Рішення № 140055494, 24.09.2026, Рахівський районний суд Закарпатської області

Справа № 305/1807/26

Провадження по справі 2/305/753/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24.09.2026. Рахівський районний суд Закарпатської області у складі:

головуючої судді Марусяк М.О.

за участю секретаря Шемоти М.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Рахів в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Акціонерного товариства "АКЦЕНТ-БАНК" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

Акціонерне товариство "АКЦЕНТ-БАНК" (далі Позивач) звернулося в суд з позовом до ОСОБА_1 (далі Відповідач) про стягнення заборгованості.

Позивач мотивує свої позовні вимоги тим, що 09.06.2020 року ОСОБА_1 уклала з АТ «А-Банк» кредитний договір AN3UCT15510933518, щодо надання останній кредиту в розмірі 39000.00 грн строком на 36 місяців (тобто до 08.06.2023 року) зі сплатою процентів у розмірі 75.00 % щорічно та комісії в розмірі 0.00 грн. Станом на 04.06.2026 року заборгованість Відповідача за даним кредитним Договором складала суму в розмірі 72101.29 грн, яка складається з: 39000 грн - загальний залишок заборгованості за наданим кредитом (тілом кредиту); 33101,29 грн - загальний залишок заборгованості за процентами, 0.00 грн - загальний залишок заборгованості за комісією, 0 грн - загальний залишок заборгованості за пенею. Позивач при пред`явленні цього позову поніс витрати у розмірі 2662.4 грн. по сплаті судового збору та очікує понести витрати у розмірі, що передбачені Законом України "Про судовий збір". З огляду на викладене, Позивач просить стягнути зі ОСОБА_1 на користь АТ "А-БАНК" заборгованість за кредитним договором № AN3UCT15510933518 від 09.06.2020 року у розмірі 72101,29 UAH грн станом на 04.06.2026 року, яка складається з наступного: 39000 грн - загальний залишок заборгованості за наданим кредитом (тілом кредиту); 33101,29 грн - загальний залишок заборгованості за процентами. 0.00 грн - загальний залишок заборгованості за комісією, 0 грн - загальний залишок заборгованості за пенею. Cтягнути з відповідача на користь АТ "А-БАНК" судові витрати у розмірі сплаченого судового збору в сумі 2662.4 грн.

Ухвалою про відкриття провадження у справі від 25.06.2026 було відкрито провадження у даній справі, визначено розгляд справи проводити в порядку спрощеного позовного провадження, а Відповідачу був наданий строк протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі, на подачу відзиву на позовну заяву.

Сторони в судове засідання не викликались, відповідно до ч.5 ст.279 ЦПК України.

Відповідачу, ОСОБА_1 , копія ухвали про відкриття провадження по справі та копія позовної заяви була вручена за місцем проживання 02.07.2026, отже останній день для подання відзиву на позов був 17.07.2026.

Відповідачка, ОСОБА_1 подала відзив на позов, в якому зазначила, що їй не було відомо про відсоткову ставку за договором у розмірі 75% на рік, тому вважає несправедливим такий значний розмір відсоткової ставки та просить відмовити у стягненні з неї на користь Позивача заборгованості в сумі 33101,29 грн за процентами. Також зазначає, що наразі вона перебуває у скрутному матеріальному становищі, тому просить розстрочити їй сплату боргу на один рік.

Представник Позивача надав відповідь на відзив, де зазначає, що Відповідачка була ознайомлена зі всіма умовами кредитування, у тому числі й відсотковою ставкою за користування кредитними коштами, про що свідчить її підпис у Анкеті-Заяві, тому просить задовольнити позовні вимоги АТ "АКЦЕНТ-БАНК".

Дослідивши надані сторонами письмові докази, суд, прийшов до такого висновку.

Згідно зі ст.1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Відповідно до ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

За нормою ч. 1 ст. 634 Цивільного кодексу України, договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 09.06.2020 звернулася до банку з метою отримання банківських послуг, у зв`язку з чим підписала Заяву Клієнта № AN3UCT15510933518 від 18.06.2020, де просила про надання їй кредиту в сумі 390000 гривень, на строк 36 місяців, з процентною ставкою 75% річних, розмір щомісячного платежу 2771,43 гривні, номер платіжної картки, на який будуть надаватися кредитні кошти НОМЕР_1 . У цій Заяві визначено, що ОСОБА_1 погодилась із тим, що Заява разом з Умовами і правилами обслуговування фізичних осіб в АТ "А-БАНК", Таблицею обчислення вартості кредиту та Паспортом споживчого кредиту складає договір про надання банківських послуг, вона отримала їх примірники.

На підставі укладеного договору Відповідачка отримала кредит в розмірі 39000 грн, що підтверджено меморіальним ордером № TR.14406115.15929.70002 від 09.06.2020, отже банк свої зобов`язання за Договором виконав у повному обсязі.

Відповідно до ст.ст.526, 611 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки (пені).

Як вбачається з матеріалів справи, у порушення умов договору Відповідачка зобов`язання за вказаним договором належним чином не виконала, що призвело до заборгованості й згідно з Випискою по картці та Випискою по кредиту за період з 09.06.2020-04.06.2026 станом на 04.06.2026 року заборгованість Відповідачки за даним кредитним Договором склала 72101,29 грн, де 39000 грн - загальний залишок заборгованості за наданим кредитом (тілом кредиту) та, відповідно 33101,29 грн проценти за користування кредитними коштами.

Правильність поданого позивачем розрахунку заборгованості відповідачка не оспорювала, а відтак такий розрахунок є належним та допустимим доказом, який підтверджує заборгованість за укладеним договором.

Підставами виникнення цивільних прав і обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини (пункт 1 частина друга стаття 11 ЦК України).

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (ст.610 ЦК України).

У ст.611 ЦК України визначено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ч.1 ст.612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором чи законом.

Згідно з ч.1 ст.625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання, а за правилами ч. 1 ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Вимоги частини 1 статті 44 ЦПК України передбачають обов`язок особи, яка бере участь у справі, добросовісно здійснювати свої права та виконувати процесуальні обов`язки.

Відповідно до ч.1 ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом, що також встановлено статтею 12 цього Кодексу. Згідно з ч.1 ст.13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

На підставі ч.3 ст.83 ЦПК України відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, повинні подати суду докази разом з поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи.

Згідно з ч.2 ст.43 ЦПК України, відповідач зобов`язаний добросовісно здійснювати процесуальні права і виконувати процесуальні обов`язки, що відповідно до принципу юридичної визначеності, як складової частини конституційного принципу верховенства права, зобов`язує відповідача самостійно цікавитися перебігом розгляду судом пред`явленого до нього позову. Тривала відсутність такого інтересу з боку відповідача, на думку суду, свідчить про його небажання захищати свої процесуальні права.

Отже, Позивач належними та допустимими доказами довів факт укладення договору та наявність заборгованості в ОСОБА_1 в сумі 72101,29 гривні.

Відповідачка не надала жодних доказів, які б підтверджували факт виконання нею зобов`язань за договором, а заперечення ОСОБА_1 щодо неповідомлення її про відсоткову ставку не знайшли свого підтвердження в ході розгляду справи, адже її Заява про отримання кредиту чітко містить вказівку на плату за кредит в розмірі 75% річних.

Статтею 263 ЦПК України передбачено, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріально права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Отже, виходячи з принципу змагальності цивільного процесу, сторони повинні подати всі докази на підтвердження своєї позиції до суду першої інстанції в установлений законом строк.

Враховуючи те, що Позивач надав обґрунтовані та правові докази порушення та невиконання Відповідачкою умов договору, а Відповідачка жодних доказів відсутності у неї заборгованості перед Позивачем не надала, розрахунок заборгованості фактично не заперечувала, суд вважає, що позов підлягає до задоволення.

Стаття 133 ЦПК України передбачає, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Відповідно до ч.1 та ч.2 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.

Виходячи з наведеного, враховуючи положення ст.ст.133 та 141 ЦПК України та взявши до уваги те, що у зв`язку з розглядом справи в суді Позивач поніс судові витрати, а саме, сплатив судовий збір у розмірі 2662,40 гривні, суд стягує з Відповідачки вищенаведені витрати на користь Позивача.

Зі змісту ст. 267 ЦПК України ч. 1 ст. 267 ЦПК України суд, який ухвалив рішення, може визначити порядок його виконання, надати відстрочення або розстрочення виконання, вжити заходів для забезпечення його виконання, про що зазначає в рішенні.

Стаття 435 ЦПК України передбачає, що за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує:1) ступінь вини відповідача у виникненні спору; 2) щодо фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, її матеріальний стан; 3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо. Розстрочка та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови.

Відповідачка ОСОБА_1 у відзиві на позов просила розстрочити сплату боргу на дванадцять місяців, оскільки вона не має змоги сплатити борг одноразово, водночас вона не надала доказів, які б давали підстави суду розстрочити сплату боргу, отже у суду наразі немає підстав для розстрочення виконання рішення.

Керуючись ст.ст.1-13, 76- 83, 141, 247, 247, 258-259, 263-265, 268, 354 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ :

Позов задовольнити.

Стягнути зі ОСОБА_1 , на користь Акціонерного товариства "АКЦЕНТ-БАНК" заборгованість за кредитним договором № AN3UCT15510933518 від 09.06.2020 року станом на 04.06.2026, в розмірі 72101 (сімдесят дві тисячі сто одну) гривню 29 копійок, яка складається з 39000 грн. заборгованості за наданим кредитом (тілом кредиту) та 33101,29 грн заборгованості за процентами.

Відомості щодо учасників справи:

Позивач: АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО "АКЦЕНТ-БАНК" (скорочена назва АТ "А-БАНК"), 49074, м. Дніпро, вул. Батумська, буд. 11, рах. № НОМЕР_2 , ЄДРПОУ 14360080, МФО №307770, Тел: 0567221187, е-mail: Legal.Collect@a-bank.com.ua.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІПН: НОМЕР_3 , дата народження: ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса: АДРЕСА_1 , тел.: НОМЕР_4 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті, чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено протягом тридцяти днів з дня його складення безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду.

Головуюча: М.О. Марусяк