Рішення № 140020323, 17.09.2026, Калинівський районний суд Вінницької області

Справа № 132/2612/26

Провадження № 2-о/132/147/26

РІШЕННЯ

Іменем України

"17" вересня 2026 р. Калинівський районний суд Вінницької області

в складі: головуючого Аліменко Ю.О.

секретаря Безулої К.В.

розглянувши у судовому засіданні в місті Калинівка справу за заявою ОСОБА_1 (заінтересована особа Калинівська міська рада Вінницької області) про встановлення факту постійного проживання із спадкодавцем на час відкриття спадщини,

ВСТАНОВИВ:

27.07.2026 року до суду звернулася ОСОБА_1 із заявою, в якій просить встановити факт, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , постійно проживала за адресою: АДРЕСА_1 на час відкриття спадщини зі спадкодавцем ОСОБА_2 , 1938 року народження, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 . В обґрунтування цієї вимоги зазначила, що ІНФОРМАЦІЯ_2 померла її мати ОСОБА_2 , 1938 року народження, що підтверджується свідоцтвом про смерть, виданим Калинівським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Хмільницькому районі Вінницької області Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький).

Після смерті ОСОБА_2 відкрилась спадщина на належне їй майно.

Заявниця, є спадкоємицею за заповітом на належне померлій матері майно, що підтверджується заповітом, який посвідчений 26.01.2011 року секретарем виконкому Корделівської сільської ради Калинівського району Вінницької та зареєстрований в реєстрі за № 10.

Померла ОСОБА_2 проживала і була зареєстрована до дня смерті за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується довідкою Корделівського старостинського округу Калинівської територіальної громади № 176 від 14.05.2026 року.

На день смерті матері ОСОБА_2 зареєстроване місце проживання заявниці ОСОБА_1 було за адресою: АДРЕСА_2 . Однак понад п`ять років заявниця проживала без реєстрації зі своєю матір`ю за адресою: АДРЕСА_1 .

Заявниця ОСОБА_1 знала про заповіт та після відкриття спадщини, протягом 6 місячного строку до нотаріальної контори із заявою про відкриття спадщини не зверталася, оскільки на час відкриття спадщини постійно проживала з матір`ю та була впевнена, що вона в розуміння ч. 3 ст. 1268 ЦК України вважається такою, що прийняла спадщину. Відмову від прийняття спадщини не заявляла.

Інших спадкоємців за законом та за заповітом немає.

Заявниця ОСОБА_1 звернулася до приватного нотаріуса Хмільницького районного нотаріального округу Вінницької області Саміляк О.П. для оформлення спадщини.

На зазначене звернення нотаріус надала роз`яснення від 19.05.2026 року № 162/01-16, що потрібно встановити факт постійного проживання із спадкодавцем на час відкриття спадщини за однією адресою, тому заявниця вимушена звертатися до суду з даною заявою.

Представник заявника адвокат Мороз І.Ю. в судове засідання не з`явилася, надавши заяву відповідно до якої просить справу розглянути за відсутності заявниці та її представника, вимоги заяви підтримує та просить їх задовільнити.

Заінтересована особа уповноважений представник Калинівської міської ради Трохименко М.В. в судове засідання не з`явився, надавши на адресу суду заяву за вх. № 10195/26 від 17.08.2026 року, згідно якої просить розгляд справи провести без участі представника міської ради, проти задоволення заяви не заперечує.

За наявності існуючих умов, передбачених в ч. 2 ст. 247 ЦПК України, які підтверджені наявними в справі доказами, суд ухвалив: провести розгляд справи без здійснення фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Вивчивши та дослідивши матеріали справи, суд вважає за можливе ухвалити рішення на підставі поданих письмових доказів та документів.

Судом встановлені наступні факти та відповідні їм правовідносини.

Відповідно до частини 1 статті 293 ЦПК України, окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Як роз`яснено в пункті 1 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 5 від 31 березня 1995 року «Про судову практику у справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», суди розглядають справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, якщо згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян.

Відповідно до пункту 2 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про спадкування», якщо виникнення права на спадкування залежить від доведення певних фактів, особа може звернутися в суд із заявою про встановлення цих фактів, яка, у разі відсутності спору, розглядається за правилами окремого провадження. Зокрема, в такому порядку суди повинні розглядати заяви про встановлення родинних відносин із спадкодавцем, проживання з ним однією сім`єю, постійного проживання разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, прийняття спадщини, яка відкрилась до 1 січня 2004 року тощо.

Відповідно до ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Статтею 1217 ЦК України передбачено, що спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Вимогами ст. ст. 1218 та 1267 ЦК України визначено, що до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті. Частки у спадщині кожного із спадкоємців за законом є рівними.

Положеннями ч. 3 та 5 ст. 1268 ЦК України передбачено, що спадкоємець, який постійно проживав разом зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого ст. 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Так, судом достовірно встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_2 померла мати заявниці, ОСОБА_2 , 1938 року народження, що підтверджується свідоцтвом про смерть, виданим Калинівським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Хмільницькому районі Вінницької області Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький).

Після смерті ОСОБА_2 відкрилась спадщина на належне їй майно.

Заявниця, є спадкоємицею за заповітом на належне померлій матері майно, що підтверджується заповітом, який посвідчений 26.01.2011 року секретарем виконкому Корделівської сільської ради Калинівського району Вінницької та зареєстрований в реєстрі за № 10.

Померла ОСОБА_2 проживала і була зареєстрована до дня смерті за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується довідкою Корделівського старостинського округу Калинівської територіальної громади № 176 від 14.05.2026 року.

На день смерті матері ОСОБА_2 зареєстроване місце проживання заявниці ОСОБА_1 було за адресою: АДРЕСА_2 . Однак понад п`ять років заявниця проживала без реєстрації зі своєю матір`ю за адресою: АДРЕСА_1 .

Заявниця ОСОБА_1 знала про заповіт та після відкриття спадщини, протягом 6 місячного строку до нотаріальної контори із заявою про відкриття спадщини не зверталася, оскільки на час відкриття спадщини постійно проживала з матір`ю та була впевнена, що вона в розуміння ч. 3 ст. 1268 ЦК України вважається такою, що прийняла спадщину. Відмову від прийняття спадщини не заявляла.

Згідно ч. 3 ст. 1268 ЦК України, спадкоємець, який постійно проживав разом зі спадкодавцем на час відкриття спадщини вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого ст. 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Згідно п.п. 2,23 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року №7 «Про судову практику у справах про спадкування», якщо виникнення права на спадкування залежить від доведення певних фактів, особа може звернутися в суд із заявою про встановлення цих фактів, яка у разі відсутності спору, розглядається за правилами окремого провадження. Зокрема, у такому порядку суди повинні розглядати заяви про встановлення родинних відносин із спадкодавцем, проживання з ним однією сімєю, постійного проживання разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, прийняття спадщини, яка відкрилась до 1 січня 2004 року тощо. Якщо постійне проживання особи зі спадкодавцем на час відкриття спадщини не підтверджено відповідними документами, у зв`язку із чим нотаріус відмовив особі в оформленні спадщини, спадкоємець має право звернутись в суд із заявою про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини

Відповідно до ст. 293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Частиною 2 ст. 315 ЦПК України визначено, що у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Відповідно до листа Вищого спеціалізованого суду України від 16.05.2013 року №24-753/0/4-13 «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування» у випадку, якщо спадкоємець фактично проживав з спадкодавцем на час відкриття спадщини, то зазначена обставина є підставою для звернення із заявою про встановлення факту постійного проживання разом зі спадкодавцем на час відкриття спадщини.

Таким чином, зібрані у справі докази та їх належна оцінка вказують на наявність підстав для задоволення вказаної заяви.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 293-294, 315-319, 258-259, 263-268 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Заяву ОСОБА_1 (заінтересована особа Калинівська міська рада Вінницької області) про встановлення факту постійного проживання із спадкодавцем на час відкриття спадщини - задовольнити.

Встановити факт, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , постійно проживала за адресою: АДРЕСА_1 на час відкриття спадщини зі спадкодавцем ОСОБА_2 , 1938 року народження, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Рішення може бути переглянуте за нововиявленими або виключними обставинами з підстав, визначених ст. 423 ЦПК України, за заявою, поданою у строк, передбачений ст. 424 ЦПК України, в порядку ст. 425 ЦПК України.

Рішення може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня його проголошення в порядку, передбаченому ст. 354 ЦПК України.

Суддя: