Рішення № 140103794, 28.09.2026, Вінницький міський суд Вінницької області

Справа № 127/14245/26

Провадження № 2/127/4051/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 вересня 2026 рокумісто Вінниця

Вінницький міський суд Вінницької області

в складі головуючого судді Сичука М.М.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 28 серпня 2025 року між ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» та відповідачем було укладено електронний договір про відкриття кредитної лінії № 1594-0153, відповідно до умов якого відповідачу надано кредит у розмірі 3 500,00 грн строком на 365 днів.

Договір укладено в електронній формі із застосуванням одноразового ідентифікатора А7209.

Відповідно до умов кредитного договору базовий період кредитування становить 21 день, комісія за видачу кредиту визначена у розмірі 15 % від суми кредиту, знижена процентна ставка 1,00 % на день.

Стандартна процентна ставка визначена у розмірі 1,00 % за кожен день користування кредитом протягом перших 180 календарних днів з дати укладення договору та 0,74 % за кожен день користування кредитом починаючи зі 181-го календарного дня дії договору і до закінчення строку дії договору або до дати фактичного повернення всієї суми кредиту.

Позивач зазначає, що свої зобов`язання за кредитним договором виконав належним чином, надавши відповідачу кредитні кошти, що підтверджується матеріалами справи.

Відповідач свої зобов`язання щодо повернення отриманих кредитних коштів та сплати передбачених договором платежів належним чином не виконав. У зв`язку з цим утворилася заборгованість.

Станом на 02 березня 2026 року, за розрахунком позивача, заборгованість відповідача складає 12 230,40 грн, з яких: 3 500,00 грн заборгованість за основною сумою кредиту, 6 455,40 грн заборгованість за нарахованими процентами, 1 750,00 грн проценти річних на підставі частини другої статті 625 Цивільного кодексу України, 525,00 грн комісія.

Позивач просить стягнути з відповідача заборгованість у загальному розмірі 12 230,40 грн, а також понесені витрати зі сплати судового збору в розмірі 2 662,40 грн.

Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 30.04.2026 року відкрито провадження у справі та постановлено розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, у змішаній формі.

Відповідачу за зареєстрованим місцем проживання було направлено копію ухвали про відкриття провадження у справі разом із позовною заявою та доданими до неї документами рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Поштове відправлення повернулося до суду з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою».

Відповідач відзив на позовну заяву до суду не подав, будь-яких заяв чи клопотань по суті спору не направив.

Відповідно до частини восьмої статті 128 ЦПК України днем вручення судової повістки є, зокрема, день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відсутність особи за адресою місця проживання чи перебування особи, що зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

З огляду на наведене суд вважає, що відповідач був належним чином повідомлений про розгляд справи та мав можливість скористатися своїми процесуальними правами, однак відзив на позов не подав.

Відповідно до частини п`ятої статті 279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, якщо клопотання про інше не надходило.

Враховуючи положення частини другої статті 247 ЦПК України, фіксування судового процесу технічними засобами під час розгляду справи без повідомлення учасників справи не здійснюється.

Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази в їх сукупності, виходить з такого.

Відповідно до статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб.

Згідно зі статтями 12, 13 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін та диспозитивності. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

За правилами статей 76-81 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги та заперечення учасників справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог.

Відповідно до статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно зі статтею 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до статей 525, 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається.

Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 1056-1 ЦК України розмір процентів та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються договором залежно від виду кредиту.

Судом встановлено, що між сторонами укладено електронний договір про відкриття кредитної лінії № 1594-0153 від 28 серпня 2025 року, відповідно до якого відповідачу було надано кредит у розмірі 3 500,00 грн строком на 365 днів.

Кредитний договір укладено в електронній формі.

Відповідно до статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається та виконується в порядку, визначеному Цивільним та Господарським кодексами України, з урахуванням особливостей, передбачених цим Законом.

Згідно зі статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір, підписаний у порядку, визначеному цим Законом, прирівнюється за правовими наслідками до договору, укладеного у письмовій формі.

Матеріалами справи підтверджується укладення відповідачем кредитного договору із застосуванням одноразового ідентифікатора А7209 та фактичне отримання ним кредитних коштів.

Таким чином, між сторонами виникли договірні правовідносини з приводу надання та повернення кредитних коштів, а відповідач взяв на себе обов`язок повернути отриману суму кредиту та сплатити проценти на умовах, визначених договором.

Відповідачем належне виконання взятих на себе зобов`язань не доведено.

З огляду на викладене вимога позивача про стягнення основної суми заборгованості за кредитом у розмірі 3 500,00 грн є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Щодо вимоги про стягнення процентів за користування кредитом суд зазначає наступне.

Умовами укладеного між сторонами кредитного договору передбачено строк кредитування 365 днів та визначено розмір процентної ставки за користування кредитом.

Право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом існує в межах погодженого сторонами строку кредитування. Після закінчення встановленого договором строку кредитування право кредитодавця нараховувати договірні проценти припиняється.

Такий правовий висновок викладено Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12.

З наданого позивачем розрахунку заборгованості вбачається, що проценти за користування кредитом у розмірі 6 455,40 грн нараховані за період користування кредитом, що відповідає умовам укладеного договору.

Крім того, кредитний договір укладено 28 серпня 2025 року, тобто після набрання чинності змінами, внесеними Законом України № 3498-IX від 22 листопада 2023 року.

Відповідно до частини п`ятої статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до цього Закону, не може перевищувати 1 %.

З огляду на умови договору та наданий позивачем розрахунок суд не встановив підстав для зменшення заявленої до стягнення суми процентів за користування кредитом, яка становить 6 455,40 грн.

Відтак з відповідача підлягають стягненню проценти за користування кредитом у розмірі 6 455,40 грн.

Щодо вимоги про стягнення 1 750,00 грн відповідно до частини другої статті 625 ЦК України суд зазначає наступне.

Частиною другою статті 625 ЦК України передбачено відповідальність боржника, який прострочив виконання грошового зобов`язання, у вигляді сплати суми боргу з урахуванням установленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також трьох процентів річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Разом з тим пунктом 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України встановлено, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит, позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу.

Оскільки кредитний договір укладено 28 серпня 2025 року, а прострочення існувало в період дії воєнного стану в Україні, передбачена статтею 625 ЦК України відповідальність у даному випадку стягненню не підлягає.

Тому вимога позивача про стягнення з відповідача 1 750,00 грн, нарахованих відповідно до частини другої статті 625 ЦК України, задоволенню не підлягає.

Щодо вимоги про стягнення комісії суд зазначає наступне.

Позивач просить стягнути з відповідача 525,00 грн комісії за видачу кредиту, що становить 15 % від суми наданого кредиту.

Відповідно до частини другої статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту.

Разом з тим сама по собі наявність у договорі умови про сплату комісії не означає безумовної можливості її стягнення. Необхідно встановити, за яку саме послугу сплачується відповідна комісія та чи надано споживачу самостійну послугу, яка має окремий економічний зміст.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 13 липня 2022 року у справі № 496/3134/19 зазначила правові наслідки встановлення у договорі споживчого кредиту плати за послуги кредитодавця, які не становлять самостійної послуги для споживача. Водночас зазначена правова позиція стосувалася, зокрема, плати за обслуговування кредитної заборгованості та надання інформації про стан кредиту.

У цій справі позивачем заявлено до стягнення саме комісію за видачу кредиту у розмірі 15 % від суми кредиту.

Позивачем не наведено конкретного переліку самостійних додаткових послуг, які були надані відповідачу саме за плату у розмірі 525,00 грн, та не доведено, що зазначена комісія є оплатою окремої послуги, яка не охоплюється безпосередньо наданням кредиту.

За таких обставин суд дійшов висновку, що вимога про стягнення з відповідача 525,00 грн комісії задоволенню не підлягає.

Таким чином, загальний розмір заборгованості, який підлягає стягненню з відповідача на користь позивача, становить: 3 500,00 грн основна сума кредиту; 6 455,40 грн проценти за користування кредитом; усього 9 955,40 грн.

Відповідно до частини першої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позивачем сплачено судовий збір у розмірі 2 662,40 грн.

Оскільки позовні вимоги задоволено частково, судовий збір підлягає стягненню з відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Розмір судового збору, що підлягає стягненню з відповідача на користь позивача, становить: 2 662,40 грн ? 9 955,40 грн / 12 230,40 грн = 2 167,16 грн.

Керуючись статтями 2, 12, 13, 76-81, 89, 128, 141, 247, 259, 263-265, 268, 279 ЦПК України, статтями 525, 526, 625, 629, 1049, 1054, 1056-1 ЦК України, статтями 11, 12 Закону України «Про електронну комерцію», суд

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» заборгованість за кредитним договором № 1594-0153 від 28 серпня 2025 року в розмірі 9 955 (дев`ять тисяч дев`ятсот п`ятдесят п`ять) гривень 40 копійок, з яких 3 500 (три тисячі п`ятсот) гривень 00 копійок заборгованість за основною сумою кредиту та 6 455 (шість тисяч чотириста п`ятдесят п`ять) гривень 40 копійок заборгованість за процентами за користування кредитом.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС», судовий збір у розмірі 2167 (дві тисячі сто шістдесят сім) гривень 16 копійок.

Рішення може бути оскаржене до Вінницького апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги через Вінницький міський суд Вінницької області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі якщо судове рішення було ухвалено без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк апеляційного оскарження обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Учасники справи:

Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС», код ЄДРПОУ 38548598, адреса: 01133, м. Київ, бульвар Лесі Українки, будинок 26, офіс 407.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 .

Повний текст рішення складено 28 вересня 2026 року.

Суддя