Рішення № 140098798, 23.09.2026, Коростенський міськрайонний суд Житомирської області

Справа № 279/8131/25

Провадження № 2/279/776/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 вересня 2026 року

Коростенський міськрайонний суд Житомирської області у складі судді Недашківської Л.А., з секретарем Бобровою В.С., розглянувши за правилами загального позовного провадження цивільну справу №279/8131/25 за позовом ОСОБА_1 до Територіальної громади в особі Ушомирської сільської ради Коростенського району Житомирської області про визнання права власності на спадкове майно в порядку спадкування за законом,

В С Т А Н О В И В:

Позивач, в інтересах якої діє адвокат Дубенчук М.В. звернувся до суду з позовом, зазначивши, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер його дідусь по лінії батька ОСОБА_2 , після смерті якого відкрилась спадщина за законом у виді житлового будинку з надвірними будівлями АДРЕСА_1 . Вказав, що він є єдиним спадкоємцем після смерті дідуся. Звернувся до нотаріальної контори з метою отримання свідоцтва на спадщину. Однак оформити спадщину виявилось неможливим через відсутність правовстановлюючих документів. Просить визнати за ним право власності в порядку спадкування за законом на житловий будинок.

Представник позивача адвокат Дубенчук М.В. позов підтримав в повному обсязі та просив його задовольнити, подавши письмову заяву.

Представник відповідача до суду не з`явився, про день і час розгляду справи був повідомлений належним чином, причини неявки суду не повідомив.

За таких обставин справу розглянуто у відсутність сторін.

Враховуючи, що особи, які беруть участь у справі в судове засідання не з`явились, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється відповідно до положень ч. 2 ст. 247 ЦПК України.

Дослідивши письмові докази та проаналізувавши їх в сукупності, суд дійшов висновку про наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Відповідно до вимог п. 1 ч. 2 ст. 16 ЦК України, способом захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання права.

Підтвердження в суді права власності на майно здійснюється шляхом підтвердження фактів, що свідчать про володіння спірним майном на праві власності або іншого речового права.

Відповідно до частини першої ст. 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_2 , після смерті якого відкрилась спадщина за законом у виді житлового будинку з надвірними будівлями, який розташований по АДРЕСА_1 .

Відповідно до довідки виданої виконкомом Ушомирською сільською радою Веселівського старостинського округу № 316 від 11.11.2025, вбачається, що згідно з записом впо господарської книги № 11 за 2024 -2028 роки, ОПО № 13-000-1 виконавчого комітету Ушомирською сільською радою Веселівський старостинський округ Коростенського району Житомирської області ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 на праві приватної власності належить один житловий будинок АДРЕСА_1 разом з надвірними допоміжними будівлями. Рік побудови - 1972 року.

Інші спадкоємці відсутні. Його батько ОСОБА_3 помер, 09.12.2008 відповідно до свідоцтва про смерть серія - НОМЕР_1 від 09.12.2008 року

Відповідно до інформаційної довідки КП "Коростенське МБТІ" від 25.11.2025 за № 652 слідує, що згідно архівних данних станом на 31.12.2012 державна реєстрація права власності на житловий будинок з надвірними будівлями та спорудами АДРЕСА_1 не проводилась.

Відповідно до положень ст. 100, 101 ЦК УРСР 1963 року, громадяни могли мати у власності житловий будинок, причому глава 10 Особиста власність цього ж кодексу не повязувала наявність такого права з його обов`язковою державною реєстрацією.

На час набуття права власності спадкодавцем на спірний будинок державна реєстрація права власності на житлові будинки, споруди, регулювалася підзаконними нормативними актами, зокрема такими як Інструкція про прядок реєстрації будинків та домоволодінь у містах і селищах міського типу УРСР, яка втратила чинність на підставі наказу Держжитлокомунгоспу від 13.12.1995 року № 56, а підстави набуття права власності на таке майно визначались ст. ст. 100, 101 ЦК УРСР. Зазначені нормативні акти передбачали державну реєстрацію будівель, споруд, державну реєстрацію права власності на нерухоме майно, проте, виникнення права власності на будинки, споруди не залежало від державної реєстрації до часу набрання чинності ЦК та Законом України від 04.01.2004 року «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень». Отже, у разі відсутності державної реєстрації права власності на нерухоме майно, створене та оформлене в передбаченому законом порядку до набрання чинності Закону України від 01.07.2004 року «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», спадкоємці, які прийняли спадщину, мають право на оформлення спадкових прав шляхом звернення до нотаріальної контори за видачею свідоцтва про право на спадщину.

Отже, після смерті ОСОБА_2 відкрилась спадщина у вигляді житлового будинку з надвірними допомжними будівлями, який розташований по АДРЕСА_1 .

Відповідно до положень ст. 1218 Цивільного кодексу України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Згідно ст. 328 ЦК України право власності вважається набутим правомірно, якщо інше право не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Відповідно до ст. 392 ЦК України власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також в разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Відповідно до ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Згідно зі ст. 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Положеннями ч. ч. 1, 2 ст. 1220 ЦК України визначено, що спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою.

Статтею 1258 ЦК України визначено, що спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово.

Відповідно до ст. 1262 ЦК України у другу чергу право на спадкування за законом мають рідні брати та сестри спадкодавця, його баба та дід як з боку батька, так і з боку матері.

Відповідно до ч. 3 ст. 1266 ЦК України племінники спадкодавця спадкують ту частку спадщини, яка належала б за законом їхнім матері, батькові (сестрі, братові спадкодавця), якби вони були живими на час відкриття спадщини.

Згідно до ч. 1 ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Відповідно до ст. 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.

Відповідно до частини 3 статті 1296 ЦК України відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.

Відповідно до ст. 1297 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов`язаний звернутися до нотаріуса або в сільських населених пунктах - до уповноваженої на це посадової особи відповідного органу місцевого самоврядування за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно.

Позивач звернувся до приватного нотаріуса Коростенського районного нотаріального округу Житомирської області Зіневич С.О. із заявою про надання письмового роз`яснення щодо оформлення спадкових прав після смерті ОСОБА_2 була заведена спадкова справа № 166/2020 проте, нотаріус обґрунтовано відмовив у видачі свідоцтва про право на спадщину, оскільки відсутні правовстановлюючі документи на житловий будинок.

Згідно абзацу 3 пункту 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 30 травня 2008 року «Про судову практику у справах про спадкування» у разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Якщо нотаріусом обґрунтовано відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину, виникає цивільно-правовий спір, що підлягає розглядові у позовному провадженні.

Право власності спадкоємця на спадкове майно підлягає захисту в судовому порядку шляхом його визнання у разі, якщо таке право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності (ст. 392 ЦК).

Відповідно до ч. 1 ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Згідно ч. 4 ст. 3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» права на нерухоме майно та їх обтяження, що виникли до набрання чинності цим Законом, визнаються дійсними у разі відсутності їх державної реєстрації, передбаченої цим Законом, за таких умов: якщо реєстрація прав та їх обтяжень була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення, або якщо на момент виникнення прав та їх обтяжень діяло законодавство, що не передбачало обов`язкової реєстрації таких прав та їх обтяжень.

Згідно ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинились внаслідок його смерті.

Відтак, суд приходить до висновку, що вимоги позивача про визнання права власності в порядку спадкування є такими, що підлягають до задоволення.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 247,263-265,268 ЦПК України, ст.ст. 392,1216-1218, 1261,1268,1297 ЦК України,

У Х В А Л И В:

Позовні вимоги задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 право власності, в порядку спадкування за законом на житловий будинок з надвірними будівлями АДРЕСА_1 , що залишився після смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку в 30-денний строк, який обчислюється з дня проголошення (складення) рішення. Учасник справи, якому рішення не було вручено у день його проголошення (складення), має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, а в разі подання апеляційної скарги - після розгляду справи апеляційним судом, якщо рішення не було скасовано .

Сторони:

Позивач ОСОБА_1 , адреса місця проживання/реєстрації/знаходження: АДРЕСА_1 РНОКПП НОМЕР_2 .

Відповідач Територіальна громада в особі Ушомирської сільської ради Коростенського району Житомирської області, адреса місця проживання/реєстрації/знаходження: 11571, с. Ушомир, вул. Березюка, 15, Коростенсмький район, Житомирська область, РНОКПП 04348131.

Суддя Леся НЕДАШКІВСЬКА

копія згідно з оригіналом