Рішення № 140081006, 25.09.2026, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 вересня 2026 року Київ справа № 320/16504/23

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Басая О.В., розглянувши у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Головного управління ДПС у м. Києві, як відокремленого підрозділу Державної податкової служби України до Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтерселект" про стягнення податкового боргу,

у с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду звернулось Головне управління ДПС у м. Києві, як відокремлений підрозділ Державної податкової служби України з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтерселект", в якому просить стягнути податковий борг у розмірі 67 281,89 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що за відповідачем рахується борг у розмірі 67 281,89 що виник на підставі податкової декларації із податку на прибуток підприємств від 08.05.2018 № 9086515354. Контролюючим органом направлено податкову вимогу від 30.05.2018 № 104249-17 (форма "Ю"), яка вручена представнику відповідача 12.06.2018.

Ухвалою суду від 12.05.2023 відкрито провадження у справі, вирішено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами.

Копію ухвали суду про відкриття провадження у справі від 12.05.2023 направлено відповідачу засобами поштового зв`язку (штриховий кодовий ідентифікатор внутрішнього поштового відправлення 0113302731062), яке повернулося відправнику з відміткою про причини невручення "за закінченням терміну зберігання".

Відповідно до пунктів 116 Правил надання послуг поштового зв`язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05 березня 2009 р. № 270 (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) у разі неможливості вручення одержувачам поштові відправлення, внутрішні поштові перекази зберігаються об`єктом поштового зв`язку місця призначення протягом одного місяця з дня їх надходження, відправлення "EMS" - 14 календарних днів, міжнародні поштові перекази - відповідно до укладених угод. У разі невручення рекомендованого листа з позначкою "Судова повістка" або "Адміністративна послуга" рекомендований лист разом з бланком повідомлення про вручення повертається за зворотною адресою у порядку, визначеному у пунктах 99, 991, 992, 993, 106 та 114 цих Правил, із зазначенням причини невручення.

Верховний Суд у постанові від 17.10.2025 у справі № 6/228-АП-07 звернув увагу, що положення статті 251 КАС України не врегульовують усіх випадків належного вручення рекомендованої поштової кореспонденції, зокрема, судових рішень, не вручених адресату з незалежних від суду причин.

Також зазначено, що до повноважень адміністративних судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій, тому примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв`язку з позначками "За закінченням терміну зберігання", "Адресат вибув", "Адресат відсутній" і т.п., з урахуванням конкретних обставин справи, можуть вважатися належними доказами виконання адміністративним судом обов`язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 31.01.2024 у справі № 215/6188/20, від 31.10.2023 у справі № 420/15100/20, від 16.05.2023 у справі № 340/2148/22, але не виключно.

Відтак не вручення поштового відправлення за місцезнаходженням Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтерселект" із незалежних від суду причин, свідчить про те, що судом вжито усіх заходів задля повідомлення відповідача про судовий розгляд справи, та відповідно до положення пункту 5 частини шостої статті 251 КАС України дає підстави вважати врученим відповідачу.

Станом на час вирішення справи, заяви про визнання позову чи відзив на позовну заяву в установлений ухвалою суду строк, відповідач до суду не надав. Відповідач не заперечив ані щодо факту існування податкового боргу, ані щодо правильності визначення його розміру контролюючим органом.

Відповідно до частини шостої статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Приписами частини другої статті 44 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що учасники справи зобов`язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Розглянувши позовну заяву, дослідивши докази та оцінивши їх у сукупності, суд установив таке.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Інтерселект" зареєстроване 21.10.2014 як юридична особа (код ЄДРПОУ: 39449831), місцезнаходження якого: м. Київ, вул. М. Василенка, буд. № 1, офіс № 308, що має такі види економічної діяльності: 63.11 оброблення даних, розміщення інформації на веб-вузлах і пов`язана з ними діяльність(основний); 82.30 організування конгресів і торговельних виставок; 60.20 діяльність у сфері телевізійного мовлення; 61.90 інша діяльність у сфері електрозв`язку; 62.01 комп`ютерне програмування; 63.12 веб-портали; 63.91 діяльність інформаційних агентств; 63.99 надання інших інформаційних послуг, н.в.і.у.; 70.22 консультування з питань комерційної діяльності й керування; 73.11 рекламні агентства; 73.12 посередництво в розміщенні реклами в засобах масової інформації; 73.20 дослідження кон`юнктури ринку та виявлення громадської думки.

За даними про податковий борг за Товариством з обмеженою відповідальністю "Інтерселект" рахується податковий борг у розмірі 67 281,89 грн за платежем податок на прибуток (11011000).

Суд установив, що 11.04.2018 Товариством з обмеженою відповідальністю "Інтерселект" подано декларацію з податку на прибуток підприємств за І квартал 2018 року, якою визначено податок на прибуток у сумі 67 282 грн.

Відповідно до пункту 54.1 статті 54 Податкового кодексу України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов`язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов`язання та/або пені вважається узгодженою.

Згідно з пунктом 57.1 статті 57 Податкового кодексу України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) платник податків зобов`язаний самостійно сплатити суму податкового зобов`язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

У разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення (пункт 59.1 статті 59 Податкового кодексу України).

Отже, нормами Податкового кодексу України визначено чіткий порядок погашення заборгованості платників податків перед бюджетом і визначено заходи, які повинен здійснити контролюючий орган для стягнення податкового боргу.

У справах про стягнення боргу предметом доказування є обставини, які свідчать про наявність підстав, з якими закон пов`язує можливість стягнення боргу у судовому порядку, зокрема, встановлення факту узгодженості грошового зобов`язання, факту сплати/несплати платником податку узгодженого грошового зобов`язання в добровільному порядку, факту направлення та вручення платнику контролюючим органом податкової вимоги, дотримання позивачем порядку здійснення цього заходу та інше.

З огляду на те, що податкові зобов`язання визначені самим платником податків, такі вважаються узгодженими та такими, що набули статусу податкового боргу.

Контролюючий орган направляв відповідачу податкову вимогу від 30.05.2018 № 104249-17 (форма "Ю") про стягнення суми податкового боргу у сумі 67 281,89 грн засобами поштового зв`язку, що підтверджується штриховим кодовим ідентифікатором внутрішнього поштового відправлення 0311303380154, що вручена представнику товариства за довіреністю 12.06.2018.

Відповідно до пункту 59.5 статті 59 Податкового кодексу України у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

Виставлена відповідачу податкова вимога від 30.05.2018 № 104229-17 (форма "Ю") про стягнення суми податкового боргу станом на дату розгляду цього спору по суті не відкликана з причини погашення відповідачем податкового боргу за всіма податковими та грошовими зобов`язаннями, не була та не є предметом оскарження у судовому або іншому порядку, не є відкликаною з інших підстав, передбачених статтею 60 Податкового кодексу України.

За таких обставин, податкова вимога є дійсною і додаткове надсилання (вручення) відповідачу у зв`язку зі зміненням суми податкового боргу, що не був погашений у повному обсязі нормами Податкового кодексу України не передбачено.

Відповідач податковий борг у встановлений чинним законодавством строк добровільно не сплатив, у зв`язку з чим позивач звернувся з цим позовом до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, суд зазначає таке.

Згідно зі статтею 67 Конституції України кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, порядок їх адміністрування, а також відповідальність за порушення податкового законодавства визначає та регулює Податковий кодекс України від 02 грудня 2010 р. № 2755-VI (далі ПК України).

Згідно з пунктом 45.2 статті 45 ПК України податковою адресою юридичної особи (відокремленого підрозділу юридичної особи) є місцезнаходження такої юридичної особи, відомості про що містяться у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.

Відповідно до пункту 42.3 статті 42 ПК України якщо платник податків у порядку та у строки, визначені статтею 66 цього Кодексу, повідомив контролюючий орган про зміну податкової адреси, він на період з дня державної реєстрації зміни податкової адреси до дня внесення змін до облікових даних такого платника податків звільняється від виконання вимог документів, надісланих йому контролюючим органом за попередньою податковою адресою та в подальшому повернених як таких, що не знайшли адресата.

Згідно з пунктом 66.3 статті 66 ПК України у разі проведення державної реєстрації зміни місцезнаходження або місця проживання платника податків, внаслідок якої змінюється адміністративно-територіальна одиниця та контролюючий орган, в якому на обліку перебуває платник податків (далі - адміністративний район), а також у разі зміни податкової адреси платника податків, контролюючими органами за попереднім та новим місцезнаходженням (місцем проживання) платника податків проводяться процедури відповідно зняття з обліку/взяття на облік такого платника податків.

Відповідно до підпункту 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 ПК України передбачено обов`язок платників податків сплачувати податки та збори у строки та в розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Згідно з підпунктом 14.1.39 пункту 14.1 статті 14 ПК України сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету або на єдиний рахунок як податкове зобов`язання та/або інше зобов`язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв`язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності та пеня є грошовим зобов`язанням платника податків.

Відповідно до пункту 36.1 статті 36 ПК України податковим обов`язком визнається обов`язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи.

Виконанням податкового обов`язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов`язань у встановлений податковим законодавством строк (пункт 38.1 статті 38 ПК України).

Згідно з підпунктом 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 ПК України податковий борг сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.

Відповідно до пункту 59.1 статті 59 ПК України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов`язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Податкова вимога може надсилатися (вручатися) контролюючим органом за місцем обліку платника податків, в якому обліковується податковий борг платника податків.

Податкова вимога не надсилається (не вручається), а заходи, спрямовані на погашення (стягнення) податкового боргу, не застосовуються, якщо загальна сума податкового боргу платника податків не перевищує ста вісімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. У разі збільшення загальної суми податкового боргу до розміру, що перевищує сто вісімдесят неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, контролюючий орган надсилає (вручає) податкову вимогу такому платнику податків. Строк давності, визначений пунктом 102.4 статті 102 цього Кодексу для стягнення податкового боргу, у такому випадку розпочинається не раніше дня виникнення податкового боргу у сумі, що перевищує сто вісімдесят неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відповідно до підпункту 14.1.137 пункту 14.1 статті 14 ПК України орган стягнення державний орган, уповноважений здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу в межах повноважень, встановлених цим Кодексом та іншими законами України.

Органами стягнення є виключно контролюючі органи, уповноважені здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску у межах повноважень, а також державні виконавці у межах своїх повноважень, відповідно до пункту 41.4 статті 41 ПК України.

Відповідно до пункту 59.5 статті 59 ПК України у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

У разі визначення грошового зобов`язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов`язаний сплатити нараховану суму грошового зобов`язання протягом 10 робочих днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу (пункт 57.3 статті 57 ПК України).

У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов`язання платник податків зобов`язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження.

Згідно з пунктом 95.1 статті 95 ПК України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 30 календарних днів із дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги (пункт 95.2 статті 95 ПК України).

Відповідно до пункту 95.3 статті 95 ПК України стягнення коштів із рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини (підпункт 20.1.34 пункту 20.1 статті 20 ПК України).

Згідно з пунктом 95.4 статті 95 ПК України контролюючий орган на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків. Стягнення готівкових коштів здійснюється у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Відтак факт узгодження грошового зобов`язання має наслідком обов`язок платника податку сплатити таке зобов`язання у встановлений законом строк. Невиконання обов`язку зі сплати узгодженого грошового зобов`язання призводить до набуття таким зобов`язанням статусу податкового боргу, процедура стягнення якого визначається законом.

Таким чином, податкова вимога є дійсною протягом усього терміну безпосереднього існування податкового боргу платника податків з моменту його утворення до моменту повного погашення податкового боргу платником за всіма податками та зборами. При цьому грошові зобов`язання, які складають податковий борг, можуть змінюватися як кількісно, так і за видами податків. Тільки після того, як платник податків повністю погасить податковий борг, включаючи пеню, податкова вимога буде вважатися відкликаною, а у разі виникнення у майбутньому суми податкового боргу - контролюючим органом має бути виставлена нова податкова вимога. Проте у разі зміни суми податкового боргу, зокрема його збільшення, нормами Податкового кодексу України не передбачено обов`язку контролюючого органу повторно формувати та вручати платнику податків податкову вимогу. Аналогічна правова позиція неодноразово викладалась Верховним Судом, зокрема в постановах від 12.06.2018 у справі № 810/2533/16, від 19.02.2019 у справі № 818/1117/16, від 04.03.2019 у справі № 2а-6053/11/1070, від 25.02.2020 у справі № 1340/5767/18, від 10.07.2025 № 560/1092/23.

У силу положень пункту 42.2 статті 42 та пункту 59.1 статті 59 ПК України податкова вимога вважається належним чином врученою, якщо надіслана у порядку, визначеному пунктом 42.4 цієї статті, надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику).

Відповідно до частини першої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Враховуючи викладене, зважаючи на те, що відповідач доказів погашення податкового боргу суду не надав, сума податкового зобов`язання є узгодженою, відтак позовні вимоги Головного управління ДПС у м. Києві, як відокремленого підрозділу Державної податкової служби України про стягнення податкового боргу з Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтерселект" у розмірі 67 281,89 грн належить задовольнити.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить із того, що відповідно до частини другої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України у разі задоволення позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз. Такі витрати позивачем у справі не понесені, відтак судові витрати з відповідача не стягуються.

Керуючись статтями 9, 14, 73-78, 90, 139, 143, 242-246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в:

Адміністративний позов задовольнити.

Стягнути кошти платника податків Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтерселект" (місцезнаходження: м. Київ, вул. М. Василенка, буд. № 1, офіс № 308, код ЄДРПОУ: 39449831) з усіх рахунків, відкритих у банках, що обслуговують такого платника, на користь Державного бюджету України суму податкового боргу у розмірі 67 281,89 грн (шістдесят сім тисяч двісті вісімдесят одна гривня вісімдесят дев`ять копійок).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Басай О.В.