Рішення № 140099038, 21.09.2026, Бориспільський міськрайонний суд Київської області

Провадження №2-о/359/253/2026

Справа №359/9597/26

РІШЕННЯ

Іменем України

21 вересня 2026 року Бориспільський міськрайонний суд Київської області в складі:

головуючого судді Журавського В.В.

при секретарі Алфімовій І.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Борисполі в порядку окремого провадження цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа Бориспільський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Бориспільському районі Київської області Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про встановлення факту смерті,-

ВСТАНОВИВ:

1. Зміст поданої заяви.

В серпні 2026 року ОСОБА_1 звернулася до суду з вищезазначеною заявою, яку обґрунтувала тим, що є дочкою ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Заволжжя Городецького району Нижньогородської області Російської Федерації. Свідоцтво про смерть ОСОБА_2 видав відділ державної реєстрації актів цивільного стану м. Заволжжя Головного управління державної реєстрації актів цивільного стану Нижньогородської області. Ця обставина перешкоджає проведенню державної реєстрації смерті ОСОБА_2 . Тому ОСОБА_1 просила суд встановити факт смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Заволжжя Городецького району Нижньогородської області Російської Федерації. Встановлення факту смерті необхідне їй для державної реєстрації смерті ОСОБА_2 та реалізації нею права на спадщину.

2. Ставлення учасників цивільної справи до поданої заяви.

Заявник підтримала подану заяву та наполягала на її задоволенні.

Представник заінтересованої особи у судове засідання не з`явився та про своє ставлення до поданої заяви не повідомив. Про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, що підтверджується довідкою про доставку електронного документу від 19 серпня 2026 року (а.с.18).

3. Норми права, якими суд керується при розгляді цивільної справи.

Згідно з ч.1, 2 та 7 ст.19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства. Цивільне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку наказного провадження; позовного провадження (загального або спрощеного); окремого провадження. Окреме провадження призначене для розгляду справ про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав та інтересів особи або створення умов для здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Відповідно до ч.1 та ч.2 ст.293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав. Суд розглядає в порядку окремого провадження справи про: 1) обмеження цивільної дієздатності фізичної особи, визнання фізичної особи недієздатною та поновлення цивільної дієздатності фізичної особи; 1-1) обмеження фізичної особи у відвідуванні гральних закладів та участі в азартних іграх; 2) надання неповнолітній особі повної цивільної дієздатності; 3) визнання фізичної особи безвісно відсутньою чи оголошення її померлою; 4) усиновлення; 5) встановлення фактів, що мають юридичне значення; 6) відновлення прав на втрачені цінні папери на пред`явника та векселі; 7) передачу безхазяйної нерухомої речі у комунальну власність; 8) визнання спадщини відумерлою; 9) надання особі психіатричної допомоги в примусовому порядку; 10) примусову госпіталізацію до протитуберкульозного закладу; 11) розкриття банком інформації, яка містить банківську таємницю, щодо юридичних та фізичних осіб; 12) розкриття професійної таємниці на ринках капіталу та організованих товарних ринках.

Згідно з ч.1 та ч.2 ст.315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту: 1) родинних відносин між фізичними особами; 2) перебування фізичної особи на утриманні; 3) каліцтва, якщо це потрібно для призначення пенсії або одержання допомоги по загальнообов`язковому державному соціальному страхуванню; 4) реєстрації шлюбу, розірвання шлюбу, усиновлення; 5) проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу; 6) належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім`я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з прізвищем, ім`ям, по батькові, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті; 7) народження особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту народження; 8) смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті; 9) смерті особи, яка пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підстави вважати її загиблою від певного нещасного випадку внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру. У судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Як роз`яснила Велика Палата Верховного Суду у постанові від 10 квітня 2019 року у справі № 320/948/18 справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, належать до юрисдикції суду за таких умов:

- факти, що підлягають встановленню, повинні мати юридичне значення, тобто від них мають залежати виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян. Для визначення юридичного характеру факту потрібно з`ясувати мету встановлення;

- встановлення факту не пов`язується з подальшим вирішенням спору про право. Якщо під час розгляду справи про встановлення факту заінтересованими особами буде заявлений спір про право або суд сам дійде висновку, що у цій справі встановлення факту пов`язане з необхідністю вирішення в судовому порядку спору про право, суд залишає заяву без розгляду і роз`яснює цим особам, що вони вправі подати позов на загальних підставах;

- заявник не має іншої можливості одержати чи відновити документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення. Для цього заявник разом із заявою про встановлення факту подає докази на підтвердження того, що до її пред`явлення він звертався до відповідних організацій за одержанням документа, який посвідчував би такий факт, але йому в цьому було відмовлено із зазначенням причин відмови (відсутність архіву, відсутність запису в актах цивільного стану тощо);

- чинним законодавством не передбачено іншого позасудового порядку встановлення юридичних фактів.

Згідно з ч.1 та ч.2 ст.3 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» для цілей цього Закону тимчасово окупованою територією визначається: 1) сухопутна територія тимчасово окупованих Російською Федерацією територій України, водні об`єкти або їх частини, що знаходяться на цих територіях; 2) внутрішні морські води і територіальне море України навколо Кримського півострова, територія виключної (морської) економічної зони України вздовж узбережжя Кримського півострова та прилеглого до узбережжя континентального шельфу України, внутрішні морські води, прилеглі до сухопутної території інших тимчасово окупованих Російською Федерацією територій України, на які поширюється юрисдикція органів державної влади України відповідно до норм міжнародного права, Конституції та законів України; 3) інша сухопутна територія України, внутрішні морські води і територіальне море України, визнані в умовах воєнного стану тимчасово окупованими у встановленому Кабінетом Міністрів України порядку; 4) надра під територіями, зазначеними у пунктах 1, 2 і 3 цієї частини, і повітряний простір над цими територіями. Адміністративна межа між тимчасово окупованою територією та іншою територією України визначається Кабінетом Міністрів України.

4. Мотиви, якими суд керується при розгляді цивільної справи.

Встановлено, що ОСОБА_1 є дочкою ОСОБА_2 , що підтверджується копією свідоцтва про народження від 14 грудня 1984 року серії НОМЕР_1 (а.с.8) та копією свідоцтва про шлюб від 02 березня 2016 року серії НОМЕР_2 (а.с.9), згідно якого заявник змінила своє дошлюбне прізвище з « ОСОБА_1 » на « ОСОБА_1 ».

З копії свідоцтва про смерть серії НОМЕР_3 , виданого 06 листопада 2015 року відділом державної реєстрації актів цивільного стану м. Заволжжя Головного управління державної реєстрації актів цивільного стану Нижньогородської області, з перекладом з російської на українську мову, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , померла ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Заволжжя Городецький район Нижньогородська область Росія (а.с.11).

За змістом постанови Верховного Суду від 15 липня 2025 року у справі №307/3991/23

(провадження №61-3996св25) чинне цивільне процесуальне законодавство України передбачає випадки звернення до суду, наслідком яких є ухвалення судового рішення, на підставі якого орган державної реєстрації актів цивільного стану (ДРАЦС) може видати свідоцтво про смерть, а саме: встановлення факту смерті особи в певний час - у разі неможливості реєстрації органом ДРАЦС факту смерті (пункт 8 частини першої статті 315 ЦПК України); встановлення факту смерті особи, яка пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підстави вважати її загиблою внаслідок нещасного випадку чи надзвичайних ситуацій техногенного або природного характеру (пункт 9 частини першої статті 315 ЦПК України); встановлення факту смерті особи на тимчасово окупованій території України або на території, на якій введено воєнний чи надзвичайний стан (стаття 317 ЦПК України); визнання фізичної особи померлою (статті 305-309 ЦПК України).

Встановлено, що ОСОБА_1 просить встановити факт смерті ОСОБА_2 , яка настала ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Заволжжя Городецький район Нижньогородська область Росія, вказуючи на те, що свідоцтво про смерть, видане компетентними органами реєстрації актів цивільного стану Російської Федерації, внаслідок чого не може бути використаним для реєстрації смерті в органах державної реєстрації актів цивільного стану України, про що отримала письмове роз`яснення №24.3-78 від 07 серпня 2026 року Деснянського ВДРАЦС у м. Києві Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (а.с.12).

Заявник вказує на те, що у неї відсутня інша можливість отримати свідоцтво про смерть матері, внаслідок чого в неї існують перешкоди у реалізації її спадкових прав.

Водночас, місце смерті ОСОБА_2 не є тимчасово окупованою територією України, у розумінні з ч.1 ст.3 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України».

Крім цього, факт смерті ОСОБА_2 підтверджено свідоцтвом про смерть, виданим компетентними органами відповідно до законодавства іноземної держави, на території якої настала смерть.

Тому суд вважає, що відсутні правові підстави для встановлення факту смерті в судовому порядку, оскільки смерть ОСОБА_2 вже підтверджена відповідним свідоцтвом про смерть. Зазначене у повній мірі узгоджуються з правовими висновками, викладеними у постановах від 15 серпня 2024 року у справі №643/8133/23, від 24 грудня 2024 року у справі №387/228/24, від 02 липня 2025 року у справі №186/227/24.

Тому підстави для встановлення факту смерті ОСОБА_2 відсутні, та у задоволенні заяви ОСОБА_1 належить відмовити.

На підставі викладеного та керуючись ч.1 та ч.2 ст.3 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України», ч.1, 2 та 7 ст.19, ч.1 ст.77, ч.1, ч.6 ст.81, п.2 ч.1 ст.258, абз.1 ч.6 ст.259, ст.263-265, ч.6 ст.268, ч.1 та ч.2 ст.293, ч.1 та ч.2 ст.315, абз.2 ч.1 ст.317 ЦПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

В задоволенні заяви ОСОБА_1 про встановлення факту смерті ОСОБА_2 на території російської федерації, відмовити.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Дата складення повного рішення суду - 25 вересня 2026 року.

Суддя підпис

З оригіналом згідно:

Суддя Бориспільського міськрайонного суду В.В. Журавський