Рішення № 140085317, 25.09.2026, Яремчанський міський суд

Справа № 354/1182/26

Провадження № 2/354/757/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(заочне)

25 вересня 2026 року м. Яремче

Яремчанський міський суд Івано-Франківської області в складі:

головуючої судді Ковалюк О.М.,

за участю секретаря судового засідання Стремінської А.І.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Яремче цивільну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ДІДЖИ ФІНАНС»

до ОСОБА_1

про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

в с т а н о в и в:

Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача

Представник позивача Романенко М.Е. звернувся до суду з позовом, в якому просить стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» заборгованість за кредитним договором № 229983 від 10.01.2023 в розмірі 10 950,00 грн, яка складається з: 3 000,00 грн заборгованість за тілом кредиту та 7 950,00 грн заборгованість за відсотками, а також судові витрати в розмірі 2 662,40 грн та витрати на професійну правничу допомогу в сумі 6 000,00 грн.

ТОВ «КЛАЙ ІНВЕСТ» направлено відповідачці електронним повідомленням (SMS) одноразовий ідентифікатор, при веденні якого відповідачка підтверджує прийняття умов Кредитного договору № 229983 від 10.01.2023, який також знаходиться у власному кабінеті відповідачки на офіційному веб-сайті кредитодавця.

Вказує, що за даним кредитним договором товариство надає клієнту фінансовий кредит на умовах строковості, зворотності, платності, а клієнт зобов?язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом в порядку та на умовах, визначених цим договором. Кредит надається клієнту в безготівковій формі у національній валюті на реквізити платіжної банківської картки, вказаної клієнтом.

Таким чином, ОСОБА_1 уклала Кредитний договір № 229983 від 10.01.2023 із ТОВ «КЛАЙ ІНВЕСТ» та відповідачці надано кредитні кошти на картковий рахунок № НОМЕР_1 в сумі 3 000,00 грн, відповідно до умов та згідно порядку, визначеному кредитним договором.

19.04.2024 між ТОВ «КЛАЙ ІНВЕСТ» та ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» укладений Договір факторингу № 568/ФК-24 відповідно до якого відбулося відступлення права вимоги за Кредитним договором № 229983 від 10.01.2023. Згідно з договором факторингу сума боргу перед новим кредитором, становить 10 950,00 грн, із яких:

- заборгованість за тілом кредиту становить 3 000,00 грн;

- заборгованість за відсотками становить 7 950,00 грн.

Тому, позивач просить стягнути із ОСОБА_1 на користь ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» заборгованість за кредитним договором № 229983 від 10.01.2023 у розмірі 10 950,00 грн, судовий збір у розмірі 2 662,40 грн та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 6 000,00 грн.

Відповідачка своїм правом на подання відзиву на позовну заяву не скористалася.

Заяви та клопотання сторін, процесуальні дії у справі

Ухвалою судді від 24.08.2026 відкрито провадження у справі та призначено справу до судового розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін, постановлено здійснювати розгляд (формування та зберігання) справи у змішаній формі (паперовій та електронній) та запропоновано відповідачці у п?ятнадцятиденний строк з дня отримання копії ухвали подати відзив на позов з доказами на підтвердження обставин, що підтверджують заперечення проти позову, а також витребувано в АТ КБ «ПРИВАТБАНК» необхідну інформацію, що становить банківську таємницю.

09.09.2026 на виконання ухвали суду від 24.08.2026, АТ КБ «ПРИВАТБАНК» надано лист № 20.1.0.0.0/7-260826/78981-БТ від 31.08.2026 та виписку за договором № б/н за період з 10.01.2023 по 10.01.2023.

Представник позивача в судове засідання не з?явився, однак в прохальній частині позовної заяви просить розгляд справи проводити у відсутності представника позивача, проти винесення заочного рішення не заперечує.

Відповідачка ОСОБА_1 в судове засідання не з?явилася, про причини неявки суд не повідомила, хоча належним чином повідомлялася про дату, час і місце розгляду справи. Рекомендовані повідомлення про вручення поштового відправлення АТ «УКРПОШТА» повернулися до суду з відміткою «одержувач відсутній за вказаною адресою».

Згідно з п. 4 ч. 8 ст. 128 ЦПК України день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси, вважається днем вручення судової повістки.

Оскільки відповідачка належним чином повідомлена про дату, час і місце судового розгляду, про причини своєї неявки в судове засідання не повідомила, відзиву не подала, а позивач не заперечує проти заочного розгляду справи, суд на підставі ст. 280 ЦПК України ухвалив провести заочний розгляд справи.

Відповідно до частини першої статті 223 ЦПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті.

Згідно з ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Згідно з ч. 4, 5 ст. 268 ЦПК України у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення (повне або скорочене) без його проголошення. Датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин

Судом встановлено, що між ТОВ «КЛАЙ ІНВЕСТ» та відповідачкою укладено договір про надання фінансового кредиту № 246619 від 10.01.2023 , відповідно до умов якого відповідачу були перераховані кредитні кошти на картковий рахунок в сумі 3 000,00 грн, строком на 14 днів, тобто до 23.01.2023.

Згідно з довідкою ТОВ «КЛАЙ ІНВЕСТ» відповідачка, з якою укладено договір № 246619 від 10.01.2023 ідентифікована ТОВ «КЛАЙ ІНВЕСТ», акцепт оферти позичальником здійснювалось за допомогою одноразового ідентифікатора KL3858.

Позивач виконав умови договору, надавши суму кредиту відповідачці, про що свідчать підтвердження ТОВ «ПрофітГід» щодо здійснення переказу грошових коштів 10.01.2023 о 22:58 у розмірі 3 000,00 грн на карту № НОМЕР_1 .

Згідно з листом АТ КБ «ПРИВАТБАНК» від 09.09.2026, на ім?я ОСОБА_1 була емітована платіжна картка № НОМЕР_2 , на яку 10.01.2023 зараховано переказ у розмірі 3 000,00 грн, що також підтверджується випискою за договором № б/н за період з 10.01.2023 по 10.01.2023. З листа АТ КБ «ПРИВАТБАНК» вбачається, що на ім?я ОСОБА_1 в банку емітовано карту № НОМЕР_2 .

19.04.2024 між ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» та ТОВ «КЛАЙ ІНВЕСТ» укладено договір факторингу № 568/ФК-24, відповідно до умов якого ТОВ «КЛАЙ ІНВЕСТ» передає (відступає) за плату належні йому права вимоги ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС», а ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» приймає права вимоги до боржників, вказаних у реєстрі прав вимог.

Відповідно до витягу з додатку № 1 до договору факторингу № 568/ФК-24 від 19.04.2024, ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» набуло права грошової вимоги до відповідачки за кредитним договором № 246619 від 10.01.2023 у розмірі 10 950,00 грн.

Копією платіжної інструкції № 8041 від 19.04.2024 підтверджується те, що ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» перераховувались грошові кошти на рахунок ТОВ «КЛАЙ ІНВЕСТ» на виконання умов цього договору факторингу.

Згідно з розрахунком заборгованості, наданого позивачем, заборгованість відповідачки за кредитом складає 10 950,00 грн, з яких: заборгованість за тілом кредиту 3 000,00 грн; заборгованість за відсотками 7 950,00 грн.

Доказів сплати грошових коштів за кредитним договором, що б спростовувало наданий позивачем розрахунок заборгованості, відповідачка суду не надала.

Таким чином, судом встановлено, що між сторонами виникли цивільно-правові зобов?язання на підставі договору кредиту, які регулюються нормами ЦК України.

Внаслідок непогашення відповідачкою заборгованості за цим договором між сторонами виник спір щодо належного виконання умов кредитного договору, що є порушенням законних прав та інтересів позивача.

Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування

Вирішуючи даний спір суд виходить з таких мотивів та правових норм чинного законодавства.

Відповідно статті 11 ЦК України договори та інші правочини є підставами виникнення цивільних праві та обов?язків.

Частиною 1 статті 205 ЦК України визначено, що правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Згідно з ч. 1 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному чи кількох документах (в тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. Це кореспондується зі змістом ст. 639 ЦК України, згідно з якою договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом; якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася; якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Згідно зі ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір ? це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов?язків та оформлена в електронній формі.

Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» передбачено, якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами та моментом його підписання є використання:

електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину;

електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом;

аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Згідно з п. 6 ч. 1 ст. 3 цього закону електронний підпис одноразовим ідентифікатором це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

Відповідно до ст. 11 зазначеного закону, електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 зазначеного вище закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Отже, положення Закону України «Про електронну комерцію» передбачають використання, як електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», так і електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.

Частиною 1 статті 509 ЦК України визначено, що зобов?язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов?язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов?язку.

Статтею 1054 ЦК України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов?язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов?язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ст. 526, 527 ЦК України зобов?язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Боржник зобов?язаний виконати свій обов?язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов?язання чи звичаїв ділового обороту.

Статтею 525 ЦК України визначено, що одностороння відмова від зобов?язання не допускається.

У частині 1 статті 530 ЦК України зазначено, що якщо у зобов?язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Зобов?язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст. 599 ЦК України).

Згідно зі ст. 610 ЦК України порушенням зобов?язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов?язання (неналежне виконання).

Стаття 512 ЦК України регламентує, що кредитор у зобов?язанні може бути змінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відповідно до статті 1077 ЦК України за договором факторингу одна сторона (фактор) передає або зобов?язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату, а клієнт відступає або зобов?язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Якщо відповідно до умов договору факторингу фінансування клієнта здійснюється шляхом купівлі у нього фактором права грошової вимоги, фактор набуває права на всі суми, які він одержить від боржника на виконання вимоги (ст. 1084 ЦК України).

За змістом статті 1056-1 ЦК України розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються у договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Згідно із ст. 1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов?язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 ЦК України, якою регламентовано, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов?язання.

Мотивована оцінка доказів, наданих сторонами та висновки суду

Згідно з ч. 2 ст. 89 ЦПК України суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв?язок доказів у їх сукупності.

Розглянувши матеріали цивільної справи, дослідивши наявні в матеріалах справи письмові докази, а також достатність і взаємний зв?язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку про часткову обґрунтованість позовних вимог, з огляду на наявність порушення відповідачкою права позивача щодо повернення кредитних коштів, враховуючи нижчевикладене.

Відповідно до ст. 12, 81 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов?язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов?язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

На підставі заявки відповідачка уклала кредитний договір № 229983 від 10.01.2023 із ТОВ «КЛАЙ ІНВЕСТ», відповідно до умов якого отримала кредит в сумі 3 000,00 грн.

19.04.2024 між ТОВ «КЛАЙ ІНВЕСТ» та ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» укладений Договір факторингу № 568/ФК-24, відповідно до якого відбулося відступлення права вимоги до відповідачки.

Суд враховує також, що кредитний договір, укладений між відповідачкою та первісним кредитором, та договір факторингу, у встановленому порядку недійсними не визнані, відтак, оскільки згідно норм ст. 204 ЦК України діє презумпція правомірності указаних правочинів, суд вважає, що позивач належним чином підтвердив своє право вимоги до відповідачки за спірним кредитним договором.

Судом встановлено, що відповідачка ОСОБА_1 порушила умови кредитного договору № 229983 від 10.01.2023, неналежно виконуючи взяті на себе зобов?язання. Даних про належне виконання відповідачкою умов кредитного договору суду не надано. Зазначене підтверджується наданим розрахунком заборгованості.

Однак суд не може погодитись з тим, що у відповідачки внаслідок порушення умов кредитного договору утворилась заборгованість, яка відповідно до розрахунку, станом на день звернення до суду становить 10 950,00 грн, з наступних мотивів.

Як вбачається з Договору сторони погодили, що кредит надається строком на 14 днів з 10.01.2023. З системного аналізу умов Договору кредиту, зокрема п. 1.3., в якому процентна

ставка за користування кредитом становить 5,00 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом; змісту п.1.2., в якому встановлено, що кредит надається строком на 14 днів, тобто до 23.01.2023. Строк дії договору 14 днів. Але в будь-якому випадку, договір діє до повного його виконання Сторонами.

Отже, враховуючи зазначені умови договору, які були погоджені сторонами, кредитор має право нараховувати відсотки за договором лише 14 днів (до 23.01.2023), а саме: починаючи з дня укладення договору 10.01.2023 та протягом наступних 14 днів, тобто до 23.01.2023.

Виходячи з змісту наданого позивачем розрахунку заборгованості ОСОБА_1 станом на дату відступлення права вимоги, а саме на 19.04.2024, борг становив 10 950,00 грн, а тому на думку суду нарахування відсотків за користування кредитом в період з 24.01.2023 по 03.03.2023 в сумі 5 850,00 грн є таким, що суперечить умовам договору про споживчий кредит та є неправомірним, оскільки відсотки нараховані після 23.01.2023.

У постанові об?єднаної палати КГС ВС від 02.10.2020 № 911/19/19 зазначено, що суд має з?ясувати обставини, пов?язані з правильністю здійснення позивачем розрахунку, та здійснити оцінку доказів, на яких цей розрахунок ґрунтується; у разі якщо відповідний розрахунок позивачем здійснено неправильно, то суд, з урахуванням конкретних обставин справи, самостійно визначає суми нарахувань, які підлягають стягненню, не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду часу, протягом якого, на думку позивача, мало місце невиконання такого зобов?язання та максимального розміру стягуваних сум нарахувань.

Та обставина, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов?язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, не позбавляє позивача обов?язку надати суду належні та допустимі докази щодо розміру заборгованості за відсотками, оскільки саме таким чином діють принципи диспозитивності та змагальності сторін у цивільному процесі.

За таких обставин, суд дійшов висновку про часткову обґрунтованість позовних вимог позивача про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором № 229983 від 10.01.2023 в розмірі 5 100,00 гривень, яка складається із простроченої заборгованості за тілом кредиту в сумі 3 000,00 гривень та простроченої заборгованості за нарахованими процентами в розмірі 2 100,00 гривень. В решті позовних вимог слід відмовити.

Розподіл судових витрат

Відповідно до ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов?язаних з розглядом справи. До витрат, пов?язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Статтею 265 ЦПК України передбачено, що у рішенні суд зазначає про розподіл судових витрат. Позивач просить стягнути з відповідачки витрати на професійну правничу допомогу в сумі 6 000,00 грн, які є видом судових витрат.

Вирішуючи дану вимогу, суд виходить з наступного.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 137 ЦПК України витрати, пов?язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов?язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Відповідно до ч. 3 ст. 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 30.09.2020 у справі № 379/1418/18 зроблено висновок, що склад та розмір витрат, пов?язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Позивачем на підтвердження понесених витрат на правничу допомогу в розмірі 6 000,00 грн надано Договір про надання правової допомоги № 42649746/02 від 01.06.2026, Додаткову угоду № 229983 від 21.08.2026, Акт про підтвердження факту надання правової допомоги від 21.08.2026 на суму 6 000,00 грн, детальний опис робіт виконаних адвокатом на загальну суму 6 000,00 грн та копію свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю.

Таким чином, позивач на обґрунтування понесених витрат на професійну правничу допомогу у справі подав належні та допустимі докази, що описані вище.

Згідно з платіжною інструкцією в національній валюті № 229983 від 30.06.2026 позивачем при поданні даної позовної заяви до суду сплачений судовий збір у сумі 2 662,40 грн.

За правилами з ч. 2 ст. 141 ЦПК України інші судові витрати, пов?язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову на відповідача; у разі відмови в позові на позивача; у разі часткового задоволення позову на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Тому пропорційно до задоволених вимог з відповідачки на користь позивача слід стягнути 1 240,02 гривень судового збору та 2 794,52 гривень витрат на професійну правничу допомогу.

На підставі викладеного, керуючись ст. 12, 13, 141, 259, 263-265, 268, 280-282, 288-289 ЦПК України,

у х в а л и в:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ДІДЖИ ФІНАНС» заборгованість за кредитним договором № 229983 від 10.01.2023 в сумі 5 100 (п?ять тисяч сто) гривень.

3. В задоволенні решти позовних вимог слід відмовити.

4. Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ДІДЖИ ФІНАНС» витрати по сплаті судового збору у розмірі 1 240 (одна тисяча двісті сорок) гривень 02 копійки та 2 794 (дві тисячі сімсот дев?яносто чотири) гривень 52 копійки витрат на професійну правничу допомогу.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Заочне рішення може бути переглянуте Яремчанським міським судом Івано-Франківської області за письмовою заявою відповідачки, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Івано-Франківського апеляційного суду.

Повне найменування учасників справи:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «ДІДЖИ ФІНАНС» код ЄДРПОУ 42649746, місцезнаходження: вул. Симона Петлюри, буд. № 21/1, м. Бровари, Київська область, 07406.

Відповідачка: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 , місце проживання: АДРЕСА_1 .

Головуюча суддя: Оксана КОВАЛЮК