Ухвала суду № 140048029, 14.09.2026, Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа № 308/7632/26

1-кс/308/5424/26

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 вересня 2026 року м. Ужгород

Слідчий суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області ОСОБА_1 , за участю секретаря судових засідань ОСОБА_2 , підозрюваного ОСОБА_3 , захисника ОСОБА_4 , прокурора ОСОБА_5 , слідчого ОСОБА_6 розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду скаргу захисника ОСОБА_4 в інтересах підозрюваного ОСОБА_3 на повідомлення слідчого про підозру в кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №22026070000000022 від 20.01.2026, за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч.2 ст. 111 КК України,-

в с т а н о в и в:

До Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області надійшла скарга захисника ОСОБА_4 в інтересах підозрюваного ОСОБА_3 на повідомлення слідчого про підозру в кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №22026070000000022 від 20.01.2026, за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч.2 ст. 111 КК України.

Скаргу мотивовано тим, що 26.05.2026 старший слідчий в ОВС 2 відділення слідчого відділу УСБУ в Закарпатській області, підполковник юстиції ОСОБА_6 у кримінальному провадженні №22026070000000022 від 20.01.2026 повідомив ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 про підозру у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.2 ст. 111 КК України.

Сторона захисту вважає що повідомлення слідчого про підозру є незаконним та ґрунтується лише на припущеннях органу досудового розслідування, з огляду на наступне.

Так, повідомлення про підозру не відповідає вимогам п. 6 ч. 1 ст. 277 КПК України, оскільки не містить стислого викладу фактичних обставин кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа, а також обставин, які б вказували на наявність факту та умислу підозрюваного оскільки підозрюваний спілкувався з рідним батьком, про що він повідомив на допиті у своїх поясненнях.

Окрім того, повідомлена підозра ОСОБА_3 не підтверджена жодними належними допустимими та переконливими доказами, отриманими у ході здійснення досудового розслідування стороною обвинувачення, як того вимагає ст. 91 КПК України, на підтвердження їх позиції, відображеної у повідомленні про підозру ОСОБА_3 .

Подальше досудове розслідування щодо ОСОБА_3 сторона обвинувачення обгрунтовує клопотанням про продовження строку тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_3 до 16.10.2026 з яким сторона захисту категорично не згодна за наступних підстав:

Так, клопотання обґрунтовується необхідністю отримати висновки призначених експертиз.

Оскільки, кримінальне провадження №22026070000000022 органами досудового слідства розслідується з 20.01.2026 р., тобто більше восьми місяців, тому сторона захисту вважає, що органи досудового слідства мали достатньо часу зробити експертизи, а повідомлена підозра ОСОБА_3 є повністю безпідставна і така, що ґрунтуються на припущеннях, оскільки підозрюваний спілкувався з рідним батьком.

На обґрунтування підозри ОСОБА_3 обвинувачення наводить факти які не відповідають даній кваліфікації злочину тому що не відносяться до державної таємниці, в підозрі зазначено «не становлять державної таємниці.

Наведене свідчить що повідомлена підозра ОСОБА_3 в державній зраді не може кваліфікуватися за таких обставин оскільки підозрюваний не мав допуску до державної таємниці.

Всупереч вимогам п.6 ст. 277 КПК України, в повідомленні про підозру від 26.05.2026 року не зазначено стислого викладу фактичних обставин кримінального правопорушення, часу, місця вчинення кримінального правопорушення, а також інших суттєвих обставин, відомих на момент вручення вказаного повідомлення, зокрема відсутні докази, які обґрунтовані на підставі зібраних органом досудового розслідування, тобто відсутні посилання слідчого на такі докази, що ОСОБА_3 розповсюдив «державну таємницю» а саме, державна таємниця це вид захищеної законом інформації у сферах оборони, економіки, науки і техніки, зовнішніх відносин, державної безпеки та охорони правопорядку, розголошення якої може завдати шкоди національній безпеці. Підозрюваний не мав доступу належним чином оформленої до такої таємниці як державна.

Таким чином, сторона захисту переконана, що хоч процедура повідомлення про підозру ОСОБА_3 було здійснено в порядку, передбаченому КПК України, однак зміст такого повідомлення не відповідає вимогам кримінального процесуального закону, тобто не відповідає п. 6 ч. 1 ст. 277 КПК України.

На підставі наведеного, просить скасувати письмове повідомлення про підозру повідомлену ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , пред`явлене 26.05.2026, у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч.2 ст.111, КК України, у межах кримінального провадження №22026070000000022 від 26.05.2026 та скасувати обраний запобіжний захід підозрюваному ОСОБА_3 і звільнити його із під варти.

У судовому засіданні захисник підозрюваного ОСОБА_3 адвокат ОСОБА_4 скаргу підтримав та просив таку задовольнити.

У судовому засіданні підозрюваний ОСОБА_3 підтримав скаргу з наведених в ній підстав.

В судовому засіданні прокурор та слідчий заперечували проти задоволення скарги, зазначили, що складено та вручено відповідно до вимог КПК. В органу досудового розслідування наявно достатньо доказів щодо повідомлення підозри ОСОБА_3 . Зазначили, що будь-яка інформація може бути предметом державної зради, враховуючи, що така інформація стосувалася виготовлення оборонної продукції. Було призначено відповідні експертизи. Крім того питання кваліфікації не є предметом розгляду.

Дослідивши матеріали скарги, оцінивши докази, в їх сукупності та взаємозв`язку, слідчий суддя встановив наступне.

Статтею 24 КПК України кожному гарантовано право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого, в порядку, передбаченого КПК України.

Частиною 1 статті 303 КПК, передбачені рішення слідчого та прокурора, які можуть бути оскаржені під час провадження досудового розслідування.

Повідомлення слідчого, прокурора про підозру є рішенням, оскарження якого допускається відповідно до пункту 10 ч. 1 ст. 303 КПК України.

Таке рішення може бути оскаржено підозрюваним, його захисником чи законним представником після спливу одного місяця з дня повідомлення про підозру у вчиненні кримінального проступку або двох місяців з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину, але не пізніше закриття прокурором кримінального провадження або звернення до суду з обвинувальним актом.

Процесуальна процедура повідомлення про підозру регулюється положеннями Глави 22 КПК України: порядок повідомлення про підозру передбачено ст. 278, випадки повідомлення про підозру передбачені ст. 276, зміст повідомлення про підозру ст. 277 вказаного закону.

Отже, підставою оскарження вказаного процесуального рішення є порушення вище вказаних процесуальних норм.

Відповідно до ч. 1 ст. 42 КПК України підозрюваним є особа, якій у порядку, передбаченому статтями 276-279 КПК України, повідомлено про підозру, особа, яка затримана за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, або особа, щодо якої складено повідомлення про підозру, однак його не вручено їй внаслідок не встановлення місцезнаходження особи, проте вжито заходів для вручення у спосіб, передбачений КПК України для вручення повідомлень.

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини (п. 46 рішення від 27.02.1980 у справі «Deweer v. Belgium») особа повинна набути статус підозрюваного виключно у передбаченому законом порядку, з дотриманням установленої законом процедури. Інакше вона не може вважатися такою, що набула процесуального статусу підозрюваного у межах кримінального провадження.

Частиною 1ст. 276 КПК України передбачено, що повідомлення про підозру обов`язково здійснюється в порядку, передбаченому статтею 278 цього Кодексу, у випадках: 1) затримання особи на місці вчинення кримінального правопорушення чи безпосередньо після його вчинення; 2) обрання до особи одного з передбачених цим Кодексом запобіжних заходів; 3) наявності достатніх доказів для підозри особи у вчиненні кримінального правопорушення.

Письмове повідомлення про підозру, згідно вимог ч.1 ст. 278 КПК України, вручається особі в день його складання слідчим або прокурором, а у випадку неможливості такого вручення - у спосіб, передбачений цим Кодексом для вручення повідомлень.

Згідно із ст. 277 КПК України письмове повідомлення про підозру складається прокурором або слідчим за погодженням з прокурором.

Повідомлення має містити такі відомості: 1) прізвище та посаду слідчого, прокурора, який здійснює повідомлення; 2) анкетні відомості особи (прізвище, ім`я, по батькові, дату та місце народження, місце проживання, громадянство), яка повідомляється про підозру; 3) найменування (номер) кримінального провадження, у межах якого здійснюється повідомлення; 4) зміст підозри; 5) правова кваліфікація кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа, із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність; 6) стислий виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа, у тому числі зазначення часу, місця його вчинення, а також інших суттєвих обставин, відомих на момент повідомлення про підозру; 7) права підозрюваного; 8) підпис слідчого, прокурора, який здійснив повідомлення.

Письмове повідомлення про підозру вручається в день його складення слідчим або прокурором, а у випадку неможливості такого вручення - у спосіб, передбачений цим Кодексом для вручення повідомлень. Письмове повідомлення про підозру затриманій особі вручається не пізніше двадцяти чотирьох годин з моменту її затримання. У разі якщо особі не вручено повідомлення про підозру після двадцяти чотирьох годин з моменту затримання, така особа підлягає негайному звільненню. Дата та час повідомлення про підозру, правова кваліфікація кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа, із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність невідкладно вносяться слідчим, прокурором до Єдиного реєстру досудових розслідувань (ст. 278 КПК України). У випадку виникнення підстав для повідомлення про нову підозру або зміну раніше повідомленої підозри слідчий, прокурор зобов`язаний виконати дії, передбачені статтею 278 цього Кодексу. Якщо повідомлення про підозру здійснив прокурор, повідомити про нову підозру або змінити раніше повідомлену підозру має право виключно прокурор (ст. 279 КПК України).

У тому разі, якщо підставою скасування повідомлення про підозру є порушення вказаних процесуальних норм, можна зробити висновок про недійсність повідомлення про підозру з моменту його (повідомлення) здійснення.

Перевірка повідомлення про підозру з точки зору обґрунтованості підозри з врахуванням положень ст. 17 КПК України не входить до предмету судового розгляду, який здійснюється слідчим суддею відповідно до положень пункту 10 ч. 1ст. 303 КПК України на стадії досудового розслідування, а може бути лише предметом безпосереднього судового розгляду кримінального провадження судом, оскільки на стадії досудового розслідування слідчий суддя не уповноважений вдаватись до оцінки отриманих слідством доказів та порядку їх отримання, давати оцінку зібраним доказам з точки зору їх допустимості, а без такої оцінки висновок щодо обґрунтованості повідомленої особі підозри неможливий.

Згідно із ст. 89 КПК України визнання доказів недопустимими належить виключно до компетенції суду під час судового розгляду.

На стадії досудового розслідування слідчий суддя може, враховуючи правову позицію Європейського суду з прав людини щодо визначення поняття «обґрунтована підозра» як існування фактів або інформації, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення від 21.04.2011 р. у справі «Нечипорук і Йонкало проти України»), оцінити лише достатність зібраних доказів для підозри певної особи у вчиненні кримінального правопорушення, не вдаючись до їх оцінки як допустимих.

При цьому, повнота та всебічність проведеного розслідування не є тими обставинами, які мають оцінюватись слідчим суддею при з`ясуванні достатності доказів, що стали підставою повідомлення особі про підозру.

Слідчий суддя перевіряє обґрунтованість підозри, а саме - стислий виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, у вчинені якого підозрюється особа, в тому числі зазначення часу і місця його вчинення, а також інші суттєві обставини, відомі на момент повідомлення про підозру, але не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду справи по суті, зокрема оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості.

У відповідності до змісту ст. 368 КПК України, питання щодо належності та допустимості зібраних у справі доказів, наявності чи відсутності складу кримінального правопорушення в діянні, наявності або відсутності в особи умислу на вчинення злочину, та винуватості особи в його вчиненні, вирішуються судом під час ухваленні вироку, тобто на стадії судового провадження.

Із поданої скарги вбачається, що підставами для скасування повідомлення про підозру сторона захисту вважає те, що підозра є необґрунтованою, оскільки формулювання повідомлення про підозру не свідчить про наявність ознак інкримінованого кримінального правопорушення, а у провадженні не існує доказів, які б підтверджували обґрунтованість повідомлення про підозру, підозра не містить стислого викладу фактичних обставин кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа, а також обставин, які б вказували на наявність факту та умислу підозрюваного, крім того, обґрунтування підозри ОСОБА_3 обвинувачення наводить факти які не відповідають даній кваліфікації злочину

Як встановлено при розгляді скарги, за своїм змістом повідомлення про підозру ОСОБА_3 від 26.05.2026 відповідає вимогам ст. 277 КПК України, при їх врученні були дотримані вимоги ст. 278 КПК України, повідомлення про підозру здійснено за наявності достатніх доказів, які давали можливість дійти переконливого висновку, що ОСОБА_3 був причетний до вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 111 КК України.

Таким чином, слідчий суддя доходить висновку про те, що повідомлення про підозру ОСОБА_3 було здійснено в порядку, передбаченому КПК України, а зміст такого повідомлення відповідає вимогам кримінального процесуального закону.

За таких обставин, підстави для задоволення скарги відсутні.

Керуючись, ст. ст. 278,303,306,307,309 КПК України, слідчий суддя,-

п о с та н о в и в:

У задоволенні скарги захисника ОСОБА_4 в інтересах підозрюваного ОСОБА_3 на повідомлення слідчого про підозру в кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №22026070000000022 від 20.01.2026, за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч.2 ст. 111 КК України - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Повний текст ухвали буде оголошено 17 вересня 2026 об 11 год. 30 хв.

Слідчий суддя Ужгородського

міськрайонного суду

Закарпатської області ОСОБА_1