Рішення № 140108408, 28.09.2026, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 вересня 2026 року м. Київ справа №640/403/20

Київський окружний адміністративний суд у складі судді Панченко Н.Д., розглянувши у місті Києві у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Продпостач Сервіс» до Державної податкової служби України, Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Продпостач Сервіс» звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Державної фіскальної служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії.

Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач зазначив, що товариством була подана до контролюючого органу зазначена податкова накладна для її реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних, однак спірними рішеннями було відмовлено у реєстрації податкової накладної, не зважаючи на її відповідність всім вимогам та критеріям, що встановлені Податковим кодексом України та відповідними підзаконними нормативно-правовими актами.

Позивач звернув увагу на те, що після зупинення реєстрації податкової накладної ним було подано до контролюючого органу усі необхідні для реєстрації первинні документи, які не мають жодних дефектів та підтверджують факт здійснення господарських операцій, а тому спірні рішення були прийняті протиправно та мають бути скасовані.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 28.01.2020 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі №640/403/20, суд ухвалив розгляд справи здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 вересня 2022 року здійснена заміна відповідача Державної фіскальної служби України (04053, м. Київ, Львівська пл. 8, код ЄДР: 39292197) на правонаступника у сфері виконуваних функцій - Державну податкову службу України (код ЄДР 43005393; 04053, м. Київ, Львівська площа, 8), залучено до участі у справі в якості співвідповідача - Головне управління ДПС у м. Києві (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19; код: ЄДРПОУ 44116011), як відокремлений підрозділ Державної податкової служби України.

На виконання положень п. 2 розділу ІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону України №2825-ІХ, Окружним адміністративним судом міста Києва скеровано за належністю матеріали справи № 640/403/20 до Київського окружного адміністративного суду.

За результатом автоматизованого розподілу, справу № 640/403/20 передано на розгляд судді Київського окружного адміністративного суду Панченко Н.Д.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 05 червня 2024 року адміністративна справа № 640/403/20 прийнята до провадження суддею Панченко Н.Д.

Відповідачі надали до суду відзив, де зазначили, що оскаржувані дії були вчинені в межах дискреційних повноважень, достатніх первинних документів для підтвердження коригування позивачем не надані.

Відповідно до частини п`ятої статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Учасники справи з клопотанням про розгляд справи у судовому засіданні до суду не звертались.

Розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач перебуває на обліку як платник податків у Головному управлінні ДПС у м. Києві та є платником податку на додану вартість, що сторони не заперечують.

Позивач здійснює діяльність за КВЕД: 49.41 Вантажний автомобільний транспорт (основний), 16.10 Лісопильне та стругальне виробництво, 16.21 Виробництво фанери, дерев`яних плит і панелей, шпону, 46.19 Діяльність посередників у торгівлі товарами широкого асортименту, 46.31 Оптова торгівля фруктами й овочами, 46.32 Оптова торгівля м`ясом і м`ясними продуктами, 46.33 Оптова торгівля молочними продуктами, яйцями, харчовими оліями та жирами, 46.36 Оптова торгівля цукром, шоколадом і кондитерськими виробами, 46.37 Оптова торгівля кавою, чаєм, какао та прянощами, 46.38 Оптова торгівля іншими продуктами харчування, у тому числі рибою, ракоподібними та молюсками, 46.39 Неспеціалізована оптова торгівля продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами, 46.90 Неспеціалізована оптова торгівля, 47.91 Роздрібна торгівля, що здійснюється фірмами поштового замовлення або через мережу Інтернет, 52.29 Інша допоміжна діяльність у сфері транспорту.

ТОВ «ПРОДПОСТАЧ СЕРВІС» (надалі 4 Позивач) направив засобами телекомунікаційного зв`язку до ДФС України для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну від 27.12.2018 року №7, виписану для покупця ТОВ «АДАМАРІС ГРУП» на поставку товару на суму 200 000,00 грн., у тому числі податок на додану вартість 40 000,00 грн..

Згідно з квитанцією №1 від 09 січня 2019 р. року податкова накладна прийнята, реєстрація зупинена у зв`язку із тим, що "Відповідно до п. 201.16 ст. 201 Податкового кодексу України реєстрація ЩІ/РК від 27.12.2018 №7 в Єдиному реєстрі податкових накладних зупинена. ПН/РК відповідає вимогам пп.1.6 п.1 "Критеріїв ризиковості платника податку". Пропонуємо надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних".

10 липня 2019 р. Позивачем надіслано через систему "M.E.DOC" повідомлення щодо додання пояснень та копій документів щодо зупинення реєстрації № №7 від 27.12.2018р. документи про підтвердження реальності здійснення операцій по вказаній податковій накладній.

Позивачем також були надані наступні докази на підтвердження реальності здійснений господарських операцій:

- Контракт №18/08-08/2 від 08.08.2018р.;

- INVOICE №14 від 12.11.2018р.;

- МД від LTD DMFR LOGISTIC GROUP №1801 від 16.11.2018р.;

- Договір перевезення вантажу у міжміському та міжнародному сполучені, №26/29/2019 від 06.05.2019 p.;

- Договір про надання платних послуг по відповідальному зберіганню товарно матеріальних цінностей №25/1/2019 від 17.04.2019р.;

- Рахунок-фактура №РФ-0013 від 27.12.2018р.;

- Видаткова накладна №ВН-0013 від 27. 12.2018р.;

- Податкова накладна №7 від 27.12.2018р.;

- Картка рахунку 281 за червень 2018р.-березень 2019р.;

- Картка рахунку 361 за 01.06.2018р. - 07.05.2019 р.

Комісія ГУ ДФС, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації прийняла рішення від 12.07.2109 року №221311/42219007 про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних з підстав "Ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрація яких зупинена".

Не погодившись з рішенням відповідача про відмову в реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з такого.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законами України.

Згідно з пунктом 201.1 статті 201 Податкового кодексу України, на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Пунктом 201.10 статті 201 Податкового кодексу України передбачено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Відповідно до пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України, у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних могла бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

На виконання зазначеної норми Кабінетом Міністрів України прийнято постанову від 21.02.2018 №117 «Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних», якою, зокрема, затверджено Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Порядок №117).

Порядок №117 був чинним на момент складення позивачем податкової накладної від 27.12.2018 №7, її подання на реєстрацію, зупинення реєстрації та прийняття оскаржуваного рішення про відмову в реєстрації, а тому саме його положення підлягають застосуванню до спірних правовідносин. Постанова Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №117 втратила чинність лише з 01.02.2020 у зв`язку з набранням чинності постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 №1165.

Відповідно до пункту 2 Порядку №117 моніторинг - це сукупність заходів та методів роботи контролюючих органів, що проводяться з метою виявлення за результатами аналізу наявної інформації в інформаційних ресурсах ДФС та/або за результатами обробки та аналізу податкової інформації об`єктивних ознак наявності ризиків порушення норм податкового законодавства.

Пунктом 6 Порядку №117 передбачалося, що у разі коли за результатами моніторингу платник податку, яким подано податкову накладну/розрахунок коригування для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних, відповідає критеріям ризиковості платника податку, реєстрація такої податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

Разом з тим, відповідно до пункту 10 Порядку №117 Державна фіскальна служба України визначала критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій та показники позитивної податкової історії платника податку, які погоджувалися з Міністерством фінансів України та оприлюднювалися ДФС.

При цьому суд враховує правові висновки Верховного Суду, викладені, зокрема, у постанові від 02.04.2019 у справі №822/1878/18, відповідно до яких наявність у контролюючого органу повноважень щодо моніторингу податкових накладних та зупинення їх реєстрації не звільняє такий орган від обов`язку дотримуватися встановленого законом порядку реалізації цих повноважень, а правомірність зупинення реєстрації має бути обґрунтована з урахуванням конкретних критеріїв та обставин, що стали підставою для такого зупинення. Верховний Суд також звернув увагу на необхідність дотримання принципів правової визначеності та передбачуваності у відносинах між платником податків та контролюючим органом.

Судом встановлено, що відповідно до квитанції №1 від 09.01.2019 реєстрацію податкової накладної від 27.12.2018 №7 зупинено з підстави відповідності податкової накладної вимогам підпункту 1.6 пункту 1 «Критеріїв ризиковості платника податку».

На момент зупинення реєстрації спірної податкової накладної діяли Критерії ризиковості платника податку та Критерії ризиковості здійснення операцій, затверджені Державною фіскальною службою України 05.11.2018 та оприлюднені ДФС України. Відповідно до підпункту 1.6 пункту 1 зазначених Критеріїв комісії контролюючих органів могли розглядати питання щодо встановлення ризиковості платника податків, зокрема, за наявності податкової інформації, що свідчить про наявність ознак здійснення ризикових операцій платником. Водночас суд враховує, що у постанові від 02.04.2019 у справі №822/1878/18 Верховний Суд звернув увагу на проблемність застосування критеріїв ризиковості, затверджених листами ДФС, оскільки такі листи не є нормативно-правовими актами у розумінні статті 117 Конституції України. Верховний Суд наголосив, що акти, якими фактично встановлюються критерії, що впливають на права та законні інтереси платників податків, повинні відповідати вимогам щодо їх належного нормативного оформлення та державної реєстрації.

Разом з тим, з огляду на зміст спірної квитанції суд вважає необхідним оцінити не лише формальне посилання контролюючого органу на підпункт 1.6 пункту 1 Критеріїв ризиковості платника податку, а й те, чи наведено в ній конкретні обставини, які свідчили про відповідність позивача зазначеному критерію та стали безпосередньою підставою для зупинення реєстрації податкової накладної.

Як вбачається зі змісту квитанції №1 від 09.01.2019, у ній лише зазначено, що податкова накладна відповідає вимогам підпункту 1.6 пункту 1 «Критеріїв ризиковості платника податку», а також запропоновано надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної.

При цьому у квитанції не зазначено, яка саме інформація, наявна у контролюючого органу, свідчить про наявність ознак здійснення позивачем ризикових операцій, у чому саме полягає ризиковість платника податків та які конкретні обставини стали підставою для застосування до позивача підпункту 1.6 пункту 1 Критеріїв.

Таким чином, наведене у квитанції посилання має загальний характер і саме по собі не дає можливості платнику податків зрозуміти конкретні причини зупинення реєстрації податкової накладної та визначити вичерпний перелік документів, необхідних для усунення сумнівів контролюючого органу.

Згідно з пунктом 13 Порядку №117 у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначалися, зокрема, номер та дата складання податкової накладної/розрахунку коригування, критерій ризиковості платника податку та/або критерій ризиковості здійснення операцій, на підставі якого зупинено реєстрацію, а також пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування.

Отже, зміст квитанції має забезпечувати платнику податків реальну можливість зрозуміти підстави зупинення реєстрації податкової накладної та надати документи, достатні для усунення сумнівів контролюючого органу.

Зазначена правова позиція узгоджується з висновками Верховного Суду, викладеними у постанові від 20.11.2019 у справі №826/9457/18, відповідно до яких первинним об`єктом судового дослідження у справах щодо зупинення та відмови в реєстрації податкових накладних є обставини, за яких контролюючий орган здійснив зупинення реєстрації та прийняв відповідне рішення. Верховний Суд наголосив на необхідності встановлення чітких критеріїв оцінки ступеня ризиків, конкретного переліку документів, які підлягали наданню, а також конкретних фактичних і юридичних підстав прийняття рішення про відмову в реєстрації податкової накладної.

Відповідно до пункту 13 Порядку №117 платнику податку разом із квитанцією про зупинення реєстрації податкової накладної надавалася пропозиція щодо подання пояснень та копій документів, необхідних для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної.

Пунктом 14 Порядку №117 визначено перелік документів, необхідних для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН. До такого переліку, зокрема, належать договори, у тому числі зовнішньоекономічні контракти, первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, їх зберігання і транспортування, навантаження та розвантаження, складські документи, рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі, накладні, розрахункові документи та/або банківські виписки, а також документи щодо підтвердження відповідності продукції.

Відповідно до пункту 15 Порядку №117 платник податку мав право подати письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 14 цього Порядку, протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов`язання, відображеного у відповідній податковій накладній/розрахунку коригування.

Як встановлено судом, на виконання вимог контролюючого органу позивачем 10.07.2019 через систему «M.E.DOC» було направлено повідомлення щодо подання пояснень та копій документів стосовно податкової накладної від 27.12.2018 №7, реєстрацію якої було зупинено.

На підтвердження реальності господарської операції позивачем були надані, зокрема: контракт №18/08-08/2 від 08.08.2018; INVOICE №14 від 12.11.2018; митна декларація від LTD DMFRGROUP №1801 від 16.11.2018; договір перевезення вантажу у міжміському та міжнародному сполученні №26/29/2019 від 06.05.2019; договір про надання платних послуг по відповідальному зберіганню товарно-матеріальних цінностей №25/1/2019 від 17.04.2019; рахунок-фактура №РФ-0013 від 27.12.2018; видаткова накладна №ВН-0013 від 27.12.2018; податкова накладна №7 від 27.12.2018; картка рахунку 281 за червень 2018 року - березень 2019 року; картка рахунку 361 за період з 01.06.2018 по 07.05.2019.

Отже, позивач скористався передбаченим Порядком №117 правом надання пояснень та документів на підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній.

Пунктом 18 Порядку №117 передбачалося, що письмові пояснення та копії документів, подані платником податку відповідно до пункту 15 цього Порядку, розглядаються комісіями контролюючих органів.

Пунктом 20 Порядку №117 встановлено, що комісії контролюючих органів приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або про відмову в такій реєстрації.

Відповідно до пункту 21 Порядку №117 підставами для прийняття комісією контролюючого органу рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування є, зокрема, ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, ненадання платником податку копій документів відповідно до підпункту 4 пункту 13 цього Порядку, а також надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства.

Зі змісту оскаржуваного рішення від 12.07.2019 №221311/42219007 вбачається, що підставою для відмови в реєстрації податкової накладної визначено «ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрація яких зупинена».

Водночас зазначений висновок контролюючого органу не відповідає фактичним обставинам справи, оскільки матеріалами справи підтверджується, що позивачем 10.07.2019 були подані пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній №7 від 27.12.2018.

Таким чином, наведена в оскаржуваному рішенні підстава для відмови у реєстрації податкової накладної не відповідає фактичним обставинам, встановленим судом.

Крім того, оскаржуване рішення не містить конкретної інформації щодо того, які саме документи, передбачені Порядком №117, позивачем не надано, які саме недоліки містять подані документи, у чому полягає їх невідповідність законодавству, а також з яких конкретних причин надані позивачем пояснення та документи не були прийняті контролюючим органом до уваги.

Саме лише посилання на загальну підставу, передбачену Порядком №117, без зазначення конкретних фактичних обставин, які стали підставою для прийняття рішення, не може вважатися належним мотивуванням індивідуального акта суб`єкта владних повноважень.

У постанові Верховного Суду від 20.11.2019 у справі №826/9457/18 зазначено, що загальними вимогами до акта індивідуальної дії є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав його прийняття, як фактичних, так і юридичних, а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття. Верховний Суд також наголосив на необхідності з`ясування того, чи містить рішення контролюючого органу конкретну інформацію щодо причин та підстав його прийняття, із зазначенням того, яких саме документів не надано та яких саме документів неписами частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок вистачає для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної.

Суд також враховує, що відповідно до частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень суд перевіряє, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема, на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення; безсторонньо; добросовісно; розсудливо; пропорційно; з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно.

За приписами частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Отже, саме на контролюючий орган покладається обов`язок довести, що рішення про відмову в реєстрації податкової накладної прийнято на підставі та у спосіб, передбачені законом, а також за наявності передбачених законом фактичних і юридичних підстав.

У цій справі відповідачами не надано належних та якому така оцінка проводиться під час податкової перевірки, оскільки предметом судового контролю у цій справі є насамперед правомірність рішення контролюючого органу про відмову в реєстрації податкової накладної з урахуванням встановленої Порядком достатніх доказів того, що позивач не подав необхідних пояснень чи документів, а також не наведено конкретних обставин, які б свідчили про невідповідність поданих позивачем документів вимогам законодавства.

При цьому суд не здійснює оцінку реальності господарської операції у тому обсязі, в якому така оцінка проводиться під час податкової перевірки, оскільки предметом судового контролю у цій справі є насамперед правомірність рішення контролюючого органу про відмову в реєстрації податкової накладної з урахуванням встановленої Порядком №117 процедури її моніторингу та розгляду поданих платником пояснень і документів.

Механізм зупинення реєстрації податкових накладних має превентивний характер та не передбачає проведення повноцінної податкової перевірки господарської діяльності платника податків. Відповідно, під час вирішення питання про реєстрацію податкової накладної контролюючий орган повинен діяти в межах встановленої процедури та оцінювати надані платником документи саме з метою встановлення достатності їх для прийняття рішення про реєстрацію або відмову в такенти, які за своїм змістом охоплюють договірні відносини, придбання та походження товару, його транспортування, зберігання, передачюючий орган, приймаючи оскаржуване рішення, не зазначив, які саме з наданих документів є неналежними або недостовірними, не навів конкретних недоліків їх оформлення, не вказав, яких саме документів не вистачає для підтвердження відповідної господарської операції, та не навів інших конкретних обставин, які унеможливлювали б реєстрацію подить належного мотивування та не дає можливості встановити дійсні фактичні і юридичні підстави, з яких контролюючий орган дійшов висновку про необхід по собі відповідність платника певному критерію ризиковості не може автоматично свідчити про нереальність кожної господарської операції такого платника та не звільняє контролюючий орган від обов`язку розглянути подані платником пояснення і документи таій реєстрації.

У даному випадку позивачем надано документи, які за своїм змістом охоплюють договірні відносини, придбання та походження товару, його транспортування, зберігання, передачу покупцю та відображення відповідних операцій у бухгалтерському обліку.

Водночас контролюючий орган, приймаючи оскаржуване рішення, не зазначив, які саме з наданих документів є неналежними або недостовірними, не навів конкретних недоліків їх оформлення, не вказав, яких саме документів не вистачає для підтвердження відповідної господарської операції, та не навів інших конкретних обставин, які унеможливлювали б реєстрацію податкової накладної.

Таким чином, оскаржуване рішення не містить належного мотивування та не дає можливості встановити дійсні фактичні і юридичні підстави, з яких контролюючий орган дійшов висновку про необхідність відмови у реєстрації податкової накладної.

Окремо суд враховує, що сама по собі відповідність платника певному критерію ризиковості не може автоматично свідчити про нереальність кожної господарської операції такого платника та не звільняє контролюючий орган від обов`язку розглянути подані платником пояснення і документи та прийняти мотивоване рішення за результатами їх розгляду.

Також суд бере до уваги, що згідно з пунктом 201.10 статті 201 Податкового кодексу України зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних податкова накладна є для покупця достатньою підставою для віднесення відповідних сум податку до податкового кредиту. Відтак необґрунтоване блокування реєстрації податкової накладної без належного дотримання встановленої процедури безпосередньо впливає на права та законні інтереси учасників відповідної господарської операції.

З огляду на викладене суд приходить до висновку, що контролюючим органом при прийнятті рішення від 12.07.2019 №221311/42219007 не було дотримано вимог щодо його обґрунтованості та вмотивованості, а наведена у рішенні підстава для відмови у реєстрації податкової накладної не відповідає встановленим у справі обставинам, оскільки позивачем письмові пояснення та документи на підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній, фактично були подані.

За таких обставин рішення комісії Головного управління ДФС у м. Києві від 12.07.2019 №221311/42219007 про відмову в реєстрації податкової накладної від 27.12.2018 №7 в Єдиному реєстрі податкових накладних є протиправним та підлягає скасуванню.

Щодо позовної вимоги про скасування рішення за результатами адміністративного оскарження суд зазначає, що таке рішення є похідним від рішення комісії регіонального рівня про відмову в реєстрації податкової накладної. Відтак, за умови встановлення протиправності первісного рішення про відмову в реєстрації податкової накладної, рішення за результатами розгляду скарги, яким таке рішення залишено без змін, також не може вважатися законним та обґрунтованим.

Відповідно до пунктів 19, 20 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 №1246, у разі надходження до ДФС рішення суду про реєстрацію податкової накладної, яке набрало законної сили, така податкова накладна реєструється в Єдиному реєстрі податкових накладних після проведення відповідних перевірок, передбачених цим Порядком, а датою реєстрації податкової накладної є день, зазначений у відповідному рішенні суду або день набрання ним законної сили відповідно до встановленого порядку.

З огляду на встановлені судом обставини, а також з метою ефективного відновлення порушеного права позивача, суд вважає за необхідне зобов`язати Державну податкову службу України здійснити реєстрацію податкової накладної від 27.12.2018 №7 в Єдиному реєстрі податкових накладних у порядку та спосіб, визначені законодавством.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги про визнання протиправним та скасування рішення комісії Головного управління ДФС у м. Києві від 12.07.2019 №221311/42219007 про відмову в реєстрації податкової накладної від 27.12.2018 №7 в Єдиному реєстрі податкових накладних, а також рішення, прийнятого за результатами розгляду скарги, є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Щодо позовних вимог в частині зобов`язання Державної податкової служби України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних спірну податкову накладну, суд зазначає наступне.

Відповідно до вимог підпункту 201.1, 201.10 статті 201 ПК України реєстрацію податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних віднесено до обов`язків платника податків.

У той же час, наведені норми розраховані на відсутність спірних правовідносин, позаяк у випадку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування механізм її подальшої реєстрації в ЄРПН є іншим.

Згідно з нормами пунктів 19, 20 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 N 1246 (далі також - Порядок N 1246), податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій:

прийняття в установленому порядку та набрання чинності рішенням про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування;

набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДПС відповідного рішення);

неприйняття та/або відсутність реєстрації в установленому порядку рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування.

Внесення відомостей до Реєстру на підставі рішення суду, яке набрало законної сили, здійснюється з дотриманням вимог цього Порядку. При цьому вимоги абзацу десятого пункту 12 цього Порядку не застосовуються до податкової накладної та/або розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в установленому порядку.

Датою внесення відомостей до Реєстру вважається день, зазначений в рішенні суду, або день набрання законної сили таким рішенням.

Отже, реєстрація в ЄРПН податкових накладних/розрахунку коригування, реєстрацію яких попередньо було зупинено, є повноваженням ДПС.

Таким чином, у день набрання законної сили рішенням суду про реєстрацію податкової накладної в Реєстрі Державною податковою службою України вчиняються відповідні дії по реєстрації, при цьому датою реєстрації є день набрання законної сили рішенням суду, якщо у судовому рішенні не зазначена інша дата. Отже, суд може зазначити у судовому рішенні конкретну дату, яку контролюючому органу необхідно відобразити в якості дати реєстрації податкової накладної в Реєстрі.

З урахуванням вищевикладеного, судом вбачається протиправність оскаржуваного рішення про відмову в реєстрації податкової накладної в ЄРПН та відсутність законодавчо закріплених перешкод для такої реєстрації, належним та ефективним способом захисту порушеного права позивача є зобов`язання ДПС зареєструвати в ЄРПН спірну податкову накладну датою її фактичного надходження.

Системно проаналізувавши приписи законодавства України, що були чинними на момент виникнення спірних правовідносин між сторонами, зважаючи на взаємний та достатній зв`язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню.

Судом встановлено, що під час звернення до суду позивачем було сплачено судовий збір у розмірі 2102,00 грн., що підтверджується платіжними документами.

Доказів понесення інших судових витрат матеріали справи не містять.

Враховуючи задоволення позову, вказаний розмір судового збору підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень - Головного управління ДПС у м. Києві, пропорційно до задоволених вимог.

Керуючись статтями 243-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення комісії з питань зупинення реєстрації податкових накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у місті Києві (Україна, 04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19; код ЄДРПОУ ВП 44116011) від 12.07.2019р. № 1221311 /42219007 про відмову у реєстрації податкової накладної від 27.12.2018 р. № 7 в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Зобов`язати Державну податкову службу України (Україна, 04053, м. Київ, Львівська площа, 8; код ЄДРПОУ 43005393) зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну Товариства з обмеженою відповідальністю «ПРОДПОСТАЧ СЕРВІС» (код ЄДРПОУ 42219007) від 27.12.2018р. № 7 датою її фактичного подання - 09.01.2019р.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ПРОДПОСТАЧ СЕРВІС» (Ідентифікаційний код юридичної особи 42219007; місцезнаходження (юридична адреса): Україна, 04119, місто Київ, вулиця Зоологічна, будинок 4А, офіс 139) судовий збір у сумі 2102,00 грн (дві тисячі сто дві гривні, 00 коп.) за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень - Головного управління ДПС у м. Києві (Україна, 04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19; код ЄДРПОУ ВП 44116011).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 28.09.2026.

Суддя Панченко Н.Д.