Рішення № 140061213, 23.09.2026, Хорольський районний суд Полтавської області

Справа № 548/1146/26

Провадження № 2/548/675/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23.09.2026 м. Хорол

Хорольський районний суд Полтавської області в складі:

головуючого судді Лідовець Т. М.,

за участю секретаря судового засідання - Манжос Т. В.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства зобмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «ВЕНЕРА ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

В С Т А Н О В И В:

ТОВ «Фінансова Компанія «ВЕНЕРА ФІНАНС» звернулося до суду з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором № 280384 від 07.04.2025.

Позов обґрунтований тим, що 07.04.2025 між ТОВ «КЛАЙ ІНВЕСТ» та відповідачем ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 280384 від 07.04.2025 в електронній формі та підписаний відповідачем за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором. За умовами кредитного договору відповідачу було надано фінансовий кредит у розмірі 4 000 грн 00 коп. строком на 90 днів, тобто до 05.07.2025.

ТОВ «Фінансова Компанія «ВЕНЕРА ФІНАНС» вказує, що первісний кредитор ТОВ «КЛАЙ ІНВЕСТ» свої зобов`язання за кредитним договором виконав належним чином, кредитні кошти у розмірі 4 000 грн 00 коп. були перераховані відповідачу на реквізити платіжної картки НОМЕР_1 . Натомість, відповідач належним чином свої зобов`язання за кредитним договором не виконав, кредитні кошти та проценти за користування кредитом не сплатив, у зв`язку з чим утворилася заборгованість у загальному розмірі 7620,80 грн.

19.12.2025 між ТОВ «КЛАЙ ІНВЕСТ» та ТОВ «Фінансова Компанія «ВЕНЕРА ФІНАНС» було укладено договір факторингу № 19122025/1, відповідно до якого позивач набув право вимоги до відповідача за кредитним договором № 280384 від 07.04.2025.

За наведених умов ТОВ «Фінансова Компанія «ВЕНЕРА ФІНАНС» просив стягнути з відповідача ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором № 280384 від 07.04.2025 у розмірі 7620, 80 грн, з яких: 4000 грн - прострочена заборгованість за сумою кредиту; 2620,80 грн - прострочена заборгованість за процентами; 1000 грн - послуги з надання, обслуговування і повернення кредиту в порядку п.1.4 Договору.

Крім того, позивач ТОВ «Фінансова Компанія «ВЕНЕРА ФІНАНС» просив стягнути з відповідача судові витрати, зокрема судовий збір у розмірі 2 662,40 грн та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 15 500 грн.

Ухвалою суду від 28 травня 2026 року справу прийнято до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження без виклику осіб.

Відповідач про розгляд справи повідомлявся належним чином. Правом на відзив ОСОБА_1 не скористався.

Відповідно до частини другої статті 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Розглянувши подані представником позивача документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позовні вимоги підлягають до задоволення частково.

Судом установлено, що 07.04.2025 між ТОВ «КЛАЙ ІНВЕСТ» та відповідачем ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 280384.

Відповідно до індивідуальної частини договору про надання фінансового кредиту № 280384 від 07.04.2025 ТОВ «КЛАЙ ІНВЕСТ» зобов`язалося надати відповідачу фінансовий кредит у розмірі 4000 грн 00 коп. на умовах строковості, зворотності, платності. Зокрема, за умовами пункту 1.2 кредитного договору кредит надавався строком на 90 днів до 05.07.2025, у будь-якому випадку договір діяв до повного виконання сторонами своїх зобов`язань.

Відповідач зобов`язався повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом у порядку та на умовах, визначених договором. Зокрема, пунктом 1.3 договору за користування кредитом відповідач зобов`язався сплатити ТОВ «КЛАЙ ІНВЕСТ» 262,8 % річних від суми кредиту, що становить 0,72 % на добу; тип процентної ставки - фіксована; періодичність платежів зі сплати процентів - кожні 14 днів. Кредит надавався клієнту у безготівковій формі у національній валюті на реквізити платіжної банківської картки, вказаної клієнтом, а датою укладення договору вважалася дата перерахування грошових коштів на банківський рахунок клієнта.

За умовами пункту 1.4 кредитного договору позичальник зобов`язався сплатити комісію за послуги з надання, обслуговування і повернення кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, надання інформації, довідок, що пов`язані з наданням та обслуговуванням кредиту у розмірі 25% від суми кредиту.

З додатку № 1 від 07.04.2025 до договору фінансового кредиту № 280384 від 04.07.2025 вбачається, що відповідач ОСОБА_1 підписав документ електронним підписом одноразовим ідентифікатором KL6227.

Згідно з довідкою про ідентифікацію, підготовленою ТОВ «КЛАЙ ІНВЕСТ», клієнт ОСОБА_1 РНОКПП НОМЕР_2 , з яким укладено договір № 280384 від 07.04.2025, був ідентифікований ТОВ «КЛАЙ ІНВЕСТ» в інформаційно-телекомунікаційній системі https://www.cly.com.ua.

На підтвердження факту видачі кредитних коштів позивачем подано підтвердження ТОВ «ПрофітГід» щодо здійснення переказу грошових коштів, відповідно до якого в межах договору про надання фінансових платіжних послуг з переказу коштів № ПГ-1 від 30.09.2020 та на підставі платіжної інструкції відправника було здійснено успішний переказ грошових коштів.

Згідно з підтвердженням ТОВ «ПрофітГід» щодо здійснення переказу грошових коштів, номер платіжної інструкції - A978881B427424CLY280384T2452827, платник - ТОВ «КЛАЙ ІНВЕСТ», дата та час здійснення переказу - 07.04.2025 о 13 год. 00 хв., сума переказу - 4000 грн 00 коп., номер платіжної картки отримувача - НОМЕР_1 емітент платіжної картки отримувача - CREDIT AGRICOLE BANK, призначення переказу: «Видача кредиту #280384.

На підставі договору факторингу № 19122025/1 від 19.12.2025 встановлено, що 19.12.2025 у м. Києві між ТОВ «КЛАЙ ІНВЕСТ» та ТОВ «Фінансова Компанія «ВЕНЕРА ФІНАНС», як фактором, було укладено договір факторингу № 19122025/1.

Згідно з витягом з реєстру боржників до договору факторингу № 19122025/1 від 19.12.2025 до реєстру включено відповідача ОСОБА_1 , номер договору - 280384, дата укладення договору - 07.04.2025, дата закінчення договору - 05.07.2025, сума виданого кредиту - 4000 грн, сума заборгованості за процентами 2620,80 грн, заборгованість по сплаті комісії 1000 грн, загальна сума заборгованості 7620,80 грн.

У вимозі б/н від 17.03.2026 ТОВ «Фінансова Компанія «ВЕНЕРА ФІНАНС» повідомила про необхідність сплати заборгованості за кредитним договором № 280384 від 07.04.2025 у загальному розмірі 7620,80 грн, що включає: заборгованість за сумою кредиту - 4000,00 грн, заборгованість за відсотками -2620,80 грн, заборгованість за комісією 1000 грн.

Відповідно до статей 11, 12 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти та її прийняття, а якщо правочин відповідно до закону або домовленості сторін має бути підписаний, моментом його підписання є, зокрема, використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором.

За статтями 205, 207 ЦК України правочин може вчинятися у письмовій, у тому числі електронній, формі, а правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у тому числі електронних, і воля сторін виражена за допомогою електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

За змістом статті 639 ЦК України, якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, такий договір вважається укладеним у письмовій формі.

Касаційний цивільний суд у складі Верховного Суду у спорах, пов`язаних з укладенням кредитних договорів в електронній формі, звертав увагу на необхідність перевірки належної ідентифікації позичальника, факту направлення та використання одноразового ідентифікатора, зв`язку відповідної дії з укладенням конкретного договору, а також підтвердження фактичного надання кредитних коштів. Такий підхід узгоджується з правовими висновками, викладеними, зокрема, у постановах Верховного Суду від 23.03.2020 у справі № 404/502/18, від 09.09.2020 у справі № 732/670/19, від 07.10.2020 у справі № 127/33824/19 та від 12.01.2021 у справі № 524/5556/19.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов`язується надати грошові кошти позичальнику в розмірі та на умовах, установлених договором, а позичальник - повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно зі статтями 526, 530, 610, 612, 629 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог закону, одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається, порушенням зобов`язання є його невиконання або неналежне виконання, а договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 1077 ЦК України за договором факторингу одна сторона передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони за плату, а друга сторона відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи.

За статтею 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора в зобов`язанні в обсязі та на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Зі встановлених судом обставин вбачається, що між сторонами виникли договірні правовідносини у сфері споживчого кредитування, в яких ТОВ «Фінансова Компанія «ВЕНЕРА ФІНАНС» виступає правонаступником кредитодавця (виконавцем послуги кредитування) ТОВ «КЛАЙ ІНВЕСТ», а відповідач ОСОБА_1 - споживачем (отримувачем вказаної послуги), та в межах яких виник спір щодо права позивача, як кредитора у цьому зобов`язанні, на повернення відповідачем, як боржником, отриманого ним кредиту та сплати процентів за його користування.

Судом встановлено, що у матеріалах справи наявні документи, які підтверджують укладення відповідачем кредитного договору № 280384 від 07.04.2025 в електронній формі, погодження істотних умов кредитування та підписання електронних документів одноразовим ідентифікатором KL6227.

Судом установлено, що право вимоги за кредитним договором № 280384 від 07.04.2025 перейшло від ТОВ «КЛАЙ ІНВЕСТ» до позивача ТОВ «Фінансова Компанія «ВЕНЕРА ФІНАНС» на підставі договору факторингу № 19122025/1 від 19.12.2025 та витягу з реєстру боржників до договору факторингу № 19122025/1 від 19.12.2025.

Відповідач доказів визнання недійсним договору факторингу № 19122025/1 від 19.12.2025, припинення зобов`язання, сплати заборгованості або неправильності розрахунку заборгованості суду не надав.

Доказів повернення основної суми боргу за кредитним договором № 280384 від 07.04.2025 відповідач суду не надав.

За таких обставин вимога позивача ТОВ «Фінансова Компанія «ВЕНЕРА ФІНАНС» про стягнення з відповідача заборгованості за тілом кредиту у розмірі 4 000 грн є доведеною, обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Відповідно до індивідуальної частини договору про надання фінансового кредиту № 280384 від 07.04.2025 та додатку № 1 до договору фінансового кредиту № 280384 від 07.04.2025 сторони погодили платність користування кредитними коштами, строк кредитування, порядок нарахування процентів та фіксовану процентну ставку у розмірі 0,72 % на добу.

Відповідач доказів сплати процентів, неправильності їх нарахування або припинення відповідного зобов`язання суду не надав.

За таких обставин вимога позивача ТОВ «Фінансова Компанія «ВЕНЕРА ФІНАНС» про стягнення з відповідача заборгованості за процентами у розмірі 2620,80 грн є доведеною, обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Що стосується вимоги про стягнення з відповідача послуг з надання, обслуговування і повернення кредиту в розмірі 1000,00 грн. то суд вважає, що дана вимога задоволенню не підлягає, виходячи з такого.

Рішенням Конституційного Суду України від 10 листопада 2011 року №15-рп/2011 визначено, що положення пунктів 22, 23 статті 1, статті 11 Закону України «Про захист прав споживачів» з подальшими змінами у взаємозв`язку з положеннями частини четвертої статті 42 Конституції України треба розуміти так, що їх дія поширюється на правовідносини між кредитодавцем та позичальником (споживачем) за договором про надання споживчого кредиту, що виникають як під час укладення, так і виконання такого договору.

Оскільки споживач є вразливою стороною договірних відносин, законодавець визначився з посиленим захистом споживачів шляхом прийняття Закону України «Про захист прав споживачів» та Закону України «Про споживче кредитування», який набрав чинності 10 червня 2017 року.

Відповідно до абзацу 3 частини четвертої статті 11 Закону України «Про захист прав споживачів», кредитодавцю забороняється встановлювати в договорі про надання споживчого кредиту будь-які збори, відсотки, комісії, платежі тощо за дії, які не є послугою у визначенні цього Закону. Умова договору про надання споживчого кредиту, яка передбачає здійснення будь-яких платежів за дії, які не є послугою у визначенні цього Закону, є нікчемною.

Згідно із цим Законом послуга - це діяльність виконавця з надання (передачі) споживачеві певного визначеного договором матеріального чи нематеріального блага, що здійснюється за індивідуальним замовленням споживача для задоволення його особистих потреб; споживчий кредит - це кошти, що надаються кредитодавцем (банком або іншою фінансовою установою) споживачеві на придбання продукції (пункти 17 і 23 статті 1).

Отже, послугою з надання споживчого кредиту є діяльність банку або іншої фінансової установи з передачі споживачу коштів на придбання продукції для його особистих потреб, а тому встановлення кредитором будь-яких зборів, відсотків, комісій, платежів за інші дії, ніж надання коштів на придбання продукції, є незаконним, а такі умови споживчого кредиту є нікчемними і не потребують визнання недійсними.

Враховуючи імперативне врегулюванням законодавством про захист прав споживачів умов щодо нарахування комісії з обслуговування кредитного договору щодо сплати комісії за обслуговування кредитної заборгованості не підлягає застосуванню, отже відсутні правові підстави для задоволення позовної вимоги в частині стягнення комісії у розмірі 1000 грн по наданню, обслуговуванні та поверненню кредиту.

З огляду на викладене, поданий ТОВ «ФК «ВЕНЕРА ФІНАНС» позов слід задовольнити частково та стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «ВЕНЕРА ФІНАНС» заборгованість за кредитним договором №280384 від 04.07.2025 у загальному розмірі 6 620,80 грн, що складається з тіла кредиту в розмірі 4000,00 грн, боргу по сплаті процентів за користування ним в розмірі 2 620,80 грн. У задоволенні решти позовних вимог слід відмовити.

Що стосується розподілу судових витрат суд зазначає наступне.

Частинами першою та третьою статті 133 ЦПК України визначено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до статті 141 ЦПК України з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «ВЕНЕРА ФІНАНС» слід стягнути судові витрати пропорційно до задоволеної частини позовних вимог, (86,9%) а саме судовий збір у розмірі 2313,63 грн.

Щодо витрат на професійну правничу допомогу суд зазначає таке.

Позивач ТОВ «Фінансова Компанія «ВЕНЕРА ФІНАНС» просив стягнути з відповідача витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 15 500 грн. На підтвердження понесених витрат позивачем надано договір № 09/04/2026 про надання правової допомоги від 09.04.2026, акт про отримання правової допомоги від 08.06.2026, рахунок № 08.06.2026-7 від 08.06.2026 та платіжну інструкцію № 3546 від 23.06.2026.

Згідно з договором № 09/04/2026 про надання правової допомоги від 09.04.2026, його укладено між ТОВ «Фінансова Компанія «ВЕНЕРА ФІНАНС» та Адвокатським бюро «ПАРХОМЧУК ТА ПАРТНЕРИ» в особі адвоката Пархомчука Сергія Валерійовича.

Відповідно до статей 133, 137, 141 ЦПК України витрати на професійну правничу допомогу належать до судових витрат та підлягають розподілу між сторонами з урахуванням їх реальності, необхідності, розумності та співмірності зі складністю справи, ціною позову і обсягом наданих послуг.

Суд враховує, що справа є малозначною, розглядається у порядку спрощеного позовного провадження, предметом спору є стягнення заборгованості за типовим кредитним договором, участі у судовому засіданні представник позивача не брав, справа не містить складних фактичних чи правових питань, а заявлений розмір витрат на професійну правничу допомогу у сумі 15500 грн є неспівмірним зі складністю справи, ціною позову, обсягом виконаної роботи та характером наданих послуг.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що з відповідача на користь позивача ТОВ «Фінансова Компанія «ВЕНЕРА ФІНАНС» підлягають стягненню витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 2000 грн 00 коп.

Керуючись статтями 12, 13, 76-81, 89, 133, 137, 141, 247, 258, 259, 263-265, 268, 281, 282 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «ВЕНЕРА ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «ВЕНЕРА ФІНАНС» заборгованість за кредитним договором № 280384 від 07.04.2025 у розмірі 6620 (шість тисяч шістсот двадцять) гривень 80 копійок.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «ВЕНЕРА ФІНАНС» судові витрати на сплату судового збору у розмірі 2313 (дві тисячі триста тринадцять) гривень 63 копійки та витрати на правничу допомогу у розмірі 2000 (дві тисячі) гривень.

Апеляційна скарга на рішення може бути подана безпосередньо до Полтавського апеляційного суду протягом 30 днів з дня складення судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи:

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «ВЕНЕРА ФІНАНС», місцезнаходження: 03115, м. Київ, вул. Львівська, буд. 23, офіс 703, код ЄДРПОУ 43561872;

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 .

Суддя Т. М. Лідовець