Єдиний державний реєстр судових рішень
Справа № 548/927/26
Провадження № 2/548/589/26
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
23.09.2026 м. Хорол
Хорольський районний суд Полтавської області у складі:
головуючого судді Лідовець Т. М.,
з участю секретаря судового засідання Манжос Т. В.,
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «СІТІ КОЛЕКТ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики
В С Т А Н О В И В:
ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «СІТІ КОЛЕКТ» (далі ТОВ «ФК «Сіті Колект») звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 , в якому просить стягнути з відповідача заборгованість за договором позики № 72351643 від 09.12.2022 у розмірі 38 000,00 грн, судовий збір в сумі 2 662 грн 40 коп., витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 15 000 грн 00 коп. та витрати пов`язані з підготовкою та направленням документів у розмірі 381 грн 74 коп.
З урахуванням уточнених позовних вимог представник позивача зазначає, що 09.12.2022 між ТзОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та відповідачем по справі ОСОБА_1 укладено договір позики №72351643, за умовами якого позивач свої зобов`язання за договором виконав у повному обсязі шляхом надання кредитних коштів у розмірі 9500 грн. Натомість, відповідач свої зобов`язання по договору не виконав, не надав своєчасно товариству грошові кошти для погашення заборгованості. У зв`язку з цим виникла заборгованість, що становить 38 000,00 грн та складається з простроченої заборгованості за кредитом 9500,00 грн, простроченої заборгованості за нарахованими процентами 28500 грн.
Зазначає, що 11.04.2023 між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ «Сіроко Фінанс» укладено договір відступлення прав вимоги №033-030423 від 03.04.2023, відповідно до умов якого до позивача перейшло право грошової вимоги до боржників, в тому числі і до ОСОБА_1 за кредитним договором №72351643 від 09.12.2022.
17.12.2025 між ТзОВ «Сіроко Фінанс» та ТОВ «ФК «Сіті Колект» укладено договір відступлення прав вимоги №17/12/25-01, відповідно до умов якого до позивача перейшло право грошової вимоги до боржників, в тому числі і до ОСОБА_1 за кредитним договором №72351643 від 09.12.2022.
З посиланням на відповідні правові норми та докази, зважаючи на те, що відповідач продовжує ухилятися від виконання зобов`язання і заборгованість за договором не погашає, що є порушенням законних прав ТОВ «ФК «Сіті Колект» представник позивача просить суд стягнути з відповідача заборгованість у сумі 38 000 грн та понесені судові витрати у справі.
Ухвалою Хорольського районного суду Полтавської області від 27.04.2026 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи визначено проводити в порядку спрощеного позовного провадження, передбаченого статтями 274-279 ЦПК України, без виклику сторін.
Відповідач ОСОБА_1 належним чином повідомлений про дату, час та місце слухання справи. Будь-яких заяв чи клопотань до суду від нього не надходило. Відзив на позов відповідач не подав.
Відповідно до частини другої статті 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши письмові докази у справі та оцінивши їх на предмет належності, допустимості, достовірності, а в сукупності їх достатності, суд встановив такі обставини.
09.12.2022 між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та відповідачем ОСОБА_1 укладено договір позики №72351643, згідно з умовами якого товариство зобов`язалося надати позичальнику кредит у розмірі 9500 грн, строк кредитування 30 днів, мета отримання кредиту придбання товарів (робіт, послуг) для задоволення власних потреб, не пов`язаних з підприємницькою професійною діяльністю або виконанням обов`язків найманого працівника.
Відповідно до частини першої статті 13 ЗУ «Про споживче кредитування» договір позики № 72351643 від 09.12.2022 був укладений у письмовій формі у вигляді електронного документа, створеного згідно з вимогами, визначеними ЗУ «Про електронні документи та електронний документообіг», а також з урахуванням особливостей, передбачених ЗУ «Про електронну комерцію».
Згідно зі статтею 12 ЗУ «Про електронну комерцію» позичальнику було надано одноразовий ідентифікатор rwXrgplcL8 для підписання кредитного договору № 72351643 від 09.12.2022, підтвердження ознайомлення з Правилами та інших супутніх документів.
Кредитодавець виконав взяті на себе зобов`язання в повному обсязі, надавши відповідачу кредит відповідно до умов укладеного кредитного договору. Відповідач використав кредитні кошти, однак, умов договору не виконав і не погасив борг.
Згідно з платіжною інструкцією ТОВ ФК «Фінекспрес» здійснило перерахунок коштів 09.12.2022 в сумі 9500 гривень на карту ОСОБА_1 № НОМЕР_1 .
11.04.2023 між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ «Сіроко Фінанс» укладено договір відступлення прав вимоги №033-030423 від 03.04.2023, відповідно до умов якого до позивача перейшло право грошової вимоги до боржників, в тому числі і до ОСОБА_1 за кредитним договором №72351643 від 09.12.2022.
17.12.2025 між ТОВ «Сіроко Фінанс» та ТОВ «ФК «Сіті Колект» укладено договір відступлення прав вимоги №17/12/25-01, відповідно до умов якого до позивача перейшло право грошової вимоги до боржників, в тому числі і до ОСОБА_1 за кредитним договором №72351643 від 09.12.2022.
Відповідно до розрахунку заборгованості за кредитним договором №72351643 від 09.12.2022 станом на 20.01.2026 у ОСОБА_1 наявна заборгованість у розмірі 38 000 грн, що складається з простроченої заборгованості за кредитом 9500,00 грн, простроченої заборгованості за нарахованими процентами 28500 грн.
За таких обставин суд вважає, що правовідносини, що виникли між сторонами, є зобов`язальними і регулюються нормами глав 47-49 ЦК України, а також спеціальними нормами глави 71 ЦК України, Закону України «Про електронну комерцію».
У статті 3 Закону України "Про електрону комерцію" зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.
Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.
Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею (стаття 11 Закону України "Про електронну комерцію").
Частиною п`ятою статті 11 Закону України "Про електронну комерцію" встановлено, що пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них. Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.
Положеннями статті 12 Закону України "Про електронну комерцію" визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Електронним підписом одноразовим ідентифікатором є дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, і надсилаються іншій стороні цього договору. Це комбінація цифр і букв, або тільки цифр, або тільки літер, яку отримує заявник за допомогою електронної пошти у вигляді пароля, іноді в парі "логін-пароль", або смс-коду, надісланого на телефон, або іншим способом.
При оформленні замовлення, зробленого під логіном і паролем, формується електронний документ, в якому за допомогою інформаційної системи (веб-сайту інтернет-магазину) вказується особа, яка створила замовлення.
Відповідна позиція щодо застосування вказаних норм права викладена в постанові ВС від 09.09.2020 у справі № 732/670/19.
Положенням абзацу другого частини другої статті 639 ЦК України передбачено що договір укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.
Відповідно до статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства.
Згідно зі статтею 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.
Статтею 625 ЦК України передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.
Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).
Статтею 1050 ЦК України передбачено, що якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів.
Зі встановлених судом обставин вбачається, що між сторонами виникли договірні правовідносини у сфері споживчого кредитування, в яких ТОВ «Фінансова Компанія «Сіті Колект» виступає правонаступником кредитодавця (виконавцем послуги кредитування) ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів», а відповідач ОСОБА_1 - споживачем (отримувачем вказаної послуги), та в межах яких виник спір щодо права позивача, як кредитора у цьому зобов`язанні, на повернення відповідачем, як боржником, отриманого ним кредиту та сплати процентів за його користування.
Керуючись принципами змагальності та диспозитивності цивільного судочинства, суд вважає, що ТОВ «ФК «Сіті Колект» надало належні і допустимі та у своїй сукупності достатні докази, що підтверджують факти укладення між первісним кредитором та ОСОБА_1 кредитного договору №72351643 від 09.12.2022, отримання позичальником кредитних коштів в сумі 9500 грн, та перехід права вимоги до позивача на підставі укладених договорів факторингу.
Доказів повернення основної суми боргу у розмірі 9500 грн за кредитним договором №72351643 від 09.12.2022 відповідач суду не надав.
За таких обставин вимога позивача ТОВ «ФК «Сіті Колект» про стягнення з відповідача заборгованості за тілом кредиту у розмірі 9500 грн є доведеною, обґрунтованою та підлягає задоволенню.
Суд в частині нарахування заборгованості за тілом кредиту та процентів у розмірі 7125 грн до 07.01.2023 погоджується з наведеним позивачем розрахунком, оскільки первісним кредитором здійснено нарахування процентів відповідно до умов пунктів 2.2 та 2.3 кредитного договору, в межах строку кредитування, встановленого зазначеними умовами Договору відповідно до вимог законодавства щодо споживчого кредитування та не містить платежів, не передбачених умовами кредитного договору. Належних та допустимих доказів на підтвердження виконання зобов`язань відповідно до кредитного договору, зокрема щодо погашення відповідачем заборгованості за тілом кредиту, процентами, нарахованих відповідно до умов кредитного договору, станом на 07.01.2023 у справі не має.
Щодо нарахування заборгованості за процентами у період з 08.01.2020, суд зазначає таке.
Пунктом 6 кредитного договору передбачені умови продовження строку користування позикою за ініціативою позичальника шляхом укладення додаткової угоди, в якій мають бути зазначені перелік та цифрові значення умов, що підлягають зміні у зв`язку з продовженням строку дії договору, та відображатися в особистому кабінеті позичальника. У матеріалах справи відсутні докази укладення додатковї угоди між первісним кредитором та ОСОБА_1 чи інших дій щодо узгодження продовження строку дії договору позики, тому нарахування первісним кредитором процентів після 07.01.2023 за користування позикою та їх стягнення суперечить вимогам статті 1050 ЦК України.
За змістом правової позиції Великої Палати Верховного Суду, викладеної у постанові від 28 березня 2018 року у справі №444/9519/12 (провадження №14-10цс18), після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється. Права та інтереси кредитодавця в охоронних правовідносинах забезпечуються частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання. Близькі за змістом висновки також сформульовані в постанові Великої Палати Верховного Суду від 05.04.2023 у справі № 910/4518/16.
Позивач у цій справі вимоги про стягнення з відповідача процентів за частиною другою статті 625 ЦК України не заявляв. З огляду на наведене, нарахована позивачем заборгованість за процентами у розмірі 7125 грн (9500 грн х 30 днів х 2,5%) є обґрунтованою та підлягає стягненню з відповідача на користь позивача; в іншій частині вимог у стягненні заборгованості за процентами суд відмовляє за безпідставністю.
Враховуючи наведене, суд приходить до висновку про часткове задоволення позову, зокрема, з відповідача ОСОБА_1 на користь позивача слід стягнути за договором позики №72351643 від 09.12.2022 заборгованість за основним боргом у розмірі 9500 грн та заборгованість за нарахованими процентами у розмірі 7125 грн, а всього 16 625 грн. В іншій частині вимог слід відмовити.
При зверненні з позовом ТОВ «ФК «Сіті Колект» у заяві зазначило про наявність судових витрат у виді витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 15000 грн.
Положенням статті 137 ЦПК України встановлено, що для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може за клопотанням іншої сторони зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами (частина п`ята статті 137 ЦПК України).
На підтвердження витрат на правничу допомогу представником ТОВ ««Сіті Колект» надано:Договір про надання правничої допомоги № ДО-20260202/001 від 02.02.2026, прайс-лист адвоката Богомолова В.В., заявку на надання правової допомоги №84 від 30.10.2025, Витяг акта № 84 про надання юридичної допомоги від 01.04.2026.
З урахуванням критеріїв співмірності, складності справи, обсягу і складності виконаної адвокатом роботи, виходячи з конкретних обставин даної справи, беручи до уваги, що дана справа не є унікальною та не потребувала значного часу для вивчення та підготовки позовної заяви, суд вважає, що зазначені представником ТОВ «ФК «Сіті Колект» витрати на правничу допомогу в розмірі 15000,00 грн є завищеними та необґрунтованими в частині тривалості надання усної консультації.
Отже, суд вважає, що з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК ««Сіті Колект» підлягають стягненню витрати на правничу допомогу у розмірі 2000,00 грн.
Відповідно до пункту 1 частини другої статті 141 ЦПК України іншісудові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються відповідача пропорційно задоволеним позовним вимогам, тому з ОСОБА_1 слід стягнути на користь ТОВ «Сіті Коллект» понесені витрати на правничу допомогу в розмірі 2000, 00 грн та 1 164,8 грн (43,75% від 2662,40 грн) повернення судового збору.
Щодо заявлених у позовній заяві витрат пов`язаних надсиланням відповідачу копії позовної заяви у паперовій формі у розмірі 381,74 грн, то такі за своєю суттю не є судовими витратами у розумінні статті 133 ЦПК України, це є процесуальним обов`язком позивача, який подає позов через систему «Електронний суд», у зв`язку з чим фактично й передбачена зменшена ставка судового збору у такому випадку з коефіцієнтом 0,8. Отже, для стягнення таких витрат суд не вбачає підстав.
Керуючись статтями 3, 4, 12, 13, 76-81, 141, 211, 223, 247, 258-259, 263, 265, 268,272, 273, 279, 280-289, 354 ЦПК України, суд
У Х В А Л И В:
позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Сіті Колект» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Сіті Колект» суму простроченої заборгованості за кредитним договором №72351643 від 09.12.2022 у розмірі 16 625 (шістнадцять тисяч шістсот двадцять п`ять) гривень.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Сіті Колект» судові витрати на сплату судового збору у розмірі 1164 (одну тисячу сто шістдесят чотири) гривні 80 копійок та витрати на правничу допомогу у розмірі 2000 (дві тисячі) гривень.
В іншій частині вимог відмовити.
Апеляційна скарга на рішення може бути подана безпосередньо до Полтавського апеляційного суду протягом 30 днів з дня складення судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи:
Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Сіті Колект» (м. Київ, проспект Соборності, будинок 30-А, офіс 321, код ЄДРПОУ 43950742).
Відповідач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , житель АДРЕСА_1 , РНОКПП - НОМЕР_2 .
Суддя Т. М. Лідовець
Судове рішення № 140061214, Хорольський районний суд Полтавської області було прийнято 23.09.2026. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити необхідні дані.
Це рішення відноситься до справи № 548/927/26. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: