Ухвала суду № 140049185, 15.09.2026, Заводський районний суд м. Дніпродзержинська

справа № 208/3535/26

провадження № 2-с/208/371/26

УХВАЛА

15 вересня 2026 р. м. Кам`янське

Суддя Заводського районного суду міста Кам`янського Савранський Т.А., розглянувши заяву представника ОСОБА_1 адвоката Плетенко Кристини Юріївни про скасування судового наказу, -

ВСТАНОВИВ:

06 квітня 2026 року Заводським районним судом міста Кам`янського видано судовий наказ, згідно до якого солідарно стягнуто з ОСОБА_2 ,

ОСОБА_3 на користь Комунального підприємства Дніпропетровської обласної ради «Аульський водовід» заборгованість за послуги централізованого водопостачання та водовідведення в розмірі 18 306,48 грн., суму пені в розмірі 745,01 грн. та судовий збір у розмірі 166,40 грн. з кожного боржника (а.с. 18).

15 вересня 2026 року представник боржника звернувся до суду з заявою про поновлення строку на оскарження та скасування вищезазначеного судового наказу.

В обґрунтування поданої заяви заявниця зазначає, що про існування судового наказу їй стало відомо лише 09 вересня 2026 року після отримання сповіщення в електронному застосунку «ДІЯ». Із вказаним судовим рішенням сторона боржника не погоджується та вважає його таким, що підлягає скасуванню, посилаючись на те, що нею здійснюється оплата за комунальні послуги, а визначений розмір заборгованості не відповідає дійсності, на підтвердження чого до заяви додано копії квитанцій про оплату. З урахування викладеного, вони просять поновити строк на оскарження та скасувати судовий наказ.

Ознайомившись з поданими матеріалами, суддя приходить до наступного висновку.

Частиною 1 ст. 170 ЦПК України зазначено, шо боржник має право протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення копії судового наказу та доданих до неї документів подати заяву про його скасування до суду, який його видав, крім випадків видачі судового наказу відповідно до пунктів 4,5 частини першої статті 161 цього Кодексу. Заява про скасування судового наказу може також бути подана органами та особами, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.

Як вбачається з матеріалів справи судом на адресу мешкання боржників надіслано копію судового наказу та копію заяви про видачу судового наказу з додатками, проте, скероване судом поштове відправлення повернуто відділенням поштового зв`язку за закінченням терміну зберігання 01.06.2026 року (а.с. 20-21).

Верховний Суд у постанові від 18 березня 2021 року у справі № 911/3142/19 сформував правовий висновок про те, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника.

Відповідно до ч. 5 ст. 170 ЦПК України до заяви про скасування судового наказу додаються: 1) документ, що підтверджує сплату судового збору; 2) документ, що підтверджує повноваження представника боржника, якщо заява подається таким представником; 3) клопотання про поновлення пропущеного строку, якщо заява подається після спливу строку, передбаченого частиною першою цієї статті.

З наведеного встановлено, що строки звернення із заявою про скасування судового наказу порушені, проте представником боржника подано аргументоване клопотання про поновлення строку на оскарження відповідного наказу, яке підлягає задоволенню, а тому підстави для повернення заяви про скасування судового наказу відсутні.

Відповідно до пункту 19 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 23 грудня 2011 року № 14 «Про практику розгляду судами заяв у порядку наказного провадження», у заяві про скасування судового наказу має бути зазначено не лише про оспорення судового наказу, а й про обставини, які свідчать про повну або часткову необґрунтованість вимог стягувача, а також посилання на докази, якими боржник обґрунтовує свої заперечення проти заявлених вимог. При цьому самі докази можуть бути подані суду під час розгляду заяви про скасування судового наказу.

Зазначені положення узгоджуються з пунктом 5 частини 3 статті 170 ЦПК України, відповідно до якого заява про скасування судового наказу має містити зазначення про повну або часткову необґрунтованість вимог стягувача. Водночас у разі подання неналежно оформленої заяви суддя постановляє ухвалу про її повернення без розгляду відповідно до частини шостої статті 170 ЦПК України.

Отже, для вирішення питання про скасування судового наказу заявник має не лише висловити незгоду із судовим наказом, а й навести конкретні обставини, які свідчать про повну або часткову необґрунтованість вимог стягувача, та пов`язати такі обставини із заявленими до стягнення вимогами.

Як убачається зі змісту поданої заяви, на підтвердження викладених у ній доводів адвокатом долучено копію квитанції АТ «А-БАНК», відповідно до якої 11 червня 2026 року здійснено платіж на рахунок КП ДОР «Аульський водовід» у розмірі 800 грн 00 коп.

Разом із тим, зазначений платіж здійснено після видачі судового наказу та він сам по собі не свідчить про необґрунтованість вимог стягувача, які були предметом розгляду в наказному провадженні. Зі змісту квитанції також не вбачається, що здійснення цього платежу пов`язане із запереченням боржницею факту виникнення заборгованості, її розміру, періоду нарахування чи інших складових вимог, на підставі яких було видано судовий наказ.

Таким чином, факт здійснення часткової оплати після видачі судового наказу не спростовує наявності заборгованості в розмірі, визначеному судовим наказом, та не містить сам по собі доводів щодо необґрунтованості заявлених стягувачем вимог на момент їх розгляду судом.

Водночас питання щодо врахування здійсненого платежу при виконанні судового наказу може бути вирішене в установленому законом порядку на стадії його виконання та не є підставою для повернення або скасування судового наказу в межах наказного провадження.

Інших конкретних обставин, які б свідчили про повну або часткову необґрунтованість вимог КП ДОР «Аульський водовід», зокрема щодо факту надання послуг, періоду виникнення заборгованості, правильності її розрахунку, обсягу заявлених до стягнення сум чи інших складових вимог, у поданій заяві не наведено.

Таким чином, зі змісту заяви про скасування судового наказу не вбачається належного обґрунтування повної або часткової необґрунтованості вимог стягувача, як того вимагає пункт 5 частини 3 статті 170 ЦПК України.

За таких обставин подана заява с неналежно оформленою, оскільки не містить передбаченого законом зазначення про конкретні обставини, які свідчать про повну або часткову необґрунтованість вимог стягувача, у зв`язку з чим підлягає поверненню заявниці без розгляду. Відповідно до частини 6 статті 170 ЦПК України у разі подання неналежно оформленої заяви про скасування судового наказу суддя постановляє ухвалу про її повернення без розгляду не пізніше двох днів з дня її надходження до суду.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст.170, 259, 260, 261, 263, 268 ЦПК України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Строк на звернення з заявою про скасування, поновити.

Заяву представника ОСОБА_1 адвоката Плетенко Кристини Юріївни про скасування судового наказу від 06 квітня 2026 року в цивільній справі №208/3535/26, залишити без розгляду та повернути її заявнику.

Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 15 днів з дня її складення.

Учасник справи, якому копія ухвала судді не була вручена у день складення, має право на поновлення строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання копії ухвали судді

Суддя Т.А. Савранський