Ухвала суду № 140033230, 24.09.2026, Варвинський районний суд Чернігівської області

Справа №731/318/26

Провадження №2/731/323/26

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 вересня 2026 року с-ще Варва

Варвинський районний суд Чернігівської області в складі:

судді Савенка А.І.,

за участю секретаря Леоненко Г.В.,

представника позивача Чехун Ю.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР», поданим представником Сипливою Тетяною Анатоліївною, до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

В С Т А Н О В И В:

У провадженні Варвинського районного суду Чернігівської області перебуває вказана цивільна справа.

Позовна заява надійшла до суду 16 червня 2026 року.

Ухвалою від 18 червня 2026 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у цивільній справі, призначено справу до судового розгляду на 14 серпня 2026 року (а.с. 31).

29 червня 2026 року до суду надійшло клопотання представника позивача Сипливої Тетяни Анатоліївни про закриття провадження у справі у зв`язку з відсутністю предмета спору (а.с. 39). Клопотання обґрунтоване тим, що відповідач повністю погасила заборгованість за кредитним договором, а тому у справі відсутній предмет спору.

Ухвалою суду від 04 вересня 2026 року відмовлено у задоволенні клопотання представника позивача Сипливої Тетяни Анатоліївни про закриття провадження та повернення судового збору у зв`язку з відсутністю предмета спору; визнано обов`язковою явку представника позивача ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР» в судове засідання для надання пояснень; відкладено розгляд справи на 24 вересня 2026 року (а.с. 49-50).

10 вересня 2026 року представник позивача Омельяненко Р.Р. подав клопотання про закриття провадження у справі у зв`язку з відсутністю предмета спору та вирішення питання повернення судового збору із державного бюджету (а.с. 58)

Крім того, 17 вересня 2026 року від представника позивача Чехун Юлії Віталіївни надійшло аналогічне клопотання про закриття провадження у справі у зв`язку з відсутністю предмета спору (а.с. 72-73). Клопотання знову обґрунтоване тим, що відповідач погасив заборгованість за кредитним договором, а тому у справі відсутній предмет спору у зв`язку з позасудовим врегулюванням спору.

Представник позивача Чехун Ю.В. у судовому засіданні після роз`яснення положень ЦПК в частині закриття провадження клопотання підтримала, наголосивши, що позивач не вимагає повернення судового збору з державного бюджету. Погашення відповідачем заборгованості відбулось після пред`явлення позову.

Відповідач у судове засідання не з`явилась, про дату, час та місце розгляду справи повідомлена належним чином.

Заслухавши пояснення представника позивача, суд дійшов висновку про те, що підстави для закриття провадження у справі у зв`язку з відсутністю предмета спору відсутні з огляду на таке.

16 червня 2026 року до суду надійшла позовна заява ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР», подана представником Сипливою Тетяною Анатоліївною, до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором в сумі 10 600,00 грн.

Ухвалою Варвинського районного суду Чернігівської області від 18 червня 2026 року відкрито провадження у справі та призначено справу до судового розгляду на 14 серпня 2026 року.

Після відкриття провадження у справі, 29 червня 2026 року представник позивача повідомив, що не підтримує позовні вимоги, оскільки відповідач погасила заборгованість за кредитним договором у повному обсязі (а.с. 39), на підтвердження чого не надано ніяких доказів.

Судове засідання, призначене на 14 серпня 2026 року, було відкладено до 04 вересня 2026 року у зв`язку з перебуванням судді у відрядженні.

Ухвалою суду від 04 вересня 2026 року відмовлено у задоволенні клопотання представника позивача Сипливої Тетяни Анатоліївни про закриття провадження та повернення судового збору у зв`язку з відсутністю предмета спору; визнано обов`язковою явку представника позивача ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР» в судове засідання для надання пояснень; відкладено розгляд справи на 24 вересня 2026 року (а.с. 49-50). Вказана ухвала набрала законної сили.

17 вересня 2026 року від представника позивача Чехун Юлії Віталіївни повторно надійшло клопотання про закриття провадження у справі у зв`язку з відсутністю предмета спору (а.с. 72-73). Клопотання обґрунтоване тим, що відповідач погасила заборгованість за договором № 12.01.2022-100002876 від 12 січня 2022 року.

Відповідно до ст. 124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір.

Європейський Суд з прав людини у справі «Bellet v. France» зазначив, що стаття 6 параграфу 1 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві.

Право на справедливий судовий розгляд також закріплено Міжнародним пактом про громадянські і політичні права та Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод (частина 1 статті 6). Право на справедливий судовий розгляд охоплює і право кожного на доступ до правосуддя.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Поняття «юридичний спір» має тлумачитися широко, виходячи з підходу Європейського суду з прав людини до тлумачення поняття «спір про право» (п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод). Зокрема, Європейський суд з прав людини зазначає, що відповідно до духу зазначеної Конвенції поняття «спір про право» має розглядатися не суто технічно, йому слід надавати сутнісного, а не формального значення.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

З урахуванням викладеного, відсутність предмета спору унеможливлює вирішення справи по суті незалежно від обґрунтованості позову, а відповідно і здійснення ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів осіб.

Прикладами відсутності предмета спору можуть бути дії сторін чи настання обставин, якщо між сторонами у зв`язку з цим не залишилося неврегульованих питань або самі сторони врегулювали спірні питання.

Поряд із цим, за змістом п. 2 ч. 1 ст. 255 ЦПК України суд може закрити провадження у справі у зв`язку з відсутністю предмета спору, якщо встановить, що предмет спору був відсутній на час пред`явлення позову.

Логічно-граматичне тлумачення словосполучення «відсутність предмета спору» в контексті наведеної правової норми дає підстави для висновку про те, що предмет спору має бути відсутній, тобто не існувати на час пред`явлення позову. Якщо предмет спору мав місце, але припинив своє існування (зник) після відкриття провадження у справі внаслідок тих чи інших обставин, зокрема у зв`язку з добровільним врегулюванням спору сторонами, виконанням відповідачем заявлених до нього вимог, фізичним знищенням предмета спору тощо, то провадження у справі не може бути закрите з наведеної правової підстави, оскільки вона полягає саме у відсутності предмета спору, а не у припиненні його існування (зникненні).

Якщо предмет спору став відсутній після відкриття провадження у справі, то залежно від обставин, що призвели до зникнення такого предмета, та стадії цивільного процесу, на якій він припинив своє існування, сторони мають цілий ряд передбачених законом процесуальних можливостей припинити подальший розгляд справи, зокрема шляхом залишення позову без розгляду, відмови від позову або від поданих апеляційних чи касаційних скарг, визнання позову відповідачем, укладення мирової угоди тощо.

Такого правового висновку дійшов Верховний Суд у постановах від 10 квітня 2019 року (справа № 456/647/18), від 13 квітня 2020 року (справа №686/20582/19), від 09 вересня 2020 року (справа № 750/1658/20), від 23 грудня 2020 року (справа № 522/8782/16-ц).

Висновки Верховного Суду, на які посилається представник позивача, є нерелевантною практикою, оскільки застосовувалися у справах, де були інші обставини та інший предмет позову.

Слід зазначити, що закриття провадження у зв`язку з відсутністю спору передбачає повернення судового збору з державного бюджету в повному обсязі. Натомість, закриття провадження у зв`язку з відмовою позивача від позову (не підтримання вимог внаслідок задоволення їх відповідачем), надає право позивачу згідно до ч.3 ст. 142 ЦПК стягувати судові витрати саме з відповідача. Саме такий підхід і є визначальним у позиції суду.

За наведених обставин сторона позивача не позбавлена права відмовитися від позову на підставі п. 4 ч. 1 ст. 255 ЦПК України або залишити позов без розгляду на підставі п. 5 ч. 1 ст. 257 ЦПК України.

Аналізуючи доводи сторони позивача в частині того, що закриття провадження у зв"язку з відсутністю предмету спору можливе коли у сторін не залишилось у звязку з цим невирішених питань, дійсно можливе. Однак очевидним є й те, що для встановлення такого факту необхідна позиція і іншої сторони. Хоча відповідач про таке суд не повідомляла.

Зважаючи на наведене, у задоволенні клопотання представника позивача про закриття провадження у справі у зв`язку з відсутністю предмета спору слід відмовити.

При цьому суд звертає увагу, що сторона позивача не зважаючи на відмову та роз`яснення норм в судовому засіданні, повторно, з тих самих підстав, заявила ще два аналогічних клопотання про закриття провадження у справі у зв`язку з відсутністю предмета спору, яке вже вирішувалося судом, замість того, щоб оскаржити ухвалу від 04 вересня 2026 року в апеляційному порядку, у разі незгоди з нею.

Відповідно до ч. 1 ст. 148 ЦПК України суд може постановити ухвалу про стягнення в дохід державного бюджету з відповідної особи штрафу у сумі від 0,3 до трьох розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб у випадках, зокрема, за зловживання процесуальними правами, вчинення дій або допущення бездіяльності з метою перешкоджання судочинству, невиконання процесуальних обов`язків тощо.

Частиною 5 ст. 148 ЦПК України передбачено, що ухвала про стягнення штрафу є виконавчим документом та має відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим законом. Стягувачем за таким виконавчим документом є Державна судова адміністрація України.

Згідно з ч. 6 ст. 148 ЦПК України суд може скасувати постановлену ним ухвалу про стягнення штрафу, якщо особа, стосовно якої її постановлено, виправила допущене порушення та (або) надала докази поважності причин невиконання відповідних вимог суду чи своїх процесуальних обов`язків.

Відповідно до Закону України «Про державний бюджет на 2026 рік» прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01 січня 2026 року становить 3328,00 грн.

Оскільки повторне, з тих самих підстав, звернення до суду з клопотанням про закриття провадження у справі у зв`язку з відсутністю предмета спору, яке вже вирішувалося судом, має ознаки зловживання процесуальними правами, суд вважає за необхідне застосувати до позивача заходи процесуального примусу у виді штрафу у мінімальному розмірі.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 144, 148, п. 2 ч. 1 ст. 255, ст.ст. 260, 353, 354 ЦПК України, суд -

У Х В А Л И В:

Відмовити у задоволенні клопотання представника позивача Чехун Юлії Віталіївни від 17 вересня 2026 року про закриття провадження у справі за позовною заявою ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР» (код ЄДРПОУ: 37356833, юридична адреса: 01032, м. Київ, вул. Саксаганського, 133-А), поданою представником Сипливою Тетяною Анатоліївною (ІПН НОМЕР_1 , юридична адреса: 01032, м. Київ, вул. Саксаганського, 133-А), до ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_2 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 ) про стягнення заборгованості за кредитним договором у зв`язку з відсутністю предмета спору.

Роз`яснити представникові позивача Чехун Юлії Віталіївни, що, у разі погашення відповідачем заборгованості за кредитним договором у повному обсязі, позивач має право відмовитися від позову на підставі п. 4 ч. 1 ст. 255 ЦПК України або залишити позов без розгляду на підставі п. 5 ч. 1 ст. 257 ЦПК України, просити затвердити мирову угоду.

Застосувати до ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР» захід процесуального примусу у виді штрафу в розмірі 0,3 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 998 (дев`ятсот дев`яносто вісім) гривень 40 копійок за зловживання процесуальними правами, а саме: за повторне, з тих самих підстав, звернення до суду з клопотанням про закриття провадження у справі у зв`язку з відсутністю предмета спору.

Інформація про стягувача: Державна судова адміністрація України, юридична адреса: 01601, м. Київ, вул. Липська, 18/5, код ЄДРПОУ: 26255795.

Інформація про боржника: ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР», юридична адреса: 01032, м. Київ, вул. Саксаганського, 133-А, код ЄДРПОУ: 37356833.

Копію ухвали надіслати учасникам справи до відома та виконання.

Після набрання ухвалою законної сили надіслати копію ухвали до відповідного відділу державної виконавчої служби (Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, юридична адреса: 01032, м. Київ, вул. Саксаганського, 110, код ЄДРПОУ: 34967593) для виконання.

Роз`яснити позивачу, що особа, на яку накладено штраф, має право подати клопотання про скасування ухвали про накладення на неї заходів процесуального примусу відповідно до ч. 6 ст. 148 ЦПК України.

Роз`яснити, що суд може скасувати постановлену ним ухвалу про стягнення штрафу, якщо особа, стосовно якої її постановлено, виправила допущене порушення та (або) надала докази поважності причин невиконання відповідних вимог суду чи своїх процесуальних обов`язків. Застосування до особи заходів процесуального примусу не звільняє її від виконання обов`язків, встановлених цим Кодексом.

Ухвала про стягнення штрафу є виконавчим документом.

Ухвала може бути пред`явлена до виконання протягом 3 (трьох) місяців з дня набрання нею законної сили.

Ухвала може бути оскаржена шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Чернігівського апеляційного суду протягом 15 (п`ятнадцяти) днів з дня її проголошення. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом 15 (п`ятнадцяти) днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя А.І.Савенко