Рішення № 140095004, 28.09.2026, Дарницький районний суд міста Києва

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА

справа № 753/19040/26

провадження № 2/753/16264/26

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 вересня 2026 року суддя Дарницького районного суду м. Києва Комаревцева Л.В., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін в залі суду за адресою: м. Київ, вул. Кошиця, 5а цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

В С Т А Н О В И В:

До Дарницького районного суду м. Києва надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Зі змісту позовної заяви вбачається, що 17.06.2024 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Мілоан» та ОСОБА_1 було укладено договір про споживчий кредит № 100779950, відповідно до умов якого відповідачу надано кредитні кошти у розмірі 10 000 грн. 00 коп.

Позивач зазначає, що кредитний договір було укладено в електронній формі шляхом реєстрації відповідача в інформаційно-комунікаційній системі кредитодавця, створення особистого кабінету, заповнення заявки на отримання кредиту та підписання договору за допомогою одноразового ідентифікатора.

За твердженням позивача, первісний кредитор виконав свої зобов`язання за кредитним договором та перерахував відповідачу кредитні кошти, однак відповідач у встановлений договором строк кредит, проценти та інші передбачені договором платежі не сплатив, у зв`язку з чим утворилась заборгованість.

Також позивач посилається на те, що право вимоги за кредитним договором № 100779950 від 17.06.2024 перейшло до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» на підставі договору відступлення прав вимоги № 113-МЛ/Т від 28.10.2024 та відповідного реєстру боржників.

Позивач просить суд стягнути з ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» заборгованість за кредитним договором № 100779950 від 17.06.2024 у розмірі 61 514 грн. 20 коп., судовий збір у розмірі 2 662 грн. 40 коп. та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 8 000 грн. 00 коп.

Разом із позовною заявою представником позивача подано клопотання про витребування доказів, у якому він просить витребувати у АТ «ПУМБ» інформацію про те, чи було емітовано банківську картку НОМЕР_2 на ім`я ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , станом на 17.06.2024, а у разі наявності картки, відкритої на інше ім`я, надати дані особи отримувача кредитних коштів.

Крім того, представник позивача просить витребувати інформацію про зарахування на банківську картку НОМЕР_2 кредитних коштів у розмірі 10 000 грн. 00 коп. від ТОВ «Мілоан» у період з 17.06.2024 по 24.06.2024.

Ухвалою Дарницького районного суду міста Києва від 20.08.2026 справа призначена до розгляду у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін. Витребувано в Акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний Банк» інформацію про те, чи було емітовано банківську картку НОМЕР_2 на ім`я ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , станом на 17.06.2024. У разі якщо банківська картка НОМЕР_2 була емітована або обслуговувалась на ім`я іншої особи, надати суду відомості про особу, на ім`я якої була відкрита або емітована зазначена банківська картка. Витребувано у Акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний Банк» інформацію про зарахування на банківську картку НОМЕР_2 кредитних коштів у розмірі 10 000 грн. 00 коп. від ТОВ «Мілоан» у період з 17.06.2024 по 24.06.2024.

Відповідачем у встановлений законом строк до суду не подано заяви із запереченням проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження та не подано відзиву на позовну заяву, а відтак, відповідно до ч. 5 ст. 279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

На виконання ухвали Дарницького районного суду м. Києва від 20 серпня 2026 року АТ «Перший Український Міжнародний Банк» надало довідку № КНО-07.8.5/15210 БТ від 28 серпня 2026 року. Зі змісту зазначеної довідки вбачається, що станом на 17 червня 2024 року на ім`я ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , в АТ «ПУМБ» було випущено банківську платіжну картку № НОМЕР_3 до рахунку № НОМЕР_4 , відкритого у гривні. За результатами аналізу операцій за вказаною платіжною карткою за період із 17 по 24 червня 2024 року банком установлено, що 17 червня 2024 року о 14 год. 07 хв. 20 сек. на картковий рахунок відповідача через сервіс іншого банку було зараховано 10 000 грн. Операцію проведено через АТ КБ «ПриватБанк», її призначення визначено як надходження коштів, кредитова частина.

Отже, довідка АТ «ПУМБ» у сукупності з платіжним дорученням № 91134589 від 17 червня 2024 року підтверджує належність платіжної картки відповідачу та фактичне зарахування на його рахунок кредитних коштів у розмірі 10 000 грн. Зазначені докази є взаємопов`язаними, узгоджуються між собою та підтверджують належне виконання первісним кредитором обов`язку з надання кредиту.

Суд, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, встановив наступні обставини та дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 17 червня 2024 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Мілоан» та ОСОБА_1 укладено договір про споживчий кредит № 100779950 в електронній формі.

За умовами договору відповідачу надано кредит у розмірі 10 000 грн. строком на 345 днів, кінцевим терміном повернення кредиту визначено 28 травня 2025 року.

Договір підписаний відповідачем за допомогою одноразового ідентифікатора 143854, направленого 17 червня 2024 року о 14 год. 07 хв. на номер мобільного телефону, зазначений відповідачем під час реєстрації в інформаційно-комунікаційній системі кредитодавця. Паспорт споживчого кредиту підписаний одноразовим ідентифікатором 488975.

У заяві на отримання кредиту відповідач зазначив свої персональні дані, номер мобільного телефону та реквізити банківської платіжної картки НОМЕР_5 , відкритої в АТ «ПУМБ».

Відповідно до пунктів 1.5.1-1.5.3 договору комісія за надання кредиту становить 506 грн., проценти за користування кредитом протягом першого розрахункового періоду нараховуються за ставкою 229,95 % річних, а починаючи з другого розрахункового періоду - за стандартною процентною ставкою 511 % річних. Денна процентна ставка за договором становить 1,10 %.

Договір містить відомості про суму кредиту, строк кредитування, процентні ставки, загальні витрати за кредитом, орієнтовну загальну вартість кредиту та порядок його повернення. Аналогічні умови зазначені у паспорті споживчого кредиту та графіку платежів.

Факт перерахування кредитних коштів підтверджується платіжним дорученням № 91134589 від 17 червня 2024 року, відповідно до якого ТОВ «Мілоан» перерахувало 10 000 грн. на банківську картку НОМЕР_5 .

На виконання ухвали суду АТ «ПУМБ» листом № КНО-07.8.5/15210 БТ від 28 серпня 2026 року повідомило, що станом на 17 червня 2024 року на ім`я ОСОБА_1 була випущена платіжна картка № НОМЕР_3 до рахунку № НОМЕР_4 . Також банком підтверджено зарахування 17 червня 2024 року о 14 год. 07 хв. на зазначену картку коштів у розмірі 10 000 грн.

Таким чином, належними та допустимими доказами підтверджено як укладення відповідачем кредитного договору, так і отримання ним кредитних коштів.

Відповідно до ч.1 ст. 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Згідно з ч.1 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-комунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Відповідно до п.12 ч.1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» одноразовий ідентифікатор - алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-комунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір.

Згідно з ч.3 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною.

Відповідно до ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію» кщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису відповідно до вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги", за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Надсилання одноразового ідентифікатора на номер телефону відповідача, його використання для підписання договору, зазначення відповідачем персональних і банківських даних та подальше зарахування коштів на належну йому картку в сукупності підтверджують волевиявлення відповідача на укладення договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно з ч.1 ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Положеннями ч.2 ст. 639 ЦК України передбачено, що якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Відповідно до ч.1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Частиною 1 ст. 1049 ЦК України передбачено, що позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред`явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред`явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором.

За змістом ч.1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Матеріали справи не містять доказів повернення відповідачем отриманого кредиту, сплати нарахованих процентів та комісії. Відповідач свого розрахунку заборгованості або доказів погашення зобов`язання суду не надав.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно зі ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч.1 ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

28 жовтня 2024 року між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» укладено договір відступлення прав вимоги № 113-МЛ/Т.

Передання прав вимоги підтверджується актом приймання-передачі реєстру боржників від 28 жовтня 2024 року, витягом із реєстру боржників щодо ОСОБА_1 та платіжною інструкцією № 6981 від 28 жовтня 2024 року про сплату новим кредитором ціни договору відступлення.

Із витягу з реєстру боржників убачається, що позивачу передано право вимоги до відповідача за договором № 100779950 від 17 червня 2024 року. На дату відступлення загальна заборгованість становила 31 834,20 грн.

Отже, ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» набуло право вимагати від відповідача виконання зобов`язань за кредитним договором, у тому числі повернення кредиту, сплати передбачених договором процентів і комісії.

З наданого позивачем розрахунку вбачається, що станом на 28 травня 2025 року заборгованість відповідача визначена в розмірі 61 514,20 грн., з яких: 10 000 грн. - заборгованість за основною сумою кредиту; 46 008,20 грн. - проценти за користування кредитом; 506 грн. - комісія; 5 000 грн. - проценти за порушення грошового зобов`язання та інші платежі, нараховані у зв`язку з простроченням.

Розрахунок процентів здійснено в межах установленого договором строку кредитування до 28 травня 2025 року. Розмір денної процентної ставки 1,10 % не перевищував максимального розміру 1,5 %, який діяв на момент укладення договору протягом перехідного періоду, встановленого пунктом 17 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про споживче кредитування» (Закон № 3498-IX).

Тому вимоги про стягнення 10 000 грн. основного боргу, 46 008,20 грн. процентів за користування кредитом та 506 грн. комісії є документально підтвердженими й підлягають задоволенню.

Водночас заявлені 5 000 грн. за своїм змістом є платежами, нарахованими за прострочення виконання грошового зобов`язання.

Відповідно до п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Оскільки 5 000 грн. нараховані за порушення зобов`язання у період дії воєнного стану, правові підстави для їх стягнення відсутні. У цій частині позов задоволенню не підлягає.

Отже, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 56 514,20 грн., з яких: 10 000 грн. основного боргу, 46 008,20 грн. процентів та 506 грн. комісії.

Відповідач відзиву на позов, доказів погашення заборгованості або заперечень щодо укладення договору, отримання коштів і правильності розрахунку не подав. Відповідно до частини восьмої статті 178 та статті 279 ЦПК України справа вирішується за наявними матеріалами.

Щодо судових витрат суд зазначає таке.

Позивачем сплачено судовий збір у розмірі 2 662,40 грн., що підтверджується платіжною інструкцією № 47100 від 28 липня 2026 року.

Відповідно до частини першої статті 141 ЦПК України, враховуючи задоволення 91,87 % заявлених майнових вимог, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 2 445,99 грн. судового збору.

На підтвердження витрат на професійну правничу допомогу позивач надав договір про надання правової допомоги № 0107 від 01 липня 2025 року, акт наданих послуг № Д/30763 від 15 липня 2026 року та детальний опис виконаних робіт, відповідно до яких вартість послуг із вивчення матеріалів кредитної справи, формування правової позиції, складення та подання позову загальною тривалістю 6 год. 30 хв. визначена у фіксованому розмірі 8 000 грн.

Вирішуючи питання про розподіл зазначених витрат, суд ураховує положення статей 137, 141 ЦПК України, складність справи, обсяг виконаної адвокатом роботи, витрачений час, ціну позову, значення справи для сторін, а також критерії реальності, необхідності, розумності та пропорційності судових витрат.

Ця справа є малозначною, стосується стягнення заборгованості за кредитним договором, розглянута у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи. Предмет спору та характер спірних правовідносин не вимагали проведення складних правових досліджень, збирання значного обсягу додаткових доказів чи участі представника позивача в судових засіданнях. Позовна заява та наведене в ній правове обґрунтування мають типовий для цієї категорії справ характер.

Саме по собі визначення сторонами договору фіксованого гонорару в розмірі 8 000 грн. не покладає на суд обов`язку стягнути всю зазначену суму з іншої сторони, оскільки при розподілі судових витрат суд повинен оцінити їх обґрунтованість і пропорційність предмету спору та фактично виконаній роботі.

Ураховуючи наведене, часткове задоволення позовних вимог, обсяг наданих адвокатом послуг і засади розумності та справедливості, суд дійшов висновку, що заявлений розмір витрат на професійну правничу допомогу є завищеним, а обґрунтованим, співмірним і пропорційним розміром таких витрат, який підлягає стягненню з відповідача на користь позивача, є 4 000 грн.

Керуючись статтями 12, 13, 76-81, 89, 133, 137, 141, 178, 247, 258, 259, 263-265, 268, 274, 279 ЦПК України, статтями 205, 207, 512, 514, 525, 526, 530, 610, 611, 626, 628, 638, 1046, 1048, 1049, 1054 ЦК України, Законом України «Про електронну комерцію», Законом України «Про споживче кредитування», суд, -

УХВАЛИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал», код ЄДРПОУ 35234236, заборгованість за договором про споживчий кредит № 100779950 від 17 червня 2024 року в розмірі 56 514,20 грн. (п`ятдесят шість тисяч п`ятсот чотирнадцять гривень 20 копійок), з яких: 10 000 грн. - заборгованість за основною сумою кредиту; 46 008,20 грн. - заборгованість за процентами; 506 грн. - заборгованість за комісією.

У задоволенні позовних вимог про стягнення 5 000 грн. процентів за порушення грошового зобов`язання та інших платежів за прострочення відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» 2 445,99 грн. судового збору та 4000 грн. витрат на професійну правничу допомогу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду.

Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст рішення виготовлено 28.09.2026

Суддя: Комаревцева Л.В.