустку у позивача виникає з моменту отримання статусу учасника бойових дій, то відповідно і право на грошову компенсацію за невикористані календарні дні додаткової відпустки як учасника бойових дій у позивача виникає також з моменту отримання ним статусу учасника бойових дій.

Таким чином, на час прийняття наказу про виключення позивача зі списків особового складу, відповідачем протиправно не було проведено з позивачем усіх необхідних розрахунків щодо нарахування та виплати грошової компенсації за невикористані календарні дні додаткової відпустки, передбаченої п.12 ч.1 ст.12 Закону №3551-ХІІ, за 2015 рік, 2016 рік, 2017 рік, 2018 рік.

Як вбачається зі змісту абз. 3 п. 14 статті 10-1 Закону №2011-XII, у разі невикористання військовослужбовцями до часу звільнення щорічної основної або додаткової відпустки їм виплачується грошова компенсація за всі невикористані дні щорічної основної відпустки, а також дні додаткової відпустки.

Таким чином, вказана норма передбачає не право роботодавця нарахувати або не нарахувати компенсацію за всі невикористані дні додаткової відпустки, а його обов`язок нарахувати і виплатити їх, а тому на час прийняття наказу про виключення позивача зі списків особового складу відповідачем протиправно не було проведено повного розрахунку в частині виплати грошової компенсації за невикористані календарні дні додаткової відпустки, передбаченої учасникам бойових дій, за 2015 рік, 2016 рік, 2017 рік, 2018 рік.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.

Враховуючи, що відповідач 2, не виплативши позивачу грошову компенсацію за невикористані календарні дні додаткової відпустки як учаснику бойових дій за період 2015 року по 2018 рік включно, не дотримався вимог Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", суд доходить висновку, що належним способом захисту порушених прав позивача є визнання протиправними дій Військово-юридичного інституту Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого щодо відмови у нарахуванні ОСОБА_1 грошової компенсації додаткової відпустки як учаснику бойових дій за період 2015 року по 2018 рік.

Щодо питання на кого покладається обов`язок виплати позивачу грошової компенсації за період з 2015 рік по 2018 рік, невикористаної додаткової відпустки як учаснику бойових дій за 2015 рік, суд зазначає таке.

Відповідно до розділу 1 Положення про військово-юридичний факультет Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого затвердженого Наказ Міністерства освіти і науки України, Міністерства оборони України 24.06.2014 № 749/417 (далі - Положення), положення визначає діяльність військово-юридичного факультету (далі - факультет) Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого (далі - Університет), використання військового майна, озброєння, військової техніки та інших матеріально-технічних засобів.

Факультет створений відповідно до Указу Президента України від 20 листопада 1996 року № 1105 "Про заходи щодо підготовки кадрів військової юстиції та організації науково-дослідних робіт у галузі військового законодавства", постанови Кабінету Міністрів України від 22 січня 1998 року № 70 "Про утворення військово-юридичного факультету Національної юридичної академії України імені Ярослава Мудрого", директиви Міністерства оборони України від 31.07.98 № Д-115/1/0350 "Про проведення організаційних заходів у Збройних Силах України у 1998 році", наказу ректора Національної юридичної академії України імені Ярослава Мудрого від 23.11.96 № 45.

Факультет створюється, реорганізується і ліквідовується рішенням Кабінету Міністрів України за поданням Міністерства оборони України, погодженим з Міністерством освіти і науки України.

Факультет є військовим навчальним підрозділом Університету, розміщується на його фондах та розташований за адресою: 61023, м. Харків, вул. Динамівська, 4.

Згідно з розділом 8 Положення факультет веде фінансове господарство, основними завданнями якого є належне, у межах діючих норм, та своєчасне забезпечення бойової, фізичної та гуманітарної підготовки, загальногосподарських та культурно-виховних потреб, утримання та експлуатації озброєння, військової техніки та майна факультету, своєчасну та правильну виплату грошового забезпечення військовослужбовцям та заробітної плати працівникам, законне та ефективне використання коштів і матеріальних засобів, правильне та документальне оформлення фінансово-господарських операцій.

Джерелом фінансового забезпечення факультету є кошти Державного бюджету України, які виділяються і надходять на утримання та забезпечення його діяльності.

Фінансове забезпечення факультету здійснюється у відповідності із затвердженими кошторисними призначеннями загального та спеціального фондів Державного бюджету України. Розміри бюджетних видатків на підготовку військових фахівців за державним замовленням на факультеті враховуються при визначенні розмірів бюджетних видатків на підготовку фахівців з вищою освітою за напрямами (спеціальностями) відповідних освітньо-кваліфікаційних рівнів та науково-педагогічних працівників.

З метою забезпечення функціонування факультету Міністерство оборони України здійснює:

фінансування видатків на утримання військовослужбовців та працівників, призначених на штатні посади факультету, включаючи види натурального постачання (продовольством, речовим майном, військово-проїзними документами, санаторно-курортним лікуванням та іншими видами постачання);

виділення коштів на відрядження військовослужбовців, що пов`язані з навчальним процесом та заходами, які проводяться Міністерством оборони України.

Отже, суд доходить висновку, що обов`язок щодо виплати позивачу грошової компенсацію за період з 2015 рік по 2018 рік, невикористаної додаткової відпустки як учаснику бойових дій, передбаченої статтею 16-2 Закону України "Про відпустки" та пунктом 12 частини першої статті 12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" за 2015 покладається на Військово-юридичний інститут Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого.

Відповідно до положень ч.2 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо скарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до частин 1 та 3 статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Звернення до адміністративного суду для захисту прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується.

З урахуванням встановлених обставин, суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог.

Розподіл судових витрат здійснюється відповідно до положень ст.139 КАС України.

Керуючись ст. ст. 2, 6-10, 13, 14, 77, 139, 205, 242-246, 250, 255, 257-262, 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) до Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого (вулиця Григорія Сковороди, 77, Харків, Харківська область, 61024, код ЄДРПОУ 02071139), Військово-юридичного інституту Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого (61023, м. Харків, вул. Динамівська, буд. 4, код ЄДРПОУ 24971145) про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити.

Визнати протиправними дії Військово-юридичного інституту Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого (код ЄДРПОУ 24971145) щодо відмови у виплаті ОСОБА_1 (код РНОКПП НОМЕР_1 ) грошової компенсації додаткової відпустки як учаснику бойових дій за період 2015 року по 2018 рік включно, виходячи з грошового забезпечення станом на день звільнення з військової служби.

Зобов`язати Військово-юридичний інститут Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого (код ЄДРПОУ 24971145) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 (код РНОКПП НОМЕР_1 ) грошову компенсацію за 2015 рік, 2016 рік, 2017 рік, 2018 рік, невикористаної додаткової відпустки як учаснику бойових дій, передбаченої статтею 16-2 Закону України "Про відпустки" та пунктом 12 частини першої статті 12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту".

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Шостого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя Мороко А.С.