Рішення № 140103798, 28.09.2026, Вінницький міський суд Вінницької області

Справа № 127/17217/26

Провадження № 2/127/4875/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 вересня 2026 рокумісто Вінниця

Вінницький міський суд Вінницької області в складі головуючого судді Сичука М.М., озглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 23 червня 2025 року між ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» та ОСОБА_1 за допомогою веб-сайту creditkasa.com.ua укладено електронний договір про відкриття кредитної лінії № 1567-3236.

Кредитний договір укладено в електронній формі та підписано відповідачем за допомогою одноразового ідентифікатора А9307.

За умовами кредитного договору відповідачу надано кредит у розмірі 18000,00 грн строком на 365 календарних днів, з базовим періодом 28 днів.

Умовами договору передбачено комісію за видачу кредиту у розмірі 15,00 % від суми кредиту, а також знижену та стандартну процентні ставки у розмірі 1,00 % за кожний день користування кредитом.

22 липня 2025 року між сторонами укладено додаткову угоду № 1 до договору про відкриття кредитної лінії № 1567-3236 від 23 червня 2025 року, відповідно до якої відповідачу надано додаткові кошти у кредит у сумі 19800,00 грн.

16 серпня 2025 року між сторонами укладено додаткову угоду № 2 до договору про відкриття кредитної лінії № 1567-3236 від 23 червня 2025 року, відповідно до якої відповідачу надано додаткові кошти у кредит у сумі 19800,00 грн.

Позивач зазначає, що свої зобов`язання щодо надання кредитних коштів виконав у повному обсязі, що підтверджується документами про перерахування коштів.

Відповідач здійснювала часткові платежі на погашення заборгованості, однак у повному обсязі свої зобов`язання не виконала.

Станом на 02 березня 2026 року, за розрахунком позивача, загальний розмір заборгованості відповідача становить 85847,36 грн, з яких: 19800,00 грн заборгованість за кредитом; 34277,36 грн заборгованість за нарахованими процентами; 28800,00 грн заборгованість за процентами річних на підставі статті 625 ЦК України; 2970,00 грн заборгованість за комісією.

Позивач просить стягнути з відповідача зазначену заборгованість у повному обсязі та судові витрати.

Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 22 травня 2026 року відкрито провадження у справі та постановлено розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, у змішаній формі.

Копію ухвали про відкриття провадження у справі направлено відповідачу рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення за адресою її зареєстрованого місця проживання.

Відповідач відзив на позовну заяву до суду не подала.

Відповідно до частини другої статті 247 ЦПК України у разі розгляду справи за відсутності всіх учасників справи фіксування судового засідання технічними засобами не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступних висновків.

Відповідно до статей 12, 13 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, а суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи.

Згідно зі статтями 76-81 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Судом встановлено, що 23 червня 2025 року між ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» та ОСОБА_1 укладено електронний договір про відкриття кредитної лінії № 1567-3236.

Відповідно до умов кредитного договору відповідачу надано кредит у розмірі 18000,00 грн строком на 365 календарних днів.

Договором визначено процентну ставку за користування кредитом у розмірі 1,00 % за день.

22 липня 2025 року сторони уклали додаткову угоду № 1, відповідно до якої відповідачу надано додаткові кошти у кредит у сумі 19800,00 грн.

16 серпня 2025 року сторони уклали додаткову угоду № 2, відповідно до якої відповідачу надано додаткові кошти у кредит у сумі 19800,00 грн.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов`язується надати грошові кошти кредит позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно з частиною першою статті 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до статей 525, 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

За змістом статті 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Електронна форма укладеного сторонами договору відповідає вимогам законодавства.

Відповідно до статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається та оформлюється відповідно до вимог, визначених цим Законом та іншими актами цивільного законодавства.

Згідно зі статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» моментом підписання електронного правочину є використання електронного підпису, у тому числі одноразового ідентифікатора.

Кредитний договір № 1567-3236 від 23 червня 2025 року підписаний відповідачем одноразовим ідентифікатором А9307.

Таким чином, між сторонами виникли договірні правовідносини, а укладений електронний кредитний договір є належною підставою для виникнення у сторін відповідних прав та обов`язків.

Факт надання кредитних коштів підтверджується наданими позивачем документами про перерахування коштів.

Відповідач отримала кредитні кошти та здійснювала часткове погашення заборгованості, однак належним чином та в повному обсязі свої зобов`язання за кредитним договором не виконала.

Відтак вимога позивача про стягнення заборгованості за основною с

Умовою кредиту у розмірі 19800,00 грн є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Щодо стягнення процентів за користування кредитом суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 1056-1 ЦК України процентна ставка за кредитом встановлюється договором.

Укладеним між сторонами договором визначено фіксовану процентну ставку за користування кредитом у розмірі 1,00 % за кожний день користування кредитом.

На момент укладення договору діяли положення Закону України «Про споживче кредитування» щодо обмеження максимальної денної процентної ставки за споживчим кредитом.

Відповідно до внесених Законом України № 3498-IX змін максимальна денна процентна ставка за споживчим кредитом не може перевищувати 1 відсотка. Встановлена сторонами процентна ставка у розмірі 1,00 % за день відповідає зазначеному обмеженню.

При цьому суд враховує правовий висновок Великої Палати Верховного Суду, викладений у постанові від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12, відповідно до якого право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування.

У цій справі кредитний договір укладено 23 червня 2025 року строком на 365 календарних днів, а заборгованість розрахована позивачем станом на 02 березня 2026 року, тобто до закінчення визначеного договором строку кредитування.

Згідно з наданим позивачем розрахунком заборгованість за нарахованими процентами становить 34277,36 грн.

Оскільки заявлений позивачем розмір процентів нарахований у межах строку кредитування та відповідачем не спростований, суд вважає вимогу про стягнення 34277,36 грн процентів за користування кредитом обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Щодо вимоги про стягнення комісії суд зазначає наступне.

Позивач просить стягнути з відповідача 2970,00 грн заборгованості за комісією за видачу кредиту.

Водночас сама по собі наявність у договорі умови про сплату комісії не є достатньою підставою для її стягнення, якщо така комісія встановлена за дії, які не становлять окремої послуги для споживача.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 13 липня 2022 року у справі № 496/3134/19 звернула увагу на необхідність встановлення правової природи платежу, передбаченого кредитним договором, та фактичного надання відповідної послуги споживачу.

Позивачем не доведено, що за сплату зазначеної комісії відповідачу фактично надавалася окрема послуга, яка не входить до дій кредитодавця щодо укладення та виконання самого кредитного договору.

Саме по собі зазначення комісії в умовах кредитного договору не підтверджує надання відповідачу окремої додаткової послуги.

За таких обставин вимога про стягнення 2970,00 грн комісії задоволенню не підлягає.

Щодо вимоги про стягнення 28800,00 грн процентів річних на підставі частини другої статті 625 ЦК України суд зазначає наступне.

Частиною другою статті 625 ЦК України передбачено обов`язок боржника, який прострочив виконання грошового зобов`язання, сплатити суму боргу з урахуванням індексу інфляції, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Разом з тим пунктом 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України встановлено спеціальне правове регулювання відповідальності за прострочення грошового зобов`язання у період дії в Україні воєнного стану.

З огляду на те, що позивач просить стягнути 28800,00 грн саме як проценти річних, передбачені частиною другою статті 625 ЦК України, правові підстави для задоволення цієї вимоги відсутні.

При цьому посилання позивача на положення пункту 6 розділу IV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про споживче кредитування» не змінює правової природи заявлених 28800,00 грн, оскільки ця сума заявлена не як неустойка за договором про споживчий кредит, а саме як три проценти річних за статтею 625 ЦК України.

З урахуванням наведеного вимога про стягнення 28800,00 грн процентів річних задоволенню не підлягає.

Таким чином, загальний розмір заборгованості, який підлягає стягненню з відповідача на користь позивача, становить: 19800,00 грн + 34277,36 грн = 54077,36 грн.

В іншій частині позову, а саме щодо стягнення 28800,00 грн процентів річних за частиною другою статті 625 ЦК України та 2970,00 грн комісії, слід відмовити.

Щодо розподілу судових витрат суд зазначає наступне.

Відповідно до частини першої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позивачем при зверненні до суду сплачено судовий збір у розмірі 2662,40 грн.

Ціна позову становить 85847,36 грн, із яких судом задоволено вимоги на суму 54077,36 грн.

Таким чином, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати зі сплати судового збору пропорційно розміру задоволених позовних вимог у розмірі 1677,11 грн.

Керуючись статтями 2, 12, 13, 76-81, 89, 128, 141, 247, 258-259, 263-265, 274, 279 ЦПК України, статтями 525, 526, 530, 625, 629, 1048, 1049, 1054, 1056-1 ЦК України, статтями 11, 12 Закону України «Про електронну комерцію», Законом України «Про споживче кредитування», суд

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути зі ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» заборгованість за договором про відкриття кредитної лінії № 1567-3236 від 23 червня 2025 року в загальному розмірі 54077 (п`ятдесят чотири тисячі сімдесят сім) гривень 36 копійок, з яких 19800 (дев`ятнадцять тисяч вісімсот) гривень 00 копійок заборгованість за основною сумою кредиту; 34277 (тридцять чотири тисячі двісті сімдесят сім) гривень 36 копійок заборгованість за процентами за користування кредитом.

Стягнути зі ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 1677 (одна тисяча шістсот сімдесят сім) гривень 11 копійок.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Вінницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його складення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Учасники судового процесу:

Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС», ЄДРПОУ 38548598, Україна, 01133, місто Київ, бульвар Лесі Українки, будинок 26, офіс 407.

Відповідач ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Повний текст рішення складено 28 вересня 2026 року.

Суддя