Ухвала суду № 140055673, 17.09.2026, Шевченківський районний суд м. Запоріжжя

ЄУН: 336/5163/13-ц

Провадження №: 6/336/728/2026

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 вересня 2026 року м. Запоріжжя

Шевченківський районний суд м. Запоріжжя у складі головуючого судді Коваленка Павла Леонідовича, за участю секретаря судового засідання Цвєткової Т.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Лівобережний відділ державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, Публічне акціонерне товариство Акціонерний комерційний банк «ІНДУСТРІАЛБАНК», про скасування тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України,

В С Т А Н О В И В:

07 вересня 2026 року ОСОБА_1 в особі представника адвоката Конєвої Ірини Євгеніївни звернувся до суду із заявою про скасування тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України, встановленого ухвалою Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 26 червня 2013 року у цивільній справі № 336/5163/13-ц.

Заяву обґрунтовано тим, що зазначеною ухвалою за поданням державного виконавця Шевченківського відділу державної виконавчої служби Запорізького міського управління юстиції Біляєва Володимира Анатолійовича тимчасово обмежено у праві виїзду за межі України до виконання зобов`язань за виконавчим листом № 2-391/11 від 25 вересня 2012 року, виданим Орджонікідзевським районним судом м. Запоріжжя, про солідарне стягнення на користь ПАТ АКБ «ІНДУСТРІАЛБАНК» заборгованості в розмірі 990 543 грн 62 коп.

28 липня 2026 року ОСОБА_1 мав намір перетнути державний кордон України через пункт пропуску «Старокозаче».

Рішенням уповноваженої службової особи НОМЕР_1 прикордонного загону Державної прикордонної служби України № 2044 від 28 липня 2026 року заявнику відмовлено в перетинанні державного кордону України на виїзд у зв`язку з наявністю чинного рішення уповноваженого державного органу про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України.

Згідно з відповіддю Головного центру обробки спеціальної інформації Державної прикордонної служби України від 04 серпня 2026 року № 19.1/59354-26-Вих з 21 жовтня 2013 року на виконанні в Державній прикордонній службі України перебуває на виконанні ухвала Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 26 червня 2013 року у справі № 336/5163/13-ц, надіслана супровідним листом Шевченківського відділу державної виконавчої служби Запорізького міського управління юстиції від 10 жовтня 2013 року № 18711/11.

03 серпня 2026 року адвокат Конєва Ірина Євгеніївна звернулася до Лівобережного відділу державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України з адвокатським запитом щодо стану примусового виконання виконавчого листа № 2-391/11 від 25 вересня 2012 року та чинності застосованих до боржника обмежень.

З відповіді Лівобережного відділу державної виконавчої служби у місті Запоріжжі від 20 серпня 2026 року вбачається, що виконавчий лист № 2-391/11 від 25 вересня 2012 року перебував на виконанні у Вознесенівському відділі державної виконавчої служби у місті Запоріжжі, зокрема в межах виконавчих проваджень № 36415544 та № 48239638.

У виконавчому провадженні № 48239638 постановою державного виконавця від 11 червня 2019 року виконавчий лист повернуто стягувачу ПАТ АКБ «ІНДУСТРІАЛБАНК» на підставі пункту 2 частини першої статті 37 Закону України «Про виконавче провадження». У постанові було зазначено строк повторного пред`явлення виконавчого документа до виконання до 11 червня 2022 року.

Після повернення виконавчого документа ПАТ АКБ «ІНДУСТРІАЛБАНК» або його правонаступники із заявою про його повторне пред`явлення до виконання до відповідного відділу державної виконавчої служби не зверталися.

Станом на 20 серпня 2026 року виконавчий лист № 2-391/11 від 25 вересня 2012 року на виконанні у Лівобережному відділі державної виконавчої служби у місті Запоріжжі не перебуває.

Інші відкриті виконавчі провадження, у яких боржником є ОСОБА_1 , у відділі відсутні.

Матеріали виконавчого провадження № 48239638 знищено у 2023 році після закінчення встановленого строку їх зберігання, про що складено відповідний акт про вилучення для знищення документів, не внесених до Національного архівного фонду.

Водночас збереглися окремі документи щодо примусового виконання виконавчого листа, зокрема постанови про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника від 21 вересня 2017 року та 11 червня 2019 року, акт про вилучення для знищення номенклатурних справ, не внесених до Національного архівного фонду а також постанова про повернення виконавчого документа стягувачу від 11 червня 2019 року.

Оскільки виконавчий документ було повернуто стягувачу на підставі статті 37 Закону України «Про виконавче провадження», а не закінчено виконавче провадження відповідно до статті 39 цього Закону, державним виконавцем окрема постанова про скасування тимчасового обмеження ОСОБА_1 у праві виїзду за межі України не виносилася, відповідне повідомлення до Державної прикордонної служби України не направлялося.

Дослідивши заяву та додані до неї матеріали, суд дійшов такого висновку.

Відповідно до статті 33 Конституції України кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантовано свободу пересування, вільний вибір місця проживання та право вільно залишати територію України, за винятком обмежень, установлених законом.

За пунктом 5 частини першої статті 6 Закону України «Про порядок виїзду з України і в`їзду в Україну громадян України» право громадянина України на виїзд з України може бути тимчасово обмежено, якщо він ухиляється від виконання зобов`язань, покладених на нього судовим рішенням або рішенням іншого органу, що підлягає примусовому виконанню в порядку, встановленому законом, до виконання зобов`язань або сплати заборгованості зі сплати аліментів.

Відповідно до частини першої статті 441 ЦПК України тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України може бути застосоване судом як захід забезпечення виконання судового рішення або рішення інших органів, що підлягає примусовому виконанню в порядку, встановленому законом.

За змістом частини третьої статті 441 ЦПК України суд може тимчасово обмежити у праві виїзду за межі України фізичну особу, яка є боржником за невиконаним рішенням, якщо вона ухиляється від виконання покладених на неї зобов`язань, на строк до виконання зобов`язань за рішенням, що виконується у виконавчому провадженні.

Частиною п`ятою статті 441 ЦПК України передбачено право суду скасувати тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України за вмотивованою заявою боржника.

Тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України має забезпечувальний, а не каральний характер. Його застосування та подальше збереження повинні бути пов`язані з реальною процедурою примусового виконання конкретного рішення та наявністю обставин, які свідчать про ухилення боржника від виконання покладених на нього зобов`язань.

Сам по собі факт невиконання судового рішення не є тотожним ухиленню від його виконання. Подальше збереження обмеження має переслідувати легітимну мету забезпечення виконання рішення та бути необхідним і пропорційним цій меті.

Судом установлено, що виконавчий лист № 2-391/11 від 25 вересня 2012 року повернуто стягувачу 11 червня 2019 року. Після його повернення до органу державної виконавчої служби документ повторно не пред`являвся. Станом на час розгляду заяви виконавче провадження, в межах якого могло б здійснюватися примусове виконання відповідного судового рішення, відсутнє, виконавчі дії щодо заявника не проводяться.

Матеріали справи не містять актуальних відомостей про вчинення ОСОБА_1 після повернення виконавчого документа стягувачу умисних дій, спрямованих на ухилення від виконання судового рішення.

З часу повернення виконавчого документа минуло понад сім років, а встановлене ухвалою суду обмеження діє понад тринадцять років.

За відсутності відкритого виконавчого провадження та виконавчих дій подальше збереження обмеження не забезпечує примусового виконання конкретного судового рішення і втратило безпосередній зв`язок із метою, для досягнення якої його було застосовано.

Суд не бере до уваги як самостійну підставу для задоволення заяви посилання на остаточний сплив 11 червня 2022 року строку повторного пред`явлення виконавчого документа, оскільки пунктом 10-2 розділу XIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про виконавче провадження» передбачено переривання визначених цим Законом строків на період дії воєнного стану.

Так само питання наявності у заявника права на перетин державного кордону під час воєнного стану не входить до предмета розгляду цієї заяви.

Суд вирішує виключно питання про подальшу дію тимчасового обмеження, встановленого ухвалою від 26 червня 2013 року.

Скасування тимчасового обмеження не припиняє зобов`язань заявника за судовим рішенням, не свідчить про виконання цього рішення та не позбавляє стягувача права повторно пред`явити виконавчий документ до виконання у порядку, встановленому законом.

Ураховуючи відсутність чинного виконавчого провадження, тривалість застосованого обмеження, відсутність актуальних доказів ухилення заявника від виконання судового рішення та втрату обмеженням зв`язку з реальною процедурою примусового виконання, суд доходить висновку, що подальше втручання у право заявника вільно залишати територію України є непропорційним меті застосування цього заходу.

За таких обставин заява підлягає задоволенню.

Керуючись статтею 33 Конституції України, статтею 6 Закону України «Про порядок виїзду з України і в`їзду в Україну громадян України», статтями 258261, 353, 354, 441 ЦПК України, суд.

ПОСТАНОВИВ:

Заяву ОСОБА_1 , подану представником адвокатом Конєвою Іриною Євгеніївною, про скасування тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України задовольнити.

Скасувати тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України громадянина України ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , встановлене ухвалою Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 26 червня 2013 року у цивільній справі № 336/5163/13-ц.

Після набрання ухвалою законної сили її засвідчену копію направити для виконання до Головного центру обробки спеціальної інформації Державної прикордонної служби України та до Лівобережного відділу державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України.

Роз`яснити, що скасування тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України не припиняє зобов`язань ОСОБА_1 за судовим рішенням, на виконання якого видано виконавчий лист № 2-391/11 від 25 вересня 2012 року.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Запорізького апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів із дня її проголошення.

Учасник справи, якому повну ухвалу не було вручено у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційну скаргу подано протягом п`ятнадцяти днів із дня вручення йому відповідної ухвали.

Суддя П.Л. Коваленко