Рішення № 140078650, 25.09.2026, Слобідський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Комінтернівський районний суд м. Харкова)

Провадження № 2/641/1347/2026 Справа № 641/10190/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 вересня 2026 року м. Харків

Слобідський районний суд міста Харкова в складі:

головуючого судді Щепелевої Г.М.,

за участю секретаря судового засідання Масалової М.Є.,

позивача ОСОБА_1 ,

представника відповідача - Васькова О.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Слобідського районного суду міста Харкова в порядку загального позовного провадження цивільну справу № 641/10190/25 за позовною заявою ОСОБА_1 до Комунального підприємства «Харківські теплові мережі» про стягнення матеріальної шкоди, завданої внаслідок неналежного утримання та обслуговування внутрішньобудинкової системи гарячого водопостачання,

В СТАНОВИВ:

ОСОБА_1 через підсистему «Електронний суд» звернувся до Слобідського районного суду міста Харкова з позовом до Комунального підприємства «Харківські теплові мережі» про стягнення матеріальної шкоди, завданої внаслідок неналежного утримання та обслуговування внутрішньобудинкової системи гарячого водопостачання, у розмірі 232 100 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що йому на праві приватної власності належать нежитлові приміщення № 3-1-:-3-10 загальною площею 51,2 кв. м, розташовані на першому поверсі житлового будинку літ. «А-5» за адресою: АДРЕСА_1 . 31 жовтня 2025 року у вказаному приміщенні сталася аварійна ситуація, внаслідок якої відбулося його залиття гарячою водою. На місце події були викликані працівники КП «Харківводоканал», КП «Харківські теплові мережі» та поліції. За твердженням позивача, було встановлено, що залиття сталося через пошкодження стояка гарячого водопостачання; обстановка на місці події та наслідки аварії також зафіксовані нагрудними камерами працівників поліції.

Позивач посилався на акт про залиття, аварію, що трапилась на системі теплопостачання, гарячого водопостачання (або холодного водопостачання), від 07 листопада 2025 року, відповідно до якого причиною аварії на системі гарячого водопостачання визначено дефект - корозійне пошкодження труби гарячого водопостачання, а комісією рекомендовано здійснити її заміну. Також 10 листопада 2025 року складено акт обстеження, у якому зафіксовано течу стояка гарячого водопостачання та встановлення хомута.

На підтвердження розміру завданої шкоди позивач посилався на проведену ФОП ОСОБА_2 незалежну оцінку, за результатами якої вартість матеріальних збитків, завданих внаслідок залиття приміщення, визначена у розмірі 232 100 грн з ПДВ. Позивач також посилався на фотоматеріали та відеозаписи, які, на його думку, підтверджують факт і наслідки залиття. Причиною заподіяння шкоди позивач вважав неналежне утримання та обслуговування внутрішньобудинкової системи гарячого водопостачання, обов`язок щодо технічного, у тому числі аварійного, обслуговування та поточного ремонту якої покладений на КП «Харківські теплові мережі». У зв`язку із цим просив стягнути з відповідача 232 100 грн матеріальної шкоди.

У додаткових поясненнях, поданих 09.03.2026 через підсистему «Електронний суд», позивач підтримав позовні вимоги та додатково зазначив, що пошкоджена труба гарячого водопостачання, яка проходить вертикально та веде до інших поверхів будинку, є складовою стояка внутрішньобудинкової системи гарячого водопостачання. На думку позивача, оскільки аварія сталася саме на такій системі, обов`язок щодо її належного технічного обслуговування та поточного ремонту покладений на виконавця відповідних послуг.

На підтвердження цих доводів позивач послався на відповідь КП «Харківські теплові мережі» № 06-87/2148 від 09 лютого 2026 року на адвокатський запит. Зі змісту цієї відповіді позивач вказував, що предметом відповідних договорів є технічне, у тому числі аварійне, обслуговування та поточний ремонт внутрішньобудинкових систем постачання холодної та гарячої води. Також КП «Харківські теплові мережі» повідомило, що 31 жовтня 2025 року після надходження звернення працівниками підприємства було накладено хомут на трубопровід системи централізованого гарячого водопостачання та локалізовано течу, а 26 січня 2026 року працівниками підприємства проведено демонтаж і прокладання трубопроводів холодного та гарячого водопостачання.

На переконання позивача, зазначені обставини підтверджують, що саме КП «Харківські теплові мережі» здійснює технічне та аварійне обслуговування і поточний ремонт відповідної внутрішньобудинкової системи. Корозійне пошкодження трубопроводу позивач розцінював як свідчення тривалого погіршення його технічного стану та неналежного виконання відповідачем обов`язків щодо утримання й контролю за станом внутрішньобудинкових інженерних мереж. Позивач вважав надані ним акти, фото- та відеоматеріали достатніми доказами факту і причин залиття, а проведену незалежну оцінку належним підтвердженням розміру шкоди, у зв`язку із чим просив задовольнити позов у повному обсязі та стягнути з КП «Харківські теплові мережі» 232 100 грн матеріальної шкоди.

09.03.2026 представником відповідача подано відзив на позовну заяву, в якому останній проти задоволення позову заперечував, вважаючи позовні вимоги необґрунтованими та не підтвердженими належними і допустимими доказами.

Відповідач зазначив, що сторони пов`язані правовідносинами як виконавець та споживач комунальної послуги, у зв`язку із чим вважав необґрунтованим посилання позивача на положення ст. 1166 ЦК України як на підставу деліктної відповідальності. Крім того, на думку відповідача, позивач не дотримався передбаченого законодавством порядку досудового врегулювання спору шляхом складання акта-претензії згідно із ст 27 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 09.11.2017 № 2189-VIII, Порядком проведення перевірки відповідності якості надання деяких комунальних послуг та послуг з управління багатоквартирним будинком параметрам, передбаченим договором про надання відповідних послуг, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2018 № 1145.

КП «Харківські теплові мережі» також посилалося на те, що позивачем не конкретизовано, у чому саме полягали неправомірні дії чи бездіяльність підприємства, які спричинили аварійний витік із системи гарячого водопостачання, та які саме обов`язки чи умови договору були порушені відповідачем. На думку відповідача, саме позивач повинен довести протиправність його поведінки та причинний зв`язок між нею і заподіяною шкодою.

Окремо відповідач заперечував належність та допустимість акта від 07 листопада 2025 року як доказу причин залиття та особи, відповідальної за заподіяну шкоду. Зазначав, що акт складено з порушенням вимог Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій, оскільки в ньому, зокрема, не відображено всіх необхідних відомостей щодо характеру та наслідків залиття, завданої матеріальної шкоди, вини особи, яка допустила залиття, а також участі заінтересованих осіб. З цих підстав відповідач вважав, що вказаний акт не підтверджує причинно-наслідкового зв`язку між його діяльністю, аварією та завданою позивачу шкодою.

Вважав позовні вимоги недоведеними та просив відмовити у їх задоволенні в повному обсязі, а судові витрати покласти на позивача.

У відповіді на відзив, скерованій до суду 16.03.2026 через підсистему «Електронний суд» позивач заперечував проти доводів відповідача та наполягав на задоволенні позовних вимог. Щодо посилань КП «Харківські теплові мережі» на недотримання досудового порядку врегулювання спору позивач зазначив, що положення Закону України «Про житлово-комунальні послуги» не встановлюють обов`язку споживача складати акт-претензію до звернення до суду, а лише надають йому таке право. На думку позивача, відсутність акта-претензії не позбавляє його права на судовий захист та можливості доводити неналежне виконання відповідачем своїх обов`язків іншими належними і допустимими доказами.

Заперечуючи проти твердження відповідача про відсутність доказів його протиправної поведінки, позивач вказував, що пошкоджена труба гарячого водопостачання, яка проходить вертикально та веде до інших поверхів будинку, є складовою стояка внутрішньобудинкової системи гарячого водопостачання, технічне, аварійне обслуговування та поточний ремонт якої здійснює КП «Харківські теплові мережі». Позивач посилався, зокрема, на відповідь КП «ХТМ» № 06-87/2148 від 09 лютого 2026 року, відповідно до якої предметом відповідних договорів є технічне, у тому числі аварійне, обслуговування та поточний ремонт внутрішньобудинкових систем холодного та гарячого водопостачання. Також позивач звертав увагу, що саме працівники відповідача 31 жовтня 2025 року виконали роботи з локалізації течі, а надалі роботи з демонтажу та заміни відповідних трубопроводів. На думку позивача, ці обставини підтверджують покладення на відповідача обов`язку з обслуговування відповідної внутрішньобудинкової системи.

Позивач вважав, що неналежне виконання відповідачем обов`язків щодо технічного обслуговування, проведення оглядів та поточного ремонту внутрішньобудинкової системи гарячого водопостачання призвело до корозійного пошкодження труби, її аварійного прориву та залиття належного йому нежитлового приміщення, а тому між бездіяльністю відповідача та заподіяною шкодою наявний причинно-наслідковий зв`язок.

Щодо заперечень відповідача стосовно акта від 07 листопада 2025 року позивач зазначив, що цей акт складений відповідно до встановленої форми та містить необхідні відомості про подію і дату залиття, місце аварії, її характер та причину корозійне пошкодження труби гарячого водопостачання, а також склад комісії. Позивач вважав наведені відповідачем судові рішення нерелевантними до обставин цієї справи, оскільки акти, які оцінювалися судами у тих справах, мали істотні недоліки, тоді як наданий ним акт, за його твердженням, містить необхідні відомості про аварію та її причини.

Позивач також наполягав, що факт заподіяння шкоди та її розмір підтверджені сукупністю наданих доказів, зокрема актом про залиття, фото- та відеоматеріалами, а також незалежною оцінкою ФОП ОСОБА_2 , відповідно до якої розмір матеріальної шкоди становить 232 100 грн з ПДВ. У зв`язку із цим позивач вважав доводи відзиву необґрунтованими та наполягав на задоволенні позовних вимог.

30.12.2025 ухвалою судді прийнято позовну заяву та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження, у справі призначено підготовче засідання.

Ухвалою суду від 20.05.2026 закрито підготовче провадження та цивільну справу призначено до судового розгляду.

Позивач в судовому засіданні позов підтримав та просив задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечував проти задоволення позову з підстав, що викладені у відзиві. Окремо зауважив, що в даному випадку спір підсудний господарському суду, оскільки позивач є фізичною особою підприємцем, який здійснює господарську діяльність у нежитловому приміщенні, в якому сталося залиття.

В судовому засіданні 23.09.2026 судом оголошено про перехід до стадії ухвалення судового рішення. У зв`язку зі складністю справи ухвалення та проголошення рішення відкладено до 25.09.2026 на 13 год 30 хв.

Заслухавши представників сторін, дослідивши наявні в матеріалах справи письмові докази, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог з огляду на таке.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 є власником нежитлових приміщень № 3-1-:-3-10, що знаходиться на першому поверсі загальною площею 51,2 кв. м. в житловому будинку літ. «А-5» за адресою: будинок АДРЕСА_1 , що підтверджується договором купівлі-продажу (нерухомого майна) № G22N024569 від 29.08.2023 року, укладеним між АТ «Мегабанк» та позивачем, та Витягом Державного реєстру речових прав № 344524572 від 29.08.2023.

Матеріали справи містять акти виконаних робіт по наданню послуг з постачання гарячої води КП «Харківські теплові мережі» (теплопостачальною організацією) фізичній особі ОСОБА_1 за травень, червень, липень, серпень, вересень, жовтень, листопад 2025 року, рахунки фактури та Акти звіряння за цей же період, що підтверджують здійснення оплати ОСОБА_1 за надані послуги гарячого водопостачання у нежитловому приміщенні за адресою: АДРЕСА_1 , по основному особовому рахунку НОМЕР_1 (об`єднуючий 16902-1519, 17102-9411).

Відповідно до Акту про залиття, аварію, що трапилась на системі теплопостачання, гарячого водопостачання (або холодного водопостачання) від 07.11.2025, складеного комісією у складі: представника виконавця послуг - Шепетун В.Б. та слюсаря-сантехніка - Семешко С. за участю власника нежитлового приміщення ОСОБА_1 , 31.10.2025 в будинку АДРЕСА_1 трапилось залиття, аварія на системі гарячого водопостачання в нежитлових приміщеннях 1-го поверху №3-1-:-3-10 загальною площею 51,2 кв. м. в житловому будинку літ. «А-5», виник дефект на трубопроводі гарячого водопостачання, який було усунуто. Комісія дійшла висновку, що причиною залиття, аварії, що трапилась на системі ГВП став дефект - корозійне пошкодження труби гарячого водопостачання. У висновках та рекомендаціях комісії зазначено про необхідність заміни труби гарячого водопостачання.

Як слідує із відповіді КП «Харківські теплові мережі» від 09.02.2026, адресованої адвокату Катерині Кутовій, 31.10.2025 після надходження звернення фахівцями підприємства були виконані роботи з накладення хомута на трубопровід системи централізованого гарячого водопостачання, після чого теча була локалізована, послуга з гарячого водопостачання відновлена.

Матеріали справи містять фотоматеріали та відеозаписи з місця аварії, на яких відображено наслідки залиття нежитлового приміщення безпосередньо під час аварії та в ході усунення її наслідків.

10.11.2025 року представниками РЕУ Слобідського району комплексу «Харківводовідведення» було складено акт-обстеження, де зазначено, що протікання стояків холодної води та несправностей в приміщенні відділення «Мегабанк» за адресою: м. Харків, вул. Георгія Тарасенка, 73, в 2025 році - не було, було протікання стояка гарячої води та встановлено хомут діаметром 32 мм.

Як вбачається із відповіді КП «Харківські теплові мережі» від 09.02.2026, адресованої адвокату Катерині Кутовій, 26.01.2026 о 8:30 за вищезазначеною адресою бригадою СОБ ВБС КІ «Харківські теплові мережі», а саме: електрогазозварником 5 розряду та двома слюсарами-сантехніками 5 розряду, проводилися роботи із демонтажу трубопроводів гарячого і холодного водопостачання з технічного підпілля до перекриття другого поверху. Одночасно було виконано роботи із прокладання трубопроводів холодного та гарячого водопостачання загальною протяжністю 18 пог. м. Роботи були виконані у той же день, о 18:30 послугу з надання холодного та гарячого водопостачання було відновлено у повному обсязі.

Відповідно до звіту про визначення розміру матеріальних збитків, що призвели до завдання майнової шкоди, від 24.11.2025, складеного суб`єктом оціночної діяльності ФО-П ОСОБА_2 , вартість збитків, що призвели до завдання майнової шкоди, завданої власнику нежитлових приміщень 1-го поверху №3-1-:-3 10 загальною площею 51,2 кв. м. в житловому будинку літ. «А-5» за адресою: АДРЕСА_1 , внаслідок залиття водою, що сталося 31 жовтня 2025, склала 232 100 грн. з ПДВ. Відповідно до розділу 3 Звіту «Опис збитків майна» розмір шкоди сформовано з урахуванням, зокрема, необхідності шпаклювання стін, стелі, улаштування покриття з лінолеуму, багетів.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Згідно зі статтею 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Пунктом 8 частини другої статті 16 ЦК України передбачено, що одним із способів захисту цивільних прав та інтересів є відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.

Відповідно до частини першої та пункту 1 частини другої статті 22 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є, зокрема, втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Згідно з ч. 3 ст. 386 ЦК України власник, права якого порушені, має право на відшкодування завданої йому майнової і моральної шкоди.

Відповідно до ч. 1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоду завдано не з її вини (частина друга статті 1166 ЦК України).

Як роз`яснив Пленум Верховного Суду України у пункті 2 постанови від 27 березня 1992 року № 6 «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди», розглядаючи позови про відшкодування шкоди, суди повинні мати на увазі, що шкода, заподіяна особі і майну громадянина або заподіяна майну юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв`язок та є вина зазначеної особи. Для наявності деліктної відповідальності необхідна наявність складу правопорушення: а) наявність шкоди, б) протиправна поведінка заподіювача шкоди, в) причинний зв`язок між шкодою та поведінкою заподіювача, г) вина.

Отже, цивільне законодавство в деліктних зобов`язаннях передбачає презумпцію вини, якщо у процесі розгляду справи зазначена презумпція не спростована, то вона є юридичною підставою для висновку про наявність вини заподіювача шкоди.

Аналогічний правовий висновок міститься у постановах Верховного Суду від 11.12.2018 у справі №759/4781/16-ц, від 11.09.2019 у справі № 203/2378/14-ц та від 28.08.2019 у справі № 638/20603/16.

З 01 липня 2022 року «Технічне обслуговування систем гарячого водопостачання» та «Технічне обслуговування систем центрального опалення», згідно з постановами № 1023 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 р. № 1182» та № 1022 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 21 серпня 2019 р. № 830», здійснюються виконавцем послуг КП «Харківські теплові мережі».

Відповідно до статті 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» управителем є особа, яка за договором з власником чи балансоутримувачем здійснює управління будинком, спорудою, житловим комплексом або комплексом будинків і споруд і забезпечує його належну експлуатацію відповідно до закону та умов договору. Виконавець - суб`єкт господарювання, предметом діяльності якого є надання житлово-комунальної послуги споживачу відповідно до умов договору.

Згідно із п. 1 ч. 2 ст. 8 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» виконавець зобов`язаний забезпечувати своєчасність надання, безперервність і відповідну якість комунальних послуг згідно із законодавством та умовами договорів про їх надання.

Відповідно до Публічного Договору з технічного обслуговування та поточного ремонту внутрішньобудинкових систем гарячої води багатоквартирних будинків житлового фонду комунальної власності та інших форм власності від 01.07.2022 року виконавцем зазначено КП «Харківські теплові мережі», та вказаний договір укладено з метою надання послуг з технічного (у тому числі аварійного) обслуговування та поточного ремонту внутрішньобудинкових систем постачання гарячої води споживачу у багатоквартирному будинку.

Згідно із п 5 Публічного договору від 01.07.2022 виконавець зобов`язується надати споживачу послуги з технічного (у тому числі аварійного) обслуговування та поточного ремонту внутрішньобудинкових систем постачання гарячої води, а споживач зобов`язується своєчасно та в повному обсязі оплатити Виконавцю надані послуги за затвердженою вартістю в строки та на умовах, визначених цим Договором.

Відповідно до п. 6 Публічного Договору від 01.07.2022 року (розділ предмет договору) зазначено, що технічне обслуговування та поточний ремонт внутрішньобудинкових систем гарячої води проводиться відповідно до адрес будинків, зазначених у Додатку 1 та включає комплекс робіт, які визначені на підставі Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій, затверджених наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства від 17.05.2005 року № 76, Примірного переліку послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій та послуг з ремонту приміщень, будинків, споруд, затвердженого наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства від 10.08.2004 року № 150.

Відповідно до п.7 Публічного Договору від 01.07.2022 року зазначено, що технічне обслуговування, поточний ремонт внутрішньобудинкових систем постачання гарячої води житлового будинку та аварійне обслуговування здійснюється Виконавцем (КП «ХТМ») на ділянці мереж внутрішньобудинкової системи від зовнішньої поверхні стіни будинку до точки приєднання житлового (нежитлового) приміщення.

Згідно із Пунктом 7.1. Публічного договору Точкою розподілу, в якій здійснюється передача послуг від Виконавця Споживачеві, є точка приєднання внутрішньобудинкової системи постачання гарячої води багатоквартирного будинку до житлового (нежитлового) приміщення:- перша запірна арматура на відгалуженні від стояків у межах приміщення (запірна арматура не належить до внутрішньобудинкової системи).

В Додатку 1 до Публічного договору від 01.07.2022 року, де міститься Перелік адрес будинків, в яких проводиться технічне обслуговування та аварійне обслуговування внутрішньобудинкових систем постачання гарячої води, зазначена адреса: АДРЕСА_1 .

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 5 Закону України «Про житлово комунальні послуги», послуга з управління багатоквартирним будинком включає: забезпечення утримання спільного майна багатоквартирного будинку, зокрема прибирання внутрішньобудинкових приміщень та прибудинкової території, якщо прибудинкова територія, за даними Державного земельного кадастру, знаходиться у власності або користуванні співвласників багатоквартирного будинку відповідно до вимог законодавства, виконання санітарно-технічних робіт, обслуговування внутрішньобудинкових систем (крім обслуговування внутрішньобудинкових систем , що використовуються для надання відповідної комунальної послуги у разі укладення індивідуальних договорів з обслуговуванням внутрішньобудинкових систем про надання такої послуги, за умовами яких обслуговування таких систем здійснюється виконавцем), утримання ліфтів тощо; купівлю електричної енергії для забезпечення функціонування спільного майна багатоквартирного будинку;поточний ремонт спільного майна багатоквартирного будинку; інші додаткові послуги, які можуть бути замовлені співвласниками багатоквартирного будинку.

Пунктом 3 Розділу І Порядку обслуговування внутрішньобудинкових систем теплопостачання, водопостачання, водовідведення та постачання гарячої води, затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 15.08.2018 р. № 219 (Далі Порядок), визначено, що виконавець - юридична або фізична особа - підприємець, уповноважена співвласниками на виконання робіт з обслуговування внутрішньобудинкових систем теплопостачання, водопостачання, водовідведення та постачання гарячої води (усіх разом або окремо конкретної), управитель або виконавець комунальної послуги з постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення у разі укладення споживачами з ним індивідуальних договорів з обслуговуванням внутрішньобудинкових систем про надання відповідної комунальної послуги.

Цим же пунктом Порядку зазначено, що точка приєднання внутрішньобудинкової системи водопостачання та системи постачання гарячої води багатоквартирного будинку до житлового (нежитлового) приміщення - перша запірна арматура на відгалуженні від стояків у межах приміщення (запірна арматура не належить до внутрішньобудинкової системи).

Отже, вертикальні стояки гарячого водопостачання, які проходять через поверхи багатоквартирного будинку, є складовою внутрішньобудинкової системи постачання гарячої води. Враховуючи, що складеними у справі актами зафіксовано аварію саме на системі гарячого водопостачання, яка призвела до залиття належних позивачу нежитлових приміщень, а технічне, аварійне обслуговування та поточний ремонт внутрішньобудинкової системи відповідно до умов Публічного договору здійснює КП «Харківські теплові мережі», суд виходить із покладення відповідних обов`язків щодо її обслуговування на відповідача.

Відповідно до п. 2 Розділу ІІ Порядку Обслуговування внутрішньобудинкових систем (за винятком вузлів комерційного обліку) здійснюється виконавцем на підставі відповідного договору, який передбачає, зокрема: види та періодичність проведення робіт з технічного обслуговування та поточного ремонту внутрішньобудинкових систем; порядок ліквідації аварій . Якщо обслуговування внутрішньобудинкової системи здійснюється управителем, умови такого обслуговування зазначаються у договорі про надання послуги з управління багатоквартирним будинком, зокрема види та періодичність робіт включаються до періодичності виконання робіт (послуг) з утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території, а витрати з обслуговування внутрішньобудинкової системи - до кошторису витрат з утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території. Якщо обслуговування внутрішньобудинкової системи здійснюється виконавцем відповідної комунальної послуги, умови такого обслуговування включаються до індивідуального договору з обслуговуванням внутрішньобудинкових систем про надання такої послуги.

Таким чином, обов`язок з технічного обслуговування, утримання, проведення поточного та аварійного ремонту внутрішньобудинкових систем постачання гарячої води відповідно до вимог законодавства та умов Публічного договору покладений саме на КП «Харківські теплові мережі» як виконавця відповідних послуг, а відтак зазначене підприємство несе цивільно-правову відповідальність у разі завдання майнової шкоди неналежним виконанням цих обов`язків.

Зазначений висновок суду підтверджується також тим, що саме працівниками КП «Харківські теплові мережі» 31.10.2025 було виконано аварійні роботи з локалізації течі, а також в подальшому 26.01.2026 здійснено поточний ремонт - проведено демонтаж та подальшу заміну трубопроводів гарячого і холодного водопостачання. Отже, сам факт виконання КП «ХТМ» аварійних та ремонтних робіт на внутрішньобудинковій системі гарячого водопостачання свідчить про те, що зазначене підприємство, як виконавець послуг, здійснює її обслуговування та несе відповідальність за належний технічний стан таких систем.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно з ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках (ч. 1 ст. 13 ЦПК України).

Згідно ч. 3 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до вимог ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Суд не бере до уваги докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом (ч. 1 ст. 78 ЦПК України).

За змістом ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом, при цьому доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ч. 1-3 ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Надаючи оцінку доводам представника відповідача про те, що цей спір підлягає розгляду в порядку господарського судочинства з огляду на здійснення позивачем підприємницької діяльності у нежитлових приміщеннях, у яких сталося залиття, суд виходить з такого.

Визначальним для розмежування цивільної та господарської юрисдикції є не лише суб`єктний склад учасників справи, а й характер спірних правовідносин та зміст права, за захистом якого особа звернулася до суду.

Як встановлено судом, власником нежитлових приміщень № 3-1-:-3-10 загальною площею 51,2 кв. м у житловому будинку літ. «А-5» за адресою: АДРЕСА_1 , яким внаслідок залиття заподіяно шкоду, є ОСОБА_1 як фізична особа, що підтверджується договором купівлі-продажу нерухомого майна та відомостями Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Крім того, зі змісту наявних у матеріалах справи актів виконаних робіт з надання послуг з постачання гарячої води, рахунків-фактур та актів звіряння за відповідний період вбачається, що споживачем послуг КП «Харківські теплові мережі» за вказаною адресою зазначено фізичну особу ОСОБА_1 .

Предметом цього спору є відшкодування майнової шкоди, заподіяної належному позивачу на праві приватної власності майну внаслідок залиття, а позовні вимоги заявлені ОСОБА_1 саме як фізичною особою власником пошкодженого майна та споживачем відповідних послуг.

Сам по собі факт наявності у ОСОБА_1 статусу фізичної особи підприємця, а також посилання відповідача на здійснення позивачем підприємницької діяльності у належних йому нежитлових приміщеннях не змінюють характеру спірних правовідносин, з яких виник цей спір, і не свідчать про виникнення спірних правовідносин між сторонами як суб`єктами господарювання.

За таких обставин суд доходить висновку, що спір виник з цивільних правовідносин щодо відшкодування шкоди, заподіяної майну фізичної особи, а тому доводи представника відповідача про його належність до юрисдикції господарського суду є необґрунтованими.

Вирішуючи питання про наявність передбачених ст. 1166 ЦК України підстав для відшкодування шкоди, суд виходить з такого.

Так, належність позивачу пошкодженого майна підтверджується відомостями з Державного реєстру речових прав, відповідно до яких позивачу на праві власності належать нежитлові приміщення 3-1-:-3-10 загальною площею 51,2 кв. м, розташовані на першому поверсі житлового будинку літ. «А-5» за адресою: АДРЕСА_1 ; факт залиття належних йому нежитлових приміщень 31.10.2025 підтверджується актом від 07.11.2025, фотоматеріалами та відеозаписами.

Актом від 07.11.2025 підтверджено, що причиною аварії та залиття належних позивачу нежитлових приміщень стало корозійне пошкодження труби гарячого водопостачання. Оцінюючи зазначений доказ у сукупності з наведеними вище положеннями законодавства, умовами Публічного договору, якими на КП «Харківські теплові мережі» покладено обов`язок з технічного, у тому числі аварійного, обслуговування та поточного ремонту внутрішньобудинкової системи гарячого водопостачання, а також іншими дослідженими у справі доказами, суд доходить висновку, що протиправність поведінки відповідача полягає у неналежному виконанні покладених на нього обов`язків щодо забезпечення належного технічного стану внутрішньобудинкової системи гарячого водопостачання, що призвело до виникнення дефекту трубопроводу та заподіяння шкоди позивачу.

Розмір шкоди підтверджується складеним суб`єктом оціночної діяльності за замовленням позивача Звітом про визначення розміру матеріальних збитків, що призвели до завдання майнової шкоди, який відповідає критеріям належності та допустимості, а відображена у ньому інформація не викликає сумніву у її достовірності. Суд враховує, що відповідач доказів на спростування зазначеного розміру шкоди не надав, клопотання про призначення експертизи щодо визначення розміру шкоди відповідачем заявлено не було.

Надаючи оцінку доводам відповідача про належність та недопустимість акту, суд виходить з наступного.

Згідно з Правилами утримання жилих будинків та прибудинкових територій, затвердженими наказом Державного комітету України з питань житловокомунального господарства від 17 травня 2005 року № 76, зареєстрованими в Міністерстві юстиції України 25 серпня 2005 року № 927/11207, передбачено, що у разі залиття квартири складається відповідний акт (пункт 2.3.6 Правил).

В додатку № 4 до цих Правил зазначено, що факт залиття квартири та його наслідки фіксується актом комісійного обстеження квартири за участю представників організації (підприємства), яка відповідно до укладеної угоди є виконавцем послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, представників організації (підприємства), яка згідно з укладеною угодою обслуговує внутрішньо-будинкові системи опалення та водопостачання, представника власника будинку, будинкового комітету та затверджується начальником організації (підприємства), яка відповідно до укладеної угоди надає послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій. Присутність зацікавлених осіб від потерпілої сторони та з боку винної є обов`язковою. В акті повинно бути відображено: дата складання акта (число, місяць, рік); прізвища, ініціали та посади членів комісії; прізвище, ім`я, по батькові власника (наймача, орендаря) квартири, що зазнала шкоди; адреса квартири, поверх, форма власності; характер залиття та його причини; завдана матеріальна шкода (обсяги необхідного ремонту приміщень квартири, перелік пошкоджених внаслідок залиття речей та їх орієнтовна вартість); висновок комісії щодо встановлення вини особи, що вчинила залиття.

Долучений позивачем до позовної заяви акт від 07.11.2025 року є належним та допустимим доказом підтвердження факту завдання позивачу майнової шкоди.

Зі змісту Акту вбачається, що його складено за присутності представника виконавця послуг Шепетуна В.Б. працівника КП «Харківські теплові мережі».

Суд відхиляє доводи відповідача про невідповідність акта від 07.11.2025 зазначеним вимогам Правил у зв`язку з тим, що в ньому не відображено окремих відомостей, зокрема щодо форми власності приміщення, обсягу завданої матеріальної шкоди та її орієнтовної вартості, висновку комісії щодо встановлення вини особи, яка допустила залиття, а також відсутні відомості про причини відсутності окремих заінтересованих осіб. Наявні недоліки оформлення акта самі по собі не зумовлюють його недопустимості та не позбавляють доказового значення відомостей, які фактично в ньому зафіксовані. Зі змісту акта від 07.11.2025 можливо встановити дату, місце та характер події, причину виникнення аварії та залиття приміщень, а також склад осіб, які брали участь у його складенні.

Посилання відповідача на Порядок № 1145 є безпідставними, оскільки спірні правовідносини не стосуються якості надання комунальних послуг, а пов`язані з відшкодуванням шкоди, заподіяної внаслідок залиття нежитлового приміщення (деліктні правовідносини). Процедура складання акта-претензії є способом фіксації невідповідності якості комунальної послуги та реалізації відповідних вимог споживача, тоді як предметом цього позову є відшкодування майнової шкоди, завданої аварією внутрішньобудинкової системи; відсутність акта-претензії сама по собі не виключає можливості доведення обставин делікту іншими доказами.

Аналізуючи наведені положення законодавства в контексті обставин цієї справи, суд зазначає, що позивач належними та допустимими доказами довів обставини, на які він посилається як на підставу своїх вимог, та які входять до предмету доказування у справі, а саме: наявність заподіяної йому шкоди у розмірі 232 100,00 грн. внаслідок залиття належних йому нежитлових приміщень, протиправність поведінки заподіювача шкоди та причинний зв`язок між шкодою та поведінкою заподіювача.

Такий висновок суду ґрунтується на сукупності наданих позивачем доказів, які відповідають критеріям належності, допустимості, достовірності та достатності у їх взаємозв`язку.

Суд зазначає, що після доведення позивачем наявності шкоди, протиправності поведінки відповідача та причинного зв`язку між такою поведінкою і заподіяною шкодою саме відповідач відповідно до ч. 2 ст. 1166 ЦК України повинен довести відсутність своєї вини. Таких доказів всупереч вимогам ст. 81 ЦПК України відповідачем суду не надано.

Матеріали справи не містять доказів добровільного відшкодування відповідачем позивачу в позасудовому порядку завданої майнової шкоди у встановленому судом розмірі, а саме 232 100,00 грн.

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку про наявність підстав для судового захисту порушеного права позивача в обраний ним спосіб, шляхом стягнення з КП «Харківські теплові мережі» як особи, з вини якої заподіяно шкоду внаслідок залиття належних позивачу нежитлових приміщень, 232 100,00 грн матеріальної шкоди, у зв`язку з чим задовольняє позовні вимоги у повному обсязі.

На підставі ч. 1 ст. 141 ЦПК України, у зв`язку із задоволенням позовних вимог у повному обсязі, суд стягує з КП «Харківські теплові мережі» на користь позивача судовий збір, який сплачений ним за подання цього позову, тобто у розмірі 1 856,80 грн.

Керуючись статтями 13, 77-81, 141, 259, 263-265, 267-268, 273, 353, 354 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Комунального підприємства «Харківські теплові мережі» про стягнення матеріальної шкоди, завданої внаслідок неналежного утримання та обслуговування внутрішньобудинкової системи гарячого водопостачання задовольнити.

Стягнути з Комунального підприємства «Харківські теплові мережі» на користь ОСОБА_1 матеріальну шкоду, завдану внаслідок неналежного утримання та обслуговування внутрішньобудинкової системи гарячого водопостачання, у розмірі 232 100 (двісті тридцять дві тисячі сто) грн. 00 коп.

Стягнути з Комунального підприємства «Харківські теплові мережі» на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 1 856 (одна тисяча вісімсот п`ятдесят шість) грн 80 коп.

Рішення може бути оскаржено до Харківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Найменування учасників справи:

позивач - ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса місця проживання: АДРЕСА_2 ;

відповідач - Комунальне підприємство «Харківські теплові мережі», код ЄДРПОУ 31557119, адреса місцезнаходження: вул. Мефодіївська, 11, м. Харків, 61037.

Суддя Г.М.Щепелева