Рішення № 140091313, 25.09.2026, Інгулецький районний суд м. Кривого Рогу

г Інгулецький районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області

Справа № 213/3134/26

Номер провадження 2/213/2199/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 вересня 2026 року м. Кривий Ріг

Інгулецький районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі: головуючого судді - Нестеренка О.М., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін та без проведення судового засідання цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «УНІВЕРСАЛ БАНК» до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

І. Стислий виклад позицій позивача та відповідача.

24.07.2026 року до Інгулецького районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області надійшла цивільна справа за вказаною позовною заявою.

Представник позивача звернувся до суду з позовною заявою, у якій просить стягнути з відповідача заборгованість за Договором про надання банківських послуг «Monobank» від 25.11.2021 року у розмірі 33567,17 грн станом на 18.05.2026, в тому числі: загальний залишок заборгованості за наданим кредитом (тілом кредиту) 33533,99 грн, заборгованість за пенею 33,18, судові витрати у розмірі 3328,00 грн.

Позов обґрунтовано обставинами:

Monobank це мобільний банк, в рамках якого відкриваються поточні рахунки клієнтам (фізичним особам), спеціальним платіжним засобом яких є платіжні картки monobank. Після перевірки кредитної історії на платіжних картках monobank за заявою клієнтів встановлюється кредитний ліміт.

Разом із встановленням на платіжній картці кредитного ліміту надається послуга - переведення витрати у розстрочку. За рахунок здійснення зазначеної операції стає доступним попередньо використаний кредитний ліміт.

Умови обслуговування рахунків фізичної особи в АТ «Універсал Банк» опубліковані на офіційному сайті банку та постійно доступні для ознайомлення.

25.11.2021 року ОСОБА_1 звернувся до АТ «Універсал Банк» з метою отримання банківських послуг, у зв`язку з чим підписав Анкету-заяву до Договору про надання банківських послуг. Анкета-заява разом з Умовами і правилами, Тарифами, Таблицею обчислення вартості кредиту та Паспортом споживчого кредиту складають договір надання банківських послуг.

Підписавши анкету-заяву, відповідач підтвердив, що ознайомився та отримав примірник у мобільному додатку вищезазначених документів, що складають договір, та зобов`язується виконувати його умови.

На підставі укладеного договору відповідач отримав кредит в розмірі 15000 грн у вигляді встановлення кредитного ліміту на поточний рахунок, спеціальним платіжним засобом якого є платіжна картка № НОМЕР_1 .

Згідно з тарифами картки monobank базова відсоткова ставка за користування кредитом - 3,1 % на місяць на суму залишку заборгованості за кредитом, збільшена відсоткова ставка на місяць - 6,2 % на місяць на суму простроченої заборгованості за кредитом.

Банк свої зобов`язання за договором про надання банківських послуг виконав у повному обсязі, надавши відповідачу можливість розпоряджатися кредитними коштами на умовах, передбачених договором та в межах встановленого кредитного ліміту.

Відповідач не надав своєчасно Банку грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом, відсотками, а також іншими витратами відповідно до умов договору (не сплатив щомісячні платежі), що має відображення у розрахунку заборгованості за Договором.

У відповідача прострочення зобов`язання зі сплати щомісячного мінімального платежу за договором сягнуло понад 90 днів, у зв`язку з чим, відбулося істотне порушення клієнтом зобов`язань, вся заборгованість за кредитом стала простроченою.

Позивач просить стягнути з відповідача заборгованість за Договором про надання банківських послуг «Monobank» від 25.11.2021 року, яка станом на 18.05.2026 становить 33567,17 грн та судові витрати по сплаті судового збору в сумі 3328,00 грн.

Позиція відповідача

У встановлений в ухвалі про відкриття провадження строк від відповідача не надходило ні заперечень проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження, ні відзиву на позовну заяву.

ІІ. Заяви, клопотання. Інші процесуальні дії у справі.

24.07.2026 позовна заява надійшла до суду, разом із позовною заявою, представник позивача подав два клопотання: про розгляд справи за відсутності позивача, позовні вимоги підтримує в повному обсязі, не заперечує проти заочного розгляду справи та винесення судом заочного рішення; про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

28.07.2026 ухвалою судді Інгулецького районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області позовну заяву було прийнято до розгляду та відкрито провадження, постановлено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Відповідач відзив на позов не подала.

Інших заяв, клопотань від сторін до суду не надходило.

ІІІ. Фактичні обставини, встановлені судом.

Зміст позовних вимог полягає у стягненні з відповідача заборгованості, що виникла внаслідок порушення останнім грошового зобов`язання перед позивачем.

25.11.2021 року відповідач приєднався до умов Договору про надання банківських послуг, шляхом підписання Анкети-заяви до Договору про надання банківських послуг, яка разом з Умовами, Тарифами, Таблицею обчислення вартості кредиту та Паспортом споживчого кредиту складають договір надання банківських послуг. В результаті чого отримав кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок.

Анкета-заява підписана відповідачем електронним підписом.

При цьому, Анкета-Заява не містить ні розміру кредитного ліміту, ні строку кредитування.

Водночас зазначається у п. 2, що відсоткова ставка у разі виходу із пільгового періоду становитиме 3,1% на місяць.

Позивачем надається Витяг умов і правил обслуговування в АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» при наданні банківських послуг щодо продуктів monobank в редакції від 24.11.2021 (набуває чинності 27.11.2021), які не містять реквізитів та підпис позичальника.

Позивачем надається Паспорт споживчого кредиту Чорної картки monobank, та таблицю обчислення загальної вартості кредиту для споживача, які не містять реквізитів та підпис позичальника.

На підтвердження виконання зобов`язання кредидодавцем, надається рух коштів по картці.

Відповідно до цього документу, відповідачу на погоджений картковий рахунок було перераховано грошові кошти у розмірі 15000 грн, шляхом встановлення та збільшення кредитного ліміту.

Вказане узгоджується з Довідкою про розмір встановленого ліміту, наданої позивачем.

Так, відповідачу 25.11.2021 було встановлено кредитний ліміт у розмірі 15000 грн.

Крім того, позивачем надано Довідку про наявність рахунку, відповідно до якої строк дії картки до 06/29.

Згідно з Розрахунком заборгованості за Договором № б/н від 25.11.2021, станом на 18.05.2025 заборгованість складає 33567,17грн.

Відповідно до пояснень до Виписки про рух коштів на рахунку, банк зазначає, що 18567,17 грн це овердрафт, який утворився через нестачу на рахунку клієнта власних коштів для оплати заборгованості. Тобто заборгованість збільшується на суму заборгованості за договором по відсоткам до погашення, по неустойці.

Водночас суд встановив, що відсотки за кредитом нараховувались банком щомісяця з 30.11.2021 по 21.11.2025.

Також було нараховано пенб в розмірі 33,18 грн.

З огляду на те, що справа розглядається у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін та без проведення судового засідання, на підставі частини другої статті 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Відповідно до ч. 13 ст. 7 ЦПК України, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Відповідно до ч. 8 ст. 178, ч. 5 ст. 279 ЦПК України, суд розглядає справу за наявними у ній матеріалами.

IV. Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування.

Щодо форми правочину та його змісту.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (ст. 1055 ЦК України).

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку (ч. 1 ст. 207 ЦК України).

Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі (абз. 2 ч. 2 ст. 639 ЦК України).

Відповідно до ч. 3 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір укладається за загальним правилом шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі (ч. 12 ст. 11 Закону).

Договір, що за своєю правовою природою є двостороннім правочином, є домовленістю двох або більше сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ст.ст. 626, 628 ЦК України).

Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди (ч. 1 ст. 638 ЦК України).

Конструкція договору приєднання спрямована на уніфікацію договірних умов з метою забезпечення гарантій, визначених ст. 633 ЦК України.

Договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору (ст. 634 ЦК України).

Так, за договором приєднання лише одна сторона уповноважена на розроблення договірних умов у даній справі АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК».

Оскільки споживач банківських послуг є юридично слабшою стороною за договором приєднання, що спричиняє дисбаланс свободи договору, тому умови, що розробляються банком повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв`язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші.

Тому з огляду на зміст статей 633,634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.

Водночас до Анкети-заяви від 24.12.2019 додається Витяг умов і правил обслуговування в АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» при наданні банківських послуг щодо продуктів monobank в редакції від 24.11.2021 (набуває чинності 27.11.2021), які не містять реквізитів та підпис позичальника.

Щодо виконання зобов`язання.

За загальним правилом, зобов`язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк, відповідно до умов договору та вимог закону (ст.ст. 526,527,530 ЦК України).

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Разом з цим, до предмета доказування входить, зокрема і доведення позивачем порушення грошового зобов`язання та наявності заборгованості.

Розрахунок заборгованості, на який посилається позивач, згідно з усталеною практикою Верховного Суду, не є первинним документом, який підтверджує отримання кредиту, користування ним, укладення договору на умовах, які вказані Банком в позовній заяві, а отже не є належним доказом існування боргу. За своїм змістом розрахунок заборгованості є складеним банком розрахунковим документом (зокрема, Постанова ВС КЦС від 25.05.2022 у справі № 219/7527/16-ц).

У постановах Верховного Суду від 01 грудня 2021 року у справі № 569/7648/15-ц, від 17 грудня 2020 року у справі № 278/2177/15-ц, від 28 жовтня 2020 року у справі № 760/7792/14-ц, від 16 вересня 2020 року у справі № 200/5647/18 зроблено висновок про те, що доказами, які підтверджують наявність заборгованості та її розмір є первинні документи, оформлені відповідно до статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність».

Щодо належності Паспорта споживчого кредиту до письмової форми договору.

Незважаючи на те, що законодавцем передбачена можливість фіксування правочину в кількох документах, які текстуально відтворюють волю сторін, потрібно розмежовувати форму правочину та спосіб підтвердження виконання переддоговірного обов`язку кредитодавцем по наданню споживачу інформації, необхідної для порівняння різних пропозицій кредитодавця. Способом підтвердження виконання переддоговірного обов`язку кредитодавця є паспорт споживчого кредиту. Ознайомлення з паспортом споживчого кредиту, його підписання споживачем не означає укладення договору про споживчий кредит та дотримання його форми, оскільки в паспорті кредиту не відбувається фіксація волі сторін договору та його змісту.

Вказана правова позиція міститься у Постанові Великої Палати Верховного Суду від 23.05.2022 у справі № 393/126/20.

Щодо нарахування неустойки (штрафу, пені).

Відповідно до п. 18 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

V. Висновки суду та мотиви прийнятого рішення.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 77 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (ст. 79 ЦПК України).

Частинами 1, 3 статті 89 ЦПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, обєктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів). Відповідно до ч. ч. 1, 5 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Згідно з ч. ч. 1, 2, 8 ст. 83 ЦПК України сторони та інші учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду. Позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви. Докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї. Судом встановлено, що 25.11.2021 року відповідач ОСОБА_1 звернувся до АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» з метою отримання банківських послуг, у звязку з чим підписав Анкету-заяву до Договору про надання банківських послуг, яка разом з Умовами і правилами, Тарифами, Таблицею обчислення вартості кредиту та Паспортом споживчого кредиту складають договір надання банківських послуг.

На підставі укладеного договору відповідач отримав кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на поточний рахунок, спеціальним платіжним засобом якого є платіжна картка № НОМЕР_1 . Відповідно до Довідки про розмір встановленого ліміту, 25.11.2021 відповідачу було встановлено кредитний ліміт у розмірі 15 000 грн.

З руху коштів по картці вбачається, що відповідач користувався кредитними коштами, а також здійснював поповнення картки, погашаючи кредит. Вказане узгоджується з Довідкою про наявність рахунку, відповідно до якої строк дії картки до 06/29.

Разом з тим, суд звертає увагу, що позивачем до матеріалів справи не надано належних та допустимих доказів на підтвердження узгодження сторонами всіх істотних умов договору, зокрема щодо розміру кредитного ліміту, строку кредитування, розміру відсоткової ставки, порядку нарахування пені. Надані позивачем Витяг умов і правил обслуговування в АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» при наданні банківських послуг щодо продуктів monobank в редакції від 24.11.2021, Паспорт споживчого кредиту Чорної картки monobank та Таблиця обчислення загальної вартості кредиту для споживача не містять реквізитів та підпису позичальника.

Відповідно до правової позиції, викладеної у постанові Великої Палати Верховного Суду від 23.05.2022 у справі № 393/126/20, ознайомлення з паспортом споживчого кредиту, його підписання споживачем не означає укладення договору про споживчий кредит та дотримання його форми, оскільки в паспорті кредиту не відбувається фіксація волі сторін договору та його змісту.

Крім того, розрахунок заборгованості, на який посилається позивач, згідно з усталеною практикою Верховного Суду, не є первинним документом, який підтверджує отримання кредиту, користування ним, укладення договору на умовах, які вказані Банком в позовній заяві, а отже не є належним доказом існування боргу. За своїм змістом розрахунок заборгованості є складеним банком розрахунковим документом (зокрема, постанова ВС КЦС від 25.05.2022 у справі № 219/7527/16-ц).

У постановах Верховного Суду від 01 грудня 2021 року у справі № 569/7648/15-ц, від 17 грудня 2020 року у справі № 278/2177/15-ц, від 28 жовтня 2020 року у справі № 760/7792/14-ц, від 16 вересня 2020 року у справі № 200/5647/18 зроблено висновок про те, що доказами, які підтверджують наявність заборгованості та її розмір є первинні документи, оформлені відповідно до статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність».

Щодо нарахування неустойки (штрафу, пені).

Відповідно до п. 18 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Оскільки кредитний договір укладено 25.11.2021, а заборгованість за пенею у розмірі 33,18 грн нарахована за період, що включає період дії воєнного стану, суд дійшов висновку, що вимоги позивача в частині стягнення пені є безпідставними та не підлягають задоволенню.

Таким чином, судом встановлено, що відповідач взяті на себе зобов`язання за Договором про надання банківських послуг «Monobank» від 25.11.2021 належним чином не виконав, кредит та проценти за його користування у строки, передбачені договором, не сплатив. Доказів на спростування наявності та розміру заборгованості відповідач суду не надав.

За таких обставин, суд вважає позовні вимоги АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» до ОСОБА_1 обґрунтованими та такими, що підлягають частковому задоволенню, а саме в частині стягнення заборгованості за тілом кредиту у розмірі 33 533,99 грн.

У задоволенні позовних вимог про стягнення пені у розмірі 33,18 грн слід відмовити.

VІ. Щодо розподілу судових витрат.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позивачем при зверненні до суду сплачено судовий збір у розмірі 3 328,00 грн, що підтверджується платіжним дорученням №58687027075 від 07 липня 2026.

Позов заявлено на суму 33 567,17 грн, задоволено 33 533,99 грн, що становить 99,90 % (33 533,99 ? 100 % / 33 567,17 = 99,90 %). За таких обставин, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 3 324,67 грн (3 328,00 ? 99,90 % / 100 %).

Керуючись статтями 3-5, 12, 13, 76-81, 83, 89 ч. 1, ч. 3, 178 ч. 8, 259, 263-265, 268, 273, 279 ч. 5 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги Акціонерного товариства «УНІВЕРСАЛ БАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «УНІВЕРСАЛ БАНК» заборгованість за Договором про надання банківських послуг «Monobank» від 25.11.2021 року у розмірі 33 533 (тридцять три тисячі п`ятсот тридцять три) гривні 99 копійок, що складається із заборгованості за тілом кредиту.

В задоволенні позовних вимог про стягнення пені у розмірі 33,18 грн відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «УНІВЕРСАЛ БАНК» судовий збір у розмірі 3 324 (три тисячі триста двадцять чотири) гривні 67 копійок.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Повний текст рішення складено 25.09.2026 без проголошення.

Відомості про сторін:

Позивач: Акціонерне товариство «УНІВЕРСАЛ БАНК», адреса місцезнаходження: 04080, м. Київ, вул. Оленівська, буд. 23; ЄДРПОУ 21133352.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса місця проживання: АДРЕСА_1 .

Суддя О.М. Нестеренко