Рішення № 140108407, 28.09.2026, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 вересня 2026 року м. Київ справа №640/18875/22

Київський окружний адміністративний суд у складі судді Панченко Н.Д., розглянувши у місті Києві у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ТК-Профітекс» до Головного управління ДПС у м. Києві як відокремленого підрозділу ДПС, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулось товариство з обмеженою відповідальністю «ТК-Профітекс» з позовом до Головного управління ДПС у м. Києві як відокремленого підрозділу ДПС, Державної податкової служби України, у якому просить суд:

- визнати протиправним та скасування рішення комісії Головного управління ДПС у м. Києві з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №3585274/43706752 від 29.12.2021 про відмову у реєстрації податкової накладної №15 від 06.10.2021;

- зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в ЄРПН податкову накладну №15 від 06.10.2021 датою її фактичного надходження.

Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач зазначив, що товариством були подані до контролюючого органу зазначену податкову накладну для її реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних, однак спірним рішенням було відмовлено у реєстрації податкової накладної, не зважаючи на її відповідність всім вимогам та критеріям, що встановлені Податковим кодексом України та відповідними підзаконними нормативно-правовими актами.

Позивач звернув увагу на те, що після зупинення реєстрації податкової накладної ним було подано до контролюючого органу усі необхідні для реєстрації первинні документи, які не мають жодних дефектів та підтверджують факт здійснення господарських операцій, а тому спірні рішення були прийняті протиправно та мають бути скасовані.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 17.11.2022 відкрито провадження у справі.

На виконання положень п. 2 розділу ІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону України №2825-ІХ, Окружним адміністративним судом міста Києва скеровано за належністю матеріали справи №640/18875/22 до Київського окружного адміністративного суду.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 14 червня 2023 року адміністративна справа №640/18875/22 прийнята до провадження суддею Панченко Н.Д., справу визначено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання.

Відповідачі надали до суду відзив, де зазначили, що оскаржувані дії були вчинені в межах дискреційних повноважень, достатніх первинних документів для підтвердження реєстрації позивачем не надані.

Розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з огляду на таке.

Як убачається з матеріалів справи, Товариство з обмеженою відповідальністю «ТК-ПРОФІТЕКС» (ідентифікаційний код юридичної особи 43706752, індивідуальний податковий номер платника податку на додану вартість 437067526538) є підприємством реального сектору економіки, зареєстрованим як юридична особа 13.07.2020, про що зроблено запис в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань за № 10671020000032997, що підтверджується відповідною випискою та витягом.

ТОВ «ТК-ПРОФІТЕКС» є виробником текстильних виробів, дитячого одягу та одягу спеціального робочого, а також пройшло сертифікацію за стандартами ISO 9001 (SIC.MS.001IS09001.1760 від 07.09.2020) та ISO 14001 (SIC.MS.001IS014001.1761 від 07.09.2020).

Основними видами діяльності позивача є: КВЕД 14.12 «Виробництво робочого одягу» (основний); КВЕД 13.92 «Виробництво готових текстильних виробів, крім одягу»; КВЕД 14.13 «Виробництво іншого верхнього одягу»; КВЕД 14.39 «Виробництво іншого трикотажного та в`язаного одягу»; КВЕД 46.90 «Неспеціалізована оптова торгівля».

ТОВ «ТК-ПРОФІТЕКС» здійснює свою господарську діяльність у нежитлових (виробничих) приміщеннях та офісному приміщенні, які орендує, за такими адресами:

нежитлове приміщення (офіс) за адресою: м. Київ, вул. Калачівська, 13, в орендодавця ОСОБА_1 , згідно з договором оренди нерухомого майна від 29.07.2020, загальною площею 98,6 кв. м;

нежитлове приміщення (складське та виробниче) за адресою: м. Київ, вул. Калачівська, 13, в орендодавця ОСОБА_1 , згідно з договором оренди нерухомого майна від 01.08.2020, загальною площею 780,0 кв. м;

нежитлове приміщення (складське та виробниче) за адресою: м. Київ, вул. Деревообробна, 3в, в орендодавця ТОВ «СКАЙ ТРЕЙД ОФІС», згідно з договором оренди нежитлового приміщення № 15 від 01.03.2021, загальною площею 621,56 кв. м;

нежитлове приміщення (складське та виробниче) за адресою: м. Одеса, Балтська дорога, 5/1, в орендодавця ТОВ «ІНВЕСТИЦІЙНИЙ КАПІТАЛ», згідно з договором оренди нежитлового приміщення № 1 від 02.04.2021, загальною площею 581,0 кв. м.

На обліку ТОВ «ТК-ПРОФІТЕКС» також наявні матеріальні активи, які підприємство використовує у процесі здійснення господарської діяльності, зокрема для виконання адміністративних та виробничих функцій, що підтверджується інвентаризаційними описами необоротних активів.

Так, первісна вартість основних засобів за відповідною групою «Машини та обладнання», зарахованих на баланс позивача, складає 13455 506,64 грн. Зазначене обладнання придбано у ПП «КОМПАНІЯ «СОФТОРГ», що підтверджується договором купівлі-продажу № 0308-07 від 03.08.2020, укладеним між ТОВ «ТК-ПРОФІТЕКС» та ПП «КОМПАНІЯ «СОФТОРГ», видатковими накладними від 10.11.2020 за № У6219, № У6663, № У6892, від 16.02.2021 за № У926, від 04.08.2021 за № У8667, № У8668 та актом приймання-передачі від 10.11.2020.

Чисельність працівників у штаті ТОВ «ТК-ПРОФІТЕКС» станом на день направлення на реєстрацію спірної податкової накладної становила 85 працівників, що підтверджується штатним розписом, затвердженим наказом від 28.05.2021 № 60-к.

14.07.2021 між позивачем та Товариством з обмеженою відповідальністю «ЕПІЦЕНТР К» (ідентифікаційний код юридичної особи 32490244) укладено договір поставки № 942ДТ.

Відповідно до пунктів 1.1, 1.2 цього договору постачальник зобов`язується поставляти покупцеві товар у встановлені строки, а покупець - приймати такий товар і сплачувати за нього на умовах договору. Предметом поставки є визначений товар, зазначений у специфікаціях та/або інших документах відповідно до умов договору, підписаних постачальником та покупцем.

Згідно зі Специфікацією № 1 до договору поставки № 942ДТ від 14.07.2021 ТОВ «ТК-ПРОФІТЕКС» зобов`язалося поставити ТОВ «ЕПІЦЕНТР К» дитячі комбінезони торговельної марки ТК-ПРОФІТЕКС, а саме: комбінезон дитячий-трансформер ТМ ТК-ПРОФІТЕКС, унісекс, розмір 0-12 місяців, бежевий, 100 % ПЕ, 100 % бавовна, приблизною кількістю 500 шт. за ціною 400,00 грн з ПДВ; комбінезон дитячий-трансформер ТМ ТК-ПРОФІТЕКС, унісекс, розмір 0-12 місяців, світло-бежевий, 100 % ПЕ, 100 % бавовна, приблизною кількістю 500 шт. за ціною 400,00 грн з ПДВ; комбінезон дитячий, д/х ТМ ТК-ПРОФІТЕКС, розмір 6-18 місяців, темно-синій, 100 % ПЕ, 100 % бавовна, приблизною кількістю 500 шт. за ціною 670,00 грн з ПДВ; комбінезон дитячий, д/х ТМ ТК-ПРОФІТЕКС, розмір 12-18 місяців, синій, 100 % ПЕ/100 % бавовна, приблизною кількістю 500 шт. за ціною 670,00 грн з ПДВ; комбінезон дитячий-трансформер ТМ ТК-ПРОФІТЕКС, унісекс, розмір 0-12 місяців, сірий, 100 % ПЕ, 100 % бавовна, приблизною кількістю 1 000 шт. за ціною 400,00 грн з ПДВ.

На виконання умов зазначеного договору позивачем оформлено видаткову накладну № 3кз/DT-0068986 від 06.10.2021.

Перевезення вантажу здійснювалося транспортом ТОВ «НОВА ПОШТА» (ідентифікаційний код юридичної особи 31316718), що підтверджується експрес-накладною № 59000739938553 від 07.10.2021.

Позивачем відповідно до вимог пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України складено податкову накладну № 15 від 06.10.2021 на суму, зазначену у такій податковій накладній, та направлено її засобами телекомунікаційного зв`язку до контролюючого органу з метою реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

27.10.2021 позивач отримав квитанцію про прийняття податкової накладної № 15 від 06.10.2021 до ЄРПН за № 9319841907, зі змісту якої вбачається, що податкову накладну прийнято, проте її реєстрацію зупинено.

Підставою для зупинення реєстрації зазначено пункт 201.16 статті 201 Податкового кодексу України з посиланням на пункт 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій, а саме зазначено, що коди УКТ ЗЕД/ДКПП товару/послуг 6209 відсутні в таблиці даних платника податку на додану вартість як товари/послуги, що на постійній основі постачаються (виготовляються), а обсяг постачання товару/послуги дорівнює або перевищує величину залишку обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання.

У квитанції платнику податку запропоновано надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній, для розгляду питання щодо прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних.

22.12.2021 позивачем засобами телекомунікаційного зв`язку подано контролюючому органу повідомлення № 14 про подання пояснень та копій документів щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрацію яких зупинено, до якого приєднано пояснення № 14 від 22.12.2021 щодо підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній, реєстрацію якої зупинено, а також документи, що розкривають зміст господарської діяльності позивача та спірної господарської операції.

Зазначені пояснення та документи доставлені відповідачу та прийняті, що підтверджується квитанцією № 2 від 22.12.2021.

29.12.2021 за результатами розгляду поданих позивачем пояснень та документів Головним управлінням ДПС у м. Києві прийнято рішення № 3585274/43706752 про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

У тексті рішення як підставу для відмови зазначено ненадання платником податку копій документів, при цьому позначено документи, які, на думку контролюючого органу, не були надані, а саме: договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання, транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки; накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції - декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності, наявність яких передбачено договором та/або законодавством.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням, позивач 13.01.2022 подав на нього скаргу за № 13 з доданими документами до Державної податкової служби України у порядку, визначеному пунктом 56.23 статті 56 Податкового кодексу України, що підтверджується квитанцією № 2 від 14.01.2022 про прийняття зазначеного документа та його реєстрацію.

За результатами розгляду скарги рішенням Комісії Державної податкової служби України з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 19.01.2022 № 2920/43706752/2 скаргу позивача залишено без задоволення, а рішення комісії регіонального рівня про відмову в реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних - без змін з підстав ненадання платником податку копій первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційних описів), у тому числі рахунків-фактур/інвойсів, актів приймання-передачі товарів (робіт, послуг), накладних.

Не погоджуючись із рішеннями відповідачів про відмову в реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить із такого.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Пунктом 201.10 статті 201 Податкового кодексу України передбачено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребують будь-якого іншого додаткового підтвердження.

Відповідно до пункту 12 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 №1246, після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до контролюючого органу в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться відповідні перевірки, у тому числі щодо відповідності податкової накладної встановленому формату, чинності електронного підпису, реєстрації особи як платника податку, дотримання вимог статей 192 та 201 Податкового кодексу України, наявності помилок при заповненні обов`язкових реквізитів, наявності відповідної суми податку, факту реєстрації/зупинення реєстрації/відмови в реєстрації податкової накладної з такими самими реквізитами, а також відповідності податкової накладної критеріям оцінки ступеня ризиків, достатнім для зупинення її реєстрації.

Згідно з пунктом 13 Порядку № 1246 за результатами проведених перевірок формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування.

Аналогічні положення містить пункт 201.16 статті 201 Податкового кодексу України, відповідно до якого реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН може бути зупинена у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Механізм зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН, організаційні та процедурні засади діяльності комісій контролюючих органів, а також порядок прийняття ними відповідних рішень на момент виникнення спірних правовідносин визначалися Порядком зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 № 1165 (далі - Порядок № 1165). На момент спірних правовідносин діяла редакція зазначеного Порядку, чинна після внесення змін постановою Кабінету Міністрів України від 11.08.2021 № 774.

Відповідно до пунктів 4, 5 Порядку № 1165 у разі, коли за результатами перевірки податкової накладної/розрахунку коригування визначено, що вони відповідають одній з ознак безумовної реєстрації, визначених пунктом 3 цього Порядку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування не зупиняється.

Податкова накладна/розрахунок коригування, які не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, підлягають автоматизованому моніторингу щодо відповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку, показникам позитивної податкової історії, а відображених у них операцій - критеріям ризиковості здійснення операцій.

Відповідно до пункту 7 Порядку № 1165 у разі, коли за результатами автоматизованого моніторингу податкової накладної/розрахунку коригування встановлено, що відображена в них операція відповідає хоча б одному критерію ризиковості здійснення операцій, реєстрація такої податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється у встановленому порядку.

Згідно з пунктом 10 Порядку № 1165 у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає платнику податку в електронній формі квитанцію про зупинення реєстрації, яка є підтвердженням такого зупинення.

При цьому пунктом 11 Порядку № 1165 встановлено вимоги до змісту такої квитанції. У ній, зокрема, зазначаються номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування, критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію, а також відповідний показник за кожним критерієм, якому відповідає платник податку, і пропозиція щодо надання пояснень та копій документів, необхідних для розгляду питання про прийняття рішення щодо реєстрації або відмови в реєстрації податкової накладної.

Отже, законодавством установлено не лише обов`язок контролюючого органу зазначити у квитанції формальне посилання на певний критерій ризиковості, а й обов`язок повідомити платнику податків достатню інформацію для розуміння того, які саме обставини зумовили зупинення реєстрації відповідної податкової накладної та які документи необхідно надати для вирішення питання про її реєстрацію.

Суд зауважує, що наведені вимоги мають істотне значення, оскільки процедура зупинення реєстрації податкової накладної є спеціальною адміністративною процедурою, в межах якої платнику податку має бути забезпечена реальна можливість усунути сумніви контролюючого органу шляхом подання відповідних пояснень та документів.

У спірному випадку у квитанції зазначено пункт 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій, код товару за УКТ ЗЕД 6209 та загальне посилання на те, що зазначений товар відсутній у таблиці даних платника податку, а обсяг його постачання відповідає визначеному критерію.

Разом із тим контролюючим органом не наведено конкретного розрахованого показника, який дозволив би платнику податку перевірити правильність такого висновку. Зокрема, із квитанції не вбачається, який саме обсяг придбання відповідного товару врахований контролюючим органом, який обсяг постачання взятий до уваги, який залишок визначено за результатами автоматизованого моніторингу та яким чином співвідношення зазначених показників призвело до висновку про відповідність операції пункту 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій.

При цьому саме по собі зазначення коду товару та посилання на пункт 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій не дає змоги встановити, на підставі яких конкретних даних автоматизованої системи контролюючим органом зроблено висновок про наявність відповідного критерію.

Таким чином, суд погоджується з доводами позивача в частині того, що зміст квитанції не дозволяв йому належним чином визначити, які саме обставини необхідно спростувати та які саме документи подати для усунення причин зупинення реєстрації податкової накладної.

Відповідно до пункту 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій, які є додатком 3 до Порядку № 1165, однією з підстав для зупинення реєстрації податкової накладної є відсутність товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податковій накладній, у таблиці даних платника податку як товару/послуги, що на постійній основі постачається, за умови відповідності обсягу постачання встановленим критерієм показникам.

Отже, для висновку про відповідність операції цьому критерію контролюючий орган повинен не лише встановити формальну відсутність відповідного товару в таблиці даних платника податку, а й встановити та відобразити у межах передбаченої законодавством процедури інші обставини, необхідні для застосування відповідного критерію, зокрема відповідні показники обсягів придбання та постачання.

Відсутність у квитанції конкретизованих даних щодо таких показників позбавляє платника податків можливості перевірити правильність висновку автоматизованого моніторингу та надати саме ті документи, які можуть усунути відповідні сумніви.

При цьому суд зазначає, що вимога щодо належного зазначення підстав зупинення реєстрації податкової накладної не є надмірною формальністю, оскільки саме з моменту отримання квитанції платник податку має можливість реалізувати передбачене Порядком № 520 право на подання пояснень та документів.

Відтак, контролюючий орган повинен діяти таким чином, щоб платник податку міг зрозуміти, які саме обставини стали підставою для зупинення реєстрації та які документи можуть бути достатніми для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної.

Натомість надіслана позивачу квитанція містить загальну пропозицію надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній, без належної конкретизації обставин, які стали підставою для висновку про відповідність операції критерію ризиковості.

Наказом Міністерства фінансів України від 12.12.2019 № 520, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 13.12.2019 за № 1245/34216, затверджено Порядок прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Порядок № 520). Саме цей Порядок регулював процедуру розгляду комісією поданих платником пояснень і документів у спірний період.

Відповідно до пунктів 2 4 Порядку № 520 рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної приймається комісією регіонального рівня протягом встановленого строку після отримання пояснень та копій документів, поданих платником податку.

Пунктом 5 Порядку № 520 передбачено перелік документів, які платник податку має право подати для розгляду питання про прийняття комісією рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної. Такий перелік, зокрема, може включати договори, первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, документи щодо зберігання і транспортування, навантаження та розвантаження продукції, складські документи, рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів, накладні, розрахункові документи та/або банківські виписки, а також документи щодо підтвердження відповідності продукції.

Пунктами 6, 7 Порядку № 520 визначено право платника податку подавати письмові пояснення та копії документів для розгляду питання щодо реєстрації податкової накладної.

Відповідно до пункту 11 Порядку № 520 комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної, зокрема, у разі ненадання платником податку письмових пояснень щодо підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній, та/або ненадання копій документів відповідно до пункту 5 цього Порядку, та/або надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства.

Отже, наведена норма не передбачає автоматичної відмови в реєстрації податкової накладної лише з тієї підстави, що платником не подано будь-який документ із переліку, визначеного пунктом 5 Порядку № 520.

Зміст зазначеної норми свідчить про необхідність оцінки комісією саме поданих платником пояснень та документів у їх сукупності та встановлення того, чи є їх зміст достатнім для вирішення питання про реєстрацію податкової накладної.

Матеріалами справи підтверджується, що позивачем після зупинення реєстрації податкової накладної подано до контролюючого органу письмові пояснення та значний обсяг документів, які стосуються господарської діяльності підприємства та операції, відображеної у спірній податковій накладній.

Зокрема, позивачем надано документи щодо реєстрації юридичної особи, основних видів господарської діяльності, наявності виробничих та складських приміщень, наявності основних засобів та обладнання, трудових ресурсів, договірних відносин із ТОВ «ЕПІЦЕНТР К», поставки товару та його транспортування.

Такі документи у своїй сукупності стосуються саме тих обставин, на підставі яких контролюючий орган зупинив реєстрацію податкової накладної, та були подані позивачем у межах передбаченої законодавством процедури.

Разом із тим оскаржуване рішення комісії регіонального рівня не містить аналізу зазначених документів, не наведено мотивів їх неприйняття та не зазначено, які саме відомості, що містяться у поданих документах, не підтверджують інформацію, зазначену у спірній податковій накладній.

Контролюючий орган фактично обмежився загальним зазначенням про ненадання окремих документів, не встановивши, які конкретно обставини залишилися непідтвердженими після подання позивачем пояснень та документів.

При цьому суд звертає увагу, що у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної контролюючим органом також не було визначено конкретного переліку документів, надання яких, з урахуванням установленої контролюючим органом причини зупинення, є необхідним та достатнім для вирішення питання про реєстрацію податкової накладної.

З огляду на це платник податку, отримавши загальну пропозицію про надання пояснень та копій документів, був змушений самостійно визначати обсяг документів, які, на його думку, можуть підтвердити інформацію, зазначену в податковій накладній.

Водночас після отримання відповідних документів контролюючий орган зобов`язаний був надати їм належну оцінку та в разі висновку про їх недостатність зазначити конкретні причини такого висновку.

Наведене узгоджується із загальними вимогами до рішень суб`єктів владних повноважень, які повинні бути обґрунтованими, тобто прийнятими з урахуванням усіх обставин, що мають значення для їх прийняття, та містити належні мотиви.

Водночас суд вважає необхідним окремо зазначити, що предметом розгляду цієї справи не є встановлення судом факту реальності або нереальності господарської операції позивача з його контрагентом.

Суд не здійснює податкову перевірку позивача, не встановлює фактичні обставини господарської діяльності товариства в обсязі, необхідному для визначення податкових наслідків господарських операцій, та не вирішує питання щодо правомірності формування податкового кредиту контрагентом.

Зазначене зумовлено тим, що процедура моніторингу податкових накладних має інше правове призначення.

Автоматизований моніторинг відповідності податкових накладних/розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків є превентивним заходом, спрямованим на виявлення ризиків порушення норм податкового законодавства, а не способом проведення повної перевірки господарської діяльності платника податків.

Тому на етапі вирішення питання про реєстрацію податкової накладної контролюючий орган має діяти в межах та у спосіб, визначені Порядками № 1165 та № 520, а саме: встановити передбачені законодавством формальні критерії ризиковості, повідомити платника податку про відповідні підстави зупинення реєстрації, надати йому можливість подати пояснення та документи, після чого здійснити їх належний розгляд та прийняти мотивоване рішення.

При цьому суд, перевіряючи законність такого рішення, не повинен підміняти контролюючий орган у здійсненні податкового контролю та встановлювати замість нього всі обставини господарської операції.

Водночас це не означає, що суд позбавлений можливості перевіряти, чи були у контролюючого органу на момент прийняття рішення належні правові підстави для відмови в реєстрації податкової накладної.

Навпаки, саме в межах судового контролю суд повинен перевірити, чи відповідає рішення суб`єкта владних повноважень вимогам законності, обґрунтованості, вмотивованості та пропорційності, а також чи діяла комісія контролюючого органу у спосіб, передбачений законодавством.

Отже, у цій справі суд не робить висновку про те, що господарська операція між ТОВ «ТК-ПРОФІТЕКС» та ТОВ «ЕПІЦЕНТР К» безумовно є реальною.

Суд встановлює чи на етапі прийняття оскаржуваного рішення контролюючий орган не мав належних та достатньо конкретизованих підстав для висновку про необхідність відмови в реєстрації податкової накладної та не навів у своєму рішенні належного обґрунтування такого висновку.

Саме ця обставина є предметом оцінки суду у цій справі.

Змістовна оцінка господарської операції щодо її фактичного здійснення, руху активів, відповідності придбаних і реалізованих товарів, джерел їх походження, формування податкових зобов`язань та інших обставин може бути здійснена контролюючим органом у межах відповідної податкової перевірки за наявності передбачених законом підстав та з дотриманням установленої процедури.

Проте такі повноваження не означають, що в межах процедури зупинення реєстрації податкової накладної комісія може фактично провести податкову перевірку господарської діяльності платника податку та відмовити в реєстрації податкової накладної з мотивів, які не були конкретизовані у квитанції та оскаржуваному рішенні.

Таким чином, суд не погоджується з можливим тлумаченням, відповідно до якого для задоволення позову необхідно встановити реальність господарської операції.

Для вирішення цього спору достатньо встановити, чи були рішення контролюючих органів прийняті відповідно до передбаченої законом процедури, чи були вони належним чином мотивовані, чи надав контролюючий орган оцінку поданим платником документам та чи навів конкретні обставини, які перешкоджали реєстрації податкової накладної.

У даному випадку контролюючий орган, приймаючи рішення № 3585274/43706752 від 29.12.2021, визначив загальні підстави відмови в реєстрації податкової накладної та зазначив перелік документів, які, на його думку, не були надані.

Водночас рішення не містить конкретної інформації щодо того, які саме обставини, зазначені у податковій накладній, залишилися непідтвердженими після подання позивачем пояснень та документів.

Також у рішенні не наведено мотивів, з яких комісія дійшла висновку про недостатність поданих документів, не зазначено, які саме подані позивачем документи досліджувалися та з яких причин вони не були взяті до уваги.

Саме по собі посилання на ненадання певного документа не може розглядатися як достатня мотивація рішення про відмову в реєстрації податкової накладної, якщо контролюючий орган не встановив, які саме обставини відповідний документ мав підтвердити та чому відсутність такого документа перешкоджає реєстрації податкової накладної.

При цьому суд враховує, що пункт 5 Порядку № 520 містить перелік документів, які платник податку має право подати, однак зазначений перелік не означає, що у кожному випадку платник повинен надати абсолютно всі документи, перелічені в ньому, незалежно від характеру конкретної господарської операції.

Зміст та обсяг документів мають оцінюватися з урахуванням характеру господарської операції, предмета поставки, умов договору та тих конкретних обставин, які стали підставою для зупинення реєстрації податкової накладної.

Отже, комісія повинна була оцінити саме ті документи, які були подані позивачем, та встановити, чи усувають вони сумніви, що стали підставою для зупинення реєстрації.

Натомість з оскаржуваного рішення не вбачається, що комісією було здійснено такий аналіз.

У рішенні фактично наведено загальний перелік документів, які не були, на думку комісії, надані, без конкретизації того, яким чином їх відсутність впливає на можливість реєстрації саме спірної податкової накладної.

Таке формулювання не дозволяє ані платнику податку, ані суду встановити дійсні мотиви, з яких контролюючий орган дійшов висновку про відмову в реєстрації.

Суд звертає увагу, що обов`язок суб`єкта владних повноважень мотивувати своє рішення має не формальний, а змістовний характер.

Мотивування рішення повинно давати можливість встановити, які саме обставини встановив орган, які докази дослідив, які докази взяв до уваги, які відхилив та з яких причин, а також яким чином встановлені обставини призвели до прийняття відповідного рішення.

Лише за наявності такого мотивування суд може належним чином перевірити законність рішення суб`єкта владних повноважень.

Верховний Суд у постанові від 02.07.2019 у справі № 140/2160/18 звернув увагу на те, що невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії призводить до його протиправності.

Окрім того, у постановах від 12.11.2019 у справі № 816/2183/18, від 21.05.2019 у справі № 0940/1240/18, від 18.02.2020 у справі № 360/1776/19, від 27.04.2020 у справі № 360/1050/19, від 18.06.2020 у справі № 824/245/19-а та в інших рішеннях Верховний Суд звертав увагу на те, що здійснення моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків є превентивним заходом, а тому не повинно підміняти за своїм змістом проведення податкових перевірок.

Саме зазначений підхід має бути застосований і до спірних правовідносин.

У межах процедури реєстрації податкової накладної контролюючий орган повинен перевірити наявність визначених законодавством формальних ознак ризиковості та оцінити подані платником документи з точки зору усунення відповідних сумнівів.

Натомість встановлення всіх обставин фактичного здійснення господарської операції, дослідження її економічного змісту, перевірка походження товару, фактичного руху активів, правильності відображення операції у бухгалтерському та податковому обліку тощо виходить за межі зазначеної процедури та може здійснюватися контролюючим органом у межах відповідних заходів податкового контролю.

Тому сама по собі наявність у контролюючого органу сумнівів щодо господарської операції не звільняє його від обов`язку дотриматися встановленої процедури зупинення та відмови в реєстрації податкової накладної.

У цьому випадку відповідачами не доведено, що надані позивачем документи були належним чином оцінені, а також не наведено конкретних обставин, які б свідчили про наявність законодавчо визначених підстав для відмови в реєстрації податкової накладної.

Водночас відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення покладається на відповідача.

Отже, саме на відповідачів покладався обов`язок довести правомірність прийнятих рішень, зокрема навести конкретні обставини, які стали підставою для відмови в реєстрації податкової накладної, та підтвердити їх належними доказами.

Однак під час розгляду справи відповідачі не надали суду належних доказів, які б спростовували доводи позивача щодо недостатньої мотивованості оскаржуваних рішень, не навели конкретних причин, з яких подані позивачем документи не були взяті до уваги, та не пояснили, які саме обставини перешкоджали реєстрації податкової накладної.

Таким чином, оскаржуване рішення комісії регіонального рівня не відповідає критеріям обґрунтованості та вмотивованості, а тому є протиправним.

Відповідно, рішення Комісії Державної податкової служби України від 19.01.2022 № 2920/43706752/2, яким скаргу позивача залишено без задоволення, також не може вважатися законним та обґрунтованим, оскільки за результатами адміністративного оскарження не було усунуто недоліків первинного рішення та не наведено конкретного обґрунтування причин, з яких подані позивачем документи не є достатніми для реєстрації податкової накладної.

Суд також враховує, що вимога про належну мотивацію рішення суб`єкта владних повноважень спрямована не лише на забезпечення формальної відповідності рішення закону, а й на забезпечення ефективного судового контролю за діяльністю органів державної влади.

Прозорість адміністративної процедури та належне мотивування рішення є гарантіями того, що особа має можливість зрозуміти причини прийняття рішення та ефективно захистити свої права.

Ненаведення контролюючим органом конкретних мотивів прийняття рішення, у свою чергу, позбавляє суд можливості встановити дійсні підстави, з яких цей орган дійшов відповідних висновків, та перевірити їх відповідність вимогам законодавства.

У постанові Верховного Суду від 20.11.2019 у справі № 826/9457/18 зазначено, що, надаючи правову оцінку рішенням податкового органу, суди повинні з`ясувати, чи містять вони конкретну інформацію щодо причин та підстав їх прийняття, із зазначенням того, яких саме документів не надано та яких саме документів не вистачає для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної.

У спірному випадку така конкретизація відсутня.

При цьому суд не вважає за доцільне встановлювати, чи є кожен із документів, на який послався контролюючий орган, необхідним для підтвердження реальності господарської операції, оскільки таке питання виходило б за межі предмета судового контролю у цій справі.

Встановивши, що такі підстави належним чином не наведені, суд доходить висновку про протиправність оскаржуваних рішень.

Виходячи з викладеного, суд вважає позовні вимоги позивача про визнання протиправним та скасування рішення комісії Головного управління ДПС у м. Києві з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН про відмову в реєстрації податкової накладної, а також рішення за результатами розгляду скарги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Щодо позовної вимоги в частині зобов`язання Державної податкової служби України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну № 15 від 06.10.2021 суд зазначає таке.

Відповідно до підпунктів 201.1, 201.10 статті 201 Податкового кодексу України реєстрацію податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних віднесено до обов`язків платника податку.

Водночас наведені норми регулюють загальний порядок реєстрації податкових накладних та розраховані на відсутність спору щодо можливості їх реєстрації.

У випадку, коли реєстрацію податкової накладної було зупинено, а в подальшому контролюючим органом прийнято рішення про відмову в її реєстрації, механізм подальшої реєстрації такої податкової накладної визначається спеціальними нормами Порядку № 1246.

Згідно з пунктами 19, 20 Порядку № 1246 податкова накладна, реєстрацію якої зупинено, реєструється, зокрема, у день набрання законної сили рішенням суду про реєстрацію відповідної податкової накладної в ЄРПН у разі надходження до ДПС відповідного рішення суду. Порядок № 1246 передбачає внесення відповідних відомостей до Реєстру на підставі судового рішення, яке набрало законної сили.

Отже, у разі набрання законної сили рішенням суду про реєстрацію податкової накладної обов`язок щодо внесення відповідних відомостей до Єдиного реєстру податкових накладних покладається на Державну податкову службу України.

При цьому суд виходить із того, що ефективність судового захисту полягає не лише у формальному скасуванні протиправного рішення контролюючого органу, а й у відновленні порушеного права платника податків.

У цій справі саме скасування рішення про відмову в реєстрації податкової накладної без зобов`язання компетентного органу здійснити її реєстрацію не забезпечувало б повного та ефективного відновлення порушеного права позивача, оскільки питання реєстрації залишалося б невирішеним, а платник податку був би змушений повторно проходити процедуру адміністративного розгляду.

З урахуванням встановлених судом обставин, а саме протиправності рішення про відмову в реєстрації податкової накладної, відсутності у рішенні контролюючого органу належного обґрунтування причин такої відмови, а також з огляду на необхідність ефективного захисту порушеного права позивача, суд вважає належним способом захисту зобов`язання Державної податкової служби України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну № 15 від 06.10.2021.

При цьому суд не підміняє контролюючий орган та не здійснює замість нього податкову перевірку господарської операції.

Зобов`язання Державної податкової служби України здійснити реєстрацію податкової накладної є наслідком встановлення судом протиправності рішення про відмову в її реєстрації та спрямоване на відновлення порушеного права позивача.

Отже, позовні вимоги ТОВ «ТК-ПРОФІТЕКС» про визнання протиправними та скасування рішення комісії Головного управління ДПС у м. Києві № 3585274/43706752 від 29.12.2021, рішення Комісії Державної податкової служби України № 2920/43706752/2 від 19.01.2022, а також про зобов`язання Державної податкової служби України зареєструвати податкову накладну № 15 від 06.10.2021 в Єдиному реєстрі податкових накладних є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

За загальним правилом, що випливає з принципу змагальності, кожна сторона повинна подати докази на підтвердження обставин, на які вона посилається, або на спростування обставин, про які стверджує інша сторона.

Системно проаналізувавши приписи законодавства України, що були чинними на момент виникнення спірних правовідносин між сторонами, зважаючи на взаємний та достатній зв`язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню.

Судом встановлено, що під час звернення до суду позивачем було сплачено судовий збір у розмірі 2481,00 грн., що підтверджується платіжними документами.

Враховуючи задоволення позову, вказаний розмір судового збору підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень - Головного управління ДПС у м. Києві, пропорційно до задоволених вимог.

Доказів понесення інших судових витрат матеріали справи не містять.

Керуючись статтями 243-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасування рішення комісії з питань зупинення реєстрації податкових накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у місті Києві (Україна, 04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19; код ЄДРПОУ ВП 44116011) №3585274/43706752 від 29.12.2021 про відмову у реєстрації податкової накладної №15 від 06.10.2021.

Зобов`язати Державну податкову службу України (Україна, 04053, м. Київ, Львівська площа, 8; код ЄДРПОУ 43005393) зареєструвати в ЄРПН податкову накладну №15 від 06.10.2021 датою її фактичного надходження.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ТК-ПРОФІТЕКС» (Ідентифікаційний код юридичної особи 43706752; місцезнаходження (юридична адреса): Україна, 02090, місто Київ, вул.Лісовського Роберта, будинок 1) судовий збір у сумі 2481,00 грн (дві тисячі чотириста вісімдесят одну гривню, 00 коп.) за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень - Головного управління ДПС у м. Києві (Україна, 04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19; код ЄДРПОУ ВП 44116011).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 28.09.2026.

Суддя Панченко Н.Д.