Рішення № 140108412, 28.09.2026, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 вересня 2026 року м. Київ справа №320/22714/25

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Білоус А.Ю. розглянув у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Сфера Комфорту» до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення.

Суть спору: до Київського окружного адміністративного суду звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю «КОМПАНІЯ «СФЕРА КОМФОРТУ» з позовною заявою до Головного управління ДПС у м. Києві, в якій просить суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у м. Києві форми «Н» від 14.11.2024 року № 1329440411.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що контролюючим органом протиправно застосовано штрафні санкції за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних в ЄРПН на загальну суму 119 746,67 грн. Позивач зазначає, що несвоєчасна реєстрація податкових накладних відбулася не з його вини, оскільки в період з 14.01.2022 року по 03.03.2023 року за рішенням комісії ГУ ДПС у м. Києві № 4093 товариство було включено до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку (на підставі пункту 8 Критеріїв ризиковості), що фактично блокувало можливість своєчасної реєстрації накладних. За твердженням позивача, у його діях відсутній склад податкового правопорушення через відсутність вини у розумінні пунктів 112.1, 112.2 статті 112 Податкового кодексу України (далі ПК України). Окрім того, позивач зазначає, що в силу положень Закону України від 12.01.2023 року № 2876-ІХ та пункту 90 підрозділу 2 розділу ХХ ПК України відповідач повинен був застосувати зменшені розміри штрафних санкцій (від 2% до 25%), а не загальні ставки за статтею 120-1 ПК України (40% та 50%). Також позивач посилається на дію карантинного мораторію, передбаченого пунктом 52-1 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України, який діяв до 30 червня 2023 року.

Відповідач надав відзив на позовну заяву, в якому проти задоволення позовних вимог заперечує у повному обсязі. Зазначає, що камеральною перевіркою встановлено факт порушення граничних строків реєстрації податкових накладних, визначених статтею 201 та підпунктом 69.2 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України. Вказує, що норми статті 201 ПК України не містять положень про те, що віднесення платника податків до переліку ризикових є підставою для звільнення від обов`язку своєчасно складати та направляти на реєстрацію податкові накладні. Відповідач також наголошує, що норми Закону України № 2876-ІХ не мають зворотної дії в часі, а тому штрафи за порушення строків реєстрації податкових накладних, складених у період червеньсерпень 2022 року, підлягають нарахуванню за правилами пункту 120-1.1 статті 120-1 ПК України.

Клопотання відповідача про залишення позову без розгляду є безпідставним, оскільки позивач, не здійснюючи досудового оскарження, звернувся до суду 05.05.2025 - тобто в межах установленого частиною другою статті 122 КАС України шестимісячного строку з дня вручення йому податкового повідомлення-рішення (22.11.2024).

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши усі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

в с т а н о в и в:

Головним управлінням ДПС у м. Києві проведено камеральну перевірку ТОВ «КОМПАНІЯ «СФЕРА КОМФОРТУ» (код ЄДРПОУ 39021630) щодо дотримання порядку реєстрації податкових накладних та розрахунків коригування до таких накладних з податку на додану вартість в Єдиному реєстрі податкових накладних, за результатами якої складено акт перевірки від 18.10.2024 року № 115010/Ж5/26-15-04-11-03/39021630.

Висновками акта перевірки встановлено порушення підприємством граничних строків реєстрації податкових накладних в ЄРПН, визначених пунктом 201.10 статті 201 ПК України, підпунктом 69.2 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України, а саме щодо 7 податкових накладних, складених у період червеньсерпень 2022 року: ПН № 2 від 29.06.2022 р., зареєстрованої 02.05.2023 р. (затримка 291 день); ПН № 3 від 22.07.2022 р., зареєстрованої 02.05.2023 р. (затримка 260 днів); ПН № 2 від 22.07.2022 р., зареєстрованої 02.05.2023 р. (затримка 260 днів); ПН № 1 від 29.06.2022 р., зареєстрованої 02.05.2023 р. (затримка 291 день); ПН № 1 від 27.07.2022 р., зареєстрованої 04.05.2023 р. (затримка 262 дні); ПН № 7 від 31.08.2022 р., зареєстрованої 04.05.2023 р. (затримка 231 день); ПН № 8 від 31.08.2022 р., зареєстрованої 04.03.2024 р. (затримка 536 днів).

На підставі вказаного акта перевірки Головним управлінням ДПС у м. Києві прийнято податкове повідомлення-рішення форми «Н» від 14.11.2024 року № 1329440411, яким до позивача застосовано штрафні санкції у розмірі 40% та 50% суми ПДВ на загальну суму 119 746,67 грн.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює та визначає Податковий кодекс України (далі також - ПК України).

Згідно із положеннями ст. 75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

Камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового, даних СОД РРО.

Предметом камеральної перевірки також може бути своєчасність подання податкових декларацій (розрахунків) та/або своєчасність реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, акцизних накладних та/або розрахунків коригування до акцизних накладних у Єдиному реєстрі акцизних накладних, виправлення помилок у податкових накладних та/або своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов`язання виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах, повнота нарахування та своєчасність сплати податку на доходи фізичних осіб та єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування у разі невідповідності резидента Дія Сіті вимогам, визначеним пунктами 2, 3 частини першої та п. 10 ч. 2 ст. 5 Закону України «Про стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні», своєчасність та повнота сплати узгодженої суми грошового зобов`язання у вигляді авансового внеску з податку на прибуток підприємств, визначеного відповідно до п. 141.13 ст. 141 цього Кодексу, на підставі даних Реєстру пунктів обміну іноземної валюти.

Відповідно до п. 86.2 статті 86 ПК України за результатами камеральної перевірки у разі встановлення порушень складається акт у двох примірниках, який підписується посадовими особами такого органу, які проводили перевірку, і після реєстрації у контролюючому органі вручається або надсилається для підписання протягом трьох робочих днів платнику податків у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.

Відповідно п. 42.2, п. 42.5 ст. 42 ПК України документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані у порядку, визначеному пунктом 42.4 цієї статті, надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику).

У разі якщо пошта не може вручити платнику податків документ через відсутність за місцезнаходженням посадових осіб платника податків, їх відмову прийняти документ, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, документ вважається врученим платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причини невручення.

Як установлено судом, акт перевірки від 18.10.2024 року № 115010/Ж5/26-15-04-11-03/39021630 було належним чином направлено рекомендованим листом з повідомленням про вручення на юридичну адресу позивача та фактично отримано уповноваженим представником товариства 28.10.2024 року, що підтверджується наявною в матеріалах справи копією рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення № 0600975747210.

Таким чином, доводи позивача про позбавлення права останнього оскаржити висновки акту перевірки є непідтвердженими та безпідставними.

Пунктом 201.1 ст. 201 ПК України визначено, що на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Згідно з п. 201.10 ст. 201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків: для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені; для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені. У разі порушення таких строків застосовуються штрафні санкції згідно з цим Кодексом.

ПК України передбачений обов`язок платників податку на додану вартість забезпечити своєчасну реєстрацію податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Пунктом 120-1.1 ст. 120-1 ПК України встановлено, що порушення платниками податку на додану вартість граничного строку, передбаченого ст. 201 цього Кодексу, для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (крім податкової накладної/розрахунку коригування, складеної на операції з постачання товарів/послуг, що звільняються від оподаткування податком на додану вартість; податкової накладної/розрахунку коригування, складеної на операції, що оподатковуються за нульовою ставкою; податкової накладної, складеної відповідно до п. 198.5 ст. 198 цього Кодексу у разі здійснення операцій, визначених підпунктами "а" - "г" цього пункту, та розрахунку коригування, складеного до такої податкової накладної; податкової накладної, складеної відповідно до статті 199 цього Кодексу, та розрахунку коригування, складеного до такої податкової накладної; податкової накладної, складеної відповідно до абзацу 11 п. 201.4 ст. 201 цього Кодексу, та розрахунку коригування, складеного до такої податкової накладної) тягне за собою накладення на платника податку на додану вартість, на якого відповідно до вимог ст. 192 і 201 цього Кодексу покладено обов`язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі: 10 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації до 15 календарних днів; 20 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 16 до 30 календарних днів; 30 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 31 до 60 календарних днів; 40 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 61 до 365 календарних днів; 50 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації на 366 і більше календарних днів.

Отже, податкове правопорушення за несвоєчасну реєстрацію податкової накладної, є вчиненим із моменту закінчення граничного терміну реєстрації податкової накладної, передбаченої п. 201.10 ст. 201 ПК України.

Законом України від 12.01.2023 № 2876-ІХ «Про внесення змін до розділу XX Перехідні положення Податкового кодексу України» (далі - Закон № 2876-ІХ) підрозділ 2 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу доповнено пунктами 89 та 90, якими на період дії воєнного стану та протягом шести місяців після місяця, в якому воєнний стан буде припинено або скасовано, збільшено граничні строки реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до ПН у ЄРПН, встановлені пунктом 201.10 статті 201 Кодексу, та зменшено розміри штрафів за їх порушення, які встановлено пунктом 1201.1 статті 120-1 Кодексу. Зазначений Закон № 2876-ІХ набув чинності з 08.02.2023.

Відповідно до пункту 90 підрозділу 2 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу штраф за порушення платником податку граничних строків реєстрації ПН/РК у ЄРПН, передбачених пунктом 89 підрозділу 2 розділу XX «Перехідні положення» ПК України, встановлюється у таких розмірах: до 15 календарних днів - 2 % суми ПДВ, зазначеної в таких ПН/РК; від 16 до 30 календарних днів -5% такої суми ПДВ; від 31 до 60 календарних днів -10 % такої суми ПДВ; від 61 до 365 календарних днів -15 % такої суми ПДВ; на 366 і більше календарних днів - 25 % такої суми ПДВ.

Стосовно доводів позовної заяви про неможливість вчасно зареєструвати податкові накладні через включення підприємства до переліку ризикових платників податків (рішення комісії від 14.01.2022 № 4093) та відсутність вини у вчиненні правопорушення, суд зазначає наступне.

Відповідно до пункту 6 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 № 1165 (далі - Порядок № 1165) у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено та/або подано податкову накладну/розрахунок коригування для реєстрації в Реєстрі, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація такої податкової накладної/ розрахунку коригування зупиняється.

Суд не приймає до уваги посилання позивача на ту обставину, що реєстрація податкових накладних відбулася несвоєчасно виключно через незаконні дії податкового органу, а саме прийняття рішення про відповідність позивача критеріям ризиковості платника податку, оскільки у приписах статті 201 ПК України відсутня норма про те, що включення платника до переліку ризикових суб`єктів господарювання є підставою для звільнення від виконання податкового обов`язку.

Крім того, позивачем не було надано суду належних доказів, які б свідчили, що саме прийняття рішення про включення позивача до переліку ризикових суб`єктів господарювання призвело до наслідків несвоєчасної реєстрації спірних податкових накладних. Матеріали справи свідчать, що позивач у межах встановлених статтею 201 ПК України граничних строків узагалі не направляв спірні податкові накладні для реєстрації в ЄРПН, а направив їх лише у травні 2023 року та березні 2024 року.

Суд зазначає, що саме по собі віднесення особи до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості, без прийняття рішення про відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригувань не порушує права та інтереси, оскільки не породжує правові наслідки для суб`єктів відповідних правовідносин.

Включення комісією контролюючого органу особи до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості, є передумовою зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Відповідність критеріям ризиковості має бути спростована платником податків поданням на вимогу податкового органу переліку документів, необхідних для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Лише ненадання платником податку відповідних письмових пояснень і запитуваних копій документів на підтвердження інформації, зазначеної в податковій накладній/розрахунку коригування, є підставою для прийняття комісіями контролюючих органів рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування (постанова Верховного Суду від 12 листопада 2020 року у справі №240/3906/19).

Щодо доводів позивача про необхідність застосування розмірів штрафних санкцій, передбачених пунктом 90 підрозділу 2 розділу ХХ ПК України (у редакції Закону України від 12.01.2023 № 2876-ІХ), суд зазначає, що вказаний закон набрав чинності лише 08.02.2023 року. Закон № 2876-ІХ не містить прямої вказівки про надання його нормам зворотної дії в часі, а отже, його дія не розповсюджується на правовідносини, які виникли до набрання ним чинності. Зменшені розміри штрафних санкцій застосовуються лише щодо податкових накладних, складених та зареєстрованих після набрання чинності Законом № 2876-ІХ, або тих, строк реєстрації яких не закінчився станом на 08 лютого 2023 року. Спірні податкові накладні були виписані у період з червня по серпень 2022 року, а їх граничні строки реєстрації спливли у липнівересні 2022 року, тому контролюючий орган правомірно застосував ставки штрафу, передбачені статтею 120-1 ПК України.

Твердження позивача щодо дії мораторію за пунктом 52-1 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України (карантинний мораторій) також є помилковими, оскільки Законом України від 12.05.2022 року № 2260-ІХ з 27.05.2022 року було поновлено відповідальність за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних та встановлено, що дія мораторію на період воєнного стану та/або карантину не застосовується.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про правомірність прийняття Головним управлінням ДПС у м. Києві податкового повідомлення-рішення форми «Н» від 14.11.2024 року № 1329440411.

Відповідно до статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Частиною другою ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Беручи до уваги вищенаведене в сукупності, проаналізувавши матеріали справи та надані сторонами докази, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Як наслідок, відсутні підстави для розподілу судових витрат.

Керуючись ст.ст. 72-77, 139, 243 246 Кодексу адміністративного судочинства України суд,-

в и р і ш и в:

У задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Сфера Комфорту» до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Білоус А.Ю.