Рішення № 140093672, 24.09.2026, Козятинський міськрайонний суд Вінницької області

КОЗЯТИНСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

Іменем України

Справа №133/2078/26

24.09.2026 м. Козятин

Козятинський міськрайонний суд Вінницької області у складі:

головуючої судді: Дем`янової Ж.М.,

за участі:

секретаря судового засідання: Бірюкової Т.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні позовну заяву ОСОБА_1 , адвоката Юрченко Ірини Олександрівни до Козятинської міської ради Вінницької області про визначення додаткового строку, достатнього для подання заяви про прийняття спадщини,

встановив:

Стислий виклад позиції заявника.

Позивачка ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом про визначення їй додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини після смерті її матері ОСОБА_2 .

Зазначила, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла її мати ОСОБА_2 , яка на день смерті була зареєстрована та проживала за адресою: АДРЕСА_1 .

Факт родинних відносин між нею та померлою підтверджується свідоцтвом про народження, відповідно до якого ОСОБА_2 записана її матір`ю. Після реєстрації шлюбу з ОСОБА_3 позивачка змінила прізвище з « ОСОБА_4 » на « ОСОБА_5 », що підтверджується свідоцтвом про шлюб.

За життя ОСОБА_2 на випадок своєї смерті склала заповіт, посвідчений 13 жовтня 1993 року Михальчук Т. В., державним нотаріусом Козятинської державної нотаріальної контори, зареєстрований у реєстрі за № 2-1535, відповідно до якого належну їй квартиру АДРЕСА_2 заповіла позивачці ОСОБА_1 .

Позивачка зазначила, що вказаний заповіт не змінено та не скасовано. Спадкоємців, які відповідно до статті 1241 ЦК України мали б право на обов`язкову частку у спадщині, немає.

Після смерті ОСОБА_2 залишилося спадкове майно, а саме квартира АДРЕСА_2 , право власності на яку підтверджується свідоцтвом про право власності на житло від 18 травня 1993 року.

Позивачка вказала, що її батьки розлучилися, коли вона була малолітньою, однак свідоцтва про розірвання шлюбу в домашньому архіві вона не знайшла.

З метою оформлення спадкових прав 27 березня 2026 року позивачка звернулася до приватного нотаріуса Хмільницького районного нотаріального округу Мельник А. О. із питання оформлення спадщини, однак їй було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом у зв`язку з пропуском установленого законом строку для прийняття спадщини, про що нотаріусом винесено відповідну постанову.

Позивачка зазначила, що відповідно до статті 1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється шестимісячний строк, який починається з часу відкриття спадщини, а часом відкриття спадщини є день смерті спадкодавця.

Причиною пропуску встановленого законом строку позивачка вказала тяжкий емоційний стан, пов`язаний зі смертю матері, період переживання втрати та горювання, що, на її думку, негативно вплинуло на її здатність своєчасно вирішувати юридичні та організаційні питання, пов`язані з оформленням спадщини. Зазначила, що втрата близької людини в умовах воєнного стану створила для неї додаткове емоційне навантаження та ускладнила можливість належним чином зосередитися на необхідності дотримання нотаріальної процедури.

Крім того, позивачка пояснила, що є єдиною дочкою та спадкоємицею після смерті матері, інших осіб, які претендують на спадкове майно, немає. При цьому мати ще за життя залишила на її ім`я заповіт, у зв`язку з чим позивачка вважала, що питання оформлення спадщини не потребує невідкладного вирішення та може бути здійснене нею пізніше, оскільки на спадкове майно ніхто інший не претендує.

Також позивачка звернула увагу суду на те, що шестимісячний строк для прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 закінчився 04 лютого 2026 року, тоді як до нотаріуса вона звернулася 27 березня 2026 року. Отже, пропущений нею строк є незначним за тривалістю.

Посилаючись на наведені обставини, позивачка просить суд визначити їй додатковий строк, достатній для подання заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 .

Представник Козятинської міської ради 13 липня 2026 року направив до суду заяву про визнання заявлених вимог та розгляд справи без участі представника відповідача.

Заяви, клопотання, процесуальні дії у справі

Ухвалою суду від 30 червня 2026 року відкрито провадження у справі в порядку загального позовного провадження.

Ухвалою суду від 06 липня 2026 витребувано у Мельник А.О. приватного нотаріуса Хмільницького районного нотаріального округу копію спадкової справи № 38/2026 після смерті ОСОБА_2 .

Представник відповідача Козятинської міської ради, на адресу суду 13.07.2026 направили заяву про визнання позовних вимог та розгляд справи без їх участі.

Представник позивача, адвокат Юрченко І.О. 23.09.2026 подала до суду заяву про розгляд справи без їх участі, позовні вимоги підтримують в повному обсязі.

Інших заяв, клопотань чи заперечень від учасників справи до суду не надходило.

Інші процесуальні дії у справі судом не здійснювалися.

Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу у зв`язку із неявкою в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, не здійснюється згідно з ч.2 ст. 247 ЦПК України.

Встановлені судом фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 від 12.08.2025, виданим Обіхівським відділом ДРАЦС в Обухівському районі Київської області.

На день смерті ОСОБА_2 була зареєстрована та проживала за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується довідкою Козятинської міської ради № 440/12-28 від 26.03.2026.

Факт родинних відносин між позивачкою ОСОБА_1 та померлою ОСОБА_2 підтверджується свідоцтвом про народження позивачки серії НОМЕР_2 , відповідно до якого ОСОБА_2 зазначена її матір`ю.

Із матеріалів справи також встановлено, що до реєстрації шлюбу позивачка мала прізвище « ОСОБА_4 », яке після укладення шлюбу з ОСОБА_3 змінила на « ОСОБА_5 », що підтверджується відповідним свідоцтвом про шлюб, серії НОМЕР_3 .

За життя ОСОБА_2 13 жовтня 1993 року склала заповіт, посвідчений державним нотаріусом Козятинської державної нотаріальної контори Михальчук Т. В. та зареєстрований у реєстрі за № 2-1535, відповідно до якого належну їй квартиру АДРЕСА_2 заповіла ОСОБА_1 .

Згідно з наявними у справі матеріалами заповіт не змінено та не скасовано. Інших спадкоємців, які б претендували на спадкове майно, судом не встановлено. Також відсутні відомості про спадкоємців, які відповідно до статті 1241 ЦК України мали б право на обов`язкову частку у спадщині.

Після смерті ОСОБА_2 відкрилася спадщина, до складу якої входить квартира АДРЕСА_2 . Право власності спадкодавця на зазначене житло підтверджується свідоцтвом про право власності на житло від 18 травня 1993 року.

З метою оформлення спадкових прав 27 березня 2026 року позивачка звернулася до приватного нотаріуса Хмільницького районного нотаріального округу Мельник А. О., однак у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом їй було відмовлено у зв`язку з пропуском установленого законом строку для прийняття спадщини, про що нотаріусом винесено відповідну постанову.

Відповідно до частини першої статті 1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини. Частиною першою статті 1220 ЦК України визначено, що часом відкриття спадщини є день смерті особи.

Отже, після смерті ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 встановлений законом шестимісячний строк для прийняття спадщини сплив 04 лютого 2026 року. Позивачка із заявою про прийняття спадщини у встановлений строк до нотаріуса не звернулася, а звернулася лише 27 березня 2026 року, тобто з пропуском установленого законом строку.

Як причину пропуску строку позивачка зазначає тяжкий емоційний стан, пов`язаний зі смертю матері, переживання втрати та період горювання, які, за її поясненнями, вплинули на її здатність своєчасно вирішувати юридичні питання.

Крім того, позивачка посилається на обставини воєнного стану, які, на її думку, посилили психологічне навантаження, пов`язане з втратою близької людини.

Позивачка також пояснила, що вважала себе єдиною спадкоємицею після смерті матері, оскільки остання залишила на її ім`я заповіт, а інших осіб, які претендували б на спадкове майно, не було. У зв`язку з цим вона помилково вважала, що необхідність невідкладного звернення до нотаріуса відсутня та що оформлення спадкових прав може бути здійснене нею пізніше.

Судом встановлено, що позивачка звернулася до нотаріуса 27 березня 2026 року, тобто приблизно через один місяць і двадцять три дні після закінчення шестимісячного строку для прийняття спадщини.

Відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання заяви про прийняття спадщини.

При вирішенні питання про наявність підстав для визначення додаткового строку суд має оцінити, чи були у спадкоємця об`єктивні, непереборні та істотні труднощі для своєчасного подання заяви про прийняття спадщини. При цьому оцінка поважності причин має насамперед стосуватися періоду від відкриття спадщини до закінчення встановленого законом шестимісячного строку.

Таким чином, між сторонами виникли спадкові правовідносини щодо реалізації позивачкою права на прийняття спадщини за заповітом після смерті ОСОБА_2 та визначення їй додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини у зв`язку з пропуском строку, встановленого статтею 1270 ЦК України.

Норми права, які застосовував суд, та мотиви їх застосування. Мотивована оцінка аргументів, наведених учасниками справи щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову

Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши наявні у справі докази в їх сукупності та взаємозв`язку відповідно до вимог статті 89 ЦПК України, виходить із такого.

Відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб.

Згідно з частиною першою статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

За загальними положеннями спадкового права спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла, до інших осіб спадкоємців (стаття 1216 ЦК України).

Відповідно до статті 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Згідно з частиною першою статті 1220 ЦК України спадщина відкривається внаслідок смерті особи. Часом відкриття спадщини є день смерті особи.

Відповідно до частини першої статті 1222 ЦК України спадкоємцями за заповітом є особи, визначені у заповіті.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_2 .

За життя ОСОБА_2 13 жовтня 1993 року склала заповіт, посвідчений державним нотаріусом Козятинської державної нотаріальної контори Михальчук Т. В. та зареєстрований у реєстрі за № 2-1535, відповідно до якого належну їй квартиру АДРЕСА_2 заповіла ОСОБА_1 .

Таким чином, позивачка є спадкоємицею за заповітом після смерті ОСОБА_2 .

Факт родинних відносин між позивачкою та спадкодавицею підтверджується свідоцтвом про народження, відповідно до якого ОСОБА_2 зазначена матір`ю ОСОБА_1 . Зміна позивачкою прізвища з « ОСОБА_4 » на « ОСОБА_5 » після укладення шлюбу підтверджується відповідним свідоцтвом про шлюб.

Після смерті ОСОБА_2 відкрилася спадщина, до складу якої входить квартира АДРЕСА_2 . Право власності спадкодавиці на зазначене житло підтверджується свідоцтвом про право власності на житло від 18 травня 1993 року та матеріалами спадкової справи 38/2026.

Згідно з матеріалами справи заповіт від 13 жовтня 1993 року не змінено та не скасовано. Відомостей про спадкоємців, які відповідно до статті 1241 ЦК України мали б право на обов`язкову частку у спадщині, матеріали справи не містять.

Відповідно до частини першої статті 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину та на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.

Частиною першою статті 1270 ЦК України встановлено, що для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Оскільки ОСОБА_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , шестимісячний строк для прийняття спадщини закінчився 04 лютого 2026 року.

Матеріалами справи підтверджується, що у встановлений законом строк позивачка із заявою про прийняття спадщини до нотаріуса не звернулася.

Відповідно до частини першої статті 1272 ЦК України, якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її.

Разом із тим частиною третьою статті 1272 ЦК України передбачено, що за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Отже, законом передбачено можливість визначення спадкоємцю додаткового строку за наявності поважної причини пропуску встановленого законом строку для прийняття спадщини.

При вирішенні питання про поважність причин пропуску строку суд виходить із того, що поважними можуть бути визнані об`єктивні, істотні та непереборні труднощі, які перешкоджали спадкоємцю своєчасно вчинити необхідні дії для прийняття спадщини.

Питання поважності причин вирішується судом у кожному конкретному випадку з урахуванням установлених обставин та доказів, якими вони підтверджуються.

Суд не визнає саму по собі юридичну необізнаність спадкоємця щодо порядку прийняття спадщини, так само як і саме лише переживання смерті близької людини, безумовною та достатньою підставою для визначення додаткового строку. Водночас такі обставини можуть бути оцінені судом у сукупності з іншими встановленими у справі обставинами.

У цій справі позивачка зазначила, що у встановлений законом строк не звернулася до нотаріуса у зв`язку з тяжким емоційним станом, спричиненим смертю матері, переживанням втрати та горюванням. За її поясненнями, втрата близької людини в умовах воєнного стану створила додаткове психологічне навантаження та ускладнила можливість зосередитися на необхідності своєчасного вирішення юридичних питань.

Суд бере до уваги наведені пояснення, однак не розглядає емоційний стан позивачки як самостійну та безумовну підставу для визначення додаткового строку. Зазначена обставина підлягає оцінці разом з іншими фактичними обставинами справи.

Суд також враховує пояснення позивачки про те, що вона вважала себе єдиною спадкоємицею після смерті матері, оскільки остання ще за життя склала на її користь заповіт, яким заповіла їй належну квартиру.

У зв`язку з цим позивачка вважала, що необхідності невідкладного звернення до нотаріуса немає та що оформлення спадкових прав може бути здійснене пізніше.

Зазначене переконання саме по собі не є юридичною підставою для визначення додаткового строку, оскільки відповідно до закону спадкоємець має дотриматися встановленого статтею 1270 ЦК України строку. Водночас суд враховує цю обставину при оцінці поведінки позивачки та всіх конкретних обставин спадкових правовідносин.

Судом встановлено, що шестимісячний строк для прийняття спадщини закінчився 04 лютого 2026 року, тоді як 27 березня 2026 року позивачка звернулася до приватного нотаріуса Мельник А. О. з метою оформлення своїх спадкових прав. Таким чином, пропущений строк становить один місяць і двадцять три дні.

Суд вважає, що така тривалість пропуску є незначною. При цьому після закінчення встановленого законом строку позивачка не зволікала зі зверненням до нотаріуса, а вчинила дії, спрямовані на реалізацію свого спадкового права.

Звернення позивачки до нотаріуса та отримання нею постанови про відмову у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом у зв`язку з пропуском строку свідчить про її намір прийняти спадщину, а не відмовитися від неї.

Суд також бере до уваги, що позивачка є дочкою спадкодавиці та безпосередньо визначена спадкоємицею у заповіті, складеному ОСОБА_2 ще 13 жовтня 1993 року. Заповіт не змінений та не скасований, а спадкове майно, зазначене у ньому, є конкретно визначеним.

Матеріали справи не містять відомостей про прийняття спадщини іншими спадкоємцями або про наявність спору щодо спадкового майна.

Зазначена обставина не визнається судом самостійною поважною причиною пропуску строку, однак враховується при оцінці наслідків визначення позивачці додаткового строку та дотримання прав інших осіб.

Таким чином, відсутність встановлених судом інших спадкоємців, які прийняли спадщину, та відсутність спору щодо спадкового майна свідчать про те, що визначення позивачці додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини не призводить до встановленого судом порушення прав інших спадкоємців.

Оцінюючи наведені обставини в їх сукупності, суд враховує характер спадкових правовідносин, наявність заповіту на користь позивачки, тривалість пропущеного строку, її звернення до нотаріуса невдовзі після закінчення шестимісячного строку, а також відсутність встановлених судом осіб, права яких були б порушені наданням позивачці додаткового строку.

За таких обставин суд доходить висновку, що у конкретному випадку сукупність установлених обставин є достатньою для застосування положень частини третьої статті 1272 ЦК України та визначення позивачці додаткового строку, достатнього для подання заяви про прийняття спадщини.

Суд також бере до уваги, що відповідач Козятинська міська рада визнав позовні вимоги та просив розглянути справу за відсутності його представника.

Відповідно до частини першої статті 206 ЦПК України відповідач може визнати позов на будь-якій стадії провадження. У разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Згідно з частиною третьою статті 200 ЦПК України за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у разі визнання відповідачем позову.

Разом із тим визнання відповідачем позову не звільняє суд від обов`язку перевірити, чи не суперечить таке визнання закону та чи наявні передбачені законом підстави для задоволення позову.

У цій справі суд, незважаючи на визнання відповідачем позовних вимог, дослідив надані докази, встановив обставини відкриття спадщини, наявність у позивачки права на спадкування за заповітом, факт пропуску встановленого статтею 1270 ЦК України строку та обставини, на які вона посилається як на причини його пропуску.

За результатами такої перевірки суд встановив наявність правових підстав для визначення позивачці додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини.

При цьому суд виходить із того, що визначення додаткового строку не означає автоматичного прийняття позивачкою спадщини, а лише надає їй можливість реалізувати своє право шляхом подання нотаріусу заяви про прийняття спадщини.

Визначаючи тривалість додаткового строку, суд враховує, що позивачка вже зверталася до нотаріуса та обізнана про необхідність подання відповідної заяви, а тому вважає достатнім визначити їй додатковий строк тривалістю два місяці з дня набрання рішенням суду законної сили.

Таким чином, суд доходить висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Визнання позову відповідачем не суперечить закону, не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб та, з урахуванням установлених судом обставин, є прийнятним.

Враховуючи викладене, суд доходить висновку про наявність передбачених частиною третьою статті 1272 ЦК України підстав для визначення ОСОБА_1 додаткового строку тривалістю два місяці для подання заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Керуючись ст.ст. 12, 13, 7681, 89, 141, 200, 206, 258259, 263265, 268 ЦПК України, ст.ст. 1216, 1217, 1220, 1222, 1261, 1269, 1270, 1272 ЦК України, суд

ухвалив:

Позов ОСОБА_1 до Козятинської міської ради про визначення додаткового строку для прийняття спадщини задовольнити.

Визначити ОСОБА_1 додатковий строк тривалістю два місяці з дня набрання цим рішенням законної сили для подання до нотаріуса заяви про прийняття спадщини, що відкрилася після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Вінницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі ухвалення рішення за відсутності учасника справи строк на апеляційне оскарження обчислюється з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники провадження:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_3 , Паспорт НОМЕР_4 , виданий 27.12.1997 року, Обухівським РВ УМВС України у Київській області, РНОКПП НОМЕР_5 .

Відповідач: Козятинська міська рада що, розташована за адресою: 22100, м. Козятин, вул. Героїв Майдану, 24, Вінницька область, код ЄДРПОУ 2306312,

Повний текст судового рішення складено 25.09.2026.

Суддя Жанна ДЕМ`ЯНОВА