Рішення № 140044509, 24.09.2026, Верховинський районний суд Івано-Франківської області

Справа№938/482/26

Провадження № 2/938/563/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 вересня 2026 року селище Верховина, Верховинський район, Івано-Франківська область

Верховинський районний суд Івано-Франківської області

в складі: головуючого судді Бучинського А.Б.,

з участю секретаря судового засідання Александрової А.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "СВЕА ФІНАНС" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

в с т а н о в и в:

позивач звернувся до суду із позовними вимогами до відповідача про стягнення заборгованості за кредитним договором №7234771 від 03.11.2023 в розмірі 18400,00 грн.

Свої вимоги обґрунтовує тим, що 03.11.2023 між ТОВ «Авентус Україна» та відповідачем укладено кредитний договір №7234771. Відповідно до умов кредитного договору ТОВ «Авентус Україна» надав відповідачу кредит у розмірі 6500 грн. строком на 360 днів з процентною ставкою 1,99%. 31.07.2024 між ТОВ «Авентус Україна» та ТОВ "СВЕА ФІНАНС" укладено договір факторингу №01.02-22/24 за яким права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором №7234771 від 03.11.2023 перейшло до ТОВ "СВЕА ФІНАНС".

Зазначає, що первісний кредитор свої зобов`язання за договором виконали у повному обсязі, надали відповідачу кредит у розмірі, встановленому в договорах. Відповідач всупереч умовам кредитих договорів, та ст.ст.525, 526, 530, 536, 610, 612 ЦК України, порушив вищезазначені умови кредитних договорів, своєчасно грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом, відсотками відповідно до умов договорів, первісному кредитору не надавав, у зв`язку із чим за договором утворилася заборгованість у загальному розмірі 18400,00 гривень. Оскільки, ТОВ «Свеа Фінанс» набуло право вимоги до відповідача за кредитним договором, просить позов задовольнити. Також просить стягнути судовий збір в сумі 2662,40 грн.

Заочним рішенням Веховинського районного районного суду Івано-Франківської області від 11.06.2026 задоволено позов ТОВ «СВЕА ФІНАНС», стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «СВЕА ФІНАНС» заборгованість за кредитним договором №7234771 від 03.11.2023 в сумі 18400 гривень 20 копійок та сплачений позивачем судовий збір в сумі 2662 гривні 40 копійок.

Ухвалою Верховинського районного суду Івано-Франківської області від 28.07.2026 скасовано заочне рішення Верховинського районного суду від 11.06.2026 по справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «СВЕА ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Розгляд справи визначено проводити за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін 24 вересня 2026 року о 09.30 год. Надано відповідачу строк для подання відзиву на позов.

Представник відповідача, адвокат Шевчук Ю.А., через систему "Електронний суд" 12.08.2026 подав відзив на позов, згідно якого відповідач заперечив позовні вимоги з підстав їх необгрунтовності та безпідставності.

Зазначає, що позивачем не представлено первинних бухгалтерських документів, що підтверджують перерахування коштів в сумі 6500,00 грн на його банківський картковий рахунок. На підтвердження факту перерахування коштів, позивачем представлено лише документ від надавача платіжних послуг ТОВ «ПЕЙТЕК», що включено до реєстру платіжної інфраструктури Національного Банку України, оскільки такий не містить інформації, яка ідентифікує отримувача. Меморіального ордеру, ані виписки із поточного рахунку позичальника, які б свідчили про виконання умов договору кредитором, позивачем не долучено. При цьому, зазначає, що позивач не був позбавлений можливості з`ясувати, який банк є емітентом картки (за BIN картки), зазначеної Відповідачем у кредитному договорі, та подати до суду клопотання про витребування з банку-емітенту картки відомостей щодо належних відповідачу карток та руху коштів по рахунку.

Також, зазначив про те, що ОСОБА_1 перебуває на військовій службі у Збройних Силах України, що підтверджується належними доказами, а тому на Відповідача поширюється дія пільг, передбачених ч. 15 ст. 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей». Покладення на Відповідача обов`язку зі сплати процентів за кредитом не буде узгоджуватися із самою метою встановлення пільги, передбаченої ч. 15 ст. 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», а тому Відповідач має право на звільнення від нарахування процентів за кредитним договором №7234771 від 03.11.2023, а тому відсутні підстави для стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «СВЕА ФІНАНС» заборгованості за процентами у розмірі 11 900,20 грн. А тому вважає, що вимоги щодо стягнення заборгованості не підлягають задоволенню через їх недоведеність, і в задоволені позову слід відмовити в повному обсязі, а також не стягувати з відповідача судовий збір, оскільки згідно вимог п. 13 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» він звільнений від сплати судового збору.

Позивач відповідь на відзив у строк встановлений законом не подав.

Позивач явку представника в судове засідання 24.09.2026 не забезпечив, про розгляд справи повідомлявся у встановленому законом порядку. В прохальній частині позовної заяви просив позов задовольнити, а розгляд справи здійснювати без участі представника та заперечив проти заочного розгляду справи.

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, про дату, час і місце судового засідання повідомлявся у встановленому законом порядку. 23 вересня 2026 року, представник відповідача, адвокат Шевчук Ю.А., через систему "Електронний суд" подав заяву про розгляд справи без його участі та участі відповідача. В задоволенні позову просив відмовити з підстав викладених у відзиві на позов.

А тому, оскільки у відповідності до положень ст.223 ЦПК України у суду відсутні перешкоди для розгляду справи у відсутності учасників справи, суд прийшов до переконання про можливість завершення розгляду справи та ухвалення судового рішення за правилами ч.4 ст.268 ЦПК України.

Згідно з ч.2 ст.247 ЦПК України якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, дослідивши та перевіривши усі обставини справи, суд ухвалює судове рішення про наступне.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, дослідивши та перевіривши усі обставини справи, суд ухвалює судове рішення про наступне.

Судом встановлено, що 03.11.2023 між ТОВ «Авентус Україна» та ОСОБА_1 за допомогою інформаційно-телекомунікаційної системи укладено договір про надання споживчого кредиту №7234771, який підписано електронним підписом, а саме за допомогою одноразового ідентифікатора A1494, 03.11.2023 о 16:51:07..

Відповідно до умов кредитного договору, а саме п.1.1 укладення цього Договору здійснюється Сторонами за допомогою ІКС Товариства, доступ до якої забезпечується Споживачу через Веб-сайт або Мобільний застосунок "CreditPlus" (за вибором Споживача). Ідентифікація Споживача в ІКС Товариства здійснюється при вході Споживача в Особистий кабінет/Мобільний застосунок "CreditPlus", в порядку передбаченому Договором та/або Законом України «Про електронну комерцію», в тому числі шляхом перевірки Товариством правильності введення коду, направленого Товариством на номер мобільного телефону Споживача, вказаний Споживачем при вході(в т.ч через месенджери), та/або шляхом перевірки правильності введення відповідно Пароля входу до Особистого кабінету/Мобільного застосунку "CreditPlus". При цьому, Споживач самостійно і за свій рахунок забезпечує і оплачує технічні, програмні і комунікаційні ресурси, необхідні для організації каналів доступу і підключення до Вебсайту/Мобільного застосунку "CreditPlus".

На умовах, встановлених Договором, Кредитодавець надає Споживачу кредит у гривні, а Позичальник зобов`язується одержати та повернути кошти кредиту, сплатити проценти за користування ним та виконати інші обов`язки, передбачені Договором (п.1.2).

Сума кредиту(загальний розмір) складає: 6500,00 гривень. Тип кредиту кредит. Строк кредиту 360 дні (день). Періодичність платежів зі сплати процентів - кожні 30 днів. Детальні терміни(дати) повернення кредиту та сплати процентів, визначені в Таблиці обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит (далі іменується Графік платежів) , що є Додатком №1 до цього Договору. (п.1.3-1.4).

Згідно п.1.5 Договору, тип процентної ставки - фіксована. Стандартна процентна ставка становить 1,99% в день та застосовується у межах строку кредиту, вказаного в п.1.4 цього Договору.

Орієнтовна реальна річна процентна ставка на дату укладення Договору складає: за стандартною ставкою за весь строк користування кредитом 29653,85% річних. Орієнтовна загальна вартість кредиту на дату укладення Договору складає: за стандартною ставкою за весь строк користування кредитом 53066,00 грн (п.1.8-1.7).

Сторони цього договору, також узгодили, що Кошти кредиту надаються Товариством у безготівковій формі шляхом їх перерахування на поточний рахунок Споживача, уключаючи використання реквізитів платіжної картки № НОМЕР_1 (п.2.1). Сума кредиту (його частина) перераховується Товариством протягом двох календарних днів з моменту укладення цього Договору. Дати надання кредиту: 03.11.2023 року або 04.11.2023 року (п.2.2).

Пунктом 5.1 Договору передбачено порядок повернення кредиту, а саме сторони домовились, що повернення кредиту та сплата процентів за користування кредитом включно із кількістю платежів, їх розміром та періодичністю внесення, здійснюватимуться згідно Графіка платежів, крім випадку визначеного в пп.5.3. Договору.

Також позивачем долучено графік розрахунків до договору у якому зазначено дуту повернення кредиту та процентів, та зазначені реквізити для оплати заборгованості.

З інформації наданої ТОВ «ПЕЙТЕК» від 14.08.2024 вбачається, що ТОВ «Авентус Україна» успішно перераховано 03.11.2023 16:52:05 на суму 6500 грн., номер транзакції в системі ТОВ «ПЕЙТЕК УКРАЇНА» 8aced0cf-a9f9-40a4-baf3-d09f8fba4012, номер транзакції в системі ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» 40188652, Session ID 021853640208, сайт торгівця - https://creditplus.ua, код авторизації - 070007, банк-еквайр - АТ «ПУМБ», призначення платежу: зарахування на картку, маска картки НОМЕР_1 .

Так, відповідно до частини першої статті 509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Зобов`язання виникають з підстав, установлених статтею 11 цього Кодексу, зокрема із договорів.

Як визначено ч.1 ст. 626, ч.1 ст.628 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно із ч.1 ст.633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

За змістом статті 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому.

Друга сторона не може запропонувати свої умови договору. У переважній більшості випадків застосування конструкції договору приєднання його умови розроблює підприємець.

Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв`язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст статей 633, 634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.

Згідно зі ст.638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Відповідно до ст. 640 ЦК України договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції.

Частиною 1 статті 1054 ЦК України визначено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Згідно з приписами статті 1055 ЦК України кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним.

Відповідно до статті 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не установлена законом або якщо він не визнаний недійсним судом.

Статтею 205 ЦК України передбачено, що правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Згідно з частиною першою статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля його сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Статтею 628 ЦК України передбачено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Сторони мають право укласти договір, у якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.

Відповідно до норм статті 639 ЦК України, якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Організаційно-правові засади діяльності у сфері електронної комерції в Україні, встановлює порядок вчинення електронних правочинів із застосуванням інформаційно-комунікаційних систем та визначає права і обов`язки учасників відносин у сфері електронної комерції визначає Закон України «Про електронну комерцію» від 03.09.2015 року № 675-VIII (далі Закону № 675-VIII).

Статтею 3 Закону № 675-VIII визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Електронний договір укладається і виконується у порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у визначеному статтею 12 цього Закону порядку, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Цією статтею зазначеного Закону установлено, що якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис» є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису визначеним цим Законом одноразовим ідентифікатором; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів, електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ (частина сьома, дванадцята статті 11 Закону № 675-VIII).

Норми статті 11 Закону № 675-VIII відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис» передбачають використання, як електронного підпису або електронного цифрового підпису, так і електронного підпису, визначеним цим Законом одноразовим ідентифікатором. Електронний цифровий підпис як вид електронного підпису накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа і не може визнаватися недійсним лише через його електронну форму.

Спеціальним законом, що визначає загальні засади функціонування платіжних систем і систем розрахунків (далі платіжні системи) в Україні, поняття та загальний порядок проведення переказу коштів у межах України, встановлює відповідальність суб`єктів переказу, а також визначає загальний порядок здійснення нагляду (оверсайта) за платіжними системами є Закон України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні».

Відповідно до п.16.1 ст.16 цього Закону до документів на переказ відносяться розрахункові документи, документи на переказ готівки, міжбанківські розрахункові документи, клірингові вимоги та інші документи, що використовуються в платіжних системах для ініціювання переказу.

Відповідно до п.17.1 ст.17 ЗУ «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» форми розрахункових документів, документів на переказ готівки для банків, а також міжбанківських розрахункових документів установлюються нормативно-правовими актами Національного банку України. Форми документів на переказ, що використовуються в платіжних системах для ініціювання переказу, установлюються правилами платіжних систем. Обов`язкові реквізити електронних та паперових документів на переказ, особливості їх оформлення, оброблення та захисту встановлюються нормативно-правовими актами Національного банку України.

Відповідно до пунктом 10 розділу II Положення про додаткові вимоги до договорів небанківських фінансових установ про надання коштів у позику (споживчий, фінансовий кредит), затвердженого постановою Правління Національного банку України від 03 листопада 2021 року № 113, договори, умови яких передбачають безготівкове перерахування кредитодавцем коштів у рахунок кредиту на рахунок споживача, включаючи використання реквізитів електронного платіжного засобу споживача, з урахуванням вимог пункту 9 розділу II цього Положення повинні містити номер такого рахунку споживача за стандартом IBAN, сформований відповідно до вимог нормативно-правових актів Національного банку України з питань запровадження міжнародного номера рахунку, та/або номер такого особистого електронного платіжного засобу споживача у форматі ХХХХ НОМЕР_2 (перші шість знаків і останні чотири знаки номера електронного платіжного засобу).

Враховуючи наведене, заперечення відповідача про те, що позивачем не доведено факт перерахування йому кредитних коштів в сумі 6500,00 грн, а відтак і укладення кредитного договору суд оцінює критично, як спосіб захисту, і такі спростовані дослідженими в судовому засіданні доказами.

Відповідач заперечуючи отримання кредитних коштів, не спростував факт надання банку всіх особистих ідентифікуючих даних, зокрема РНОКПП та дату народження, платіжної картки, номер мобільного телефону, без надання яких і відповідного підтвердження, ознайомлення з відповідними умовами та правилами отримання та повернення кредитних коштів, відповідний кредит не міг бути наданий.

Також, до матеріалів позовної заяви долучено фотокопії картки платника податків, паспорта серія НОМЕР_3 виданих на ім`я ОСОБА_1 , а також фотознімок із зображенням ОСОБА_1 , що підтверджує факт отримання ним кредиту.

Крім того, враховуючи умови надання кредитних коштів, суд зазначає, що саме позичальник, оскільки він заперечує отримання кредитних коштів, має доступ до свого банківського рахунку і він мав можливість представити суду виписку в підтвердження відсутності надходження коштів від кредитора на виконання укладеного договору.

Разом із тим, відповідач, посилаючись у відзиві про відсутність доказів перерахування кредитних коштів, не надав суду виписки по його рахунку в банківських установах, у тому числі по картковому рахунку НОМЕР_1 , який ним зазначено у договорі, як номер особистого платіжного засобу, ні доказів про відсутність у нього такого рахунку, ні доказів про відсутність надходження коштів на рахунок суду не надав, чим не спростував доказів, наданих стороною позивача.

Отже, підсумовуючи наведене слід зазначити, що позивачем доведено виникнення зобов`язальних (кредитних) правовідносин між ТОВ «Авентус Україна» та ОСОБА_1 , а також виконання кредитором своїх зобов`язань за кредитним договором та перерахування позичальнику кредитних коштів в сумі 6500,00грн.

З розрахунку заборгованості за кредитним договором №7234771 від 03.11.2023 вбачається, що заборгованість за договором складає 18400,20 грн, з яких 6500,00 заборгованість за основним боргом, 11900,20 грн - заборгованість по відсотках.

Пред`являючи вимоги про стягнення заборгованості, позивач виходив з того, що в ході факторингового ланцюгу право вимоги до відповідача перейшло до позивача ТОВ «СВЕА ФІНАНС».

Так, судом встановлено, що 31.07.2024 між ТОВ «Авентус Україна» та ТОВ "СВЕА ФІНАНС" укладено договір факторингу №01.02-22/24 за яким права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором №7234771 від 03.11.2023 перейшло до ТОВ "СВЕА ФІНАНС".

З Витягу з реєстру боржників №1 до Договору факторингу № 01.02-22/24 від 31.07.2024 вбачається, що до ТОВ"СВЕА ФІНАНС" перейшло право вимоги за кредитним договором №7234771 від 03.11.2023 до відповідача на суму 18400,20 грн, з яких 6500,00 грн. заборгованість за основним боргом, 11900,20 грн - заборгованість по відсотках.

Частинами 1 та 2 статті 1056-1 ЦК України передбачено, що процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

Відповідно до ч.1 ст.1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно зі статтею 1049 згаданого Кодексу позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до п.1 ч.1 ст.512 Цивільного кодексу України, кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно ч.1 ст.513 Цивільного кодексу України правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов`язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.

Частина 1 статті 514 ЦК України зазначає, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

В силу ч.1 ст. 517 ЦК України первісний кредитор у зобов`язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення.

Враховуючи наведене, суд вважає, що представлені стороною позивача Договір факторингу та Реєстр права вимоги є належними та допустимими доказами, які у встановленому законом порядку підтверджують перехід до позивача пред`явлення права вимоги до ОСОБА_1 за договором №7234771 від 03.11.2023, оскільки укладаючи договір факторингу сторони узгодила всі істотні умови для такого виду договору відповідно до чинного законодавства та дійшли згоди щодо укладання договору на зазначених у ньому умовах, а тому з власної ініціативи визначили для себе правила подальшої поведінки. Належних та допустимих доказів того, що сторонами договору факторингу в момент його підписання не додержано вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 ЦК України, матеріали справи не містять.

Оскільки судом встановлено, що позичальником умови кредитного договору №7234771 від 03.11.2023 не виконано, грошові кошти на умовах визначених кредитним договором не повернуто, внаслідок чого утворилася заборгованість, суд доходить висновку про те, що позивач вправі вимагати захисту своїх прав шляхом зобов`язання боржника виконати обов`язок з повернення фактично отриманої суми кредитних коштів.

Разом з тим, відповідач заперечує нарахування заборгованості за процентами за користування кредитом та зазначає, що позивачем здійснено нарахування процентів всупереч вимог ч. 15 ст. 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їхніх сімей», оскільки відповідач у період з 25.02.2022 проходить військову службу по мобілізації.

Як вже встановлено з розрахунку заборгованості за кредитним договором №7234771 від 03.11.2023, заборгованість по відсотках за кредитним договором становить 11900,20 гривень.

Так, згідно п.15 ч.14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їхніх сімей», в редакції станом на дату укладення кредитного договору №7234771, а саме 03.11.2023, передбачено, що військовослужбовцям, призваним на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, на весь час їх призову, а військовослужбовцям під час дії особливого періоду, які брали або беруть участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, які перебували або перебувають безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, - штрафні санкції, пеня за невиконання зобов`язань перед підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, у тому числі банками, та фізичними особами, а також проценти за користування кредитом не нараховуються, крім кредитних договорів щодо придбання майна, яке віднесено чи буде віднесено до об`єктів житлового фонду (житлового будинку, квартири, майбутнього об`єкта нерухомості, об`єкта незавершеного житлового будівництва, майнових прав на них), та/або автомобіля.

Частиною 9 ст.1 ЗУ «Про військовий обов`язок та військову службу» визначено, що військовослужбовці це особи, які проходять військову службу; військовозобов`язані - це особи, які перебувають у запасі для комплектування Збройних Сил України та інших військових формувань на особливий період, а також для виконання робіт із забезпечення оборони держави; резервісти - особи, які проходять службу у військовому резерві Збройних Сил України, інших військових формувань і призначені для їх комплектування у мирний та воєнний час.

Відповідно до ст.1 ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», особливий період, період функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту, підприємств, установ і організацій, а також виконання громадянами України свого конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, який настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.

Статтею 3 ЗУ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» унормовано, що дія цього Закону поширюється на військовослужбовців Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів спеціального призначення, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, які проходять військову службу на території України, і військовослужбовців зазначених вище військових формувань та правоохоронних органів - громадян України, які виконують військовий обов`язок за межами України, та членів їх сімей.

Указом Президента України від 24.02.2022 №69/2022 «Про загальну мобілізацію», у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України та з метою забезпечення оборони держави, підтримання бойової і мобілізаційної готовності Збройних Сил України та інших військових формувань, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до частини другої статті 102, пунктів 1, 17, 20 частини першої статті 106 Конституції України, вирішено, зокрема оголосити та провести загальну мобілізацію.

Аналіз п.15 ст.14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» в редакції Закону №1357-IX від 30.03.2021, який набрав чинності 23.04.2021, свідчить про те, що пільги мають: - військовослужбовці, призвані на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, на весь час їх призову; - військовослужбовці під час дії особливого періоду, які брали або беруть участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, які перебували або перебувають безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів.

З представлених стороною відповідача доказів, а саме довідок військової частини НОМЕР_4 від 18.05.2023, від 24.10.2023, від 17.07.2023, витягу із наказу командира військової частини НОМЕР_4 від 25.12.2023, довідок військової частини НОМЕР_5 від 30.07.2026 вбачається, що відповідач ОСОБА_1 з 25.02.2022 на підставі Указу Президента України від 24.02.2022 №69/2022 «Про загальну мобілізацію» призваний на військову службу за мобілізацією, зарахований в списки особового складу військової частини НОМЕР_4 , а з 25.12.2023 направлений до військової частини НОМЕР_5 для подальшого проходження військової служби, де проходить військову службу з 27.12.2023 по на даний час.

Таким чином, на відповідача ОСОБА_1 з 25.02.2022, як на військовослужбовця, призваного на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, поширюються пільги передбачені п.15 ст.14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», а тому, з цього часу його призову на військову службу не повинні нараховуватися штрафні санкції, пеня та проценти за користування кредитом №7234771 від 03.11.2023.

А тому, враховуючи наведене підстави для нарахування первісним кредитором відсотків за користування відповідачем кредитними коштами в сумі 11900,20 грн, відсутні.

З урахуванням наведеного, позов слід задовольнити частково та стягнути з ОСОБА_2 заборгованість за кредитним договором №7234771 від 03.11.2023 в сумі 6500,00грн, яка є заборгованістю за основною сумою боргу, а в задоволенні решти позовних вимог відмовити за безпідставністю.

Згідно ч.1 ст.141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи, що позовні вимоги задоволено частково, а також та те, що заявник є учасником бойових дій, про що свідчить копія посвідчення серії НОМЕР_6 , який відповідно до п. 13 ч.1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» він звільнений від сплати судового збору, а тому, з урахуванням ч.6 ст.141, ст.294 ЦПК України, витрати по сплаті судового збору слід віднести за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, пропорційно до розміру задоволених позовних вимог в сумі 940,51 гривень.

При цьому, суд враховує, що застосування п. 13 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» має відбуватися при зверненні осіб, які в ньому зазначені, до суду у зв`язку з порушенням будь-яких їхніх прав, а не тільки тих, які безпосередньо пов`язані з відповідним їхнім статусом (учасник бойових дій, постраждалий учасник Революції Гідності, Герой України), незалежно від характеру, предмета й підстав їхніх позовів. При цьому відповідне звільнення від сплати судового збору має відбуватися на всіх стадіях судового процесу.

Такого висновку дійшла колегія суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду в ухвалі про передачу справи на розгляд Великої Палати ВС для відступу від попереднього правового висновку ВП ВС у справі № 567/79/23 (ухвала ВС від 03.07.2024 р.).

Керуючись статями 10-13, 49, 76-81, 141, 247, 258, 259, 263-265, 268, 279, 354, 355 ЦПК України, суд,

у х в а л и в:

позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «СВЕА ФІНАНС» заборгованість за кредитним договором №7234771 від 03.11.2023 в сумі 6500 гривень 00 копійок (шість тисяч п`ятсот гривень нуль копійок).

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Витрати по сплаті судового збору віднести за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «СВЕА ФІНАНС» пропорційно до розміру задоволених позовних вимог в сумі 940 гривень 51 копійка (дев`ятсот сорок гривень п`ятдесят одна копійка).

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Івано-Франківського апеляційного суду. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «СВЕА ФІНАНС», юридична адреса: вул. Іллінська, буд. 8, м. Київ, 04070, код ЄДРПОУ 37616221.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ; зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_7 .

Суддя: Андрій БУЧИНСЬКИЙ