Єдиний державний реєстр судових рішень Справа № 296/6029/22
4-с/296/44/26
У Х В А Л А
Іменем України
24 вересня 2026 рокум. Житомир
Корольовський районний суд міста Житомира в складі: головуючого судді - Рожкової О.С., за участі секретаря судового засідання Мазурець К.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні скаргу ОСОБА_1 , подану представником - адвокатом Думітращук Вікторією Анатоліївною, на дії головного державного виконавця Корольовського відділу державної виконавчої служби у місті Житомирі Хмельницького міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Трохачової Марії Василівни, боржник - ОСОБА_2 ,
У С Т А Н О В И В :
І. ЗМІСТ СКАРГИ
1.1. 27.07.2026 представник ОСОБА_1 - адвокат Думітращук Вікторія Анатоліївна через підсистему «Електронний суд» звернулася до Корольовського районного суду міста Житомира зі скаргою на дії головного державного виконавця Корольовського відділу державної виконавчої служби у місті Житомирі Хмельницького міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Трохачової Марії Василівни у виконавчому провадженні №71846649.
1.2. У скарзі просила: (і) визнати неправомірними дії державного виконавця під час складання 16.07.2026 розрахунку заборгованості зі сплати аліментів за період з липня 2025 року до червня 2026 року; (іі) зобов`язати здійснити новий розрахунок за цей період з урахуванням 1/4 частки середньої заробітної плати працівника для відповідної місцевості разом із 1/4 часткою одержаної боржником пенсії; (ііі) зменшити у розрахунку суму сплаченого боргу за аліментами та суму сплаченого штрафу на 30 238,36 грн; та стягнути з органу державної виконавчої служби 7 000 грн витрат на професійну правничу допомогу.
1.3. Скаргу мотивувала тим, що боржник у спірний період офіційно не працював, однак державний виконавець визначив аліменти лише з огляду на одержувану ним пенсію по інвалідності та мінімальний гарантований розмір аліментів. На думку скаржниці, частина друга статті 195 Сімейного кодексу України вимагає для непрацюючого платника застосувати середню заробітну плату працівника для цієї місцевості, а одержувану пенсію врахувати як окремий фактичний дохід.
1.4. Щодо 30 238,36 грн скаржниця зазначила, що в розрахунку від 16.07.2026 державний виконавець відобразив як погашення заборгованості зі сплати аліментів не лише 124 717,51 грн, одержання яких скаржниця не заперечувала, а й додатково 30 238,36 грн за листопад - грудень 2025 року. Стверджувала, що 30 238,36 грн як аліменти їй не надходили, а були сплачені боржником як штраф за несвоєчасну сплату аліментів. Тому, на її думку, зарахування цієї суми на погашення основної заборгованості безпідставно зменшило її розмір. У зв`язку з цим просила під час нового розрахунку зменшити зазначені виконавцем показники сплаченого боргу за аліментами та сплаченого боржником штрафу на 30 238,36 грн.
ІІ. ПРОЦЕДУРА ТА ПОЗИЦІЇ УЧАСНИКІВ
2.1. 30.07.2026 ухвалою суду відкрито провадження за скаргою у справі №296/6029/22 та призначено її розгляд у судовому засіданні з повідомленням учасників справи.
2.2. 15.09.2026 головний державний виконавець Трохачова М.В. подала письмові заперечення, у яких просила відмовити у задоволенні скарги. Щодо 30 238,36 грн зазначила, що ця сума складається з 25 000 грн, перерахованих на рахунок скаржниці 05.11.2025 за платіжною інструкцією №26828, та 5 238,36 грн, перерахованих 21.11.2025 за платіжною інструкцією №28804. Обидва платежі проведено у виконавчому провадженні №71846649 та обліковано як погашення заборгованості зі сплати аліментів. Окремо 26.12.2025 скаржниці перераховано 124 717,51 грн заборгованості зі сплати аліментів та 29 372,07 грн штрафу.
2.3. У судовому засіданні 22.09.2026 державний виконавець підтримала письмові заперечення та пояснила, що на виконання ухвали Корольовського районного суду міста Житомира від 06.12.2024, залишеної без змін постановою Житомирського апеляційного суду від 17.06.2025, заборгованість була перерахована із застосуванням показників середньої заробітної плати, визначених цими судовими рішеннями. Унаслідок такого перерахунку розмір нарахованої боржнику заборгованості істотно збільшився, і на її погашення у листопаді 2025 року було сплачено 30 238,36 грн, а в грудні 2025 року - решту визначеної заборгованості та штраф.
2.4. Державний виконавець також пояснила, що постановою Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 02.02.2026 попередні судові рішення скасовано та у скарзі відмовлено. У зв`язку з цим виникла необхідність перерахувати заборгованість відповідно до остаточного судового рішення, що призвело до її зменшення та відображення переплати. Водночас скасування судових рішень не змінює факту перерахування скаржниці 30 238,36 грн та не перетворює ці платежі на штраф. Оскільки штраф у сумі 29 372,07 грн був розрахований і сплачений окремо, виконавець вважала правомірним зарахування 30 238,36 грн саме на погашення заборгованості зі сплати аліментів.
2.5. 15.09.2026 представник скаржниці подала клопотання про розгляд скарги без участі скаржниці та її представника, вимоги скарги підтримала. Додатково послалася на постанову Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 02.02.2026 у цій справі та вважала, що одержання непрацюючим боржником пенсії не змінює визначеного частиною другою статті 195 Сімейного кодексу України порядку розрахунку заборгованості.
2.6. 15.09.2026 представник скаржниці подала докази витрат на професійну правничу допомогу та просила стягнути з органу державної виконавчої служби 7 000 грн.
ІІІ. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ ТА ДОКАЗИ НА ЇХ ПІДТВЕРДЖЕННЯ
3.1. Рішенням Корольовського районного суду міста Житомира від 02.02.2023 у справі №296/6029/22 стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 аліменти на малолітню доньку ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частки від заробітку (доходу) щомісячно, але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та не більше десяти прожиткових мінімумів для дитини відповідного віку, починаючи з 16.09.2022 до досягнення дитиною повноліття.
3.2. 19.05.2023 державний виконавець відкрив виконавче провадження №71846649 з примусового виконання виконавчого листа, виданого 02.02.2023 у справі №296/6029/22.
3.3. Постановою від 29.04.2026 державний виконавець звернув стягнення на пенсію боржника та визначив здійснювати з 29.04.2026 відрахування у розмірі 1/2 частини доходу: 1/4 частку доходу, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, як поточні аліменти та 1/4 частку доходу - на погашення заборгованості.
3.4. За відомостями Пенсійного фонду України боржнику призначено пенсію по інвалідності: з 25.07.2025 до 28.02.2026 - у розмірі 3 038 грн, з 01.03.2026 до 31.07.2026 - у розмірі 3 406 грн. Відомості органу Державної податкової служби не підтверджують працевлаштування боржника чи одержання ним у спірний період заробітної плати.
3.5. У розрахунку від 16.07.2026 за липень 2025 року - червень 2026 року державний виконавець використав як базу дохід у вигляді пенсії у розмірі 3 038 грн та 3 406 грн, а суму аліментів визначив у мінімальному гарантованому розмірі: 1 598 грн у 2025 році та 1 756 грн у 2026 році. Станом на 16.07.2026 у розрахунку зазначена переплата 54 457,15 грн.
3.6. Ухвалою Корольовського районного суду міста Житомира від 06.12.2024 попередню скаргу ОСОБА_1 задоволено та зобов`язано виконавця здійснити новий розрахунок заборгованості із застосуванням актуальних показників середньої заробітної плати в цілому по Україні. Постановою Житомирського апеляційного суду від 17.06.2025 цю ухвалу залишено без змін. На виконання вказаних судових рішень державний виконавець здійснив перерахунок; згідно з розрахунком станом на 11.12.2025 непогашена заборгованість зі сплати аліментів становила 124 717,51 грн.
3.7. Платіжними інструкціями №26828 від 05.11.2025 та №28804 від 21.11.2025 підтверджено перерахування Корольовським відділом державної виконавчої служби на рахунок ОСОБА_1 відповідно 25 000 грн та 5 238,36 грн у виконавчому провадженні №71846649. Загальна сума цих платежів становить 30 238,36 грн.
3.8. Платіжними інструкціями №32005 та №32004 від 26.12.2025 підтверджено окреме перерахування скаржниці 124 717,51 грн як заборгованості зі сплати аліментів та 29 372,07 грн як штрафу за несвоєчасну сплату аліментів.
3.9. Постановою Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 02.02.2026 у справі №296/6029/22 скасовано ухвалу Корольовського районного суду міста Житомира від 06.12.2024 та постанову Житомирського апеляційного суду від 17.06.2025 і відмовлено у попередній скарзі ОСОБА_1 . У тій справі вирішувалося питання про те, який показник середньої заробітної плати - загальнодержавний чи місцевий - належить застосувати за період воєнного стану.
3.10. Після скасування зазначених судових рішень державний виконавець здійснив перерахунок заборгованості з урахуванням правового висновку Верховного Суду. У розрахунку від 16.07.2026 фактично перераховані скаржниці кошти враховано як виконання аліментного зобов`язання, унаслідок чого станом на 16.07.2026 відображено переплату в сумі 54 457,15 грн.
ІV. НОРМИ ПРАВА, ЩО ПІДЛЯГАЮТЬ ЗАСТОСУВАННЮ
4.1. Згідно зі статтею 447 Цивільного процесуального кодексу України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду зі скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.
4.2. За частинами третьою та четвертою статті 71 Закону України «Про виконавче провадження» сума заборгованості зі сплати аліментів, присуджених як частка від заробітку (доходу), визначається виконавцем у порядку, встановленому Сімейним кодексом України. Виконавець зобов`язаний обчислювати розмір заборгованості щомісяця та повідомляти про розрахунок заборгованості у визначених законом випадках.
4.3. Відповідно до частин першої - третьої статті 195 Сімейного кодексу України заборгованість за аліментами, присудженими у частці від заробітку (доходу), визначається виходячи з фактичного заробітку (доходу), який платник одержував за час, протягом якого не провадилося стягнення. Заборгованість за аліментами платника аліментів, який не працював на час виникнення заборгованості або є фізичною особою - підприємцем і перебуває на спрощеній системі оподаткування, або є громадянином України, який одержує заробіток (дохід) у державі, з якою Україна не має договору про правову допомогу, визначається виходячи із середньої заробітної плати працівника для даної місцевості. Розмір заборгованості обчислюється виконавцем, а в разі виникнення спору - судом.
4.4. Переліком видів доходів, які враховуються при визначенні розміру аліментів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 26.02.1993 №146, передбачено утримання аліментів з одержуваної пенсії, крім установлених цим Переліком винятків.
4.5. За частинами другою та третьою статті 451 Цивільного процесуального кодексу України у разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов`язує державного виконавця усунути порушення. Якщо оскаржувані дії вчинено відповідно до закону, у межах повноважень державного виконавця і право заявника не порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.
V. ОЦІНКА ТА МОТИВИ СУДУ
5.1. З матеріалів виконавчого провадження встановлено, що у період з липня 2025 року до червня 2026 року боржник офіційно не працював, заробітної плати не одержував, водночас одержував пенсію по інвалідності.
5.2. Частина друга статті 195 Сімейного кодексу України пов`язує застосування середньої заробітної плати працівника для цієї місцевості саме з фактом того, що платник аліментів не працював на час виникнення заборгованості. Закон не ототожнює поняття «не працював» із поняттям «не одержував жодного доходу» та не передбачає, що одержання пенсії саме по собі виключає застосування частини другої цієї статті.
5.3. Водночас пенсія є фактичним доходом, з якого відповідно до виконавчого документа та Переліку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.02.1993 №146, підлягає стягненню визначена судом частка. Отже, у спірний період одержання боржником пенсії підлягає врахуванню поряд із установленою частиною другою статті 195 Сімейного кодексу України базою розрахунку для платника, який не працював, з дотриманням мінімальної та максимальної межі аліментів, установлених рішенням суду.
5.4. У постанові Верховного Суду від 09.02.2022 у справі №522/8173/19, провадження №61-15381св21, визнано правомірним розрахунок заборгованості, сформований із частки пенсії по інвалідності та частки середньої заробітної плати для відповідної місцевості, оскільки боржник одночасно був фізичною особою - підприємцем на спрощеній системі оподаткування, однак такий правовий підхід підтверджує, що фактичний дохід у вигляді пенсії та розрахункова база, передбачена частиною другою статті 195 Сімейного кодексу України, можуть враховуватися одночасно.
5.5. У постанові Верховного Суду від 07.07.2026 у справі №638/5965/22, провадження №61-16041св25, зроблено висновок, що одержання непрацюючим платником іншого виду доходу не виключає визначення заборгованості із середньої заробітної плати працівника для відповідної місцевості. Отже, сам факт одержання боржником пенсії не усуває передбаченого частиною другою статті 195 Сімейного кодексу України порядку розрахунку за період, коли він не працював.
5.6. У Постанові Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 02.02.2026 у справі №296/6029/22, провадження №61-10443сво25 сформульовано висновок щодо належного територіального показника: слід застосовувати середню заробітну плату працівника саме для відповідної місцевості, а за відсутності новіших оприлюднених даних - останній офіційно оприлюднений для цього регіону показник, а не загальнодержавну середню заробітну плату.
5.7. З огляду на цей висновок розрахунок скаржниці не може бути прийнятий у частині використання загальнодержавних поквартальних показників середньої заробітної плати. Під час нового розрахунку виконавець має застосувати офіційний показник для Житомирської області, оприлюднений за відповідний місяць, а за відсутності такого показника - останній офіційно оприлюднений показник середньої заробітної плати працівника для Житомирської області.
5.8. Оскільки у розрахунку від 16.07.2026 державний виконавець застосував лише розмір пенсії та мінімальний гарантований розмір аліментів, не врахувавши 1/4 частку середньої заробітної плати працівника для відповідної місцевості, дії державного виконавця у цій частині не відповідають статті 195 Сімейного кодексу України та порушують право скаржниці на належне виконання судового рішення.
5.9. Стосовно 30 238,36 грн предметом перевірки є не лише факт надходження коштів на рахунок скаржниці, а й правова підстава їх урахування в розрахунку від 16.07.2026: як часткового погашення заборгованості зі сплати аліментів чи як штрафу, що не може зменшувати основний аліментний борг.
5.10. Платіжні інструкції №26828 від 05.11.2025 та №28804 від 21.11.2025 підтверджують фактичне перерахування на рахунок скаржниці 25 000 грн і 5 238,36 грн у виконавчому провадженні №71846649. Отже, твердження про ненадходження загальної суми 30 238,36 грн як платежів у цьому виконавчому провадженні спростовується письмовими доказами.
5.11. Ці платежі здійснено в період чинності ухвали суду першої інстанції від 06.12.2024 та постанови апеляційного суду від 17.06.2025, на виконання яких виконавець визначив збільшений розмір заборгованості. Скасування цих судових рішень постановою Верховного Суду від 02.02.2026 зумовило необхідність привести розрахунок заборгованості у відповідність до остаточного судового рішення та зменшити суму нарахованого боргу. Водночас воно не скасовує факту здійснення і одержання платежів та не дає підстав не враховувати їх під час визначення стану виконання аліментного зобов`язання. Саме співвідношення зменшеного після касаційного перегляду розміру зобов`язання з усіма сплаченими сумами зумовило відображення переплати.
5.12. Довід скаржниці про сплату 30 238,36 грн як штрафу належними доказами не підтверджений. Натомість платіжна інструкція №32004 від 26.12.2025 підтверджує окреме перерахування скаржниці штрафу в сумі 29 372,07 грн, тоді як платіжною інструкцією №32005 тієї ж дати окремо перераховано 124 717,51 грн заборгованості зі сплати аліментів. Різні суми, дати та платіжні документи дають змогу розмежувати часткове погашення аліментного боргу, остаточне погашення визначеного на той час залишку та сплату штрафу.
5.13. Тому державний виконавець обґрунтовано врахував 30 238,36 грн як фактично сплачені аліменти, а підстав для зменшення у розрахунку суми сплаченого боргу чи суми штрафу на 30 238,36 грн суд не встановив.
5.14. Отже, скарга підлягає частковому задоволенню: розрахунок від 16.07.2026 належить визнати неправомірним у частині визначення аліментів за період з липня 2025 року до червня 2026 року без урахування середньої заробітної плати працівника для відповідної місцевості та зобов`язати державного виконавця здійснити новий розрахунок. У решті вимог слід відмовити.
VI. ЩОДО СУДОВИХ ВИТРАТ
6.1. Відповідно до положень статті 452 України у разі задоволення скарги пов`язані з її розглядом судові витрати покладаються на орган державної виконавчої служби. За правилами статей 137 та 141 України пропорційно до задоволеної частини вимог відшкодуванню підлягають витрати на професійну правничу допомогу, які сплачені або мають бути сплачені учасником справи та підтверджені належними доказами.
6.2. На підтвердження витрат скаржниця подала договір про надання правничої допомоги від 02.09.2024, квитанцію від 27.07.2026 про сплату 7 000 грн та акт приймання-передачі наданих послуг від 14.09.2026. В акті зазначено консультацію і правовий аналіз матеріалів, опрацювання документів та розрахунку заборгованості, підготовку і подання скарги; загальна вартість послуг становить 7 000 грн.
6.3. Витрати підтверджені, пов`язані з розглядом цієї скарги, а їх розмір з огляду на обсяг матеріалів виконавчого провадження, необхідність перевірки розрахунків і застосування спеціальних норм сімейного та виконавчого законодавства є розумним і співмірним.
6.4. Оскільки скарга задоволена частково, а саме задоволено дві вимоги: щодо неправомірності дій виконавця та неправильного визначення бази нарахування аліментів, та відмовлено у вимозі щодо неврахування окремих платежів, то з Корольовського відділу державної виконавчої служби у місті Житомирі на користь скаржниці пропорційно підлягає стягненню 4 666 грн 67 коп витрат на професійну правничу допомогу.
Керуючись статтями 12, 13, 76-81, 89, 137, 258-261, 263, 447-453 Цивільного процесуального кодексу України, Корольовський районний суд міста Житомира,
У Х В А Л И В :
1. Скаргу ОСОБА_1 , задовольнити частково.
2. Визнати неправомірними дії головного державного виконавця Корольовського відділу державної виконавчої служби у місті Житомирі Хмельницького міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Трохачової Марії Василівни під час складання 16 липня 2026 року розрахунку заборгованості зі сплати аліментів у виконавчому провадженні №71846649 у частині визначення аліментів за період з липня 2025 року до червня 2026 року без урахування середньої заробітної плати працівника для відповідної місцевості.
3. Зобов`язати головного державного виконавця Корольовського відділу державної виконавчої служби у місті Житомирі Хмельницького міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Трохачову Марію Василівну або іншу уповноважену особу здійснити новий розрахунок заборгованості зі сплати аліментів у виконавчому провадженні №71846649 за період з липня 2025 року до червня 2026 року, визначивши аліменти з 1/4 частки середньої заробітної плати працівника для Житомирської області та 1/4 частки одержаної боржником пенсії, з урахуванням фактично здійснених платежів, мінімальної та максимальної межі аліментів, установлених виконавчим документом.
4. У задоволенні решти вимог скарги, відмовити.
5. Стягнути з Корольовського відділу державної виконавчої служби у місті Житомирі Хмельницького міжрегіонального управління Міністерства юстиції України на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 4 666 (чотири тисячі шістсот шістдесят шість) гривень 67 копійок.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Житомирського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Скаржник:
ОСОБА_1 ,
ІНФОРМАЦІЯ_2 ,
зареєстроване місце проживання за адресою:
АДРЕСА_1 ,
РНОКПП НОМЕР_1 .
Боржник:
ОСОБА_2 ,
ІНФОРМАЦІЯ_3 ,
зареєстроване місце проживання за адресою:
АДРЕСА_2 ,
РНОКПП НОМЕР_2 .
Заінтересована особа:
Корольовський відділ державної виконавчої служби у місті Житомирі
Хмельницького міжрегіонального управління Міністерства юстиції України,
місцезнаходження за адресою:
10014, Житомирська область, м. Житомир, вул. Леха Качинського, буд. 12-А,
код ЄДРПОУ 35021396.
Повний текст ухвали складено 24 вересня 2026 року.
Суддя Олена РОЖКОВА
Судове рішення № 140075466, Корольовський районний суд м. Житомира було прийнято 24.09.2026. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти ключові дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити ключові дані.
Це рішення відноситься до справи № 296/6029/22. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: