Рішення № 140037253, 24.09.2026, Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа № 308/5762/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(заочне)

24 вересня 2026 року місто Ужгород

Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області в складі:

головуючого - судді Шумило Н.Б.

за участю секретаря судового засідання Дуб В.І.

представника позивача - Жупан А.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Ужгород в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

Короткий виклад обставин справи

Товариство з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» звернулося до Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області із позовом до ОСОБА_1 , у якому просить стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за Кредитним договором № 5646968 від 23.04.2024 року в розмірі 31757,6 грн., судовий збір в розмірі 2662,4 грн. та 8000 грн. витрат на професійну правничу допомогу.

Свої позовні вимоги обґрунтовує тим, що 23.04.2024 року між ОСОБА_1 та ТОВ «Мілоан» був укладений Договір про споживчий кредит №5646968, згідно з умовами якого відповідач отримав 5000 грн., зі сплатою процентів за користування кредитом та інших платежів, та можливих штрафних санкцій, що передбачені Кредитним договором.

Даний договір укладений у вигляді електронного документа у відповідності до ст. ст. 11, 12 ЗУ «Про електронну комерцію» та ст. ст. 6, 7, 12 ЗУ «Про електронні документи та електронний документообіг». Відповідач підписав вказаний кредитний договір шляхом використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором вимог чинного законодавства в електронній формі.

Кредитодавець умови Кредитного договору виконав в повному обсязі, надавши Відповідачеві кредит в сумі визначеній Кредитним договором. Відповідно до графіку сплати кредитних коштів відповідачем не було сплачено кредитні кошти, комісії і проценти за користування кредитом у строк встановлений кредитним договором, у зв`язку з чим у відповідача утворилася заборгованість.

Також зазначено, що відповідно до умов кредитного договору, 24.09.2024 року між Первісним кредитором та ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» відповідно до чинного законодавства України укладений Договір відступлення прав вимоги №110-МЛ від 24.09.2024 р. Відповідно до умов вказаного Договору відбулося відступлення права вимоги і за Кредитним договором № 5646968 від 23.04.2024 року, що укладений між ТОВ «Мілоан» та Відповідачем.

Вказано, що сума заборгованості відповідача становить 31 757,6 грн., відповідно до виписки з особового рахунку, з яких: прострочена заборгованість за сумою кредиту становить 4900 грн., прострочена заборгованість за сумою відсотків становить 20907,6 грн., заборгованість по сумі за порушення грошового зобов`язання становить 4900 грн., прострочена заборгованість за комісією за видачу кредиту 1050 грн.

Позивачем проведено роботу щодо ситуації з погашення наявної заборгованості Відповідача та виконання кредитних зобов`язань, та було надіслано письмову Претензію про погашення кредитної заборгованості від 02.03.2026 р.

Процесуальні дії по справі, заяви учасників

Ухвалою судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 24.04.2026 року прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, вирішено розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження, призначено судове засідання для розгляду справи по суті, про що повідомлено сторони.

До суду 12.06.2026 від представника відповідача адвоката Жупан А.Ю. поступив відзив на позовну заяву, до якого докази його направлення позивачу. У відзиві, серед іншого зазначено, що представник вважає, що позовна заява є необґрунтованою, безпідставною та такою, що не підлягає задоволенню. Вказує, що з наданих позивачем доказів, на які останній посилається як на підставу своїх вимог, зокрема посилання на фотокопію електронного договору, не можливо довести цілісність і незмінюваність його положень після укладення договору, то відповідач вважає, що відповідні положення договору не можуть бути застосовані, тобто, фактично, є нікчемними. Також зазначає, що позивачем не долучено до матеріалів справи будь-яких доказів, які прямо чи опосередковано свідчать, що електронний підпис (або ідентифікатор), який підписано договір про споживчий кредит належить саме ОСОБА_1 . Крім того, в матеріалах справи відсутні докази на підтвердження реєстрації ОСОБА_1 в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, отримання ним логіну та паролю в системі, подання заявки на отримання кредиту, а також ознайомлення з усіма істотними умовами договорів. Також вказує, що позивач не надав належних та допустимих доказів щодо підтвердження накладення та підписанням договору про споживчий кредит №5646968 (індивідуальна частина) від 23.04.2024 року безпосередньо Товариством з обмеженою відповідальністю «Мілоан», як кредитодавцем, в розмінні Закону України «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги», що спростовує інформацію наведену позивачем про укладений кредитний договір та вчергове вказує про відсутність наявності укладення договірних відносин між сторонами.

Представник вважає, що у матеріалах справи відсутні будь-які докази, що підтверджують перерахування коштів відповідачу від ТОВ «Мілоан», за Договором про споживчий кредит №5646968 (індивідуальна частина) від 23.04.2024 року на банківський рахунок відповідача, як це передбачено умовами цього договору та отримання саме ОСОБА_2 вищезазначених коштів. Окрім того, матеріали справи не містять і доказів фактичного користування відповідачем кредитними коштами (рух коштів на особовому рахунку позичальника), а розрахунки заборгованості за договором, копії яких додано до позовної заяви є внутрішніми документами фінансової установи та не містять відомостей, що дозволили б суду перевірити, чи передавалися в дійсності кошти позичальнику в кредит.

Зазначає, що розрахунок заборгованості за Договором про споживчий кредит №5646968 (індивідуальна частина) від 23.04.2024 року є виключно внутрішнім документом позивача, підготовленим його працівником та відображає односторонню арифметичну калькуляцію і не є правовою підставою для стягнення відповідних сум та не може слугувати доказом безспірності розміру грошових вимог позивача до відповідача. Інших доказів позивачем не надано.

Представник також вказує, що положення договору про споживчий кредит №5646968 (індивідуальна частина) від 23.04.2024 року щодо сплати позичальником на користь кредитодавця комісії за надання кредиту в розмірі 23 % від суми кредитку ((5000,00 х 23%) = 1150,00 грн.) суперечать положенням ст. 18 Закону України «Про захист прав споживачів» і є нікчемними з моменту укладення договору, відтак відсутні підстави для стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» заборгованості за комісією за надання кредиту в сумі 1150,00 грн., яка за своєю правової природою не є тілом кредиту, тому комісія за надання кредиту в розмірі 1050,00 грн. безпідставно включена позивачем до суми заборгованості відповідача за тілом кредиту та з якої безпідставно нараховано відсотки простроченої заборгованості.

Відповідач вважає, що пункти 1.5., 1.5.2., 1.5.3.(в частині денної процентної ставки 1,19%, 1,4% (511%/365*100) Договору про споживчий кредит №5646968 (індивідуальна частина) від 23.04.2024 року є нікчемними в силу приписів ч.5 ст.12 Закону України «Про споживче кредитування». Заявлена позивачем до стягнення заборгованість за нарахованими процентами у розмірі 20907,60,00 грн. є не тільки невірно обчислена з огляду на нікчемність пунктів 1.5., 1.5.2., 1.5.3. (в частині денної процентної ставки 1,19%, 1,4 (511%/365*100)) Договору про споживчий кредит №5646968 (індивідуальна частина) від 23.04.2024 року, а й є неспіврозмірною сумі кредиту у розмірі 5000,00 грн., явно завищеною і такою, що не відповідає передбаченим у ч. 3 ст.509 та ч. 1, 2 ст.627 ЦК України засадам справедливості, добросовісності, розумності як складовим елементам загального конституційного принципу верховенства права, є наслідком дисбалансу договірних прав та обов`язків на шкоду позичальника як споживача послуг кредитної установи, оскільки встановлює вимогу щодо сплати непропорційно великої суми процентів.

З доданого позивачем розрахунку заборгованості за кредитним договором за період з 23.04.2024 року по 03.04.2025 року вбачається безпідставне та всупереч пункту 18 розділу Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України, включення штрафних санкції згідно умов договору на загальну суму 4900,00 грн.

Відповідач також не погоджується із заявленою позивачем сумою витрат на правничу допомогу, згідно з Актом №Д/19738 наданих послуг (правової (правничої) допомоги) від 09.03.2026 року згідно Договору про надання правової (правничої) допомоги №0107 від 01 липня 2025 р. та їх вартістю, наданих адвокатом Усенко М.І. Вважає, що частина зазначених послуг має підготовчий та організаційний характер, зокрема, таких як консультація клієнта, погодження правової позиції та подання заяви до суду, а їх обсяг не свідчить про необхідність покладення на відповідача всієї заявленої суми витрат у розмірі 8 000,00 грн.

15.06.2026 року через канцелярію суду представником відповідача адвокатом Жупан А.Ю. подано заяву про розгляд справи без участі відповідача та його представника, у задоволенні позову просить відмовити у повному обсязі, у зв`язку із необґрунтованістю. Зазначає, що між сторонами відсутні договірні відносини.

Ухвалою Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 20.07.2026 року витребувано від АТ «СЕНС БАНК» (код ЄДРПОУ «23494714, адреса: 03150, м. Київ, вул. Велика Васильківська, 100) інформацію про надходження на рахунок банківської картки НОМЕР_1 коштів в розмірі 5000 грн. в період з 23.04.2024 по 30.04.2024.

20.08.2026 року на адресу суду надійшов лист вих..№13935-БТ-32.3/2026 від 12.08.2026 року від АТ «СЕНС БАНК» а виконання ухвали про витребування доказів, згідно якого повідомлено, що ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 є клієнтом Банку. На його ім`я відкрито запитувану картку, маска якої № НОМЕР_3 , повний номер картки № НОМЕР_4 рахунок до картки № НОМЕР_5 (валюта Українська гривня), та додано виписку про рух коштів по карті зазначеної особи за період з 23.04.2024 по 30.04.2024. року з відображенням зарахування коштів у сумі 5000,00 грн. в межах наявних даних по контрагентам клієнта.

Представник позивача у судове засідання 22.09.2026 не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, при цьому, в п. 5 прохальної частини позову представник позивача просить розгляд справи здійснювати за відсутності представника позивача.

Враховуючи наведене, заслухавши думку представника відповідача, який не заперечив щодо розгляду справи за відсутності представника позивача, суд вважає за можливе провести розгляд справи за відсутності представник позивача, що відповідає вимогам ч.3 ст.211 ЦПК України.

Представник відповідача у судовому засіданні 22.09.2026 заперечив щодо позовних вимог, пояснення надав аналогічні викладеним у відзиві на позовну заяву. Зазначив, що з поданих позивачем доказів неможливо встановити, що між сторонами існують договірні відносини, відсутні докази надсилання відповідачу одноразового ідентифікатора. Нарахована комісія суперечать положенням ст. 18 Закону України «Про захист прав споживачів», внаслідок чого здійснено невірний розрахунок заборгованості, а також розмір процентної ставки є завищеним та неспівмірним сумі кредиту. У задоволенні позову просв відмовити.

Фактичні обставини, встановлені судом

Судом встановлено, що 23.04.2024 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Мілоан» (Кредитодавець) та ОСОБА_1 (Позичальник) уклали Договір про споживчий кредит № 5646968, який підписано Позичальником електронним підписом одноразовим ідентифікатором 545341.

Згідно з умовами даного договору, Кредитодавець зобов`язувався на умовах, визначених Договором на строк визначений п.1.3. Договору надати позичальнику грошові кошти у сумі визначеній у п.1.2. Договору, а Позичальник зобов`язується повернути Кредитодавцю кредит, сплатити комісію за надання кредиту та проценти за користування кредитом відповідно до Графіку платежів та виконати інші зобов`язання у повному обсязі на умовах та в строки, що визначені договором (п.1.1. Договору)

Відповідно до п.1.2 Договору сума кредиту становить 5000,00 грн. Кредит надається загальним строком на 45 днів за умовами виконання позичальником графіку платежів, з 23.04.2024. Комісія за надання кредиту 1150.00 грн., яка нараховується за ставкою 2.00 відсотків від суми кредиту одноразово в момент видачі кредиту (п.1.5.1. договору). Проценти за користування кредитом протягом першого розрахункового періоду, визначеного Графіком платежів, нараховуються за ставкою 511.00 відсотків річних на фактичну заборгованість за кредитом (п.1.5.2. договору). Проценти за користування кредитом протягом решти строку кредитування нараховуються за стандартною процентною ставкою 511.00 відсотків річних від фактичного залишку кредиту починаючи з другого розрахункового періоду, визначеного Графіком платежів (п.1.5.3. договору).

Відповідно до п.2.1. договору кредитні кошти надаються позичальнику безготівково на рахунок з використанням карти НОМЕР_1 .

Крім того, позивачем додано до позовної заяви Додаток №1 до Договору про споживчий кредит №5646968 від 23.04.2024, в якому наявний Графік платежів за договором, Додаток №2 до Договору про споживчий кредит, в якому наявна заява відповідача ОСОБА_3 на отримання кредиту №5646968 від 23.04.2024 року в якій просить надати йому кредит в сумі 5000 грн. загальний строк кредитування 345 днів. Процентна ставка протягом першого розрахункового періоду 511.00 відсотків річних. Процентна ставка протягом решти строку кредитування 511.00 відсотків річних. Комісія за надання кредиту 23.00% від суми кредиту. Платіжна картка позичальника на яку має бути перерахована сума кредиту НОМЕР_1 . Також додано Додаток №3 до Договору про споживчий кредит №5646968 від 23.04.2024, в якому наведені додаткові контактні дані позичальника.

Згідно копії платіжного доручення № 129099627 від 23.04.2024 ТОВ «Мілоан» перерахувало ОСОБА_3 на рахунок НОМЕР_1 кошти в сумі 5000,00 грн., де в призначенні платежу зазначено: кошти згідно договору 5646968.

Довідкою №б/н від 10.09.2025 Товариство з обмеженою відповідальністю «МІЛОАН», підтверджує, що ОСОБА_1 , дата народження ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , з яким укладено договір про споживчий кредит № 5646968 від 23.04.2024 ідентифікований ТОВ «Мілоан». Акцепт (Договір) підписаний Позичальником із застосуванням електронного підпису одноразовим ідентифікатором 545341. Дата і час відправки одноразового ідентифікатора позичальнику 23.04.2024 10:17. Номер телефону, на який був відправлений одноразовий ідентифікатор: НОМЕР_6 .

З відомості про щоденні нарахування та погашення за кредитним договором № 5646968 ОСОБА_1 слідує, що 23.04.2024 було надано кредит 5000,00 грн., нараховано комісію за оформлення кредиту в розмірі 1150.00 грн. та нараховувались проценти, штраф.

Судом також встановлено що 24.09.2024 між ТОВ «Мілоан» (Кредитор) та ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» (Новий Кредитор) було укладено договір відступлення прав вимоги № 110-МЛ, відповідно до умов якого ТОВ «Мілоан» передало (відступило) ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» належні йому права вимоги до боржників за кредитними договорами вказаними у Реєстрі боржників.

Так, згідно із п. 6.2.3 вищевказаного договору право вимоги переходять до Нового Кредитора у дату здійснення фінансування (оплати) на користь Кредитора у повному обсязі в сумі, вказаній у п. 7.1 цього договору, після чого Новий кредитор стає кредитором по відношенню до Боржників стосовно їх заборгованості. Оформлення відступлення права вимоги здійснюється шляхом підписання Акту приймання-передачі Реєстру Боржників (додаток № 2) відповідно до п. 8.3.2 Договору.

24.09.2024 ТОВ «Мілоан» та ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» було підписано Акт приймання-передачі Реєстру Боржників від 24.09.2024 до Договору відступлення прав вимоги №110-МЛ від 24.09.2024.

Згідно витягу з реєстру боржників до Договору про відступлення права вимоги №110-МЛ від 24.09.2024 відступлено право вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором №5646968 від 23.04.2024 на загальну суму заборгованості у розмірі 18723,60 грн.

На виконання вищевказаного договору факторингу ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» було сплачено на користь ТОВ «Мілоан» суму фінансування в розмірі 1 479 167,31 грн., що підтверджується копією платіжною інструкцією №5898 від 24.09.2024.

02.03.2026 ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» на адресу ОСОБА_1 було направлено претензію, в якій повідомлено про відступлення права вимоги, повернення кредиту та сплати відсотків.

Згідно виписки з особового рахунку за Кредитним договором №5646968 від 23.04.2024 року заборгованість ОСОБА_3 перед ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит Капітал» за Кредитиним договором № 5646968 від 23.04.2024 станом на 09.03.2026 складає 31757,6 грн.

Відповідно до розрахунку заборгованості за кредитним договором №5646968 від 23.04.2024 року у період з 25.09.2024 по 03.04.2025 заборгованість ОСОБА_3 становить 31 757,6 грн., з яких: тіло кредиту 4900 грн., проценти за користування 20907,6 грн., неустойка та/або проценти за порушення грошового зобов`язання 4900 грн., комісія 1050 грн.

Суд, дослідивши матеріали цивільної справи, з`ясувавши всі обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази у їх сукупності та кожен окремо, що мають значення для вирішення справи по суті, встановивши фактичні дані та відповідні їм правовідносини, приходить до наступного висновку.

Застосовані норми права, позиція суду та оцінка доводів

Згідно ч.1 ст.4 ЦПК України, кожна особа має право на звернення до суду для захисту своїх прав.

Відповідно до ст.13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

За змістом статей 12 та 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ст.89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Згідно п.1 ч.2 ст.11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно ч.ч.1, 2 ст.202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори).

Відповідно до ч.ч.1,2 ст.207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (ч.1 ст.626 ЦК України).

В силу ч.1 ст.628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно зі ст.638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Окрім того, за приписами статті 3 Закону України "Про електронну комерцію", електронний договір це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі. Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 Закону України "Про електронну комерцію", вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Також, приписами ст. 12 Закону України "Про електронну комерцію", передбачено поняття "підпис у сфері електронної комерції". Так, якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Згідно з п. 12 ч. 1 ст. 3 Закону України "Про електронну комерцію", одноразовий ідентифікатор алфавітно-цифрова послідовність, що й отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір.

Як вбачається з матеріалів справи, що 23.04.2024 року між Товариство з обмеженою відповідальністю «Мілоан» (Кредитодавець) та ОСОБА_1 (Позичальник) укладено Договір про споживчий кредит № 5646968, який підписано відповідачем електронним підписом одноразовим ідентифікатором 545341.

Крім того, додано Додаток №1 до Договору про споживчий кредит №5646968 від 23.04.2024, в якому наявний Графік платежів за договором, Додаток №2 до Договору про споживчий кредит, Додаток №3 до Договору про споживчий кредит №5646968 від 23.04.2024.

Копією платіжного доручення № 129099627 від 23.04.2024 підтверджується, що ТОВ «Мілоан» перерахувало ОСОБА_3 на рахунок НОМЕР_1 кошти в сумі 5000,00 грн. згідно договору 5646968.

Довідкою №б/н від 10.09.2025 Товариство з обмеженою відповідальністю «МІЛОАН», підтверджує, що ОСОБА_1 , дата народження ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , з яким укладено договір про споживчий кредит № 5646968 від 23.04.2024 ідентифікований ТОВ «Мілоан». Акцепт (Договір) підписаний Позичальником із застосуванням електронного підпису одноразовим ідентифікатором 545341. Дата і час відправки одноразового ідентифікатора позичальнику 23.04.2024 10:17. Номер телефону, на який був відправлений одноразовий ідентифікатор: НОМЕР_6 .

Факт перерахування ТОВ «Мілоан» відповідачу коштів в сумі 5000,00 грн. також підтверджується випискою про рух коштів по карті № НОМЕР_4 рахунок до картки № НОМЕР_5 за період з 23.04.2024 по 30.04.2024. року з відображенням зарахування коштів у сумі 5000,00 грн.

Окрім того, із наданого розрахунку заборгованості вбачається, що відповідач здійснював на користь кредитодавця часткову оплату за кредитним договором, що додатково підтверджує наявність згоди відповідача на укладення кредитного договору, оскільки відповідач певний час виконував його умови.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Згідно ст. ст. 525, 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору і одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до положень частини 1 статті 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно частини 2 статті 1050 ЦК України якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

В силу ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов`язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди (ч. 1 ст. 611 ЦК України).

Судом встановлено, що заборгованість відповідача перед позивачем за Договором про споживчий кредит №5646968 від 23.04.2024 року становить 31 757,6 грн., з яких: тіло кредиту 4900 грн., проценти за користування 20907,6 грн., неустойка та/або проценти за порушення грошового зобов`язання 4900 грн., комісія 1050 грн.

Так, окрім тіла кредиту (сума, яку фактично отримав в борг позичальник) позивач просить стягнути з відповідача заборгованість за відсотками, що відображено у договорі про споживчий кредит №5646968 від 23.04.2024 року.

Так, у відповідності до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

При цьому, припис абзацу 2 частини першої статті 1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін, як і положення Кредитного договору, які передбачають зобов`язання Позичальника сплачувати відсотки за користування кредитом, можуть бути застосовані лише у межах погодженого сторонами строку кредитування.

Таким чином, право Кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом, як і обов`язок Позичальника оплачувати їх припиняються після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України. В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

Згідно положень ч.1, ч.2 ст.1056-1 ЦК України процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

Таким чином, в разі укладення кредитного договору проценти за користування позиченими коштами поділяються на встановлені законом (розмір та підстави стягнення яких визначаються актами законодавства) та договірні (розмір та підстави стягнення яких визначаються сторонами в самому договорі).

На підтвердження вимог в частині стягнення процентів, в тому числі їх розміру і порядку нарахування, надано Договір про споживчий кредит, Паспорт споживчого кредиту, який підписаний відповідачем, у яких міститься інформація щодо процентної ставки за кредитом.

Крім цього, згідно п.1.5.1. договору про споживчий кредит №5646968 від 23.04.2024 передбачена комісія за надання кредиту 1150, 00 грн.

При цьому, як виснував Верховний Суд у складі об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у постанові від 6 листопада 2023 року (справа №204/224/21), якщо в кредитному договорі не зазначено переліку додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця, які пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, що надаються позивачу та за які банком встановлена щомісячна комісія за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування), та не узгоджено їх зі споживачем, то такі умови є нікчемними відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».

Держава забезпечує особливий захист більш слабкого суб`єкта економічних відносин, а також фактичну, а не формальну рівність сторін у цивільно-правових відносинах, шляхом визначення особливостей договірних правовідносин у сфері споживчого кредитування та обмеження дії принципу свободи цивільного договору. Це здійснюється через встановлення особливого порядку укладення цивільних договорів споживчого кредиту, їх оспорювання, контролю за змістом та розподілу відповідальності між сторонами договору (Постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 11.12.2024 у справі №753/25744/21).

Разом із тим, ч. 1 ст. 11 Закону України «Про споживче кредитування» передбачено безоплатність надання позикодавцем певних послуг, до яких можна віднести видачу кредиту та його супровід. Жодних доказів вчинення будь-яких дій, за які позикодавцем нараховувалася комісія, позивачем не надано.

Отже, умови договору про нарахування позивачем комісії при видачі кредиту (позики) є нікчемними, та такими, яка суперечать Закону України «Про споживче кредитування» та Закону України «Про захист прав споживачів».

Щодо розміру процентів за користування кредитом суд зазначає наступне.

Законом України №3498-IX від 22.11.2023 «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг», який набрав чинності 24.12.2023, статтю 8 Закону України «Про споживче кредитування» доповнено положеннями, відповідно до яких максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати 1 відсоток.

Прикінцеві та перехідні положення Закону України «Про споживче кредитування» доповнено пунктом 17, яким тимчасово, протягом 240 днів із дня набрання чинності Законом №3498-IX, установлено, що максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати: протягом перших 120 днів 2,5 відсотка; протягом наступних 120 днів 1,5 відсотка.

Таким чином, максимальний розмір денної процентної ставки становив: до 22.04.2024 включно 2,5 відсотка; із 23.04.2024 до 20.08.2024 включно 1,5 відсотка; починаючи з 21.08.2024 1 відсоток.

Кредитний договір між сторонами укладено 23.04.2024, тобто в період, коли законодавчо допустимий максимальний розмір денної процентної ставки становив 1,5 відсотка.

Оскільки строк виконання зобов`язань за договором спливав 03.04.2025, після закінчення перехідного періоду до відповідних правовідносин підлягало застосуванню обмеження денної процентної ставки в розмірі 1 відсотка.

За умовами договору проценти за користування кредитом протягом першого розрахункового періоду, визначеного Графіком платежів, нараховуються за ставкою 511.00 відсотків річних на фактичну заборгованість за кредитом (п.1.5.2. договору). Проценти за користування кредитом протягом решти строку кредитування нараховуються за стандартною процентною ставкою 511.00 відсотків річних від фактичного залишку кредиту починаючи з другого розрахункового періоду, визначеного Графіком платежів (п.1.5.3. договору).

Згідно п. 1.6. Договору тип процентної ставки за цим договором: фіксована. Особливості нарахування та сплати комісії та процентів, а також тіла кредиту встановлені п.п.2.2.2, 2.2.3 договору.

За період із 23.04.2024 до 08.05.2024 розмір процентів становить: 5000 грн. * 1,4% * 15 днів = 1050 грн.

08.05.2024 відповідачем здійснено оплату у розмірі 1100 грн. та відповідно залишок заборгованості станом на 08.05.2024 складається з тіла кредиту та становить 4950 грн.

За період із 09.05.2024 до 23.05.2024 розмір процентів становить: 4950 грн. * 1,4% * 15 днів = 1039,50 грн.

23.05.2024 відповідачем здійснено оплату у розмірі 1200 грн. та відповідно залишок заборгованості станом на 23.05.2024 складається з тіла кредиту та становить 4789,50 грн.

За період із 24.05.2024 до 20.08.2024 розмір процентів становить: 4789,50 грн. * 1,4% * 89 днів = 5967,45 грн.

За період із 21.08.2024 до 02.04.2025 розмір процентів становить: 4789,50 грн. * 1% * 225 днів = 10777,50 грн.

Отже, загальна сума заборгованості за кредитом, яка може бути стягнута з відповідача на користь позивача станом на дату подання позову, становить 21534,45 грн., що складається із суми заборгованості за тілом кредиту у розмірі 4789,50 грн. та суми заборгованості за процентами 16744,95 грн.

Оскільки сторонами було обумовлено у письмовому вигляді сплату процентів за користування кредитними коштами, тому ці умови кредитування вважаються узгодженими сторонами та мають виконуватись позичальником належним чином.

Крім того, судом встановлено що 24.09.2024 між ТОВ «Мілоан» (Кредитор) та ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» (Новий Кредитор) було укладено договір відступлення прав вимоги № 110-МЛ, відповідно до умов якого ТОВ «Мілоан» передало (відступило) ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» належні йому права вимоги до боржників за кредитними договорами вказаними у Реєстрі боржників.

Згідно витягу з реєстру боржників до Договору про відступлення права вимоги №110-МЛ від 24.09.2024 відступлено право вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором №5646968 від 23.04.2024 на загальну суму заборгованості у розмірі 18723,60 грн.

Так, у відповідності до п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК та ст. 514 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги та до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 1082 ЦК України, боржник зобов`язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж. Боржник має право вимагати від фактора надання йому в розумний строк доказів того, що відступлення права грошової вимоги факторові справді мало місце. Якщо фактор не виконає цього обов`язку, боржник має право здійснити платіж клієнтові на виконання свого обов`язку перед ним. Виконання боржником грошової вимоги факторові відповідно до цієї статті звільняє боржника від його обов`язку перед клієнтом.

Згідно правової позиції, яка висловлена Верховним Судом України в постанові від 23 вересня 2015 року у справі №6-979цс15 «... боржник, який не отримав повідомлення про передачу права вимоги іншій особі, не позбавляється обов`язку погашення заборгованості, а лише має право на погашення заборгованості первісному кредитору. ... неповідомлення боржника про зміну кредитора не звільняє його від обов`язку погашення кредиту взагалі».

При умові, що відповідач з будь-яких підстав не отримав вищезазначене повідомлення про відступлення права вимоги, має місце той факт, за яким відповідач не мав жодних перешкод для реалізації свого зобов`язання по сплаті кредитної заборгованості на рахунки Первісного кредитора, які вказані в кредитному договорі, і таке виконання було б належним відповідно до вимог ст. 516 ЦК України.

При цьому, всупереч умовам договору, відповідач не виконав свого зобов`язання. Після відступлення позивачу права грошової вимоги до ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» відповідач не здійснив жодного платежу для погашення кредитної заборгованості ні на рахунок ТОВ «ФК «Кредит-Капітал», ні попереднього кредитора.

Виходячи із вищенаведеного, після всебічного, повного та об`єктивного дослідження обставин справи, викладені позивачем у позовній заяві, обґрунтування позовних вимог знайшли своє підтвердження в ході судового розгляду, відповідач взяті на себе зобов`язання за договором не виконав, наявну заборгованість ні позивачу, ні попередньому кредитору в добровільному порядку не погасив, суд приходить до висновку, що позов в частині стягнення заборгованості за тілом кредиту та відсотками в розмірі 21534,45 грн. підставний та підлягає задоволенню.

За таких обставин, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» та стягнення із відповідача заборгованості за договором №5646968 від 23.04.2024 у розмірі 21534,45 грн., що складається із суми заборгованості за тілом кредиту у розмірі 4789,50 грн. та суми заборгованості за процентами 16744,95 грн.

Щодо вимоги про стягнення з відповідача неустойки в розмірі 4900 грн. за порушення грошового зобов`язання, суд виходить з такого.

Зі змісту п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України вбачається, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022, у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки та оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» запроваджено воєнний стан на всій території України, що триває станом на теперішній час.

Зважаючи, що договір про споживчий кредит №5646968 укладений 23.04.2024 року, тобто в період дії воєнного стану в Україні, відповідач звільнений від обов`язку сплати неустойки.

За наведеного суд приходить до висновку, що відсутні правові підстави для задоволення позовних вимог позивача про стягнення з відповідача неустойки в розмірі 4900 грн., а тому відмовляє у задоволенні у зв`язку з необґрунтованістю.

Щодо судових витрат.

У відповідності до ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача необхідно стягнути понесені та документально підтверджені судові витрати у вигляді судового збору пропорційно розміру задоволених позовних вимог, а саме в розмірі 1805,34 грн.

Статтею 133 ЦПК України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

За правилами ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

На підтвердження понесення витрат на правничу допомогу представником позивача подано до суду наступні документи: договір про надання правової (правничої) допомоги №0107 від 01.07.2025, укладений між ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» та Адвокатським об`єднанням «Апологет», згідно якого сторони погодили, що вартість наданих послуг правничої допомоги за 1 (одну) кредитну справу складає 8000,00 грн.; Акт №Д/19738 наданих послуг від 09.03.2026 згідно якого сума наданих послуг складає 8000,00 грн.; Детальний опис наданих послуг до Акту №Д/19738 від 09.03.2026 за договором про надання правової допомоги №0107 від 01.07.2025 датований 09.03.2026.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).

Розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом і може бути змінений лише за їх взаємною домовленістю. Суд не має права його змінювати і втручатися у правовідносини адвоката та його клієнта.

При цьому, суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи зокрема на складність справи, витрачений адвокатом час.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.

Аналогічний висновок викладено у постанові Верховного Суду від 02 липня 2020 року в справі № 362/3912/18 (провадження № 61-15005св19).

Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України, заява № 19336/04, п. 269).

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» від 28 листопада 2002 року зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом, зокрема у випадку укладення ними договору, що передбачає сплату адвокату «гонорару успіху», у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність (така правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі № 904/4507/18).

Окрім того, слід зазначити, що вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат повинен бути співрозмірним з ціною позову, тобто не має бути явно завищеним порівняно з ціною позову.

Враховуючи наведене, принцип обґрунтованості та пропорційності, характер та час витрачений на виконання адвокатом роботи, критерій реальності адвокатських витрат, а також критерій розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи, категорії справи, її складності, ціну позову та виконаної адвокатом роботи, частково задоволення позову а також за печення відповідача щодо розміру витрат на правничу допомогу, суд дійшов висновку про стягнення з відповідача на користь позивача витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 3 000,00 грн.

Керуючись ст. ст. 141, 263, 264, 265, 268, 280 ЦПК України, ст. ст. 526, 527, 530, 598, 599, 610, ч. 2 ст. 1050, ст. 1054 ЦК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, задовольнити частково.

Стягнути із ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» (місцезнаходження: вул. Смаль-Стоцького, буд. 1, корпус 28, м. Львів, код ЄДРПОУ: 35234236) заборгованість за договором №5646968 від 23.04.2024 у розмірі 21534 (двадцять одна тисяча п`ятсот тридцять чотири) грн. 45 коп.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» судовий збір в розмірі 1805 (одна тисяча вісімсот п`ять) грн. 34 коп., та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 3 000 (три тисячі) грн. 00 коп.

В решті позовних вимог відмовити.

Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано до Закарпатського апеляційного суду через Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «КРЕДИТ-КАПІТАЛ», місцезнаходження: вул. Смаль-Стоцького, буд. 1, корпус 28, м. Львів, код ЄДРПОУ: 35234236.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .

Повне рішення суду складено 24.09.2026.

Суддя Ужгородського міськрайонного

суду Закарпатської області Н.Б. Шумило