Рішення № 140093670, 21.09.2026, Козятинський міськрайонний суд Вінницької області

133/2961/26

2/133/2422/26

КОЗЯТИНСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

Іменем України

21.09.26 м. Козятин

Козятинський міськрайонний суд Вінницької області у складі:

головуючої-судді Дурач О.А.

за участю секретаря Блащук Н.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Козятин Вінницької області у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 (адреса місця реєстрації: АДРЕСА_1 ), представник позивача ОСОБА_2 (адреса: АДРЕСА_2 ) до АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «УКРАЇНСЬКА ЗАЛІЗНИЦЯ» (адреса: 03150, м. Київ, вул. Єжи Гедройця, буд. 5), про стягнення невиплаченої при звільненні одноразової допомоги на оздоровлення, одноразової матеріальної допомоги при виході на пенсію та середній заробіток за весь час затримки виплати належних сум при звільненні, -

ВСТАНОВИВ:

30.07.2026 р. позивач звернувся до суду з зазначеним позовом.

Провадження у справі відкрито 10.08.2026 р., постановлено розгляд зазначеної цивільної справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін

Короткий зміст вимог позовної заяви

Позовні вимоги позивач обґрунтовував наступним.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (надалі Позивач), перебував у трудових відносинах з акціонерним товариством «Українська залізниця» виробничого підрозділу служба роботи станцій регіональної філії Південно-Західна залізниця ( надалі Відповідач), працюючи на посаді агента комерційного станції Гулівці Жмеринського регіону.

Відповідно до наказу ( розпорядження) №557/ОС-ДР-3 від 29.09.2025 року про припинення трудового договору (контракту) 06.10.2025 року Позивача було звільнено з посади агента комерційного згідно ст.38 КЗпП України, за власним бажанням, у зв`язку з виходом на пенсію по інвалідності, в наказі про звільнення вказано, що до виплати належить матеріальна допомога на оздоровлення у розмірі 6 прожиткових мінімумів для працездатних осіб за 2023 р., так як Позивачем подавалися заяви про виплати даного виду допомоги на оздоровлення при виході у відпустку, а також одноразова матеріальна допомога при виході на пенсію у розмірі 5 ( п`ять) середньомісячних заробітків, що передбачені п.8.23 зі змінами та доповненнями до Колективного договору на 2001-2005 роки, пролонгованого на 2006-2025 рр. Стаж роботи в галузі 26років 06 місяців20 днів.

Однак, матеріальна допомога на оздоровлення за 2023 рік, ні одноразова матеріальна допомога при виході на пенсію при звільненні з роботи вперше при виході на пенсію не була виплачена, а працівниками кадрової та бухгалтерської служби було надано пояснення, що через воєнний стан, виплати призупинені, і у разі відновлення їх виплат, та прийняття окремого рішення Правлінням «Укрзалізниці» кошти надійдуть на картковий зарплатний рахунок.

Відповідно до листа від 29.07.2026 року № НЗІПЗЗ-1-13/2297 «Про надання відповіді на запит від 26.06.2026 № 31», який отримано на адвокатський запит адвоката Кучер Г.М. від 29.06.2026 року №31, вказано, що в період дії правового режиму воєнного стану в Україні, оголошеного Указом Президента від 24.02.2022 року № 64/2022 згідно рішення правління АТ «Укрзалізниця» від 14.03.2022 року ( протокол № Ц-54/13 Ком.т.) та листа від 25.03.2022 р. було прийнято рішення про призупинення ряду виплат працівникам, які передбачені Галузевою угодою, Колективними договорами структурних підрозділів, зокрема матеріальної допомоги на оздоровлення та одноразової допомоги при виході на пенсію. Виплата матеріальної допомоги буде нарахована та виплачена після стабілізації фінансового стану АТ «Укрзалізниця», у зв`язку з призупиненням виплат матеріальної допомоги на оздоровлення та виплат передбачених колективним договором не було виплачено 6 прожиткових мінімумів матеріальної допомоги на оздоровлення за 2023 р. та одноразову допомогу при виході на пенсію у зв`язку з відсутністю права на таке нарахування до отримання окремого рішення керівництва АТ «Укрзалізниця». Рішення щодо поновлення виплат є виключно компетенцією правління АТ «Укрзалізниця». У разі отримання окремого рішення керівництва регіональна філія здійснить нарахування та виплату матеріальної допомоги на оздоровлення за 2023 рік та одноразову матеріальну допомогу при виході на пенсію.

Однак, з таким рішенням Відповідача про невиплату матеріальної допомоги на оздоровлення при виході у відпустку за 2023 р., невиплатою одноразової допомоги при виході на пенсію у розмірі 5 середньомісячних заробітків та не проведення повного розрахунку при звільненні, Позивач не погоджується. Позивач наголошує, що зупинення дії окремих положень колективного договору за ініціативою роботодавця згідно ст.11 Закону України "Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану" не дає підстав для не проведення розрахунку в повному обсязі з працівником, що звільняється вперше у зв`язку з виходом на пенсію, так як працівник очікував отримати дані виплати та невиплата даних коштів порушує принцип справедливості та правової визначеності.

Відповідно до довідки від 28.07.2026 року № ОРГ-3-01-6/250, що видана виробничим підрозділом Служба роботи станцій матеріальна допомога на оздоровлення у розмірі 6 прожиткових мінімумів за 2023 рік нарахована у розмірі 16 104 грн.

Відповідно до довідки від 28.07.2026 року № ОРГ-3-01-6/251, що видана виробничим підрозділом Служба роботи станцій середньомісячна зарплата Позивача складає 15 254,19 грн., одноразова матеріальна допомога при виході на пенсію вперше складає 76 270,95 грн.

Враховуючи викладене, Відповідачем при звільненні Позивача безпідставно, в порушення встановленого порядку, не нараховані та не виплачені всі суми, які підлягали виплаті, а саме, матеріальна допомога на оздоровлення за 2023 рр. у розмірі 16 104 грн. та одноразова матеріальна допомога при виході на пенсію у розмірі 76 270,95 грн.

Відповідно до довідки від 28.07.2026 року № ОРГ-3-01-6/252, що видана виробничим підрозділом Служба роботи станцій розмір середньоденної заробітноїплати Позивача складає - 531,83 грн.

Середній заробіток, що має бути сплачений позивачу у зв`язку із затримкою здійснення розрахунку при звільненні складає 531,83 грн/р.день *182 р.дні = 96 793,06 грн.

Враховуючи викладене, так як Відповідачем порушено строк виплати Позивачу матеріальної допомоги, наявні підстави для стягнення з нього середнього заробітку за затримку виплат належних їй сум під час звільнення період з 30.04.2025 по 30.10.2025 року у розмірі 96 793,06 грн.

Зазначаючи про дотримання позивачем вимог щодо строку позовної давності для звернення до суду, просить суд стягнути на користь позивача вказані суми та витрати на правничу допомогу в розмірі 10000 грн.

Позиція відповідача

Відповідач у встановлений строк 21.08.2026 р. та відповідно до положень ст. 178 ЦПК України надав відзив, який приймається до розгляду судом.

Зазначив про те, що виплата матеріальної допомоги на оздоровлення та матеріальної допомоги у зв`язку з виходом на пенсію не є для позивача державною гарантією чи нормою права, а є додатковим благом, яке виплачується на підставах, не передбачених законодавством. Зазначає, що матеріальна допомога на оздоровлення та матеріальна допомога у зв`язку з виходом на пенсію не відноситься до заробітної плати, має кардинально різні джерела утворення на підставі виплат, а тому предметом позову є не заборгованість по заробітній платі, а невиплачена матеріальна допомога на оздоровлення та матеріальна допомога у зв`язку з виходом на пенсію. Підприємство, у зв`язку з введенням воєнного стану в Державу відноситься до категорії критичних, що просив взяти до уваги під час прийняття рішення. Зазначив, що позивач під час звільнення був ознайомлений щодо сум, які належать їх до виплати та про які заявлено в позові, але вчасно не звернулась з позовом, чим пропустив строк звернення до суду. Просив відмовити в задоволенні позовних вимог у зв`язку з пропуском строку позовної давності.

Заява про залишення позову без руху на даному етапі розгляду не підлягає, крім того, під час відкриття провадження судом вирішувалось питання щодо відповідності позовної заяви вимогам ст.ст. 175,177 ЦПК України та під час прийняття рішення по справі суд має процесуальну можливість вирішити питання про стягнення судового збору за наслідками розгляду позовної заяви.

Процедура судового розгляду

Судом було прийнято рішення про проведення судового засідання в порядку спрощеного провадження без виклику сторін. Заяв про проведення судового засідання з викликом сторін до суду у встановлений ухвалою від 10.08.2026 р. строк не надходило.

Фактичні обставини, встановлені судом

Дослідивши матеріали справи, судом фактично встановлено наступне.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (надалі Позивач), перебував у трудових відносинах з акціонерним товариством «Українська залізниця» виробничого підрозділу служба роботи станцій регіональної філії Південно-Західна залізниця ( надалі Відповідач), працюючи на посаді агента комерційного станції Гулівці Жмеринського регіону.

Відповідно до наказу ( розпорядження) №557/ОС-ДР-3 від 29.04.2025 року (зідно даних довідки) про припинення трудового договору (контракту) 06.10.2025 року Позивача було звільнено з посади агента комерційного згідно ст.38 КЗпП України, за власним бажанням, у зв`язку з виходом на пенсію по інвалідності, в наказі про звільнення вказано, що до виплати належить матеріальна допомога на оздоровлення у розмірі 6 прожиткових мінімумів для працездатних осіб за 2023 р., так як Позивачем подавалися заяви про виплати даного виду допомоги на оздоровлення при виході у відпустку, а також одноразова матеріальна допомога при виході на пенсію у розмірі 5 ( п`ять) середньомісячних заробітків, що передбачені п.8.23 зі змінами та доповненнями до Колективного договору на 2001-2005 роки, пролонгованого на 2006-2025 рр. Стаж роботи в галузі 26років 06 місяців20 днів.

Однак, матеріальна допомога на оздоровлення за 2023 рік, ні одноразова матеріальна допомога при виході на пенсію при звільненні з роботи вперше при виході на пенсію не була виплачена, а працівниками кадрової та бухгалтерської служби було надано пояснення, що через воєнний стан, виплати призупинені, і у разі відновлення їх виплат, та прийняття окремого рішення Правлінням «Укрзалізниці» кошти надійдуть на картковий зарплатний рахунок.

Відповідно до листа від 29.07.2026 року № НЗІПЗЗ-1-13/2297 «Про надання відповіді на запит від 26.06.2026 № 31», який отримано на адвокатський запит адвоката Кучер Г.М. від 29.06.2026 року №31, вказано, що в період дії правового режиму воєнного стану в Україні, оголошеного Указом Президента від 24.02.2022 року № 64/2022 згідно рішення правління АТ «Укрзалізниця» від 14.03.2022 року ( протокол № Ц-54/13 Ком.т.) та листа від 25.03.2022 р. було прийнято рішення про призупинення ряду виплат працівникам, які передбачені Галузевою угодою, Колективними договорами структурних підрозділів, зокрема матеріальної допомоги на оздоровлення та одноразової допомоги при виході на пенсію. Виплата матеріальної допомоги буде нарахована та виплачена після стабілізації фінансового стану АТ «Укрзалізниця», у зв`язку з призупиненням виплат матеріальної допомоги на оздоровлення та виплат передбачених колективним договором не було виплачено 6 прожиткових мінімумів матеріальної допомоги на оздоровлення за 2023 р. та одноразову допомогу при виході на пенсію у зв`язку з відсутністю права на таке нарахування до отримання окремого рішення керівництва АТ «Укрзалізниця». Рішення щодо поновлення виплат є виключно компетенцією правління АТ «Укрзалізниця». У разі отримання окремого рішення керівництва регіональна філія здійснить нарахування та виплату матеріальної допомоги на оздоровлення за 2023 рік та одноразову матеріальну допомогу при виході на пенсію.

Відповідно до довідки від 28.07.2026 року № ОРГ-3-01-6/250, що видана виробничим підрозділом Служба роботи станцій матеріальна допомога на оздоровлення у розмірі 6 прожиткових мінімумів за 2023 рік нарахована у розмірі 16 104 грн.

Відповідно до довідки від 28.07.2026 року № ОРГ-3-01-6/251, що видана виробничим підрозділом Служба роботи станцій середньомісячна зарплата Позивача складає 15 254,19 грн., одноразова матеріальна допомога при виході на пенсію вперше складає 76 270,95 грн.

Відповідно до довідки від 28.07.2026 року № ОРГ-3-01-6/252, що видана виробничим підрозділом Служба роботи станцій розмір середньоденної заробітноїплати Позивача складає - 531,83 грн.

У п.п.3.2.21 Галузевої угоди між Державною адміністрацією залізничного транспорту України та профспілками на 2002 - 2006 роки (із змінами та доповненнями) визначено, що при звільненні працівників вперше з роботи у зв`язку з виходом на пенсію, передбачена виплата одноразової матеріальної допомоги в залежності від стажу роботи в галузі та додаткової матеріальної допомоги за сумлінну працю на залізничному транспорті в залежності від стажу роботи в галузі. Відповідно до п.2.3 зазначеної угоди, жодна із сторін в період дії угоди не може припинити виконання взятих на себе зобов`язань.

За спільною домовленістю сторін в угоду можуть вноситись зімни та доповнення, при цьому вони не повинні погіршувати умови праці, трудові і соціальні гарантії, передбачені законодавством України та цієї угодою (п.2.4 угоди).

Відповідачем не надано доказів внесення змін до угоди стосовно призупинення на період дії військового стану в Україні нарахування та виплати належних працівникам додаткових виплат, зокрема, одноразової матеріальної допомоги та додаткової матеріальної допомоги.

При цьому, відповідно до протоколу правління від 14.03.2022 № Ц-54/31 Ком.т. керівництвом АТ "Укрзалізниця" було прийнято рішення щодо призупинення додаткових виплат, передбачених Галузевою угодою та колективними договорами структурних підрозділів, зокрема матеріальної допомоги (окрім матеріальної допомоги на лікування та на поховання).

Рішенням правління (витяг з протоколу №Ц-82/63 Ком.т. засідання правління АТ «Укрзалізниця» від 14.10.2024) були поновлені виплати одноразової матеріальної допомоги працівникам АТ «Укрзалізниця», які звільнились/ будуть звільнені у період з січня до грудня 2024 року в порядку черговості.

Одноразова матеріальна допомога при звільненні працівника пенсійного віку за власним бажанням належить до виплат, які мають бути виплачені працівникові у день звільнення з огляду на приписи статті 116 Кодексу законів про працю України (постанова Верховного Суду від 21.12.2022 у справі № 635/3475/20).

Враховуючи викладене, Відповідачем при звільненні Позивача безпідставно, в порушення встановленого порядку, не нараховані та не виплачені всі суми, які підлягали виплаті, а саме, матеріальна допомога на оздоровлення згідно п. 3.9. колективного договору в розмірі шість прожиткових мінімумів для працездатних осіб за 2023 рік в сумі 16104 грн. та одноразова матеріальна допомога при виході на пенсію у розмірі 76 270,95 грн.

Крім того, враховуючи, що позивач своєчасно не отримав належних до виплати сум, у відповідності з положеннями ст. 117 КЗпП України йому належить до сплати середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку, але не більш як за шість місяців. Середній заробіток працівника визначається відповідно до статті 27 Закону України «Про оплату праці» за правилами, передбаченими Порядком обчислення середньої заробітної плати, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 08 лютого 1995 року № 100 (далі - Порядок № 100). Відповідно до пункту 5 Порядку № 100 нарахування виплат у всіх випадках збереження середньої заробітної плати провадиться виходячи з розміру середньоденної (годинної) заробітної плати. За змістом пункту 8 Порядку № 100 нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період.

Таким чином, судом проводиться відповідний розрахунок наступним чином:

828 грн.+5022,11 грн. = 5850,11 грн. (дохід за лютий та березень 2025 року);

1+10 = 11 (кількість відпрацьованих днів у лютому та березні 2025 р.

5850,11 грн. /11 днів = 531,83 грн. (середньоденна заробітна плата за останні два місяці роботи).

Період затримки розрахунку з 30.04.2025 р. по 30.10.2025 р. включно. Кількість робочих днів за вказаний період 182.

Отже, середній заробіток позивача за вказаний період становить 96793,06 грн.

Станом на теперішній час вищезазначених виплат не проводилось

Мотиви, з яких виходить суд і застосовані норми права

Відповідно до статті 116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник у день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум. У разі спору про розмір сум, належних працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган в усякому випадку повинен у зазначений у цій статті строк виплатити не оспорювану ним суму.

Статтею 117 КЗпП України передбачено, що в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку. При наявності спору про розміри належних звільненому працівникові сум власник або уповноважений ним орган повинен сплатити зазначене в цій статті відшкодування в тому разі, коли спір вирішено на користь працівника. Якщо спір вирішено на користь працівника частково, то розмір відшкодування за час затримки визначає орган, який виносить рішення по суті спору.

Таким чином, закон покладає на підприємство, установу, організацію обов`язок провести зі звільненим працівником повний розрахунок, виплатити всі суми, що йому належать. У разі невиконання такого обов`язку наступає передбачена статтею 117 КЗпП України відповідальність.

Метою такого законодавчого регулювання є захист майнових прав працівника у зв`язку з його звільненням з роботи, зокрема захист права працівника на своєчасне одержання заробітної плати за виконану роботу, яка є основним засобом до існування працівника, необхідним для забезпечення його життя.

Частиною 2 ст.97 КЗпП України передбачено, що форми і системи оплати праці, норми праці, розцінки, тарифні сітки, ставки, схеми посадових окладів, умови запровадження та розміри надбавок, доплат, премій, винагород та інших заохочувальних, компенсаційних і гарантійних виплат встановлюються підприємствами, установами, організаціями самостійно у колективному договорі з дотриманням норм і гарантій, передбачених законодавством, генеральною та галузевими (регіональними) угодами.

Колективний договір укладається на основі законодавства, прийнятих сторонами зобов`язань з метою регулювання виробничих, трудових і соціально-економічних відносин, і узгодження інтересів працівників та роботодавців (ст.10 КЗпП України).

Умови колективних договорів і угод, укладених відповідно до чинного законодавства, є обов`язковими для підприємств, на які вони поширюються, та сторін, які їх уклали (ч.1 ст.5 Закону України "Про колективні договори і угоди").

Положення колективного договору поширюються на всіх працівників підприємств незалежно від того, чи є вони членами профспілки, і є обов`язковими як для роботодавця, так і для працівників підприємства. Положення генеральної, галузевої (міжгалузевої), територіальної угод діють безпосередньо і є обов`язковими для всіх суб`єктів, що перебувають у сфері дії сторін, які підписали угоду (ч.1 ст.9 Закону України "Про колективні договори і угоди").

За приписами ст.13 КЗпП України, ст.7 Закону України "Про колективні договори і угоди" зміст колективного договору визначається сторонами. У колективному договорі встановлюються взаємні обов`язки роботодавця та працівника, зокрема, щодо форм, системи, розмірів заробітної плати, інших видів трудових виплат (доплат, надбавок, премій та ін.) Колективним договором встановлюються додаткові, порівняно з чинним законодавством і угодами, гарантії. Положення колективного договору поширюються на всіх працівників підприємства, установи, організації, фізичної особи, яка використовує найману працю, незалежно від того, чи є вони членами професійної спілки, і є обов`язковими як для власника або уповноваженого ним органу, фізичної особи, яка використовує найману працю, так і для працівників (ст.18 КЗпП України). Указом Президента України від 24.02.202 №64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні" передбачено, що на період дії правового режиму воєнного стану можуть обмежуватися конституційні права і свободи людини і громадянина, передбачені статтями 30-34, 38, 39, 41-44, 53 Конституції України, а також вводитися тимчасові обмеження прав і законних інтересів юридичних осіб в межах та обсязі, що необхідні для забезпечення можливості запровадження та здійснення заходів правового режиму воєнного стану.

15.03.2022 Верховною Радою України прийнято Закон України "Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану", який набув чинності 24.03.2022, і визначає особливості проходження державної служби, служби в органах місцевого самоврядування, особливості трудових відносин працівників усіх підприємств, установ, організацій в Україні незалежно від форми власності, виду діяльності і галузевої належності, представництв іноземних суб`єктів господарської діяльності в Україні, а також осіб, які працюють за трудовим договором, укладеним з фізичними особами, у період дії воєнного стану, введеного відповідно до Закону України "Про правовий режим воєнного стану".

Згідно з ч.1 ст.11 Закону України "Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану" на період воєнного стану дія окремих положень колективного договору може бути зупинена за ініціативою роботодавця.

Пунктом 3 Прикінцевих положень Закону України "Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану" визначено, що цей Закон діє з початку воєнного стану, введеного відповідно до Закону України "Про правовий режим воєнного стану", та втрачає чинність з дня припинення або скасування воєнного стану.

Під час дії воєнного стану, введеного відповідно до Закону України "Про правовий режим воєнного стану", діють обмеження та особливості організації трудових відносин, встановлені Законом України "Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану" (п.2 Прикінцевих положень КЗпП України).

Таким чином, положення Закону України "Про правовий режим воєнного стану", які регулюють деякі аспекти трудових відносин інакше, ніж КЗпП України, мають пріоритетне застосування на період дії воєнного стану.

При цьому, системний аналіз діючого законодавства свідчить про те, що дія Закону України "Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану", якою роботодавцю надається право в односторонньому порядку зупиняти окремі положення колективного договору, поширюється на правовідносини, що виникли з 24.02.2022.

У п.п.3.2.21 Галузевої угоди між Державною адміністрацією залізничного транспорту України та профспілками на 2002 - 2006 роки (із змінами та доповненнями) визначено, що при звільненні працівників вперше з роботи у зв`язку з виходом на пенсію, передбачена виплата одноразової матеріальної допомоги в залежності від стажу роботи в галузі та додаткової матеріальної допомоги за сумлінну працю на залізничному транспорті в залежності від стажу роботи в галузі. Відповідно до п.2.3 зазначеної угоди, жодна із сторін в період дії угоди не може припинити виконання взятих на себе зобов`язань.

За спільною домовленістю сторін в угоду можуть вноситись зімни та доповнення, при цьому вони не повинні погіршувати умови праці, трудові і соціальні гарантії, передбачені законодавством України та цієї угодою (п.2.4 угоди).

Відповідачем не надано доказів внесення змін до угоди стосовно призупинення на період дії військового стану в Україні нарахування та виплати належних працівникам додаткових виплат, зокрема, одноразової матеріальної допомоги та додаткової матеріальної допомоги.

Слід також мати на увазі, що працівник є слабшою, ніж роботодавець стороною у трудових правовідносинах. Водночас у вказаних відносинах і працівник має діяти добросовісно щодо реалізації своїх прав, а інтереси роботодавця також мають бути враховані. Тобто має бути дотриманий розумний баланс між інтересами працівника та роботодавця.

Відповідно до частини першої статті 9 ЦК України застосовуються до врегулювання, зокрема, трудових відносин, якщо вони не врегульовані іншими актами законодавствами. Таким чином, положення ЦК України мають застосовуватися субсидіарно для врегулювання трудових відносин. Такої ж за суттю позиції дотримувався і Верховний Суд України, зокрема, у постанові від 11 листопада 2015 року у справі № 234/7936/14-ц (провадження № 6-2159цс15), у постанові від 31 травня 2017 року у справі № 759/7662/15-ц (провадження № 6-1185цс16), у постанові від 15.06.2020 р. (справа № 337/1279/17, провадження № 61-14960ск19).

Відповідно до пункту 6 частини першої статті 3 ЦК України загальними засадами цивільного законодавства є справедливість, добросовісність та розумність.

Законодавство України не передбачає обов`язок працівника звернутись до роботодавця з вимогою про виплату йому належних платежів при звільненні.

Водночас у трудових правовідносинах працівник має діяти добросовісно, реалізуючи його права, що, зокрема, вимагає частина третя статті 13 ЦК України, не допускаючи дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах.

Якщо відповідальність роботодавця перед колишнім працівником за неналежне виконання обов`язку щодо своєчасного розрахунку при звільненні не обмежена в часі та не залежить від простроченої заборгованості, то за певних обставин обсяг відповідальності може бути нерозумним з огляду на його непропорційність наслідкам правопорушення. Він може бути несправедливим щодо роботодавця, а також щодо третіх осіб, оскільки майновий тягар відповідних виплат може унеможливити виконання роботодавцем певних зобов`язань, зокрема з виплати заробітної плати іншим працівникам, тобто цей тягар може бути невиправдано обтяжливим чи навіть непосильним.

Щодо позовної давності, суд зазначає, що позивачем не пропущено строк звернення до суду, оскільки складові його позовних вимог входять в структуру заробітної плати. За змістом частини другої статті 233 КЗпП України у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.

Висновки суду за результатами розгляду позову

Таким чином, в судовому засіданні встановлено порушення відповідачем права позивача на своєчасне отримання належних йому при звільненні, а тому позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі. З відповідача на користь позивача слід стягнути: одноразову матеріальну допомогу при виході на пенсію в розмірі 76270 грн. 95 коп., матеріальну допомогу на оздоровлення за 2023 р. 16104 грн., матеріальну допомогу на оздоровлення за 2024 р. 18 168 грн., середній заробіток в розмірі 96793 грн. 06 коп. Усього стягнути 189168 (сто вісімдесят дев`ять тисяч сто шістдесят вісім) грн 01 коп.

Підстав для зменшення розміру середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні працівника не вбачається. Судом відхилені доводи представника відповідача про застосування строку позовної давності з мотивів, викладених вище.

Таким чином, суд приходить до висновку про обґрунтованість позову та наявність підстав для його задоволення.

Щодо судових витрат

Відповідно до положень ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Оскільки позовні вимоги задоволено у повному обсязі, позивач є особою, звільненою від сплати судового збору, на користь Держави підлягає стягненню з відповідача судовий збір в сумі 1891 грн. 68 коп.

Відповідно до частин першої шостої ст. 137 ЦК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Витрати за надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою, чи тільки має бути сплачено (пункт 1 частини 2статті 137 ЦПК України).

Позивачем надано квитанцію про сплату адвокатських послуг в сумі 10000 грн. за надання правничої допомоги, договір про надання правничої допомоги від 29.07.2026 р., розрахунок судових витрат, до складу якого входять наступні витрати: зустріч з клієнтом, надання консультацій, пошук та аналіз судової практики, складання стратегії позовної заяви, підготовка запитів 6000 грн (6 год.), складання позовної заяви 4000 грн. (8 год.). Суд зазначає, що збір, опрацювання доказів, їх аналіз входить до етапу складання позовної заяви, а розгляд даної справи відбувався без виклику сторін, отже витрати на послуги адвоката в сумі 5500 грн. суд вважає необґрунтованими. Отже, в цій частині вимоги позивача слід задовольнити частково. На користь позивача з відповідача слід стягнути витрати на правничу допомогу в сумі 4500 грн., що відповідає критерію реальності та співмірності.

Керуючись ст.ст. 3, 4, 10, 12, 13, 19, 60, 79-81, 141,174, 235, 247, 258-259,263-265, 273, 352, 354 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги ОСОБА_1 (адреса місця реєстрації: АДРЕСА_1 ), представник позивача ОСОБА_2 (адреса: АДРЕСА_2 ) до АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «УКРАЇНСЬКА ЗАЛІЗНИЦЯ» (адреса: 03150, м. Київ, вул. Єжи Гедройця, буд. 5), про стягнення невиплаченої при звільненні одноразової допомоги на оздоровлення, одноразової матеріальної допомоги при виході на пенсію та середній заробіток за весь час затримки виплати належних сум при звільненні задовольнити частково.

Стягнути з Акціонерного товариства "Українська залізниця" (03150, м.Київ, вул.Єжи Гедройця, 5, ЄДРПОУ 40075815) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса місця реєстрації: АДРЕСА_1 , одноразову матеріальну допомогу при виході на пенсію в розмірі 76270 грн. 95 коп., матеріальну допомогу на оздоровлення за 2023 р. 16104 грн., матеріальну допомогу на оздоровлення за 2024 р. 18 168 грн., середній заробіток в розмірі 96793 грн. 06 коп. Усього стягнути 189168 (сто вісімдесят дев`ять тисяч сто шістдесят вісім) грн 01 коп.

Стягнути з Акціонерного товариства "Українська залізниця" (03150, м.Київ, вул.Єжи Гедройця, 5, ЄДРПОУ 40075815) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса місця реєстрації: АДРЕСА_1 , витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 4500 (чотири тисячі п`ятсот) грн.

Стягнути з Акціонерного товариства "Українська залізниця" (03150, м.Київ, вул.Єжи Гедройця, 5, ЄДРПОУ 40075815) на користь Держави судовий збір в розмірі 1891 (одна тисяча вісімсот дев`яносто одна) грн. 68 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Вінницького апеляційного суду. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повне рішення складено 25.09.2026 р.

Суддя: О.А. Дурач