Ухвала суду № 140098312, 21.09.2026, Новозаводський районний суд м. Чернігова

Справа№751/9787/26

Провадження №1-кс/751/3651/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 вересня 2026 року місто Чернігів

Слідчий суддя Новозаводського районного суду міста Чернігова ОСОБА_1

секретар судового засідання ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судового засідання у м. Чернігові клопотання прокурора відділу Чернігівської обласної прокуратури ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадження № 42023272010000192 від 20.09.2023, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 114-1, ч. 4 ст. 358, ч. 4 ст. 368-3 КК України,

ВСТАНОВИВ:

Прокурор відділу Чернігівської обласної прокуратури ОСОБА_3 звернувся до суду з клопотанням про накладення арешту на майно, яке вилучене 11.09.2026 в ході обшуку за адресою: АДРЕСА_1 , із забороною відчуження, розпорядження та користування ним, а саме: печатку «ФОП ОСОБА_4 », яка належить ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ; печатку Прилуцького навчального підрозділу ТОВ «Чернігівський обласний навчально-курсовий комбінат»; печатку, яка має відтиск «ТОВ «Чернігівський обласний навчально-курсовий комбінат»; печатку, яка має відтиск «Навчально-курсовий комбінат ФОП ОСОБА_4 », які належать ТОВ «Чернігівський обласний навчально-курсовий комбінат» ЄДРПОУ 41984324; печатку Прилуцького навчального підрозділу КП «Чернігівський обласний навчально-курсовий комбінат»; печатку, яка має відтиск «Прилуцький навчальний підрозділ КП «Чернігівський обласний навчально-курсовий комбінат» Чернігівської обласної ради», які належать КП «Чернігівський обласний навчально-курсовий комбінат» ЄДРПОУ 03363447.

Клопотання обґрунтовано тим, що слідчим управлінням Головного управління Національної поліції в Чернігівській області за процесуального керівництва Чернігівської обласної прокуратури здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 42023272010000192 від 20.09.2023, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 114-1, ч. 4 ст. 358, ч. 4 ст. 368-3 КК України.

У ході досудового розслідування встановлено, що починаючи з 2023 року посадові особи ТОВ «Чернігівський обласний навчально-курсовий комбінат» (ЄДРПОУ 41984324) та представники комерційних структур, з метою отримання матеріальної вигоди від керівництва ТОВ «ЧОНКК», безпосередньо здійснювали підбір військовозобов`язаних осіб чоловічої статі, які були зацікавлені в отриманні фіктивних документів про навчання, що в подальшому ставали підставою для отримання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації.

Після зарахування на навчання зацікавлені військовозобов`язані особи отримували від посадових осіб ТОВ «ЧОНКК» довідки про проходження навчання та разом з іншими документами подавали їх до відповідних територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, де за результатами розгляду комісіями приймались рішення про надання таким чоловікам відстрочок від призову на військову службу під час мобілізації на підставі п.п. 1 п. 3 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».

Крім того, посадові особи ТОВ «ЧОНКК» розробили та впровадили схему з перешкоджання мобілізаційним заходам шляхом фіктивного працевлаштування на посади педагогічних працівників осіб, які не відповідають кваліфікаційним вимогам та не приймають участь в освітньому процесі, з метою отримання ними права на відстрочку від призову за мобілізацією відповідно до п.п. 2 п. 3 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».

11.09.2026 проведено обшук будівлі, яка знаходиться за адресою: Чернігівська область, Прилуцький район, м. Прилуки, вул. Івана Скоропадського, буд. 110, котра перебуває у користуванні ТОВ «ЧОНКК», у ході якого виявлено та вилучено перераховані у клопотанні речі.

11.09.2026 вилучені речі визнано речовими доказами у даному кримінальному провадженні.

З метою запобігання можливості їх приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, передачі та відчуження, а також з метою проведення експертиз вилучених печаток виникла необхідність у накладенні арешту на майно.

Прокурор у судове засідання не прибув, про день, час та місце повідомлений в установленому порядку, надав заяву про розгляд клопотання без його участі, просив його задовольнити.

Володільці майна, представник володільця майна ФОП ОСОБА_4 адвокат ОСОБА_5 у судове засідання не прибули, про день, час та місце розгляду клопотання повідомлені. Адвокат надав заяву про розгляд клопотання без його участі, просив відмовити у задоволенні клопотання. Зазначив, що до клопотання не надано жодних належних та допустимих доказів на підтвердження приховування, пошкодження, псування, зникнення, перетворення чи відчуження печатки. Дослідженню підлягають лише документи, на яких може міститися відтиск згаданої печатки, а накладення арешту на саму печатку жодним чином не сприятиме встановленню істини у даному кримінальному провадженні. Також, накладення арешту на печатку із забороною користування нею позбавить ФОП ОСОБА_4 можливості підписувати та скріплювати первинні бухгалтерські документи, цивільно-правові договори, завіряти платіжні документи, подавати звітність, здійснювати розрахунки з контрагентами. Таким чином, слідством буде створено штучні перешкоди для здійснення підприємницької діяльності та порушення право на мирне володіння майном.

Відповідно до ч. 1 ст. 172 КПК України неприбуття цих осіб у судове засідання не перешкоджає розгляду клопотання.

Фіксування судового розгляду клопотання за допомогою технічних засобів, згідно ст. 107 КПК України, не здійснювалось.

Дослідивши матеріали кримінального провадження, слідчий суддя дійшов наступного висновку.

При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимог КПК України та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб, а також умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.

Зокрема, при вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та справедливого рішення слідчий суддя згідно ст.ст. 94, 132, 173 КПК України повинен врахувати правову підставу для арешту майна, можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні або застосування щодо нього конфіскації, в тому числі і спеціальної, наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, а також наслідки арешту майна для підозрюваного, третіх осіб.

Відповідні дані мають міститися і у клопотанні слідчого чи прокурора, який звертається з проханням арештувати майно, оскільки відповідно до ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод будь-яке обмеження права власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб`єкт, який ініціює таке обмеження, повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норми закону.

У своїх висновках Європейський Суд з прав людини неодноразово нагадував, що перша та найважливіша вимога статті 1 Протоколу 1 полягає в тому, що будь-яке втручання публічної влади в право на мирне володіння майном має бути законним: друге речення п. 1 дозволяє позбавлення власності лише «на умовах, передбачених законом», а п. 2 визначає, що держави мають право здійснювати контроль за користуванням майном шляхом введення в дію «законів». Більше того, верховенство права, один з фундаментальних принципів демократичного суспільства, є наскрізним принципом усіх статей конвенції (рішення у справах, «Колишній король Греції та інші проти Греції» та «Малама проти Греції»).

Забезпечення недоторканості права власності є однією із засад кримінального провадження відповідно до п. 9 ч. 1 ст. 7, ст. 16 КПК України.

Право власності може бути обмежене, однак таке обмеження має здійснюватися з дотриманням конституційних гарантій захисту прав і свобод людини і громадянина, принципів справедливості, рівності та домірності (пропорційності), із забезпеченням справедливого балансу інтересів особи та суспільства, на підставі та в порядку, визначених законами України, з урахуванням актів міжнародного права, позицій ЄСПЛ, за вмотивованим рішенням суду, прийнятим в порядку справедливої судової процедури.

Згідно п. 7 ч. 2 ст. 131 КПК України, арешт майна є одним із видів заходів забезпечення кримінального провадження.

У відповідності до ч. 3 ст. 132 КПК України застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження, потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора, може бути виконано завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається із клопотанням.

При накладенні арешту на майно слідчий суддя має обов`язково переконатися в наявності доказів на підтвердження вчинення кримінального правопорушення. При цьому, закон не вимагає аби вони були повними та достатніми на цій стадії кримінального провадження, однак вони мають бути такими, щоб слідчий суддя був впевнений у тому, що дані докази можуть дати підстави для пред`явлення обґрунтованої підозри у вчиненні того чи іншого злочину. Крім того, наявність доказів у кримінальному провадженні має давати слідчому судді впевненість в тому, що в даному кримінальному провадженні необхідно накласти вид обмеження з метою уникнення негативних наслідків.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Згідно ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

За правилами ч. 3 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення (ч. 1 ст. 98 КПК).

Чинним Кримінальним процесуальним кодексом України передбачено, що арешт на майно з метою збереження речових доказів можливий, коли існує сукупність розумних підстав і підозр вважати, що таке майно є доказом злочину.

Згідно ч. 7 ст. 236 КПК України, вилучені речі та документи, які не входять до переліку, щодо якого прямо надано дозвіл на відшукання в ухвалі про дозвіл на проведення обшуку, та не відносяться до предметів, які вилучені законом з обігу, вважаються тимчасово вилученим майном.

Відповідно до ч. 2 ст. 168 КПК України, тимчасове вилучення майна може здійснюватися також під час обшуку, огляду.

У силу частин 1, 4 ст. 173 КПК України слідчий суддя відмовляє у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої ст.170 цього Кодексу. У разі задоволення клопотання слідчий суддя застосовує найменш обтяжливий спосіб арешту майна. Слідчий суддя зобов`язаний застосувати такий спосіб арешту майна, який не призведе до зупинення або надмірного обмеження правомірної підприємницької діяльності особи, або інших наслідків, які суттєво позначаються на інтересах інших осіб.

У провадженні слідчого управління ГУНП в Чернігівській області перебувають матеріали кримінального провадження № 42023272010000192 від 20.09.2023, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 114-1, ч. 4 ст. 358, ч. 4 ст. 368-3 КК України.

11.09.2026, на підставі ухвали слідчого судді Новозаводського районного суду м. Чернігова від 08.09.2026, проведено обшук будівлі, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , котра перебуває у користуванні ТОВ «ЧОНКК» Чернігівська область, Прилуцький район, м. Прилуки, вул. Івана Скоропадського, буд. 110, котра на праві власності належить ОСОБА_6 та перебуває у користуванні ТОВ «ЧОНКК», в ході якого виявлено та вилучено наступне майно, а саме: печатку «ФОП ОСОБА_4 », печатку Прилуцького навчального підрозділу ТОВ «Чернігівський обласний навчально-курсовий комбінат», печатку, яка має відтиск «ТОВ «Чернігівський обласний навчально-курсовий комбінат», печатку, яка має відтиск «Навчально-курсовий комбінат ФОП ОСОБА_4 , печатку Прилуцького навчального підрозділу КП «Чернігівський обласний навчально-курсовий комбінат», печатку, яка має відтиск «Прилуцький навчальний підрозділ КП «Чернігівський обласний навчально-курсовий комбінат» Чернігівської обласної ради».

Постановою слідчого відділу слідчого управління ГУНП в Чернігівській області ОСОБА_7 від 11.09.2026 вказані речі визнані речовими доказами в кримінальному провадженні № 42023272010000192 від 20.09.2023.

Будь-яких відомостей, які б свідчили про те, що вказані печатки використовувалися при вчиненні кримінального правопорушення, містять відомості про його обставини або іншим чином відповідають критеріям речових доказів, передбачених ст. 98 КПК України, матеріали клопотання не містять, а стороною обвинувачення таких обставин не наведено та не доведено.

Наявність постанови про визнання майна речовими доказами у кримінальному провадженні, на яке сторона обвинувачення просить накласти арешт, не встановлює обов`язку слідчого судді або суду накласти арешт на вказане майно. При накладенні арешту на майно з даних підстав, слідчий суддя самостійно перевіряє відповідність ознак майна критеріям, передбаченим ст. 98 КПК України.

Отже, стороною обвинувачення не зазначено в клопотанні та не доведено, що вилучене майно має значення для забезпечення даного кримінального провадження, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України, що потреби досудового розслідування в конкретному вищевказаному кримінальному провадженні на теперішній час виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи осіб, про який йдеться в клопотанні прокурора, не доведено його значення для встановлення обставин у вищевказаному кримінальному провадженні, та можливість використання як доказів відомостей, що містяться в цьому майні.

За таких обставин, у задоволенні клопотання про накладення арешту на вказане у клопотанні майно, яке було вилучено 11.09.2026, слід відмовити.

На підставі викладеного, керуючись статтями 170-173, 175, 395 КПК України, слідчий суддя,

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання прокурора відділу Чернігівської обласної прокуратури ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадження № 42023272010000192 від 20.09.2023, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 114-1, ч. 4 ст. 358, ч. 4 ст. 368-3 КК України відмовити повністю.

Ухвала про арешт майна виконується негайно слідчим, прокурором.

Роз`яснити, що підозрюваний, його захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання слідчому судді про скасування арешту майна повністю або частково. За клопотанням вказаних осіб арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Чернігівського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Слідчий cуддя ОСОБА_1