Ухвала суду № 140090360, 21.09.2026, Солом'янський районний суд міста Києва

С О Л О М ' Я Н С Ь К И Й Р А Й О Н Н И Й С У Д М І С Т А К И Є В А

вул. Максима Кривоноса, 25, м. Київ, 03037; тел. (044) 298-59-37

вул. Грушецька, 1, м. Київ, 03113; тел.: (044) 298-59-52

e-mail: inbox@sl.ki.court.gov.ua, web: https://sl.ki.court.gov.ua

код ЄДРПОУ: 02896762

_______________

Провадження 4-с/760/143/26

В справі 760/25292/26

У Х В А Л А

І. Вступна частина

21 вересня 2026 року суддя Солом`янського районного суду м. Києва Коробенко С.В. розглянув матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до головного державного виконавця Солом`янського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Шевчук Марини про визнання дій протиправними та визнання незаконними постанови про відкриття виконавчого провадження і постанови про арешт коштів.

ІІ. Описова частина

02.09.2026 до суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до головного державного виконавця Солом`янського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Шевчук Марини про визнання дій протиправними та визнання незаконними постанови про відкриття виконавчого провадження від 20.07.2026 і постанови про арешт коштів від 17.08.2026 у виконавчому провадженні № 81406135.

Обґрунтовуючи позов, Позивач зазначає, що 21.08.2026 він, будучи пенсіонером з 2019 року, звернувся до Приватбанку щодо отримання коштів зі свого рахунку, де йому повідомили, що рахунок заблоковано згідно з постановою про арешт коштів від 17.08.2026 у ВП № 81406135, винесеною головним державним виконавцем Солом`янського відділу державної виконавчої служби у м. Києві Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції Шевчук Мариною.

Того ж дня Позивач звернувся за роз`ясненням до Відповідачки, яка винесла постанову про відкриття виконавчого провадження від 20.07.2026 № 81406135 та постанову про арешт коштів від 17.08.2026 у ВП № 81406135. Як вказує Позивач, Відповідачка повідомила йому, що підставою арешту коштів є заява від 18.06.2026 № 17861/5/26-15-13-06-05 про примусове виконання щодо стягнення з ОСОБА_1 податкового боргу у розмірі 10.598,93 грн, і на підтвердження цього за його заявою вх. №17705 від 21.08.2026 видала йому зазначену заяву про примусове виконання, підписану заступником начальника Головного управління ДПС у м. Києві Андрієм Коваленком.

Зі змісту відтвореної у позовній заяві заяви Головного управління ДПС у м. Києві від 18.06.2026 № 17861/5/26-15-13-06-05 вбачається, що Головне управління ДПС у м. Києві, керуючись п. 1 ст. 12 Закону України «Про виконавче провадження», направило до Солом`янського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) для виконання виконавчий лист Київського окружного адміністративного суду від 05.06.2026 № 320/10588/23 про стягнення з ОСОБА_1 податкового боргу у розмірі 10.598,93 грн, з яких 9.505,78 грн податок на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування, та 1.093,15 грн військовий збір. У цій заяві стягувач також просив на підставі п. п. 6, 7 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» накласти арешт на майно та кошти боржника і розглянути питання щодо звернення до суду за встановленням тимчасового обмеження боржника у праві виїзду за межі України до виконання зобов`язань за рішенням суду. Як додаток до заяви зазначено оригінал виконавчого листа від 05.06.2026 № 320/10588/23.

Позивач стверджує, що Відповідачка не повідомляла його ні про винесення постанови про відкриття виконавчого провадження від 20.07.2026, ні про винесення постанови про арешт коштів від 17.08.2026 у ВП № 81406135, чим порушила Закон України «Про виконавче провадження», Закон України «Про звернення громадян» та Закон України «Про Державну реєстраційну службу», а також ст. ст. 17, 28, п. 1 ст. 26 Закону України «Про виконавче провадження», оскільки документи виконавчого провадження доводяться до відома або надсилаються адресатам не пізніше наступного дня з дня їх винесення, а виконавче провадження вважається відкритим з моменту реєстрації постанови про відкриття виконавчого провадження в Державному реєстрі виконавчих проваджень.

На думку Позивача, Відповідачка, склавши заяву про примусове стягнення та безпідставно винісши постанову про відкриття виконавчого провадження від 20.07.2026 і постанову про арешт коштів від 17.08.2026 у ВП № 81406135, створила підстави для незаконного стягнення коштів з його рахунку. Позивач зазначає, що не погоджується з указаними постановами.

З огляду на викладене Позивач просить суд визнати протиправними дії державного виконавця Шевчук Марини щодо створення підстав для незаконного стягнення коштів з його рахунку шляхом незаконного винесення та підписання постанови про відкриття виконавчого провадження від 20.07.2026 і постанови про арешт коштів від 17.08.2026 у ВП № 81406135 та надсилання їх до банку; визнати незаконною постанову про відкриття ВП № 81406135 від 20.07.2026; визнати незаконною постанову про арешт коштів від 17.08.2026 у ВП № 81406135.

ІІІ. Мотивувальна частина

Відповідно до ч. 1 ст. 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Порядок судового контролю за виконанням судових рішень у цивільних справах визначено розділом VII ЦПК України. Згідно зі ст. 447-1 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права.

Відповідно до ч. 1 ст. 74 Закону України «Про виконавче провадження» рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення, у тому числі постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, постанов приватного виконавця про стягнення основної винагороди, витрат виконавчого провадження та штрафів, можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у встановленому законом порядку.

Згідно з ч. 1 ст. 287 КАС України учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.

Велика Палата Верховного Суду у постанові у справі № 175/1571/15 (провадження № 14-51цс21) виходила з того, що Закон України «Про виконавче провадження» змінює загальновизначену процесуальними кодексами юрисдикцію скарг на рішення, дії та бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення, що пов`язано з реалізацією судами функцій контролю за виконанням ухвалених ними судових рішень, та дійшла висновку, що такі скарги підлягають розгляду за юрисдикцією того суду, який ухвалив відповідне судове рішення. Такий підхід забезпечує зосередження контролю за виконанням судового рішення в одному судовому органі.

Як вбачається зі змісту позовної заяви, виконавче провадження № 81406135, у межах якого винесено оскаржувані Позивачем постанову про відкриття виконавчого провадження від 20.07.2026 та постанову про арешт коштів від 17.08.2026, відкрито на підставі виконавчого листа Київського окружного адміністративного суду від 05.06.2026 у справі № 320/10588/23 про стягнення з Позивача податкового боргу у розмірі 10.598,93 грн, тобто виконавчого документа, виданого на виконання судового рішення, ухваленого в порядку адміністративного судочинства.

Отже, оскаржувані Позивачем рішення та дії державного виконавця вчинені не під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до ЦПК України, а тому на них не поширюється порядок судового контролю, передбачений розділом VII ЦПК України. Заявлені Позивачем вимоги є вимогами учасника виконавчого провадження щодо оскарження рішень і дій суб`єкта владних повноважень у сфері примусового виконання судового рішення в адміністративній справі, які з урахуванням ч. 1 ст. 74 Закону України «Про виконавче провадження» та ст. 287 КАС України підлягають розгляду в порядку адміністративного судочинства судом, який видав виконавчий документ, Київським окружним адміністративним судом.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 186 ЦПК України суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо заява не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Згідно з ч. 3 ст. 186 ЦПК України до ухвали про відмову у відкритті провадження у справі, що надсилається заявникові, додаються позовні матеріали. Копія позовної заяви залишається в суді.

Відповідно до ч. 5 ст. 186 ЦПК України, відмовляючи у відкритті провадження з підстави, встановленої п. 1 ч. 1 цієї статті, суд повинен роз`яснити заявнику, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд справи.

За таких обставин суд дійшов висновку про необхідність відмовити у відкритті провадження у справі та роз`яснити Позивачу, що розгляд його вимог віднесено до юрисдикції адміністративного суду, а саме Київського окружного адміністративного суду.

ІV. Резолютивна частина

Керуючись ст. ст. 19, 186, 260 ЦПК України, суд ухвалив:

1. Відмовити у відкритті провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до головного державного виконавця Солом`янського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Шевчук Марини про визнання дій протиправними та визнання незаконними постанови про відкриття виконавчого провадження і постанови про арешт коштів.

2. Роз`яснити Позивачу, що розгляд справи віднесено до юрисдикції адміністративного суду, а саме Київського окружного адміністративного суду.

3. Позовну заяву та додані до неї матеріали повернути Позивачу, копію позовної заяви залишити в суді.

4. Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення.

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом 15 днів з дня її складання.

Суддя: