Рішення № 140104828, 28.09.2026, Центральний районний суд м. Миколаєва

Справа № 490/5926/26

н\п 2/490/4329/2026

Центральний районний суд м. Миколаєва

вул. Захисників Миколаєва, 41/12, м. Миколаїв, 54607 тел. (0512) 53-31-08

e-mail: inbox@ct.mk.court.gov.ua, web: ct.mk.court.gov.ua Код ЄДРПОУ 02892528

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 вересня 2026 року місто Миколаїв

Центральний районний суд міста Миколаєва у складі: головуючого судді Саламатіна О.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Деал Фінанс Груп» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

30.06.2026 року до Центрального районного суду м. Миколаєва надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Деал Фінанс Груп» до ОСОБА_1 , в якій позивач просить стягнути з відповідачки суму заборгованості за Кредитним договором у розмірі 22553,69 грн.

В обґрунтування позову зазначає, що 13.01.2022 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 укладено Договір про надання коштів у кредит №74714654, умовами якого встановлено, що Кредитодавець надає Позичальнику кредит в розмірі 14652,00 грн, строком на 30 днів, із (фіксованою) процентною ставкою у розмірі 1,99% які нараховується щоденно на залишок заборгованості за тілом кредиту.

19.02.2022 року між Позикодавцем та Позичальником/Відповідачкою за ініціативою останнього укладено Додаткову угоду №7039089 до Договору позики №74714654, за умовами якої сторони домовились продовжити строк кредитування на 10 днів, в результаті чого, загальний строк кредитування змінився з 30 днів на 40 днів (до 22.02.2022 року).

22.02.2022 року між Позикодавцем та Позичальником/Відповідачкою за ініціативою останнього укладено Додаткову угоду №7089089 до Договору позики №74714654, за умовами якої сторони домовились продовжити строк кредитування на 7 днів, в результаті чого, загальний строк кредитування змінився з 40 днів на 47 днів (до 01.03.2022 року).

Враховуючи викладені вище умови Договору кредиту №74714654 від 13.01.2022 року та додаткових угод, здійснені Відповідачкою платежі в рахунок погашення заборгованості за договором кредиту, які складають - 1734,85 грн, заборгованість останньої за договором кредиту складає 22553,69 грн, з яких: 14652,00 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу, 7901,69 грн - сума заборгованості за відсотками.

02.11.2022 року між TOB «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ «Сіроко Фінанс» укладено Договір факторингу №029-021122 за яким, TOB «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» відступило ТОВ «Сіроко Фінанс» право грошової вимоги за кредитними зобов`язаннями у тому числі і за кредитним договором №74714654 від 13.01.2022 року.

05.12.2025 року між TOB «Сіроко Фінанс» та ТОВ «Деал Фінанс Груп» укладено Договір факторингу №05/12/25-01 за яким, TOB «Сіроко Фінанс» відступило ТОВ «Деал Фінанс Груп» право грошової вимоги за кредитними зобов`язаннями у тому числі і за кредитним договором №74714654 від 13.01.2022 року.

Враховуючи вищевикладене позивач звернувся до суду з даним позовом для захисту своїх прав.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 30.06.2026 року головуючим суддею по даній справі визначено суддю Саламатіна О.В.

30.06.2026 року матеріали справи передано для розгляду судді.

Ухвалою судді від 03.07.2026 року, прийнято вищезазначену позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у цивільній справі. Розгляд справи постановлено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін. Витребувано у АТ «ПУМБ» наступні документи/інформацію: щодо належності ОСОБА_1 карткового рахунку № НОМЕР_1 ; виписку по картковому рахунку № НОМЕР_1 , відкритому в АТ «ПУМБ», ОСОБА_1 , за період з 13.01.2022 року по 16.01.2022 року.

Сторони в судове засідання не викликались відповідно до ч. 5 ст. 279 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України), проте в ухвалі про відкриття спрощеного позовного провадження від 03.07.2026 року відповідачці був наданий строк в 15 днів з дня отримання даної ухвали суду, на подачу відзиву на позовну заяву та роз`яснено право подати заяву із обґрунтованими запереченнями проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження.

Копія вказаної ухвали суду від 03.07.2026 року доставлена до електронного кабінету відповідачки ОСОБА_1 у підсистемі ЕСІТС «Електронний суд» 04.07.2026 року, що підтверджується інформацією з АСДС (довідка про доставку електронного документу).

За правилами п. 2 ч. 6 ст. 272 ЦПК України днем вручення судового рішення є день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи.

Згідно з ч. 11 ст. 272 ЦПК України якщо учасник справи має електронний кабінет, суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи чи її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами. У разі відсутності в учасника справи електронного кабінету суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Тобто, відповідач, який має зареєстрований електронний кабінет підсистемі ЕСІТС «Електронний суд», а отже належним чином повідомлений про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження, не скористався своїм процесуальним правом та не направив суду відзив на позовну заяву, із викладенням заперечень проти позову.

Враховуючи рішення ЄСПЛ у справі «В`ячеслав Корчагін проти Росії» (№12307/16), яким визначено, що якщо повістку було направлено за однією з відомих адрес, а особа ухиляється від її отримання то особа може стежити за ходом справи з офіційних джерел, таких як веб-сторінка суду, а тому права такої особи щодо розгляду справи у його відсутності, порушені не були.

Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, яка відповідно до ст. 9 Конституції України є частиною правової системи України, кожна особа має право на справедливий судовий розгляд справи. Це право включає в себе доступність до правосуддя.

В той же час, як наголошує у своїх рішеннях Європейський суд з прав людини, кожна сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у справі за його участю, добросовісно користуватися належними йому процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Також, Рішенням Європейського суду з прав людини від 3 квітня 2008 року у справі «Пономарьов проти України» наголошено, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

Отже зважаючи на те, що судом вжито всіх можливих та розумних заходів щодо повідомлення відповідача про розгляд справи та неподання у встановлений судом строк заяви із запереченнями щодо розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження та/або клопотання про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін та/або письмового відзиву на позов, справа вирішується за наявними матеріалами у відповідності з нормою частини 5 статті 279 ЦПК України.

Згідно ч. 8 ст. 178 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений законом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

24.08.2026 року АТ «ПУМБ» на виконання ухвали Центрального районного суду м. Миколаєва від 03.07.2026 року надало витребувану інформацію.

Суд, дослідивши та перевіривши всі докази в їх сукупності, встановив такі факти та відповідні їм правовідносини.

Кожна особа, а у випадках, встановлених законом, органи та особи, яким законом надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб, або державні чи суспільні інтереси, мають право в порядку, встановленому Цивільним процесуальним кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів; або прав, свобод та інтересів інших осіб, інтереси яких вони захищають, державних чи суспільних інтересів.

Частина 1 ст. 15 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) закріплює право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства (ч. 2 ст. 15 ЦК України).

Так, за ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Договір, в тому числі і договір кредиту, є підставою виникнення цивільних прав та обов`язків.

13.01.2022 року між ТОВ «1 Безпечне Агенство Необхідних Кредитів» (Позикодавець) та ОСОБА_1 (Позичальник) було укладено Договір позики №74714654 (на умовах повернення позики в кінці строку позики).

Згідно з п. 1 Договору позики, за цим договором позикодавець зобов`язується передати позичальнику у власність грошові кошти, на погоджений умовами договору строк, шляхом їх перерахування на банківський картковий рахунок позичальника, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів у день закінчення строку позики, або достроково, та сплатити позикодавцю плату (проценти) від суми позики.

Пунктом 2 Договору позики передбачено, що сума позики становить 14652,00 грн, строк позики 30 днів, дата повернення позики 12.02.2022, процентна ставка (базова) - 1,99% (фіксована) у день, знижена процентна ставка - 0,6965% у день, процентна ставка за понадстрокове користування позикою - 2,7%, орієнтовна реальна річна процентна ставка 906,08%, орієнтовна загальна вартість позики - 17713,54 грн.

Проценти за цим договором нараховуються щоденно, включаючи дати отримання та повернення на залишок позики (п. 4).

Згідно п. 5.1. та п. 5.2 Договору позики, Позичальник ознайомився на сайті https://mycredit.ua/ua/documents-license/ з повною інформацією щодо Позикодавця та його послуги, що передбачена ст. 12 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг». Позичальник ознайомився на сайті https://mycredit.ua/ua/documents-license/ з Офіційними правилами програми лояльності для споживачів фінансових послуг ТОВ «1 Безпечне Агенство Необхідних Кредитів» (TM «MYCREDIT»), в якій визначені умови застосування зниженої процентної ставки, а також із правилами постійно діючої акції під умовною назвою «OH MY FREEDOM (перша позика 0.01%)» для споживачів фінансових послуг ТОВ «1 Безпечне Агенство Необхідних Кредитів» (ТМ «MYCREDIT»), розміщених за адресою https://mycredit.ua/ua/akcii/.

Позичальник до моменту підписання Договору вивчив цей Договір та Правила надання грошових коштів у позику (на умовах повернення позики в кінці строку позики), що розміщені на сайті https://mycredit.ua/ua/documentslicense/ (надалі «Правила»), їх зміст, суть, об`єм зобов`язань Сторін та наслідки укладення цього Договору, а також зазначена в Правилах процедура і наслідки оформлення Позичальником подовження строку користування позикою (пролонгація) або застосування автопролонгації, йому зрозумілі.

Також ТОВ «1 Безпечне Агенство Необхідних Кредитів» та ОСОБА_1 підписано таблицю загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит, що є додатком № 1 до Договору позики №74714654 (на умовах повернення позики в кінці строку позики) від 13.01.2022 року, у якій також міститься інформація щодо дати видачі та дати повернення кредиту, суми кредиту за договором позики, проценти за користування кредитом, загальна вартість кредиту.

Кредитний договір було укладено відповідно до Правил надання грошових коштів у позику ТОВ «1 Безпечне Агенство Необхідних Кредитів» (на умовах повернення позики в кінці строку позики), затверджених наказом №12/08/2021 від 12.08.2021 та розміщено на сайті https://mycredit.ua/uа/documents-license/, копія яких надана позивачем та наявна у матеріалах справи.

19.02.2022 року між ТОВ «1 Безпечне Агентство Необхідних Кредитів» та ОСОБА_1 укладено Додаткову угоду №7039089 до договору позики (на умовах повернення позики в кінці строку позики) №74714654 від 13.01.2022 року, за умовами якої сторони домовились продовжити строк кредитування на 10 днів, в результаті чого, загальний строк кредитування змінився з 30 днів на 40 днів (до 22.02.2022 року).

22.02.2022 року між ТОВ «1 Безпечне Агентство Необхідних Кредитів» та ОСОБА_1 укладено Додаткову угоду №7083464 до договору позики (на умовах повернення позики в кінці строку позики) №74714654 від 13.01.2022 року, за умовами якої сторони домовились продовжити строк кредитування на 7 днів, в результаті чого, загальний строк кредитування змінився з 40 днів на 47 днів (до 01.03.2022 року).

Відповідно до платіжної інструкції/операція №4eea3203-ce3f-4a1e-90c5-cea6abd4ab01, ТОВ «1 Безпечне Агентство Необхідних Кредитів» 13.01.2022 року перерахувало на рахунок № НОМЕР_1 кошти у сумі 14652,00 грн.

Факт перерахування коштів на картковий рахунок також підтверджується довідкою №КД-000107184/ТНПП від 12.01.2026 року, наданою ТОВ «ФК «Фінекспрес», яке діє на підставі ліцензії на надання фінансових послуг з переказу коштів без відкриття рахунку та згідно якої Товариство підтверджує прийняття до виконання платіжної інструкції, наданої за допомогою АРІ-інтерфейсу ініціатором плтіжної операції ТОВ «1 Безпечне Агентство Необхідних Кредитів», відповідно до умов договору про переказ коштів №23-01-18/5 від 23.01.2018 року, укладеного між Компанією та ТОВ «1 Безпечне Агентство Необхідних Кредитів» та завершення платіжної операції по перерахуванню 13.01.2022 року суми 14652,00 грн отримувачу - Жиліна Нателла, номер НОМЕР_1 .

Крім того, як вбачається з відповіді АТ «ПУМБ» від 24.08.2026 року на виконання ухвали Центрального районного суду м. Миколаєва від 03.07.2026 року, в банку на ім`я ОСОБА_1 була випущена банківська платіжна картка № НОМЕР_2 , а з наданої виписки по рахунку за період з 13.01.2022 року по 16.01.2022 року, підтверджується факт зарахування 13.01.2022 рокукредитних коштів у розмірі 14652,00 грн на зазначену платіжну картку.

Згідно розрахунку, здійсненого первісним кредитором - ТОВ «1 Безпечне Агентство Необхідних Кредитів», відповідачкою здійснювалася часткова оплата кредитної заборгованості на загальну суму 1734,85 грн. В подальшому ОСОБА_1 платежі не вносилися, в результаті чого загальна заборгованість складала 22553,69 грн, з яких: 14652,00 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу, 7901,69 грн - сума заборгованості за відсотками.

Щодо відступлення прав вимоги новому кредитору.

02.11.2022 року між ТОВ «1 Безпечне Агентство Необхідних Кредитів» («Клієнт») та ТОВ «Сіроко Фінанс» («Фактор») укладений Договір факторингу №029-021122, за умовами якого позивач набув права грошової вимоги до боржників, у тому числі до відповідачки ОСОБА_1 за Договором кредиту №74714654 від 13.01.2022 року.

Відповідно до витягу з Реєстру прав вимог №12/12/22, що відступаються клієнтом факторові відповідно до договору факторингу №029-021122 від 02.11.2022 року ТОВ «Сіроко Фінанс» набуло право грошової вимоги до ОСОБА_1 (порядковий номер №5858) в сумі 22553,69 грн, з яких: 14652,00 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу, 7901,69 грн - сума заборгованості за відсотками.

05.12.2025 року між ТОВ «Сіроко Фінанс» («Клієнт») та ТОВ «Деал Фінанс Груп» («Фактор») укладений Договір факторингу №05/12/25-01, за умовами якого позивач набув права грошової вимоги до боржників, у тому числі до відповідачки ОСОБА_1 за Договором кредиту №74714654 від 13.01.2022 року.

Відповідно до реєстру прав вимог №05/12/25 ТОВ «Деал Фінанс Груп» набуло право грошової вимоги до ОСОБА_1 (порядковий номер №10001) в сумі 22553,69 грн, з яких: 14652,00 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу, 7901,69 грн - сума заборгованості за відсотками.

Відповідно до статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок: 1) передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги); 2) правонаступництва; 3) виконання обов`язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем); 4) виконання обов`язку боржника третьою особою. Кредитор у зобов`язанні може бути замінений також в інших випадках, встановлених законом. Кредитор у зобов`язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом.

Згідно зі статтею 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора; зобов`язання в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Положеннями статті 516 ЦК України визначено, що заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням.

За приписами статті 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Відповідно до статті 1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Майбутня вимога вважається переданою фактору з дня виникнення права вимоги до боржника. Якщо передання права грошової вимоги обумовлене певною подією, воно вважається переданим з моменту настання цієї події.

У таких випадках додаткове оформлення відступлення права грошової вимоги не вимагається.

Згідно зі статтею 1080 ЦК України презюмується дійсність договору факторингу незалежно від наявності домовленості між клієнтом та боржником про заборону відступлення права грошової вимоги або його обмеження.

За правилом статті 1082 ЦК України боржник зобов`язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж. Боржник має право вимагати від фактора надання йому в розумний строк доказів того, що відступлення права грошової вимоги факторові справді мало місце. Якщо фактор не виконає цього обов`язку, боржник має право здійснити платіж клієнтові на виконання свого обов`язку перед ним. Виконання боржником грошової вимоги факторові відповідно до цієї статті звільняє боржника від його обов`язку перед клієнтом.

Отже, за змістом наведених положень закону заміна кредитора на фактора не означає звільнення боржника від обов`язку виконати зобов`язання, а лише надає боржникові право вимагати від фактора надання йому в розумний строк доказів того, що відступлення права грошової вимоги факторові справді мало місце та у випадку, коли таких доказів не надано, виконати зобов`язання на рахунок первинного кредитора.

У матеріалах справи відсутні документи, які б свідчили про визнання Договорів факторингу №029-021122 від 02.11.2022 та №05/12/25-01 від 05.12.2025 року недійсними або заперечення учасниками справи факту правомірності укладення цих договорів.

За такого, враховуючи вищевказане, право вимоги до боржниці ОСОБА_1 за Договором кредиту №74714654 від 13.01.2022 року та додатковими угодами до нього, перейшло до ТОВ «Деал Фінанс Груп», що дає останньому право на стягнення з відповідачки в судовому порядку неповернуту нею суму кредиту.

Щодо укладення договору та додаткових угод в електронній формі.

Відповідно до положень частин 1 та 2 статті 1055 ЦК України кредитний договір укладається у письмовій формі.

Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним.

Абзац другий частини 2 статті 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.

Загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, встановлені статтею 203 ЦК України.

Так, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятись у формі, встановленій законом.

Пунктами 5 та 6 частини 1 статті 3 Закону України "Про електронну комерцію" визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

При цьому, одноразовий ідентифікатор - це алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір (пункт 12 частини 1 статті 3 Закону України «Про електронну комерцію»).

Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому ЦК України та ГК України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеному у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Положеннями статті 12 Закону України "Про електронну комерцію" визначено, якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Відповідно до довідки про ідентифікацію ТОВ «1 Безпечне Агентство Необхідних кредитів» підтверджує, що клієнт ОСОБА_1 , з яким укладений Договір №74714654 від 13.01.2022 року та додаткові угоди №7039089 від 19.02.2022 року та №7083464 від 22.02.2022 року ідентифікований Товариством. Акцепт договору позичальником: одноразові ідентифікатори «I5kjWLnaTn», «HoK4M6oqro», «IB5nE92kKN» відповідно, час відправки ідентифікаторів позичальнику 13.01.2022 13:24:40, 19.02.2022 10:59:20, 22.02.2022 17:57:20 відповідно.

Таким чином, встановлено, що договір між первісним кредитором та відповідачкою ОСОБА_1 укладений в електронному вигляді, із застосуванням електронного підпису. При цьому відповідачка за допомогою веб-сайту та мобільного додатку «MyСredit» подала заявку на отримання кредиту за умовами, які вважала зручними для себе, та підтвердила умови отримання кредиту, після чого первісний кредитор надіслав відповідачці за допомогою засобів зв`язку на вказану нею електронну пошту одноразовий ідентифікатор у вигляді смс-коду, який заявник використав для підтвердження підписання кредитного договору.

Судом встановлено, що без здійснення вказаних дій відповідачкою Договір №74714654 від 13.01.2022 року та додаткові угоди №7039089 від 19.02.2022 року та №7083464 від 22.02.2022 року не були б укладеними сторонами, отже ці правочини відповідно до Закону України «Про електронну комерцію» вважаються такими, що за правовими наслідками прирівнюються до договорів, укладеними в письмовій формі, та укладення цих договорів у запропонованій формі відповідало внутрішній волі відповідачки.

Аналогічні висновки викладено у постановах Верховного Суду від 28 квітня 2021 року у справі № 234/7160/20 (провадження № 61-2903св21), від 01 листопада 2021 року у справі № 234/8084/20 (провадження № 61-2303св21).

Враховуючи викладені обставини, суд вважає, що Договір №74714654 від 13.01.2022 року та додаткові угоди №7039089 від 19.02.2022 року та №7083464 від 22.02.2022 року укладені сторонами в електронному вигляді з використанням електронного підпису, відповідає вимогам статті 12 Закону України «Про електронну комерцію», при укладенні цих договорів сторони досягли згоди щодо всіх істотних умов та у сторін, відповідно до приписів статті 11 ЦК України, виникли права та обов`язки, які витікають із кредитного договору та додаткових угод до нього.

Щодо стягнення заборгованості.

Так, матеріалами справи підтверджується, що ОСОБА_1 уклала з ТОВ «1 Безпечне Агентство Необхідних Кредитів» Договір №74714654 від 13.01.2022 року та додаткові угоди №7039089 від 19.02.2022 року та №7083464 від 22.02.2022 року, які підписані в електронній формі відповідачкою, відповідно до якого останній надано кредит у сумі 14652,00 грн на умовах повернення, строковості та платності.

Договір кредиту та додаткові угоди до нього є дійсними, у судовому порядку не оскаржувалися.

Згідно наданого позивачем розрахунку заборгованості, здійсненого первісним кредитором - ТОВ «1 Безпечне Агентство Необхідних Кредитів», а також розрахунку ТОВ «Деал Фінанс Груп», загальна заборгованість відповідачки за Договором кредиту №74714654 від 13.01.2022 року та додатковими угодами №7039089 від 19.02.2022 року та №7083464 від 22.02.2022 року складає 22553,69 грн, з яких: 14652,00 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу, 7901,69 грн - сума заборгованості за відсотками.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно з ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Частиною 1 ст. 625 ЦК України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Згідно з ч. 4 ст. 631 ЦК України закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору.

Статтею 628 ЦК України передбачено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.

Згідно зі ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно положенням пунктів 1-1 та 4 частини 1 статті 1 Закону «Про споживче кредитування», договір про споживчий кредит - це вид кредитного договору, за яким кредитодавець зобов`язується надати споживчий кредит у розмірі та на умовах, встановлених договором, а споживач (позичальник) зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом на умовах, встановлених договором. При тому загальними витратами за споживчим кредитом є витрати споживача, пов`язані з отриманням, обслуговуванням та поверненням кредиту, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та/або супутні послуги кредитодавця, кредитного посередника (за наявності) та третіх осіб.

Статтею 8 Закону України «Про споживче кредитування» встановлено, що до загальних витрат за споживчим кредитом включаються: комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.

За пунктом 10 частини 1 статті 12 цього ж Закону визначено, що у кредитному договорі обов`язково визначається порядок повернення кредиту та сплати процентів за користування споживчим кредитом, власних комісій та інших платежів (за наявності), включно із кількістю платежів, їх розміром та періодичністю внесення, у вигляді графіка платежів (у разі кредитування у вигляді кредитування рахунку, кредитної лінії графік платежів може не надаватися.

Стаття 204 ЦК України закріплює презумпцію правомірності правочину. Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов`язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили. У разі неспростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а обов`язки, що виникли внаслідок укладення договору, підлягають виконанню (Постанова ВП ВС від 14.11.2018 року у справі №2-383/2010 (провадження №14-308цс18)).

За такого враховуючи вищевказане, оскільки відповідачка не виконує свої зобов`язання передбачені Договором кредиту належним чином, суд вважає за необхідне стягнути з нього на користь позивача суму заборгованості за Договором №74714654 від 13.01.2022 року в сумі 22553,69 грн, з яких: 14652,00 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу, 7901,69 грн - сума заборгованості за відсотками.

Відповідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відповідно до ч. 6 ст. 81 ЦПК України, доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно з ч. 1 ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до п. 6 постанови Пленуму Верховного Суду України від 18.12.2009 №14 «Про судове рішення у цивільній справі», враховуючи принцип безпосередності судового розгляду, рішення може бути обґрунтоване лише доказами, одержаними у визначеному законом порядку та дослідженими в судовому засіданні.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини в справі «Ващенко проти України» (Заява № 26864/03) від 26 червня 2008 року зазначено, що принцип змагальності полягає в тому, що суд уважно досліджує зауваження заявника, виходячи з сукупності наявних матеріалів в тій мірі, в якій він є повноважним вивчати заявлені скарги. Отже, у суду відсутні повноваження на вихід за межі принципу диспозитивності і змагальності та збирання доказів на користь однієї із зацікавлених сторін.

Згідно зі ст. 263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

За таких обставин, враховуючи порушення позичальником умов договору, суд приходить до висновку, що цивільне (майнове) право позивача по отриманню від відповідачки кредитної заборгованості, підлягає судовому захисту, а тому позов ТОВ «Деал Фінанс Груп» до ОСОБА_1 підлягає задоволенню.

При вирішенні питання про стягнення з відповідачки витрат на правничу допомогу суд виходить з наступного.

Відповідно до частини 1, пункту 1 ч. 3 ст. 133 та ч. 1 - 3 ст. 137 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу. Витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Згідно з частиною 8 статті 141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

До складу витрат на правничу допомогу включаються: гонорар адвоката за представництво в суді; інша правнича допомога, пов`язана з підготовкою справи до розгляду; допомога, пов`язана зі збором доказів; вартість послуг помічника адвоката; інша правнича допомога, пов`язана зі справою.

Витрати на правничу допомогу визначаються сукупністю таких документів: договором про надання правничої допомоги та відповідними доказами щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу учасник справи має подати (окрім договору про надання правничої допомоги) детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом (для визначення розміру гонорару, що сплачений або підлягає сплаті) та опис здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

У постанові Об`єднаної палати Верховного Суду від 03.10.2019 у справі №922/445/19 висловлено правову позицію, згідно якої розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою. Отже, витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено.

На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу представником позивача суду надано: копію Договору №22-08/25/ДІЛ про надання правничої допомоги від 22.08.2025 року укладеного між ТОВ «Деал Фінанс Груп» та адвокатом Ткаченко Ю.О., витяг з акту №7-ДІЛ приймання-передачі наданої правничої допомоги від 14.01.2026 року, свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю адвоката Ткаченко Ю.О. серії ПТ №2099.

Згідно частини четвертої статті 137 ЦПК України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог ч. 4 цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити із критерію реальності понесення адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу, який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити із критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставістатті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Зокрема, згідно з практикою Європейського суду з прав людини заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України"). У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Велика Палата Верховного Суду вказала на те, що при визначені суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрата (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру (Постанова від 19.02.2020 року у справі №755/9215/15-ц).

Так, позивачем ставилось питання про стягнення з відповідачки на його користь суми понесених витрат на правничу допомогу в розмірі 4500,00 грн.

При цьому, аналізуючи розмір гонорару адвоката на дотримання вимог співмірності, суд, з урахуванням складності справи, ціни позову, обсягу виконаних адвокатом робіт (наданих послуг), враховуючи, що адвокатом фактично було надано правову допомогу, складено позовну заяву та зібрано необхідні документи, суд вважає, що розмір гонорару в 4500,00 грн є не обґрунтованим та завищеним.

Так, дана справа відноситься до категорії не складних справ, розгляд проводився в спрощеному провадженні, представник позивача не з`являвся до суду, надав клопотання про розгляд справи за наявними матеріалами справи. Крім іншого розмір правової допомоги в сумі 4500,00 грн є неспівмірними від стягненої суми в розмірі 22553,69 грн.

Суд зазначає та наголошує, що стягнення витрат на професійну правничу допомогу з боржника не може бути способом надмірного збагачення сторони, на користь якої такі витрати стягуються і не може становити для неї по суті додатковий спосіб отримання доходу.

Відповідно до Постанови Верховного Суду від 30.09.2020р. по справі №201/14495/16-ц суд вправі самостійно зменшувати розмір відшкодування витрат на правову допомогу.

Відтак, суд приходить до висновку про наявність підстав для зменшення суми стягнення з відповідачки витрат на правничу допомогу до 2000,00 грн, оскільки суд вважає, що вона буде об`єктивно відповідати вимогам співмірності, а тому вимога позивача підлягає частковому задоволенню, а вказана сума підлягає стягненню з відповідачки на користь позивача.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України з відповідачки на користь позивача також підлягають стягненню понесені останнім судові витрати, а саме 2662,40 грн судового збору, сплата якого підтверджується платіжною інструкцією кредитового переказу коштів №579945283.1 від 15.04.2026 року.

Керуючись ст. 10, 18, 23, 76, 81, 279, 258, 259, 263-265, 352, 354 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Деал Фінанс Груп» (код ЄДРПОУ: 44280974, юридична адреса: 08205, м. Ірпінь, вул. Садова, буд. 31/33, офіс 40/3, р/р НОМЕР_3 в АТ «ОТП Банк» МФО: 300528) до ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_4 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 ) про стягнення заборгованості, задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Деал Фінанс Груп» заборгованість договором позики №74714654 (на умовах повернення позики в кінці строку позики) від 13.01.2022 року у розмірі 22553 (двадцять дві тисячі п`ятсот п`ятдесят три) гривні 69 копійок, з яких: 14652,00 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу, 7901,69 грн - сума заборгованості за відсотками.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Деал Фінанс Груп» судові витрати у розмірі 4662 (чотири тисячі шістсот шістдесят дві) гривні 40 копійок, які складаються з судового збору у розмірі 2662,40 грн та витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 2000,00 грн.

Рішення може бути оскаржено до Миколаївського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя О.В. Саламатін