Ухвала суду № 140025395, 24.09.2026, Кілійський районний суд Одеської області

Справа № 502/1661/26

УХВАЛА

24 вересня 2026 року м. Кілія

Кілійський районний суд Одеської області в складі:

головуючого судді: ОСОБА_1

з участю: секретаря судових засідань: ОСОБА_2 ,

прокурора: ОСОБА_3 ,

малолітніх обвинувачених: ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,

законних представників обвинувачених: ОСОБА_6 , ОСОБА_7 ,

захисника малолітніх: адвоката ОСОБА_8 ,

психолога: ОСОБА_9 ,

представника Служби у справах дітей Кілійської міської ради: ОСОБА_10 ,

розглянувши у закритому судовому засіданні клопотання про застосування примусових заходів виховного характеру у кримінальному провадженні №12026162150000327 стосовно малолітніх, які не досягли віку кримінальної відповідальності:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Кілія Одеської області, українця, учня 6 класу Кілійського ліцею Кілійської міської ради, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 та проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого, за вчинення суспільно небезпечного діяння, яке підпадає під ознаки діяння, передбаченого ч. 3 ст. 297 КК України;

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця м. Кілія Одеської області, українця, учня 6-Б класу Кілійського ліцею Кілійської міської ради, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого, за вчинення суспільно небезпечного діяння, яке підпадає під ознаки діяння, передбаченого ч. 3 ст. 297 КК України,

ВСТАНОВИВ:

До Кілійського районного суду Одеської області надійшли клопотання про застосування примусових заходів виховного характеру відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 за вчинення суспільно небезпечного діяння, яке підпадає під ознаки кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 297 КК України та відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 за вчинення суспільно небезпечного діяння, яке підпадає під ознаки кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 297 КК України.

Судом встановлено, що ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , будучи малолітніми, вчинили суспільно-небезпечне діяння при таких обставинах.

05.04.2026 року орієнтовно о 19:10 годині малолітній ОСОБА_4 спільно з малолітнім ОСОБА_5 , без попередньої змови, перебуваючи на території міського кладовища, яке перебуває на балансі КП «Добробут-Кілія» Кілійської міської ради, розташованого по вул. Кобзарській, 60 в м. Кілія, Ізмаїльського району, Одеської області, яке відповідно до ст. 2 Закону України «Про поховання та похоронну справу» є місцем поховання, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, розуміючи, що своїми діями спричинить моральні страждання родичам померлих, порушуючи громадський порядок із хуліганських мотивів, які супроводжувались винятковим цинізмом та особливою зухвалістю з мотивів явної неповаги до суспільства, нехтуючи громадською моральністю у сфері шанобливого ставлення до померлих та місць поховання, а також честі й гідності померлих, демонструючи зневагу до місць поховання померлих, маючи намір на наругу над могилами з метою випустити свої емоції за допомогою пошкодження майна, діючи умисно, переконавшись у відсутності сторонніх осіб, безпричинна здійснили наругу над могилами на вищевказаному кладовищі, застосувавши фізичну силу, за допомогою рук та ніг здійснили пошкодження могил та пам`ятників, зокрема:

- повалили на землю змонтовану на місці поховання померлої ОСОБА_11 , ( ІНФОРМАЦІЯ_3 ІНФОРМАЦІЯ_4 дата смерті), стелу пам`ятника, від чого вона впала, чим осквернили вказану могилу, спричинивши шкоду моральним засадам суспільства в частині поваги до померлої особи та місця її поховання, потерпілий відсутній;

- повалили на землю змонтовану на місці поховання померлої ОСОБА_12 ( ІНФОРМАЦІЯ_5 , ІНФОРМАЦІЯ_6 дата її смерті), стелу пам`ятника, від чого вона впала, чим осквернили вказану могилу, спричинивши шкоду моральним засадам суспільства в частині поваги до померлої особи та місця її поховання, а також спричинивши моральну шкоду родичці померлої ОСОБА_13 ;

- повалили на землю змонтовану на місці поховання померлої ОСОБА_14 , ( ІНФОРМАЦІЯ_7 , 17.12.1985 дата її смерті), стелу пам`ятника, від чого вона впала, чим осквернили вказану могилу, спричинивши шкоду моральним засадам суспільства в частині поваги до померлої особи та місця її поховання, а також спричинивши моральну шкоду родичці померлої ОСОБА_13 ;

- повалили на землю змонтовану на місці поховання померлого ОСОБА_15 , ( ІНФОРМАЦІЯ_8 , 11.01.1985 дата його смерті), стелу пам`ятника, від чого вона впала, чим осквернили вказану могилу, спричинивши шкоду моральним засадам суспільства в частині поваги до померлого та місця його поховання, потерпілий відсутній;

- повалили на землю змонтований на місці поховання померлого ОСОБА_16 , ( ІНФОРМАЦІЯ_9 , 19.04.2025 дата його смерті) дерев`яний хрест, від чого він впав, чим осквернили вказану могилу, спричинивши шкоду моральним засадам суспільства в частині поваги до померлого та місця його поховання, потерпілий відсутній;

- повалили на землю змонтовану на місці поховання стелу пам`ятника, данні про померлого досудовим слідством не встановлені, від чого вона впала, чим осквернили вказану могилу, спричинивши шкоду моральним засадам суспільства в частині поваги до померлої особи та місця її поховання, потерпілий відсутній.

Одразу після цього продовжуючи з хуліганських мотивів реалізацію своїх кримінально-протиправних дій, охоплених єдиним злочинним наміром, направленим на наругу над могилами померлих, малолітній ОСОБА_4 разом з малолітнім ОСОБА_5 взявши до рук ґрунт та забруднили ним стели наступних пам`ятників: ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 .

Також малолітній ОСОБА_4 разом з малолітнім ОСОБА_5 взяли до рук каміння, жбурлявши, розбили скло на центральній стелі вказаного кладовища чим пошкодили хрест розп`яття ОСОБА_20 .

Своїми діями ОСОБА_4 вчинив суспільно-небезпечне діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого ч. 3 ст. 297 КК України наруга над могилою, вчинене з хуліганських мотивів.

Малолітній ОСОБА_4 свою винуватість у вчиненні суспільно-небезпечного діяння в судовому засіданні визнав повністю, пояснив, що скоїв його за вказаних у клопотанні обставин, щиро розкаявся у вчиненому, пообіцяв, що більше такого не повториться.

Малолітній ОСОБА_5 , свою винуватість у вчиненні суспільно-небезпечного діяння в судовому засіданні визнав повністю, підтвердивши обставини викладені в клопотанні.

В судовому засіданні, прокурор, підтримуючи своє клопотання зазначив, що ОСОБА_5 та ОСОБА_4 є малолітніми, вперше вчинили суспільно-небезпечне діяння не досягши віку з якого передбачена кримінальна відповідальність, після вчинення щиро розкаялися.

Документами, які обґрунтовують клопотання прокурора, є: актовий запис № 421 від 12.10.2023 року, складений Відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Кілійського районного управління юстиції в Одеській області про народження ОСОБА_4 та свідоцтво про народження ОСОБА_5 від 17.10.2013 року, видане Відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Кілійського районного управління юстиції в Одеській області.

Відповідно статті 31 Цивільного кодексу України малолітньою є фізична особа у віці до чотирнадцяти років.

Законний представник ОСОБА_4 ОСОБА_6 , захисник малолітнього ОСОБА_4 - адвокат ОСОБА_8 , законний представник ОСОБА_5 ОСОБА_7 , захисник малолітнього ОСОБА_5 - адвокат ОСОБА_8 , просили задовольнити клопотання прокурора, однак наполягали на зміні часу оюмеження, а саме з 21:00 години до 07:00 години.

Заслухавши думки учасників судового провадження, дослідивши матеріали кримінального провадження суд приходить до наступного висновку.

Згідно ст. 498 КПК України кримінальне провадження щодо застосування примусових заходів виховного характеру, передбачених законом України про кримінальну відповідальність, здійснюється внаслідок вчинення особою, яка після досягнення одинадцятирічного віку до досягнення віку, з якого може наставати кримінальна відповідальність, вчинила суспільно небезпечне діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого КК України.

Згідно ст. 499 КПК України досудове розслідування у кримінальному провадженні щодо застосування примусових заходів виховного характеру здійснюється згідно з правилами, передбаченими цим Кодексом.

Примусові заходи виховного характеру, передбачені ч. 2 ст. 105 цього Кодексу, суд застосовує і до особи, яка до досягнення віку, з якого може наставати кримінальна відповідальність, вчинила суспільно-небезпечне діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого Особливою частиною цього Кодексу.

Пунктом 7 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 2 від 15 травня 2006 року "Про практику розгляду судами справ про застосування примусових заходів виховного характеру" передбачено, що строк нагляду, передбаченого п. 3 ч. 2 ст. 105 КК України, суд встановлює з урахуванням конкретних обставин справи та мети виправлення неповнолітнього.

Відповідно до частини 1 статті 501 КПК України під час постановлення ухвали в кримінальному провадженні щодо застосування примусових заходів виховного характеру суд з`ясовує такі питання: 1) чи мало місце суспільно небезпечне діяння; 2) чи вчинено це діяння неповнолітнім у віці від 11 років до настання віку, з якого настає кримінальна відповідальність за це діяння; 3) чи слід застосувати до нього примусовий захід виховного характеру і якщо слід, то який саме.

Пунктом 2 Постанови Пленуму Верховного Суду України N 2 від 15 травня 2006 року "Про практику розгляду судами справ про застосування примусових заходів виховного характеру" передбачено, що відповідно до чинного законодавства примусові заходи виховного характеру можна застосовувати до особи, яка у віці від 14 до 18 років учинила злочин невеликої або середньої тяжкості, а також до особи, котра у період від 11 років до досягнення віку, з якого може наставати кримінальна відповідальність, учинила суспільно небезпечне діяння, що має ознаки дії чи бездіяльності, передбачених Особливою частиною Кримінального кодексу України. Примусові заходи виховного характеру, зокрема, застосовують: до особи, котра до досягнення віку, з якого може наставати кримінальна відповідальність, вчинила суспільно небезпечне діяння (ч. 2 ст. 97КК України).

Суд ухвалює судове рішення щодо неповнолітнього, керуючись принципом найкращих інтересів дитини, встановленого у ст. 3 Конвенції ООН про права дитини, відповідно до положень глави 29 КПК та розділу XI КК України.

До особи, яка вчинила кримінальне правопорушення після досягнення одинадцятирічного віку, але до досягнення віку, з якого може наставати кримінальна відповідальність, у будь-якому випадку, незважаючи на ступінь тяжкості вчинюваного діяння, згідно зі ст. 498 КПК України мають застосовуватись примусові заходи виховного характеру.

Оцінивши зібрані по кримінальному провадженню докази, суд вважає, що винуватість ОСОБА_4 в скоєнні наведеного вище суспільно-небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого ч. 3 ст. 297 КК України доведена в повному обсязі.

При цьому, суд враховує, що ОСОБА_4 свою винуватість визнав та щиро розкаявся у вчиненому, до відповідальності раніше не притягувався, посередньо характеризуються, вчинив суспільно-небезпечне діяння у віці 12 років, згідно ст. 22 КК України не досягнув віку, з якого передбачена кримінальна відповідальність, отже він підпадає під критерії зазначені в статті 97 КК України.

Окрім того, оцінивши зібрані по кримінальному провадженню докази, суд вважає, що винуватість ОСОБА_5 в скоєнні наведеного вище суспільно-небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого ч. 3 ст. 297 КК України доведена в повному обсязі.

При цьому, суд враховує, що ОСОБА_5 свою винуватість визнав та щиро розкаявся у вчиненому, до відповідальності раніше не притягувався, посередньо характеризуються, вчинив суспільно-небезпечне діяння у віці 12 років, згідно ст. 22 КК України не досягнув віку, з якого передбачена кримінальна відповідальність, отже він підпадає під критерії зазначені в статті 97 КК України

При призначенні примусових заходів виховного характеру суд враховує обставини вчиненого, суспільну небезпечність, відсутність тяжких наслідків діяння, даних про осіб малолітніх, їх характеристики, їх ставлення до вчиненого.

З огляду на викладене, враховуючи думку сторін, суд приходить до висновку про необхідність часткового задоволення клопотання прокурора про застосування до малолітнього ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_10 примусових заходів виховного характеру у вигляді : - застереження; - передачею малолітнього ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_10 під нагляд матері ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_11 строком на 2 (два) роки; - обмеження дозвілля і встановлення особливих вимог до поведінки малолітнього ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_10 , а саме: обмежити перебування поза домівкою у період з 21:00 години до 07:00 години (за виключенням випадків оголошення повітряної тривоги, інших надзвичайних ситуацій, що можуть становити загрозу життю та здоров`ю та у зв`язку із цим залишення домівки для прямування до захисних споруд), заборонити відвідувати у вказаний часовий період парки, кафе та інші розважальні заклади строком на 2 (два) роки.

Також, з врахуванням думи сторін, суд приходить до висновку про необхідність часткового задоволення клопотання прокурора про застосування до малолітнього ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_12 примусових заходів виховного характеру у вигляді : - застереження; - передачею малолітнього ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_12 під нагляд матері ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_13 строком на 2 (два) роки; - обмеження дозвілля і встановлення особливих вимог до поведінки малолітнього ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_12 , а саме: обмежити перебування поза домівкою у період з 21:00 години до 07:00 години (за виключенням випадків оголошення повітряної тривоги, інших надзвичайних ситуацій, що можуть становити загрозу життю та здоров`ю та у зв`язку із цим залишення домівки для прямування до захисних споруд), заборонити відвідувати у вказаний часовий період парки, кафе та інші розважальні заклади строком на 2 (два) роки.

Вирішуючи питання про речові докази, суд керується положеннями ст. 100 КПК України.

Враховуючи наведене та керуючись ст. 22, 97, 105 КК України, ст. 318, 322, 369, 370-372, 376, 498-501, КПК України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання про застосування примусових заходів виховного характеру у кримінальному провадженні відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 за ознаками суспільно-небезпечного діяння, передбаченого ч. 3 ст. 297 КК України задовольнити частково.

Застосувати до ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Кілія Одеської області, українця, учня 6 класу Кілійського ліцею Кілійської міської ради, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 та проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , примусові заходи виховного характеру у вигляді - застереження; - передачею малолітнього ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_10 під нагляд матері ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_11 строком на 2 (два) роки; - обмеження дозвілля і встановлення особливих вимог до поведінки малолітнього ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_10 , а саме: обмежити перебування поза домівкою у період з 21:00 години до 07:00 години (за виключенням випадків оголошення повітряної тривоги, інших надзвичайних ситуацій, що можуть становити загрозу життю та здоров`ю та у зв`язку із цим залишення домівки для прямування до захисних споруд), заборонити відвідувати у вказаний часовий період парки, кафе та інші розважальні заклади строком на 2 (два) роки.

Строк застосування примусового заходу виховного характеру стосовно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 обчислювати з дати постановлення ухвали.

Клопотання про застосування примусових заходів виховного характеру у кримінальному провадженні відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 за ознаками суспільно-небезпечного діяння, передбаченого ч. 3 ст. 297 КК України - задовольнити частково.

Застосувати до ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця м. Кілія Одеської області, українця, учня 6-Б класу Кілійського ліцею Кілійської міської ради, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого, примусові заходи виховного характеру у вигляді - застереження; - передачею малолітнього ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_12 під нагляд матері ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_13 строком на 2 (два) роки; - обмеження дозвілля і встановлення особливих вимог до поведінки малолітнього ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_12 , а саме: обмежити перебування поза домівкою у період з 21:00 години до 07:00 години (за виключенням випадків оголошення повітряної тривоги, інших надзвичайних ситуацій, що можуть становити загрозу життю та здоров`ю та у зв`язку із цим залишення домівки для прямування до захисних споруд), заборонити відвідувати у вказаний часовий період парки, кафе та інші розважальні заклади строком на 2 (два) роки.

Строк застосування примусового заходу виховного характеру стосовно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 обчислювати з дати постановлення ухвали.

Скасувати арешт майна, накладений ухвалами слідчого судді Кілійського районного суду Одеської області від 08.04.2026 року.

Речові докази по справі:

- мобільний телефон марки «Xiaomi Hper OS POCO M6 Pro», моделі 2312FPCA6G, IMEI № 1: НОМЕР_1 , IMEI № 2: НОМЕР_2 та мобільний телефон марки «Redmi A3», моделі 23129RN51X, IMEI № 1: НОМЕР_3 , IMEI № 2: НОМЕР_4 повернути законним володільцям .

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Ухвала може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня її проголошення шляхом подачі апеляційної скарги через Кілійський районний суд Одеської області.

Суддя ОСОБА_1