Рішення № 140025336, 24.09.2026, Київський районний суд м. Одеси

________________________

Справа № 756/5622/26

Провадження № 2/947/4968/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24.09.2026 року м. Одеса

Київський районний суд м Одеси у складі:

головуючого судді Скриль Ю.А.,

за участю секретаря судового засідання Приймака Р.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Одесі в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «ВІН ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення про стягнення заборгованості за кредитним договором, інфляційних втрат та 3% річних,

ВСТАНОВИВ:

Короткий виклад позовних вимог

Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з ОСОБА_1 збитків в якості відповідальності за несвоєчасне виконання рішення суду у справі № 756/11497/15-ц у розмірі 53494,18 грн, судового збору у розмірі 2662,40 грн та витрат на правничу допомогу у розмірі 7000 гривень.

В обґрунтування поданого позову позивач зазначив, що 18.11.2015 Оболонський районний суд м. Києва ухвалив рішення по справі № 756/11497/15-ц, за яким вирішено стягнути з ОСОБА_1 на користь ПАТ «УКРБІЗНЕСБАНК» заборгованість за кредитним договором № СевА-70 від 26.04.2012 у розмірі 173354,71 грн/

З моменту набрання рішенням законної сили вчинялись дії щодо примусового виконання рішення, але воно так і не було виконане в розумінні чинного законодавства. Таким чином, рішення, яке виніс Оболонський районний суд м. Києва не виконувалось відповідачем у період з 25.02.2019 року до 23.02.2022 року.

Відповідно до наявного рішення, а також інших судових документів (ухвали про заміну сторони виконавчого провадження (№ 756/11497/15-ц від 27.07.2018 року), право грошової вимоги належить саме ТОВ «Він ФІНАНС».

25.07.2024 на загальних зборах учасників ТОВ «ФК «Довіра та Гарантія» протоколом № 1706 було вирішено змінити найменування ТОВ «ФК «Довіра та Гарантія» на ТОВ «ВІН ФІНАНС».

Наказом № 55-к від 25.07.2024 на виконання Протоколу № 1706 від 25.07.2024 внесено зміни про перейменування до облікових та інших документів Товариства.

Рішення суду не виконувалось відповідачкою у період з 25.02.2019 року до 23.02.2022 року, тобто таке прострочення є триваючим правопорушенням і право на стягнення інфляційних втрат і 3% річних виникає з моменту порушення грошового зобов`язання до моменту його усунення.

Оскільки невиконання зобов`язань має триваючий характер, то право на позов про стягнення інфляційних втрат і 3 % річних виникає за кожен місяць з моменту порушення грошового зобов`язання до моменту його усунення.

Відповідно до розрахунку заборгованості, позивачем проведено нарахування інфляційних втрат за період з березня 2019 року по лютий 2022 року на суму 37906,51 грн, а також 3% річних за періоди з 23.02.2019 по 31.12.2019, з 01.01.2020 по 31.12.2020, з 01.01.2021 по 23.02.2022 на суму 15587,67 грн.

Позивач з метою захисту своїх прав звернувся до суду з вказаним позовом та просить стягнути з відповідачки збитки в якості відповідальності за несвоєчасне виконання рішення суду у справі № 756/11497/15-ц у розмірі 53494,18 грн.

Відзив на позовну заяву

Відзив на позовну заяву до суду не надходив.

Процесуальні дії та рух справи

Позивач через підсистему «Електронний суд» звернувся до Київського районного суду м. Одеси з вказаним позовом.

Відповідно до автоматизованої системи документообігу цивільну справу було розподілено судді Київського районного суду м. Одеси Скриль Ю.А.

Згідно з відповіддю з Єдиного державного демографічного реєстру від від 19.05.2026 № 2760110, інформація стосовно ОСОБА_1 , у тому числі щодо зареєстрованого місця проживання, відсутня.

Відповідно до витребуваної з Міністерства соціальної політики України інформації встановлено, що згідно з відомостями, внесеними до Єдиної інформаційної бази даних про внутрішньо переміщених осіб станом на 11.06.2026, інформація щодо ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , відсутня.

Позивачем у позовній заяві зазначена адреса проживання відповідачки: АДРЕСА_1 .

На виконання ухвали суду про залишення позовної заяви без руху, відповідно до якої суд зобов`язав надати відомості на підтвердження інформації, зазначеної позивачем у позові, щодо місця проживання відповідачки, позивач вказану інформацію не надав, посилаючись на норми ЦПК України та ст. 11 Закону України «Про інформацію».

Ухвалою судді Київського районного суду від 02.07.2026 відкрито провадження у справі, визначена підсудність на підставі ч. 9 ст. 28 ЦПК України, та призначив її до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін. Судове засідання призначене на 05.08.2026.

З метою повідомлення відповідачки про розгляд справи, суд розмістив Оголошення на офіційному веб-сайті «Судова влада».

З метою повторного повідомлення відповідачки про розгляд справи, судове засідання відкладене на 24.09.2026 (у період часу з 10.08.2026 по 01.09.25026 головуюча у справі суддя перебувала у щорічній відпустці).

Повторно розміщене Оголошення на офіційному веб-сайті «Судова влада».

У судове засідання 24.09.2026 сторони не з`явились, повідомлялись належним чином, причини неявки суду не повідомили.

Відзив до суду не надійшов.

Інші заяви/клопотання, у тому числі із запереченнями проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження до суду не надходили.

З урахуванням викладеного, суд вважає за можливе розглядати справу за відсутності належним чином повідомлених сторін у справі, відзиву на позов та заперечень проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Встановлені фактичні обставини справи

Установлено, що 18.11.2015 рішенням Оболонського районного суду м. Києва у справі № 756/11497/15-ц, з ОСОБА_1 на користь ПАТ «УКРБІЗНЕСБАНК» стягнуто заборгованість за кредитним договором № СевА-70 від 26.04.2012 у розмірі 171638,33 грн.

З моменту набрання рішенням законної сили вчинялись дії щодо примусового виконання рішення.

Моніторингом Єдиного державного реєстру судових рішень встановлено, що ухвалою Оболонського районного суду м. Києва від 12.05.2017 у справі № 756/11497/15-ц задоволено заяву Публічного акціонерного товариства «Український Бізнес Банк» та поновлено йому строк пред`явлення до виконання виконавчого листа №2/756/5601/15 від 31.03.2016 по справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Український Бізнес Банк» до ОСОБА_1 про стягнення з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства «Український Бізнес Банк» суми заборгованості у розмірі 171 638,33 грн.

Також встановлено, що ухвалою Оболонського районного суду м. Києва від 27.07.2018 у справі № 756/11497/15-ц задоволено заяву представника ТОВ «ФК «Довіра та Гарантія» про заміну сторони виконавчого провадження: замінено стягувача ПАТ „УкрБізнесБанк на його правонаступника - ТОВ «ФК «Довіра та Гарантія» у цивільній справі № 2/756/5601/15 за позовом ПАТ „УкрБізнесБанк до ОСОБА_1 про стягнення боргу за кредитним договором.

Згідно з відомостями Автоматизованої системи виконавчого провадження судом встановлено, що стовно відповідачки як боржника наявне одне виконавче провадження. Зокрема, 04.08.2017 ВПВР УДВС ГТУЮ у Херсонській області відкрите виконавче провадження № АСВП 54429394, у якому стягувачем зазначене ТОВ «ФК «Довіра та Гарантія», а божником - ОСОБА_1 .

Також згідно з відомостями, що містяться в АСВП вказане виконавче провадження завершене.

Інформація про відновлення виконавчого провадження, або про існування іншого виконавчого провадження щодо примусового виконання рішення Оболонського районного суду м. Києва від 18.11.2015 у справі № 756/11947/15-ц з ОСОБА_1 відсутня. Позивачем суду не надано.

Відомостей про повторне звернення до виконавчих органів про примусове виконання вказаного рішення суду стороною позивача суду не надано.

Згідно з Єдиним державним реєстром судових рішень, також відсутні судові рішення з розгляду заяв позивача про поновлення строку для пред`явлення виконавчого листа до примусового виконання.

25.07.2024 на загальних зборах учасників ТОВ «ФК «Довіра та Гарантія» протоколом № 1706 було вирішено змінити найменування ТОВ «ФК «Довіра та Гарантія» на ТОВ «ВІН ФІНАНС».

Наказом № 55-к від 25.07.2024 на виконання Протоколу № 1706 від 25.07.2024 внесено зміни про перейменування до облікових та інших документів Товариства.

Дослідженням розрахунку інфляційних втрат, наведеного позивачем у позовній заяві, встановлено, що розрахунок інфляційних втрат проведений за період з березня 2019 року по лютий 2022 року, виходячи із загальної суми заборгованості 173354,71 грн.

Розрахунок інфляційних втрат проведений за формулою ІІС = ( ІІ1 : 100 ) x ( ІІ2 : 100 ) x ( ІІ3 : 100 ) x ... ( ІІZ : 100 ) ІІ1 - індекс інфляції за перший місяць прострочення, ...... ІІZ - індекс інфляції за останній місяць прострочення. Останній період IIc (100,90 : 100) x (101,00 : 100) x (100,70 : 100) x (99,50 : 100) x (99,40 : 100) x (99,70 : 100) x (100,70 : 100) x (100,70 : 100) x (100,10 : 100) x (99,80 : 100) x (100,20 : 100) x (99,70 : 100) x (100,80 : 100) x (100,80 : 100) x (100,30 : 100) x (100,20 : 100) x (99,40 : 100) x (99,80 : 100) x (100,50 : 100) x (101,00 : 100) x (101,30 : 100) x (100,90 : 100) x (101,30 : 100) x (101,00 : 100) x (101,70 : 100) x (100,70 : 100) x (101,30 : 100) x (100,20 : 100) x (100,10 : 100) x (99,80 : 100) x (101,20 : 100) x (100,90 : 100) x (100,80 : 100) x (100,60 : 100) x (101,30 : 100) x (101,60 : 100) = 1.21866444.

Інфляційне збільшення складає 37906,51 грн (173354,71 x 1.21866444 - 173354,71).

Розрахунок 3% річних здійснений за формулою: Сума санкції = С x 3 x Д : 365 : 100, де С - сума заборгованості, Д - кількість днів прострочення:

-з 23.02.2019 по 31.12.2019 розмір 3% річних за 310 днів прострочення склав 4416,98 грн (173354,71 x 3 % x 310 : 365 : 100),

-з 01.01.2020 по 31.12.2020 розмір 3% річних за 366 днів прострочення склав 5200,64 грн (173354,71 x 3 % x 366 : 366 : 100);

-з 01.01.2021 по 23.02.2022 3% річних за 419 днів прострочення склав 5970,05 грн (173354,71 x 3 % x 419 : 365 : 100).

Доказів погашення заборгованості у розмірі 173354,71 грн матеріали справи не містять, сторонами суду не надані.

Оцінка аргументів та Мотиви суду

Відповідно до ч. 1 ст. 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Частиною 1 статті 626 ЦК України передбачено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно з ч. 1 ст. 627 ЦК України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ст. 628 ЦК України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Згідно зі ст. 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Статтею 1050 ЦК України передбачено, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу. Якщо позичальник своєчасно не повернув речі, визначені родовими ознаками, він зобов`язаний сплатити неустойку відповідно до статей 549-552 цього Кодексу, яка нараховується від дня, коли речі мали бути повернуті, до дня їх фактичного повернення позикодавцеві, незалежно від сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 625 ЦК України визначено, що Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 526 ЦК України,зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Статтею 599 ЦК України, зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Водночас, Конституційний Суд України у своєму Рішенні від 13 грудня 2012 року у справі № 18-рп/2012 зазначив, що виконання судового рішення є невіддільним складником права кожного на судовий захист і охоплює визначений у законі комплекс дій, спрямованих на захист і поновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави.

Суд враховує позицію Великої Палати Верховного Суду від 11 лютого 2026 року у справі № 754/511/23, відповідно до якої, право на примусове виконання обмежене строком пред`явлення виконавчого документа до виконання, то в разі пропуску такого строку, у тому числі поновлення строку для пред`явлення виконавчого листа до виконання, право на примусове виконання судового рішення вважається остаточно втраченим.

Держава більше не забезпечує реалізацію цього рішення через виконавчу службу. Це означає, що рішення стає таким, яке не можна виконати примусово. У такому випадку за загальним правилом судове рішення про стягнення боргу не припиняє самого зобов`язання (борг як цивільно-правовий обов`язок формально продовжує існувати), але реалізація цього зобов`язання неможлива через примусове виконання.

У такому випадку до відповідних грошових вимог (щодо яких вичерпана можливість стягнення в примусовому порядку за судовим рішенням) не застосовуються правила частини 2 статті 625 ЦК України.

За протилежним (іншим) підходом буде складатися нерозумна ситуації, за якою після втрати права на примусове виконання судового рішення про стягнення основного боргу і припинення можливості його реалізації, зокрема у зв`язку з пропуском строку пред`явлення виконавчого документа для виконання і відмови у поновленні цього строку судом, за обставин неможливості виконання захисту основної вимоги (про стягнення основної суми боргу) кредитор зберігатиме можливість постійно подавати вимоги про стягнення 3% річних та інфляційних втрат, нарахованих на невиконувану вимогу, що суперечитиме принципу правової визначеності.

Як встановлено судом, що ухвалою Оболонського районного суду м. Києва від 12.05.2017 у справі № 756/11497/15-ц задоволено заяву Публічного акціонерного товариства «Український Бізнес Банк» та поновлено йому строк пред`явлення до виконання виконавчого листа №2/756/5601/15 від 31.03.2016 по справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Український Бізнес Банк» до ОСОБА_1 про стягнення з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства «Український Бізнес Банк» суми заборгованості у розмірі 171 638,33 грн.

Ухвалою Оболонського районного суду м. Києва від 27.07.2018 у справі № 756/11497/15-ц задоволено заяву представника ТОВ «ФК «Довіра та Гарантія» про заміну сторони виконавчого провадження: замінено стягувача ПАТ „УкрБізнесБанк на його правонаступника - ТОВ «ФК «Довіра та Гарантія» у цивільній справі № 2/756/5601/15 за позовом ПАТ „УкрБізнесБанк до ОСОБА_1 про стягнення боргу за кредитним договором.

Згідно з відомостями Автоматизованої системи виконавчого провадження судом встановлено, що стовно відповідачки як боржника наявне одне виконавче провадження. Зокрема, 04.08.2017 ВПВР УДВС ГТУЮ у Херсонській області відкрите виконавче провадження № АСВП 54429394, у якому стягувачем зазначене ТОВ «ФК «Довіра та Гарантія», а божником - ОСОБА_1 .

Також згідно з відомостями, що містяться в АСВП вказане виконавче провадження завершене.

Інформація про відновлення виконавчого провадження, або про існування іншого виконавчого провадження щодо примусового виконання рішення Оболонського районного суду м. Києва від 18.11.2015 у справі № 756/11947/15-ц з ОСОБА_1 відсутня. Позивачем суду не надано.

Відомостей про повторне звернення до виконавчих органів про примусове виконання вказаного рішення суду стороною позивача суду не надано.

Згідно з Єдиним державним реєстром судових рішень, також відсутні судові рішення з розгляду заяв позивача про поновлення строку для пред`явлення виконавчого листа до примусового виконання.

Отже, за таких умов суд дійшов висновку про те, що виконавче провадження є завершеним, рішення суду у примусовому порядку не виконується.

Таким чином можливість примусового стягнення кредитором заборгованості, про стягнення якої ухвалено рішення суду, вичерпується після закінчення строку пред`явлення до виконання виконавчого документа на виконання вказаного рішення, якщо такий строк не було поновлено судом в установленому законом порядку.

Матеріали справи не містять доказів поновлення позивачу строків пред`явлення виконавчого листа до виконання, а отже вимоги ТОВ «ВІН ФІНІНС» не підлягають захисту в судовому (примусовому) порядку, оскільки між сторонами виникло натуральне зобов`язання, до якого не підлягають застосуванню положення статті 625 ЦК України.

Також суд зазначає, що відповідно до статті 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд звертає увагу на те, що позивач у позовній заяві у розрахунку стягнення індексу інфляції та 3% річних взято за основу для розрахунку суму 173 354,71 грн, водночас як загальна сума заборгованості, яка підлягає стягненню на підставі заочного рішення Оболонського районного суду м. Києва від 18.11.2015 у справі № 756/11947/15-ц 9 становить 171 638,33 грн.

Отже, наданий позивачем розрахунок заборгованості є невірним та не відповідає вимогам законодавства, зокрема ст. 625 ЦК України, та ухваленому рішенню суду, на підставі якого відбувається стягнення основної заборгованості .

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог в повному обсязі.

З урахуванням встановлення відсутності підстав для задоволення позовних вимог по суті спору, суд не розглядає питання щодо можливості застосування строків позовної давності.

Розподіл судових витрат

Відповідно до ст. 141 ЦПК України, ураховуючи відсутність підстав для задоволення позовних вимог, судові витрати покладаються на позивача.

Щодо витрат, пов`язаних з розглядом справи, понесених стороною відповідача, суд розглядатиме в порядку ч. 8 ст. 141 ЦПК України.

Керуючись ст. 525-526, 610, 611, 625, 1048, 1050, 1054 ЦК України, ст. 2, 5, 10-13, 76-81, 141, 263-265, 274-275, 279, 354-355 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «ВІН ФІНАНС» до ОСОБА_1 відмовити.

Рішення суду може бути оскаржене до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його складання.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до апеляційного суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «ВІН ФІНАНС», ЄДРПОУ: 38750239, адреса: вулиця Авіаконструктора Ігоря Сікорського, 8, м. Київ, 04112.

Відповідачка: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , остання відома адреса проживання: АДРЕСА_1 .

Рішення суду підписане 24.09.2026.

Суддя Ю. А. Скриль