Ухвала суду № 140041289, 24.09.2026, Летичівський районний суд Хмельницької області

КОПІЯ

Єдиний унікальний номер судової справи №678/1512/26

Номер провадження №1-кс-678-609/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 вересня 2026 року селище Летичів

Летичівський районний суд Хмельницької області в складі:

слідчого судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судових засідань ОСОБА_2 ,

слідчого ОСОБА_3 ,

прокурора ОСОБА_4 ,

підозрюваної ОСОБА_5 ,

захисника підозрюваної адвоката ОСОБА_6 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання слідчого слідчого відділення відділу поліції №3 Хмельницького районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Хмельницькій області капітана поліції ОСОБА_3 , яке погоджене прокурором Летичівської окружної прокуратури ОСОБА_4 , в кримінальному провадженні №12026243360000071, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 20 серпня 2026 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 296 КК України, про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту відносно

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженка с. Шрубків, Летичівського району Хмельницької області, українка, громадянка України, із середньо освітою, пенсіонерка, інвалід третьої групи, зареєстрована та проживаюча в АДРЕСА_1 , раніше не судима,

встановив:

24 вересня 2026 року надійшло клопотання, згідно якого ОСОБА_7 та ОСОБА_5 , попередньо вступивши у змову між собою та підготувавшись, достовірно знаючи, де працює та коли прибуває на роботу ОСОБА_8 , 20.08.2026 близько 07.30 год. разом прибули до входу до магазину «Світлана» по вул. Центральній, 78, в с. Шрубків Меджибізької територіальної громади Хмельницького району Хмельницької області, де стали очікувати на появу ОСОБА_8 з наміром грубо порушити громадський порядок шляхом побиття останньої в людному місці на очах сторонніх осіб. При цьому ОСОБА_5 для досягнення фізичної переваги при нанесенні тілесних ушкоджень узяла із собою предмет, зовні схожий на дерев`яну палицю, про що був обізнаний ОСОБА_7 .

При наближенні ОСОБА_8 , яка прибула на робоче місце, ОСОБА_7 та ОСОБА_5 почали реалізовувати свій злочинний умисел, діючи спільно та опираючись на дії один одного. Для цього ОСОБА_7 і ОСОБА_5 , усвідомлюючи, що вони перебувають у громадському місці на людній вулиці поряд із входом до магазину та до приміщення ІНФОРМАЦІЯ_2 , та діють на очах працівників вказаної служби і випадкових перехожих, серед яких були ОСОБА_9 та її неповнолітня донька ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , розуміючи, що діють у присутності дитини, розпочали грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, супроводжуючи свої дії особливою зухвалістю, що виразилась у насильстві, що спричинило тілесні ушкодження, тимчасовому порушенні нормальної роботи установи, відволіканні працівників установи від виконання трудових і службових обов`язків, проявах зневаги до громадського порядку та загальноприйнятих правил поведінки і моральності.

Так, ОСОБА_7 і ОСОБА_5 , яка тримала у правій руці заздалегідь заготовлений для нанесення тілесних ушкоджень предмет, зовні схожий на дерев`яну палицю, з різних боків підійшли до ОСОБА_8 і почали виражались до неї нецензурною лайкою. Тоді ОСОБА_5 почала наносити ОСОБА_8 неодноразові удари вказаним предметом по голові на тулубу, а ОСОБА_7 намагався своїми руками стримувати ОСОБА_8 , котра захищалась від ударів. В подальшому ОСОБА_7 руками, а ОСОБА_5 зазначеним дерев`яним предметом продовжили наносити ОСОБА_8 неодноразові удари по голові та іншим частинам тіла.

У цей час до учасників бійки підійшла ОСОБА_9 , яка знаходилась поряд, будучи разом зі своєю неповнолітньою донькою очевидцями події. Коли ОСОБА_9 розпочала припиняти хуліганські дії ОСОБА_7 і ОСОБА_5 , намагаючись розборонити і розтягнути їх та потерпілу, ОСОБА_7 і ОСОБА_5 вдались до опору. Так, ОСОБА_5 розпочала наносити ОСОБА_9 удари по тілу дерев`яним предметом, котрий тримала в руці, відтісняючи її від потерпілої. Коли ж потерпіла впала на асфальтове покриття вулиці, то ОСОБА_5 почала замахуватись на ОСОБА_9 вищевказаним дерев`яним предметом, намагаючись продовжити нанесення їй ударів, а ОСОБА_7 підійшов до ОСОБА_9 та почав руками відштовхувати її.

В цей же час, ставши свідками події, на місце суперечки прийшли інспектор прикордонної служби 1 категорії фельдшер ОСОБА_11 та технік-механік ОСОБА_12 , які вимушено залишили місце своєї роботи та несення служби в Національної академії Державної прикордонної служби України імені Богдана Хмельницького, яка розташовується поряд за адресою: АДРЕСА_2 , для припинення хуліганських дій та надання ОСОБА_8 медичної допомоги. Внаслідок цього тимчасово порушено нормальний режим діяльності зазначеної установи. Після приходу ОСОБА_11 та ОСОБА_12 свої дії ОСОБА_7 і ОСОБА_5 припинили.

Загалом ОСОБА_7 і ОСОБА_5 спільно завдали ОСОБА_8 не менше 17 травмуючих дій та умисно заподіяли потерпілій тілесні ушкодження у виді підшкірних крововиливів задньої поверхні грудної клітки справа в проекції 6-9 ребер, зовнішньої поверхні верхньої третини лівого плеча, зовнішньої поверхні середньої третини лівого плеча, задньої поверхні середньої третини лівого плеча, задньої поверхні верхньої третини лівого передпліччя, задньої поверхні нижньої третини лівого передпліччя, тильної поверхні лівої кисті з переходом на пальці, бокової поверхні грудної клітки зліва в проекції 7, 8 ребер, зовнішньо-задньої поверхні верхньої третини правого плеча, зовнішньо-задньої поверхні нижньої третини правого плеча, зовнішньої поверхні верхньої третини правого передпліччя, внутрішньої поверхні нижньої третини лівого стегна, внутрішньої поверхні верхньої третини правого стегна, які відносяться до легких тілесних ушкоджень, що мають незначні скороминущі наслідки, а також у виді підшкірних крововиливів нижньої губи зліва, бороди справа, рани шкіри лобно-скроневої ділянки волосистої частини голови зліва, струсу головного мозку, які відносяться до легких тілесних ушкоджень, що призвели до короткочасного розладу здоров`я.

Виходячи з вищевказаного, враховуючи наявність даних ризиків та те, що досудове розслідування триває, з метою забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваної, слідчий вказує на необхідність у застосуванні до ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту із покладенням на неї, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України обов`язків.

В судовому засіданні слідчий та прокурор підтримали подане клопотання, з підстав, наведених у ньому.

Підозрювана та її захисник заперечують проти обрання вказаного запобіжного заходу, просять зважаючи на стан здоров`я підозрюваної обрати більш м`який запобіжний захід.

Заслухавши думку учасників справи, дослідивши матеріли, додані до клопотання, слідчий суддя приходить до наступних висновків.

В силу ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Відповідно до сформованої практики Європейського суду з прав людини, обмеження прав особи може бути виправдане, якщо існують реальні ознаки наявності справжнього суспільного інтересу, який незважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи. Застосовуючи запобіжний захід, необхідно виходити із того, що судове рішення повинно забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони прав і інтересів як суспільства, так і потерпілого. Визначення таких прав, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суспільства більшої суворості в оцінці цінностей суспільства («Летельє проти Франції»).

Згідно з ч. 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.

Згідно ч.ч. 1, 2, ст. 181 КПК України, домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.

22 вересня 2026 року ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 296 КК України, яка вручена їй особисто та вона належним чином з нею ознайомилася.

При обранні запобіжного заходу, судом враховується, що ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 296 КК України за як законом передбачено покарання у вигляді покарання у виді позбавлення волі на строк від трьох до семи років, а також, те, що їй загрожує реальне покарання у виді позбавлення волі та її реальне відбування у місцях позбавлення волі, що дає обґрунтовані підстави вважати, що підозрювана може переховуватись від органів досудового розслідування та суду з метою уникнення відповідальності за вчинене кримінальне правопорушення. При цьому зазначений ризик оцінюється не лише з урахуванням тяжкості можливого покарання, а у сукупності з фактичними обставинами кримінального провадження, зокрема цілеспрямованим прибуттям підозрюваної разом із ОСОБА_7 до місця роботи потерпілої, очікуванням її прибуття, попередньою узгодженістю дій та подальшим вчиненням щодо потерпілої насильницьких дій у громадському місці (п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України).

Крім того, є наявний обґрунтований ризик незаконного впливу на потерпілу ОСОБА_8 та свідків у цьому кримінальному провадженні. Зазначений ризик має конкретний характер, оскільки підозрювана особисто знайома з потерпілою, достовірно знала місце її роботи та час прибуття, цілеспрямовано очікувала на неї за місцем роботи, а під час вчинення кримінального правопорушення продемонструвала готовність до застосування насильства та продовжила протиправні дії попри втручання сторонніх осіб. Крім того, безпосередніми очевидцями події є ОСОБА_9 та її неповнолітня донька, а також працівники Національної академії Державної прикордонної служби України імені Богдана Хмельницького ОСОБА_11 та ОСОБА_12 , які втрутилися у подію з метою її припинення. Підозрюваній відомо про участь зазначених осіб у події та їхню можливість повідомити органу досудового розслідування обставини вчиненого. За таких обставин існує реальна можливість її незаконного впливу на потерпілу та свідків шляхом умовлянь, переконування, погроз, психологічного тиску або інших форм впливу з метою зміни ними показань, відмови від надання показань чи пом`якшення викладу обставин події. Особливої ваги зазначеному ризику надає встановлена поведінка підозрюваної під час самої події, оскільки після втручання ОСОБА_9 , яка намагалася припинити хуліганські дії та надати допомогу потерпілій, ОСОБА_5 не припинила протиправну поведінку, а, навпаки, почала застосовувати щодо ОСОБА_9 дерев`яний предмет та перешкоджати їй у припиненні хуліганських дій. Таким чином, характер поведінки підозрюваної свідчить про її готовність застосовувати фізичне насильство навіть щодо осіб, які втручаються з метою припинення правопорушення (п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України).

Також існує ризик перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином. З огляду на те, що кримінальне правопорушення, за встановленими обставинами, було вчинено ОСОБА_5 спільно із ОСОБА_7 , між підозрюваними наявні фактичні можливості для погодження позиції щодо обставин події, узгодження змісту показань та спільного визначення лінії поведінки під час досудового розслідування. Окрім того, перебуваючи на свободі та маючи можливість безперешкодного пересування, підозрювана може контактувати з потерпілою та свідками, створюючи тим самим перешкоди для повного, всебічного та неупередженого встановлення всіх обставин кримінального провадження (п. 4 ч. 1 ст. 177 КПК України).

Існує також ризик вчинення іншого кримінального правопорушення або продовження кримінального правопорушення, у якому підозрюється ОСОБА_5 . Такий ризик обумовлений характером її поведінки під час події, коли, діючи спільно із ОСОБА_7 , вона неодноразово застосовувала фізичне насильство щодо ОСОБА_8 , використовуючи заздалегідь заготовлений дерев`яний предмет, унаслідок чого потерпілій спричинено численні тілесні ушкодження. Після втручання ОСОБА_9 підозрювана не припинила насильницьких дій, а перенесла їх безпосередньо на особу, яка намагалася припинити правопорушення. Така поведінка об`єктивно свідчить про високий рівень ескалації конфлікту та створює ризик повторного застосування насильства щодо потерпілої або інших осіб, які можуть перешкоджати протиправній поведінці підозрюваної (п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України).

За таких обставин, суд приходить до висновку про наявність ризиків: переховування від органів досудового розслідування та/або суду; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинення іншого кримінального правопорушення, тобто ризиків, передбачених п. п. 1, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Так, як зазначив Європейський суд з прав людини у своєму рішенні в справі «Манчіні проти Італії», за наслідками та способами застосування як тримання під вартою, так і домашній арешт прирівнюються до позбавлення волі для цілей ст. 5 п. 1 п.п. «с» Європейської Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод. Беззаперечних даних, які б виключали вказані ризики, слідчим суддею на даний час не встановлено.

При цьому, суддя враховує похилий вік підозрюваної, стан її здоров`я, а саме, те, що вона є особою з інвалідністю 3 групи, хворіє на злоякісне новоутворення ендрометрія, ураження попереково-крижових корінців, кіста нирки, гіпертензивна хвороба серця без застійної серцевої недостатності, проходить лікування, в тому числі підготовку до оперативного втручання.

З огляду на вищевикладене, суд вважає, що належна процесуальна поведінка підозрюваної може бути забезпечена за умови застосування до неї більш м`якого запобіжного заходу у вигляді особистого зобов`язання.

Строк дії ухвали визначається в межах строку досудового розслідування згідно з п. 4 ч. 3 ст. 219 КПК України, починаючи з дня повідомлення особі про підозру.

Керуючись ст.ст. 2, 7, 30, 31, 107, 110, 131-132, 176-178, 181, 186-187, 193-194, 196, 205, 309-310, 369-372, 392-395 КПК України,

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання задовольнити частково.

Застосувати відносно підозрюваного ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання.

Покласти на підозрювану ОСОБА_5 такі обов`язки:

- прибувати до відділу поліції №3 Хмельницького РУП ГУНП в Хмельницькій області, прокурора та суду, залежно від стадії кримінального провадження за першим викликом;

- не відлучатися за межі Хмельницької області без дозволу слідчого, прокурора чи суду;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд, залежно від стадії кримінального провадження, про зміну свого місця проживання чи роботи;

- не спілкуватися з потерпілою ОСОБА_8 та свідками у даному кримінальному провадженні: ОСОБА_12 , ОСОБА_11 , ОСОБА_9 .

Попередити підозрювану, що в разі невиконання покладених на нього обов`язків, до неї може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід.

Строк дії ухвали до 19 листопада 2026 року включно (в межах строку досудового розслідування).

Копію ухвали негайно після проголошення вручити підозрюваному та прокурору.

Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана безпосередньо до Хмельницького апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Ухвала слідчого судді щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Слідчий суддя підпис ОСОБА_1

Слідчий суддя ОСОБА_1