Рішення № 140063179, 03.08.2026, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"03" серпня 2026 р. м. Київ Справа № 911/1689/26

Суддя О.В. Конюх, при секретарі судового засідання Лівандовському О.О., розглянувши у порядку загального позовного провадження справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Торглайк-Груп», м. Рівне,

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтек Енерджі Групп»,

с. Святопетрівське Бучанського району Київської області,

про стягнення 902 157,02 грн.,

за участю представників:

від позивача: Струкова О.В., адвокат, ордер серії ВК №1228255 від 04.06.2026;

від відповідача: не з`явились;

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Торглайк-Груп», м. Рівне (далі по тексту ТОВ «Торглайк-Груп» 05.06.2026 через систему «Електронний суд» звернулось до Господарського суду Київської області з позовною заявою №АБ-01/05-Т1 до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтек Енерджі Групп», с. Святопетрівське Київської області (далі по тексту ТОВ «Інтек Енерджі Групп»), в якій просить суд стягнути з відповідача на користь позивача 902 157,02 грн., з яких:

620 265,60 грн. основного боргу за Договором №11/12-23 від 11.12.2023 за товар, поставлений за видатковою накладною від 10.04.2024,

57 064,44 грн. пені, нарахованої за період з 10.05.2024 по 09.11.2024,

31 013,28 грн. 5% штрафу, нарахованого відповідно до п. 8.2 Договору,

155 305,14 грн. інфляційних втрат, нарахованих за період з травня 2024 року по квітень 2026 року,

38 508,56 грн. 3% річних, нарахованих за період з 10.05.2024 по 04.06.2026.

Крім того, позивач просить суд стягнути з відповідача на користь позивача витрати на сплату судового збору 13 532,36 грн. та витрати на правничу допомогу в сумі 20 000,00 грн.

Позов обґрунтований тим, що відповідач, всупереч умов Договору №11/12-23 від 11.12.2023, не виконав взяті на себе зобов`язання щодо повної та своєчасної оплати за поставлений товар за Видатковою накладною №РН-0000030 від 10.04.2024 на загальну суму 2 067 552,00 грн., а здійснив лише часткову оплату 70% вартості товару у розмірі 1 447286,40 грн., внаслідок чого виникла заборгованість у розмірі 620 265,60 грн., яку позивач просить стягнути в судовому порядку.

У зв`язку з простроченням грошового зобов`язання з оплати вартості поставленого товару, позивач нараховує та просить суд стягнути з відповідача пеню, штраф, проценти річних та інфляційні втрати.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 10.06.2026 позовну заяву ТОВ «Торглайк-Груп» залишено без руху, зобов`язано позивача усунути недоліки позовної заяви в строк не пізніше десяти днів з дня отримання ухвали про залишення позовної заяви без руху.

11.06.2026 через систему «Електронний суд» представник позивача подала заяву про усунення недоліків позовної заяви, до якої додано виправлену відповідно до вимог ст. 162, 164 ГПК України позовну заяву, яка містить реквізити рахунку позивача в банку, довідку №і290916 від 11.06.2026, що підтверджує наявність такого рахунку в банку.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 16.06.2026 відкрито провадження у справі №911/1689/26 в порядку загального позовного провадження, підготовче судове засідання призначено на 13.07.2026.

Цією ж ухвалою суд зобов`язав відповідача ТОВ «Інтек Енерджі Групп» подати до суду у строк п`ятнадцять днів з дати отримання цієї ухвали докази оплати за поставлений товар за видатковою накладною №РН-0000030 від 10.04.2024 (частина 2 ст. 74 ГПК України).

Відповідно до ч.7 ст. 6 ГПК України особі, яка зареєструвала електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, суд вручає будь-які документи у справах, в яких така особа бере участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення до електронного кабінету такої особи, що не позбавляє її права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.

Копію ухвали від 16.06.2026 про відкриття провадження у справі було надіслано та доставлено до електронного кабінету відповідача 16.06.2026 о 18:35, про що складено та долучено до матеріалів справи довідку Господарського суду Київської області про доставку електронного листа.

Враховуючи положення п.5 ч.6 ст. 242 ГПК України, за яким якщо судове рішення надіслано до електронного кабінету пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення, гарантований статтею 165 ГПК України п`ятнадцятиденний строк для подання відзиву сплив 02.07.2026.

Ухвалою від 01.07.2026 заяву представника позивача від 29.06.2026 про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції задоволено.

Ухвалою від 13.07.2026 підготовче провадження закрито, призначено справу №911/1689/26 до судового розгляду по суті на 03.08.2026. Забезпечено участь представника позивача адвоката Струкової Ольги Вікторівни у судовому засіданні у режимі відеоконференції.

У судове засідання з розгляду справи по суті 03.08.2026 з`явилась представник позивача. Відповідач повторно не з`явився, уповноважених представників для участі в судовому засіданні не направив, про причини неявки суд не повідомив. Відзив на позов та докази на його підтвердження не подав.

Згідно з частиною 9 статті 165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Відповідно до п.2 ч.3 ст. 202 ГПК України якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки.

Розглянувши позов ТОВ «Торглайк-Груп» до ТОВ «Інтек Енерджі Групп» про стягнення 902 157,02 грн., всебічно та повно вивчивши наявні у матеріалах справи докази та оцінивши їх в сукупності, господарський суд

УСТАНОВИВ:

відповідно до частини 1 статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, зокрема з правочинів.

Згідно з частиною 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (ст. 626 Цивільного кодексу України) й сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору (ст. 627 Цивільного кодексу України).

11.12.2023 між ТОВ «Торглайк-Груп» (постачальник) та ТОВ «Інтек Енерджі Групп» (покупець) був укладений договір поставки №11/12-23 (далі Договір), за умовами якого:

- постачальник зобов`язується передати у власність покупця, а покупець в порядку і на умовах даного договору, зобов`язується оплатити й прийняти наступне електротехнічне обладнання (товар), згідно специфікації в додатку №1, що є невід`ємною частиною цього договору (п.1.1);

- загальна ціна цього договору на день його підписання на умовах поставки, визначених у розділі 4, становить 2 067 552,00 грн., в тому числі ПДВ 20% - 344 592,00 грн. (п.2.1);

- розрахунки за обладнання здійснюються в наступному порядку:

70% вартості обладнання з врахуванням положень розділу 2 даного договору протягом 7 календарних днів з дати підписання даного договору;

30% вартості обладнання протягом 30 календарних днів з дати відвантаження обладнання зі складу постачальника (п.3.2);

- поставка обладнання за цим договором здійснюється на умовах DDP м. Рівне, вул. Біла 16 у відповідності до Міжнародних правил тлумачення торгових термінів ІНКОТЕРМС-2010, протягом 70 календарних днів з дати виконання покупцем зобов`язань, обумовлених в п.3.2 Договору та п.10.1 цього договору (п.4.1);

- зобов`язання постачальника вважаються виконаними з моменту передачі товару в розпорядження покупця в місці поставки, що вказане у п.4.1 цього договору, в асортименті, кількості, у строки, з якісними характеристиками, узгодженими сторонами у Договорі та/або специфікації з обов`язковим підписанням документів зазначених у пункті 4.6 договору. Зобов`язання покупця вважаються виконаними з моменту прийняття і оплати поставленого товару (дата зарахування грошових коштів на рахунок постачальника) (п.4.7);

- у випадку невиконання покупцем положень розділу 3 цього договору в частині термінів платежу, покупець повинен сплатити постачальнику неустойку в розмірі 0,05% від суми, не оплаченої в термін, за кожний день прострочення, але не більше 3% загальної вартості Договору. В разі прострочення оплати більше ніж на 30 днів покупець додатково до неустойки сплачує штраф у розмірі 5% суми заборгованості (п.8.2);

- даний договір набирає чинності після його підписання і діє до повного виконання зобов`язань сторонами (п.12.11).

Укладений між сторонами договір за своєю правовою природою є договором поставки. Відповідно до статті 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Разом із договором сторони підписали специфікацію (додаток №1), за якою поставці підлягали трансформатори струму та трансформатори напруги загальною вартістю 2 067 552,00 грн.

На виконання договору постачальник поставив, а покупець прийняв передбачений специфікацією товар на загальну суму 2 067 552,00 грн., що підтверджується підписаною обома сторонами видатковою накладною №РН-0000030 від 10.04.2024.

Відповідно до частини 1 статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Стаття 599 Цивільного кодексу України вказує на те, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною 1 статті 692 ЦК України передбачено, що покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до п.3.2 Договору розрахунки за обладнання здійснюються в наступному порядку:

70% вартості обладнання з врахуванням положень розділу 2 даного договору протягом 7 календарних днів з дати підписання даного договору;

30% вартості обладнання протягом 30 календарних днів з дати відвантаження обладнання зі складу постачальника.

Відповідно до наданої АТ «ОТП Банк» довідки №Р00-3-5-3/43 від 03.06.2026 ТОВ «Інтек Енерджі Групп» за платіжною інструкцією №1003 від 11.12.2023 перерахувало на рахунок ТОВ «Торглайк-Груп» 70% вартості обладнання, а саме 1 447 286,40 грн.

Враховуючи, що поставка була здійснена 10.04.2024, строк оплати іншої частини вартості обладнання у сумі 620 265,60 грн. сплив 10.05.2024, а з 11.05.2024 настало прострочення.

Частиною 2 статті 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що у разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.

ТОВ «Інтек Енерджі Групп» доказів оплати товару, отриманого за видатковою накладною №РН-0000030 від 10.04.2024 у розмірі більшому, ніж визнає та доводить суду позивач, суду не подав, у тому числі на вимогу п.3 ухвали від 16.06.2026 про відкриття провадження, яка набрала законної сили та є обов`язковою для виконання на всій території України.

З огляду на викладене, вимога позивача про стягнення з відповідача основного боргу у сумі 620 265,60 грн. є документально підтверджена, законна та така, яку слід задовольнити повністю.

У зв`язку з простроченням грошового зобов`язання з оплати вартості товару, позивач нараховує та просить суд стягнути з відповідача 57 064,44 грн. пені, нарахованої за період з 10.05.2024 по 09.11.2024.

Відповідно до статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити на користь кредитора пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня. Договором може бути визначено менший розмір пені.

За загальновизнаним принципом права закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі. Цей принцип закріплений у частині першій статті 58 Конституції України, за якою дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце (Рішення Конституційного Суду України 09.02.1999 №1-рп/99).

Протягом спірного періоду діяли норми Господарського кодексу України, а тому під час нарахування пені мають враховуватись положення ГК України, незалежно від того, коли здійснено такий розрахунок.

Згідно з частиною 6 статті 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язань припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано, якщо інше не встановлено законом або договором.

Пунктом 8.2 Договору передбачено, що у випадку невиконання покупцем положень розділу 3 цього договору в частині термінів платежу, покупець повинен сплатити постачальнику неустойку в розмірі 0,05% від суми, не оплаченої в термін, за кожний день прострочення, але не більше 3% загальної вартості Договору (тобто загальна сума пені не може перевищувати 3% від вартості договору 2067552,00 грн., що становить 62026,56 грн.).

Із зазначеного вбачається, що сторони, керуючись свободою договору та вільним волевиявленням, погодили конкретний розмір відповідальності покупця за порушення строків виконання грошового зобов`язання, визначивши його у розмірі 0,05% від суми простроченого платежу за кожний день прострочення, із встановленням граничного розміру такої неустойки на рівні 3% загальної вартості Договору.

З огляду на вимоги частин 1 та 2 статті 2, частини 5 статті 236 Господарського процесуального кодексу України господарський суд має з`ясовувати обставини, пов`язані з правильністю здійснення позивачем розрахунку, та здійснити оцінку доказів, на яких цей розрахунок ґрунтується. У разі якщо відповідний розрахунок позивачем здійснено неправильно, то господарський суд з урахуванням конкретних обставин справи самостійно визначає суми пені та інших нарахувань у зв`язку з порушенням грошового зобов`язання, не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду часу, протягом якого, на думку позивача, мало місце невиконання такого зобов`язання, та зазначеного позивачем максимального розміру відповідних пені та інших нарахувань.

Суд, здійснивши власний розрахунок пені, не виходячи при цьому за межі граничного строку та розміру нарахування пені, а також періоду, заявленого позивачем, встановив, що вірно розрахований розмір належної до стягнення з відповідача на користь позивача пені за заявлений період становить 56 754,30 грн., у зв`язку з чим, вказана вимога має бути задоволена частково.

Крім того, з огляду на порушення строків оплати товару, позивач нараховує та просить стягнути з відповідача 5% штрафу у сумі 31 013,28 грн., нарахованого відповідно до п. 8.2 Договору.

Відповідно до п.8.2 Договору в разі прострочення оплати більше ніж на 30 днів покупець додатково до неустойки сплачує штраф у розмірі 5% суми заборгованості.

Суд звертає увагу сторін, що одночасне стягнення передбачених договором двох підвидів неустойки (пені та штрафу), не суперечить статті 61 Конституції України, відповідно до якої ніхто не може бути двічі притягнений до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.

По-перше, у даному випадку сторонами застосовано два підвиди неустойки, а в межах одного виду відповідальності сторонами може бути застосований різний набір санкцій, про що неодноразово наголошував Верховний Суд. По-друге, таке формулювання сторони погодили у Договорі на підставі вільного волевиявлення, що не суперечить положенням чинного законодавства.

Крім того, ст.61 Конституції України розміщена у розділі ІІ «Права, свободи та обов`язки людини і громадянина» та не розповсюджується на відповідальність юридичних осіб за невиконання господарських договорів.

Суд встановив, що відповідач порушив строки оплати товару більше ніж на 30 днів, відтак, суд погоджується, що у позивача виникло право для нарахування штрафу відповідно до п.8.2 договору.

Суд, перевіривши правильність нарахування штрафу позивачем, встановив, що такий здійснено арифметично вірно, розмір штрафу становить 31 013,28 грн. у зв`язку з чим, вказана вимога має бути задоволена повністю в заявленій сумі.

Також, відповідно до положень ч. 2 ст. 625 ЦК України позивач нараховує та просить суд стягнути з відповідача 38 508,56 грн. 3% річних, нарахованих за період з 10.05.2024 по 04.06.2026 та 155 305,14 грн. інфляційних втрат, нарахованих за період з травня 2024 року по квітень 2026 року.

Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно з ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Формулювання статті 625 Цивільного кодексу України, коли нарахування процентів тісно пов`язується із застосуванням індексу інфляції, орієнтує на компенсаційний, а не штрафний характер відповідних процентів, а тому проценти річних не є неустойкою у розумінні положень ст. 549 Цивільного кодексу України.

Інфляційні нарахування на суму боргу не є штрафною санкцією, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті. Зазначені нарахування здійснюються окремо за кожен період часу, протягом якого діяв відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов`язання.

Суд, здійснивши власний розрахунок процентів річних, не виходячи при цьому за межі періоду, заявленого позивачем, встановив, що вірно розрахований розмір належних до стягнення з відповідача на користь позивача процентів річних за заявлений період становить 38 457,72 грн., у зв`язку з чим вказану вимогу слід задовольнити частково.

Суд, здійснивши власний розрахунок інфляційних втрат, не виходячи при цьому за межі періодів, заявлених позивачем, встановив, що вірно розрахований розмір належних до стягнення з відповідача на користь позивача інфляційних втрат становить 155 305,14 грн., у зв`язку з чим вказану вимогу слід задовольнити повністю.

За таких обставин, повно та ґрунтовно дослідивши матеріали справи, перевіривши на відповідність закону та дійсним обставинам справи розрахунки заборгованості, суд задовольняє позов ТОВ «Торглайк-Груп» частково та ухвалює рішення про стягнення з ТОВ «Інтек Енерджі Групп» 620 265,60 грн. основного боргу, 56 754,30 пені, 31 013,28 грн. штрафу, 38 457,72 процентів річних та 155 305,14 грн. інфляційних втрат.

У зв`язку частковим задоволенням позову суд, відповідно до ст. 129 ГПК України, покладає на відповідача відшкодування позивачу судового збору пропорційно задоволеним вимогам, а саме у сумі 10 821,55 грн.

Керуючись статтями 4, 12, 73-92, 129, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Торглайк-Груп» задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтек Енерджі Груп» (08141, Київська область, Бучанський район, с. Святопетрівське, вул. Кооперативна, буд. 7, ідентифікаційний код 38973878) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Торглайк-Груп» (33028, Рівненська область, м. Рівне, вул. Поштова, буд. 11, ідентифікаційний код 38963754)

620 265,60 грн. (шістсот двадцять тисяч двісті шістдесят п`ять гривень шістдесят копійок) основного боргу,

56 754,30 грн. (п`ятдесят шість тисяч сімсот п`ятдесят чотири гривні тридцять копійок) пені;

31013,28 грн. (тридцять одну тисячу тринадцять гривень двадцять вісім копійок) штрафу;

38 457,72 грн. (тридцять вісім тисяч чотириста п`ятдесят сім гривень сімдесят дві копійки) процентів річних,

155 305,14 грн. (сто п`ятдесят п`ять тисяч триста п`ять гривень чотирнадцять копійок) інфляційних втрат,

10 821,55 грн. десять тисяч вісімсот двадцять одну гривню п`ятдесят п`ять копійок) судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

3. У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга може бути подана протягом двадцяти днів з дня складення повного тексту рішення відповідно до ст. ст. 240-241 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення підписано 25.09.2026.

Суддя О.В. Конюх