Рішення № 140108561, 28.09.2026, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 вересня 2026 року м. Київ справа №320/60148/24

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Колеснікової І.С., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

В С Т А Н О В И В:

До Київського окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у м. Києві, в якому позивач просить суд:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної податкової служби у м. Києві №79097240209 від 23.07.2024;

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної податкової служби у м. Києві №79089240209 від 23.07.2024;

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної податкової служби у м. Києві №79092240209 від 23.07.2024;

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної податкової служби у м. Києві №79095240209 від 23.07.2024.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 23.12.2024 відкрито провадження у справі розгляд якої вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає про відсутність обставин вчинення ним порушення вимог податкового законодавства, встановлення обставин чого стало підставою притягнення його до відповідальності шляхом прийняття оскаржуваних рішень.

Заперечуючи проти заявлених позовних вимог відповідач, у наданому суду відзиві, наголошує, що оскаржувані рішення прийняті відповідно до вимог чинного законодавства, посилаючись на обставини, викладені у наданому відзиві.

Розглянувши подані учасниками справи документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено таке.

Як вбачається з матеріалів справи, на наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки від 02.05.2024 №2927-п проведена документальна позапланова невиїзна перевірка з питань дотримання вимог своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податку на доходи фізичних осіб та військового збору з отриманого доходу як додаткове благо у вигляді основної суми боргу (кредиту) платника податків, прощеного (анульованого) кредитором АТ «УКРСОЦБАНК» (ЄДРПОУ 00039019) (АТ «Альфа-Банк» (ЄДРПОУ 23494714)) фізичної особи - платника податків ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) за період з 01.01.2019 по 31.12.2019.

За результатами перевірки складено акт від 19.06.2024 №68391/ж5/26-15-24-02-09, на підставі якого прийнято податкові повідомлення-рішення від 23.07.2024 №79097240209 (грошове зобов`язання у розмірі 24 001, 63 грн), №79089240209 (штраф у розмірі 340, 00 грн), №79092240209 (штраф у розмірі 1 020, 00 грн), №79095240209 (грошове зобов`язання у розмірі 288 019, 48 грн).

Так, документальною позаплановою невиїзною перевіркою встановлено порушення:

- п. 179.1, ст. 179 розділу IV Податкового кодексу України (далі також Кодекс) з урахуванням вимог п.п. 49.18.4 п. 49.18 ст. 49 Кодексу - не подано до ДПІ у Деснянському районі Головного управління ДПС у м. Києві податкову декларацію про майновий стан і доходи з відповідними додатками за 2019 рік;

- п.п. «а» п. 176.1 ст. 176, п. 44.1, п. 44.3 ст. 44 Кодексу - не надано до перевірки Книгу обліку доходів і витрат для визначення суми загального річного оподатковуваного доходу;

- п.п. 168.2.1 п. 168.2 ст. 168, з урахуванням вимог п.п. «д» п.п. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 Кодексу - не задекларовано дохід за 2019 рік у загальній сумі 1 280 086,53 грн. та не перераховано до бюджету податок на доходи фізичних осіб за 2019 рік в загальній сумі 230 415,58 грн.;

- п.п. 1.2, п.п. 1.3 п. 16-1 підрозділу 10 Розділу XX Перехідних положень Кодексу - не нараховано, не утримано та не перераховано до бюджету військовий збір за 2019 рік у загальній сумі 19 201,30 грн.

Не погоджуючись з такими рішеннями відповідача, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про необґрунтованість позовних вимог виходячи з такого.

Як вбачається з матеріалів перевірки, ОСОБА_1 в 2019 році, відповідно даних ЦБД ДРФО ДПС України мав взаємовідносини з АТ «УКРСОЦБАНК» (ЄДРПОУ 00039019) та отримав оподатковуваний дохід як додаткове благо у вигляді основної суми боргу, анульованої кредитором, що підтверджується інформацією АТ «Альфа-Банк» (ЄДРПОУ 23494714) (як правонаступник АТ «УКРСОЦБАНК» (ЄДРПОУ 00039019) від 29.01.2021 №7764-20.2-255336 (вх. ГУ ДПС у м. Києві від 02.02.2021 №13/82/6).

Головним управлінням ДПС у м. Києві на адресу позивача направлявся лист 24.02.2020 року №8012/П/26-15-33-12-16 щодо подання податкової декларації про майновий стан та доходи за 2019 рік.

У відповідь на зазначений лист позивачем надано пояснення від 14.05.2020 (вх. ГУ ДПС у м. Києві від 18.05.2020 №2527/Адв), де зазначено, що банк не повідомляв позичальника про прощення (анулювання) боргу та про необхідність сплати грошових зобов`язань на підставі п.п. «д» п.п. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 Кодексу.

Разом з тим, АТ «УКРСОЦБАНК» (ЄДРПОУ 00039019) листом від 20.06.2023 № 24388-56/2023 (вх. ГУ ДПС у м. Києві від 20.06.2023 № 63894/6) надано відповідь щодо належного повідомлення боржника, шляхом направлення Повідомлення про отримання доходів від 24.04.2019 № 1307/96-2289 рекомендованим листом з поштовим повідомленням про вручення.

АТ «УКРСОЦБАНК» (ЄДРПОУ 00039019) відповідно до вимог п.п. «б» п. 176.2 ст. 176 Кодексу та дотримуючись порядку заповнення та подання податковими агентами податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку, подано до контролюючого органу податковий розрахунок за формою 1-ДФ за II кв. 2019 року, в якому відображено нарахований та виплачений дохід у вигляді анулювання (прощення) боргу за ознакою доходу - 126 (дохід, отриманий як додаткове благо) ОСОБА_1 в сумі 1 280 086,53 грн.

На лист ГУ ДПС у м. Києві від 10.12.2020 №2921/1/26-15-33-10-18 АТ «Альфа-Банк» (ЄДРПОУ 23494714) надано відповідь від 29.01.2021 №7764-20.2-255336 (вх. ГУ ДПС у м. Києві від 02.02.2021 №13/82/6), в якому підтверджено інформацію щодо прощеної (анульованої) основної суми боргу позичальнику ОСОБА_1 в 2019 році в загальній сумі 1 280 086,53 грн.

Також листом від 20.06.2023 №24388-56/2023 (вх. ГУ ДПС у м. Києві від 20.06.2023 №63894/6) банком повідомлено про дотримання вимог п.п. «д» п.п. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 Кодексу та зазначено про те, що «на виконання вимог Податкового кодексу України щодо належного повідомлення боржника, Банком направлено Повідомлення про отримання доходів №1307/96-2289 від 24.04.2019 р. рекомендованим листом з повідомлення про вручення на адресу: АДРЕСА_1 ».

Як вбачається зі змісту позовної заяви, позивач зазначає про те, що «...протягом усього періоду з 2019 року був зареєстрований за цією адресною і мав повний та безперешкодний доступ до поштової скриньки закріпленої за цією адресою». Отже, позивач мав змогу вчасно отримувати кореспонденцію.

Відповідно до п.п. «д» п.п. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 Кодексу (в редакції, що діяла в 2019 році) до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податків включається дохід, отриманий платником податку як додаткове благо, зокрема у вигляді основної суми боргу (кредиту) платника податку, прощеного (анульованого) кредитором за його самостійним рішенням, не пов`язаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності, у разі якщо його сума перевищує 25 відсотків однієї мінімальної заробітної плати (у розрахунку на рік), встановленої на 1 січня звітного податкового року.

Кредитор зобов`язаний повідомити платника податку - боржника шляхом направлення рекомендованого листа з повідомленням про вручення або шляхом укладення відповідного договору, або надання повідомлення боржнику під підпис особисто про прощення (анулювання) боргу та включити суму прощеного (анульованого) боргу до податкового розрахунку суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, за підсумками звітного періоду, у якому такий борг було прощено. Боржник самостійно сплачує податок з таких доходів та відображає їх у річній податковій декларації.

Відповідно до п.п. 168.2.1 п. 168.2 ст. 168 Кодексу платник податку, що отримує доходи від особи, яка не є податковим агентом, та іноземні доходи, зобов`язаний включити суму таких доходів до загального річного оподатковуваного доходу та подати податкову декларацію за наслідками звітного податкового року, а також сплатити податок з таких доходів.

Таким чином, судом встановлено, що позивачем не включено до загального річного оподатковуваного доходу за 2019 рік доходи, отримані у вигляді додаткового блага у загальній сумі 1 280 086,53 грн., які підлягають відображенню платником в податковій декларації про майновий стан і доходи, та не сплачено податок на доходи фізичних осіб до бюджету з такого доходу, чим порушено п.п. «д» п.п. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164, п.п. 168.2.1 п. 168.2 ст. 168 Кодексу.

Звітна податкова декларація про майновий стан і доходи за 2019 рік фізичною особою ОСОБА_1 до ДШ у Деснянському районі ГУ ДПС у м. Києві не подавалась.

Відповідно до п. 167.1 ст. 167 Кодексу ставка податку становить 18 відсотків бази оподаткування щодо доходів, нарахованих (виплачених, наданих), у тому числі, але не виключно у формі: заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат або інших виплат і винагород, які нараховуються (виплачуються, надаються) платнику у зв`язку з трудовими відносинами та за цивільно-правовими договорами.

Розрахунок податку на доходи фізичних осіб:

ПДФО за ставкою 18% = 1 280 086,53 * 18% = 230 415,58 грн.

Відтак, у порушення п.п. 168.2.1 п. 168.2 ст. 168 з урахуванням вимог п.п. «д» п.п. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 Кодексу (в редакції, що діяла в 2019 році) фізичною особою - платником податків ОСОБА_1 не сплачено до бюджету податок на доходи фізичних осіб за 2019 рік в сумі 230 415,58 грн. з отриманого доходу у вигляді основної суми боргу, анульованого кредитором АТ «УКРСОЦБАНК» (ЄДРПОУ 00039019).

Згідно з вимогами п.п. 1.2 п. 16-1 Підрозділу 10 розділу XX Перехідних положень Кодексу, (в редакції, що діяла в 2019 році) об`єктом оподаткування військовим збором є доходи, визначені ст. 163 Кодексу, зокрема: загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід та доходи з джерела їх походження в Україні, які остаточно оподатковуються під час їх нарахування (виплати, надання).

Відповідно вимог п.п. 1.3 п. 16-1 Підрозділу 10 розділу XX Перехідних Положень Кодексу ставка збору становить 1,5 відсотка від об`єкта оподаткування.

Судом встановлено отримання доходу фізичною особою ОСОБА_1 у вигляді основної суми боргу, анульованого кредитором АТ «УКРСОЦБАНК» (ЄДРПОУ 00039019) (АТ «Альфа-Банк» (ЄДРПОУ 23494714)), що підлягає обов`язковому декларуванню за 2019 рік, в загальній сумі 1 280 086,53 грн., що призвело до заниження військового збору за 2019 рік, що підлягає сплаті до бюджету, на загальну суму 19 201,30 грн.

Розрахунок військового збору: 2019 рік: 1 280 086,53 * 1,5% = 19 201,30 грн.

Позивач не погоджується з сумою основного боргу та вважає, що контролюючим органом нібито невірно визначено основну суму боргу. Натомість, позивач не має чіткою позиції щодо того в чому саме помилився Банк та контролюючий орган, не дає чіткого розрахунку, який би спростував позицію відповідача. Позивач в позовній заяві зазначає, що «...сума основного боргу, що була прощена позивачу становила менше 1 068 101,06 грн. та не більше 1 117 398,03 грн., що є явно меншим, ніж було визначено контролюючим, органом».

Відповідач вважає таку позицію позивача не чіткою та не обґрунтованою.

Натомість, згідно інформації, яка міститься в листі АТ «АЛЬФА-БАНК» від 29.01.2021 №7764-20.2-255336 (вх. ГУ ДПС у м. Києві від 02.02.2021 №13/82/6), основна кредитна заборгованість прощена (анульована) за самостійним рішенням банку фізичній особі ОСОБА_1 становить - 1 280 086, 53 грн., що підтверджує правильність розрахунків контролюючого органу та, відповідно, безпідставність доводів позивача.

Беручи до уваги зазначене вище у сукупності, суд вважає, що відповідачем, за час розгляду справи, на виконання вимог частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України (далі також КАС України) було доведено правомірність прийнятих ним оскаржуваних рішень.

Відповідно до статті 244 КАС України під час ухвалення рішення суд вирішує, зокрема:

1) чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються;

2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження.

Відповідно до положень частин 1 та 2 статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Згідно положень статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до частини 2 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

За наслідком здійснення аналізу оскаржуваних рішень на відповідність наведеним вище критеріям, суд, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень наведеного законодавства України, матеріалів справи, приходить до висновку про те, що заявлені позовні вимоги не підлягають задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 5-11, 19, 72-77, 90, 241-246, 250, 263 КАС України суд,

В И Р І Ш И В:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Колеснікова І.С.