Постанова № 140085381, 22.09.2026, Устинівський районний суд Кіровоградської області

Справа №403/234/26 провадження № 3/403/69/26

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 вересня 2026 року с-ще Устинівка

Суддя Устинівського районного суду Кіровоградської області Атаманова С.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в с-щі Устинівка за участю: секретаря судового засідання Могиленко К.А. та захисника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , - адвоката Нетреби К.О., справу про адміністративне правопорушення згідно протоколу про адміністративне правопорушення з доданими матеріалами, які надійшли від відділення поліції №1 Кропивницького районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , згідно

відомостей, зазначених в протоколі та

встановлених під час розгляду справи,

ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце

проживання:

АДРЕСА_1 , громадянство

Україна (паспорт № НОМЕР_1 , виданий 09

вересня 2020 року органом 3533), особу

встановлено на підставі посвідчення водія

серії НОМЕР_2 , місце роботи: не

повідомив,

за ч.1 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП),

В С Т А Н О В И В:

08 квітня 2026 року о 13 год. 59 хв. в с-щі Устинівка Кропивницького району Кіровоградської області, біля будинку №4 по вул.Миру, гр-н ОСОБА_1 керував транспортним засобом «ВАЗ 21154», державний номерний знак НОМЕР_3 , з явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: запахом алкоголю з порожнини рота та порушенням координації рухів. Від проходження медичного огляду на стан алкогольного сп`яніння у встановленому законодавством порядку відмовився, чим порушив вимоги п.2.5 Правил дорожнього руху, за що передбачена відповідальність за ч.1 ст.130 КУпАП.

22 вересня 2026 року захисником ОСОБА_1 - адвокатом Нетребою К.О. до суду було подано клопотання про закриття провадження у справі у зв`язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП. В обґрунтування клопотання адвокат зазначила про те, що: екіпаж поліції без законних підстав здійснював рух за автомобілем під керуванням ОСОБА_1 , хоча жодних порушень Правил дорожнього руху водієм вчинено не було; працівники поліції в порушення вимог ч.2 ст.35 Закону України «Про національну поліцію»не повідомили водієві конкретної причини зупинки транспортного засобу, а тому, посилаючись на постанову Верховного Суду у справі №686/11314/17, вважала подальші вимоги поліцейських, у тому числі щодо проходження огляду на стан сп`яніння незаконними, а процедуру оформлення матеріалів за ч.1 ст.130 КУпАП - юридично нікчемною. Крім того, зазначила, що на долученому до протоколу DVD-диску містяться два відеозаписи: з нагрудної бодікамери №968291 та з іншого пристрою. На другому відеозаписі зафіксовані рух автомобіля, його зупинка та вихід чоловіка із салону, однак, за твердженням захисника, неможливо встановити, з якого саме місця (водійського чи пасажирського) він вийшов та чи перебували в автомобілі інші особи. Вважала, що зазначення в протоколі виключно нагрудної бодікамери №968291 виключає можливість використання іншого відеозапису як доказу. Також зазначила про зафіксоване на відеозаписі з нагрудної бодікамери категоричне заперечення ОСОБА_1 факту керування ним транспортним засобом.

В судове засідання по розгляду справи гр-н ОСОБА_1 як особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, не з`явився. Про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся в порядку, передбаченому законом.

В судовому засіданні захисник ОСОБА_1 - адвокат Нетреба К.О. підтримала подане нею 22 вересня 2026 року клопотання про закриття провадження у справі, посилаючись на відсутність події і складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.

Вирішуючи питання про наявність в діях гр-на ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, суд приходить до наступного висновку.

За змістом ст.245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне та об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Відповідно до ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати обставини того, чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна дана особа в його вчиненні, а також інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

При з`ясуванні цих обставини, суд повинен виходити з положень ст.251 КУпАП, згідно яких доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються, крім іншого, протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

За змістом ст.ст.254, 256 КУпАП про вчинене адміністративне правопорушення уповноваженою на те посадовою особою складається протокол, в якому зазначаються, крім іншого, відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Протокол підписується особою, яка його склала, і особою, яка притягається до адміністративної відповідальності; при наявності свідків і потерпілих протокол може бути підписано також і цими особами.

Таким чином, всі викладені в протоколі про адміністративне правопорушення обставини повинні бути належним чином перевірені та доводитися сукупністю належних і допустимих доказів, обов`язок щодо збирання яких покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення.

Під час розгляду справи про адміністративне правопорушення суд відповідно до вимог ст.252 КУпАП оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному та об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю.

Водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (підпункт «а» пункту 2.9 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року №1306, далі по тексту - Правила дорожнього руху).

Ч.1 ст.130 КУпАП передбачена відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передачу керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Відповідно до п.2.5 Правил дорожнього руху водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

За змістом п.п.2, 3 розділу І «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров`я України 09 листопада 2015 року №1452/735 (далі - Інструкція №1452/735), огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного сп`яніння згідно з ознаками такого стану, якими є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці.

Відповідно до ч.2 ст.266 КУпАП огляд водія на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.

У разі незгоди водія на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров`я.

За змістом п.3 «Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції і проведення такого огляду», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 року №1103 (далі по тексту - Порядок №1103), огляд з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції проводиться поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів (законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки, які відповідають вимогам законодавства про метрологію та метрологічну діяльність).

Водій транспортного засобу, що відмовився від проведення огляду на місці зупинки транспортного засобу або висловив незгоду з його результатами, направляється поліцейським для проведення огляду до відповідного закладу охорони здоров`я. Поліцейський забезпечує проведення огляду водія транспортного засобу в закладі охорони здоров`я не пізніше ніж протягом двох годин з моменту виявлення відповідних підстав (пункти 6, 7 Порядку №1103),

Відповідно п.6 розділу X «Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі», затвердженої наказом МВС України від 07 листопада 2015 року №1395 (далі - Інструкція №1395), у разі відмови водія транспортного засобу від проведення огляду в закладі охорони здоров`я поліцейський із застосуванням технічних засобів відеозапису, а в разі неможливості їх застосування - у присутності двох свідків, складає протокол, у якому зазначає ознаки сп`яніння і дії водія щодо ухилення від огляду.

Оцінюючи відповідно до вимог ст.252 КУпАП зібрані по справі докази в їх сукупності, суд приходить до висновку про наявність в діях гр-на ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, і його вина у вчиненні даного правопорушення повністю підтверджується: 1) протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №635260 від 08 квітня 2026 року, який містить зазначення встановлених поліцейським ознак алкогольного сп`яніння гр-на ОСОБА_1 (запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів), а також обставину його ухилення від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння шляхом відмови від проходження такого огляду у встановленому законодавством порядку; 2) актом огляду гр-на ОСОБА_1 на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, відповідно до якого у гр-на ОСОБА_1 був виявлений запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів, та з якого вбачається відмова гр-на ОСОБА_1 від запропонованого поліцейським огляду на стан алкогольного сп`яніння за допомогу спеціального технічного засобу Alcotest Drager 6820; 3) направленням на огляд водія транспортного засобу від 08 квітня 2026 року з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість гр-на ОСОБА_1 , з якого вбачається виявлення поліцейським у гр-на ОСОБА_1 запаху алкоголю з порожнини рота та порушення координації рухів; 4) довідкою, виданою на гр-на ОСОБА_1 , з якої вбачається, що відповідно до інформації з аналітичної системи ІПНП «Інформаційний портал», гр-н ОСОБА_1 має посвідчення водія серії НОМЕР_2 від 19 листопада 2013 року та йому належить транспортний засіб марки «ВАЗ 21154», державний номерний знак НОМЕР_3 ; 5) відеозаписом з технічного засобу відеозапису за 08 квітня 2026 року, що міститься на цифровому носії інформації DVD-R диску, з якого вбачається: рух транспортного засобу під керуванням гр-на ОСОБА_1 ; зупинка поліцейськими вказаного транспортного засобу під керуванням гр-на ОСОБА_1 ; адресоване гр-ну ОСОБА_1 запитання поліцейського, дослівно: «Куди Ви тікаєте?»; зазначення гр-ном ОСОБА_1 , що він нікуди не тікає; представлення поліцейським та подальше повідомлення ним, що ведеться відеофіксація; запитання поліцейського щодо причин не зупинки гр-на ОСОБА_1 на їх вимогу; заперечення гр-ном ОСОБА_1 обставини керування транспортним засобом; повідомлення поліцейським, що наявна відеофіксація обставини керування гр-ном ОСОБА_1 транспортним засобом; прохання гр-на ОСОБА_1 продемонструвати вказаний відеозапис; зазначення гр-ном ОСОБА_1 , що він бажає пройти «Драгер»; повідомлення поліцейським, що спочатку буде продемонстрований відеозапис, а після цього можна буде пройти огляд; повідомлення гр-ном ОСОБА_1 поліцейському про «предвзяте» ставлення до нього та заперечення обставини вживання алкогольних напоїв; запитання поліцейського, щодо того, чому його дії «предвзяті»; зазначення гр-ном ОСОБА_1 , що він не знає; повідомлення поліцейським гр-ну ОСОБА_1 , що стосовно нього надійшла скарга з приводу керування ним транспортним засобом в стані алкогольного сп`яніння; прохання ОСОБА_1 показати докази його руху на транспортного засобі; демонстрація поліцейським гр-ну ОСОБА_1 відеозапису руху транспортного засобу під його керуванням; зазначення поліцейським, що вказаний відеозапис «викачаний» з відеореєстратора; подальші заперечення гр-на ОСОБА_1 щодо керування транспортним засобом та одночасне зазначення ним про бажання пройти «Драгер», оскільки він нічого не вживав; зазначення поліцейським, що гр-ну ОСОБА_1 було продемонстровано відеозапис, з якого вбачається як останній виходить з автомобіля після зупинки його руху, та відсутність інших осіб у вказаному автомобілі; повідомлення поліцейським гр-ну ОСОБА_1 ознак алкогольного сп`яніння, передбачених п.3 розділу І Інструкції №1452/735, зокрема, запаху алкоголю з порожнини рота та хиткої ходи; зазначення гр-ном ОСОБА_1 , що він не згоден з оголошеними поліцейським ознаками алкогольного сп`яніння; пропозиція поліцейського, адресована гр-ну ОСОБА_1 , пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння на місці за допомогою алкотестера «Драгера»; оголошення поліцейським того, що він відчуває в гр-на ОСОБА_1 різкий запах алкоголю та вбачає хитку ходу, і з огляду на викладене пропонує пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння на місці за допомогою алкотестера «Драгер»; згода гр-на ОСОБА_1 на проходження запропонованого поліцейським огляду; дії поліцейського, спрямовані на забезпечення проходження гр-ном ОСОБА_1 огляду на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу, а саме переміщення спеціального технічного приладу на капот службового автомобіля та передання гр-ну ОСОБА_1 прозорої упаковки з спеціальним мундштуком для проходження такого огляду з метою надання останньому можливості перевірити її герметичність; зазначення гр-ном ОСОБА_1 про негерметичність упаковки; уточнення поліцейського, в чому саме полягає негерметичність; зазначення гр-ном ОСОБА_1 , дослівно «ну, мені не нравиться»; передання поліцейським гр-ну ОСОБА_1 іншого герметично запакованого мундштуку для проходження огляду на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу та одночасне роз`язнення, що подібні дії гр-на ОСОБА_1 будуть розцінені поліцейським як відмова від проходження огляду на стан сп`яніння; зазначення гр-ном ОСОБА_1 дослівно «та нє, ми поїдемо на медичний огляд»; уточнення поліцейським щодо проходження гр-ном ОСОБА_1 огляду на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу; зазначення гр-ном ОСОБА_1 , що він не буде проходити огляд на місці зупинки транспортного засобу; повідомлення поліцейським гр-ну ОСОБА_1 про те, що поїздку до медичного закладу в м.Долинська буде здійснено на автомобілі поліції; повідомлення гр-ном ОСОБА_1 про бажання поїхати в медичний заклад в Устинівці; зазначення поліцейським, що в с-щі Устинівка лікаря-нарколого немає; зазначення гр-ном ОСОБА_1 дослівно «ну, тоді вибачте мене»; уточнення поліцейським, чи згоден гр-н ОСОБА_1 пройти огляд на місці зупинки; відповідь гр-на ОСОБА_1 , що він згоден, але не згоден дослівно «з пробірками» поліції та пропозиція останнього поїхати в лікарню саме в с-щі Устинівка; повторне роз`яснення поліцейським, що в медичному закладі с-ща Устинівка не проводиться огляд на стан алкогольного сп`яніння; уточнення гр-ном ОСОБА_1 щодо місця, де такий огляд проводиться; зазначення поліцейським, що в м.Долинська; переміщення гр-на ОСОБА_1 до магазину; уточнення поліцейським щодо бажання гр-на ОСОБА_1 пройти огляд в медичному закладі; зазначення гр-ном ОСОБА_1 «щоб відносного нього складали» та уточнення щодо наявності відеозапису; повідомлення поліцейським, що відеозапис надавався для ознайомлення; заперечення гр-ном ОСОБА_1 обставини керування транспортним засобом; повторна пропозиція поліцейського, адресована гр-ну ОСОБА_1 пройти огляд на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу; повторне прохання гр-на ОСОБА_1 продемонструвати йому відеозапис з його керуванням транспортним засобом; демонстрація відповідного відеозапису; уточнення гр-ном ОСОБА_1 щодо походження продемонстрованого йому відеозапису; зазначення поліцейським, що вказаний відеозапис з відеореєстратора службового автомобіля; прохання гр-на ОСОБА_1 продемонструвати докази його керування транспортним засобом безпосередньо з відеореєстратора; демонстрація поліцейським відповідного відеозапису безпосередньо з відеореєстратора службового автомобіля; словесний опис поліцейського змісту відеозапису, який демонструється, а саме: рух автомобіля та вихід з автомобіля гр-на ОСОБА_1 ; зазначення гр-ном ОСОБА_1 дослівно «ну, і шо», та подальше зазначення ним, що він стояв; повідомлення поліцейським, що гр-н ОСОБА_1 затягує час та подальші пропозиції поліцейського пройти огляд на місці зупинки транспортного засобу; заперечення гр-ном ОСОБА_1 обставини руху ним на автомобілі; зазначення поліцейським, що у разі ухилення гр-на ОСОБА_1 від надання чіткої відповіді на оголошену ним пропозицію, це буде сприйнято як відмова від проходження огляду; згода гр-на ОСОБА_1 пройти огляд на місці зупинки транспортного засобу з одночасним запереченням обставини керування транспортним засобом; неодноразові уточнення поліцейського щодо згоди гр-на ОСОБА_1 пройти огляд на місці зупинки транспортного засобу; відсутність чіткої відповіді гр-на ОСОБА_1 на вказані неодноразові пропозиції поліцейського; повторна пропозиція поліцейського, адресована гр-ну ОСОБА_1 , пройти огляд на стан сп`яніння в медичному закладі; уточнення гр-ном ОСОБА_1 щодо проходження огляду в медичному закладі, який розташований в Устинівці; роз`яснення поліцейським, що в Устинівці відсутній лікар нарколог та повторне уточнення поліцейським щодо згоди гр-на ОСОБА_1 пройти огляд в медичному закладі в м.Долинська; зазначення гр-ном ОСОБА_1 що в нього немає часу; повідомлення поліцейським, що такі дії оцінюються ним як відмова від проходження огляду; зазначення гр-ном ОСОБА_1 , що він не відмовляється та заперечення обставини керування транспортним засобом, а також повторне прохання продемонструвати відеозапис з його рухом на автомобілі; зазначення поліцейським, що такий відеозапис вже неодноразово йому демонструвався; повідомлення гр-ном ОСОБА_1 про бажання пройти «Драгер»; повторні дії поліцейського, спрямовані на забезпечення проходження гр-ном ОСОБА_1 огляду на стан сп`яніння на місці зупинки, а саме переміщення спеціального технічного приладу на капот службового автомобіля та демонстрація на нагрудну бодікамеру герметичності упаковки спеціального мундштуку; переривання вказаного процесу гр-ном ОСОБА_1 із зазначенням, що він бажає пройти огляд в м.Долинська; повідомлення поліцейським, що після огляду гр-на ОСОБА_1 доставлять додому; зазначення ОСОБА_1 , що він візьме телефон, а також його переміщення до водійського сидіння автомобіля (державний номерний знак НОМЕР_3 ), відчинення ним дверей вказаного автомобіля зі сторони місця водія та повернення до поліцейського; уточнення поліцейським чи буде гр-н ОСОБА_1 зачиняти автомобіль; зазначення гр-ном ОСОБА_1 , що на розсуд поліції; спроба гр-на ОСОБА_1 закурити цигарку; повідомлення поліцейським, щоб гр-н ОСОБА_1 не курив, а переміщався в службовий автомобіль поліції, а також, що такі дії будуть розцінені як затягування та відмова від проходження огляду; подальший рух службового автомобіля поліції з гр-ном ОСОБА_1 на задньому пасажирському сидінні салону з метою доставки останнього до медичного закладу для забезпечення проходження ним огляду на стан алкогольного сп`яніння в медичному закладі; прохання гр-на ОСОБА_1 через декілька хвилин після руху на службовому транспортному засобі поліції про зупинку автомобіля та повернення назад; роз`яснення поліцейським, що це буде розцінюватись як відмова від проходження огляду на стан сп`яніння; агресивна поведінка гр-на ОСОБА_1 в сторону поліцейського з неодноразово повторюваною нецензурною лайкою, погрозами та повторно адресована поліцейському вимога про повернення назад; повернення поліцейського автомобіля до попереднього місця зупинки транспортного засобу гр-на ОСОБА_1 ; зазначення гр-ном ОСОБА_1 , що він відмовляється від всього; повідомлення поліцейським, що на гр-на ОСОБА_1 буде складено протокол за ст.130 КУпАП та ч.3 ст.126 КУпАП; заперечення гр-ном ОСОБА_1 обставини керування транспортним засобом; роз`яснення гр-ну ОСОБА_1 його прав та обов`язків; зазначення гр-ном ОСОБА_1 , що він хоче пройти огляд в медичному закладі; зазначення поліцейським, що гр-н ОСОБА_1 вже відмовлявся від проходження оглядів; подальші висловлювання гр-на ОСОБА_1 нецензурними словами на адресу поліцейського та його агресивна поведінка в сторону поліцейського.

Зазначені докази є належними, допустимими та достатніми, а також такими, що в повній мірі розкривають об`єктивну сторону адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, та в своїй сукупності вказують на доведеність вини гр-на ОСОБА_1 у його вчиненні.

Будь-яких обставин, які б ставили під сумнів зазначені в них фактичні дані, судом встановлено не було.

Передбачених ст.251 КУпАП доказів на спростування даного висновку суду гр-ном ОСОБА_1 та його захисником під час розгляду справи надано не було.

Таким чином, наведена вище сукупність доказів, на переконання суду, є достатньою для встановлення дійсних і достовірних обставин події, всебічного, повного і об`єктивного з`ясування усіх обставин, які підлягають доказуванню в справі про адміністративне правопорушення, та вирішення її в точній відповідності з законом.

При цьому, надаючи оцінку поведінці гр-на ОСОБА_1 безпосередньо під час спілкування з поліцейськими та під час неодноразово адресованих йому пропозицій проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Положення п.6 розділу X Інструкції №1395 не містять імперативної вимоги щодо встановлення поліцейським факту відмови водія від проходження огляду на стан сп`яніння виключно шляхом отримання від нього стверджувальної відповіді «так» на запитання про відмову від проходження такого огляду чи шляхом буквального тлумачення поліцейським інших висловлених водієм слів, що свідчать про таку відмову.

Отже, під час встановлення наявності згоди чи відмови водія транспортного засобу на проходження огляду на стан сп`яніння оцінці в першу чергу підлягають фактичні дії чи бездіяльність такої особи, спрямовані на проходження запропонованого уповноваженою особою огляду або ухилення від проходження такого огляду.

За таких обставин сама по собі неодноразово висловлена гр-ном ОСОБА_1 під час спілкування з поліцейськими словесна згода пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння не може оцінюватись судом відокремлено від його подальшої фактичної поведінки, спрямованої на ухилення від проходження такого огляду.

Так, з дослідженого судом відеозапису вбачається, що після первинної згоди гр-на ОСОБА_1 пройти огляд на місці зупинки транспортного засобу поліцейським було вжито всіх безпосередніх дій для забезпечення проведення такого огляду: спеціальний технічний засіб було розміщено на капоті службового автомобіля, а гр-ну ОСОБА_1 передано упакування зі спеціальним мундштуком та наданням можливості особисто перевірити її цілісність.

Разом з тим, гр-н ОСОБА_1 , зазначивши про негерметичність упакування, на уточнююче запитання поліцейського про те, в чому саме вона полягає, будь-якого конкретного недоліку чи виявленого ним візуально пошкодження не назвав, зазначивши лише дослівно: «ну, мені не нравиться».

З урахуванням змісту зазначеного, поліцейським висловлене гр-ном ОСОБА_1 зауваження не було проігнороване, а навпаки, йому відразу було запропоновано інший герметично запакований мундштук, тобто фактично усунуто висловлену гр-ном ОСОБА_1 причину, через яку останній не бажав використовувати попередній мундштук для проходження огляду.

Однак після забезпечення поліцейським реальної можливості негайно пройти огляд на місці зупинки із використанням іншого мундштука, гр-н ОСОБА_1 своєї попередньої згоди на проходження огляду на місці зупинки тарнспортного засобу фактично не реалізував та змінив позицію, зазначивши про бажання пройти огляд у закладі охорони здоров`я.

В подальшому поліцейським було роз`яснено гр-ну ОСОБА_1 , що відповідний огляд в с-щі Устинівка не проводиться, та запропоновано пройти огляд у закладі охорони здоров`я в м.Долинська із забезпеченням доставлення останнього службовим автомобілем поліції до цього медичного закладу.

Незважаючи на дані пояснення, гр-н ОСОБА_1 продовжував наполягати на проходженні огляду саме в с-щі Устинівка, а на повторне уточнення поліцейського щодо його згоди пройти огляд у медичному закладі в м.Долинська повідомив, що в нього, дослівно «немає часу».

При цьому будь-яких об`єктивних обставин, які б перешкоджали гр-ну ОСОБА_1 пройти огляд у запропонованому поліцейським порядку (як на місці зупинки, так і в медичному закладі), останнім під час події, що мала місце 08 квітня 2026 року, не наведено і суду належними та допустимими доказами не доведено.

Натомість саме по собі небажання особи витрачати час на проходження передбаченої законом процедури огляду на стан сп`яніння не звільняє водія від встановленого п.2.5 Правил дорожнього руху обов`язку пройти на вимогу поліцейського такий огляд.

Більше того, після зазначених обставин гр-н ОСОБА_1 знову повідомив про бажання пройти огляд за допомогою приладу «Драгер», у зв`язку з чим працівником поліції повторно було розміщено спеціальний технічний засіб на капоті службового автомобіля та продемонстровано на нагрудну бодікамеру герметичність упаковки спеціального мундштука.

Однак і цього разу фактичне проведення огляду було припинене не з ініціативи поліцейських, а самим гр-ном ОСОБА_1 , який знову змінив своє рішення та повідомив, що бажає пройти огляд у медичному закладі в м.Долинська.

Після цього поліцейський також вжив всіх залежних від нього заходів з метою забезпечення реалізації обраного гр-ном ОСОБА_1 способу проходження огляду: запропонував доставити його службовим автомобілем до відповідного медичного закладу; повідомив, що після проведення огляду його доставлять додому; надав гр-ну ОСОБА_1 можливість взяти необхідні речі (які гр-н ОСОБА_1 шляхом вільного доступу взяв з водійського місця належного йому автомобіля) та зайняти місце на задньому пасажирському сидінні службового автомобіля, після чого фактично і був розпочачий рух цього автомобіля у напрямку медичного закладу.

Разом з тим, через декілька хвилин після початку руху службового автомобіля поліцейських гр-н ОСОБА_1 висловив вимогу зупинити автомобіль та повернути його назад.

При цьому поліцейським було безпосередньо роз`яснено гр-ну ОСОБА_1 , що такі дії будуть розцінені ним як відмова від проходження огляду на стан сп`яніння.

Незважаючи на наведене роз`яснення та усвідомлюючи наслідки своєї вимоги, гр-н ОСОБА_1 продовжив наполягати на поверненні, внаслідок чого поліцейські були вимушені припинити доставлення останнього до медичного закладу та повернутися до попереднього місця зупинки.

Після повернення до місця знахоження належного гр-ну ОСОБА_1 транспортного засобу останній зазначив, що він, дослівно, «відмовляється від всього».

Таким чином, наведена послідовність подій, зафіксована безперервним відеозаписом, на переконання судді, виключає можливість оцінювати поведінку гр-на ОСОБА_1 як дійсне та послідовне бажання проходження ним огляду на стан алкогольного сп`яніння.

Навпаки, протягом всього тривалого часу спілкування з поліцейськими (близько 35 хв.) гр-н ОСОБА_1 неодноразово словесно погоджувався пройти огляд, однак кожного разу після вчинення поліцейськими конкретних дій, які забезпечували можливість негайного фактичного проведення такого огляду, змінював свою позицію: спочатку відмовився використовувати запропонований поліцейським мундштук; після надання йому іншого герметично запакованого мундштука заявив про бажання пройти огляд у медичному закладі; після пропозиції доставлення до медичного закладу в м.Долинська наполягав на проходженні огляду в с-щі Устинівка; повідомив про відсутність у нього часу для поїздки до м.Долинська; знову виявив бажання пройти огляд на місці за допомогою приладу «Драгер», але безпосередньо перед початком такого огляду повторно змінив своє рішення на користь медичного закладу; після фактичного початку доставлення його поліцейськими до медичного закладу в категоричній формі висловив поліцейським вимогу припинити поїздку та повернути його назад.

За весь вказаний проміжок часу саме поліцейські послідовно вчиняли дії, спрямовані на забезпечення реалізації кожного із заявлених гр-ном ОСОБА_1 варіантів проходження огляду, тоді як жоден із них не був доведений до завершення саме внаслідок поведінки останнього.

Зазначене свідчить не про відсутність можливості пройти огляд та не про перешкоджання його проведенню поліцейськими, а про фактичне ухилення гр-на ОСОБА_1 від його проходження.

Визначальним у даному випадку є характер та послідовність конкретних дій останнього, внаслідок яких кожна фактично розпочата поліцейськими процедура проведення огляду припинялась за ініціативою самого гр-на ОСОБА_1 ..

Відповідно до ч.4 ст.266 КУпАП огляд особи у закладі охорони здоров`я здійснюється не пізніше двох годин з моменту встановлення підстав для його здійснення, а огляд, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним.

Отже, встановлений законом двогодинний строк не є строком, наданим водієві для визначення ним того, чи погоджується він пройти огляд та яким чином він бажає його проходити, а є граничним строком, протягом якого має бути забезпечено проведення належного та дійсного огляду в закладі охорони здоров`я.

За таких обставин неодноразова зміна гр-ном ОСОБА_1 протягом близько 35 хвилин свого рішення щодо способу проходження огляду, повторні повернення до вже вирішених питань, вимоги повторної демонстрації вже неодноразово продемонстрованого йому відеозапису, а в подальшому припинення вже розпочатого доставлення його поліцейськими до медичного закладу об`єктивно мали наслідком затягування часу та перешкоджали проведенню огляду в межах встановленої законом процедури.

При цьому суд не визначає подібні дії гр-на ОСОБА_1 , як такі, що мали за мету настання спливу передбаченого законом двогодинного строку виключно з факту тривалості його спілкування з працівниками поліції, однак оцінює наведені вище обставини у їх сукупності як такі, що підтверджують свідоме ухилення гр-на ОСОБА_1 від фактичного проходження огляду на стан сп`яніння та відсутність у нього наміру щодо його реального проходження.

Інше тлумачення наведених обставин фактично означало б, що водій може необмежену кількість разів формально заявляти про згоду на проходження огляду, однак кожного разу у момент безпосереднього початку процедури огляду відмовлятися від обраного ним способу її проведення, висувати нові умови та знову заявляти про свою згоду, не вчиняючи при цьому жодних дій, необхідних для фактичного завершення огляду, що нівелювало б зміст встановленого п.2.5 Правил дорожнього руху обов`язку водія та самої процедури його виконання, передбаченої ст.266 КУпАП.

Повідомлення гр-ном ОСОБА_1 після повернення до місця зупинки та повідомлення поліцейським про складення стосовно нього протоколу за ч.1 ст.130 КУпАП про те, що він знову бажає пройти огляд у медичному закладі, наведеного висновку суду не спростовує.

На час такого повідомлення поліцейським вже було вжито заходів щодо забезпечення фактичного доставлення гр-на ОСОБА_1 до медичного закладу, яке було припинено виключно на його ж неодноразову вимогу та після безпосереднього попередження поліцейського про те, що така поведінка буде розцінена як відмова від проходження огляду, після чого гр-н ОСОБА_1 прямо зазначив, що «відмовляється від всього».

З огляду на викладене, подальша чергова зміна гр-ном ОСОБА_1 своєї позиції після припинення його доставлення до медичного закладу та вже фактично вчиненої ним відмови від проходження огляду на стан сп`яніння, не може нівелювати обставини його усталеної попередньої поведінки та не спростовує встановленого судом факту його ухилення від проходження такого огляду.

Більше того, неодноразове роз`яснення поліцейськими наслідків подібної поведінки виключає можливість висновку про те, що гр-н ОСОБА_1 неправильно зрозумів зміст запропонованої йому поліцейськими процедури огляду або не усвідомлював наслідків своїх дій.

Щодо неодноразово адресованих гр-ну ОСОБА_1 пропозицій поліцейського пройти огляд на стян сп`яніння та уточнень поліцейським волевиявлення гр-на ОСОБА_1 , суд зазначає, що такі дії за встановлених у справі обставин не можуть свідчити про будь-який тиск на гр-на ОСОБА_1 з боку поліцейського.

Навпаки, необхідність поставлення поліцейським гр-ну ОСОБА_1 повторних запитань була обумовлена непослідовністю поведінки самого гр-на ОСОБА_1 , який поперемінно то погоджувався на проходження огляду на місці зупинки транспортного засобу, то відмовлявся від нього, погоджувався на проходження огляду у закладі охорони здоров`я, однак через короткий проміжок часу відмовлявся їхати до запропонованого йому медичного закладу, після чого знову змінював своє рішення.

За таких обставин дії поліцейських були спрямовані на отримання від гр-на ОСОБА_1 чіткої відповіді та на фактичне забезпечення проходження ним огляду у будь-який передбачений законом спосіб, а не на створення перешкод для такого проходження.

Висловлені гр-ном ОСОБА_1 заперечення щодо факту керування ним транспортним засобом суд оцінює критично, оскільки вони безпосередьно спростовуються дослідженим під час судового розгляду відеозаписом події, на якому зафіксовано рух належного гр-ну ОСОБА_1 транспортного засобу, його подальшу зупинку поліцейськими та обставини, які в їх логічній послідовності дають достатні підстави для висновку суду про керування транспортним засобом саме гр-ном ОСОБА_1 , а не будь-якою іншою особою.

При цьому відеозапис із зазначеними обставинами на вимогу самого гр-на ОСОБА_1 неодноразово демонструвався йому поліцейськими як з наявного у них мобільного телефону, так і безпосередньо з відеореєстратора службового автомобіля, однак після його перегляду гр-н ОСОБА_1 продовжував заперечувати обставину керування ним транспортним засобом, не наводячи обставин, які б спростовували безпосередньо зафіксовану на відеозаписі послідовність його дій після зупинки транспортного засобу та виходу з нього.

Саме по собі заперечення особою встановленої відеозаписом обставини керування транспортним засобом не зумовлює виникнення розумного сумніву щодо достовірності відповідного доказу за відсутності інших об`єктивних даних, які б суперечили його змісту.

Щодо доводів захисника ОСОБА_1 - адвоката Нетреби К.О. про неможливість використання відеозапису з іншого технічного пристрою з тих підстав, що у протоколі зазначено лише номер нагрудної бодікамери №968291, суд зазначає наступне.

КУпАП не містить положення, відповідно до якого саме по собі незазначення в окремій графі протоколу номера кожного технічного засобу, відеозапис з якого фактично долучений до матеріалів справи, тягне автоматичну недопустимість такого відеозапису як доказу.

Вказаний відеозапис фактично міститься на долученому до матеріалів справи цифровому носії інформації, стосується безпосередньо події, яка є предметом судового розгляду, був досліджений судом разом з іншими доказами, а його зміст підлягає оцінці не окремо, а всукупності з іншими встановленими обставинами справи.

Крім того, з графи 11 протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №635260 від 08 квітня 2026 року, вбачається, що до протоколу додаються:акт огляду на стан сп`яніння, направлення водія для проведення огляду на стан сп`яніння; DVD диск з відеозаписом та інші матеріали справи.

Відповідно до п.1 розділу ІІ Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції, затвердженої наказ Міністерства внутрішніх справ України 06 листопада 2015 року №1376 (далі - Інструкція №1376) до протоколу про адміністративне правопорушення долучаються інші матеріали про адміністративне правопорушення (пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновок експерта, речові докази, протокол про вилучення речей і документів, рапорти посадових осіб, а також інші документи та матеріали, що містять інформацію про правопорушення).

Отже, Інструкцією №1376 чітко передбачено, що до поняття «інші матеріали» відносяться всі документи та матеріали, які містять інформацію про правопорушення, до яких безпосередньо належить і доданий до протоколу відеозапис за 08 квітня 2026 року.

Щодо посилання захисника на постанову Верховного Суду від 15 березня 2019 року у справі №686/11314/17 суд зазначає, що наведена справа стосувалася правомірності постанови про притягнення особи до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.126 КУпАП у зв`язку з непред`явленням реєстраційного документа на транспортний засіб та правомірності вимоги поліцейського про пред`явлення таких документів за конкретних встановлених у цій справі обставин.

Натомість у справі, яка розглядається судом, гр-ну ОСОБА_1 інкримінується самостійний склад адміністративного правопорушення, передбачений ч.1 ст.130 КУпАП, - відмова особи, яка керувала транспортним засобом та у якої працівниками поліції були виявлені ознаки алкогольного сп`яніння, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду.

Отже, сама лише вказівка захисника на правовий висновок, сформований Верховним Судом у справі з іншим предметом доказування та за інших фактичних обставин, не є достатньою підставою для висновку про подібність правовідносин, до яких цей висновок підлягає застосуванню, та правовідносин у даній справі, а також про автоматичну недопустимість усієї сукупності доказів, безпосередньо досліджених судом під час розгляду справи.

При цьому судом встановлено, що пропозиція пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння була висловлена гр-ну ОСОБА_1 не довільно, а після виявлення у нього передбачених Інструкцією №1452/735 ознак алкогольного сп`яніння, які були безпосередньо оголошені останньому поліцейським.

Суд також враховує, що гр-н ОСОБА_1 є особою, яка має посвідчення водія, а тому при отриманні права керування транспортними засобами склав теоретичний іспит на знання Правил дорожнього руху та мав бути обізнаний з встановленим п.2.5 Правил дорожнього руху обов`язком водія на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння.

Крім того, у даному випадку відповідний обов`язок та наслідки фактичної відмови від його виконання додатково і неодноразово роз`яснювалися поліцейським гр-ну ОСОБА_1 безпосередньо під час події.

Таким чином, судом була встановлена наявність у гр-на ОСОБА_1 реальної можливості пройти огляд як на місці зупинки транспортного засобу за допомогою спеціального технічного засобу, так і в закладі охорони здоров`я.

Будь-яких об`єктивних причин, які унеможливлювали б проходження ним такого огляду, зокрема стану здоров`я, необхідності невідкладного рятування життя чи здоров`я інших осіб або інших обставин, які об`єктивно не залежали від його волі, під час розгляду справи належними і допустимими доказами не встановлено.

Натомість досліджений судом відеозапис у своїй послідовності свідчить, що саме поведінка гр-на ОСОБА_1 була єдиною причиною, з якої жоден із неодноразово запропонованих та фактично розпочатих поліцейськими способів проведення огляду на стан сп`яніння не був завершений.

За таких обставин формальне словесне декларування гр-ном ОСОБА_1 готовності пройти огляд за відсутності будь-яких подальших дій з його боку, необхідних для фактичного проведення такого огляду, а також неодноразова зміна ним рішення безпосередньо після початку поліцейським відповідної процедури не спростовують факту відмови від проходження огляду, а, навпаки, у своїй сукупності підтверджують дії останнього щодо ухилення від нього.

Будь-яких доказів, які б спростовували наведені обставини або ставили під обґрунтований сумнів достовірність досліджених судом доказів, гр-ном ОСОБА_1 та його захисником суду не надано.

Отже, підстав для закриття провадження у справі у зв`язку з відсутністю події або складу адміністративного правопорушення судом не встановлено, а тому клопотання захисника гр-на ОСОБА_1 - адвоката Нетреби К.О. про закриття провадження у справі задоволенню не підлягає.

Щодо твердження захисника Ягунова В.А. про відсутність законних підстав для зупинки транспортного засобу та неправомірність подальших вимог поліцейських суд зазначає наступне.

Відповідно до п.3 ч.1 ст.35 Закону України «Про Національну поліцію» поліцейський може зупиняти транспортні засоби, якщо є інформація, що свідчить про причетність водія або пасажирів транспортного засобу до вчинення дорожньо-транспортної пригоди, кримінального чи адміністративного правопорушення, або інформація, що свідчить про те, що транспортний засіб чи вантаж можуть бути об`єктом чи знаряддям учинення дорожньо-транспортної пригоди, кримінального чи адміністративного правопорушення.

З рапорту ОСОБА_2 від 08 квітня 2026 року вбачається, що піід час здійснення патрулювання нарядом СРПП, поліцейськими було здійснено реагування на повідомлення заявниці, зареєстроване в ЄО №2784 (відпрацювання виклику), стосовно керування гр-ном ОСОБА_1 автомобілем в стані сп`яніння.

Отже, наведена в матеріалах справи про адміністративне правопорушення підстава для перевірки не обмежувалась безпосереднім виявленням поліцейськими окремого порушення Правил дорожнього руху під час руху транспортного засобу з державним номерним знаком НОМЕР_3 .

Відсутність на відеозаписі порушення особою Правил дорожнього руху сама по собі не спростовує наявності передбаченої п.3 ч.1 ст.35 зазначеного Закону підстави для зупинки транспортного засобу.

При цьому рапорт про отримане повідомлення про можливу причетність гр-на ОСОБА_1 до адміністративного правопорушення суд оцінює як обгрунтування підстави реагування поліцейських та здійснення ними зупинки транспортного засобу під керуванням гр-на ОСОБА_1 , а не як доказ перебування останнього у стані алкогольного сп`яніння.

Крім того, безпосередньо зі змісту клопотання захисника ОСОБА_1 - адвоката Нетреби К.О. вбачається, що, обґрунтовуючи відсутність підстав для зупинки транспортного засобу, вона зазначає про цілеспрямований рух екіпажу поліції за автомобілем «під керуванням ОСОБА_1 », а також про неповідомлення працівниками поліції причини зупинки, оскільки жодних порушень Правил дорожнього руху водієм вчинено не було.

Отже, викладаючи зазначені доводи, захисник Ягунова В.А. сама виходить з того, що автомобілем гр-н ОСОБА_1 здійснював керування автомобілем, що суперечить її подальшому твердженню про відсутність доказів керування ним транспортним засобом.

Судом також враховується практика Європейського суду з прав людини, яка вказує на необхідність оцінювати докази керуючись критерієм доведення «поза розумним сумнівом». Проте таке доведення може випливати зі співіснування достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою висновків або подібних неспростованих презумпцій щодо фактів (п.53 Рішення «Федорченко та Лозенко проти України» від 20 грудня 2012 року, заява №387/03). Також має враховуватися якість доказів, включаючи те, чи не ставлять обставини, за яких вони були отримані, під сумнів їхню надійність та точність (п.86 Рішення «Вєренцов проти України» від 11 липня 2013 року, заява №20372/11).

Інші доводи захисника Ягунова В.А., наведені в судовому засіданні, не спростовують висновків суду щодо наявності в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП України.

З урахуванням викладеного, суд на підставі обєктивно зясованих обставин справи, підтверджених доказами, безпосередньо дослідженими під час судового розгляду та оцінених судом відповідно до ст.252 КУпАП, які перебувають в узгодженому звязку між собою, керуючись критерієм доведення «поза розумним сумнівом», приходить до висновку, що вина гр-на ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, є доведеною.

Відповідно до ст.23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

Відповідно до ст.33 КУпАП стягнення за адміністративне правопорушення накладається у межах, установлених цим Кодексом та іншими законами України.

При накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, крім випадків накладення стягнення за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, та за порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксовані в режимі фотозйомки (відеозапису).

Підстави для закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП, стосовно гр-на ОСОБА_1 , відсутні.

Обставини непереборної сили або крайньої необхідності в діях гр-на ОСОБА_1 суд не вбачає.

Підстав для застосування до гр-на ОСОБА_1 положень ст.22 КУпАП судом не встановлено.

Згідно з п.1 ч.1 ст.34 КУпАП обставин, що пом`якшують відповідальність гр-на ОСОБА_1 за адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП, судом не встановлено.

Обтяжуючих відповідальність гр-на ОСОБА_1 обставин, передбачених ст.35 КУпАП, враховуючи об`єктивну сторону адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, судом не встановлено.

За змістом п.57 рішення Європейського суду з прав людини від 29 червня 2007 року у справі «О`Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» (заяви №,№15809/02, 25624/02), Суд постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі.

Одночасно з цим судом враховується, що внаслідок порушення особою, незалежно від наявності чи відсутності у неї посвідчення подія, правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту створюється реальна небезпека для життя і здоров`я інших осіб та спричиняється відповідна шкода, а тому покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами в окремих випадках є необхідним з метою попередження спричинення такою особою шкоди здоров`ю чи навіть смерті іншим особам через порушення нею правил дорожнього руху в майбутньому, а також для дієвого впливу на сприйняття суспільством, у тому числі іншими водіями.

Відповідно до інформації з аналітичної системи ІПНП «Інформаційний портал» станом на 09 березня 2026 року у гр-на ОСОБА_1 наявне посвідчення водія серія НОМЕР_2 від 19 листопада 2013 року.

На підставі викладеного, вважаю за необхідне і достатнє накласти на гр-на ОСОБА_1 адміністративне стягнення в межах безальтернативної санкції ч.1 ст.130 КУпАП у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік, що за наявних обставин справи в їх сукупності буде достатнім для виконання завдань провадження у справі про адміністративні правопорушення та здійснення на нього виховного впливу.

У відповідності до ст.40-1 КУпАП у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення судовий збір сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.

У відповідності до ст.4 Закону України «Про судовий збір» у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення встановлюється ставка судового збору 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає суму 665 грн. 60 коп..

Керуючись ст.ст.7, 33, 35, 40-1, ч.1 ст.130, ст.ст.245, 251, 252, 280, 283, 284, 287, 289, 294 КУпАП,

П О С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу на користь держави в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає суму 17000 грн. 00 коп. (сімнадцять тисяч гривень 00 копійок), з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.

Реквізити для сплати штрафу:

отримувач коштів: ГУК у Кіров.обл./Кіров.обл./21081300;

код отримувача (ЄДРПОУ): 37918230;

банк отримувача: Казначейство України (ЕАП);

код банку (МФО): 899998;

рахунок отримувача: UA658999980313000149000011001 (Адміністративні штрафи у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху);

код класифікації доходів бюджету: 21081300

Стягнути із ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в розмірі 665 грн. 60 коп. (шістсот шістдесят п`ять гривень шістдесят копійок), реквізити для сплати:

стягувач: Державна судова адміністрація України;

отримувач коштів: ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106;

код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783;

банк отримувача: Казначейство України (ЕАП);

код банку отримувача (МФО): 899998;

рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001;

код класифікації доходів бюджету: 22030106

Роз`яснити гр-ну ОСОБА_1 , що відповідно до ч.1 ст.307 КУпАП штраф має бути сплачений не пізніше як через 15 днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови не пізніше як через 15 днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

Відповідно до ст.308 КУпАП у разі несплати штрафу у вказаний строк, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.

У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу, визначений ч.1 ст.130 КУпАП (34000 грн. 00 коп.).

Постанова підлягає примусовому виконанню після закінчення строку, встановленого ч.1 ст.307 КУпАП.

Постанова підлягає виконанню протягом трьох місяців з дня її винесення.

Постанова може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її захисником протягом десяти днів з дня винесення постанови шляхом подання апеляційної скарги до Кропивницького апеляційного суду через Устинівський районний суд Кіровоградської області.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Відповідно до ч.1 ст.285 КУпАП копію постанови протягом трьох днів вручити або надіслати особі, щодо якої її винесено.

Суддя С.Ю.Атаманова