Ухвала суду № 140054393, 24.09.2026, Святошинський районний суд міста Києва

СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА

пр. № 1-кп/759/647/26

ун. № 760/21074/25

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 вересня 2026 року м. Київ

Святошинський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_3 у кримінальн ому провадженні №12024100090002064 від 04.07.2024 відносно

ОСОБА_4 , обвинуваченого за ч. 1 ст. 263, ч. 3 ст. 307 КК України,

ОСОБА_5 , ОСОБА_3 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , обвинувачених за ч. 3 ст. 307 КК України,

сторони кримінального провадження - прокурор: ОСОБА_8 ,

захисники: ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 ,

обвинувачені: ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_3 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 ,

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Святошинського районного суду м. Києва перебуває обвинувальний акт у кримінальному провадженні №12024100090002064 від 04.07.2024, зокрема за обвинуваченням ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 307 КК України.

Прокурор ОСОБА_8 звернувся до суду з клопотанням про продовження ОСОБА_3 строку тримання під вартою на 60 днів із залишенням без змін визначеного раніше альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави у розмірі 150 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 499 200 грн.

В обґрунтування клопотання прокурор зазначив, що ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні особливо тяжких кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 307 КК України, за які передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від дев`яти до дванадцяти років з конфіскацією майна.

На думку прокурора, встановлені раніше ризики на цей час не зменшились та продовжують існувати, зокрема ризики переховування обвинуваченого від суду, незаконного впливу на свідків та інших обвинувачених у цьому кримінальному провадженні, а також вчинення іншого кримінального правопорушення.

У судовому засіданні прокурор клопотання підтримав та просив його задовольнити.

Захисник обвинуваченого ОСОБА_3 адвокат ОСОБА_10 проти продовження строку тримання під вартою заперечила. Зазначила, що обвинувачений перебуває під вартою з січня 2025 року, а строк дії запобіжного заходу неодноразово продовжувався, зокрема з посиланням на ризик його переховування від суду та відсутність міцних соціальних зв`язків. Водночас до затримання ОСОБА_3 постійно проживав у м. Вишневому разом із сім`єю, має родичів та міцні соціальні зв`язки, що, на думку захисника, спростовує ризик його переховування від суду. Просила змінити обвинуваченому запобіжний захід на більш м`який або зменшити визначений розмір застави.

Обвинувачений ОСОБА_3 підтримав позицію свого захисника.

Заслухавши думки учасників судового провадження, дослідивши матеріали клопотання, суд дійшов наступного висновку.

Відповідно до ч. 3 ст. 331 КПК України незалежно від наявності клопотань суд зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня його застосування чи продовження.

Вирішуючи питання про продовження строку тримання під вартою, суд має встановити, чи продовжують існувати ризики, передбачені ст. 177 КПК України, та чи є вони достатніми для подальшого застосування найбільш суворого запобіжного заходу.

ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні двох кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 307 КК України, які відповідно до ст. 12 КК України належать до категорії особливо тяжких та за які передбачено безальтернативне покарання у виді позбавлення волі на значний строк.

Оцінюючи ризик переховування обвинуваченого від суду, суд враховує тяжкість пред`явленого обвинувачення та покарання, яке загрожує ОСОБА_3 у разі визнання його винуватим. Разом із тим тяжкість можливого покарання не розглядається судом як самостійна і достатня підстава для подальшого тримання особи під вартою, а оцінюється у сукупності з іншими обставинами кримінального провадження.

Суд бере до уваги доводи захисника про те, що ОСОБА_3 до затримання проживав у м. Вишневому разом із сім`єю, має родичів та соціальні зв`язки. Разом з тим наявність таких зв`язків сама по собі не усуває ризику переховування, зважаючи на тяжкість пред`явленого обвинувачення, можливість призначення тривалого строку позбавлення волі та стадію судового розгляду кримінального провадження.

Також суд вважає таким, що не втратив актуальності, ризик незаконного впливу на свідків та інших обвинувачених. ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень спільно з іншими особами, частина доказів у кримінальному провадженні підлягає безпосередньому дослідженню судом, а тому можливість незаконного впливу з метою зміни показань або узгодження процесуальної поведінки на цьому етапі не може вважатися усунутою.

Щодо ризику вчинення іншого кримінального правопорушення суд враховує характер та обставини пред`явленого ОСОБА_3 обвинувачення, за яким йому інкримінується не одинична ситуативна дія, а два кримінальні правопорушення, пов`язані з незаконним обігом психотропних речовин. Наведені обставини у сукупності з іншими встановленими ризиками дають підстави вважати, що цей ризик також не втратив актуальності.

При цьому тривалість перебування ОСОБА_3 під вартою з січня 2025 року є обставиною, яка підлягає врахуванню при оцінці пропорційності подальшого застосування такого запобіжного заходу. Однак сама по собі тривалість тримання під вартою не є безумовною підставою для його зміни, якщо ризики, для запобігання яким такий захід застосовано, продовжують існувати.

Оцінивши у сукупності характер пред`явленого обвинувачення, тяжкість можливого покарання, дані про особу ОСОБА_3 , наведені стороною захисту відомості про його сімейні та соціальні зв`язки, тривалість перебування під вартою, а також стадію судового провадження, суд доходить висновку, що встановлені ризики хоча й підлягають оцінці з урахуванням спливу часу, проте на цей час не зменшилися настільки, щоб забезпечення належної процесуальної поведінки обвинуваченого стало можливим шляхом застосування більш м`якого запобіжного заходу.

Щодо прохання сторони захисту зменшити розмір застави суд враховує, що ухвалою Святошинського районного суду м. Києва від 27.09.2025 ОСОБА_3 було визначено заставу у розмірі 150 прожиткових мінімумів для працездатних осіб 499 200 грн, і саме такий її розмір прокурор просить залишити без змін.

Наведені захистом обставини щодо тривалості перебування обвинуваченого під вартою та наявності у нього сімейних і соціальних зв`язків враховані судом, однак самі по собі не свідчать про те, що раніше визначений розмір застави став явно непомірним або втратив здатність забезпечувати виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків.

За таких обставин підстав для зменшення визначеного раніше розміру застави суд не вбачає.

Враховуючи викладене, суд доходить висновку про необхідність продовження ОСОБА_3 строку тримання під вартою на 60 днів із залишенням визначеного раніше розміру застави без змін.

Керуючись ст.ст. 176-178, 182, 183, 194, 331, 372, 376 КПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно обвинуваченого ОСОБА_3 ,ІНФОРМАЦІЯ_1 , - задовольнити.

Продовжити обраний стосовно обвинуваченого ОСОБА_3 ,ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, тобто до 22 листопада 2026 року (включно). Утримувати ОСОБА_3 ,ІНФОРМАЦІЯ_1 , в ДУ «Київський слідчий ізолятор».

Визначити обвинуваченому ОСОБА_3 ,ІНФОРМАЦІЯ_1 , розмір застави, який здатний забезпечити виконання покладених на нього обов`язків, у розмірі 150 (сто п`ятдесят) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 499 200 (чотириста дев`яносто дев`ять тисяч двісті) гривень, яка може бути внесена як самим обвинуваченим, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок Святошинського районного суду м.Києва, (код отримувача (код за ЄДРПОУ) 26268059, банк отримувача ДКСУ, м.Київ; код банку отримувача (МФО) 820172, рахунок отримувача UA128201720355259002001012089), після внесення якої обвинувачений підлягає звільненню з-під варти в порядку, передбаченому ч. 4 ст. 202 КПК України.

У разі внесення застави, покласти на ОСОБА_3 ,ІНФОРМАЦІЯ_1 , строком на два місяці з дня внесення застави такі обов`язки:

- прибувати до суду за викликом;

- не відлучатися із населеного пункту в якому він проживає, без дозволу суду;

- повідомляти суд про зміну свого місця проживання;

- здати на зберігання до Державної міграційної служби свій закордонний паспорт (паспорти), інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Роз`яснити обвинуваченому, що у разі невиконання покладених на нього обов`язків застава звертається в дохід держави.

Ухвала суду підлягає негайному виконанню та може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Повний текст ухвали оголошено 25 вересня 2026 року.

Суддя ОСОБА_14