Рішення № 140078649, 25.09.2026, Слобідський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Комінтернівський районний суд м. Харкова)

Провадження № 2/641/451/2026 Справа № 641/3603/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 вересня 2026 року м. Харків

Слобідський районний суд міста Харкова у складі:

головуючого судді - Щепелевої Г.М.,

секретар судового засідання - Масалова М.Є.,

за участю:

представника позивача Зябкіна В.В.,

представника відповідача - Приходи О.В. (в режимі відеоконференції),

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ПЗУ Україна» про стягнення недоплаченого страхового відшкодування, витрат на оцінку збитку, пені, трьох відсотків річних, індексу інфляції та моральної шкоди,

ВСТАНОВИВ:

І. Зміст позовних вимог

Представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Кайданнік Д.А., через підсистему «Електронний суд» звернувся до суду із позовом до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ПЗУ Україна», в якому, з урахуванням зміни позовних вимог, просив суд стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ПЗУ Україна» на користь ОСОБА_1 недоплачену частину страхового відшкодування у розмірі 13853,57 грн., пеню у розмірі 9266,03 грн., 3% річних у розмірі 896,72 грн., індекс інфляції у розмірі 2159,73 грн., витрати позивача на оцінку нанесеного збитку заподіяного позивачу внаслідок ДТП у розмірі 7324,42 грн. та моральну шкоду у розмірі 40000,00 грн; судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 1937,92 грн., а також витрати на правову допомогу у розмірі 8000,00 грн.

Позовні вимоги мотивує тим, що 06 листопада 2024 року о 13 год. 40 хв. на перехресті вул. Г. Тарасенка та вул. Морозова, міста Харкова, сталася дорожньо-транспортна пригода за участю транспортного засобу Dacia Logan, реєстраційний номер НОМЕР_1 , яким керував ОСОБА_1 та транспортного засобу Volkswagen Passat, реєстраційний номер НОМЕР_2 , яким керував ОСОБА_2 . Внаслідок ДТП транспортний засіб Dacia Logan, р.н. НОМЕР_1 , отримав механічні пошкодження.

Згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_3 від 09.08.2013 р. власником автомобіля Dacia Logan, р.н. НОМЕР_1 є ОСОБА_1 . Згідно постанови Комінтернівського районного суду м. Харкова від 14 січня 2025 року, водія ОСОБА_2 визнано винним в ДТП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу. Цивільно-правова відповідальність ОСОБА_2 перед третіми особами під час керування транспортним засобом Volkswagen Passat, р.н. НОМЕР_2 , на момент ДТП застраховано в ПрАТ СК «ПЗУ Україна» за Полісом №ЕР.221188273 від 28.05.2024. Згідно Полісу страхова сума (ліміт відповідальності відповідача) за шкоду заподіяну майну складає 160000,00 грн., франшиза складає 2600,00 грн.

Правові відносини відповідача та позивача щодо виплати страхового відшкодування регулюються Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» зі змінами та доповненнями на дату ДТП 06.11.2024 р. № 1961-IV та Полісом.

В листопаді 2024 року відповідач, через чат-бот отримав від позивача повідомлення про ДТП, заяву про виплату страхового відшкодування та копії наступних документів: паспорт, іпн. код, свідоцтво про реєстрацію ТЗ, посвідчення водія. 12 листопада 2024 року позивач звернувся з заявою до ННЦ «ІСЕ ім. Засл. проф. М.С. Бокаріуса», в якій просив оглянути його пошкоджений транспортний засіб.

14 листопада 2024 року представник відповідача оцінювач Авдєєв С.В. разом з судовим експертом Бочаровим С.М. оглянули транспортний засіб Dacia Logan, р.н. НОМЕР_1 , склали протоколи огляду ТЗ та провели фотофіксацію пошкоджень транспортного засобу позивача. 02 січні 2025 року відповідач на підставі ремонтної калькуляції, виконаної представником позивача №49668 від 08.12.2024 р., сплатив потерпілому страхове відшкодування у розмірі 59375,41 грн., проте вказаного відшкодування недостатньо для повного відшкодування завданої шкоди.

Позивач вважає, що відповідач умисно невірно розрахував вартість відновлювального ремонту транспортного засобу позивача пошкодженого внаслідок ДТП 06.11.2024 р., тобто відповідачем суттєво занижено дійсну вартість відновлювального ремонту транспортного засобу позивача, крім того відповідачем порушено п. 36.2 ст. 36 Закону 1961- IV, оскільки при визначенні розміру шкоди працівником відповідача останній зобов`язаний погодити цей розмір із позивачем і тільки після цього у разі отримання згоди від позивача сплатити страхове відшкодування позивачу на підставі виконаного розрахунку працівника відповідача.

26 грудня 2024 року позивач звернувся із заявою до ННЦ «ІСЕ ім. Засл. проф. М.С. Бокаріуса», в якій просив по раніше проведеному експертом огляді пошкодженого транспортного засобу позивача розрахувати: ринкову вартість ТЗ; вартість відновлювального ремонту ТЗ з урахуванням коефіцієнта фізичного зносу без урахування ПДВ; вартість матеріального збитку заподіяного власнику ТЗ; ринкову вартість ТЗ після ДТП. Згідно Висновку експерта №13307 від 30 січня 2025 року: - ринкова вартість автомобіля становить 181993,50 грн.; - вартість матеріального збитку завданого власнику автомобіля приймається такою, що дорівнює ринковій вартості КТЗ на момент пошкодження та становить 181993,50 грн.; - ринкова вартість автомобіля становить 65298,18 грн. 22 квітня 2025 року позивач звернувся з заявою до ННЦ «ІСЕ ім. Засл. проф. М.С. Бокаріуса», в якій просив по раніше проведеному експертом огляді пошкодженого транспортного засобу позивача визначити вартість відновлювального ремонту автомобіля позивача, пошкодженого внаслідок ДТП 06.11.2024 року, з урахуванням коефіцієнта фізичного зносу без урахування ПДВ на дату ДТП. Згідно Висновку експерта №5764 від 01 травня 2025 року вартість відновлювального ремонту автомобіля з урахуванням коефіцієнта фізичного зносу без урахування ПДВ на дату ДТП 06.11.2024 року становить 102841,75 грн.

Як зазначає представник позивача, відповідно до висновку експерта №13307 від 30.01.2025 року транспортний засіб Dacia Logan, д.н.з. НОМЕР_1 є фізично знищеним, оскільки вартість його відновлювального ремонту відповідно до ремонтної калькуляції до висновку експерта складає 236448,92 грн., що в свою чергу перевищує ринкову вартість вищезазначеного транспортного засобу на дату ДТП 06.11.2024 р., яка відповідно до цього ж висновку експерта становить 181993,50 грн. Отже, з урахуванням п. 30.1. ст. 30 Закону 1961-IV транспортний засіб вважається фізично знищеним, тому згідно із п. 30.2. ст. 30 Закону його власнику відшкодовується різниця між вартістю транспортного засобу до та після дорожньо-транспортної пригоди. Враховуючи висновок експерта №13307 від 30.01.2025 року, положення ст. 30 Закону 1961-IV та умов поліса відповідач зобов`язаний доплатити позивачу суму страхового відшкодування у розмірі 54719,91 грн. і ця сума підлягає стягненню з відповідача : 54719,91 грн. = 181993,50 ринкова вартість транспортного засобу до ДТП 65298,18 ринкова вартість транспортного засобу після ДТП 06.11.2024 р. - 59375,41 розмір страхового відшкодування сплаченого страховиком 02.01.2025 р. 2600,00 розмір франшизи згідно умов поліса.

Крім того відповідач зобов`язаний сплатити позивачу його витрати на проведення оцінки нанесеного йому збитку у зв`язку із пошкодженням транспортного засобу позивача в наслідок ДТП 06.11.2024 року у розмірі 7324,42 грн. Також, відповідно п. 36.5. ст. 36 Закону 1961-IV позивачем за період з 07.03.2025 нараховано пеню з недоплаченої відповідачем на користь позивача суми страхового відшкодування у розмірі 3255,83 грн. На підставі ст. 625 ЦК України у зв`язку із простроченням відповідачем грошового зобов`язання позивач просить стягнути із відповідача за період з 07.03.2025 р. по 15.05.2025 р. 3 % річних в сумі 314,83 грн. та інфляційні втрати в сумі 1209,58 грн.

Окрім цього у позові вказано, що відповідач своїми протиправними діями завдав та завдає позивачу значної моральної шкоди. Заподіяна позивачу моральна шкода полягає у моральних переживаннях, у порушенні нормальних життєвих зв`язків через неможливість продовження активного громадського життя, позивач позбавлений можливості користуватися своїм транспортним засобом Dacia Logan, р.н. НОМЕР_1 , оскільки він є фізично знищеним, за кошти сплачені відповідачем інший транспортний засіб придбати неможливо, оскільки у позивача бракує коштів. Ситуація, що стала підставою цього позову, за звичайних умов суспільного життя є неодмінно психотравмуючою за своєю сутністю. Вона створює переживання, емоційну напруженість, порушує життєві плани та змінює звичайний життєвий устрій (необхідність участі в судовій тяганині, відвідування страхової компанії, експертних установ, юристів, адвокатів та судових органів для відновлення позивачу порушених своїх прав відповідачем). Це все спричиняє позивачу великі душевні страждання. Визначаючи розмір моральної шкоди позивач виходить з того, що йому були завдані та тривають до теперішнього часу дуже тяжкі, сильні та глибокі моральні страждання та розраховує її як 5 розмірів мінімальної заробітної плати, тобто 40000,00 грн., про стягнення якої просить суд.

Виклад позиції відповідача

Представником відповідача адвокатом Приходою О.В. через підсистему «Електронний суд» направлено відзив на позовну заяву, в якому представник просить відмовити в задоволенні позову повністю. Заперечуючи проти позовних вимог, зазначила, що 07.11.2024 року через чат-бот ПрАТ «СТРАХОВА КОМПАНІЯ «ПЗУ Україна» позивач повідомив відповідача про ДТП та надавши документи, однак заяву в електронному/паперовому вигляді з обґрунтуванням та іншими доказами завданої внаслідок ДТП шкоди та у відповідності до вимог ст.35 Закону №1961-IV від 01.07.2004 позивач через чат-бот ПрАТ «СТРАХОВА КОМПАНІЯ «ПЗУ Україна» не надсилав. 14.11.2024 представником страховика Авдєєвим С.В. складено протокол технічного огляду КТЗ. Позивач ОСОБА_1 підписав вказаний протокол без будь-яких зауважень, тим самим погодившись з фактами пошкоджень ТЗ, які було зафіксовано у вказаному протоколі. 24.12.2024 відповідачем було складено страховий акт №49668/1, яким визначено суму збитку, яка склала 62025,41 грн. За вирахуванням суми франшизи 2600 грн. за полісом №EP.221188273 ОСЦПВВНТЗ ПрАТ «СТРАХОВА КОМПАНІЯ «ПЗУ Україна» страхове відшкодування позивачу склало 59425 (п`ятдесят дев`ять тисяч чотириста двадцять п`ять) гривень 41 копійка. 02.01.2025 відповідач згідно платіжної інструкції № 00133395 виплатив страхове відшкодування без ПДВ в розмірі 59425,41 грн. 12.02.2025 у відповідь на запит представника позивача адвоката Кайданніка Д.А. відповідач повідомив, що позивач не направляв на адресу відповідача повідомлення про ДТП в паперовому вигляді. До відповіді на адвокатський запит додав запитувані адвокатом документи: страховий акт; повідомлення про виплату; платіжне доручення; розрахунок матеріального збитку ТЗ Dacia Logan д.р.н. НОМЕР_4 ; протокол технічного огляду ТЗ Dacia Logan д.р.н. НОМЕР_4 . 24.02.2025 представник позивача адвокат Кайданнік Д.А. надіслав відповідачу досудову вимогу з додатком висновком експерта № 13307 від 30.01.2025 року. 06.03.2025 відповідач листом за вихідним номером №318/31 надав відповідь на досудову вимогу представника позивача адвоката Кайданніка Д.А. та повідомив, що у відповідача відсутні підстави для перегляду рішення та проведення доплати страхового відшкодування по даній страховій справі.

Згідно із п. 34.4. статті 34 Закону №1961-IV передбачено, що протягом 10 робочих днів з дня отримання повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду страховик зобов`язаний направити свого представника (працівника, аварійного комісара або експерта) на місце настання страхового випадку та/ або до місцезнаходження пошкодженого майна для визначення причин настання страхового випадку та розміру збитків. За результатами проведених дій представником страховика Авдєєвим С.В. було оформлено протокол технічного огляду КТЗ Dacia Logan, номерний знак НОМЕР_4 від 14.11.2024, який підписано позивачем і до якого у позивача не було жодних зауважень. Тобто, Страховик, у строки передбачені Законом, виконав обов`язок щодо огляду пошкодженого майна. Відповідно до п.34.3. ст.34 Закону якщо представник страховика (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) не з`явився у визначений строк, потерпілий має право самостійно обрати експерта для визначення розміру шкоди. У такому разі страховик (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) зобов`язаний відшкодувати потерпілому витрати на проведення експертизи (дослідження). Незгода позивача із розміром отриманого страхового відшкодування є безпідставною, оскільки вказаними вище положеннями п.34.3. ст. 34 Закону, передбачено право потерпілого самостійно обрати аварійного комісара або експерта для визначення розміру шкоди, а лише у випадку, якщо представник страховика у визначений Законом строк, не з`явився для проведення огляду пошкодженого майна.

Заява про отримання страхового відшкодування позивачем до відповідача ПрАТ «СК «ПЗУ Україна» не подавалася. За відсутності заяви та документів в обґрунтування майнової вимоги заявника (позивача), страховик - відповідач ПрАТ «СК «ПЗУ Україна» - здійснив виплату страхового відшкодування у розмірі шкоди, оціненої страховиком у відповідності до п.36.2. ст.36 Закону на підставі протоколу технічного огляду КТЗ від 14.11.2024, складеного представником страховика ОСОБА_3 , який підписано позивачем і до якого у позивача не було жодних зауважень; а також на підставі страхового акта №49668/1 від 24.12.2024, який містив детальний розрахунок розміру страхового відшкодування.

Оскільки 02.01.2025 відповідач згідно платіжної інструкції № 00133395 виплатив страхове відшкодування без ПДВ в розмірі 59425,41 грн., подані в позовній заяві розрахунки суми доплати страхового відшкодування у розмірі 54719,91 грн., пені у розмірі 3255,83 грн., 3% річних у розмірі 314,83 грн., інфляційних втрат у розмірі 1209,58 грн. ґрунтуються на припущеннях та не повинні братися судом до уваги.

Наданий позивачем висновок експерта №13307 за результатами проведення транспортно-товарознавчого дослідження за заявою ОСОБА_1 , який складено 30.01.2025 року та висновок експерта №5764 за результатами проведення транспортно-товарознавчого дослідження за заявою ОСОБА_1 , який складено 01.05.2025 року, на підтвердження розміру заявлених вимог містять суперечливу інформацію з приводу вартості відновлювального ремонту автомобіля Dacia Logan д.р.н. НОМЕР_4 , номер кузова НОМЕР_5 , 2008 року випуску, пошкодженого внаслідок ДТП 06.11.2024 року, з урахуванням коефіцієнта фізичного зносу без урахування ПДВ на дату ДТП. Так, згідно висновку №5764 така вартість відновлювального ремонту становить 102841,75 грн., а згідно висновку №13307 202653,27 грн. Також, висновок експерта №13307 містить розрахунки вартості нових складників, що підлягають заміні під час ремонту з урахуванням ПДВ, що є безпідставним з огляду на вимоги законодавства (п. 196.1.3 ст. 196 Податкового кодексу України). Окрім того, у Ремонтній Калькуляції №13307 від 29.01.2025 (додаток 1 до висновку №13307) та у Ремонтній Калькуляції №5764 від 01.05.2025 (додаток 1 до висновку №5764) , які є частинами Висновків експерта №13307 та №5764, зазначається, що при розрахунку вартості запасних частин застосовуються ціни станом 22.10.2024, а не станом на дату ДТП 06.11.2024 року, що викликає сумнів у відповідності Звіту № 368/09-24 від 04.10.2024 року Методиці товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів.

Окрім того, позивач не надав жодного доказу в обґрунтування настання такої моральної шкоди внаслідок дій саме відповідача. Відповідач вважає, що саме винними діями ОСОБА_2 , як винуватця ДТП, завдано моральну шкоду позивачу. В діях відповідача відсутній склад цивільного правопорушення, а саме те, що відповідач по відношенню до позивача діяв протиправно та всупереч закону. За відсутності усіх елементів складу цивільного правопорушення (протиправна поведінка, шкода, причинно-наслідковий зв`язок і вина) відповідач не може бути притягнений до цивільно-правової відповідальності.

Відповідь на відзив

Представником позивача через підсистему «Електронний суд» подано відзив на позовну заяву. Не погодившись із твердженнями відповідача про те, що огляд транспортного засобу позивача Dacia Logan, реєстраційний номер НОМЕР_1 проведений відповідачем у відповідності до п. 34.4 ст. 34 Закону України, представник позивача зазначив, що ОСОБА_3 , який 14 листопада 2024 року оглянув транспортний засіб позивача Dacia Logan, реєстраційний номер НОМЕР_1 в інтересах страховика (відповідача) не є ані штатним працівником відповідача, ані експертом. Відповідно до п. 34.3. ст. 34 Закону 1961-ІV якщо представник страховика не з`явився у визначений строк, потерпілий має право самостійно обрати експерта для визначення розміру шкоди. У такому разі страховик зобов`язаний відшкодувати потерпілому витрати на проведення експертизи (дослідження). Відповідно до п. 34.4. ст. 34 Закону 1961-ІV: для визначення причин настання страхового випадку та розміру збитків страховиком залучаються їх працівники. Страховиком та потерпілими також можуть залучатися експерти або юридичні особи, у штаті яких є експерти. Варто зазначити, що позивач має абсолютне право для залучення незалежної особи - експерта, або юридичну особу, у штаті яких є експерти для визначення розміру нанесеного матеріального збитку заподіяного в наслідок ДТП 06.11.2024 року Тому посилання відповідача на те що тільки страховик (відповідач) згідно Закону має виключне право для визначення нанесеного збитку потерпілому (позивачу) внаслідок ДТП є безпідставними. Тобто транспортний засіб позивача в розумінні п. 34.2. ст. 34 Закону 1961-ІV, відповідачем (працівником або експертом) не оглядався, отже позовні вимоги позивача до відповідача в сумі 7324,42 грн. витрати позивача на проведення експертизи, в порядку п. 34.3, 34.4. ст. 34 Закону 1961-ІV, підлягають стягненню з відповідача.

Виходячи із положень п. 36.2. ст. 36 Закону 1961-IV страховик має право здійснювати виплати без проведення експертизи, якщо за результати проведеного ним огляду пошкодженого майна страховик і потерпілий досягли згоди про розмір та спосіб здійснення страхового відшкодування і не наполягають на проведення оцінки, експертизи пошкодженого майна. Відповідач розраховану його працівником вартість відновлювального ремонту транспортного засобу з врахуванням зносу розрахованого у порядку, встановленому законодавством (ст. 29 Закону 1961-IV) та сам розмір страхового відшкодування, з позивачем не погоджував, отже підстав у відповідача, передбачених п. 36.2. ст. 36 Закону 1961-IV, для виплати страхового відшкодування без проведення експертизи у розмірі 59425,41 грн. не було.

Окрім того, ст. 35 Закону 1961-IV не передбачає обов`язкового письмового звернення до відповідача з заявою про страхове відшкодування, тому відповідач для своєї зручності та зручності потерпілого подачу інформації та документів розробив та запустив у дію чат-бот. відповідач здійснюючи виплату страхового відшкодування вважав інформацію і документи отримані від позивача через чат бот достатніми для виконання п. 36.2. ст. 36 Закону 1961-IV, визнаючи тим самим отримання від позивача заяви про страхове відшкодування у вигляді електронної інформації отриманої через чат бот відповідача. Відповідач акцентуючи увагу на тому, що позивач не подав до відповідача заяву про страхове відшкодування та повідомлення про ДТП діє недобросовісно, враховуючи, що відповідач прийняв рішення про виплату позивачу страхового відшкодування, і не тільки, а ще і здійснив перерахування страхового відшкодування на рахунок позивача у розмірі 59425,41 грн.

Відповідно до витягу з мобільного додатку Приват24 на особовий рахунок позивача було зараховано від відповідача суму страхового відшкодування у розмірі 59375,41 грн., і саме ця сума має значення для визначення вартості недоплаченого відповідачем суми страхового відшкодування, а не сума яку зазначає відповідач 59425,41 грн.

Враховуючи, що вартість відновлювального ремонту транспортного засобу позивача перевищує його ринкову вартість на дату ДТП, отже до застосування підлягає ст. 30 Закону і з відповідача підлягає стягненню сума недоплаченого страхового відшкодування у розмірі 54719,91 грн., що є різницею між вартістю ТЗ позивача до та після ДТП, а також підлягають стягненню понесені витрати позивача у розмірі 7324,42 грн. на експертне визначення вартості нанесених збитків позивачу внаслідок ДТП, оскільки відповідач у передбачені строки належною особою відповідно до ст. 34 Закону транспортний засіб позивача не оглянув.

Стосовно доводів відповідача про недоведення позивачем існування підстав для стягнення моральної шкоди, представник позивача зазначив, що хоча відповідач і не завдавав позивачу матеріальної шкоди, оскільки не є учасником ДТП, але відповідно до Закону має зобов`язання щодо відшкодування матеріальної шкоди потерпілій особі від ДТП позивачу, за особу винну у її нанесенні, тобто за ОСОБА_2 . Відповідач в порушення вимог Закону пошкоджений транспортний засіб позивача у передбаченому законом порядку не оглянув, розмір нанесеної позивачу матеріальної шкоди внаслідок ДТП в законний спосіб не розрахував ст. ст. 29, 30, 34 Закону, суму страхового відшкодування відповідно до ст. 36 Закону з позивачем не погодив, здійснив виплату страхового відшкодування частково у розмірі 59375,41 грн. замість 114095,32 грн. Зазначене вище свідчить, що у відповідач з самого початку розгляду страхової справи умисно вчинив дії як на заниження нанесеної позивачу матеріальної шкоди так і на заниження розміру страхового відшкодування позивачу. Тобто в діях саме відповідача є протиправна поведінка, є наслідки відповідач тим самим позбавив позивача можливості придбати інший автомобіль для задоволення потреб самого позивача та його сім`ї, у зв`язку з чим позивач почав витрачати додатковий час(звернення до юристів, адвокатів, експертних установ, до відповідача та суду) та нести додаткові матеріальні витрати(на адвоката на експертні установи) для відновлення позивачу порушеного свого права на отримання відшкодування дійсної вартості втраченого майна зі сторони відповідача, та є причинний зв`язок між протиправною поведінкою та наслідками.

Заява про зменшення розміру позовних вимог

05.10.2025 представником позивача через підсистему «Електронний суд» подано заяву про зменшення позовних вимог, в якій останній просив суд стягнути з відповідача Приватного акціонерного товариства Страхова Компанія «ПЗУ Україна» на користь позивача ОСОБА_1 суму недоплаченого страхового відшкодування у розмірі 13853,57 грн., пені у розмірі 9266,03 грн., 3% річних у розмірі 896,72 грн., індексу інфляції у розмірі 2159,73 грн. та витрати позивача на оцінку нанесеного збитку заподіяного позивачу внаслідок ДТП у розмірі 7324,42 грн., а разом 33500,47 грн.; суму нанесеної моральної шкоди у розмірі 40000,00 грн.; витрати зі сплати судового збору у розмірі 1937,92 грн., а також витрати на правову допомогу у розмірі 8000,00 грн., а разом 9937,92 грн.

Зазначив про часткову доплату страхового відшкодування в розмірі 40816,34 грн., здійснену відповідачем 18.09.2025 р. згідно поліса №ЕР.221188273 від 28.05.2024 р., з урахуванням якої надав новий розрахунок суми недоплаченого відповідачем страхового відшкодування позивачу у розмірі 13853,57 грн. (13853,57 = 181993,50 грн. ринкова вартість транспортного засобу 65298,18 грн. ринкова вартість транспортного засобу після ДТП - 59425,41 грн. розмір страхового відшкодування сплаченого відповідачем 02.01.2025 р. 40816,34 грн. розмір частково доплаченого страхового відшкодування сплаченого відповідачем 18.09.2025 - 2600,00 грн. розмір франшизи).

З урахуванням часткової доплати навів нові розрахунки пені, 3% річних та інфляційних втрат, що підлягають стягненню з відповідача:

сума пені за період з 07.03.2025 р. по 17.09.2025 р. (195 днів) від простроченої суми боргу (54669,91 грн.) складає 9054,24 грн.; за період з 18.09.2025 р. по 05.10.2025 р. (18 днів) від простроченої суми боргу (13853,57 грн.) складає 211,79 грн.

сума 3 % річних з недоплаченої відповідачем суми страхового відшкодування у розмірі 54669,91 грн. за період часу з 07.03.2025 р. по 17.09.2025 р. включно складає 876,22 грн.; сума 3 % річних з недоплаченої відповідачем суми страхового відшкодування у розмірі 13853,57 грн. за період часу з 18.09.2025 р. по 05.10.2025 р. включно. складає 20,50 грн.

сума індексу інфляції з недоплаченої відповідачем суми страхового відшкодування у розмірі 54669,91 грн. за період часу з 07.03.2025 р. по 17.09.2025 р. включно складають 2159,73 грн.; сума індексу інфляції з недоплаченої відповідачем суми страхового відшкодування у розмірі 13853,57 грн. за період часу з 18.09.2025 р. по 05.10.2025 р. складають 0,00 грн.

Обґрунтовуючи вимогу про стягнення моральної шкоди, вказав, що переживання та страждання у позивача збільшилися після отримання 25 вересня 2025 року від відповідача відзиву на позовну заяву, ознайомившись з яким позивач став нервувати, підвищився тиск внаслідок чого позивач 26 вересня 2025 року звернутися до лікаря терапевта за медичною допомогою. На теперішній час позивач амбулаторно лікується та проходить додаткове медичне обстеження.

Відзив на заяву про зменшення позовних вимог

16.12.2025 представником відповідача через систему «Електронний суд» подано відзив на заяву про зменшення позовних вимог, в якій останній заперечував проти позову та зауважив, що позивачем надано копію відповіді ОСОБА_3 на адвокатський запит, згідно із якою ОСОБА_3 повідомив, що дійсно 14 листопада 2024 року о 15 годині 00 хвилин, на вулиці Вишнева, 27, м. Харкова, оглянув транспортний засіб Dacia Logan, державний номерний знак НОМЕР_1 . В огляді приймали участь власник вищевказаного транспортного засобу та за його замовленням судовий експерт ОСОБА_4 ; ОСОБА_3 було укладено договір про надання експертних послуг з асістуючою компанією ТОВ «СОС Сервіс Україна», яка, у свою чергу, склала договір доручення з ТОВ «Страхова компанія «ПЗУ Україна»; ОСОБА_3 має кваліфікацію оцінювача. Вказана відповідь Авдєєва С.В. підтверджує той факт, що представник ТОВ «СОС Сервіс Україна», яка є асистуючою компанією стосовно ПрАТ «СК «ПЗУ Україна», в якості представника ПрАТ «СК «ПЗУ Україна» 14.11.2024 о 15:00 год. оглянув транспортний засіб позивача, який потрапив у ДТП 06.11.2024. Обов`язок відшкодувати потерпілому, ( в даній цивільній справі це позивач), витрати на проведену експертизу з`являється лише тоді, коли Страховиком (відповідачем) не проведено огляд транспортного засобу в 10 робочих днів з дня отримання повідомлення, в даному випадку в період з 08.11.2024. по 21.11.2024 включно. А відтак, позовна вимога позивача про стягнення з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ПЗУ Україна» на користь ОСОБА_1 витрати позивача на експертизу в розмірі 7324,42 грн. не підлягає до задоволення.

Зазначив, що у справі відсутні будь-які докази, які б вказували на причинно-наслідковий зв`язок між діями відповідача та вказаним у консультативним висновком лікаря діагнозом хвороби.

Вказав, що позивач ОСОБА_1 повинен був подати в 30-денний термін від дати повідомлення про ДТП 07.11.2024 року письмову заяву з додатками згідно переліку у ст. 35 Закону, що ним зроблено не було і в зв`язку з чим сам позивач створив дефект процедури страхового відшкодування. Таким чином, останнім днем подання ОСОБА_1 заяви про страхове відшкодування було 07 грудня 2024 року включно. Саме від цієї дати слід відраховувати 90-денний термін для прийняття рішення страховиком про виплату страхового відшкодування чи про відмову в такій виплаті відповідно до п. 36.2. ст. 36 Закону. Тобто останнім днем для прийняття такого рішення страховиком було 07 березня 2025 року. Тому розрахунок пені, 3% річних та інфляційних втрат слід обраховувати не з 07.03.2025 року, а з 08.03.2025 року.

Відповідач проінформував суд, що ним взято до уваги наявний в матеріалах даної цивільної справи висновок експерта 5764 від 01.05.2025 року згідно якого вaртiсть вiднoвлювaльного ремонту автомобіля Dacia Logan, д.н.з. НОМЕР_1 , номер кузову НОМЕР_5 , 2008 року випуску, пoшкoдженого внacлiдoк ДТП 06.11.2024 року з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу без урахування ПДВ, на дату ДТП, стaнoвить - 102841.75 грн. Згідно страхового акта № 49668/2, розпорядження № 49668/2/1 на виплату страхового відшкодування, платіжної інструкції № 00148629 від 18.09.2025 ПрАТ «СК «ПЗУ Україна» було доплачено 40 816,34 грн. 59425,41 + 40 816,34 + 2600,00 = 102841.75 грн, де 2600,00 грн. це франшиза згідно страхового полісу № EP.221188273. А відтак відповідачем повністю виконано зобов`язання за страховим полісом № EP.221188273 перед третіми особами позивачем ОСОБА_1 . З огляду на викладене, в позовних вимогах про стягнення з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ПЗУ Україна» на користь ОСОБА_1 страхове відшкодування в розмірі 13853,57 грн. слід відмовити повністю.

Відповідь на відзив на заяву про зменшення позовних вимог

26.12.2025 представником позивача через підсистему «Електронний суд» подано відповідь на відзив на заяву про зменшення позовних вимог. Заперечуючи проти доводів представника відповідача про те, що огляд транспортного засобу позивача Dacia Logan, реєстраційний номер НОМЕР_1 , проведений відповідачем у відповідності до п. 34.4 ст. 34 Закону України № 1961-IV, а саме представником(працівник, аварійний комісар або експерт) Страховика Авдєєвим С.В. в строки зазначені у Законі 1961-IV протягом 10 робочих днів, вказав, що ОСОБА_3 не є ані штатним працівником відповідача, а ні експертом, іншого матеріали справи не містять. Матеріали справи не містять ні документів, що підтверджують, що ОСОБА_3 є оцінювачем, ні будь яких інших документів, що підтверджують, що оцінювач ОСОБА_3 проводив будь-які розрахунки заподіяного позивачу матеріального збитку в наслідок ДТП 06.11.2024 року.Позивач, реалізуючи своє право щодо визначення нанесеного йому матеріального збитку у зв`язку із пошкодженням транспортного засобу звернувся 12.11.2024 року, 27.12.2024 р. та 22.04.2025 з відповідними заявами до ННЦ «Інститут судових експертиз ім. засл. проф. М.С. Бокаріуса», за результатами розгляду яких було видано позивачу висновки експерта, витрати на які склали 7324,42 грн. і підтверджуються наявними в матеріалах справи доказами.

Крім того зазначив, що моральна шкода позивачу завдана саме діями відповідача, щодо неналежного виконання зобов`язання, а саме часткового відшкодування позивачу нанесеного матеріального збитку заподіяного внаслідок ДТП 06.11.2024 р., в загальному розмірі 100241,75 грн. замість 114095,32 грн., і саме ці протиправні дії відповідача спричинили позивачу страждання, які обернулися для позивача гіпертонічною хворобою другого ступеня - неускладнений гіпертонічний криз, тобто є причинний зв`язок між діями відповідача, а саме неналежне виконання зобов`язання відповідачем привело до наслідків страждання позивача.

Вказав, що подання інформації і документів відповідачу через чат бот відповідача є не що іншим як подання відповідачу заяви про страхове відшкодування, оскільки відповідач не звертався до позивача з вимогою про необхідність надання відповідачу ще якихось документів, у письмовій формі, необхідних для прийняття рішення по страховій справі.

ІІ. Процесуальні дії у справі. Заяви (клопотання) учасників справи та їх позиція в судовому засіданні

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 20.05.2025 цивільну справу було передано в провадження судді Щепелевої Г.М.

Ухвалою суду від 22.05.2025 справу передано на розгляд за підсудністю до Шевченківського районного суду міста Києва.

Постановою Харківського апеляційного суду від 12.08.2025 ухвалу Слобідського районного суду міста Харкова від 22.05.2025 скасовано, справу направлено до Слобідського районного суду міста Харкова для продовження розгляду.

27.08.2025 ухвалою судді прийнято позовну заяву та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження.

02.10.2025 представником позивача через підсистему «Електронний суд» подано клопотання про залишення без розгляду відзиву на позовну заяву.

Протокольною ухвалою від 01.12.2025 у задоволенні клопотання відмовлено, відповідачу продовжено процесуальний строк на подання відзиву.

01.12.2025 ухвалою суду прийнято заяву позивача про зміну розміру позовних вимог.

До суду через систему «Електронний суд» від представника позивача надійшло клопотання про виклик у судове засідання для допиту судового експерта Національного наукового центру «Інститут судових експертиз ім. Засл. проф. М.С. Бокаріуса» Міністерства юстиції України Бочарова Сергія Миколайовича для надання пояснень стосовно висновків за результатами проведення експертизи №13307 від 30.01.2025 року та №5764 від 01.05.2025 року.

24.02.2026 ухвалою суду клопотання представника позивача адвоката Кайданника Д.А. про допит експерта задоволено, викликано в судове засідання експерта Національного наукового центру «Інститут судових експертиз ім. Засл. проф. М.С. Бокаріуса» Міністерства юстиції України Бочарова С.М. для надання усних пояснень стосовно вказаних вище висновків експерта.

В судовому засіданні 01.04.2026 судовий експерт Бочаров С.М., пояснив, що розбіжності між висновками за результатами проведення експертизи № 13307 від 30.01.2025 року та № 5764 від 01.05.2025 року виникли у зв`язку із тим, що при проведенні експертизи 30.01.2025 експертом було проведено неповне дослідження за питанням № 2 щодо вартості відновлювального ремонту автомобіля Dacia Logan, д.н.з. НОМЕР_4 , пошкодженого внаслідок ДТП 06.11.2024, з урахуванням коефіцієнта фізичного зносу без ПДВ станом на 06.11.2024 року, та не було ураховано коефіцієнт фізичного зносу. У зв`язку із цим, 01.05.2025 було проведене повне експертне дослідження, за результатами якого вартість відновлювального ремонту зазначеного автомобілю визначено вже із урахуванням коефіцієнту фізичного зносу. Щодо взяття до уваги при розрахунку вартості запасних частин цін станом 22.10.2024, а не станом на дату ДТП 06.11.2024, пояснив, що при проведенні дослідження експерт користується даними, що містяться у програмному комплексі "АUDATEX", інформація в якому оновлюється у 20-х числах кожного місяця, у зв`язку із чим за основу приймаються дані, визначені на найближчу до ДТП дату, в даному випадку 22.10.2024.

Разом із відзивом на позовну заяву представником відповідача було подано клопотання про призначення у справі автотоварознавчої експертизи, проведення якої просив доручити фахівцям Національного наукового центру "Інститут судових експертиз ім. Засл. проф. М.С. Бокаріуса" Міністерства юстиції України (за винятком старшого судового експерта Бочарова С.М.) та на вирішення експерта поставити таке питання: яка вартість відновлювального ремонту з урахуванням коефіцієнта фізичного зносу автомобіля «Dacia Logan» д.р.н. НОМЕР_4 без ПДВ станом на 06.11.2024 року?

Ухвалою суду від 21.09.2026 клопотання представника відповідача ПрАТ СК «ПЗУ Україна» - Приходи О.В. про призначення судової автотоварознавчої експертизи у цивільній справі залишено без розгляду за заявою представника відповідача.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги з урахуванням заяви про їх зменшення та просив їх задовольнити з підстав, викладених у заявах по суті справи.

Представник відповідача проти задоволення позову заперечувала повністю з підстав, викладених у відзиві.

В судовому засіданні 21.09.2026 судом оголошено про перехід до стадії ухвалення судового рішення. У зв`язку зі складністю справи ухвалення та проголошення рішення відкладено до 25.09.2026 на 14 год 00 хв.

ІІІ. Фактичні обставини, встановлені судом

Судом встановлено, що 06.11.2024 о 13 год. 40 хв. на перехресті вул. Г. Тарасенка та вул. Морозова, міста Харкова, сталася дорожньо-транспортна пригода за участю транспортного засобу Dacia Logan, реєстраційний номер НОМЕР_1 , яким керував ОСОБА_1 , та транспортного засобу Volkswagen Passat, реєстраційний номер НОМЕР_2 , яким керував ОСОБА_2 , як слідує із постанови Комінтернівського районного суду м. Харкова від 14 січня 2025 року у справі № 641/8702/24.

Власником транспортного засобу Dacia Logan, реєстраційний номер НОМЕР_1 , є ОСОБА_1 , що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_6 .

Постановою Комінтернівського районного суду м. Харкова від 14 січня 2025 року у справі № 641/8702/24, винним у вчиненні дорожньо-транспортної пригоди було визнано ОСОБА_2 та притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення передбаченого ст. 124 КУпАП.

Згідно із ч 6 ст. 82 ЦПК України вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

На момент вчинення ДТП 06.11.2024 цивільно-правова відповідальність ОСОБА_2 , як водія транспортного засобу Volkswagen Passat, реєстраційний номер НОМЕР_2 , була забезпечена за полісом ОСЦІВВНТЗ № ЕР.221188273 від 28.05.2024, виданим ПрАТ СК «ПЗУ Україна».

Згідно із вказаним полісом визначені ліміт відповідальності за шкоду, заподіяну майну у розмірі 160 000,00 грн та франшиза 2600,00 грн.

В листопаді 2024 року позивач через чат-бот звернувся до відповідача із повідомленням про ДТП, заявою про виплату страхового відшкодування.

12.11.2024 позивач звернувся з заявою до ННЦ «ІСЕ ім. Засл. проф. М.С. Бокаріуса», в якій просив оглянути його пошкоджений транспортний засіб Dacia Logan, р.н. НОМЕР_1 . Вартість сплачених позивачем послуг з огляду пошкодженого транспортного засобу, становить 1363,10 грн.

14.11.2024 представник відповідача Авдєєв С.В. разом з судовим експертом Бочаровим С.М. в присутності власника ТЗ ОСОБА_1 транспортний засіб Dacia Logan, р.н. НОМЕР_1 , склали протокол огляду ТЗ та провели фотофіксацію пошкоджень транспортного засобу позивача.

Згідно із висновком транспортно-товарознавчої експертизи № 9563, складеним судовим експертом Бочаровим С.М. 26.11.2024 на замовлення ОСОБА_1 , було визначено перелік технічних пошкоджень, які отримав Dacia Logan, д.н.з. НОМЕР_1 , внаслідок пошкодження його в ДТП 06.11.2024.

26.12.2024 позивач звернувся з заявою до ННЦ «ІСЕ ім. Засл. проф. М.С. Бокаріуса», в якій просив згідно із раніше проведеним експертом оглядом пошкодженого транспортного засобу позивача розрахувати ринкову вартість ТЗ; вартість відновлювального ремонту ТЗ з урахуванням коефіцієнта фізичного зносу без урахування ПДВ; вартість матеріального збитку заподіяного власнику ТЗ; ринкова вартість ТЗ після ДТП. Вартість сплачених позивачем послуг з експертного дослідження становить 5452,42 грн.

Відповідно до висновку транспортно-товарознавчої експертизи № 13307, складеного 30.01.2025 судовим експертом Бочаровим С.М. на замовлення ОСОБА_1 :

- ринкова вартість автомобіля Dacia Logan, д.н.з. НОМЕР_1 , станом на дату ДТП 06.11.2024 становила 181993,50 грн;

- вартість відновлювального ремонту автомобіля Dacia Logan, д.н.з. НОМЕР_1 , з урахуванням коефіцієнта фізичного зносу без урахування ПДВ на дату ДТП 06.11.2024 становила 202653,27 грн.;

- вартість матеріального збитку, завданого власнику автомобілю Dacia Logan, д.н.з. НОМЕР_1 , внаслідок пошкодження його в ДТП 06.11.2024 становила 181993,50 грн.

02.01.2025 відповідач на підставі страхового акту № 49668/1, розпорядження на виплату страхового відшкодування, ремонтної калькуляції №49668 від 08.12.2024 р. сплатив потерпілому страхове відшкодування у розмірі 59425,41 грн., що підтверджується платіжною інструкцією № 00133395 від 02.01.2025.

24.02.2025 представник позивача адвокат Кайданнік Д.А. звернувся до відповідача із досудовою вимогою про здійснення доплати страхового відшкодування потерпілому ОСОБА_1 в розмірі 54719,91 грн.

Згідно із відповіддю від 06.03.2025, направленою представнику позивача, відповідач повідомив, що у ПРАТ СК «ПЗУ Україна» відсутні підстави для перегляду рішення та проведення доплати страхового відшкодування по страховій справі № 49668 на користь ОСОБА_1

22.04.2025 позивач звернувся з заявою до ННЦ «ІСЕ ім. Засл. проф. М.С. Бокаріуса», в якій просив згідно із раніше проведеним експертом оглядом пошкодженого транспортного засобу позивача визначити вартість відновлювального ремонту автомобіля позивача пошкодженого внаслідок ДТП 06.11.2024 року, з урахуванням коефіцієнта фізичного зносу без урахування ПДВ на дату ДТП. Вартість сплачених позивачем послуг з експертного дослідження становить 508,90 грн.

Згідно із висновком транспортно-товарознавчої експертизи № 5764, складеним судовим експертом Бочаровим С.М. 01.05.2025 на замовлення ОСОБА_1 : вартість відновлювального ремонту автомобіля Dacia Logan, д.н.з. НОМЕР_1 , пошкодженого внаслідок ДТП 06.11.2024 з урахуванням коефіцієнта фізичного зносу без урахування ПДВ на дату ДТП 06.11.2024 становила 102841,75 грн.

18.09.2025 відповідач на підставі страхового акту № 49668/2, розпорядження на виплату страхового відшкодування, ремонтної калькуляції №49668 від 08.12.2024 р. доплатив потерпілому страхове відшкодування у розмірі 40816,34 грн., що підтверджується платіжною інструкцією № 00148629 від 18.09.2025.

ІV. Норми права, якими керується суд при вирішенні спору, та зміст спірних правовідносин

За змістом ч.ч.1, 2, 3,4 ст.12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.

Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом.

Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Згідно ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Відповідно до ч.ч. 1, 5-6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Принцип захисту судом порушеного права особи будується при встановленні порушення такого права. Так, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (ч.1 ст. 15 ЦК України).

Правом звернення до суду за захистом наділена особа, права якої порушені, невизнані або оспорені.

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України.

Відповідно до ст. 16 ЦК України особа має право звернутись до суду за захистом свого особистого немайнового права або майнового права та інтересу у визначені цією статтею способи. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону (ст. 5 ЦПК України).

Захист цивільних прав - це передбачені законом способи охорони цивільних прав у разі їх порушення чи реальної небезпеки такого порушення.

Способи захисту суб`єктивних цивільних прав розуміють як закріплені законом матеріально-правові заходи примусового характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав, як вплив на правопорушника. Загальний перелік таких способів захисту цивільних прав та інтересів передбачений статтею 16 ЦК України.

Відповідно до ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Відповідно до ч. 3 ст. 386 ЦК України власник, права якого порушені, має право на відшкодування завданої йому майнової та моральної шкоди.

Відповідно до ч. 1 ст. 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно з ч. 1 ст. 1187 ЦК України, джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов?язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб.

Відповідно до ч. 2 ст.1187 ЦК України, шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Згідно із ч. 2 ст. 1192 ЦК України розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

До спірних правовідносин сторін щодо виплати страхового відшкодування застосуванню підлягають положення Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» зі змінами та доповненнями, у редакції, чинній на дату ДТП - 06.11.2024 (далі Закон № 1961-IV).

Відповідно до ч. 1 ст. 22 Закону України № 1961-IV у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи.

Відповідно до ст. 28 Закону України № 1961-IV шкода, заподіяна в результаті дорожньо-транспортної пригоди майну потерпілого, - це, зокрема, шкода, пов`язана з пошкодженням чи фізичним знищенням транспортного засобу.

Згідно із ст. 29 Закону України № 1961-IV у зв`язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов`язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.

Відповідно до ст. 30 Закону України № 1961-IV транспортний засіб вважається фізично знищеним, якщо його ремонт є технічно неможливим чи економічно необгрунтованим. Ремонт вважається економічно необгрунтованим, якщо передбачені згідно з аварійним сертифікатом (рапортом), звітом (актом) чи висновком про оцінку, виконаним аварійним комісаром, оцінювачем або експертом відповідно до законодавства, витрати на відновлювальний ремонт транспортного засобу перевищують вартість транспортного засобу до дорожньо-транспортної пригоди. Якщо транспортний засіб вважається знищеним, його власнику відшкодовується різниця між вартістю транспортного засобу до та після дорожньо-транспортної пригоди, а також витрати на евакуацію транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди.

Згідно із пунктами 34.1. 34.4 ст. 34 Закону України № 1961-IV протягом 10 робочих днів з дня отримання повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду страховик (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) зобов`язаний направити свого представника (працівника або експерта) на місце настання страхового випадку та/або до місцезнаходження пошкодженого майна для визначення причин настання страхового випадку та розміру збитків.

Якщо представник страховика (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) не з`явився у визначений строк, потерпілий має право самостійно обрати експерта для визначення розміру шкоди. У такому разі страховик зобов`язаний відшкодувати потерпілому витрати на проведення експертизи (дослідження).

Для визначення причин настання страхового випадку та розміру збитків страховиком та МТСБУ залучаються їх працівники. Страховиком, МТСБУ та потерпілими також можуть залучатися експерти або юридичні особи, у штаті яких є експерти.

Для отримання страхового відшкодування потерпілий чи інша особа, яка має право на отримання відшкодування, протягом 30 днів з дня подання повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду подає страховику (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) заяву про страхове відшкодування (п. 35.1. ст.. 35 Закону України № 1961-IV.

Згідно із ст. 36 Закону України № 1961-IV страховик, керуючись нормами цього Закону, приймає вмотивоване рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) або про відмову у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати) (п. 36.1). Страховик (МТСБУ) протягом 15 днів з дня узгодження ним розміру страхового відшкодування з особою, яка має право на отримання відшкодування, за наявності документів, зазначених у статті 35 цього Закону, повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, але не пізніш як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування зобов`язаний:

у разі визнання ним вимог заявника обґрунтованими - прийняти рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) та виплатити його. Якщо відшкодування витрат на проведення відновлювального ремонту пошкодженого майна (транспортного засобу) з урахуванням зносу здійснюється безпосередньо на рахунок потерпілої особи (її представника), сума, що відповідає розміру оціненої шкоди, зменшується на суму визначеного відповідно до законодавства податку на додану вартість.

у разі невизнання майнових вимог заявника або з підстав, визначених статтями 32 та/або 37 цього Закону, - прийняти вмотивоване рішення про відмову у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати).

Якщо дорожньо-транспортна пригода розглядається в цивільній, господарській або кримінальній справі, перебіг цього строку припиняється до дати, коли страховику (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) стало відомо про набрання рішенням у такій справі законної сили (п. 36.2).

За кожен день прострочення виплати страхового відшкодування (регламентної виплати) з вини страховика (МТСБУ) особі, яка має право на отримання такого відшкодування, сплачується пеня з розрахунку подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діє протягом періоду, за який нараховується пеня (п. 36.5).

Страхувальником або особою, відповідальною за завдані збитки, має бути компенсована сума франшизи, якщо вона була передбачена договором страхування (п. 36.6).

Наказом Міністерства юстиції України, Фонду державного майна України

від 24.11.2003 № 142/5/2092, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 24.11.2003 за № 2074/8395, затверджено Методику товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, яка встановлює механізм оцінки (визначення вартості) колісних транспортних засобів (далі - КТЗ), а також вимоги до оформлення результатів оцінки, оціночні процедури визначення вартості КТЗ (до спірних правовідносин застосуванню підлягає в редакції наказу Міністерства юстиції України № 2060/5/496 від 24.05.2022).

Відповідно до ч. 1 ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (ч. 1 ст. 610 ЦК України).

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, відшкодування збитків та моральної шкоди.

Частиною першою статті 612 ЦК України визначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно із ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до ч. 1-3 ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи. Якщо інше не встановлено законом, моральна шкода відшкодовується грошовими коштами, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Згідно із ч. 1 ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Спір між сторонами виник з приводу недостатності суми страхового відшкодування, виплаченої позивачу, а також у зв`язку із порушенням відповідачем обов`язку щодо сплати такого відшкодування щодо стягнення пені, трьох відсотків річних, інфляційних втрат та моральної шкоди, завданої неналежним виконанням зобов`язань.

V. Оцінка суду

Щодо стягнення недоплаченого страхового відшкодування

Постановою Комінтернівського районного суду м. Харкова від 14 січня 2025 року у справі № 641/8702/24, винним у вчиненні дорожньо-транспортної пригоди було визнано ОСОБА_2 та притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення передбаченого ст. 124 КУпАП.

У силу положень ч. 6 ст. 82 ЦПК України, ця постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, яка набрала законної сили, є обов`язковою для суду та обставина, що правопорушення мало місце та з вини ОСОБА_2 додатковому доказуванню не підлягає.

Як встановлено судом, на виконання вимог Закону України № 1961-IV, цивільно-правова відповідальність ОСОБА_2 як водія транспортного засобу Volkswagen Passat, реєстраційний номер НОМЕР_2 , була забезпечена за полісом ОСЦІВВНТЗ № ЕР.221188273 від 28.05.2024, виданим ПрАТ СК «ПЗУ Україна».

Позивач, для відшкодування йому шкоди, завданої пошкодженням його транспортного засобу Dacia Logan, реєстраційний номер НОМЕР_1 , внаслідок ДТП 06.11.2024, засобами електронної комунікації, звернувся до ПрАТ СК «ПЗУ Україна» із заявою про виплату страхового відшкодування.

ПрАТ СК «ПЗУ Україна» за результатами розгляду поданих позивачем документів, виплатив страхове відшкодування у сукупному розмірі 100241,75 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивачем надано висновки транспортно-товарознавчої експертизи.

Згідно із висновком транспортно-товарознавчої експертизи № 9563, складеним судовим експертом Бочаровим С.М. 26.11.2024 на замовлення ОСОБА_1 , було визначено перелік технічних пошкоджень, які отримав Dacia Logan, д.н.з. НОМЕР_1 , внаслідок пошкодження його в ДТП 06.11.2024.

Відповідно до висновку транспортно-товарознавчої експертизи № 13307, складеного 30.01.2025 судовим експертом Бочаровим С.М. на замовлення ОСОБА_1 :

- ринкова вартість автомобіля Dacia Logan, д.н.з. НОМЕР_1 , станом на дату ДТП 06.11.2024 становила 181993,50 грн;

- вартість відновлювального ремонту автомобіля Dacia Logan, д.н.з. НОМЕР_1 , з урахуванням коефіцієнта фізичного зносу без урахування ПДВ на дату ДТП 06.11.2024 становила 202653,27 грн.;

- вартість матеріального збитку, завданого власнику автомобілю Dacia Logan, д.н.з. НОМЕР_1 , внаслідок пошкодження його в ДТП 06.11.2024 становила 181993,50 грн.

Водночас, як вбачається із даних дослідницької частини висновку № 13307 висновок транспортно-товарознавчої експертизи № 13307 від 30.01.2025 судовим експертом Бочаровим С.М. на замовлення ОСОБА_1 не містить даних щодо вартості відновлювального ремонту ТЗ саме з урахуванням коефіцієнта фізичного зносу без урахування ПДВ, та фактично такий коефіцієнт експертом враховано не було, що вбачається із аналізу арк. 12-13 висновку та підтверджено допитаним в судовому засіданні експертом ОСОБА_4 .

Згідно із висновком транспортно-товарознавчої експертизи № 5764, складеним судовим експертом Бочаровим С.М. 01.05.2025 на замовлення ОСОБА_1 : вартість відновлювального ремонту автомобіля Dacia Logan, д.н.з. НОМЕР_1 , пошкодженого внаслідок ДТП 06.11.2024 з урахуванням коефіцієнта фізичного зносу без урахування ПДВ на дату ДТП 06.11.2024 становила 102841,75 грн.

Надаючи оцінку висновкам транспортно-товарознавчої експертизи з точки зору їх належності та допустимості в процесі доказування у даній справі, суд враховує таке.

Частиною 1 статті 76 ЦПК України передбачено, що доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За правилами п. 34.4 ст.34 Закону № 1961-IV для визначення причин настання страхового випадку та розміру збитків страховиком та МТСБУ залучаються їх працівники. Страховиком, МТСБУ та потерпілими також можуть залучатися аварійні комісари, експерти або юридичні особи, у штаті яких є аварійні комісари чи експерти.

Висновок транспортно-товарознавчої експертизи № 9563, виготовлений 26.11.2024, висновок транспортно-товарознавчої експертизи № 13307, виготовлений 30.01.2025, та висновок № 5764, виготовлений 01.05.2025 судовим експертом Бочаровим С.М., складені з дотриманням вимог Методики № 142/5/2092.

Судом встановлено, що зазначені висновки складено судовим експертом, який має кваліфікацію судового експерта за спеціальністю 12.2 «Визначення вартості колісних транспортних засобів та розміру збитку, завданого власнику транспортного засобу», чинне свідоцтво про присвоєння кваліфікації судового експерта.

У висновках зазначено, що експерт обізнаний про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок.

Як вказує представник відповідача, висновки за результатами проведення транспортно-товарознавчого дослідження за заявою ОСОБА_1 № 13307 від 30.01.2025 та № 5764 від 01.05.2025 містять суперечливу інформацію щодо вартості відновлювального ремонту автомобіля Dacia Logan, д.н.з. НОМЕР_4 , пошкодженого внаслідок ДТП 06.11.2024, з урахуванням коефіцієнта фізичного зносу без урахування ПДВ на дату ДТП: згідно з висновком № 5764 така вартість становить 102 841,75 грн, а згідно з висновком № 13307 202 653,27 грн.

Оцінюючи наведені доводи, суд враховує, що під час судового розгляду було з`ясовано причину зазначеної розбіжності. Як убачається з дослідницької частини висновку № 13307, зокрема розрахунків, наведених на арк. 1213 цього висновку, коефіцієнт фізичного зносу при визначенні вартості відновлювального ремонту фактично застосований не був. Цю обставину підтвердив у судовому засіданні й експерт Бочаров С.М., пояснивши, що у висновку № 13307 помилково зазначено про визначення вартості відновлювального ремонту з урахуванням коефіцієнта фізичного зносу.

Отже, визначена у висновку № 13307 сума 202 653,27 грн фактично є вартістю відновлювального ремонту автомобіля без урахування коефіцієнта фізичного зносу, тоді як у висновку № 5764 визначено вартість такого ремонту з урахуванням коефіцієнта фізичного зносу без урахування ПДВ у розмірі 102 841,75 грн. Таким чином, наведені у висновках № 13307 та № 5764 суми характеризують різні показники вартості відновлювального ремонту, а встановлена під час судового розгляду помилка у формулюванні висновку № 13307 не свідчить про недостовірність проведених експертом розрахунків у цілому.

За таких обставин суд приймає зазначені висновки як належні та допустимі докази, а визначені в них показники оцінює у сукупності з їх дослідницькими частинами, поясненнями експерта ОСОБА_4 , наданими в судовому засіданні, та іншими доказами у справі.

Суд відхиляє доводи відповідача про безпідставне врахування при складенні висновку ПДВ у вартості АКБ 2200,00 грн та у вартості правого верхнього кронштейну кріплення двигуна 5712,76 грн, оскільки у розрахунках, наведених на сторінці 11, вартість АКБ експертом враховується як 1833,33 грн тобто без ПДВ, крім того у ремонтній калькуляції до висновку експерт зазначає вартість АКБ 1833,33 грн тобто без ПДВ; вартість правого верхнього кронштейну кріплення двигуна 4760,63 грн, тобто без ПДВ.

Посилання відповідача на застосування при розрахунку вартості запасних частин цін станом 22.10.2024, а не станом на дату ДТП 06.11.2024, суд відхиляє, оскільки на аркуші 11 висновку № 5764 від 01.05.2025 міститься застереження про відсутність у програмному комплексі визначення вартості відновлювального ремонту КТЗ «Audatex» бази даних запчастин на дату ДТП (06.11.2024), у зв`язку з чим для розрахунку використано найближчу до дати ДТП базу даних складових станом на 22.10.2024. Аналогічні пояснення щодо причин використання саме цієї бази даних надав судовий експерт у судовому засіданні.

При цьому визначена експертом вартість відновлювального ремонту автомобіля без урахування коефіцієнта фізичного зносу становить 202 653,27 грн та перевищує ринкову вартість автомобіля до ДТП 181 993,50 грн.

За таких обставин транспортний засіб Dacia Logan, д.н.з. НОМЕР_1 , є фізично знищеним у розумінні ст. 30 Закону № 1961-IV, а тому розмір шкоди, що підлягає відшкодуванню, визначається як різниця між вартістю транспортного засобу до та після дорожньо-транспортної пригоди і становить 116 695,32 грн (181 993,50 грн 65 298,18 грн).

Отже, позивачу після ДТП належала до виплати сума страхового відшкодування, розрахована як різниця між вартістю транспортного засобу до та після дорожньо-транспортної пригоди (116 695,32 грн) за вирахуванням франшизи згідно з полісом ОСЦІВВНТЗ № ЕР.221188273 від 28.05.2024 (2600,00 грн), що становить 114 095,32 грн.

З урахуванням виплат, здійснених ПрАТ СК «ПЗУ Україна» 02.01.2025 у розмірі 59 425,41 грн та 18.09.2025 у розмірі 40 816,34 грн, що підтверджується копіями платіжних інструкцій, наявних у матеріалах справи, з відповідача підлягає стягненню недоплачена сума страхового відшкодування у розмірі 13 853,57 грн.

Суд також відхиляє доводи відповідача про неподання позивачем заяви про страхове відшкодування, як це передбачено ст. 35 Закону № 1961-IV, оскільки за результатами звернення позивача відповідач прийняв рішення про виплату страхового відшкодування та здійснив відповідні виплати на зазначені позивачем реквізити. Доказів того, що відповідач вимагав від позивача подання заяви в іншій формі або повідомляв його про неможливість розгляду звернення у зв`язку з недотриманням форми заяви, матеріали справи не містять. Крім того, наявні в матеріалах справи страховий акт № 49668/1 та розпорядження № 49668/2/1 на виплату страхового відшкодування містять відомості: «дата вимоги: 07.11.2024». До того ж, ст. 35 Закону 1961-IV не містить вимоги щодо обов`язкового письмового звернення до відповідача з заявою про страхове відшкодування, тому є допустимою електронна комунікація, яка прирівнюється до офіційної, якщо страхова компанія офіційно впровадила такий канал зв`язку для відповідного листування.

Щодо доводів позивача про порушення відповідачем вимог п. 36.2 ст. 36 Закону № 1961-IV суд зазначає, що наведеною нормою здійснення виплати страхового відшкодування пов`язується, зокрема, з узгодженням страховиком його розміру з особою, яка має право на отримання відшкодування.

Матеріали справи не містять доказів того, що визначений відповідачем розмір страхового відшкодування був погоджений зі ОСОБА_1 . Сам по собі факт визначення працівником страховика розміру шкоди та подальшого перерахування відповідачем коштів на рахунок позивача не свідчить про досягнення між страховиком та потерпілим згоди щодо належного розміру страхового відшкодування.

Навпаки, подальші дії позивача, зокрема незгода з визначеним відповідачем розміром відшкодування, звернення із досудовою вимогою про здійснення доплати та в подальшому до суду з цим позовом, узгоджуються з його доводами про те, що визначений страховиком розмір страхового відшкодування ним погоджений не був.

За таких обставин суд погоджується з доводами позивача про недотримання відповідачем передбаченого п. 36.2 ст. 36 Закону № 1961-IV порядку визначення та виплати страхового відшкодування, оскільки доказів узгодження зі ОСОБА_1 визначеного відповідачем розміру страхового відшкодування суду не надано.

Щодо стягнення витрат на проведення оцінки завданого збитку

Позивач вимагає стягнути із відповідача витрати на проведення оцінки нанесеного йому збитку у зв`язку із пошкодженням транспортного засобу позивача внаслідок ДТП 06.11.2024 року у загальному розмірі 7324,42 грн., на підтвердження чого надав рахунок № 2079 від 14.11.2024, платіжну інструкцію від 16.11.2024 року та акт № 9563 здачі-приймання висновку експерта від 26.11.2024; рахунок № 27 від 03.01.2025, платіжну інструкцію від 08.01.2025 року та акт № 13307 здачі-приймання висновку експерта від 30.01.2025; рахунок № 944 від 24.04.2025, платіжну інструкцію від 26.04.2025 року та акт № 5764 здачі-приймання висновку експерта від 01.05.2025.

Відповідно до п. 34.3 ст. 34 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», якщо представник страховика не з`явився у визначений строк, потерпілий має право самостійно обрати аварійного комісара або експерта для визначення розміру шкоди. У такому разі страховик зобов`язаний відшкодувати потерпілому витрати на проведення експертизи (дослідження).

Суд відхиляє доводи представника відповідача про відсутність підстав для відшкодування зазначених витрат у зв`язку з тим, що огляд транспортного засобу позивача Dacia Logan, реєстраційний номер НОМЕР_1 , у передбачений Законом строк був проведений залученим страховиком ОСОБА_3 , з огляду на таке.

Чинна на час виникнення спірних правовідносин редакція спеціального Закону встановлює вичерпний перелік осіб, яких страховик має право залучати для огляду пошкодженого майна потерпілого, а саме лише або свого працівника, або експерта (п. 34.2 ст. 34 Закону 1961-IV).

Водночас відповідачем не надано суду доказів того, що ОСОБА_3 , який здійснював огляд пошкодженого транспортного засобу позивача, є працівником ПрАТ СК «ПЗУ Україна» або має статус експерта у розумінні наведених положень Закону. Сам по собі факт залучення цієї особи страховиком, у тому числі на підставі договірних відносин із іншою юридичною особою, не підтверджує її належність до визначеного Законом кола осіб, уповноважених страховиком на проведення такого огляду.

За таких обставин проведення ОСОБА_3 огляду транспортного засобу у встановлений Законом строк саме по собі не свідчить про належне виконання страховиком вимог ст. 34 Закону № 1961-IV та не позбавляло позивача права самостійно залучити експерта для визначення розміру заподіяної йому шкоди.

При цьому проведені на замовлення позивача дослідження були безпосередньо пов`язані з визначенням характеру та обсягу пошкоджень транспортного засобу і розміру заподіяної внаслідок ДТП шкоди. Так, висновком № 9563 від 26.11.2024 визначено перелік технічних пошкоджень транспортного засобу, а висновком № 13307 від 30.01.2025 його ринкову вартість до ДТП, вартість відновлювального ремонту та розмір матеріального збитку.

Необхідність проведення подальшого дослідження № 5764 від 01.05.2025 була зумовлена необхідністю визначення вартості відновлювального ремонту транспортного засобу саме з урахуванням коефіцієнта фізичного зносу без урахування ПДВ, оскільки, як встановлено судом вище, у висновку № 13307 при визначенні вартості відновлювального ремонту такий коефіцієнт фактично застосований не був.

Таким чином, усі зазначені дослідження стосувалися визначення обставин, необхідних для встановлення розміру страхового відшкодування, а понесені позивачем витрати на їх проведення документально підтверджені та перебувають у безпосередньому зв`язку з визначенням розміру шкоди, заподіяної внаслідок ДТП.

За таких обставин суд дійшов висновку про наявність підстав для стягнення з відповідача на користь позивача витрат на проведення експертиз (досліджень) у загальному розмірі 7324,42 грн.

Щодо стягнення пені, трьох відсотків річних та інфляційних втрат

За результатами розгляду справи суд дійшов висновку, що страхове відшкодування було виплачено позивачу не у повному обсязі та відповідач безпідставно відмовив у здійсненні його доплати.

Водночас, як вбачається з відповіді на досудову вимогу позивача від 06.03.2025, відповідач відмовив у здійсненні доплати страхового відшкодування, остаточно заперечивши наявність підстав для виплати позивачу страхового відшкодування у більшому розмірі.

З огляду на викладене суд відхиляє доводи відповідача про необхідність обчислення прострочення з 08.03.2025, оскільки ще 06.03.2025 відповідач остаточно відмовив у здійсненні доплати страхового відшкодування.

За таких обставин саме з 07.03.2025, тобто з дня, наступного за днем остаточної відмови відповідача у здійсненні доплати належного позивачу страхового відшкодування, у відповідача виникло прострочення виплати невиплаченої частини страхового відшкодування, а відтак із цієї дати підлягає нарахуванню передбачена п. 36.5 ст. 36 Закону № 1961-IV пеня.

Таким чином, з відповідача на користь позивача необхідно стягнути пеню за період з 07.03.2025 по 05.10.2025, тобто по дату, якою позивач обмежив період її нарахування у заяві про зменшення позовних вимог.

Суд погоджується з розрахунком, наведеним позивачем, а саме:

у період з 07 березня 2025 року по 17 вересня 2025 року включно облікова ставка Національного банку України становила 15,5 % річних, а її подвійний розмір 31 % річних.

Отже, розмір пені за прострочення виплати страхового відшкодування у сумі 54 669,91 грн за період з 07 березня 2025 року по 17 вересня 2025 року включно, що становить 195 днів, складає:

54 669,91 грн ? 31 % ? 365 днів ? 195 днів = 9 054,24 грн.

Таким чином, за вказаний період розмір пені становить 9 054,24 грн.

Розмір пені за прострочення виплати страхового відшкодування у сумі 13 853,57 грн за період з 18 вересня 2025 року по 05 жовтня 2025 року включно, що становить 18 днів, з урахуванням облікової ставки Національного банку України у розмірі 15,5 % та, відповідно, подвійної облікової ставки у розмірі 31 % річних, складає:

13 853,57 грн ? 31 % ? 365 днів ? 18 днів = 211,79 грн.

Таким чином, розмір пені за вказаний період становить 211,79 грн.

Отже, з відповідача на користь позивача необхідно стягнути пеню в загальному розмірі 9 266,03 грн. (9 054,24 грн. + 211,79 грн.).

Окрім того, суд визнає, що у зв`язку із невиконанням відповідачем у повному обсязі зобов`язань щодо виплати позивачу страхового відшкодування, з огляду на положення статті 625 ЦК України, з відповідача також підлягають стягненню три проценти річних, а також інфляційні втрати, пов`язані з несвоєчасністю виплати страхового відшкодування.

З огляду на встановлений судом вище початок прострочення грошового зобов`язання - страхового відшкодування з 07.03.2025, з цієї дати підлягають нарахуванню три проценти річних, а також інфляційні втрати.

Розмір трьох процентів річних, нарахованих на суму простроченого грошового зобов`язання 54 669,91 грн за період з 07 березня 2025 року по 17 вересня 2025 року включно, що становить 195 днів, складає:

54 669,91 грн ? 3 % ? 365 днів ? 195 днів = 876,22 грн.

Отже, розмір трьох процентів річних за вказаний період становить 876,22 грн.

Розмір трьох процентів річних, нарахованих на суму простроченого грошового зобов`язання 13 853,57 грн за період з 18 вересня 2025 року по 05 жовтня 2025 року включно, що становить 18 днів, складає:

13 853,57 грн ? 3 % ? 365 днів ? 18 днів = 20,50 грн.

Отже, розмір трьох процентів річних за вказаний період становить 20,50 грн.

Таким чином, сума трьох процентів річних, що підлягає стягненню з відповідача на користь позивача становить 896,72 грн. (876,22 грн. + 20,50 грн.).

Суд не погоджується із розрахунком інфляційних втрат, наданим позивачем, та обраховує відповідну суму таким чином:

Інфляційні втрати, нараховані на суму простроченого грошового зобов`язання 54 669,91 грн за період з 07 березня 2025 року по 17 вересня 2025 року включно, розраховуються з урахуванням установлених індексів інфляції за відповідний період, а саме: березень 2025 року 101,5 %, квітень 2025 року 100,7 %, травень 2025 року 101,3 %, червень 2025 року 100,8 %, липень 2025 року 99,8 %, серпень 2025 року 99,8 %, вересень 2025 року 100,3 %.

Сукупний індекс інфляції за вказаний період становить:

1,015 ? 1,007 ? 1,013 ? 1,008 ? 0,998 ? 0,998 ? 1,003 = 1,04262349.

Відтак розмір інфляційних втрат становить:

54 669,91 грн ? 1,04262349 54 669,91 грн = 2 330,22 грн.

Отже, інфляційні втрати за період з 07 березня 2025 року по 17 вересня 2025 року включно становлять 2 330,22 грн.

Щодо нарахування інфляційних втрат на суму простроченого грошового зобов`язання 13 853,57 грн за період з 18 вересня 2025 року по 05 жовтня 2025 року включно суд виходить із такого.

Оскільки прострочення у вересні 2025 року розпочалося 18 числа, індекс інфляції за вересень 2025 року при здійсненні розрахунку не враховується. Водночас, оскільки період прострочення у жовтні 2025 року закінчився 05 числа, індекс інфляції за жовтень 2025 року також не враховується.

Таким чином, за період з 18 вересня 2025 року по 05 жовтня 2025 року включно інфляційні втрати на суму 13 853,57 грн не нараховуються (0,00 грн).

Водночас у судовому засіданні представником позивача підтримано позовні вимоги про стягнення інфляційних втрат у розмірі 2 159,73 грн., тому з урахуванням принципу диспозитивності цивільного судочинства з відповідача належить стягнути на користь позивача інфляційні втрати за час прострочення виконання зобов`язання у загальному розмірі 2 159,73 грн.

Щодо стягнення моральної шкоди

Відповідно до ч. 1 ст. 1167 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями діями чи бездіяльністю відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків встановлених частиною другою цієї статті.

Відповідно до абз. 1 п.3 Постанови Пленуму ВСУ №4 від 31.03.1995 року «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.

Згідно п. 5 Постанови Пленуму ВСУ № 4 від 31.03.1995 року «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов`язковому з`ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з`ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.

Обґрунтовуючи зазначену вимогу, позивач посилається на душевні страждання та переживання, порушення звичного способу життя у зв`язку з неможливістю користуватися належним йому транспортним засобом Dacia Logan, р.н. НОМЕР_1 , який унаслідок ДТП є фізично знищеним, та неможливістю придбати інший транспортний засіб через недостатність виплаченого страхового відшкодування. Також позивач зазначає, що внаслідок неналежного виконання відповідачем обов`язку щодо виплати страхового відшкодування був змушений витрачати додатковий час та докладати зусиль для звернення до страховика, експертних установ, за правничою допомогою та до суду з метою відновлення своїх прав. Розмір моральної шкоди позивач оцінив у 40 000,00 грн.

Суд відхиляє доводи відповідача про те, що моральна шкода позивачу завдана саме винними діями ОСОБА_2 як винуватця ДТП, оскільки у цій справі вимога про її відшкодування обґрунтована не наслідками безпосередньо дорожньо-транспортної пригоди, а моральними стражданнями, які позивач пов`язує з неналежним виконанням відповідачем як страховиком власного обов`язку щодо своєчасної та повної виплати страхового відшкодування.

Як встановлено судом, відповідач первісно виплатив страхове відшкодування не в повному розмірі, 18 вересня 2025 року здійснив його доплату у сумі 40 816,34 грн, а за результатами розгляду справи суд дійшов висновку про наявність підстав для стягнення з відповідача ще 13 853,57 грн недоплаченого страхового відшкодування. Отже, доводи відповідача про відсутність протиправності його поведінки та причинного зв`язку між нею і моральними стражданнями позивача суд відхиляє.

Необхідність протягом тривалого часу вживати додаткових заходів для отримання належного страхового відшкодування, звертатися до страховика, експертних установ, за правничою допомогою та до суду об`єктивно вимагала від позивача додаткових зусиль для організації свого життя та спричинила душевні переживання.

Разом із тим сам по собі факт звернення позивача за медичною допомогою після отримання відзиву на позовну заяву не є достатнім доказом причинного зв`язку між діями відповідача та погіршенням стану його здоров`я.

Оцінивши встановлені обставини у їх сукупності, характер і тривалість допущеного відповідачем порушення, обсяг спричинених позивачу моральних переживань, а також враховуючи, що належними та достатніми доказами не підтверджено спричинення йому моральних страждань у ступені, який би відповідав заявленому розміру відшкодування, суд вважає суму 40 000,00 грн завищеною.

З урахуванням засад розумності, справедливості та співмірності суд вважає за необхідне задовольнити зазначену позовну вимогу частково та стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ПЗУ Україна» на користь ОСОБА_1 моральну шкоду у розмірі 10 000,00 грн, що є справедливим та достатнім відшкодуванням заподіяної моральної шкоди.

VI. Висновки за результатами розгляду позовної заяви

З огляду на викладене, оцінивши надані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, а також належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, перевіривши всі доводи і заперечення сторін, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для часткового задоволення позовних вимог.

З урахуванням викладеного, суд ухвалює рішення про стягнення з відповідача на користь позивача суми недоплаченого страхового відшкодування у розмірі 13 853,57 грн., пені у розмірі 9 266,03 грн., 3% річних у розмірі 896,72 грн., індексу інфляції у розмірі 2 159,73 грн. та витрат позивача на оцінку збитку, заподіяного внаслідок ДТП, у розмірі 7 324,42 грн., грошової компенсації моральної шкоди в розмірі 10 000,00 грн., а разом 43 500,47 грн.

VII. Судові витрати

Судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог (ч.1 ст. 141 ЦПК України).

Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог (ч. 2 ст. 141 ЦПК України).

Оскільки позовні вимоги задоволені частково, суд стягує з відповідача на користь позивача документально підтверджені судові витрати пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

За подання цього позову, з урахуванням зменшення розміру позовних вимог, підлягав сплаті судовий збір у розмірі 968,96 грн (3028 грн х 0,4 х 0,8).

Згідно із квитанцією № 8784-1594-1013-0205 від 19.05.2025 позивачем сплачено судовий збір у розмірі 1937,92 грн.

Загальний розмір заявлених позивачем вимог після їх зменшення становить 73 500,47 грн, з яких судом задоволено вимоги на загальну суму 43 500,47 грн, що становить 59,18 % від заявлених вимог.

Отже, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 573,47 грн (43 500,47 грн / 73 500,47 грн х 968,96 грн).

Щодо надміру сплаченого судового збору в розмірі 968,96 грн. суд не вбачає підстав для його розподілу та роз`яснює позивачу, що відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

У поданому позові позивач просить стягнути із відповідача на свою користь судові витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 8 000,00 грн.

У відповідності до п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ч.ч. 2, 3 ст. 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Згідно з ч. 4 ст. 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Як вбачається з матеріалів справи, на підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу позивачем надано Договір про надання правничої допомоги № 2025/02/04 від 04.02.2025, укладений із адвокатом Кайданнік Д.А., відповідно до умов якого адвокат бере на себе зобов`язання надати замовнику правову допомогу; додаткову угоду до зазначеного договору від 05.02.2025, відповідно до п. 1.1 якого за надання правової допомоги з представництва інтересів клієнта у ПрАТ СК «ПЗУ Україна» клієнт зобов`язується виплатити гонорар у розмірі 2000,00 грн.; додаткову угоду до зазначеного договору від 10.05.2025, відповідно до п. 1.1 якого за надання правової допомоги клієнт зобов`язується виплатити гонорар у розмірі 6000,00 грн. за складання та подання до суду позову до ПрАТ СК «ПЗУ Україна», представництво інтересів клієнта у суді.

У матеріалах справи наявні рахунки на оплату послуг за зазначеним договором від 05.02.2025 та від 10.05.2025.

Згідно із актом виконаних робіт, підписаним сторонами договору про надання правничої допомоги № 2025/02/04 від 04.02.2025, адвокатом Кайданнік Д.А. наведено перелік наданих юридичних послуг та їх вартість на загальну суму 8000,00 грн.

Позивачем надані платіжні інструкції від 23.02.2025 та від 19.05.2025 про оплату на рахунок адвоката Кайданнік Д.А. 2000,00 грн. та 6000,00 грн. відповідно згідно із вказаним вище договором та додатковими угодами до нього.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру з огляду на конкретні обставини справи та фінансовий стан обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Так, у справі «Схід/Захід Альянс Лімітед» проти України» (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 28 листопада 2002 року «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Вирішуючи питання про розподіл витрат, понесених позивачем на професійну правничу допомогу, взявши до уваги умови договору про надання правничої допомоги, обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, підтверджених належними та допустимими доказами, суд дійшов висновку, що визначений позивачем розмір витрат на професійну правничу допомогу у сумі 8 000,00 грн є обґрунтованим та відповідає критеріям реальності, розумності і співмірності таких витрат.

Оскільки позовні вимоги задоволено на 59,18 %, витрати на професійну правничу допомогу підлягають покладенню на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог у сумі 4 734,71 грн (43 500,47 грн / 73 500,47 грн х 8 000,00 грн).

Керуючись ст. 3, 4, 5, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 17, 43, 49, 76, 77, 78, 79,80, 81, 223, 258, 262, 264, 265, 268, 273, 280, 352 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ПЗУ Україна» про стягнення недоплаченого страхового відшкодування, витрат на оцінку збитку, пені, трьох відсотків річних, індексу інфляції та моральної шкоди - задовольнити частково.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ПЗУ Україна» на користь ОСОБА_1 суму недоплаченого страхового відшкодування у розмірі 13 853,57 грн., пені у розмірі 9266,03 грн., 3% річних у розмірі 896,72 грн., індексу інфляції у розмірі 2 159,73 грн. та витрат позивача на оцінку збитку, заподіяного внаслідок ДТП, у розмірі 7 324,42 грн., грошової компенсації моральної шкоди в розмірі 10 000,00 грн., а загалом 43 500 (сорок три тисячі п`ятсот) грн. 47 коп.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ПЗУ Україна» на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 573,47 грн. та на правничу допомогу в розмірі 4 734,71 грн., а загалом 5 308 (п`ять тисяч триста вісім) грн. 18 коп.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

З інформацією щодо тексту судового рішення учасники справи можуть ознайомитися за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень:http://www.reyestr.court.gov.ua.

Найменування учасників справи:

Позивач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_7 , адреса: АДРЕСА_1 .

Відповідач: Приватне акціонерне товариство «Страхова Компанія «ПЗУ Україна», ідентифікаційний код 20782312, адреса: 04053, м. Київ, вул. Січових Стрільців, 40.

Суддя Г.М.Щепелева