Рішення № 140103795, 28.09.2026, Вінницький міський суд Вінницької області

Справа № 127/14810/26

Провадження № 2/127/4255/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 вересня 2026 рокумісто Вінниця

Вінницький міський суд Вінницької області в складі головуючого судді Сичука М.М., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 21 грудня 2024 року між ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» та ОСОБА_1 укладено електронний договір про споживчий кредит № 1487-0073, який було оформлено в електронній формі на вебсайті credos.com.ua та підписано відповідачем одноразовим ідентифікатором А6617.

За умовами кредитного договору відповідачу надано кредит у розмірі 3000,00 грн строком на 365 календарних днів.

Умовами договору передбачено стандартну процентну ставку у розмірі 0,99 % від суми кредиту за кожний день користування кредитом протягом перших 180 календарних днів від дати укладення договору, а з 181-го дня до закінчення строку дії договору або до моменту повного погашення кредиту 0,85 % за кожний день користування кредитом.

15 січня 2025 року між сторонами укладено додаткову угоду № 1 до договору про споживчий кредит № 1487-0073, відповідно до якої відповідачу надано додатковий кредит у розмірі 1500,00 грн.

Таким чином, загальна сума отриманого відповідачем кредиту становить 4500,00 грн.

Позивач зазначає, що відповідач належним чином свої зобов`язання за кредитним договором не виконала, кредит та нараховані проценти не повернула.

Станом на 27 березня 2026 року, за розрахунком позивача, заборгованість відповідача становить 22421,25 грн, з яких: 4500,00 грн заборгованість за основною сумою кредиту; 15671,25 грн заборгованість за процентами за користування кредитом; 2250,00 грн три проценти річних відповідно до частини другої статті 625 Цивільного кодексу України.

Позивач просить стягнути з відповідача зазначену заборгованість у повному обсязі, а також понесені судові витрати.

Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 07 травня 2026 року відкрито провадження у справі та постановлено розглядати її в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, у змішаній формі.

Копію ухвали про відкриття провадження у справі направлено відповідачу рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення за адресою її зареєстрованого місця проживання. Поштове відправлення повернулося до суду без вручення з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою».

Відповідно до частини восьмої статті 128 ЦПК України днем вручення судового рішення є, зокрема, день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Відповідач відзив на позовну заяву до суду не подала.

Відповідно до частини другої статті 247 ЦПК України у разі розгляду справи за відсутності всіх учасників справи фіксування судового засідання технічними засобами не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступних висновків.

Відповідно до статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно зі статтями 12, 13 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, а суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи.

Відповідно до статей 76-81 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги та заперечення учасників справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Судом встановлено, що 21 грудня 2024 року між ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» та ОСОБА_1 укладено договір про споживчий кредит № 1487-0073.

Згідно з умовами договору відповідачу надано кредит у розмірі 3000,00 грн строком на 365 календарних днів.

15 січня 2025 року сторони уклали додаткову угоду № 1 до договору, відповідно до якої відповідачу надано додатковий кредит у розмірі 1500,00 грн.

Загальна сума кредитних коштів, наданих відповідачу за договором та додатковою угодою, становить 4500,00 грн.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно зі статтею 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до статей 525, 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається.

За змістом статті 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Електронна форма договору сама по собі не позбавляє його юридичної сили. Відповідно до статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається та оформлюється відповідно до вимог, визначених цим Законом та іншими актами цивільного законодавства.

Згідно зі статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» моментом підписання електронного правочину є використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором, якщо інше не передбачено законом.

Таким чином, укладення сторонами договору про споживчий кредит № 1487-0073 в електронній формі шляхом використання одноразового ідентифікатора А6617 відповідає вимогам законодавства щодо форми такого правочину.

З огляду на встановлені обставини та надані позивачем докази суд приходить до висновку, що між сторонами виникли договірні правовідносини, а позивач свої зобов`язання щодо надання кредитних коштів виконав.

Відповідач свої зобов`язання щодо повернення кредитних коштів належним чином не виконала, у зв`язку з чим за нею утворилася заборгованість за основною сумою кредиту.

Відтак вимога позивача про стягнення з відповідача 4500,00 грн заборгованості за основною сумою кредиту є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Щодо вимоги про стягнення процентів за користування кредитом суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 1056-1 ЦК України процентна ставка за кредитом встановлюється договором залежно від умов кредитування.

За умовами укладеного між сторонами договору процентна ставка за користування кредитом становить 0,99 % за кожний день користування кредитом протягом перших 180 календарних днів та 0,85 % за кожний день користування кредитом з 181-го дня до закінчення строку дії договору або до моменту повного погашення кредиту.

Закон України «Про споживче кредитування» у редакції, чинній на момент укладення договору, передбачає обмеження максимальної денної процентної ставки за споживчим кредитом на рівні 1 відсотка.

Встановлені договором процентні ставки 0,99 % та 0,85 % за день такого обмеження не перевищують.

При цьому суд враховує правовий висновок Великої Палати Верховного Суду, викладений у постанові від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12, відповідно до якого право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування.

Заявлений позивачем розмір процентів за користування кредитом становить 15671,25 грн.

Оскільки позивачем заявлено до стягнення проценти, нараховані в межах погодженого сторонами строку кредитування, та їх розмір підтверджується наданим розрахунком заборгованості, суд вважає вимогу про стягнення 15671,25 грн процентів за користування кредитом обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Разом з тим позовна вимога про стягнення 2250,00 грн процентів річних на підставі частини другої статті 625 ЦК України задоволенню не підлягає.

Так, відповідно до частини другої статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.

Водночас пунктом 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України передбачено спеціальне правове регулювання відповідальності за прострочення грошового зобов`язання у період дії в Україні воєнного стану.

З огляду на те, що заявлені позивачем 2250,00 грн нараховані саме як три проценти річних відповідно до частини другої статті 625 ЦК України за прострочення виконання зобов`язання за кредитним договором, правові підстави для їх стягнення з відповідача відсутні.

Отже, позов підлягає частковому задоволенню, а саме в частині стягнення 4500,00 грн заборгованості за основною сумою кредиту та 15671,25 грн процентів за користування кредитом.

Загальний розмір заборгованості, що підлягає стягненню з відповідача на користь позивача, становить: 4500,00 грн + 15671,25 грн = 20171,25 грн.

В іншій частині позовних вимог, а саме щодо стягнення 2250,00 грн процентів річних за частиною другою статті 625 ЦК України, слід відмовити.

Щодо розподілу судових витрат суд зазначає наступне.

Відповідно до частини першої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позивачем при зверненні до суду сплачено судовий збір у розмірі 2662,40 грн.

Позовні вимоги заявлено у розмірі 22421,25 грн, задоволено вимоги на суму 20171,25 грн.

Таким чином, частка задоволених позовних вимог становить: 20171,25 : 22421,25 ? 100 % = 89,96 %.

Відповідно, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню понесені витрати зі сплати судового збору пропорційно задоволеним позовним вимогам у розмірі 2395,22 грн.

Керуючись статтями 2, 12, 13, 76-81, 89, 128, 141, 247, 258-259, 263-265, 274, 279 ЦПК України, статтями 525, 526, 530, 625, 629, 1048, 1049, 1054, 1056-1 ЦК України, Законом України «Про електронну комерцію», Законом України «Про споживче кредитування», суд

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» заборгованість за договором про споживчий кредит № 1487-0073 від 21 грудня 2024 року у загальному розмірі 20171 (двадцять тисяч сто сімдесят одна) гривня 25 копійок, у тому числі 4500 (чотири тисячі п`ятсот) гривень 00 копійок заборгованість за основною сумою кредиту; 15671 (п`ятнадцять тисяч шістсот сімдесят одна) гривня 25 копійок проценти за користування кредитом.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 2395 (дві тисячі триста дев`яносто п`ять) гривень 22 копійки.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Вінницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його складення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Учасники справи:

Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС», 01133, місто Київ, бульвар Лесі Українки, будинок 26, офіс 407, ЄДРПОУ 38548598.

Відповідач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 .

Повний текст рішення складено 28 вересня 2026 року.

Суддя